Гостомель намагається вирватися з обіймів Ірпеня і жити самостійно. Із цією метою, зокрема, голова Гостомельської селищної ради подав до Київської обласної ради документ, яким затверджуються межі населеного пункту. Які ці межі, що до них входить та чи розширилася або зменшилася площа Гостомеля — широкому загалу невідомо. Адже пояснювальну частину документа ніхто з обласних та місцевих депутатів не бачив і вона ніде не опублікована. До того ж сам голова і керівництво облради вирішило тримати глуху оборону навколо цього питання, туманно заявляючи, що затвердили існуючі межі. Останній раз про існуючі межі Гостомеля дані оприлюднювалися ще у 2017 році, під час затвердження генерального плану селища. В минулому році межі селища таємничо затверджувала КОДА. Що погодили селищу в 2019 також таємниця. Єдине – ірпінські активісти тоді переконували, що селище не ввело в свій склад Біличанський ліс. Про це KV стало відомо за результатами засідання чергової тридцять другої сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року. Зокрема, на засіданні був прийнятий (52 голоси “за”, 1 “утримався”) проект рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області”.  Одне але: знайти пояснювальну частину документу неможливо, а запит на ім’я заступника голови Київоблради Тетяни Семенової (відповідальна за виконання даного рішення) не дав результату. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Гостомель у цифрах Згідно генплану, який розглядали у 2015 році, площа населеного пункту Гостомель складає 1565 гектарів. З них майже 30% – 446 гектарів – переважно садибна забудова.  На початок 2015 року вона становила близько 14 з половиною тисячі людей. На майбутнє було зроблено розрахунок перспективного зростання населення Гостомеля до 38 500 чоловік. За Генеральним планом 2015 року було заплановано 280 гектарів перспективної житлової площі. З них під середньоповерхову забудову 27 гектарів. Під багатоповерхову (10 поверхів) 20 гектарів. Це винятково нові території під багатоквартирне будівництво. На нього вже є охочі інвестори. Під садибну забудову відведено 230 гектарів, з яких 145 га – вже на той момент відведені у власність, але ще не освоєні земельні ділянки. У Гостомелі функціонує чимало промислових підприємств а також комунально-складських територій. Загалом на них працює 4700 чоловік. Ще планувалося під промислове освоєння у першу чергу 80 гектарів та близько 300 гектарів на резерв. Генеральним планом пропонується розвиток комунальної зони (території для нових пожежних депо, сім пожежних машино-місць; кладовище в центральній частині селища пропонується закрити, натомість пропонується розширення до шести гектарів іншого кладовища неподалік аеродрому, яке зараз займає площу 3 гектари); транспортні питання (кільцева об’їзна дорога, ділянка якої від Мощуна до Ворзеля проходитиме через північну околицю Гостомеля, а також через село Озера, яке ввійде до складу об’єднаної громади; прокладання об’їзної дороги в межах Гостомеля, а також планувалося два мостові сполучення через річку Ірпінь між Гостомелем та Горенкою; запроектована Гостомельська автостанція – попередньо в районі старого кладовища). У 2017 році з великим скандалом було прийнято новий Генплан. Згідно з основними його показниками, населення тут буде збільшено з 17 тис. до 35,9 тис. осіб. Територія селища буде розширена до 3 845 га, що вдвічі більше сьогоднішніх показників. Цікаво, що земель для особистого сільського господарства не залишиться зовсім. Як писали ірпінські сайти, скандал на сесії місцевої ради виник через те, що у плані вбачили спробу віддати більше 100 га під забудову. За повідомленням “Громади Приірпіння”, “під час голосування виникли сутички місцевих активістів та АТОвців з тітушками, яких на свій захист привела влада”. “У селищі планується велика кількість багатоповерхової забудови, наша інфраструктура не розрахована на таку кількість висоток. Садочки переповнені, на Кимерці Прилипко надумав будувати очисні споруди. 15 га с/г земель, які належать родині Прилипка, він переводить під житлову багатоповерхову забудову. АТОвцям, які повернули селищу 4 га землі, тих, що видали в обхід сесії через держгеокадастр, Прилипко обіцяв ділянки. Зараз вже стало зрозуміло, що там будуть висотки. У Генплані вони намалювали об’їздну дорогу з Гостомеля, яка виїжджає перед мостом. Така дорога нічого не вирішить”, – розповідав “Громаді Приірпіння” у 2017 році голова спілки АТОвців селища Гостомель Олексій Табачук. Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан Суть Новини про те, що Гостомель має намір вийти зі складу Ірпінської міської ради та започаткувати Гостомельську об’єднану територіальну громаду знову почали ширитися у вересні 2019 року.  Як повідомляла KV, голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко заявляв, що полишає склад виконкому Ірпінської міської ради. Він звинуватив владу Ірпеня в ігноруванні проблем селища при освоєнні його бюджету і висловив упевненість у швидкому завершенні утворення Гостомельської ОТГ.  Більш того, за день до свого звільнення Прилипко звертався до Верховної Ради із вимогою відокремитися від Ірпеня. Підставою для такого рішення за його словами послужило те, що, незалежно від кількості зароблених коштів селищною радою, на розвиток громади місто виділяє всього 5,5-6%. Якщо повернутися у часі, то про подібні плани влади селища Гостомель чутно ще з 2015 року. Саме тоді прийнято рішення про створення громади селища Гостомель та сіл Горенка, Мощун Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району. Тоді потенційна Гостомельська ОТГ отримала позитивний висновок від Київської ОДА і була готова йти на вибори. Однак, в Центрвиборчкомі стверджували, що така громада може бути створена за умови, якщо Гостомель вийде з підпорядкування міста Ірпінь і буде включений в межі Києво-Святошинського району. У грудні 2016 року ВРУ зареєструвала законопроект №5497. У законопроекті чітко встановлюються межі Ірпеня, Гостомель виводиться з його підпорядкування і разом із селом Озера підпорядковується Києво-Святошинському району. Комітет з питань державного будівництва при ВРУ направив в кожну райдержадміністрацію звернення з проханням розглянути проект та висловити свою позицію. Гостомель підтримав цей законопроект, як і Києво-Святошинський район, адже до них приєднуються багаті території. Заважає лише Ірпінь, який, на відміну від інших населених пунктів, не дає Гостомелю такої згоди.  У січні 2018 року на сесії Гостомельської селищної ради було проголосовано рішення про звернення до сусідніх сіл і селищ про об'єднання в Гостомельську ОТГ. Гостомель, проголосувавши рішення, надав пакет документів до Київської обласної держадміністрації. КОДА, після перевірки фінансової перспективи Гостомельської ОТГ, подала документи до Кабінету Міністрів. Місцеві бачили в цьому майбутнє, адже, за їхніми словами, можливості громади після об'єднання можуть становити від 200 до 400 млн. гривень податкових надходжень до місцевого бюджету, який буде спрямований на розвиток і поліпшення інфраструктури. У березні 2019 року тодішній губернатор Київщини Олександр Терещук підписав усі відповідні розпорядження щодо створення Гостомельської ОТГ і весь пакет документів вже знаходився в ЦВК, який повинен був призначити дату виборів, але питання зависло у повітрі. Думки Як зазначив голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко, затвердження меж Гостомеля — перший крок до утворення ОТГ.  “Я особисто подавав цей проект, область його прийняла, три роки ми за це боролися. Ми вже затвердили Генплан, тепер — межі. Аби вийти зі складу ІМР (Ірпінської міської ради — прим. KV), ми подали законопроект №2552 від 6 грудня 2019 року, Верховна Рада має проголосувати за нього. Тому що ми не згодні з позицією Ірпеня, який оббирає нас. Прийняті на сесії облради межі Гостомелю — це перший крок до того, щоб здійснити план з виходу з підпорядкування Ірпеня і перейти до Києво-Святошинського району. А далі — восени на вибори до об’єднаних громад”.  Депутат обласної ради (фракція ВО “Свобода”) Ігор Домбровський висловив сумнів стосовно того, чи має затвердження/зміна меж населеного пункту стосунок до “мрії про ОТГ” — хоча б тому, що проект рішення депутати отримали за годину до початку засідання облради. “Я запитав у гостомельських активістів, вони сказали, що будь-які межі, що затверджуються, потрібно підтримати. Але нам проект цього рішення не роздали в пакеті документів на сесію завчасно, на комісію проект зайшов в день сесії, за годину до початку, і я не можу сказати, що саме там мається на увазі. Можливо, це суто питання технічне — включити до меж селища будинки, що знаходяться на віддаленні, абощо. А стосовно самої ідеї відділення Гостомеля від Ірпеня, то мені, як представнику останнього, сумно, але я це рішення розумію. Річ не в Ірпені, що він поганий — погана влада у місті. Ірпінь втрачає потенційно потужне селище, Гостомель мені завжди здавався дуже цікавим у плані перспектив. Там аеропорт, склозавод — потужні підприємства, цінні, бюджетоутворюючі, такі, які можна розвивати, зокрема аеропорт. Я казав про це ще 15 років тому. Але місцева влада зацікавлена лише у забудові міста, а це — швидкі гроші, довготривалі перспективи вони не розглядають. Я поважаю позицію гостомельців, і підтримав її. Просто сумно, що Буча, Ворзель, тепер от Гостомель відходять від Ірпеня, нам би добре було разом”. Радник ірпінського міського голови Максим Плешко відзначив, що документа не бачили навіть місцеві депутати, а тому зрозуміти, що саме було затверджено, ніхто не може: “Гостомельський голова Юрій Прилипко і секретар міської ради Олена Кислиця всім розповідають, яка перемога, що рішення затверджено, але ніхто не бачив площ, цифр, нікому нічого невідомо ані тут, ані в облраді. Історія каламутна і не всім зрозуміла. Доповнення ніде не опубліковані і ніхто з тих, з ким я спілкувався, інформацією не володіє“. Читайте: Гостомель просит Верховную Раду вывести поселок из подчинения Ирпеню Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Фото: 04597 КиевVласть

Білоцерківська, Бориспільська, Кагарлицька місцеві прокуратури та їхні відділення очікують на призначення нових прокурорів. Серед кандидатів – слідчі, адвокати, підприємці та держслужбовці різних рангів, які успішно пройшли відповідну перевірку. Під кінець 2019 року визначили ім’я лише одного керівника -  Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став адвокат зі Львова.   Як стало відомо KV, станом на 1 жовтня 2019 року на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів був опублікований перелік вакантних та тимчасово вакантних посад у місцевих прокуратурах Київської області. Зазначається, що всі кандидати, які були включені до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів, успішно склали кваліфікаційний іспит та пройшли спеціальну перевірку. Тож із декларацій про доходи та майно за 2018 рік KV вдалося дізнатися імена кандидатів на посади прокурорів Білоцерківської, Бориспільської, Кагарлицької місцевих прокуратур Київської області та їхніх відділень.  Бориспільські претенденти  Так, на місце прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області претендують Мар'яна Олегівна Каліновська та Михайло Ігорович Цибульник. На цій посаді вони планують змінити Любомира Васильовича Головка, який очолює прокуратуру з 5 серпня 2019 року.  Декларацію на посаду кандидата прокурора за 2018 рік Каліновська подала 5 жовтня 2019 року. За її даними вона одружена і в її користуванні перебуває квартира Олега Новіцького площею 73,6 кв. м в Хмельницькому. Транспортних засобів чи землі у володінні Каліновської немає.  Її річний дохід склав більше 100 тис. гривень, отриманий за основним місцем роботи юриста в ТОВ  "Зооветпром Україна" (оптова торгівля фармацевтичними товарами), директора за сумісництвом в клініці ветеринарної медицини "Айвет", де їй належить 15% корпоративних прав, а також від підприємницької діяльності. Так, з серпня 2017 року по лютий 2019 року, як фізична особа-підприємець, вона займалась роздрібною торгівлею фармацевтичними товарами в спецмагазинах. На сторінці Каліновської в Facebook зазначено, що наразі вона мешкає в Києві і з липня 2019 року працює в Національній академії прокуратури України, закінчила Інститут прокуратури та слідства в Національному університеті "Одеська юридична академія". Також у відкритих джерелах зазначається, що вона є аспіранткою кафедри кримінального права та процесу Хмельницького університету управління та права. Відповідно до поданої 3 жовтня 2019 року декларації за 2018 рік, про Михайла Цибульника відомо, що він мешкає в Києві в орендованій квартирі площею 28,71 кв.м, одружений. Також в його користуванні є квартира площею 28,8 кв. м. У 2018 році, як головний спеціаліст Національного  агентства з питань запобігання корупції, він заробив більше 302 тис. гривень. Його дохід поповнився і за рахунок профспілкових виплат від агентства у розмірі 1500 гривень, готівкових збережень у розмірі 22800 доларів. Також у декларації він вказав доходи дружини Ганни Ігорівни Цибульник, яка працює прокурором в Військовій прокуратурі Центрального регіону України. Зайняти крісло прокурора Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури на період відпустки працівника у зв’язку з потребою дитини у домашньому догляду планує Людмила Миколаївна Полешко. В її декларації кандидата від 6 жовтня 2019 року зазначено, що вона мешкає в Борисполі, одружена, має сина. Із майна в документі вказано лише авто Опель Астра 2005 року випуску.  У звітному періоді вона отримала заробітну плату в Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області розміром більше 100 тис. гривень, пенсію, нараховану ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в розмірі 1452 гривень. Також в банку вона зберігає 4 тис. доларів. Задекларувала Полешко і доходи чоловіка та аліменти сина.  Полешко працювала з 2016 року старшим, а з 2018 року по березень 2019 року, головним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області.  Білоцерківський напрямок Поки що єдиним кандидатом на посаду прокурора Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області є В'ячеслав Миколайович Данилюк. Свою декларацію  він направив 9 жовтня 2019 року. Також з 2017 року він подавав свою кандидатуру на посади судді в Оратівському місцевому суді й прокурора місцевої прокуратури. Згідно з документом, він одружений та виховує двох синів. Місцем проживання зазначена Вінницька область – смт Оратів, де він має будинок площею 66,8 кв. м та користується присадибною ділянкою площею 0,15 га. Також він володіє земельною ділянкою в селі Лука-Мелешківська Вінницького району обсягом 0,09 га. З 2018 року їздить на автомобілі Renault Kangoo 2003 року випуску, який належить дружині. Річний дохід Данилюка склав більше 381 тис. гривень. Сюди увійшли заробітна плата отримана в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Вінницькій області, допомога по безробіттю та подарунок у негрошовій формі  від ТОВ  "Проспектс Україна". Також він працював помічником судді Оратівського районного суду та є одним із засновників  ГО "Рибацький клуб села Мервин".  Кагарлик та його відгалуження На пост прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області претендував  слідчий Білоцерківського відділу поліції ГУНП України в Київській області Дмитро Олександрович Кладов. Але на сайті Генеральної прокуратури України повідомляється, що 11 грудня керівником Кагарлицької місцевої прокуратури було призначено адвоката зі Львова Ярослава Ярославовича Яцишина. Загальний стаж адвокатської діяльності якого складає 14 років.  Яцишин зареєстрований за місцем проживання у Львівській області. Одружений і виховує трьох доньок. Член Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України". З 2010 року по 2019 рік він, як фізична особа-підприємець, надавав послуги у сфері права.  Яцишин має житловий будинок на 38,5 кв.м в селі Глібів Гусятинського району Тернопільської області, частину квартири на 52,2 кв.м у Львові. А ще 0,5816 га земельної ділянки в Гусятинському  районі, у користуванні – житловий будинок площею 333,2 кв.м в селі Мала Лука та квартиру на 33,4 кв. м у Львові.  За рік він отримав  майже 22 тис. гривень від підприємницької діяльності, більше 19 тис. гривень страхових виплат від ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та майже 34 тис. гривень від відчуження майна. Також на його ім’я записаний кредит у розмірі більше 69  тис. гривень. Готівкою вдома він зберігає 72 тис. доларів та 200 тис. гривень. Та має фінансові зобов’язання у розмірі 1605 гривень.  Також він задекларував земельну ділянку (0,0309 га) та квартиру (85,6 кв. м ) дружини Вікторії. У його ж розпорядженні три автомобілі: Mitsubishi Lancer 2007 року випуску,  Nissan Leaf 2011 р.в. та Volkswagen Touareg 2014 р.в. Як стало відомо KV, 8 жовтня 2019 року декларацію кандидата на посаду прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури на період відпустки працівника по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 14.06.2020  року подав Олег Сергійович Яковенко.  Місцем проживання Яковенка вказано місто Бахмут Донецької області, коли сам він фактично мешкає в Києві в орендованій квартирі площею 16 кв. м, яка надана йому Національною академією внутрішніх справ. На основному місці роботи в Департаменті патрульної поліції за 2018 рік він заробив більше 151 тис. гривень. З 2015 року по 2017 рік він працював слідчим Бориспільського ВП ГУНП у Київській області, з 2018-го до квітня 2019 року -  інспектор Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві. А 31 жовтня 2019 року також подавав свою кандидатуру на посаду поліцейського до цього ж Департаменту. Лише один кандидат зафіксован на місце прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став мешканець Богуслава Сергій Володимирович Олефіренко. Його декларація містить лише дані про те, що до складу його майна входить частина квартири на 52,2 кв. м в Богуславі.  А також, що він працював начальником слідчого відділення Богуславського ВП Рокитнянського ВП ГУНП в Київській області. Майбутній прокурор виховує сина. У 2018 році його джерелом доходу стала пенсія у розмірі більше 66 тис. гривень, а також 10 тис. гривень благодійної допомоги та спадок у розмірі однієї гривні. На сайті Богуславської райради є інформація про можливого тезко Оліференка, Івана Володимировича, 2004 року народження, який очолює Вiльхiвецьку сільську первинну партійну організацію об'єднання "Батьківщина". Нагадаємо, із початком нового 2020 року Генеральна прокуратура України припиняє своє існування. Замість неї від 2 січня розпочав свою роботу Офіс генерального прокурора. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка анонсував 200 вакансій в штаті його офісу, набір на які розпочнеться 20 січня.  Їх призначення передбачає проходження відповідної атестації.  Реформа проходитиме “зверху донизу”. Тобто атестацію спочатку почнуть проходити прокурори Генеральної прокуратури України, потім − регіональних прокуратур і в останню чергу − прокурори місцевих прокуратур. Отже, за результатами атестації першим буде сформовано Офіс Генерального прокурора. Також 19 грудня Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду. Його заступники також подали у відставку. Читайте: Генпрокурор Руслан Рябошапка уволил прокурора Киева Романа Говду, – СМИ Фото: коллаж KVКиевVласть

17 грудня о 16.00 у приміщенні Уваровського дому відбудуться громадські слухання, щодо розгляду нового проекту Генерального плану Ворзеля. Проаналізувавши пояснювальну записку проекту нового генерального плану, ми можемо стверджувати, що незважаючи на декларацію про орієнтацію на розвиток рекреаційно-оздоровчого потенціалу селища, новий проект як і його попередники передбачають знищення курортного потенціалу нашого селища та перетворення його в довгостроковій перспективі на селище супутник  Києва, по типу Бучі чи Ірпеня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ми бачимо такі основні загрози в представленому проекті: 1. Всупереч волевиявленню жителів Ворзеля (підписи більше ніж 1500 чоловік) та рішення Ворзельської селищної ради  №812-45-VI “Про оголошення природної території селища Ворзель Київської області курортом місцевого значення та деякі питання охорони та збереження рекреаційної зони смт. Ворзель” від 21.08.2015 р. генеральний план, навіть у довгостроковій перспективі до 2039 року, не передбачає створення курорту на території, що є прямим порушенням прийнятих рішень Ворзельської селищної ради, волевиявлення жителів селища та передвиборчих обіцянок Лариси Федорук. 2. Відповідно до проекту генерального плану планується збільшення жителів селища на третину – до 8500 тисяч офіційно зареєстрованих осіб. Виходячи з цього в проекті прямо зазначається, що буде збільшено навантаження на соціальну інфраструктуру, а саме – планується збільшення кількості автомобілів у 2,8 разів. Навантаження на садочки зросте більше ніж у 2 рази, на школи у 1,5 рази. Таке ж збільшення навантаження передбачено на електричні мережі, мережі водопостачання та водовідведення. Незрозуміло звідки будуть взяті кошти на розбудову інфраструктури на зростаюче населення, коли навіть наш сусід – м. Буча – не може за 5 років добудувати нову школу, більшість витрат на яку профінансовано з державного бюджету. 3. Планується подальше знищення зелених насаджень. Так в проекті генерального плану ми бачимо зменшення озеленених територій на 60 га. При цьому площа житлової забудови збільшиться в два рази, площа території відведеної під промислово-виробничі цілі збільшиться вдвічі. Зважаючи  на відсутність у селищі дієвої програми відновлення зелених насаджень ми в майбутньому можемо опинитись у селищі без зелених насаджень взагалі. 4. Після прийняття вказаного проекту генерального плану ми втрачаємо будь-яку можливість регулювання зміни призначення рекреаційних земель, що знаходяться у власності приватних осіб чи підприємств. Ми можемо спостерігати як у Бучі та Ірпені, навіть попри обмеження, які закладені в генеральних планах цих населених пунктів, ці ділянки були переведенні під житлову забудову. Так в Ірпіні було втрачено рекреаційні території колишніх піонертаборів та санаторіїв. В Бучі таким же чином були переведені у житлову забудову ділянки, які відносяться до лісів першої категорії. У вказаному генеральному плані багато тверджень та інформації не відповідає дійсності, частина протирічить чинному законодавству, є багато помилок та описок. Зважаючи на вищевикладене, ми проти прийняття проекту генерального плану у тому вигляді, який нам представили. Прийняття вказаного проекту генерального плану несе суттєві загрози для сталого розвитку нашої громади, та протирічить як діючим рішенням селищної ради, чинному законодавству, так і волі жителів селища. Закликаємо всіх прийти на громадські обговорення та висловити свою незгоду з намаганнями зруйнувати майбутнє нашого селища. Дмитро Гончарук, голова ГО “Народна Рада Ворзеля”КиевVласть

Абсолютно не помітно був прийнятий проект закону №2194, який забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря. Напрочуд "цікава" складається ситуація. Усю силу громадського спротиву було спрямовано на законопроєкт №2178-10: і трибуну блокували, і мертву свиню "випасали" біля парламенту. А наступного дня, абсолютно непомітно був прийнятий більш суперечливий для українців проєкт закону №2194, який забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря. Ніхто і не здригнувся від перспектив кріпацтва у XXI ст.! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Проєкт закону №2194 ніде не обговорювався. На відміну від №2178-10, за нього проголосувала і фракція "Голосу", яка при обговоренні законопроєкту №2178-10 чітко озвучила, що ринок земель не на часі, а також більшість депутатів інших фракцій, які теж не голосували за проект закону №2178-10. Складається таке враження, що народні обранці взагалі не знали про що цей проєкт. Найцікавіше — далі, коли до законопроєктів почнуть вносити одні поправки для поліпшення ситуації в країні, а інші — у власних інтересах. Зважаючи, що навіть редакції до першого читання є дуже суперечливими, від лиха нас убереже тільки диво. Вважається, що проєкт закону №2178-10 є головною загрозою, і саме навколо нього було найбільше галасу. Проєкт закону №2178 було подано 25 вересня 2019 р. урядом, а законопроєкти №2194 і №2195 — депутатами з фракції "Слуга народу", в основному з аграрного комітету. І перше, що дивує: законопроєкт уряду і законопроєкт "слуг" — два конкуруючі документи різних законодавчих ініціатив начебто однієї політичної монокультури. Після заяви президента, що до 2024 р. іноземці не зможуть купувати землю, проект №2178 став неконкурентним. Під президентське "послання-2024" для іноземців швидко відреагували депутати — ініціатори проєкту закону №2194, видавши альтернативний №2178-10 від 10 жовтня 2019-го, додавши до нього обмеження іноземцям купувати сільськогосподарську землю до 2024 р., тим самим ситуацію конкуренції звели до випадкової неузгодженості. Як проєктом закону №2178-10, так і проєктом закону №2194 пропонується внести зміни до розділу X перехідних положень. Виникає запитання: навіщо так робити? Неузгодженість? Неузгодженості насправді немає, адже положення розділу Х у проєктах №2178-10 і 2194 не суперечать одне одному, і обидва законопроєкти можуть бути без конфлікту в майбутньому ухвалені. Хоч би яка з цих двох рушниць вистрелила, у ціль буде влучено. Так, відповідно до змін законопроєкту №2178-10 у частині 1 статті 130 з'являється абзац, який є нічим іншим, як повторенням частин 2 і 4 статті 81 Кодексу шляхом фактичного їх об'єднання. Мова йде про зобов'язання іноземців відчуження протягом одного року з дня набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, отриманої у спадок. Проєктом закону №2194 вносяться зміни до статей 81 і 82, при цьому статтю 82 "обрізають" до однієї "лінивої" частини, але якої. Законопроєкт №2194 прибирає будь-які обмеження для іноземців та іноземних юридичних осіб у випадках набуття ними прав власності на землі. Хоча доцільніше було б визначити, що тільки юридичних осіб-резидентів. Обома законопроєктами вносяться зміни до статті 130 Земельного кодексу України. При цьому законопроєкт №2194 не вносить зміни до частини першої статті 130, залишаючи редакцію діючого Кодексу, яка надає право іноземцям бути учасниками юридичних осіб України і фактично бути набувачами українських земель (див. табл. 1). Зміни, які пропонується внести законопроєктом №2194 до статті 130, а саме — зміни частини другої та доповнення частиною третьою, відверто насторожують (див. табл. 2). Йдеться про заборону власникам землі продавати землю без згоди орендаря. Це і є те обіцяне президентом право розпоряджатися землею та визволення від "совка"? При умові, що практично всі землі селяни були змушені передати в оренду на довгі роки, то не бачити селянам можливості ні продажу землі за європейськими цінами, ні переходу до самостійного господарювання. Закон не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, він, навпаки, посилює обмеження прав селян-власників землі, ще більше закріпачує, змушуючи їх продавати землю якомога скоріше за бодай якісь гроші своєму орендареві. Законопроєкти №2178-10 і 2194 своїми змінами та доповненнями до статті 130 Земельного кодексу надають, окрім українців, право купувати землю юридичним особам, що відкриває всі можливості, в тому числі і іноземцям, скуповувати українську землю і концентрувати її. Не важливо, хто сконцентрує землю, іноземець чи українець, — у капіталу не має національності і громадянства, як і совісті у монополій. Концентрація земель — це монополізація і головна перепона для розвитку аграрної галузі, суспільно-економічного розвитку країни. Проти концентрацій і монополій борються всі економічно і соціально розвинені країни світу. Не має бути концентрацій ні в межах громади, ні в межах держави. На підтвердження того, що законопроєкти націлені сформувати преференції великим і малим орендарям та іноземному капіталу, наведемо той факт, що проєктом №2178 пропонується до 2024 р. не обмежувати юридичних осіб України, учасниками (власниками) яких є іноземці, в праві купувати земельні ділянки, які перебувають у користуванні таких юридичних осіб "на правах оренди, емфітевзису, за умови, якщо: з часу державної реєстрації юридичної особи — набувача права власності пройшло не менше 3 років", — це зміни до п. 14 розділу Х, другий абзац. Фактично з прийняттям цього законопроєкту, за попередніми оцінками, до 80% селян втратять землю остаточно. Відсторонення селянина від землі через неефективні орендні відносини, неусвідомлення можливості стати власником власного аграрного виробництва спричиняє бажання продати землю, отримати гроші і вирішити свої нагальні проблеми. Ситуація настільки критична, що зняття заборони на відчуження земель стане причиною її стрімкого дорозпродажу. Виходячи з цього, єдина можливість запобігти негативам від таких законодавчих змін є внесення національно-орієнтованих пропозицій і поправок до законопроектів №2178-10 і 2194. Головною ідеєю пропозицій і поправок має стати формування можливостей для відновлення розвитку аграрної галузі за участі виключно українців. Метою зняття заборони на відчуження землі повинен стати ефективний обмін прав власності на землю, коли земля від громадянина, який бажає її продати, переходить до громадянина, який хоче бути власником землі і самостійно господарювати на ній. Під самостійним господарюванням слід розуміти одноосібне (сімейне) господарювання чи господарювання через участь власника землі в господарському товаристві, в яке передається земля на правах користування. Запит на купівлю землі серед українців є. Він комплексний, сформований економічними та світоглядними, патріотичними та культурними чинниками, — цей запит позитивно впливатиме на зростання цінності української землі. Тоді як економічне формування ціни на землю, за логікою транснаціонального капіталу, латифундистів-орендарів і просто іноземців-фермерів визначатиметься безпосередньо прибутковістю землі, що означатиме відсутність зростання ціни на землю, яке так рекламують, аби лише відкрити ринок земель. Тому формування конкурентних пропозицій "від українців українцям" є раціональними, національно-орієнтованими, і саме такому обміну прав на землю потрібно віддати перевагу, а не ставити в пріоритет латифундистів-орендарів, фермерів, надаючи їм законодавчі преференції та обмежуючи в правах селян-власників землі та безземельних українців. Саме за таким ціннісним принципом сформувалися захмарні для нашої уяви ціни на землі в тих же Нідерландах чи Данії, де земля може належати тільки громадянам країни. Формування національно-орієнтованої аграрної політики через механізми державного управління сприятиме зростанню прибутку від землі, що матиме вплив на збільшення цінності землі та приведе до падіння схильності продавати землю у нинішніх її власників, а ефективний обмін землею зводитиметься до переходу землі у власність по родинних зв'язках, від старшого покоління до молодшого, яке більш активне в бажаннях до самостійного обробітку власної землі. Крім норм щодо права розпоряджатися землею, мають бути визначені норми до набуття землі, які унеможливлювали би будь-яку її концентрацію, забезпечували б усуспільнення прибутку від землі, що відповідало б сучасним світовим тенденціям економічно розвинених країн із соціально-орієнтованою економікою. Тому правило просте: громадянин України має право набувати одну земельну ділянку з обмеженням по площі, яке відповідає максимально сформованому розміру земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Це відповідає конституційним засадам з прав і свобод громадян. Такий самий принцип був застосований при розпаюванні колективних сільськогосподарських підприємств — вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних паїв усіх членів підприємства були рівними. Запропоновані поправки і зміни сприятимуть розвитку самостійного аграрного виробництва, а саме — переходу від користувальної моделі (оренда землі, емфітевзис) до самостійного обробітку землі її власниками. Консолідація земель через об'єднання українців-власників землі — найбільш короткий та надефективний шлях для відновлення й розвитку сільського господарства. Організаційною формою такої консолідації мають стати товариства власників землі. Влада, у свою чергу, повинна сприяти формуванню та розвитку самостійного господарювання, а результати цього сприяння визначатимуть спроможність влади. Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиИсточник публикации: Зеркало неделиКиевVласть

Законопроект №2194 робить українців-власників землі кріпаками в 21 сторіччі. Він забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря. №2194 ніде не обговорювався.  На відміну від проекту закону №2178-10, за нього проголосувала фракція "Голосу", яка при обговоренні №2178-10 чітко озвучила, що ринок земель "не на часі”. Багато депутатів, які теж не голосували за №2178-10, проголосовали за №2194. Таке враження, що народні депутати взагалі не знають, чи існує законопроект №2194 та про що в ньому йде мова. Тому розкажемо, що "Слуги народу" та інші нардепи із широко заплющеними очима можуть прийняти в другому читанні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Законопроект №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 ЗКУ, доповнивши її частиною третьою такого змісту: - земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини (земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни України) та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька). Практично всі землі селяни були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання. Законопроект "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, вимушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші своєму орендареві. Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака? Фактично з прийняттям законопроекту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно. Напрочуд цікава складається ситуація. Поки всі галасували навколо законопроекту №2178-10  -  блокували трибуну і пасли мертву свиню біля Верховної Ради – на наступний день після його гучного прийняття в першому читанні абсолютно непомітно було прийнято більш жахливий для українців законопроект №2194. Законопроектом №2194 вносяться зміни до ст. 81 та 82 ЗКУ. При цьому ст. 82 обрізають до однієї “лінивої” частини, але якої: Діюча редакція Земельного Кодексу Пропонуємі проектом закону №2194 зміни Пропозиції і поправки Головіна Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: …. Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими договорами та на інших підставах, передбачених законом. Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (учасниками яких є виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: …. Саме так – законопроект №2194 прибирає обмеження щодо іноземців та іноземних юридичних осіб! Я пропоную поправити зміни проекту №2194, визначивши, що тільки юридичні особи України, учасниками яких є виключно громадяни України. Законопроект №2194 не вносить зміни до ч. 1 ст. 130, залишаючи редакцію діючого ЗКУ, яка надає право іноземцям бути учасниками юридичних осіб України і фактично бути набувачами Українських земель. Порівняння ч. 1ст. 130 ЗКУ 1. Діюча редакція Земельного Кодексу України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення 1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. …. 2. Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10 Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені за законодавством України; в) територіальні громади; г) держава. …. 3. Зміни, які пропонуються проектом закону №2194 Відсутні пропозиції щодо змін 4. Пропозиції і поправки Головіна Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України .... Зміни, які пропонуються внести законопроектом №2194 до ст. 130 (зміни ч. 2 та доповнення ч. 3) , жахають: зухвалість, тупість чи справжня віра, що заборона власникам землі продавати землю без згоди орендаря і є те обіцяна президентом свобода та визволення від “совка”. Порівняння ч. 2 та доповнення ч. 3 ст. 130 ЗКУ 1. Діюча редакція Земельного Кодексу України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення …. 2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 3. Відсутня. 2. Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10 Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення …. 2. Частина визначає обмеження права власності щодо площ сільськогосподарських земель. 3. Частина 3 (доповнення) визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу. 3. Зміни, які пропонуються проектом закону №2194 …. 2. Частина 3 визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу. 3. Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них. Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька); без згоди орендаря бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення; не можуть бути внесені без згоди орендаря внесені до статутного капіталу. 4. Пропозиції і поправки Головіна Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад. Виходячи з цього, єдина можливість запобігти негативам від таких запропонованих Сдугами законодавчих змін є внесення національно-орієнтованих пропозицій і поправок до законопроекту №2194. Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок: Голові Комітету Верховної ради України з Комітет з питань аграрної та земельної політики Сольському М. Т. Щодо проекту закону № 2194 від 01.10.2019 р. Шановний Микола Тарасович! Нами було проведено детальний аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” 2194 від 01.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 14.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду. Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проект Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14. Проектом Закону не  відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Державні землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа українських громадян, Україна потребує нової якості державного управління, як в користування державною землею, так в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.  Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2194  від 01.10.2019 року. 1. Частини 1-13 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 2. Частину 17 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 3. Внести поправки до частини 18 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “18) статтю 81 викласти у такій редакції: “Стаття 81. Право власності на землю громадян 1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). 2. Іноземці та особи без громадянства не можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. 4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. 4. Внести поправки до частини 1 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “19) статтю 82 викласти у такій редакції: “Стаття 82 Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (засновані виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом. 4. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року. 5. Частину 20 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 6.  Внести поправки до частини 21 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “21) частину другу статті 93 викласти в такій редакціїї: “Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України.” 7.  Частину 22 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 8. Частину 25 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 9. Частину 26 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 10. Внести поправки до частини 29 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “29) Статтю 130 викласти в такій редакції: “Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення в наслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.”. 11. Внести поправки до частини 30 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “30) статтю 131 викласти в такій редакції: Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки 1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом.”. 12. Частину 34 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 13. Частину 35 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 14. Внести поправки до частини 38 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “38) статтю 145 викласти в такій редакції: “Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, а також у випадку порушення вимог щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. 1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. 3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничного обсягу права власності на землі  сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, примусово відчужуються за рішенням суду на земельних торгах. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду Антимонопольним комітетом України. 4. Земельна ділянка щодо якої судом прийнято рішення про її примусове відчуження продається на земельних торгах. Кошти отримані від її продажу сплачуються попередньому власнику земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов’язаних з проведенням земельних торгів.” 15. Частини 39-55  статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. Читайте: Земельні поправки Головіна до законопроекту №2178-10: земля українцям Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Наразі маємо два зрадницькі законопроекти щодо регулювання обігу прав на землю, які вже пройшли перше читання й готуються до другого: · №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (прийнятий 13 листопада 2019 року); · №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (прийнятий 14 листопада 2019 року). Обидва законопроекти належать “Слугам народу”. Вони нібито є альтернативними друг другу. Але це не так: прийняття і №2178-10, і №2194 призведе до однакового результату – відкриття так званого “ринку земель” взагалі не в інтересах українців.  Оскільки обидва законопроекти вже пройшли перше читання, виправити негативну ситуацію, яку може створити їх прийняття, можливе вже тільки через внесення пропозицій і поправок до них.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Включившись в процес формування пропозицій і поправок до законопроектів щодо регулювання земельних відносин, мною було запропоновано політичним партіям, фракціям та депутатам моє бачення національно-орієнтованих пропозицій і поправок. Сподіваюся, мої пропозиції будуть враховані цілком чи частково. Наразі варто зосередитись на проекті закону №2178-10. Нагадаю, саме він отримав серйозний вуличний супровід при прийнятті у першому читанні: палкі виступи народних депутатів, варнякання тракторів на Грушевського та “похорон свині” біля Верховної Ради. Хоча, забігаючи наперед, зазначу, що не меншої слави заслуговує і №2194. Аналіз та правки до цього законопроекту – наступним матеріалом. Концентрація земель, як наслідок монополізації (орлігархізації) аграрної галузі з усіма негативними наслідками – це головна загроза законопроекту №2178-10. Всі умови для такої ситуації створені: бідні селяни, трудова міграція, яка “забрала” мільйони працьовитих українців, преференції для орендарів та потенційних покупців землі та попрання прав теперішніх власників землі – українських селян. Головною ідеєю пропозицій і поправок повинно стати формування можливостей для відновлення  розвитку аграрної галузі за участю виключно українців.  Метою зняття заборони на відчуження землі повинен стати ефективний обмін прав власності на землю, коли земля від громадянина, який бажає її продати, переходить до громадянина, який хоче бути власником землі і самостійно господарювати на ній. Під самостійним господарюванням слід розуміти одноосібне (сімейне) господарювання чи господарювання через участь власника землі в господарському товаристві, в яке передається земля на правах користування. Запит на купівлю землі серед українців є. Він комплексний,  сформований економічними та світоглядними, патріотичними та культурними чинниками, – цей запит буде позитивно впливати на зростання цінності української землі. В той час, коли економічне формування ціни на землю, за логікою транснаціонального капіталу, латифундистів-орендарів і просто іноземців-фермерів визначатиметься безпосередньо прибутковістю землі, що означатиме відсутність зростання ціни на землю, яке так рекламують тільки би відкрити так званий ринок земель. Тому формування конкурентних пропозицій від українців українцю є раціональним, національно-орієнтованим, і саме такому обміну прав на землю потрібно віддати перевагу, а не ставити в пріоритет латифундистів-орендарів, надаючи їм законодавчі преференції та обмежуючи в правах селян-власників землі та безземельних українців. Саме за таким ціннісним принципом сформувалися захмарні для селянина ціни на землі в тій же Голландії чи Данії, де земля може належати тільки громадянам країни. Формування національно-орієнтованої аграрної політики через механізми державного управління спричинить зростання прибутку від землі, що матиме вплив на формування цінності землі та спричинить падіння схильності продавати землю у теперішніх власників землі, а ефективний обмін землею буде зводитися до переходу землі у власність по родинних зв’язках, від старшого покоління до молодшого, яке більш активне в бажаннях до самостійного обробітку власної землі. Крім норм щодо права розпоряджатися землею, повинні бути визначені норми до набуття землі, які б унеможливлювали будь-яку її концентрацію, забезпечували усуспільнення прибутку від землі, що відповідало б сучасним світовим тенденціям економічно-розвинутих країн з соціально-орієнтованою економікою. Концентрація земель – це монополізація і головна перепона для розвитку аграрної галузі, суспільно-економічного розвитку країни. Проти концентрацій та монополій чи олігополіями борються і унеможливлюють всі економічно і соціально розвинуті країни світу. Не повинно бути концентрацій ні в межах громади, ні в межах держави. Тому правило просте: громадянин України має право набувати одну земельну ділянку з обмеженням по площі, яке відповідає максимально сформованому розміру земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Це відповідає конституційним засадам з прав та свобод громадян. Такий самий принцип був застосований при розпаюванні колективних сільськогосподарських підприємств – вартість  і  розміри  в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх  членів  підприємства були рівними.  Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок: Голові Комітету Верховної ради України з Комітет з питань аграрної та земельної політики Сольському М. Т. Щодо проекту Закону № 2178-10 від 10.10.2019 р. Шановний Микола Тарасович! Нами було проведено детальний аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 13.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду. Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проект Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14. Проект Закону не відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Не для того була земля Українського народу розподілена між селянами, щоб за умов скрути, злиднів і безпорадності зі сторони держави селянин був змушений її віддати для концентрації в руки монополій. Державна землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа Українських громадян, Україна потребує нової якості державного як в управлінні землями Українського народу, так і в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.  Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 року. 1. Пропонується змінити існуючу назву проекту Закону на нову “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу прав на землі сільськогосподарського призначення. 2. Внести поправки до пункту 1 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. виклавши в такій редакції:  1) статтю 130 викласти в такій редакції: “Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.”. 3. Внести поправки до пункту 2 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. викласти в такій редакції:  2) статтю 131 викласти в такій редакції: “Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом.”. 4. Пункт 3 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. виключити. Таблиця пропозицій і поправок до законопроекту №2178-10, на підставі якої сформоване подання про внесення пропозицій і поправок Зміст положення (норми) діючого законодавства Зміст положення (норми) з урахуванням пропонованих змін Пропозиції і поправки Головіна Назва Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення Назва Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу прав на землі  сільськогосподарського призначення Земельний кодекс України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення 1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. Відсутня Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені за законодавством України; в) територіальні громади; г) держава. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності. 2. Сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина, юридичної особи, з урахуванням пов’язаних осіб або юридичних осіб, створених за законодавством України, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника (контролера): в межах однієї об’єднаної територіальної громади не повинна перевищувати 35 відсотків земель сільськогосподарського призначення такої громади; в межах однієї області або Автономної Республіки Крим, не повинна перевищувати 8 відсотків земель сільськогосподарського призначення такої області або Автономної Республіки Крим; не повинна перевищувати 0,5 відсотків земель сільськогосподарського призначення України. Термін “пов'язані особи” використовується у значенні, визначеному Податковим кодексом України. Термін “бенефіціарний власник (контролер) вживається у цьому Кодексі у значенні, наведеному у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Порушення вимог цієї частини є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку недійсним, а також для примусового відчуження земельної ділянки. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки вимогам, визначеним цим Кодексом для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, затверджується Кабінетом Міністрів України. 3. Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, якщо інше не передбачено законом, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні – якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону. Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад. Або п.1 1.  В такій редакції Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод 1.  Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. 2.  Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод 1. Громадяни та юридичні особи, створені за законодавством України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. 2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки 1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом. Виключити Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ … пункт відсутній … … 14. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. 15. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ …. 6-1. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.” … 14. До 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земельні ділянки, які перебувають у приватній власності і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельні частки (паї). Вимоги цього пункту не розповсюджуються на випадки набуття сільськогосподарськими товаровиробниками у власність земельних ділянок , які використовують такі земельні ділянки на правах оренди, емфітевзису, за умови, якщо: з часу державної реєстрації юридичної особи – набувача права власності пройшло не менше 3 років, право оренди, емфітевзису виникло до набрання чинності цим пунктом. Порушення вимог цього пункту є підставою для визнання правочину, на підставі якого набувається право власності на земельну ділянку, а також підставою для примусового відчуження земельної ділянки. Термін “сільськогосподарський товаровиробник” використовується у цьому пункті у значенні, наведеному у пункті 14.1.235 статті 14 Податкового кодексу України. Виключити Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Виключити Читайте: Поле битви – Земля. Земельні поправки 2178-10: зрада чи революція? Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Які правові перспективи ринку землі? Поняття земельних відносин охоплює широке коло питань економічного, виробничого та правового характеру. Зміну і розвиток земельних відносин необхідно пов’язувати зі зміною і розвитком форм власності на землю. Під ринком розуміємо систему правових, організаційних та економічних відносин, які встановлюються у процесі товарного обороту земельних ділянок на основі визначення ринкової вартості цих ділянок. 13 листопада цього року  240 депутатів (більшість із фракції "Слуга народу")  прийняли у першому читанні Закон № 2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”, який визначає в Україні умови ринку сільськогосподарської землі. З-поміж 11 законопроектів депутати обрали розроблений профільним аграрним комітетом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Історія питання Земельний кодекс України був ухвалений у 2001 році. Він закріпив гарантії права власності на землю, водночас із цим була введена тимчасова заборона на відчуження земель сільгосппризначення. Українцям заборонили продавати, дарувати, або будь-яким іншим способом передавати у власність земельні паї, окрім спадкування та викупу для державних та громадських потреб. На той час це пояснювали тим, що незабаром підготують усю законодавчу базу для успішного запровадження ринку землі. Через декілька місяців депутати ухвалили новий Земельний кодекс України, який не лише продовжив заборону до 2005 року, а й розширив її коло. Саме ці обмеження і стали називати “мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення”. Введення мораторію пояснювали, як тимчасовий захід для успішного запуску ринку землі. Однак, законодавчу базу так і не змінили, а землевласники досі відчувають на собі обмеження. Відтоді Верховна Рада лише регулярно пролонгувала мораторій на продаж землі. Остання пролонгація відбулася наприкінці 2018 року. Тоді ж на захист прав власності українців став Європейський суд з прав людини, зобов’язавши уряд країни скасувати мораторій. Незважаючи на це, наприкінці 2018-го заборону продовжили до 1 січня 2020 року. Питання зрушилося з мертвої точки лише у жовтні цього року, коли президент України Володимир Зеленський доручив  уряду та парламенту розробити та ухвалити до 1 грудня закони про відкриття ринку землі. З того часу на розгляд було подано 10 законопроектів та лише один з них отримав підтримку депутатів. Міжнародні фінансові партнери України, експерти з земельних питань та уряд вважають, що за час дії мораторію в Україні склався тіньовий ринок землі, де активно впроваджувалися корупційні схеми, а відсутність конкуренції призвела до падіння орендної плати. Мовою статистики Статистика нормативного регулювання земельних відносин в Україні мало того, що застаріла, вона ще й досить неповна. Чи не найбільшою проблемою залишається неузгодженість даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно. На сьогодні в Україні понад 60 млн га землі. Із них 42,7 млн га, а це майже 70% — земля сільськогосподарського призначення. Близько 40% с/г землі в Україні — чорноземи. Мораторій на купівлю-продаж землі накладено на понад 41 млн га — за винятком тих, що виділені для ведення підсобного та особистого селянського господарства, садівництва і городництва. Із них більше 31 млн га — земля, яка знаходиться у приватній власності, 28 млн га якої — приватні паї. У державній та комунальній власності знаходиться трішки більше 10 млн га, і це із врахуванням Криму та окупованих територій. Якщо взяти до уваги, що за 2018 рік із державної до комунальної власності було передано 1,5 млн га, то зрозуміло, що на ринок держава зможе виставити не більше 9 млн га землі. З мораторієм на продаж приватних земель більш-менш зрозуміло, а от що відбувається із державною землею — таємниця за сімома печатками. Цілком зрозуміло, що частину передали в комунальну власність, а скільки землі залишилося — достеменно невідомо нікому. За статистичними даними, кількість землевласників та землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. Власників же земельних паїв на сьогодні близько 7 мільйонів. Тобто відкриття ринку землі напряму стосуватиметься одного з шести українців. При цьому самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її переважно від приватних власників — 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж — 7% землі – не обробляється взагалі. Хто зможе купувати землю? Відповідно до законопроекту придбати землю зможуть звичайні українці та підприємці, а також законопроектом коло власників пропонується розширили до держави, територіальних громад та підприємств (ТОВ, ПАТ тощо). Отже, проєкт закону передбачає купівлю землі: 1) громадянам України; 2) юридичним особам України, створеним за законодавством України; 3) територіальним громадам; 4) державі. Українська земля для іноземців: “зась” чи “будь ласка”? Іноземцям та особам без громадянства також нададуть право власності на землю, однак лише у спадок та на один рік, протягом якого її необхідно передати комусь іншому. Хоча пригадую слова президента Зеленського, який обіцяв, що "китайці, араби та інопланетяни" не стануть власниками української землі. Напередодні голосування у спеціальному зверненні Володимир Зеленський заявив, що між першим і другим читанням до законопроєкту внесуть зміни. Згідно з ними, "право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами". "Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі", – заявив президент. Саме на цьому – спочатку референдум, а потім – ухвалення законопроєкту – наполягали і представники низки фракцій, які не голосували за нього. Поки що в тексті прийнятого у першому читанні проекту йдеться про те, що іноземці можуть лише успадковувати землю і за рік зобов'язані її продати: "Можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов'язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності". Але є і цілий абзац змін до Перехідних положень Земельного кодексу, що знову присвячений іноземцям та іноземним юридичним особам. В ньому йдеться про те, що до 2024 року вони не зможуть купувати землю сільгосппризначення в Україні, незалежно від того, чи продає її держава або приватна особа. Проте є і винятки. Вони стосуються тих "іноземців", які працюють в Україні не менше трьох років. Аграрні підприємства, власниками чи кінцевими бенефіціаріями яких є іноземці та які працюють в Україні понад 3 роки і орендують землю, після того, як закон набуде чинності, зможуть цю землю купити. При цьому, як нинішні орендарі, вони, згідно із цим же законом, матимуть переважне право на купівлю землі. Обмеження на продаж “в одні руки” Депутати пропонують застосувати обмеження для продажу землі “в одні руки”, зокрема: 35% — в межах однієї об’єднаної територіальної громади; 8% — в межах однієї області або Автономної Республіки Крим; 0,5% земель сільськогосподарського призначення України. Тож, “в одні руки” можна буде купити трішки більше як 200 тис. га землі. Досвід інших країн Уніфікованої моделі регулювання земельних відносин не існує, оскільки кожна країна щодо цього є унікальною. Приміром, політика Польщі щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення спрямована на розвиток сімейних ферм. Таке положення закріплене у ст. 23 Конституції Польщі, за якою основою аграрного устрою цієї держави є сімейне господарство (сімейні ферми). Для здійснення контролю за переходом прав власності та інших майнових прав щодо державного майна, зокрема земель сільськогосподарського призначення, у Польщі було створено Агентство сільськогосподарської нерухомості (Agencja Nieruchomosci Rolnych). Після вступу Польщі до ЄС (2004 р.) було запроваджено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення іноземцям строком на 12 років. Після завершення цього періоду було прийнято поправки до закону Польщі “Про формування системи сільського господарства”. Нині законодавство Польщі не містить прямої заборони на придбання земель сільськогосподарського призначення іноземцями, але наявні у законодавстві вимоги до покупців-іноземців роблять такі угоди надто обтяжливими і складними. Державне регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення Німеччини відбувається через спеціалізовану державну установу Агентство з управління і реалізації земель (Bodenverwertungs-undverwaltungs GmbH — BVVG). Основна мета діяльності агентства полягає в управлінні ринковим обігом земель сільськогосподарського призначення державної власності. У Німеччині не існує регламентованих вимог до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі й іноземців, проте відповідно до законодавства вони повинні отримати дозвіл від місцевих органів влади за місцем розташування земельної ділянки. Політика Франції щодо регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення спрямована на розвиток фермерства. В країні було створено Агентство з управління земельними ресурсами та розвитку сільських територій (Societe d’amenagement foncier et d’etablissement rural — SAFER), на яке покладено три основні завдання: підвищення ефективності сільського господарства та підтримки молодих фермерів, захист навколишнього природного середовища, ландшафтів і природних ресурсів, підтримка та розвиток сільської економіки. SAFER — товариство з обмеженою відповідальністю, є неприбутковою організацією, що підпорядковується міністерству сільського господарства та міністерству фінансів Франції. Купівля земель сільськогосподарського призначення іноземцями у Франції не заборонена. Однак у разі, якщо ціна земельної ділянки перевищує 38 млн євро або предметом договору купівлі є виноградники, необхідно отримати дозвіл від SAFER. Регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення у Франції має більш жорсткий характер, ніж у Польщі чи Німеччині, що зумовлено значно ширшими повноваженнями і можливостями товариства SAFER. Незважаючи на існування різних моделей державного управління в Польщі, Німеччині та Франції, регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в цих країнах має спільні риси та спрямовується на захист національного товаровиробника. Крім того, досліджувані країни мають досить високий рівень бюджетної підтримки аграріїв, що робить їх більш конкурентними і на внутрішньому, і на зовнішніх ринках. Зокрема, у Німеччині пряма бюджетна підтримка становить 346 євро/га, підтримка розвитку територій — 82 євро/га. Сукупний обсяг підтримки фермерів у Німеччині становить 428 євро/га, у Франції — 357 євро/га, у Польщі — 317 євро/га. Практично усі країни, які пройшли етап становлення ринкового обігу земель, мали довгострокові цілеспрямовані програми, які, крім іншого, передбачають надання пільгових кредитів на придбання земель місцевим фермерам. Так, у Польщі кредит на придбання земель можна отримати на 15 років під 2% річних, у Латвії — на 20 років під 3%. Відсоткова ставка по кредитах у Німеччині становить 3% річних.  Стає очевидним, що українські фермери ведуть свою господарську діяльність у нерівних економічних умовах з їхніми західними конкурентами, що у перспективі, при поспішному запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, може негативно позначитися на результатах їх господарювання.  Соціологічні опитування Як показують  соціологічні опитування, більшість українців не підтримують купівлю-продаж землі. Залежно від того, як сформульоване запитання — про скасування мораторію, продаж землі чи права розпоряджатися землею, як власністю, — негативно ставляться до цього майже 73%. Позитивно до продажу землі ставляться не більше третини українців. Аналізуючи запропонований законопроект вже можна побачити нові майбутні схеми, за допомогою яких ринок землі буде повністю відкрито для іноземців. Чи будуть ці зміни позитивними для України – покаже час. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть

Сегодня, 16 ноября 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Броварском, Вышгородском, Иванковском, Киево-Святошинском, Макаровском, Переяслав-Хмельницком и Ставищенском районах.  Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице. Райпідрозділ Н/п Вулиця Роботи Час робіт Білоцерківський м.Біла Церква вул. Гагаріна, Шевченка розчистка траси з 8 по 19 год Богуславський м.Богуслав Ватутіна пр Ватутіна для безпеки робіт з 10 по 14 год Богуславський с.Медвин Першотравнева для безпеки робіт з 10 по 14 год Броварський Заворичі, Бобрик Заворичі, Бобрик РЕКОНСТРУКЦІЯ ДІЛЯНКИ ЛІНІЇ з 8 по 19 год Вишгородський Ст.Петрівці Частково Розчистка траси з 8.30 по 19 год Вишгородський Н.Петрівці Частково Розчистка траси з 8.30 по 19 год Іванківський Р.Сидорівська весь населений пункт Розчистка траси з 8 по 18 год Іванківський с.Зорин, с.Губин, с.Гарбарня, с.Горностайпіль, с.Страхолісся, с.Медвин весь населений пункт Розчистка траси з 8 по 18 год К.-Святошинський С. Борщагівка Польова, Фермерська тех. Обсуговування з 9 по 17 год Макарівський с. Фасова КСП технічне обслуговування з 8 по 19 год П.-Хмельницький П-Яненки Миру чистка траси з 8 по 18 год П.-Хмельницький М.Каратуль Набережна. чистка траси з 8 по 18 год Ставищанський с.Полковниче Незалежності Ремонт ТП з 8 по 17 год Ставищанський с.Полковниче Незалежності Ремонт ТП з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО. По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy. 25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено 24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействиюэнергии в Киевской области 25 июня 2019 года (полный список населенных пунктов) с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 15 ноября 2019 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.comКиевVласть

31 октября представители Укравтодора и Китайской компании Poly Changda Engineering Co. Ltd подписали меморандум о сотрудничестве в рамках строительства первой очереди Большой кольцевой автомобильной дороги (БКАД) вокруг Киева. Речь идет о 35,2 километровом участке трассы между дорогами: М-05 Киев-Одесса и М-06 Киев-Чоп. Распоряжением Кабинета Министров Украины от 22 февраля 2008 г. N 326-р  утверждено генеральное направление этого отрезка новой трассы: пгт. Глеваха, с. Княжичи, с. Неграши, с. Ясногородка, с. Бузовая. В прошлом году стоимость этого проекта в Министерстве инфраструктуры оценивали в $400 млн. До сих пор ходили не той дорогой.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   С 2006 года новая Столичная кольцевая дорога в процессе проектирования. И поэтому сегодня главной проблемой развития проекта кольцевой дороги стала непредсказуемая стоимость. Вот три основные причины этого:  1) разбазаривание земельных участков на которых планируется стройка трассы; 2) количество незавершенного проектирования из-за нецелесообразности заданий на проектирование, их несоответствия государственным целевым программам; 3) низкое качество проектов строительства и реконструкции прилегающих магистралей. 23 декабря 2016 года "Службой автодорог в Киевской области" (ЕДРПОУ 26345736) через систему ProZorro за 1 млн гривен у Госпредприятия "Специализированная государственная экспертная организация Центральная служба Украинской государственной строительной экспертизы" (ЕДРПОУ 35691621) была заказана экспертиза проекта строительства этого участка кольцевой дороги (идентификатор закупки: UA-2016-12-23-000767-c ). Предмет закупки: "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. ГБН Г.1-218-182:2011 (45000000-7. Будівельні роботи) Експертиза проекту будівництва з'єднувальної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м.Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ-Одеса (М-05) (Київська область)". По условиям подписанного договора экспертиза должна была быть сделана до 31.12.2017 года. По информации из поисково-аналитической системы 007: 1 млн 49 тыс. 580 грн. за экспертизу этого проекта перечислены исполнителю 26.06.2017 года. Акт выполненных работ еще не опубликован. Если проект строительства кольцевой дороги вокруг Киева как-то и прошел экспертизу – сегодня он снова нуждается в корректировке, раз до 01.09.2019 года никто не приступил к его реализации. Необходимость корректировки проекта строительства вызвана введением новых нормативных документов (Зміни № 1 до ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги", с 01.09.2019 р.), відповідно до вимог п. 15.5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45 (із змінами та доповненнями). Кольцевую нужно строить в любом случае. Но вот с какими сложностями мы столкнемся: Вернуть все участки земли, которые навыделяли в зоне отведения земель для строительства всей кольцевой дороги.  Разработать проект Закона Украины, предусмотрев в нем особые условия проектирования, строительства кольцевой дороги и изъятия соответствующих земельных участков. Создать и подчинить напрямую Министру инфраструктуры группу управления Проектом, как это делают Международные финансовые организации.  Подготовить проект изменений Закона Украины "Про госбюджет Украины на 2020 год", предусмотрев финансирование мероприятий по изъятию земучастков, проектных и строительных работ.  Разработать полный пакет градостроительной документации на шумозащитные экраны, экологические тоннели для миграции животных, полный набор элементов безопасности движения и придорожной инфраструктуры (СТО, кемпинги, отели, зоны отдыха, кафе и т.д.). В общем, очень нужный проект оказался очень сложным. И дело тут не в китайских деньгах. Земли нет, затраты времени и ресурсов – непрогнозируемы. Не буду говорить, что развитие грузоперевозок железнодорожным и речным транспортом составит альтернативу большой кольцевой дороге на расстоянии 27-43 км от столицы Украины.  Читайте: Не надо прятаться за светофор. Земли нет Станислав Гвоздиков, глава общественной организации “Развитие инфраструктуры” КиевVласть

Сегодня, 15 октября 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Кагарлыкском, Киево-Святошинском, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах.  Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” *FB Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Баришівський с.Березань вул.Медична Технічне обслуговування з 9 по 17 год Білоцерківський с.Межове весь населений пункт ремонт ТП-436 з 8 по 17 год Білоцерківський с. Городище вул. Росьова, Польова розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Блощенці вул. Надрічна, Польова, Новоянівська Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с.Людвинівка вул. Волі розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Яблунівка пров. Зелений , вул. Садова розчистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський м. Біла Церква вул. Пушкінська 26,25,50, вул. Нова 5,3 Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с.Озерне госп. двір Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський с.Дешки вул.Зарічна розчистка траси з 8 по 17 год Богуславський с.Москаленки вул.Слобода Капітальний ремонт з 8 по 17 год Богуславський м.Богуслав Стефанія Монастир,Головний корпус,Котельня,Гараж Нове підключення з 8 по 17 год Бориспільський Гора,В.Олександрівка В.Олександрівка: вул.Котляревського, Б.Хмельницького, Червоноармійська, Миру, Матросова, Ватутіна, Гагаріна. Гора: вул. Верни, Жовтнева, Франка, Мічуріна, пров. Кооперативний, пров. Ошитківський, Бориспільська, Пушкіна, Гоголя, Л.Українки чистка траси з 8 по 17 год Бориспільський с.Млиново, Гнідинська СР Садові товариства підключення нової ТП з 09 до 17 год Броварський с. Гоголів Ватутіна, пр. Ватутіна, Шевченка ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 20 год Броварський Перемога(промзона Бровари),смт Калинівка, с.Перемога Перемога (промзона Бровари): вул.Лісова з-д Давар ,Метал Япі. Перемога:  вул.Заводська, Зазимська, Садова(Щорса), Грушевського, Франка, Гайдамацька,, Корольова, пр.Зелений, Березнева смт Калинівка: Ігорєва 4/4-овочесховище ЗАМІНА ОПОР з 10 по 17 год Броварський с. Гоголів Жовтнева РЕКОНСТРУКЦІЯ ДІЛЯНКИ ЛІНІЇ з 8 по 20 год Броварський с. Княжичі Лісна ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Броварський с. Требухів Парникова, Фрутекс, Контора, стройка, пух-перо, Броварська установка опори,підключення нової ТП-10/0,4кВ з 10 по 16 год Броварський Требухів,Гоголів Гоголів (частково): Требухівська,, Абрикосова, Красилівська. Требухів: Горького, П*ятниці, Лугова, пр.Луговий, О.Холод, Матросова, Коцюбинського, Пушкіна, Володимирська (Комінтерна), Жовтня (Жовтнева), Чкалова, Дружби, Горького, Суворова, Корольова, Квітнева, пр.Горького, Гоголівська, Б.Хмельницького, Дружби, Будівельників, Гоголівська, Кучанська (Червоноармійська), Гайова (Щорса), Миколи Сома (Свердлова), Поповича. валка дерев по заявці с\р з 10 по 17 год Броварський смт В. Димерка частково смт Димерка:: (Парникова): 1-го Травня, Польова, пр.Польовий, Незалежності, Сидоренка, Парникова, Коцюбинського, Чапаєва, Челюскінців, Київська, Коцюбинського, Дімітрова, Миру, Механізаторів, Комсомольська, Коцюбинського, Броварська, Лєрмонтова, Малинова(Дімітрова), Введенська (Комсомольська), Б.Хмельницького, Жовтнева, Олімпійська, Вербна, Яблунева (60-річчя СССР), Горького, Макаренка, Лесі Українки, Євтушенка, Франка, Поповича, Зеленого, Залізнична, Щорса, Чехова, Михайлівська(Крупської), ПП Куценко перевірка РЗА на п\с Асканія з 10 по 16 год Васильківський с.Ксаверівка вул.Я Барабася,Київсьтка,Магазин Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський сБагрин вул.Горького,Островського Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський с.Барахти вул.Волошкова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Васильківський м.Васильків вул.Робкорівська,В Лугова,Н.Лугова,Миру Капітальний ремонт з 8 по 17 год Вишгородський Димер Частково Ремонт з 8.30 по 19 год Вишгородський Н.Петрівці Частково Ремонт РТП 324 з 8.30 по 19 год Вишгородський Ясногородка,Сухолуччя, Толукунь весь населений пункт Розчистка траси з 8.30 по 19 год Володарський с. Березна Польова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Згурівський смт.Згурівка вул. Незалежності (ЧАСТКОВО) вул. Київська (їдальня), магазин "Каштан", магазин "Перлина" Капітальний ремонт з 13 по 16 год Згурівський с. М. Березанка вул. Шевченка, пров. Шевченка Капітальний ремонт з 9 по 17 год Іванківський Фрузинівка, Оране, Хочева Весь населений пункт Чистка траси з 8 по 17 год Іванківський Захарівка Весь населений пункт Капітальний ремонт з 8 по 17 год Кагарлицький с.17-й партзїзд вул.Жовтнева ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с.Бурти вул.Тутукіна ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Кагарлицький с.Гребені вул.Леніна,Жовтнева ТО Розчистка траси з 8 по 17 год К.-Святошинський Горбовичі Некрасова, Озерна, Чкалова чистка траси з 9 по 17 год Макарівський с.Людвинівка вул.Польова Технічне обслуговування з 8 по 19 год Миронівський с.Юхни територія тракторного стану розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Юхни території господарства розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Юхни вул.Садова, Центральна, Молодіжна, Лермонтова розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Юхни дитсадок розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Юхни вул.Чапаєва,Лісова, Кільцева, Шевченка, Набережна, Польова, Берегова розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Юхни вул.Приймака розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Пії вул.Заводська розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський с.Зеленьки в.Центральна Миру Б.Морозових розчистка траси з 8 по 17 год Обухівський c.Дерев'яна Гончарна;Радянська КАП.РЕМОНТ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ(ПЛ) з 8 по 17 год П.-Хмельницький с.Тарасівка Підгірна. чистка траси з 8 по 18 год П.-Хмельницький с.Мазінки Поліська.Польова. чистка траси з 8 по 18 год Рокитнянський Телешівка Польова Капітальний ремонт з 8 по 17 год Рокитнянський Калинівка господарство Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський с.М.Єрчики в.Центральна 17-47 Технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський с.Чубенці в.Шевченка.Поповича.Соборна Технічне обслуговування з 8 по 17 год Ставищанський с. Гостра Могила пров.Вербовий, Центральний Чистка траси з 8 по 17 год Таращанський с. Дубівка вул. Набережна, Космонавтів, Шкільна, Польова Ремонт ТП з 8 по 17 год Таращанський с .Северинівка, Красюки вул. Шкільна, c. Красюки повністю читска траси з 8 по 17 год Таращанський с.Станишівка вул. Польова, Піонерська читска траси з 8 по 17 год Тетіївський с. П"ятигори вул Київська, Молодіжна, ГСМ Капітальний ремонт з 8 по 17 год Тетіївський с. Черепинка вул Піонерська, Ватутіна, Шкільна Капітальний ремонт з 8 по 17 год Тетіївський с. Кашперівка вул Богдана Хмельницького, Панфілова Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Фастів С.Палія Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Борова Тітова; Буйка Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Борова пр. Михайловський; Набережна; М.Тупік Технічне обслуговування з 8 по 17 год Фастівський Борова пр. Михайловський; Набережна; М.Тупік,Миру; Гагаріна; Вокзальна; Вишнева, Тітова; Буйка,Пушкіна; Капітальний ремонт з 8 по 17 год Яготинський м.Яготин Л-19 ПТФ-1 без побуту Технічне обслуговування з 9 по 16 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО. По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy. 25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено 24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействиюэнергии в Киевской области 25 июня 2019 года (полный список населенных пунктов) с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 14 октября 2019 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com КиевVласть