Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
19 березня 2020 г. 11:15
Раздел: Стиль
Як сприймають карантин у Дніпровському районі міста
Сьогодні ми – молоді журналісти – вийшли на вулиці Дніпровського району столиці. Вирішили показати вам, що відбувається під час обмежувальних заходів та карантину.
Перше, на що ми звернули увагу – люди. Хтось мізкує, як дістатись роботи, хтось – де купити продуктів. Є й такі, хто намагається порушувати встановлені обмеження. Біля ринку "Юність" відкрито торгують тютюновими виробами. Побачивши нашого оператора, продавчині кинулися чимдуш позаочі.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Сам ринок зачинений на карантин. Разом з тим, продовольчі товари поки можна придбати на ринках поблизу станцій метро. Ціни на картоплю в Дніпровському районі коливаються від 12 до 20 гривень за кілограм. Найдешевше можна зустріти в невеликих підприємців у дворах, біля зупинок – вже на кілька гривень дорожче. Найбільша вартість – на ринку біля станції метро "Лівобережна". Сьогодні там останній день роботи ринку – подейкують базарники.
Комунальні та державні сервіси функціонують. Центр надання адміністративних послуг видає документи. А от потрапити до нього можна за записом.
Торгівельні центри, як відомо, зачинені. Але в них можуть функціонувати супермаркети. У велосипедистів на Гната Хоткевича дізнаємось про роботу "Ашану".
Замовлень не побільшало, всі так само беруть продукти або їжу з ресторанів – стверджують велокур’єри відомих сервісів доставки. Самі ресторани працюють лише на видачу замовлень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Продуктові маркети також вжили заходів для попередження поширення хвороби серед покупців. Так у "Форі" на проспекті П.Тичини біля кас самообслуговування розмістили одноразові рукавички для тих відвідувачів, які користуються картками й терміналами. По всій мережі "АТБ" продаж обмежили до 12 одиниць товару в одні руки, аргументуючи це можливими спекуляціями у зв'язку з коронавірусною панікою.
В транспорті не всі водії дотримуються вимог щодо максимальної кількості пасажирів. Не всюди й пасажири знаходяться в масках, як це вимагає уряд. Разом з тим, Воскресенкою та Північно-Броварським масивами курсують всі звичні маршрути: тролейбуси й трамваї, автобуси й маршрутки.
На кінцевих транспорт оброблюють розчином хлору. За словами співробітника Дарницького трамвайного депо, виконується обробка кожного трамваю, що прибуває на відстій. Розчин має не набагато вищу концентрацію, ніж у воді, яку постачають в житлові будинки.
Не зважаючи на те, що міська влада опублікувала перелік маршрутів, які нібито дублюють гілки метро (насправді, лиш частково співпадають), все більше киян можна побачити на власному транспорті. Зокрема, і на велосипедах. Їх використовують для поїздок на роботу, в магазин або прокатитися з дітьми в парку. Самої малечі на вулицях більш ніж вдосталь.
На Дарницькому залізничному вокзалі скасовані всі рейси: як приміські, так і дальнього сполучення. Працюють лише каси, де можна повернути чи обміняти квитки на іншу дату. Однойменна автостанція, що поблизу метро, майже пуста. Є кілька маршруток за броварським напрямком. Ледь не біль кожного продуктового магазину є таксі.
Побувавши на Воскресенці, Старій Дарниці, Лівобережному, Микільській слобідці та Північно-Броварському масивах, ми виявили єдину аптеку, черга до якої починалась з вулиці. Як розповіла молода сім’я з вулиці Я.Гашека, в аптеку запускають по одному. Тож щоб придбати запас ліків для дітей, потрібно буде почекати.
Класично, в аптеках дефіцит масок, рукавичок й антисептиків. Пов’язано це з величезним попитом та, іноді, з відсутністю товару в постачальників. Багато хто з мешканців навчився власноруч робити маски з бинту й вати.
Як зміниться ситуація, будемо моніторити й сповіщувати вас.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Фото: Владислав Степаненко (за підтримки громадського проекту “Молодіжна школа медіапроектів” (MolodMedia)КиевVласть
11 березня 2020 г. 09:30
Раздел: Територія розуму
Орендар - головний ворог селянина-власника землі
Вирватися з оковів орендаря та аграрної мафії селянину допоможе Закон “Про прогресивні земельні відносини”.
Орендарю не хочеться ділитися прибутком із власником землі й платити в кілька разів більше, ніж та орендна плата, яка платиться сьогодні.
Орендар хоче, щоб селянин жив у злиднях і відчував залежність від орендаря, а подачки від нього були б як манна з неба.
Орендар хоче скупити землю селянина за “гроші на ліки”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Орендар не має потреби створювати високооплачувані робочі місця на селі – у нього є все. І він – пан, він – феодал, він – цар села і навіть не одного. Він створює “під себе” територіальні громади і ставить туди своїх шерифів, чи урядників, чи префектів.
Орендарю не вигідно, щоб власник землі обробляв її самостійно чи через участь у товаристві власників землі, і тому він буде чинити спротив народній земельній реформі.
Скоро вибори, і орендар хоче скуповувати голоси селян для вигідних йому партій та кандидатів. Орендар перед виборами кидає доведеним ним до відчаю власникам землі 300-500 гривень і каже, за кого голосувати. Це робить ще сильнішим зашморг, і вже депутати й президент вирішують за селянина, як йому жити-гнити.
У жодній цивілізованій країні немає таких “орендних” відносин.
На оренді країна втратила і втрачає. Немає ферм, які були в кожному селі, немає тваринництва в країні. А головне – країна втрачає людей: старіють села, закриваються школи, ФАПи, лікарні. Країна знелюдніється.
Під орендаря написані закони. Вони зобов’язують власника землі укладати договір оренди не менше, ніж на 7 років, визначають переважні права орендарів, автоматично продовжують дію кабальних договорів оренди.
Під орендаря продовжують писатися і розглядаються закони діючою владою. Закони про так званий ринок землі, які зараз розглядаються у Верховній Раді, теж в інтересах орендарів. Орендарі хочуть стати вже власниками землі, хочуть узаконити повноцінно себе в правах панів, феодалів і царів.
Проєкт Закону №2178-10 (зараз проходить друге читання) узаконить в правах орендарів на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю – це легалізація незаконно надбаної (вкраденої) землі у селян.
Проєкт Закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Відповідно до запропонованої проєктом закону №2178-10 нової редакції статті 131 переважне право на придбання земельної ділянки у селянина взагалі може бути передано (може бути і продано) від орендаря іншій особі. Без власника вирішують, хто має першочергове право на придбання його землі.
Майже вся земля в Україні - в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина – власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
Посиленням позиції такого закріпачення селян є і проєкт №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен буде отримувати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Щоб захистити власника землі, надати йому умови та можливості ефективно здійснювати права власності на землю, я розробив і подав народним депутатам проєкт Закону “Про прогресивні земельні відносини” для розгляду й ініціювання ними законодавчої ініціативи як народних депутатів відповідно до статті 89 Конституції України.
Розроблений мною проєкт Закону “Про прогресивні земельні відносини” характеризується закладеними можливостями швидкої реалізації ефективних перетворень, націлених на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Одним з головних положень мого проєкту Закону “Про прогресивні земельні відносини” є право селянина-власника землі розривати договір оренди.
Окрім надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору, основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинно стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проєкт Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проєкту Закону. Також разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Уся історія розвитку людства невід’ємно пов’язана із земельними реформами. Усі визвольні війни й революції, повстання, бунти – через землю.
Загибелі цивілізацій і намір підкорювати інші планети – усе через землю.
Держава – це не тільки територія. Держава – це земля, на якій зростає народ, нація. Без землі немає нації.
Потрібна земельна реформа. Але така, щоб до неї не було питання: “А де в ній люди?”
Потрібна Народна Земельна Реформа, а не банальний розпродаж землі під вивіскою “реформа”.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
6 березня 2020 г. 17:30
Раздел: Територія розуму
Українці не можуть собі дозволити ліки: як можна знизити ціни
Ціни на ліки в Україні постійно зростають і стають все більше недоступними для українців. Зараз їхня вартість – головне навантаження, яке несуть українські пацієнти зі своєї кишені. Тільки вдумайтесь: 90% з 90 млрд об’єму внутрішнього фармацевтичного ринку складають гроші пацієнтів. Ціни на ліки у аптеках зростають швидше за інфляцію, а відтак, і навантаження на гаманці українців! У 2017 році середня вартість упаковки ліків в аптеці була 54,9 грн, а у 2019 році – вже 77,5 грн. Зростання більше, ніж на 41%! То що ж робити, щоб зупинити їхній ріст і знизити ціни на ліки?
Фрагментарно зрушити ситуацію з місця не вийде. Саме тому на останньому комітеті ми відхилили законопроект №2735, який пропонував впровадити державне цінове регулювання на ліки, відрегулювавши торгівельні націнки. Здавалось би, він зможе вплинути на ціну і полегшити навантаження на гаманці українців. Але подібне державне регулювання існує у нас із 2008 року, і за весь час свого існування воно так і не змогло стримати постійне підвищення цін на ліки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проблему потрібно вирішувати комплексно, адже, якщо розібратися, великі ціни на ліки в аптеках пов’язані не з великою торгівельною націнкою, а з іншими факторами. Наприклад, з монополізацію ринку аптечними мережами та диктуванням цими монополістами своїх умов виробникам ліків: якщо хочеш, щоб твої ліки продавалися в аптеці – плати додаткові гроші (а це до 50% від вартості ліків) аптечній мережі за так званими маркетинговими угодами.
Тому ми проаналізували, з чого зараз складається ціна на ліки і сформували необхідні комплексні кроки з її зниження.
Перший крок. Потрібно запровадити ефективну фармакотерапію: ліки мають призначатися виключно за клінічними протоколами. Потрібно також максимально розширити рецептурний обіг. Тоді замість БАДів і неефективних для лікування саме цієї хвороби препаратів пацієнт придбатиме виключно діючі препарати.
Другим кроком має стати регулювання реклами лікарських засобів. За підсумками 2018 р., вкладення в рекламу ліків “аптечного кошика” збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком і склали майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% складають витрати на рекламу!
Третім – демонополізація аптечного ринку та додаткове регулювання діяльності ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Врешті-решт, аптека – не магазин, а заклад охорони здоров’я. Тому потрібно, по-перше, встановити максимальний розмір аптечних мереж, мінімальну відстань від аптек, власником аптеки має бути професіонал та ін.
По-друге, оскільки аптека не продає ліки, а надає фармацевтичну послугу, необхідно змінити фінансовий механізм діяльності аптек. Щоб повернути на прилавки аптек низьковартісні ліки, джерелом доходу аптек замість торгівельної націнки має стати фіксована плата за надання фармацевтичної послуги + торгівельна націнка.
По-третє, для запобігання зловживання з маркетинговими угодами між виробниками та аптечними мережами потрібно запровадити заборону і на маркетингові угоди, і на рекламну діяльність, і на інші непрофільні види діяльності в аптеках. Тоді виклично роздрібний продаж ліків та надання фармацевтичної послуги пацієнту стане основним видом їхньої діяльності.
Четвертим кроком стане регулювання промоції лікарських засобів. Щоб ніхто не зміг обійти Закон, необхідно чітко регламентувати взаємодію представників фармкомпаній з медиками та робітниками аптечних закладів та іншими.
П’ятим – цінове регулювання на ринку лікарських засобів. Як вже говорив, найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгівельних націнок – вже давно довів свою неефективність в українських реаліях. Замість нього ми пропонуємо регулювати ціну входу ліків на ринок – ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків.
І найголовнішим, шостим кроком, маємо запровадити державну політику щодо підвищення доступності лікарських засобів. Держава має збільшити свою участь у фармринку, державне замовлення, запровадити цінове регулювання, забезпечити прозорість своїх дій та усунути зайві бюрократичні бар’єри, тощо.
Тільки такий комплексний підхід допоможе досягти нашої головної цілі – забезпечить максимальну доступність до якісного та сучасного лікування нашим пацієнтам. Ми вже разом з експертами й іншими депутатами розробляємо законопроект, положення якого будуть спрямовані на забезпечення зниження цін на ліки в Україні. Найближчим часом наполягатиму на розгляді його у Комітеті з питань здоров’я нації і наступному голосуванні у Верховній Раді.
Читайте: Зі шкіл і дитсадків продовжують зникати медсестри – чого чекати з 1 квітня
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
КиевVласть
28 лютого 2020 г. 10:00
Раздел: Територія розуму
Розірвати договір оренди - головне право власника землі
Для селянина-власника землі поняття “розірвати договір оренди землі” скоро стане синонімічним поняттю “повернути землю” і навіть “відвоювати землю собі”. Право розривати договір оренди землі сільськогосподарського призначення за ініціативою її власника – первинне бажання селян і ринково-економічна необхідність. Це право є позитивним ринковим механізмом, яке так необхідне для зміни земельних відносин.
Україні й українцям необхідні ринкові механізми в земельних відносинах, а не так званий вільний ринок землі. Саме така умова забезпечить багатократне збільшення доходів від землі її власникам та зростання цінності землі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Бажання селян мати право розірвати договір оренди, забрати землю “якщо щось не так” завжди було присутнім, але не реалізуємим – законодавці ставали на сторону орендарів, як лобісти орендарів і латифундистів, та часто на сторону самих себе, максимально закріпачуючи власників землі - селян. Мова йде і про 7 років мінімального строку оренди, і про початок дії договору з моменту реєстрації, а не з моменту укладання, – конституційними правами селян як громадян було знехтувано.
Необхідність надання права розривати договори оренди все більше усвідомлюється зараз через появу й існування суперечностей та конфліктів між селянами-власниками землі та орендарями, а головне – необхідністю переходити до самостійного господарювання – ставати селянину власником аграрного виробництва.
Проблема повернення землі з оренди за бажанням власника набуває зараз і набуватиме далі ще більшої актуальності, а навіть і конфліктності в умовах можливого неконституційного відкриття так званого ринку землі. Земельними законами про так званий ринок землі існуюча влада та сформована більшість парламенту хоче ще більше закріпачити селян.
Ми всі розуміємо, що за землю, поки вона в оренді, будуть пропонувати ціну набагато меншу, ніж за землю, не обтяжену орендою, – ніхто не буде купувати те, чим не зможе володіти відразу, не говорячи про 7-10 років очікувань.
Майже вся земля перебуває в оренді на довгі 7 і більше років, а значить, очікувати зростання ціни на землю не прийдеться. Тому селянину залишиться або віддавати землю задарма орендареві, або очікувати закінчення договору оренди. А з тією “успішністю” в нехтуванні Конституції України діючою владою, то і оренда може ніколи не закінчуватися – все для бізнесу, орендарів та олігархів.
Не буде сприяти зростанню ціни на землю і переважне право орендаря на викуп землі, яке передбачено проєктом закону від “слуг” №2178-10.
Крім того, проєкт закону від тих же “слуг” №2194 передбачає появу частини 3 статті 130 Земельного кодексу України, згідно з якою без згоди орендаря власник землі не має права продати належну йому землю. Це значить, що продати землю можна буде, знову ж таки, тільки орендареві без торгів, конкурсів чи за будь-яким процесом продажу з ринковим ціноутворенням – задешево чи даром.
Закони про так званий ринок землі – закони діючої влади, направлені на монополізацію землі в країні. І, як будь-яка монополія, земельна монополія захоче знижувати ціну на землю, і, як будь-яка інша монополія, буде мати змогу і бажання максимізувати ціни на свою продукцію (фактично продукти харчування) – прибуток в усьому і понад усе.
Таке ставлення до власників землі-селян цими неконституційними законами від “слуг” є підтвердженням необхідності надання власникам землі права розривати договори оренди.
Але головним завданням повернення землі її власникам через надання можливості розривати договір оренди землі є не збільшення ціни на землю – ціна на землю зростає тільки від збільшення доходу від неї. Головним є те, що разом з отриманням права розірвати договір оренди власник землі зможе перейти до самостійного господарювання на власній землі одноосібно чи в об’єднанні з іншими власниками землі в Товариства власників землі. Самостійне господарювання дає можливість навіть на первинному етапі отримувати в 2-4 рази більше доходу від землі, що, відповідно, збільшує цінність землі в 2-4 рази.
На сьогоднішній день через укладання довгострокових договорів оренди (до 49 років) та попередніх угод купівлі-продажу землі у селян за мізерні гроші викуповуються сотні тисяч гектарів землі. Селяни, які втратили роботу з розвалом аграрної галузі чи на фоні низького рівня соціального забезпечення, були змушені в такий спосіб продавати землю, щоб вирішити проблеми зі здоров’ям та іншими нагальними соціально-побутовими проблемами.
Кількість землі, викупленої у такий спосіб, за різними оцінками сягає від 4 млн до 8 млн гектарів. З відкриттям так званого ринку землі ці мільйони гектарів будуть узаконені за орендарями і латифундистами. Ця земля куплена на здоров’ї та лихі українців, і ця ситуація – на відповідальності орендарів та в певній мірі держави, і цю ситуацію потрібно виправляти.
Негативізацією цієї ситуації є і той факт, що землю селяни були змушені продавати за кілька сотень доларів, а у випадку зростання ціни хоча б до 2500 доларів за 1 гектар, яку обіцяють урядовці, селяни особисто втратять тисячі доларів, а орендарі і спекулянти зароблять десятки мільярдів доларів відразу; з відкриттям так званого ринку землі українці (селяни в першу чергу) відразу відчують, що таке вільний ринок землі в порівнянні. Безумовно, влада загалом і посадовці персонально отримають від українців абсолютний негатив, негатив від легалізації злочину.
Говорячи про необхідність легалізації сірого ринку торгівлі землі, “слуги” забувають проводити паралелі з легалізацією наркоманії, злочинності, корупції та інших явищ, які перетворюють суспільство на тваринний світ. Чи це теж у планах? Чи буде місце в цьому тваринному світі для представників влади, що так вимагають легалізації?
Висновок сформульовано давно, і він простий: необхідно знімати з розгляду ганебні закони про так званий ринок землі (№2178-10, №2194) і переходити до важливого для країни – до формування прогресивних земельних відносин.
Одним з головних положень законодавства про прогресивні земельні відносини є право селянина-власника землі розривати договір оренди.
Відсутність антинародних законів про так званий ринок землі та прийняття законодавства про прогресивні земельні відносини – єдиний чинник зростання цінності землі, зростання прибутків від землі у її власників та всестороннє розширене відтворення аграрної галузі та економіки країни в цілому.
В першу чергу, необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу. Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.
Крім надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору, основними тезами такого закону “Про прогресивні земельні відносини” повинно стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проєкт Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
19 лютого 2020 г. 19:46
Раздел: Новини
На Київщині повинні побудувати амбулаторії у трьох селах (список)
Місцева влада Щасливого та Великої Олександрівки на Київщині замовила завершення будівництва амбулаторій. А в селі Крюківщина за замовленням сільської ради під амбулаторію планують перебудувати існуючі нежитлові будівлі. Всі три замовлення підрядники повинні завершити протягом поточного року.
Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, в лютому 2020 року органи місцевої влади Київщини уклали три договори на будівництво амбулаторій загальної практики сімейної медицини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Амбулаторія у Щасливому
Щасливська сільська рада 7 лютого 2020 року уклала договір з ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (ПАТ "БКСМ") (*) на будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Лермонтова, 9-В в Щасливому (коригування). Ціна договору склала 4,48 млн гривень.
За умовами договору, до кінця червня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні роботи та облаштувати комунікації (системи кондиціювання, вентиляції, опалення).
Тендер провели без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що ПАТ "БКСМ" вже виконує роботи на цьому об'єкті за двома іншими договорами і в ході будівництва виникла необхідність проведення додаткових робіт.
Нагадаємо, перший договір (ціна – 35,49 млн гривень) між Щасливською сільською радою та ПАТ "БКСМ” на будівництво амбулаторії був укладений 24 липня 2018 року, другий договір (ціна – 3,4 млн гривень) - 16 липня 2019 року.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета получит еще 3,4 млн гривен за строительство амбулатории в Счастливом
Таким чином за будівництво медзакладу ПАТ "БКСМ" за трьома договорами повинні заплатити 43,37 млн гривень. Станом на 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник перерахував ПАТ "БКСМ" 21,79 млн гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data).
Амбулаторія у Великій Олександрівці
Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА 13 лютого 2020 року уклало договір з МПП “Сімт” (**) на будівництво медичної амбулаторії загальної практики сімейної медицини з приміщенням для проживання медиків в селі Велика Олександрівка. Ціна договору – 3,12 млн гривен.
Інформації про види та об'єми робіт у відкритому доступі немає. Відомо лише, що підрядник повинен завершити роботи до кінця 2020 року.
Закупівля була проведена без відкритого конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що 13 серпня 2019 року між ним та МПП “Сімт” вже був укладений договір (ціна 8,81 млн гривень) на будівництво амбулаторії у Великій Олександрівці, але виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт.
Читайте: В селе Великая Александровка собираются построить новую амбулаторию
За будівництво медзакладу МПП “Сімт” повинні заплатити 11,93 млн гривень. На 18 лютого 2020 року за виконання робіт за першим договором замовник заплатив МПП “Сімт” 920,99 тис. гривень (дані єдиного веб-порталу використання публічних коштів Е-data).
Амбулаторія в Крюківщині
КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (***) уклало договір з ТОВ “АМК Інжиніринг” (****) на проведення реконструкції нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Вишнева, 27 в селі Крюківщина. Ціна договору – 13 млн гривень.
Згідно з договором, підрядник повинен виконати загальнобудівельні та оздоблювальні роботи, облаштувати системи опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, зв’язку, електричних мереж, освітлення, пожежної сигналізації. Крім того, він повинен забезпечити благоустрій території.
Зазначені роботи повинні бути завершені до 30 жовтня 2020 року.
Конкуренцію ТОВ “АМК Інжиніринг” в тендері склали ТОВ “Будівельна компанія “Баланс” (*****) та ТОВ “Розумна хата” (******). Пропозиції конкурентів були вигідніші по ціні, але їх відхилили, зокрема, через питання по перерахунку договірної ціни.
Північний офіс Державної аудитслужби почав моніторинг всіх трьох описаних закупівель. Станом на 18 лютого 2020 року його результати ще не опубліковані.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" було зареєстровано в 1995 році. Його засновники – Ігор Шалімов (34,45%) (директор) і Володимир Шалімов (63,35%). Розмір статутного капіталу – 217,13 тис. гривень.
Володимир та Ігор Шалімови – діючі депутати Бориспільської міськради. Крім цього, Володимир Шалімов керує Бориспільською міською партійною організацією політичної партії "Наш край". Співголовами цієї політсили значаться Олександр Мазурчак, Олександр Фельдман, Антон Кіссе та Сергій Кальцев, які до подій Революції гідності були членами Партії регіонів.
У 2002-2006 роках людина з ім'ям Володимир Ілліч Шалімов був помічником народного депутата Вадима Литвина (комуністична партія).
За результатами участі у публічних закупівлях з 2008 року ПАТ "БКСМ" отримало 73 підряди на загальну суму 283 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник – Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (дані Zакупівлі).
МПП "Сімт" засновано у 1996 році. Засновником і керівником фірми значиться Володимир Товстига. Розмір статутного капіталу – 100 гривень.
За час участі у публічних закупівлях МПП "Сімт" уклало 67 договорів на 42,5 млн гривень. Найбільшим замовником МПП було Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА, з яким фірма уклала договорів на 18,8 млн гривень.
ТОВ "АМК Інжиніринг" засноване в 2016 році. Її власник і директор – Костянтин Чернишов. Основний вид діяльності фірми – монтаж систем водопостачання, опалення та кондиціонування повітря.
За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "АМК Інжиніринг" отримало 8 підрядів загальною вартістю 29,8 млн гривень.
Нагадаємо, у 2020 році на Київщині повинні побудувати ще чотири амбулаторії первинної медичної допомоги. У березні перший з цих медзакладів має з'явитися у селі Кожанка, до кінця жовтня – у Борисполі і до кінця року – у селі Мироцьке та смт Пісківка.
Читайте: В 4 населених пунктах Київщини в 2020 році повинні побудувати амбулаторії (список)
Голова Щасливської сільської ради – Микола Шмаюн. Управлінням регіонального розвитку Бориспільської РДА керує Ярослав Янович. КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” очолює Олексій Палієнко.
* ПАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів” (код ЄДРПОУ: 05408059)
** МПП “Сімт” (код ЄДРПОУ: 23520802)
*** КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (код ЄДРПОУ: 40335998)
**** ТОВ “АМК Інжиніринг” (код ЄДРПОУ: 40913074)
***** ТОВ "Будівельна компанія "Баланс" (код ЄДРПОУ: 39399482)
****** ТОВ “Розумна хата” (код ЄДРПОУ: 41453255)
Фото: 032.ua
КиевVласть
17 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Народний земельний референдум: продовжуємо діяти
Насправді, земельний референдум вже розпочався і залишається питання чи формалізується він і отримає законну процедуру, чи отримає ознаки народного. Соціологічні опитування, боротьба за оголошення численних поправок до закону про так званий ринок землі від опозиційних партій, блокування трибуни в Раді – вже може стати невід’ємною частиною референдуму і підтверджувати те, що Українці проти продажу землі. І це ще не всі можливі заходи референдуму.
Відповідно Конституції України земля і її надра є об'єктами права власності Українського народу. На сьогоднішній день суб’єктність прав власності на землю в певній мірі відповідає Конституції. Але прийняття проєкту закону про так званий ринок землі №2178-10 фактично зробить підміну норм Конституції в розрізі суб’єктності прав на землю – земля опиниться у власності будь-кого, а головне буде сконцентрована з часом в кількох руках.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому референдум з земельних питань є необхідністю. Необхідність референдуму формально вже прозвучало в альтернативних законопроєктах до президентського проєкту №2178. Зокрема це проєкт №2178-1 від партії “ОПЗЖ” за поданням депутатів Н.Королевської та Ю.Солодом, яким передбачена заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Необхідність референдуму, також, було озвучено в проєктах №2178-2 (Ю.Тимошенко, партія “Батьківщина”), №2178-3 (В.Івченко, партія “Батьківщина”) та №2178-8 (В.Новінський, партія "Опозиційний блок").
В аграрному комітеті за головуванням “слуги” М.Сольского та більшості “слуг” проігнорували регламент і передано обов’язок дотримуватися регламенту вже в сесійній зал. Боротьба за землю вже перейшла в боротьбу за дотримання регламенту і озвучення всіх поправок до проєкту №2178-10 в Раді. Поправки почали заслуховуватися і голосуватися.
По різним оцінкам депутатів процес голосування за кожну поправку може забрати у ради від місяця до двох. Для тих, хто хоче швидше розпродати українську землю, безумовно, це неподобство, про що наголосив голова фракції “слуг” Д.Арахамія, погрожуючи партії “ОПЗЖ” тим, що якби не вони, то закон №2178-10 був би прийнятий ще в минулому році, і не забирав би час для прийняття інших так важливих для країни законів.
Питання земельних відносин важливо і прийшов час його вирішити. Саме вирішити, а не звести земельні відносини до розпродажу української землі і назвати це болючою, але так необхідною земельною реформою. Тому ці дитячі маніпуляції голови фракції “Слуг” тільки на користь опозиційним партіям. Заслуховування і голосування кожної поправки це реалізація прав депутатів як народних обранців, а відповідно і прав виборців як невід’ємної складової народу України. Ходіння “слугами” навпростець, з порушенням норм Конституції України та Законів України може коштувати дорого, як то кажуть: “Хто ходить навпростець, той дома не ночує”. Д.Арахамія не розуміє, що така критика “ОПЗЖ” на фоні негативного ставлення переважної більшості українців до такого розпродажу землі і країни тільки на користь “ОПЗЖ”. Та і землю вкрасти це на шапку з голови поцупити – хто сказав, що буде легко?
Тому вихід є – знімати з розгляду проєкт №2178-10, що не відповідає потребам українського народу і займатися референдумом з цього питання – підходити підготовленими до вирішення важливих проблем і, відповідно, з меншою кількістю поправок.
Якщо, навіть, “слуги” і проголосують за проєкт про так званий ринок землі №2178-10, питання необхідності земельного референдуму залишається відкритим. Невирішення земельного питання через референдум, породжує певні обставини, а саме визнання нелегітимним набуття прав власності на земельні ділянки на підставі фактично непідтриманного народом України законом. І це добре розуміють іноземці, в тому числі і банки в Україні, які в основному іноземні і купувати крадене (землю) не зовсім пристойно, ризиковано та і повернути народові прийдеться. Так що, ніяких так званих інвестицій не буде, хіба що певні аграрні лобісти узаконять вже “віджату” у селян землю. Референдуми для Європи стандартна і вживана практика і таке нехтування питання референдуму, питання народного обговорення, ставить для європейців під сумнів легітимність можливого закону №2178-10.
Ставлення до землі визначає національно-орієнтованість політичної сили. “ОПЗЖ” неочікувано для багатьох потужно сконцентрувалася на захисті землі, хоча раніше традиційно питання непродажності української землі було в полі діяльності “Батьківщини”. Земельна проблема повинна об’єднувати політичні сили і випрацьовувати єдині дії, в тому числі, в питанні референдуму. А головне, земельну проблему необхідно вирішувати з громадянами і за підтримкою громадян, а не орендарів землі чи фермерів – говорити потрібно з мільйонами українців, а не сільськими чи загальноукраїнськими латифундистами.
Будь-яка зміна Конституції чи її підміна законами від тимчасової більшості, особливо в таких важливих питаннях як суб’єктність прав власності на землю, мала б пройти через процедуру референдуму – процедуру прямої демократії.
Земельне питання, а саме форма земельних відносин, як предмет референдуму, найкраще відповідає пункту 3-му частини 3-ої статті 3 Закону України “Про всеукраїнський референдум”: “щодо прийняття чи скасування закону України або внесення змін до чинного закону України (законодавчий референдум)”.
У разі, якщо порушується питання зміни суб’єкта права власності (на сьогодні Український народ) на українську землю, то це питання “внесення змін до Конституції України”, а саме пункту 1-го частини 3-ої статті Закону України “Про всеукраїнський референдум”.
Всеукраїнський референдуму (стаття 72 Конституції України) можливий за ініціативи Верховної ради чи Президента України, що малоймовірно за ситуацією що склалася, та за народною ініціативи на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України.
Три мільйони підписів не просте завдання, але і сам процес збирання цих підписів ініціативною групою вже початок процесу референдуму. Та і саме утворення ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму потребує участі не менш як дві тисячі громадян України, які мають право голосу на всеукраїнському референдумі – це може бути вагома кількість регіональних лідерів.
Як бачимо, референдум більш широке поняття ніж прийти і проголосувати, залишивши відмітку навпроти “так” чи “ні”.
Референдум необхідно розглядати як систему заходів, направлених на об’єктивне формування суспільної думки і реалізацію сформованої думки у вигляді ставлення до суспільно-економічного явища чи явищ, які мають суспільний інтерес і значимість.
Навіть на організаційній стадії всеукраїнського референдуму з земельного питання можуть змінюватися думки не тільки громадян, але і влади, і при умові дотримання положень конституції, покращення добробуту українців, питання щодо референдуму може бути змінено.
Отже і вимога референдуму з земельних питань набагато глибша і ширша. Це інформаційні, організаційні і виробничі заходи – це активний захист української землі.
В активних процесах захисту української землі необхідно доносити кожному українцю усвідомлення втрат, які несуть законопроекти “слуг” з розпродажу землі, а саме безальтернативність необхідності продажу землі її власниками-українцями.
Питання української землі це не лише питання суб’єкта права власності на неї в особі українського селянина – це питання українського народу. Щоб визначитися з предметом народного земельного референдуму, необхідно визначитися що хочуть громадяни України, які є власниками землі, громадяни України, які не є власниками землі, і, які в них спільні чи роздільні бачення.
Чого хочуть громадяни України? Стабільного покращення добробуту.
Чого хочуть власники землі? Також, стабільного покращення добробуту. Селяни-власники землі хотіли би отримувати більше доходу від землі, яку отримали від держави. Селяни-власники землі хотіли б щоб була робота з достатнім рівнем оплати на селі та достатнє соціальне забезпечення.
Продаж землі для “міфічного” зростання потреба явно не селян і не містян України.
Чи є реалізація цих бажань громадян України в законі, який так хочуть пропихнути слуги? Звісно що ні.
Для реалізації бажань та прагнень громадян України, власників землі необхідно:
1) Підтримка самостійного господарювання власників землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників шляхом формування і реалізації державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
2) Надання селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору.
Це актуальна проблема для селян, і в такий спосіб вирішується можливість власнику землі не чекати терміну закінчення договору користування землею (а це і 2, і 40 років) для переходу до самостійного господарювання на землі як одноосібно, так і через кооперацію з іншими власниками землі. Також право розривати договір користування землею – це реальний ринковий механізм в земельних відносинах, який є стимулюючим фактором. Право розривати договори оренди не означає, що власники землі зобов’язані їх розривати, це означає, що буде впроваджена конкуренція між орендарями, а в результаті буде отримано добросовісне ставлення орендарів до орендодавців.
3) Пряме державне кредитування, яке забезпечить:
- селян-власників землі коштами, які можуть бути необхідні при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою для повернення отриманих авансових платежів на умовах до 5% річних.
Мільйони власників землі були змушені фактично продати землю через довгострокові договори оренди та емфітевзису. Ціна такого продажу не більше ніж в 5 разів менше від ціни за якою економічно обґрунтовано повинна викуповувати громада чи держава. Така пропозиція повинна відновити справедливість;
- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.
Це повинно зняти питання необхідності продажу землі у її власників для задоволення нагальних споживчих потреб;
- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему).
Цим буде фактично, а не на “бумазі”, встановлена мінімальна ціна на землю при реалізації ефективного обміну землею;
- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних.
Така норма забезпечує не тільки реалізацію формування ефективного власника землі, а і реалізацію кожного громадянина України стати власником землі та максимально наближає земельні відносини до конституційних норм;
- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних.
Це дієвий, швидко реалізуємий та економічно обгрунтований крок до розвитку аграрного виробництва за участю виключно громадян України;
4) Державна допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).
І головне, що потрібно для дотримання норм конституції, рівності і справедливості та соціально орієнтованого розвитку економіки України - це те, що набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:
- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проєкт Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проєкту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Народний земельний референдум в дію!
Читайте: Мертва реформа “слуг” та прогресивні земельні відносиниРоман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
КиевVласть
12 лютого 2020 г. 15:26
Раздел: Новини
Вартість капремонту інфекційного відділення Бориспільської лікарні збільшилася на 6 млн гривень
Виконання капітального ремонту інфекційного відділення Бориспільської центральної райлікарні збільшилося майже 6 млн гривень і становить 20,05 млн гривень. Це пов'язано з тим, що під час ремонту виникла необхідність у додаткових роботах. Також перенесені і терміни виконання робіт: ремонтувати приміщення будуть ще цілий рік.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 4 лютого 2020 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА Київської області (*) уклало дві додаткові угоди з ТОВ “Атіс+1” (**) про зміну вартості виконання капітального ремонту будівлі інфекційного відділення Бориспільської центральної районної лікарні (ЦРЛ) по вул. Котляревського, 1.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Додаткові угоди сторони уклали до договору, який був підписаний ними 12 серпня 2019 року за результатами тендеру. Договір передбачав, що за 15,6 млн гривень до кінця січня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні і оздоблювальні роботи, утеплити будівлю, оновити в ній системи опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, охоронно-пожежної сигналізації, впорядкувати прилеглу територію.
Однак, як пояснили в РДА, за час виконання капремонту виникла необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті. Дана необхідність підтверджена інженером з технічного нагляду.
В результаті було укладено додаткову угоду №5 від 4 лютого 2020 року. В ній вказано, що ціна договору збільшується до 21,47 млн гривен (на 5,8 млн гривень) та подовжуються терміни виконання робіт – до кінця січня 2021 року.
У цей же день сторони підписали додаткову угоду №6 про зменшення ціни договору до 21,05 млн гривен. Згідно їй, фінансування робіт за вказаним об'єктом у 2020 році складе 12,5 млн гривень, а у 2021 році – 3,1 млн гривен.
Нагадаємо, капітальні ремонти в Бориспільської ЦРЛ активізували після візиту влітку 2019 року в місто президента Володимира Зеленського. У жовтні 2019 році на замовлення Бориспільської РДА там відремонтували реєстратуру, почали роботи з ремонту пологового відділення та інфекційного, а також запланували капремонт поліклініки.
Читайте: На ремонт лікарні в Борисполі знайшли майже 90 млн гривень
У листопаді 2019 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА замовило у ТОВ “Атіс+1” капітальний ремонт приміщень лікувального корпусу Бориспільської ЦРЛ. Заплатити підряднику повинні 15,8 млн гривень.
Читайте: Лікувальний корпус лікарні в Борисполі мають намір відремонтувати за 16 млн гривень
Згідно даним аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Атіс+1” засноване в 2015 році, зареєстровано в Борисполі. Засновник компанії Василь Бігун, директор – Андрій Ліньков. Основний вид діяльності – ремонт електричного устаткування.
За даними Zакупівлі, за результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Атіс+1" уклало 26 договорів загальною вартістю майже 63 млн гривень. Найчастіше компанія отримує підряди від Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (укладено договорів на 48,4 млн гривень).
ТОВ "Атіс + 1" є фігурантом кримінального провадження. Правоохоронці підозрюють, що керівники Великоолександрівського сільради з метою розкрадання бюджетних коштів села вступили в змову з кількома приватними компаніями, в числі яких значиться і "Атіс + 1". За версією слідства, вони підробили документи при виконанні різних будівельних робіт (ухвала Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року).
Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА очолює Ярослав Янович. Бориспільською РДА керує Володимир Строкань.
* Управління регіонального розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (Код ЄДРПОУ: 41903554)
** ТОВ “Атіс+1” (код ЄДРПОУ: 39757481)
Фото: Бориспільська РДА (проект візуалізації інфекційного відділення центральної районної лікарні після капітального ремонту)
КиевVласть
12 лютого 2020 г. 12:40
Раздел: Територія розуму
Мертва реформа “слуг” та прогресивні земельні відносини
Неважливо, буде чи не буде прийнятий закон про так званий обіг землі № 2178-10. Суть його залишиться: він жодним чином не стосується селянина, громадянина України, українського народу, держави Україна. Закон виписаний під певних осіб, в їх інтересах.
Проєкт закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Законопроєкт №2178-10 узаконить в правах орендарів – на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю. Легалізація незаконно надбаної землі – ще одна мета цього закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Майже вся земля в Україні в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
В посилення позиції такого закріпачення селян і проект №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року, і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен отримати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Читайте: Кріпаки 21 сторіччя – земельний жах законопроекту №2194. Поправки Головіна
Щодо можливих цін на землю, “цікавою” є відповідь міністерства Тимофія Мілованова за підписом його заступника Павла Кухти на зверненням депутата-”слуги” Олега Дунди. Міністерство передбачає, що ціна продажу “пайової” землі у 2020 році становитиме 2236 доларів/га і зросте до 2440 у 2024 доларів/га році. Державна земля, відповідно, 3354 доларів/га та 3660 доларів/га.
Звідки такі ціни на землю – зрозуміти з наданих міністерством розрахунків важко. Щоб платити 50 тис. гривень за гектар необхідно мати стабільно прибуток 13 тис. гривень з 1 гектару і отримати кредит на 7 років під 7% в гривні. Це – нереально.
Та і цей високий ціновий варіант, як зазначається у відповіді міністерства, відповідає основному проєкту закону №2178, поданому саме Кабміном, і який передбачав, що так званий ринок буде за участю іноземців. А проєкт №2178-10 є альтернативним до урядового законопроєкту №2178.
Тому в ціновому питанні можна орієнтуватися на бачення заступника Тимофія Милованова з аграрних питань Тараса Висоцького: “…якщо виходити з обмеженої моделі, за якою купувати землю зможуть тільки громадяни країни, то ціна буде максимум 1500 доларів (за гектар, – KV)”. За такою ціною охочих продавати землю багато не набереться.
До того ж Висоцький знає про що говорить, адже він був генеральним директором асоціації “Українский клуб аграрного бізнесу” і добре знає, по якій ціні готові скуповувати землю платоспроможні агрохолдинги.
Також, згідно раніше згаданої відповіді міністерства, вбачається, що на 90% покупцями землі будуть юридичні особи. Не “бачить” міністерство і надання кредитів на купівлю землі громадянам України, а передбачають тільки компенсацію процентної ставки за кредитами. Хоча для чого говорити про компенсацію, якщо банки і так не збираються кредитувати?
Причини цього:
банк буде кредитувати купівлю землі тільки у випадку, коли ця земля складає цільний земельний масив та є достатній обсяг землі для ведення оптимально-ефективного – з точки зору сучасних технологій та їх можливості рослинництва;
спроможні кредитувати купівлю землі банки – банки з іноземним походженням (капіталом), з достатньою історичною пам’яттю, щоб пам’ятати європейську націоналізацію землі.
В підтвердження цьому є та обережність з купівлі землі в певних країнах колишнього соціалістичного табору, де іноземці скуповували землю, яка вже була сконцентрована місцевими “баригами” і в певній мірі відмита від загроз націоналізації чи інших соціально-економічних явищ.
В проєкті закону №2178-10 не прописане ніяке кредитування купівлі землі за участю держави, всі питання кредитування перекинуті на Кабінет міністрів.
Отже, в законопроєкті № 2178-10 немає ні тези, ні речення, ні слова, ні букви про створення для українців, які б хотіли займатися сільським господарством, необхідних і достатніх умов для цього. Цим законом українців визначили як неспроможну до підприємництва націю, націю одвічних наймитів.
Про це говорить і Тарас Висоцький: “І не треба забувати про суто українські традиції — наше суспільство є суспільством найманої праці, а не підприємництва”.
Те, що поставили за мрію відкривачі так званого ринку землі – це концентрація земель та унітарно-концентраційну форму земельних відносин. На відміну від колективно-консолідативної форми, унітарна-концентраційна форма земельних відносин не несе суспільної значимості і, відповідно, вона не може бути і в зоні інтересу будь-якої державної політики, вона не може бути реалізована швидко в часі.
Концентрація землі буде повільним процесом за умови, що не буде насильницьких методів примушення до неї. Крім того, концентрації земель буде заважати прогресивний розвиток колективно-консолідативної форми земельних відносин. Концентраційна форма не буде здійснена та породить суспільну потребу в націоналізації сконцентрованої землі, що відбувалося і раніше, в тому числі, в країнах з розвиненою економікою – на підставі законів суспільного розвитку.
Ствердження про затягування в часі так званої президентської “земельної реформи” підтверджується і заявами самих посадовців, зокрема – того ж Тараса Висоцького: “Об’єктивно, треба налаштовуватися на період приблизно у 15 років, розділений на дві фази. Під час першої фази, яка триватиме близько п’яти років, буде спостерігатися найбільша оборотність земель — всі, хто хочуть продати землю, намагатимуться це зробити. Під час другої фази оборотність впаде до 2–3% на рік, і підуть інвестиції у цю землю. Тобто треба налаштовуватися, що у першу п’ятирічку гроші будуть вкладатися у купівлю землі, а лише потім — у технології та ефективність. Миттєвого ефекту від реформи не буде. І тільки через 15 років ринок стабілізується, будуть вироблені чіткі правила гри і піде планомірний поступовий розвиток”.
За відповіддю того ж міністерства, вплив т. зв. ринку землі на приріст ВВП в 2020 році (тільки 4-й квартал) становитиме 0,22%, в 2021 році – 0,84%, а далі падатиме і в 2024 році становитиме 0,22%.
Тому постає питання: для чого насаджувати так званий ринок землі, який насправді не спричиняє зростання економіки, не говорячи вже про розширене економічне зростання?
В перше чергу, необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.
Основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинні стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проект Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
10 лютого 2020 г. 16:44
Раздел: Новини
У 2020 році триватиме посилення конкуренції між забудовниками за гроші покупця - RED Community
2020 рік на ринку житла відзначатиметься зростом вимог покупця до якості інфраструктурної складової житлових комплексів. Девелопери будуть ретельніше планувати інфраструктуру ЖК та уважніше ставитись до виконання планів з її реалізації.
Про це KV стало відомо з заяви керуючої партнерки Спільноти девелоперів житла (RED Community) Тетяни Шульги-Забєльської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім того, на думку експертки, у 2020 році триватиме посилення конкуренції між забудовниками за гроші покупця, що проявлятиметься не стільки у дисконтних “війнах”, скільки в покращенні якості проектів, сервісів на етапі купівлі, і особливо, сервісів для жителів майбутнього ЖК.
“Також сильною залишиться інвестиційна складова в структурі угод на купівлю. Житло поки залишається одним з найпривабливіших для українців інструментів інвестування. Наразі дохідність від здачі квартир в оренду становить 7-10% на рік”, – зауважила Тетяна Шульга-Забєльська.
Як правило, інвестиційно привабливими є об’єкти з унікальною інфраструктурою, унікальним місцерозташуванням (наприклад, біля станції метро або в центральній частині міста, що дає змогу досягти ліквідності за рахунок певних характеристик), або ж проєкти комплексної забудови.
Щодо цін на “квадрати”: на думку керівника проєктів компанії Strakhovskyi Group Анни Страховської, вартість житла у 2020 році залежатиме як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів.
“Якщо гривня залишатиметься міцною, а вартість будівельних матеріалів зростатиме, то забудовник, попри існуючий попит, навряд чи знижуватиме ціни. Наразі у більшості компаній досягнути гранична межа рентабельності, що становить 25%”, – повідомила вона.
Надія Ляшко, керівник відділу продажу ЖК Bavaria City, зазначила, що в передмісті Києва у 2020 році найбільш затребуваними будуть житлові комплекси комфорт-класу, а також таунхауси.
“Таунхаус коштує на 35-40% дешевше, ніж приватний будинок, а його власники мають всі переваги заміського будинку: вільні планування, великі кухні-студії з виходом в свій дворик, свої паркувальні місця перед будинком”, – сказала експертка.
На її погляд, у Київській області також користуватиметься попитом формат житла, який ближче до бізнес-класу. Адже співвідношення ціни на смарт-квартири в Києві та квартири бізнес-класу за містом приблизно однакове.
“У 2020 році покупець обиратиме зручну локацію або вищий клас житла”, – підсумувала Надія Ляшко.
Читайте: Вперед, к совершенству: украинские девелоперы подвели итоги 2019 года
Фото: RED Community КиевVласть
23 січня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”
Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій