Наразі в керівництві нашої держави сперечаються – треба чи не треба зараз впроваджувати  "Єдину державну е-системи у сфері будівництва".  Потрібно усвідомити, що без створення містобудівного кадастру ніякої будівельної е-системи не може бути. При цьому група активних діячів продовжує в Україні "реформи" з повною відірваністю від реалій європейського досвіду реєстрації об'єктів, обліку показників розвитку територій, звітності органів управління (нагляду і контролю). Впевнений, що зараз потрібно говорити про кадастр  і про моніторинг, а не про симулякр е-системи реєстрації будівельних об'єктів з порушеннями ДБН і неіснуючий досвід "єдиної е-системи сфери будівництва". Ще за часів античності, в Римській імперії велись поземельні книги кадастру (реєстру) прав на майно для великих латифундистів, а в 1718 році почали створювати перший кадастр землі та нерухомості на картах у масштабі 1:2000. Цей кадастр введено в дію 1 січня 1760 року і названо міланським “парцелярного” типу. Він слугував основою для розробки систем кадастрів Франції, Бельгії, Австрії, Голландії і Швейцарії. Його ще інколи чомусь називають “наполеонівським”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До середини XIX століття в західноєвропейських країнах земельні справи з реєстрами (кадастрами) обліковували різні напрями, які розподілялись на 4 групи: 1) справи, пов'язані з оподаткуванням землі або фіскальний кадастр; 2) справи з юридичного зміцнення кордонів земельної власності та розмежування; 3) справи по переділу і перерозподілу земельних володінь, підготовки земельних ділянок для нового будівництва чи іншого освоєння володінь, розділ общинних земель, будівництво доріг, встановлення і зняття сервітутів тощо; 4) справи за визначенням прав на нерухоме майно, відомі в німецьких державах як поземельні книги, в інших європейських країнах – як іпотечні книги. Для розуміння доцільності імплементації будь-якого іноземного досвіду в Україні, необхідно усвідомлювати, що облік даних в країнах ЄС базується в єдиній системі координат у формі Номенклатури територіальних одиниць для статистики (фр. nomenclature des units territoriales statistiques, NUTS). В цій системі найнижча ланка місцевого рівня країн ЄС (комуни) не володіє інструментами обліку земельних питань, не розробляє планувальну документацію місцевого рівня та не створює системи містобудівного і земельного кадастру.  Так, 2479 польських муніципалітетів (гмін) відносяться до низового рівня NUTS 4-5 і проводять моніторинг та відповідають за: 1) громадський транспорт; 2) соціальні послуги; 3) житло; 4) навколишнє середовище; 5) культуру; 6) дошкільну та початкову освіту. Земельні та планувальні функції (містобудівні) знаходяться на вищому рівні повітів та воєводств. Громади в Україні, натомість, мають право створювати органи містобудування і архітектури (землекористування). Тобто, українські реформи не відповідають європейським зразкам і практикам, тому, вважаю, що доцільно законотворцям замислитись в “турборежимі”, а не лише писати сумнівні закони, імітуючи реформи та впроваджуючи недосяжні плани децентралізації технічних можливостей і фінансових ресурсів ведення єдиного кадастру. Країни з населенням менше 5-7 млн осіб та площею втричі меншою за 500 тис. кв. км українських територій мають іншу структуру влади (як правило дворівневу) і не можуть бути взірцем або прикладом для української реформи. Принципи управління територіями і народно-господарським комплексом 40-мільйонної української унітарної держави не можуть базуватись на досвіді країн, які менші за одну область України. Облік статистичних даних та рівні збору інформації (паспортизація) територій та господарської діяльності в Україні були визначені ще в 1997 році і базувались на впровадженні системи містобудівного та земельного кадастрів, як єдиної державної облікової системи. На прикладі великих за розмірами та кількістю населення країн можна порівняти можливості та проаналізувати сильні і слабкі сторони системи кадастрів для прогнозування розвитку єдиної системи е-статистики та геопросторових даних адміністративних одиниць території Україні.  Наприклад, в США діє “актова система реєстрації прав”, в якій держава виступає лише в ролі реєстратора і не бере на себе ніякої відповідальності стосовно контролю за дотриманням законності здійснення операцій з землею та нерухомістю. Натомість, кадастрова система Німеччини має дві складові: кадастр нерухомості та господарський кадастр. В першому кадастрі нерухомості міститься класифікація земель за природними, економічними та юридичними показниками і визначаються параметри ділянки і об’єктів. В господарському кадастрі поділ відбувається за видами використання: землі безпосередньо сільськогосподарського призначення (рілля, сади, виноградники тощо), лісогосподарські види (ліси, болота та землі, непридатні до обробітку), землі під забудову та інші землі (дороги, аеродроми тощо). На основі отриманих даних формується оптимальна система планування і управління земельними ресурсами, прогнозування трансформації угідь. Як саме обліковуються статистичні дані про територію в розвинених країнах можна зрозуміти на основі порівняння повноважень і технічних, правових, планувальних, майнових особливостей ведення кадастру. В країнах, в яких діє “наполеонівська” кадастрова система, до визначення просторового знаходження земельної ділянки підходять по-різному. Так, в Італії земельний кадастр розділяється на “горизонтальний” до нього відносяться об'єкти, що знаходяться на горизонтальній площині землі, і “вертикальний”, так званий урбаністичний, куди входять будівлі і споруди. Досить слабкою в наполеонівській кадастровій системі є юридична сторона – дані кадастру не вважаються правовими, тобто, довідки, отримані з реєстру, не мають юридичної сили, що тягне за собою низку правових негативних наслідків для покупців. Натомість, в Іспанії кадастр має фіскальний характер і кадастрова система цього типу складається з картографічної і текстової частин. У кадастр включені реєстр прав і кадастрові карти. Реєстри, як правило, взаємодіють, але не інтегровані в єдину систему. Додатково в кадастри включаються реєстри, що містять відомості природного і кліматичного характеру (грунти і природні ресурси). Особливістю земельного кадастру саме в Іспанії є розділення його на міський та сільський. Сільський кадастр ведеться згідно з двома напрямами: інвентаризація земель сільськогосподарського призначення в цілях реєстрації та оподаткування (зміни фізичного, економічного та юридичного характеру). Досвід розвинених і великих країн показує, як має виглядати сучасна, ефективна, добре організована кадастрова система територій місцевого самоврядування в Україні: - юридична частина кадастру має розкривати інформацію про усіх власників та користувачів землі від сьогодення до початку ведення записів за “французьким” кадастром; - технічна сторона має забезпечити дані про всі якісні та кількісні показники ділянки, параметри об’єктів нерухомості, як в “іспанському” кадастрі; - економічна складова має містити інформацію про способи використання цієї ділянки або всієї території в господарських цілях, як в “італійському” кадастрі; - просторово-планувальна частина кадастру (містобудівна) має містити прошарки з відомостями про об’єкти архітектури (зонування за видами використання) для отримання умов і обмежень планувального, інженерно-транспортного, будівельного характеру. Проведені зміни в земельному і містобудівному законодавстві України створили юридичну основу для Єдиної цифрової системи та побудови планів використання земель та об’єктів нерухомості, але здійснення реформи призвело до колапсу в містобудівному кадастрі та створення замість єдиної системи реєстрації понад 15 різних кадастрових систем по кожній галузі господарської діяльності. Крім того, в Україні значною проблемою досі лишається процес реєстрації інформації про земельні ресурси, права власності, використання та оцінку земель і об’єктів архітектури у єдиній кадастровій системі. На жаль, Закон України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних” (№554-IX від 13 квітня 2020 року), який був розроблений без врахування європейського досвіду статистичної звітності і реєстрації NUTS 4-5, має на меті лише зручний продаж землі за спрощеними е-додатками земельного кадастру в інтересах бізнесу та комерційної складової публічного управління.  Єдина система вітчизняного кадастру має бути інтегрована в систему ЄС і стати системою не лише реєстрації, накопичення і узагальнення даних про землі (території), а й обліку, управління і забезпечення збалансованого і сталого розвитку країни за всіма критеріями. Виктор Глеба, эксперт-градостроитель, член-корреспондент Украинской академии архитектуры, кандидат наук государственного управленияКиевVласть

У селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині до кінця літа 2020 року повинні капітально відремонтувати дорогу на частині вул. Зелений Гай. Роботи на ділянці, довжиною 580 метрів, буде виконувати ТОВ "Техно-Буд Сервіс".  За них компанії заплатять 13,6 млн гривень. Як стало відомо KV із оголошення електронної системи публічних закупок ProZorro, 27 квітня 2020 року КП “Благоустрій” (*) Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради уклало договір з ТОВ “Техно-Буд Сервіс” (**) на проведення капітального ремонту дороги по вулиці Зелений Гай (від вул. Одеська до вул. Центральна) в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. Ціна договору – 13,68 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Закупку провели без конкурсу, по переговорній процедурі. Замовник аргументував це тим, что дві попередні аналогічні закупки, оголошені 6 та 24 березня 2020 року, не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. ТОВ “Техно-Буд Сервіс”, по договору, до кінця серпня 2020 року повинно виконати демонтажні та земляні роботи, прокласти дорожній одяг, облаштувати тротуари, встановити бордюри та дорожні знаки, нанести розмітку. Крім цього підряднику необхідно перевлаштувати мережі освітлення та озеленити прилеглу територію.  Відмітимо, що довжина ділянки дороги по вул. Зелений гай, яку збираються ремонтувати, становить 580 метрів (дані Google maps).  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Техно-Буд Сервіс” зареєстроване в 2007 році. Засновники – Денис Добровольський (61%), Володимир Борсук (15%), Ірина Добровольська (14%), Тодор Бобуль (10%, директор). Статутний капітал – 12,27 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель.  За даними Zакупівлі, в результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Техно-Буд Сервіс” уклало 82 договори на загальну суму 168,6 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільші замовники – Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада (укладено договорів на 86,2 млн гривень) та підпорядковане цій сільраді КП "Благоустрій" (укладено договорів на 67,9 млн гривен). Раніше KV повідомляла, що у 2018 році КП "Благоустрій" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради за майже 24 млн гривень замовило у ТОВ "Техно-Буд Сервіс" капремонт дороги по вул. Затишна (довжина вулиці – біля 1 км). Роботи планували завершити за 8 місяців. Проте 19 грудня 2019 року сторони уклали додаткову угоду, за якою строк дії договору продовжили до кінця вересня 2020 року.  Читайте: На ремонт одной улицы в Петропавловской Борщаговке потратят почти 24 млн гривен КП "Благоустрій" з 2012 року очолює Володимир Мамай. Підприємство підпорядковане Петропавлівсько-Борщагівській сільраді Києво-Святошинського району Київської області. З 1983 року головою сільради є Олексій Кодебський. *  КП “Благоустрій” (Код ЄДРПОУ: 37227875) ** ТОВ "Техно-Буд Сервіс" (Код ЄДРПОУ: 34864234) Фото: Главком КиевVласть

У контексті війни на сході України ми звикли говорити про фронти: інформаційний, соціальний, правовий. У цих окремо взятих битвах є перемоги, є програші. Але є фронт, на якому переможців не буває — екологічний. Шість років війни на Донбасі спричинили незворотні техногенні наслідки для і без того деградованої екології регіону – масове та неконтрольоване затоплення шахт вже набрало катастрофічних обертів. Серед наслідків — просідання поверхні, спонтанні виділення газу, локальні “землетруси” і найнебезпечніше – потрапляння брудних “шахтних” вод у ґрунтові, а також у річки й озера. Все це загрожує знищенням життєзабезпечуючого потенціалу Донецької і Луганської областей. Про те, як війна на Донбасі губить екологію колись одного з найбільших промислових центрів світу, в інтерв`ю КиевVласти розповів доктор технічних наук, гідрогеолог Євген Яковлєв (на фото).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вугілля-кокс-метал” або ж “вугілля-електроенергія” — технологічні ланцюжки, які були базовими для промислового комплексу довоєнного Донбасу. У цих ланцюжках вуглевидобуток є не тільки основною, але й найслабшою ланкою. І був таким навіть до війни. У мирні роки спостерігалося помірне зниження видобутку вугілля. Так, якщо в 1991 році Україна здобула 135 млн тонн вугілля, а в передвоєнному 2013-му вуглевидобуток склав 83,7 млн тонн, 75% з яких припали на шахти центрального Донбасу. Війна на сході країни, а також окупація більшої частини шахт привели вуглепромисловий комплекс Донбасу в стан, близький до передсмертного. Це прямим чином відображається й на екологічній ситуації в регіоні. KV: Війна на сході України сильно вдарила по вугільній промисловості Донбасу. По обидва боки закриваються шахти. Однак це відбувалося і в мирний час. Чим узагалі мотивований цей процес і що стало його відправною точкою до війни? Євген Яковлєв: На початку 2000-х років причиною масового закриття шахт стало те, що видобуток вугілля в деяких районах почав ставати економічно невигідним. Обладнання старіло, площа порушених порід і водоупорів збільшувалася. В результаті доводилося відкачувати все більше і більше води, як за загальним обсягом, так і на тонну вугілля. Наприклад, у пікові для української вугільної промисловості роки на тонну вугілля доводилося 3,5 кубометри води. Тепер, коли видобуток впав до 30-40 млн тонн на рік, ця величина становить до 25 кубометрів води на тонну вугілля – енерговіддача вугілля стала дорівнювати роботі з підйому шахтних вод на поверхню. Собівартість вугілля росла, багато шахт ставали дотаційними – і державі було просто невигідно їх утримувати. Вперше з такою проблемою зіткнулася Англія, потім Німеччина і Франція, зараз подібні проблеми переживають Польща та Росія. Ми ж підійшли до цього глухого кута, в основному, в останнє десятиліття. Війна ж прискорила процес затоплення шахт і підвела нас до своєрідної “точки неповернення”. KV: Що відбувається з екологією в регіоні зараз? Євген Яковлєв: На Донбасі йде прискорений регіональний підйом рівнів підземних вод до історичних відміток. Або ж до тих місць, де вони були в своєму первинному стані до початку індустріалізації регіону в 19 столітті. Велика частина шахт або закриті, або закриваються за допомогою методу так званої “мокрої” консервації. Простіше кажучи, воду не відкачують або відкачують слабо. І вона піднімається вгору. Це несе велику небезпеку, адже Донецька і частина Луганської області під землею перенасичені різного роду порожнинами. При їх заповненні вода буде насичувати тріщини в ослаблених зонах порід, активізуючи обвали, нові шляхи виділення газу, зсуви ґрунту й так далі. Терикони поруч з покинутою шахтою Однак, існує альтернатива — “суха” консервація. При цій моделі в закинутих шахтах постійно працюють системи управління рівнями підземних вод. Тобто, відкачування води, при якій мінімальні ризики для поверхні. Коли тільки починали закривати шахти, то варіант із затопленням був обраний тільки через його економічність. І дійсно, адже “сухе” закриття шахти вимагає часом не менше, ніж 50% відсотків від вартості її будівництва. KV: Чому не було розрахунку на те, що економія, врешті-решт, виявиться зовсім неекономною? Євген Яковлєв: Розрахунок ішов на короткочасний ефект. Чиновникам “мокра” консервація здавалася дешевшою, аніж постійна робота водовідливів. Хоча зараз ми несемо більші збитки в порівнянні з тими, про які йшлося тоді. І вони будуть рости з часом ще більше. Тому "мокра" консервація була дуже помилковим рішенням. За оцінками колишньої Мінгеології України, за всю історію Донбасу були пройдені понад тисяча шахтних стволів - приблизно 600 шахт. Але більшість підприємств вуглевидобутку пов'язані між собою горизонтальними і похилими виробками. Пізніше саме по цим шляхам і почала “гуляти” вода. Вийшло так, що часткове закриття шахт спричинило практично повне нерозуміння оцінки потоків підземних вод та їхніх впливів. Наприклад, на ті ж річки й колодязі, звідки люди п'ють воду. KV: Чиєю ідеєю було застосувати цей хибний метод? Євген Яковлєв: Вперше про це заговорили в 1996 році, при уряді Євгена Марчука. І оскільки економічна ситуація в усі роки незалежності була непростою, то чиновників насторожувала висока вартість робіт по системі безпечного і контрольованого утримання рівнів на безпечних глибинах. В результаті, кожен уряд намагався не брати на себе цей вантаж, перекладаючи його на наступників. У підсумку, проблеми з підйомом рівнів тільки наростали, і зараз, переважно через конфлікт на сході України, ми перебуваємо в піковійситуації. KV: Чи можливе зараз повернення до "сухого" способу консервації шахт? Євген Яковлєв: Здебільшого це виглядає малоймовірним. Бо через відсутність повноцінних еколого-захисних заходів ситуація із затопленням шахт ускладнилася, і зараз вона практично необоротна. Створення суцільної системи утримання рівнів на глибині вже неможливе. Шахти, які затоплені за методом “мокрої” консервації, здебільшого інженерно недоступні. Це означає, що потрібно будувати новий ствол або бурити масу свердловин і з них викачувати воду. Тоді як при дотриманні виробок вони працюють як досконалі горизонтальні дренажі. У європейській практиці саме тому і зберігалися гірничі виробки, в силу їхніх фільтраційних показників. Потрібно виходити на роз'єднані системи захисту окремо взятих міст і селищ. Суспільна система водовідливу в тих умовах, які зараз є на Донбасі, неможлива. KV: Копанки, нелегальні шахти, в загальній картині відіграють значну роль? Євген Яковлєв: Так, бо це додаткові шляхи виливу брудних шахтних вод і виходу газу. У копанках залишається забруднення нафтопродуктами, органікою та іншими шкідливими хімічними сполуками, які ніхто звідти не прибирав. Шахтарі йдуть на роботу Кількість нелегальних шахт коливається. Я вірю в 2,5 тисячі, виходячи з даних Інституту геологічних наук, аналізу знімків і щільності зони виходу вугільних пластів. Голова Національної незалежної профспілки гірників (зараз народний депутат, – KV) Михайло Волинець називав до 6 тисяч, але в гідрогеологічному плані різниця не суттєва. KV: Чого можна очікувати, якщо влада України та так звані “ЛНР” і “ДНР прискорять затоплення шахт? Євген Яковлєв: Якщо сценарій піде за варіантом з “мокрою” консервацією всього регіону, то варто чекати додаткового прискорення затоплень – від великих шахт до копанок. І, як наслідок, просідання поверхні і спонтанні виділення газу у всіх частинах центрального Донбасу. Зазначу, що аварійні прориви води вже спостерігаються в шахтах Першотравневої (Луганська область), Торецької групи (Донецька область), а також шахтах інших об’єднань. Підземні води, виходячи на рівень 100-300 метрів, послаблюють породний масив. Це провокує подальшу осадку поверхні, деформацію будівель, комунікацій тощо. Вже з початку війни осадки й тріщини в будинках посилилися практично у всіх шахтних містах. Зокрема, в населених пунктах, які стоять над рудниками, типу Торецька або Макіївки. Також не варто забувати, що на Донбасі є окремі райони, де ґрунтом є глинисті сланці. Там відбувається зворотний процес: глинисті породи вбирають воду і, як господарське мило, набухають. Ґрунт при цьому піднімається вгору. Більш того, затоплені шахти вже зараз виходять на некерований стік у поверхневі і ґрунтові води через взаємопов'язані водоносні горизонти. Від цього водовідливу залежить стан поверхневих вод. В тому числі, і Сіверського Дінця. Сіверський Донець Ситуація може бути патовою, бо вода, яку перестануть відкачувати в т.зв. "Л/ДНР" масово перетікатиме й на наші шахти – і на працюючі, і на закриті. Бо шахти з їхнього боку вищі за наші на 150 метрів. Про вихід на шахту “Центральна” Торецька вже можна без сумніву казати. По інших, в районі Авдіївки, Селідового, даних немає. Однак, це один із напрямів, який максимально схильний до подібного затоплення. Підземними ходами напрям пов'язаний не тільки з сумнозвісною шахтою “Юнком”, але й з “Олександра-Захід”, яка була отруєна хімією в 1989 році. Там також шахта закритого Микитівського ртутного рудника, яка близька до каналу КП “Вода Донбасу”, і її затоплення може нести ризики для цієї найбільшої системи водопостачання регіону. KV: Чим, по суті, є шахтні води, які ви згадували вище? Євген Яковлєв: Вода в шахтах, піднімаючись, концентрує всі розчинні елементи вугілля – різноманітні сполуки заліза, марганцю, свинцю, ртуті. Тому шахтні води іноді можуть бути чимось на зразок сірчаної кислоти. На шахтах, які вже закриті, “брудні” води просто йдуть у ґрунтові та поверхневі. KV: З огляду на це, чи можна сказати, що Сіверський Донець приречений на те, щоб бути брудним? Євген Яковлєв: Довести цю артерію до екологічної норми вже неможливо. По-перше, річка приходить в Україну з Росії вже досить забрудненою. Здебільшого через те, що протікає через розорані луки і поля з відходами у вигляді добрив. По-друге, навіть при зменшеному промисловому навантаженні очисні споруди на більшості підприємств працюють неякісно. Третє — шахти. Їхнє підтоплення виносить більшу кількість забруднень у водозабори. У колодязі, у малі річки, у відкриті ділянки каналу “Сіверський Донець — Донбас” і так далі. Можу сказати, що, наприклад, у районі шахти “Золоте” забруднені шахтні води вже йдуть безпосередньо в річковий стік Дінця. Це катастрофічно, бо 90% води з Сіверського Донця в Україні п'ють люди. А ця вода, де-факто, непридатна для вживання, і, на жаль, жодна технологія не зможе довести її до питних стандартів. KV: Виходить, так звані “ДНР” і “ЛНР” самі себе “труять”, затоплюючи шахти? Євген Яковлєв: Що стосується питного постачання “Л/ДНР”, то тут вкрай цікава ситуація, зокрема, з “ЛНР”. За моїми особистими даними від колег із Луганська, вони вийшли на 80-85% використання підземних вод у питному водопостачанні. А не на 85-95% поверхневого, як по Донецькій області, де водно-екологічна ситуація складніша. Відхід від поверхневого водопостачання в цьому регіоні тривав з кінця радянських часів. І наразі, враховуючи додатковий вплив затоплюваних шахт, в Луганську зуміли зберегти цю тенденцію. Наприклад, ще до війни частина водозаборів у районі Рубіжного та Лисичанська потрапили в зони впливу місцевих хімпідприємств. І навіть при тому, що водозабори були так близько до небезпечних виробництв, Держстандарт України допустив використання місцевих вод, бо це було менш небезпечно, ніж брати воду з Сіверського Дінця. KV: Якщо говорити про питне водопостачання, то артезіанські води — вихід? Євген Яковлєв: Перехід на артезіанські води істотно спростив би ситуацію. Вони захищені від поверхневого забруднення і не схильні до впливу температур, клімату, поверхневого стоку. Пріоритет їхнього використання декларує і Водно-рамкова директива ЄС. Зараз, як ніколи, потрібно “відірвати” питне водопостачання від наземних джерел, тому що, за умови затоплення шахт, вони будуть тільки погіршувати свою якість. Створити безпечне водопостачання на Донбасі можливо. Два мільйони кубометрів артезіанських вод по Донецькій області і чотири з “хвостиком” по Луганській розвідано на даний момент. Навіть якщо брати 50% від цих запасів, то їх буде достатньо для забезпечення населення, що залишилося, безпечною питною водою в найближчій перспективі. У 2016 році я виступав у Міністерстві екології з пропозицією по державній програмі інтенсивного використання підземних вод. На жаль, ідею навіть не включили до порядку денного. KV: Які кроки потрібно зробити, щоб регіон зміг екологічно існувати надалі? Євген Яковлєв: Почати потрібно з прискореного впровадження підземних вод як основних питних. Спочатку потрібна оцінка, а потім уже захисні заходи. Загалом, Україні потрібна модель, система моніторингу екологічної ситуації в Донбаському регіоні. Якщо ж ідеться про закриття, то необхідно визначити граничні глибини шахтних вод, які будуть безпечні для того, що нагорі. Потрібно пам'ятати, що підйом рівнів підземних вод у шахтах на Донбасі — головний агент небезпечних екологічних змін. Нам необхідне не затоплення, а управління рівнями води при їхньому переході в новий рівноважний стан, бо вода постійно піднімається вгору. Також необхідно створити експертну модель прогнозу рівнів і можливих ускладнень з осідань поверхні, виділень газу і впливу на стан інженерних мереж. KV: Що може статися після “точки неповернення”? Євген Яковлєв: Ця точка вже тут. І що довше йде війна, то швидше ми її переступимо. Якісь землі будуть дуже сильно підтоплені, подібно пливунам. Зведуться до мінімуму можливості для сільськогосподарської діяльності через високий рівень засолення ґрунту. Про поверхневі й підземні води не йдеться в принципі, оскільки, вони погіршать свою якість ще сильніше. А це унеможливить їхнє вживання як питних. Територію буде розірвано на ділянки частково збереженого ландшафту через забруднення поверхневих і підземних водозборів, деформацію поверхні та інженерних мереж. Фото: надані автором та УНІАНКиевVласть

Глевахівська об'єднана територіальна громада Київської області у терміновому порядку розпочала інвентаризацію земель населених пунктів. Одночасно продовжується перепис майна у Бучанській, Ташанській, Узинській, Ржищівській, Пісківській ОТГ. Необхідність та нагальність процедури пояснюють тим, що села просто не знають, скільки мають земель. Порахувавши гектари, самоврядування планує ліквідувати випадки самозахоплення, а вільні ділянки виставити на аукціон. При цьому деякі громади такої можливість цьогоріч не мають, оскільки через карантин коштів на інвентаризацію не лишилось. Термінова інвентаризація Як стало відомо KV, 23 квітня Глевахівська об’єднана тергромада повідомила про початок інвентаризації земель селища. Мету цих заходів в громаді обґрунтовують необхідністю впорядкування і визначення земель, які перебувають в приватній власності, оренді, постійному користуванні та виявлення земель, які не обліковуються та є вільними. Таким чином, громада взялася перевіряти у населення наявність документів на земельні ділянки та реєстрацію в Держземкадастрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “У разі відсутності в реєстрі інформації, незавершеної приватизації ваших земельних ділянок, втрати рішень Глевахівської селищної ради, користування земельною ділянкою без відповідних рішень та дозволів – терміново звернутися до землевпорядників селищної ради або до свого вуличного депутата за допомогою та роз’ясненням”, – йдеться у дописі.  Як розповів KV голова Глевахівської ОТГ Володимир Петренко, після об'єднання у громади збільшилася територія. Так, вони мали 900 га, зараз же ввели в межі ОТГ 2365 га землі. Тому інвентаризацію вирішили провести для того, щоб виявити недоліки і привести у відповідність до чинного законодавства повністю всі земельні площі.  “По-перше, прийнятий закон про ринок землі. По-друге, ми хочемо знати, скільки в громаді в наявності земель сільськогосподарського призначення, адже їх інвентаризація ніколи не проводилася. Потім, якщо будуть виявлені вільні ділянки, плануємо надати землю “атовцям”. Якщо у мешканців громади справді є документи на ділянку, яка виділялася, відповідно до рішення сесії, то ми піднімаємо архів документів, звіряємо і надаємо дозвіл на розробку проєкту. А якщо це "халтура", то ділянка перейде тому, хто її дійсно потребує. Мешканці вже почали звертатися до ради: у когось не вистачає документів чи виявились недоліки, потрібно звірити кадастрові номери, розміщення ділянки. Населення на всі ці процеси реагує абсолютно нормально”, – розповів Петренко.  Так, за даними системи ProZorro, 16 квітня Глевахівська селищна рада вже замовила розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель смт. Глеваха Васильківського району площею 2 365,6  га із подальшим розміщенням матеріалів інвентаризації земель у геоінформаційній системі. Вартість таких робіт становить 2,5 млн гривень.  Інвентаризація в дії Паралельно інвентаризація земель наразі проводиться й у інших громадах. Як відмітив голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук, вони проводять інвентаризацію у трьох населених пунктах.  “Ми розпочали інвентаризацію відразу після того, як об’єдналась громада. Наразі вона проводиться у селах Луб’янка, Блиставиця, Гаврилівка. Як у населених пунктах, так і за межами територій. Вже зроблено приблизно половину процедури. Ми спочатку намагались провести інвентаризацію силами місцевого підрозділу Держземагенції і відділу земельних ресурсів, а тепер бачимо, що є необхідність залучити розробників технічної документації, які працювали у Вишгородському і Бородянському районах. Скоріше за все будемо вимушені укласти угоду з Інститутом землеустрою, аби вони виконали узагальнюючу роботу і завершили процес. Ми також плануємо розпочати інвентаризацію по іншим селам, які от-от увійдуть до громади. На жаль, там є багато накладок по існуючим садибам і це створює дискомфорт жителям у оформленні та переоформленні приватної власності. Вільних ділянок майже не залишилось, але ті, які є та мають відповідне цільове призначення, будемо виставляти на аукціон. У Бучі давно провели інвентаризацію, проблем не було. Є чітко встановлені межі, винесені в натуру, всі ділянки знаходяться у публічній карті. Щодо нецільового використання землі – це наступні етапи роботи як органу місцевого самоврядування, так і земельної інспекції, аби стимулювати власників до ефективного використання землі”, – каже він. Як розповів голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук, інвентаризацію у громаді розпочали давно і планують завершити через півроку.  “Ми займаємось проведенням інвентаризації, постійно приймаються необхідні рішення на сесіях, в тому числі з метою виявлення незаконного використання землі. Ми розпочали відразу після створення громади і плануємо завершити приблизно через півроку, громада не маленька. У зв'язку із відкриттям ринку землі пришвидшувати процес немає сенсу, оскільки у законодавстві не йдеться про продаж державних чи комунальних земель, тільки про приватні землі громадян. Ми ставимо перед собою завдання виявляти ділянки і наповнювати бюджет за рахунок орендної плати. Вільні ділянки ми виставляємо на аукціон. На жаль, теперішня ситуація відлякує інвесторів, але продовжуємо працювати”, – закінчив він.  Голова ж Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський, відмітив, що в громаді проінвентаризована вже майже половина всіх земельних ділянок. Так, в одній сільраді інвентаризація повністю завершена, ще у двох – на стадії завершення. А ще трьом сільрадам необхідно замовити виготовлення генеральних планів. “Інвентаризацію обов’язково треба робити. По-перше, щоб знати, де яка земля і ким використовується, а, по-друге, мати можливість наповнювати бюджет громади за рахунок надходжень від оренди землі. У більшості випадків земля не використовувалася або навпаки, використовувалася незаконно. Тепер ми наводимо порядок. Переводимо землі, які в межах громади, до комунальної власності, визначаємо, які ділянки можна надати “атовцям”, афганцям чи пільговим категоріям. Поки що громада не отримала право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. У Держгеокадастрі – хаос. По сьогоднішній день ця структура не може провести інвентаризацію і передати обіцяні об’єднаним громадам повноваження на ці території. Громади ж переживають, щоб за цей час ці землі не “роздерибанили”, адже Геокадастр виставляє на аукціони розпайовані ділянки. Є й такі випадки, коли земля обробляється без наявної на те документації. Так, зазвичай, це – невеликі ділянки, площею 10-30 га. Всі ці проблеми з оформленням землі через те, що раніше взагалі не було над цим контролю. У 1992 році такі об’єкти, як фермерські господарства, наприклад, були виведені за межі населених пунктів, щоб не сплачувати податки до місцевих рад. А згодом і передані до Держгеокадастру”, – резюмував він.  За словами в.о. голови Ржищівської ОТГ Христини Чорненької, у них проводиться інвентаризація земель за територією населених пунктів.  “Проводимо інвентаризацію земель, які нам передав Держгеокадастр, за межами населених пунктів. Коли почали розбирати договори, виявилось, що не всі землі були передані. Наразі спеціалісти спільно з Геокадастром вивчають ситуацію і працюють індивідуально з кожним проблемним питанням. По Ржищеву ми кожен рік проводимо інвентаризацію. У селах, які до нас приєднались, з цього року почнемо працювати. Випадків самозахоплення чи нецільового використання масово немає. Якщо стає відомо про окремі випадки, відразу звертаємось у відповідні органи”, – сказала вона. Як зазначив голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко, в них в громаді наразі працюють над отриманням проєктів землеустрою та права власності на земельні ділянки, щоб мати можливість стягнути з недобросовісних платників значні суми податкових боргів. Флагманом у цьому процесі на Київщині, за його словами, є Фастівська міська рада, тож досвід переймали саме у них.  “Фактично інвентаризація в громаді ще не завершена. Більшість фізичних та юросіб умисно не оформляють землю і не сплачують за оренду. Тож громада прийняла рішення узаконити ці землі і звернутися до прокуратури, щоб примусити орендарів виплатити за останні три роки недоотримані громадою кошти. Наразі порушення зафіксовані в Єдиному реєстрі. На сесії ми виділили кошти і робимо нині на ці ділянки кадастрові номери. Маючи кадастровий номер, спеціальна комісія з інвентаризації має можливість подати розрахунки до прокуратури, а вона вже подає до господарського суду, який і стягує з боржників необхідні суми. На жаль, територія громади межує з лісом і 85% займають лісові насадження. Ми зробили зміни до генплану і ведемо переговори з лісниками щодо виділення земельних ділянок для 104 воїнів АТО. Землі за межами населених пунктів, а це 239 га, після об'єднання ми отримали в першу чергу: виготовили необхідні кадастрові номери, тож сьогодні маємо право власності. Це не дуже якісні чи родючі землі, тож декілька ділянок виділили в оренду під бджільництво”, – розповів він. Не вистачає коштів Як з’ясувала KV, у деяких громадах є велика необхідність проведення інвентаризації земель, але коштів наразі на це не вистачає. Одна із головних причин – карантинні заходи через коронавірус. Так, за словами голови Баришівської ОТГ Олександра Вареніченка, на проведення інвентаризації потрібні величезні кошти, яких громада поки немає.  “Інвентаризація землі – це проведення процедури не тільки у паперовому варіанті, необхідно проводити фотозйомку, робити реєстри нотаріальні, реєстри Держгеокадастру, звіряти документи і рішення, виявляти ділянки. Це – величезний шмат роботи. До нас приходила компанія, пропонувала проведення робіт на територіях, які обробляються, де є самозахоплення. Це шалені кошти, а наша громада найбільша в області за площею. Ми б хотіли провести інвентаризацію, але враховуючи сьогоднішню ситуацію, просто не маємо коштів. Ми проводили роботу з виявлення тих, хто безоплатно користується землею. У минулому році за рахунок цього контролю ми додатково отримали в бюджет 6 млн гривень”, – говорить він.  Схожа проблема і у Миронівській об'єднаній громаді. Як розповів голова Віталій Савенко, цього року вони планували провести інвентаризацію, але карантин змусив її відкласти. “Встигли провести лише інвентаризацію земель за територією сіл, які передав нам Держгеокадастр. Якраз у цьому році ми планували розпочати інвентаризацію земель населених пунктів громади. Але карантинні заходи внесли корективи. Тепер не знаємо, коли з'являться кошти. Щодо нецільового використання ми постійно проводимо роботу. Був один випадок, передали дані в поліцію, відстоювали у суді. Ситуація вже вирішена” , – сказав він.  Із шести сіл Фурсівської ОТГ інвентаризація земель проведена наразі лише в амінцентрі громади – у селі Фурси. Як пояснив цю ситуацію голова ОТГ Микола Фурсенко, у 90% населених пунктів громади сьогодні відсутні генеральний план і схема планування території, які необхідні для старту інвентаризації. “Цю документацію необхідно ще виготовити і для цього нам потрібно приблизно ще 3-4 місяці. Без топографічних документів  не можна вводити інвентаризацію – це бутафорія. А на їхнє виготовлення потрібні солідні кошти. Держава мала допомогти і не виконала своїх обіцянок. А уряд вже хоче вводити ринок землі – він взагалі не на часі. Наявність вільної землі сьогодні – це дуже важке питання. Сьогодні малий та середній бізнес взагалі не має землі і не може розвиватися. Раніше були сільськогосподарські землі – пасовища, рекреаційні зони і зони для вирощування декоративних рослин. Сьогодні ж олігархи розорали все, навіть необліковані землі. Немає навіть елементарних пасовищ, щоб мешканці мали можливість тримати домашнє господарство і розвивати цей напрямок заробітку. Ця земля необлікована і всім відомо, які приносить прибутки, а податки ж ніхто до бюджету громади не сплачує”, – зазначив він.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, вони лише планують проведення інвентаризації. Значні корективи в ці процеси вніс карантин. “Наразі ми готуємося до проведення інвентаризації. В наших інтересах провести інвентаризацію, бо, в першу чергу, це прозорість землі. Сьогодні громади не володіють інформацією щодо оподаткування земельних ділянок і сум цих податків. Села живуть лише за рахунок землі, тож нам важливо, щоб кожен клаптик землі приносив громаді прибуток. Сподіваємося, що наші орендарі сприймуть це лояльно. Це питання піднімалося перед громадою ще в 2018 році, але не всі підприємці погоджувалися на проходження перевірки через проблеми з Держгеокадастром. А можливо, і через брак необхідних документів чи порушення. Інвентаризація землі  – це дороговартісні проєкти. Тож ці процеси мали би вирішуватися на рівні держави. Так, у 2019 році на аукціон було виставлено 60 га землі за межами населених пунктів і громаду про це навіть не повідомили. У нас дуже багато земель перебуває в оренді лісового господарства, держлісгоспу, через що громада втрачає багато коштів. На рівні держави має бути розроблений такий документ, який би надав можливість передати подібні ресурси на баланс громад”, – розповіла керівниця громади.  Не розпочинали проведення інвентаризації і в Калинівській громаді Броварського району. За словами голови ОТГ Вадима Булкота, їхню новостворену громаду досі не включено до Перспективного плану розвитку і у них не має наразі фінансової можливості на проведення цих заходів. “Після об’єднання в громаді нічого не змінилося, адже нашу ОТГ досі не визнали спроможною і не затвердили в Перспективному плані. Кожна сільрада продовжує жити за своїм окремим бюджетом. Уряд обіцяв внести зміни до держбюджету на початку другого кварталу, щоб ми мали можливість перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, але поки що цього так і не відбулося. До об’єднання в Калинівці інвентаризація була завершена, а ось по іншим сільрадам, на жаль, її ще необхідно проводити. Та є більш глобальніше питання – введення адмінмеж громад у межі населених пунктів. Це дозволить громаді отримувати зовсім інші суми податків”, – додав Булкот. Вже проведено За словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, інвентаризацію земель двох населених пунктів громади вже проведена, а наразі на території продовжують збирати дані.  “Фактично на сьогоднішній день від інвентаризації ми мало що виграємо. І картина відносно площі земель була відома і до цього, і майже не змінилась. А так, звичайно, бувають випадки, що у когось відсутня документація чи невірно оформлена, фіксуємо порушення”, – додав він. Як раніше повідомляла KV, вільний ринок земель сільгосппризначення, стартує вже в жовтні 2020 року. Верховна Рада (ВР) прийняла законопроект № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").  В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.  Нагадаємо, що запровадження ринку землі викликало неабияке обурення серед представників органів місцевого самоврядування. Київщина заявила, що категорично проти запровадження ринку землі. Основні аргументи проти – відсутність державного земельного банку та інвентаризації землі, а також нестабільності в країні на тлі війни. Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевВласти) Фото: коллаж KVКиевVласть

Адміністративні центри та межі тергромад визначатиме віднині Кабмін. Такими повноваженнями уряд наділила Верховна Рада, ухваливши зміни до закону про місцеве самоврядування. Відтак, уряд врешті зможе завершити реформу децентралізації. На думку керівників тергромад, однак, це рішення перекреслить всі зусилля щодо виходу з-під тотального контроля центральної влади і не дасть громадам потрібних повноважень для ефективного розвитку. Громади побоюються процесів укрупнення територій і що їхні ОТГ врешті силою приєднають до міст обласного значення.  Як стало відомо KV, 16 квітня в ході позачергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 2653 "Про внесення змін до Закону України  “Про місцеве самоврядування в Україні". Відтепер адміністративні центри територіальних громад та їхні межі визначатиме Кабінет Міністрів України. Відтак уряд зможе завершити процес децентралізації та створення спроможних тергромад і надати можливості для реформування субрегіонального рівня адмінтерустрою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також проектом закону було визначено поняття адміністративного центру та території тергромади. Їх визначатиме та затверджуватиме уряд до того часу, доки не буде ухвалено закон про новий адмінтерустрій. Читайте: Рада разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры Та таке рішення не знайшло 100% підтримки в парламенті. 24 квітня на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати намагалися скасувати результати голосування минулого засідання і позбавити уряд нових повноважень.  Даний проєкт ініціював нардеп Антон Поляков (колишній член фракції "Слуга народу"), аргументуючи, що закон має на меті знищити самоврядування і використати адмінресурс напередодні осінніх місцевих виборів. Читайте: Рада оставила Кабмину право определять границы территориальных общин Подібної позиції притримується і фракція "Європейська Солідарність". На думку нардепа Миколи Княжицького, надання таких повноважень Кабміну знищить реформу децентралізації, сконцентрувавши усі повноваження в руках центральної влади. І що дане рішення суперечить не лише принципам децентралізації, а й Конституції України, оскільки визначення меж території не входить до повноважень Кабміну, адже це не стосується діяльності органів виконавчої влади.  Ці межі мають визначатися внятково Верховною Радою України спільно з місцевими органами. Місцеві громади  KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, як вони сприйняли зміни в законі про місцеве самоврядування і як в результаті вони впливатимуть на процеси реформування та на повноваження громад на місцях загалом.  Голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко: Ми чотири роки займалися децентралізацією: вивчали, проводили громадські обговорення, був перспективний план. А зараз цим законом все перекреслюють, це недопустимо. Подивимося, за якими принципами все це буде ще реалізовуватися. Але судячи з дій центральної влади, там взагалі не думають про місцеве самоврядування, керівників на місцях та населення. Немає ані принципу добровільності, ані фінансової складової, ані економічного розвитку й алгоритму дій. Про що говорити, якщо відбулися вибори в громаду 22 грудня і по сьогоднішній день ми не маємо прямих міжбюджетних відносин з державою. Нам дають завдання, маємо вирішувати проблеми, а наші кошти і податки не віддають. Навіщо було створювати ОТГ, якщо взагалі нічого не змінилося, а стало лише гірше, більше роботи та колізій? Сьогодні громада розвивається, є пайова участь, але отримати право власності на щось чи ввести в експлуатацію магазин, склад, не може. Після реорганізації ДАБІ, найбільш корумпованої структури, зупинилося все. А цим має займатися саме орган місцевого самоврядування на своїй території. Ми ж щодня лише втрачаємо нові робочі місця, ПДФО й акциз. І що нам дасть укрупнення районів? Більше запитань, ніж відповідей. Реформу запустити легше, ніж довести до логічного завершення, розуміючи кінцевий результат і економічну складову. Перш, ніж робити ремонт у машині, потрібно зрозуміти причини несправності, в нашій же країні все робиться навпаки. Сьогодні виникає маса запитань щодо законів, як, наприклад, про публічні закупівлі, які не врегульовані. Місцевим самоврядуванням мають займатися ті, хто в цьому має досвід. Чому влада не чує і не прислухається до асоціацій, спеціалістів з багаторічним досвідом у цій галузі? Не буде розвитку в державі, доки нам зверху будуть спускати вказівки та нав’язувати рішення.  Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський: Сьогодні виявляється, що більше 80% об’єднаних ОТГ потрібно руйнувати й укрупнювати. Але треба розуміти, які це будуть колосальні витрати для держави. На мою думку, все це робиться просто бездумно. Наприклад, наша громада об’єдналася, після виборів восени до неї доєднаються ще села і буде 5,5 тис. населення, а необхідно утворити десять. Ми знову повертаємося туди, звідки пішли, то навіщо ж все було руйнувати? Або ж ці укрупнені райони, від чого взагалі мали відійти. Це все лише підбурює населення. Я прихильник політики минулої влади, за програмою якої можна було давно завершити цей процес децентралізації і рухатися вперед. Громади, які об’єдналися чотири роки тому, почали розвиватися. Ми ж, наприклад, вже майже як рік залишаємося без власного бюджету. У громаду об’єдналося 11 сіл, які витягуємо лише за рахунок надходжень, як одна велика сільрада, хоча до ОТГ увійшли і дотаційні сільради, які утримував район. А коштів залишилося на два місяці лише на виплату зарплатні, сума якої має відповідати рівню ОТГ. В держбюджет нас і досі не включили. Громада розраховувала на більше ніж 20 млн гривень ПДФО. Та нині вдіяти нічого не можемо. На громаду була виділена субвенція у розмірі 1,9 млн гривень на розвиток, але у зв’язку з пандемією ці кошти не отримали. А ПДФО від зареєстрованих у громаді підприємств у розмірі 3,5 млн гривень продовжує надходити до району. Куди ці кошти витрачаються – нам не звітують.  Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко: Якщо цей закон стосуватиметься лише несформованих громад, то ті території мали достатньо часу, щоб об’єднатися в ОТГ добровільно. А якщо Кабмін отримав дозвіл визначати навіть межі і центри створених тергромад, то особисто я категорично проти. Це вже не матиме логіки, плюс це – знищення принципів децентралізації. Населення приймало рішення і вірило у краще завтра. Якщо таке станеться, то про яке майбутнє можна буде взагалі говорити? Хоч є і маленькі громади, в нашій, наприклад, 5,5 тис. населення, але ми працюємо і маємо результати. А за цим законом нас можуть просто поставити перед фактом і завтра без будь-яких обговорень повідомити, що ми приєднані до Переяслава. Ми втратимо повністю весь адмінресурс – яка ж це децентралізація? Щодо нових районів, то і так укрупнено чимало території. Невідомо, яка це буде відстань до того чи іншого адмінцентру, і які вирішуватимуться там питання. Я не підтримую укрупнення, адже спробуй довезти хворого до лікувального закладу! Всі ці рішення поспішні і, можливо, не на часі. Так, адмінреформу треба завершувати, наближаються місцеві вибори, які мають відбутися за новою системою. Але зараз потрібно працювати, щоб населення відчувало від реформ лише покращення.  Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко: До об'єднаних громад приєднуються території із суміжних районів, тому змінювати межі однозначно доведеться. Така кількість районів не потрібна. А щодо повноважень Кабміна, то тут також все логічно. Всі обов'язки перейдуть на одну сходинку нижче, до громад. А ця проміжна ланка, районні ради та РДА, які будуть розформовані, просто втрачають свої повноваження. Кабмін же стоятиме над обласними адміністраціями. Тож тут найголовніше, щоб було дотримано принцип добровільності, який буде фундаментом для успішної роботи органів місцевого самоврядування на найнижчому рівні. Наша проблема взагалі в тому, що ми почали інші реформи, не зробивши адмінреформи. Інші реформи зараз відірвані від реальності. Якщо виборчі округи мали відповідати кількості нових районів, то до цього потрібно було підходити виважено ще за рік. Вивчити економічну спроможність, можливості регіону, адже всі території різні за розвитком. Все це не було враховано. Та найголовніше – запустили медичну й освітню реформи, не маючи фундаменту. Тому і маємо нині безліч проблем. А тут ще й коронавірус вніс суттєві корективи і продемонстрував недолугість тих рішень. Хтось бачить перспективу розвитку країни саме в укрупнені громад навколо великих міст. Але це призведе лише до знелюднення села. Не можна вигнати сільського жителя у місто, не надаючи умов працевлаштування та житла. Ось і результат масової еміграції українців за кордон, що призвів до карантину. Тому наразі такі рішення просто не на часі. Сьогодні при владі від громад працюють представники, щоб максимально ефективно сформувати економічно спроможні ОТГ, а не так як хоче цього якийсь депутат чи бізнесмен, щоб підібрати все під себе.  Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: Не розумію, навіщо тоді було взагалі розпочинати це показове добровільне об’єднання. Кабмін би затвердив межі громад і сказав, що ми можемо об’єднатися лише ось таким чином добровільно до 2020 року. Зараз же місцеві феодали почнуть малювати межі громад, як їм забажається. Думаю, новела не має стосуватися вже об’єднаних громад. Але є такі думки, що громади можуть приєднати до інших, на кшталт госпітальних округів чи об’єднаних районів. В Конституції наразі немає чіткого визначення поняття об’єднана територіальна громада, тому ми можемо бачити різні форми об’єднання. Наприклад, в Баришівському районі утворилося дві громади, Березанська і Баришівська, це одна конфігурація. Інша – якщо сільську громаду приєднають до міської Березанської і визначать центром Березань.  Щодо укрупнення районів, то необхідно розпустити адміністрації та обласні ради. У Польщі перед об’єднанням держава вклала максимальну кількість коштів у розвиток інфраструктури. А наша децентралізація відбувається від безвиході: держава не розуміє, як треба робити і не може утримувати навчальні, медичні заклади. Їй легше віддати все на місця, щоб всі зубожіли. Держава дає на інсулін 55% коштів, а решту шукайте на місцях. А де ці кошти брати, якщо нам скасували податки від оренди землі? Це як ситуація із коронавірусом, коли все на собі тягне місцева влада та підприємці.  Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: На мою думку, всі повноваження мають бути в тергромадах. Повинна бути сильна територія, зрозумілий розпорядок керування, починаючи від меж ОТГ і закінчуючи внутрішнім порядком. Закон про децентралізацію стосується всіх: хто хотів, той об’єднався, хто не хотів, той по цей день продовжує чогось очікувати. Сьогодні вже, напевно, вичерпався час для цих територій, треба розпочинати господарювати, держава не може йти у них на повідку, цей процес потрібно завершувати. Загалом повинна бути центральна державна концепція, виходячи із економічних і соціальних потреб. Управління територіями однозначно має відбуватися в межах населених пунктів. Як за кордоном, де державна власність також передана в управління органам місцевого самоврядування, громадам, і у населення, відповідно, з’являється відповідальність за своє майно.  Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях: Я вважаю, що це знову буде концентрація повноважень в руках центральної влади. Хочеться вірити, що процес децентралізації не буде зламаний. Для громад, які об’єдналися і увійшли в цей проєкт, це буде дуже болюче рішення. Громади переживають, і я особисто теж. Наприклад, наша ОТГ фінансово забезпечена, її можуть також приєднати до міста обласного значення чи райцентру, для сільської громади – це буде катастрофа. Не буде у села можливості розвиватися, запрошувати інвесторів і створювати для них умови. Буде розвиватися лише центр, а села, як такі, просто зникнуть. Працюючи третій рік, населення нарешті повірило у місцеву владу і в те, що можна жити по-іншому, будувати і працювати краще, ніж при тих колгоспах. І це все завдяки прийнятому закону про децентралізацію. Мене штурмує населення і запевняє, що готове перекривати дороги і звертатися в Кабмін, до Верховної Ради, Президента, аби відстоювати ці можливості села. Міста і так розвивалися, а села занепадали. Ми об’єдналися з селами із дуже занедбаною інфраструктурою. Ми за ці декілька років стільки зробили, скільки не було зроблено за період незалежності і 20 років радянської влади. Ми нарешті відійшли від тої радянщини, яка зробила населення пасивним. Сьогодні всі – активні учасники життя громади. Всі сподівалися, що об’єднавшись, ми матимемо власну законодавчо затверджену громаду.  Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:  Найцінніше – це час, а він спливає. І це має розуміти кожен посадовець. А тут же, щоб вибити якесь рішення чи розпорядження у КОДА для виділення земельної ділянки і року не вистачить. Безліч подібних питань і нас ніхто не чує, не дають розвиватися, маленькі підприємства просто жевріють.  Повноваження так і не були повністю передані на місця, щоб мати можливість вирішувати навіть ті ж питання з електроенергії, опалення тощо. Я вважав, що за одну каденцію встигну зробити все замислене і створити з Пісківки курорт. Область має допомагати, а не лише контролювати. Ми щодня отримуємо купу термінових вказівок. У 2016 році була створена ОТГ і з того часу громади ніхто жодного разу не збирав і не запитав, які маємо проблеми. А найбільша проблема області – це сміття і ніхто цим не переймається. Ухвалюються закони, постанови, але ніхто не думає про наслідки. І ці закони найчастіше суперечать іншим постановам, а потім вгорі цим просто зловживають на власний розсуд. Та зберіть врешті населення та почуйте їхню думку. То говорили про префекти, а тепер, що залишаються районні ради. Але ж, які вони матимуть тепер повноваження? Ніхто по сьогоднішній день нічого не знає і не розуміє. Сьогоднішні урядовці просто не відповідають своїм займаним посадам. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами. Розгорнулася на Київщині боротьба і навколо визначення адмінцентрів нових укрупнених округів. Так, дискусія виникла навколо центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. Керівники ОТГ сподіваються, що їхні думки про формуванні проєкту таки врахують.  Додала проблем громадам і пандемія COVID-2019. Адже секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією. Громади вже скорочують кошти на утримання інфраструктури та ряд програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми – знищення децентралізації та до залежності ОТГ від центральної влади. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівняФото: коллаж KV КиевVласть

Поки в Києві, запровадивши карантинні заходи, рятують людей від розповсюдження коронавірусу  COVID-19, провідні експерти розмірковують,  завдяки чому можна буде врятувати економіку, що знекровлюється з кожним днем. Більшість із них сходяться на думці, що ми стикнемося з новою реальністю, для якої потрібно буде виробляти  іншу концепцію економічного розвитку. Через затяжний карантин свою діяльність припинили сотні підприємств малого та середнього бізнесу, понад мільйон українців втратили роботу й засоби до існування.  В результаті цього столицю може очікувати небачена досі соціальна напруга та економічний колапс. Провідні фахівці радять керівництву держави та на місцях  вже зараз шукати напрямки та варіанти аби запобігти найгіршим сценаріям і наполегливо рекомендують робити ставки на будівельну галузь. Для київського бюджету будівництво завжди було економічно вигідним, оскільки левову частину міська казна отримувала у вигляді надходжень від будівельної сфери. Під час зведення новобудов використовується близько трьох сотень найменувань різних матеріалів, а це, відповідно, ще й зайнятість населення і створення нових робочих місць. За умов, коли безробіття сягає майже критичного рівня, саме будівельна галузь з її багаторівневими виробничими пропозиціями може стати неабияким порятунком для Києва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Показовим у цей складний період може стати приклад АТ АКБ “АРКАДА”.  Аналізуючи загальну практику діяльності банку в житловому будівництві протягом 26 років, стає очевидним, що “Аркада”  в співпраці з будівельними організаціями  є системним забудовником та приймає активну участь у житті столиці та її розбудові. Забудовник також бере на себе зобов’язання щодо здійснення необхідних для міста робіт з будівництва інженерних об’єктів та комунікаційних мереж. Зокрема, на забудовах банку “АРКАДА” за весь період вже було побудовано кілька житлових комплексів, де здано в експлуатацію 540 житлових будинків та передано до комунальної власності на 643, 727 млн грн інженерних мереж.  ​Важливою складовою надходжень до казни Києва є кошти від пайової участі та орендної плати за земельні ділянки, де здійснюється будівництво. Так на об’єктах за фінансового супроводу АТ АКБ “АРКАДА” перераховано місту 153, 666 млн грн пайової участі. Також  лише за період 2017-2019 рр. місто отримало  понад 53 млн грн орендної плати. Варто наголосити, що “Аркада” будує не окремі будинки, а цілі житлові комплекси, де забудовник створює завершений цикл комфортних умов для проживання на конкретній території. А це значить, такі забудови передбачають спорудження шкіл та садочків, інших об’єктів різного призначення, системи інженерних мереж та міських комунікацій. Для цього задіюються сотні суміжних виробництв та профільних організацій. На сьогодні з будівельним холдингом “Аркада” співпрацює 635 підрядних будівельних та 35 проектних організацій. Це створює умови для тисяч зайнятого населення. Варто згадати, що в процесі  будівництва використовується ще й понад 70% матеріалів, які виготовляються підприємствами, що працюють в регіоні й сплачують податки в місті. Таким чином активний розвиток будівельної галузі дозволить зберегти  та поступово збільшувати  рівень зайнятості, що  критично зростає за період карантину, загрожуючи соціальним вибухом. Адже найближчим часом масштаби невдоволення людей, які вже втратили і ще можуть позбутися своїх робочих місць для Києва можуть бути загрозливими. Ситуацію може врятувати  збільшення темпів будівництва. Це збільшить попит на будівельні спеціальності та дозволить працевлаштувати українців, які втратили роботу або повернулися із-за кордону. За таких умов люди отримають не лише роботу, але й засоби для життя. Це, в свою чергу потягне й збільшення податків до бюджету і дасть місту приток нових сил для розвитку.  Тобто, дана форма взаємодії економічно вигідна усім сторонам.  Ще один фактор – на користь будівництва від “Аркади”: житло, що будується цим будівельним холдингом, належить до класифікації економ-класу. Такі пропозиції на первинному ринку нерухомості дають можливість поліпшити житлові умови для киян, які не володіють великими статками. А після виходу з карантину це буде актуальним. Разом з тим, комплексна забудова частково дозволяє знімати напругу в Києві  й щодо проблеми браку місць у навчально-виховних закладах. Варто додати, що в житлових комплексах, які споруджує будівельний холдинг “АРКАДА” створюється ще й  додатковий потенціал для розвитку малого та середнього бізнесу.  Адже житлові комплекси такого формату, які будує “Аркада”,  збільшують кількість об’єктів для торговельно-розважальної та побутової сфери, також там можна виділяти приміщення першого поверху під офіси, сервісні центри, студії та невеликі крамниці. Підприємці матимуть можливість відкрити і розвивати свій бізнес в місці безпосереднього проживання клієнтів. Таким чином, власники нових квартир отримують покращену інфраструктуру та послуги, а місто, відповідно — податки до бюджету. Слід зробити особливий акцент і на інвестиційній складовій житлового будівництва. Зараз ми заходимо в той період, коли не зможемо розраховувати на інвестиційний приток. Тому в умовах економічної кризи основним джерелом інвестицій може стати населення, яке вкладатиме кошти в будівництво власних квартир. На сьогодні  понад 2,5 мільйонів українців прагнуть придбати нові помешкання аби покращити  житлові умови. При належній увазі та підтримці з боку влади будівельна галузь готова забезпечити ці запити. Структура попиту на нове житло в останні кілька років практично не змінюється й за прогнозами експертів, така ситуація збережеться навіть і посткарантинний період. Найбільш затребуваними залишатимуться квартири у будинках доступного економ-класу – саме такі пропозиції на ринку житлової нерухомості столиці може забезпечити будівельний холдинг “АРКАДА”. Також слід зазначити, що в АТ АКБ “АРКАДА” вже мають досвід і знають як  оперативно реагувати на ситуацію та події, що відбуваються в країні. В рамках будівництва для інвесторів запроваджуються спеціальні програми лояльності. Зокрема,  для учасників АТО, “Операції об’єднаних сил” та членів сімей загиблого при інвестуванні квартири у ж/к “Аркади  існує постійно діюча акція “КВАРТИРА ДЛЯ ГЕРОЯ”. Отож, при правильній організації та плануванні, маючи високий будівельний потенціал, Київ має всі шанси  безболісно й гідно вийти з кризи. Тим більше, будівельна сфера вже виведена за межі жорстких обмежувальних заходів. Тому вже зараз може стати локомотивом для відновлення економічного потенціалу столиці. Експерти радять, не розпорошуватися на дрібне будівництво, а робити акцент на великих системних забудовників. Вони дадуть можливість комплексного підходу до вирішення як локальних, так і глобальних проблем в столиці. Саме будівельний холдинг “АРКАДА”, що має понад 26 років досвіду в житловому будівництві, може стати флагманом цього процесу. Наразі триває будівництво двох житлових комплексів “Патріотика” в Дарницькому районі Києва та “Еврика” в Голосіївському. Також на Лівому березі столиці на  Осокорках розпочато будівельні роботи по спорудженню нового мікрорайону “Патріотика на озерах”. Тут планується побудувати близько 1.567 млн квадратних метрів житла та 41.19 тис. метрів вбудованих нежитлових площ. Потурбувався забудовник і про найменших майбутніх мешканців. Для них спорудять 3 школи на 2 160 місць та з дитячих садочки на 520 дітей. В межах проекту буде побудовано електропідстанцію, що забезпечуватиме теплом та світлом нові мікрорайони та прилеглі території. Також тут з'являться торговельно-розважальні центри загальною площею 41.64 квадратних метри, місця для комфортного відпочинку, велодоріжки, дитячі та спортивні майданчики.  Зважаючи на такий потенціал, АТ АКБ “АРКАДА” сьогодні готовий, запропонувати адміністрації міста вигідну співпрацю в рамках антикризової програмі спільних дій і одразу ж приступити до її виконання. Для цього холдинг “АРКАДА” володіє необхідною технічною, матеріальною базою та досвідом.  Але чи готові до цього керівники столиці? На сьогодні  бюджет Києва заборгував “Аркаді” понад 365 млн грн за роботи, що вже  здійснив забудовник на замовлення міста, побудувавши інженерні об’єкти та систему комунікацій. Виходить, що забудовник свої зобов’язання справно виконує, а от міська влада всіляко ухиляється. Наразі очільники Києва ігнорують навіть рішення суду, який зобов’язав казначейство стягнути з кошторису міста відповідну суму коштів. Варто пам’ятати, що в умовах кризи, яка так нещадно б’є як по бізнесу, так і по владі, взаємна довіра та  відповідальність сторін набуває особливої ваги. Справа за керівництвом Києва. За нинішніх умов воно має проявити неабиякий хист в розумінні ситуації,  а також  уміння аналізувати й робити правильні висновки та дії. Будівельний сектор готовий стати на передовій нової реальності, але для цього він  має відчувати підтримку та сприяння з боку влади.  Людмила Горіцька, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “АРКАДА”КиевVласть

2020 рік став стартом справжньої приватизації в Україні – не на словах, а на ділі. Лише в місті Києві регіональне відділення Фонду державного майна має виставити на аукціон 39 об’єктів малої приватизації:єдині майнові комплекси, об’єкти соціально-культурного призначення, об’єкти незавершеного будівництва, а також пакети акцій і окреме майно. Протягом першого кварталу 2020 року нами успішно було реалізовано та укладено договори купівлі-продажу по 6 об’єктах малої приватизації на загальну суму 63 млн 494 тис. 852 гривень. Додатково очікуємо підписання ще двох договорів купівлі-продажу на загальну суму 17 млн 600 тис. 100 гривень – за результатами успішних аукціонів. І вже найближчим часом ціла низка цікавих об’єктів для інвестицій отримають нових власників на відкритих аукціонах. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До прикладу, йдеться про окреме майно у вигляді господарчого блоку, який знаходиться на розі вул. Тупікова генерала 11-А / вул. Деснянська, буд. 19-А (Солом’янський район). Загальна площа об’єкта 691,5 кв. м (трьохповерхова нежитлова будівля 2-ї групи капітальності), 1983 року побудови. Має під’їзні шляхи з твердим покриттям. Підключені усі комунікації: електропостачання, холодне водопостачання, каналізація, опалення, газифікація. Фундамент – бетон; стіни – цегляні; покрівля – шифер; перекриття – залізобетонне; підлога – лінолеум, паркет; санітарно-технічні пристрої – встановлені, комплектні, справні; електротехнічні пристрої – встановлені, комплектні, справні. Також готується до продажу об’єкт, який відноситься до об’єктів соціально-культурного призначення. До речі, до цієї категорії відносяться не тільки будинки культури та бази відпочинку, а й інші об’єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян. В даному випадку йдеться про сауну площею 51,70 кв. м – нежитлову одноповерхову прибудову до приміщення колишньої котельні з окремим входом. Зараз не використовується за призначенням. Будівля розташована по вул. Академіка Білецького, 34 – у промисловій зоні Солом'янського району. В переліку цікавих, на мою думку, об’єктів є також об’єкт незавершеного будівництва – господарчий блок з градирнею (водонапірна башта), на просп. Академіка Глушкова, 42 (Голосіївський район). Об’єкт розташований на земельній ділянці (будівельному майданчику) площею 1495,32 кв. м – на території Інституту Кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. Під'їзд до об’єкту здійснюється з боку просп. Академіка Глушкова по фасадному проїзду з асфальтовим покриттям. Рельєф ділянки – рівний, будь-яких гідрогеологічних факторів, що знижують цінність ділянки, не виявлено.  Запрошую ознайомитись із цими та з багатьма іншими об'єктами, як у Києві, так і в інших містах по усій Україні, на нашому сайті! Читайте: Оцінка вартості державного майна: звести вплив чиновників до мінімуму Яна Матієва, в.о. начальника регіонального відділення ФДМУ по КиєвуКиевVласть

Сквирська міськрада разом із КП “Сквир-водоканал” попереджають жителів Сквири про те, що за несанкціонований полив водою приватних городів доведеться дорого заплатити. Комунальники наполягають: безконтрольне навантаження міських мереж водопостачання небезпечне для старих комунікацій, води не вистачить на всіх. Депутатський корпус Сквирської міськради вже встиг заперечити ці твердження, а люди скаженіють, кажуть: і без того платять за воду дорожче, ніж інші міста.  Як стало відомо KV, 13 квітня виконавчий комітет Сквирської міськради та комунальне підприємство “Сквир-водоканал” звернулися до жителів міста Сквира з проханням “припинити несанкціонований полив городів питною водою”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поливачам підвищать рахунки Згідно повідомлення на сайті міськради, громадяни використовують питну воду для поливу городів, її використання збільшується у рази, наслідком чого стають перебої з забезпеченням міста питною водою.  “Особливо це впливає на ресурс і справність обладнання, яке забезпечує подачу води, зокрема перевантаження і вихід його з ладу. Такі несправності у спекотні дні підприємству доводиться ліквідовувати чи не щодня, а споживач в цей час залишається без води”, — наголошує влада.  Але й це не все: у виконкомі Сквирської міськради та міськводоканалі погрожують підвищенням цін у платіжках за воду, яку жителі будуть використовувати не за призначенням. “Відповідно до положень законів України “Про питну воду та питне водопостачання”, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, використання води з комунальної водопровідної мережі для поливу городів буде визнаватись як безоблікове використання питної води, а при виявленні таких фактів до громадян застосовуватимуться відповідні санкції у вигляді розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюватиметься з дня початку такого користування. Якщо термін початку виявити неможливо, розрахунковий період становитиме 1 місяць”, – йдеться у повідомленні. Правова база Однак у наведених Законі та Правилах жодного слова про те, що полив городів підлягає покаранню. Відповідальність настає у тих випадках для користувачів водопостачання, коли, наприклад, вони самовільно підключаються до мережі (ст. 46 Закону “Про питну воду…”). А в пункті 3.12 “Правил користування системами…” знаходимо:  “Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показників засобів обліку води або норм водоспоживання. Витрати води в громадських туалетах сплачуються споживачем, на балансі якого вони перебувають. Витрати води для поливання прибудинкових територій визначаються на підставі показників засобів обліку, встановлених на поливальних трубопроводах, або згідно з чинними нормами водоспоживання”.  Більш того, санкції, які збираються застосовувати водоканал з міськрадою, описані у пп 3.2 та 3.3 цих “Правил”. Йдеться там про те, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористання виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.  Як пояснив KV депутат обласної ради Роман Титикало, у законі та правилах є лише наголошення на безобліковому споживанні — у разі, якщо люди користуються водою без встановленого лічильника на неї. Але вони мають право використовувати воду до тих пір, допоки вони за неї сплачують.  “Відповідно до чинного законодавства, якщо у людей є лічильник і вони платять по лічильнику, вони мають на це право і закон цього не забороняє. З іншого боку, якщо лічильника немає, а люди платять відповідно до тарифу на кількість людей, які проживають в будинку, це безоблікове споживання. Приклад: жителі Черкас, які зловживають безобліковим використанням води у літній період. Мешканці багатоповерхівок поливають прибудинкові території, миють автотранспорт та використовують питну воду в інших цілях. На [місцевому комунальному] підприємстві розуміють, що благоустрій повинен бути в належному стані, але керівники СУБів, ОСББ та ЖБК повинні встановити засоби обліку та звернутися до водоканалу для їх реєстрації.  З боку міськради це виглядає як безпідставне залякування. Але я підозрюю також, що багато місцевих мешканців не мають лічильників на воду. А в такому випадку ця погроза може запрацювати”, — коментує Титикало. Громада – проти У коментарях до публікації цієї новини в акаунті міськради — шторм. Люди незадоволені тим, що вони й так платять за воду більше, ніж інші міста (50 гривень/куб), а їх ще намагаються лякати санкціями. Скарги також є на саму якість питної води, що постачається у домівки – містяни бачать в ній осад та невідомі домішки. З перших вуст KV не змогла зв’язатися з мером Сквири Валерієм Скочко або з головою “Сквир-Водоканалу” Юхимом Шварцбурдом. Утім, ми опитали депутатів з цього приводу. Обранці свідчать, що не вперше змушені просити людей знаходити інші шляхи поливати свої городи, бо системи зношені і не витримують навантажень.  Депутат Сквирської міськради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та охорони навколишнього середовища Сергій Сільченко: В першу чергу ситуація із нестачею води відбувається через суху погоду. Води скрізь не вистачає, не тільки в нас. Важко її добувати зі свердловин. У нас тільки артезіанська вода. Погана якість води через те, що системи вже зношені, часто трапляються аварії, а після ремонту вода брудна. З приводу закликів не поливати огороди питною водою, оскільки це несанкціоновано, я вважаю, що полив дуже зменшує її кількість. Є альтернатива – брати ємності, набирати воду у відкритих водоймах і поливати огороди.  Депутат Сквирської міськради, член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та охорони навколишнього середовища Леонід Когутенко: Наразі води у місті вистачає, я проживаю у приватному будинку, проблем немає. Справді, трубам вже 40-50 років і часто трапляються прориви. Якість води погана з цих саме причин. Крім того, що труби старі, так їх мабуть ще й не промивають. У минулому чи позаминулому році міська влада також закликала людей не поливати огороди питною водою. І багато хто обурювався, адже це не можна назвати несанкціонованим використанням води. Вона проходить через лічильник і люди за неї платять, тому можуть використовувати на свій розсуд. Проблема ще в тому, що водоканал від’єднали від комунального господарства міськради і він тепер як самостійне підприємство. Незважаючи на всі проблеми, тариф на воду у нас найвищий. І міськрада вплинути на це не може. Як у них KV поцікавилася в керівників інших міст Київщини, як впливає посуха на водопостачання.  Як розповів мер Фастова Михайло Нетяжук, до сезону поливів вони почали готуватись ще на початку року, тому наразі ситуація стабільна.  “З січня-лютого “Фастівводоканал” почав готуватись до можливого посушливого сезону. Було проведено ревізію усіх свердловин, промивка і закупівля нового насосного обладнання. Станом на даний момент ситуація контрольована і проблем немає. Як буде далі – важко передбачити. Дебіт свердловин дійсно впав, але поки не критично. В разі погіршення ситуації ми попрацювали із комісією техніко-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо можливого прийняття рішень обмеження водопостачання на ті ділянки, де буде використовуватись вода для поливу. Багатоповерхових будинків це не буде стосуватись. Частково для приватного сектору полив будемо дозволяти у нічні години, коли немає пікового навантаження. Крім того, для стабільного водопостачання у минулі роки нами було розроблено проєкт будівництва резервуара чистої води. Ми подали його на фінансування у Мінрегіон. Він дуже допоможе у період поливу”, – говорить він.  За словами мера Переяслава Тараса Костіна, поки що проблем із питною водою у місті немає.  “Проблеми із питною водою через поливи у нас виникають влітку. У минулому році така проблема була лише в одному мікрорайоні міста, ми там зробили нову свердловину. Сподіваємось, що у цьому році проблем не виникне зовсім”, – говорить він.  Мер Василькова Володимир Сабадаш відмітив, що у минулі роки проблема була. “Наразі питань із водою не маємо. Але зазвичай вони виникають трохи пізніше, у минулі роки так було. Ми вирішували ситуацію будівництвом нових водогонів та бурінням свердловин”, – сказав він.  Голова Баришівської ОТГ Олександр Вареніченко відмітив, що проблем із нестачею води через поливи у них ніколи не було.  “Тиск води трохи падає, коли починається сезон поливів, але це не призводить до проблем із її відсутністю”, – говорить він.  За словами голови Бородянської ОТГ Олександра Сахарука, вони борються із незаконними врізками у труби, щоб вирішити проблему.  “Поки перебоїв із водою немає, але раніше були. В першу чергу ми боремось із несанкціонованими врізками, наш спеціаліст ходить і стежить за цим. Також депутати стежать”, – сказав він.  Голова Згурівської селищної ради Павло Ткачук запевнив, що ані цього року, ані у минулі роки жителі не звертались до нього через проблеми з водою.  Нагадаємо, як писала KV, у березні 2019 року проби води в 6-ти з 9-ти перевірених громадських колодязів в Броварах виявили кишкову паличку і лактопозитивні бактерії. В інших було виявлено підвищений вміст нітратів і показник жорсткості води. Читайте: Из двух третей общественных колодцев Броваров воду пить нельзя (адреса)  16 серпня 2019 року в Коцюбинському пройшло екстрене зібрання, присвячене проблемі якості місцевої питної води, яку подає до будинків КП "УЖКГ" Біличі. Крім відчутного запаху фекалій, аналізи підтвердили наявність у воді кишкової палички. Жителі селища Коцюбинське поскаржилися тодішньому губернатору Київської області Михайлу Бно-Айріяну. Тимчасовим рішенням стало підключити Коцюбинське до Києва. Читайте: Под угрозой: питьевая вода с фекалиями может стать для Киевщины настоящим кошмаром  Як раніше писала KV, у липні позаминулого року жителі міста Васильків двічі за минулий рік погрожували перекрити трасу Київ-Одеса. Причиною протесту були тотальні перебої з водою в центральній частині міста. Васильківчани запевняли, що ситі по горло самовільними врізками "дачників і городників" до місцевого водопроводу і обіцяли особисто запитати у влади міста, чому комунальники ніяк цьому не перешкоджають. Читайте: Измученные безводьем васильковчане готовы перекрыть Одесскую трассу  Фото: коллаж KVКиевVласть

Проблеми з київськими недобудовами Анатолія Войцеховського та інших забудовників є типовими для всієї України. Вирішення цих проблем лежить у площині змін до чинного законодавства, які дозволять залучати до такої роботи кошти безвідповідальних чи злочинних забудовників, які кинули напризволяще приватних інвесторів – покупців квартир, а також кошти з державного бюджету. Також багато залежить від самих приватних інвесторів, які мають організуватись та взяти на себе частину відповідальності. Про це КиевVласть в дистанційному режимі поговорила з заступником Київської міськдержадміністрації (КМДА) В`ячеславом Непопом (на фото), який, відповідно до своїх повноважень, займається в столиці проблемою недобудов та приватних ошуканих інвесторів у житло. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Яка зараз ситуація з недобудованими об’єктами групи будівельних компаній Войцеховського – ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Укогруп”? В`ячеслав Непоп: Як ви знаєте, структурні підрозділи КМДА здійснюють комплекс заходів стосовно приведення ситуації з незаконними забудовами групи компаній ТОВ “Укогруп” та “Сіті-Груп” до вимог законодавства. Крім того, питання щодо врегулювання проблем довгобудів постійно розглядаються на засіданнях комісії з вирішення проблемних питань по об’єктах незавершеного будівництва, що створена розпорядженням №236 КМДА від 18 березня 2015 року, під головуванням профільного заступника голови КМДА. Це питання перебуває в полі постійної уваги голови КМДА Віталія Кличка, за участю якого проводяться засідання робочих груп, круглих столів, робочих нарад та зустрічей. За результатами засідань напрацьовані та виконуються ряд доручень, відповідно до пп 11 п. “а” ч.1 ст. 31 закону “Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно вжиття заходів щодо організації роботи, пов’язаної із завершенням будівництва житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб у зв’язку із неспроможністю груп компаній ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Уко-груп” продовжувати такі будівництва. Зокрема: - постачальники послуг (КП “Київтеплоенерго”, ПрАТ “АК “Київводоканал”, ПрАТ “ДТЕК “Київські електромережі”, ПАТ “Київгаз”) при видачі технічних умов на добудову таких будинків в установленому порядку опрацьовують питання можливості зменшення фінансового навантаження на забудовників, функції яких виконують житлово-будівельні кооперативи за умови забезпечення надійної експлуатації житлових будинків; - в установленому порядку опрацьовуються питання зменшення відсоткової ставки орендної плати за земельні ділянки до введення в експлуатацію таких житлових будинків; - опрацьовуються в установленому порядку питання зменшення розміру або звільнення від сплати  пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Києва для житлово-будівельних кооперативів, створених з числа інвесторів таких житлових будинків. KV: Неодноразово лунала думка, що питання добудови проблемних об`єктів потребує врегулювання на законодавчому рівні. Яке саме врегулювання потрібне? В`ячеслав Непоп: Сьогодні відсутні чіткі способи та межі реалізації повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема, з визначенням джерел фінансування об’єктів незавершеного будівництва. Немає встановлення чітких механізмів вирішення зазначених проблем з урахуванням перш за все інтересів інвесторів. Вирішення цих проблем має дозволити вирішити проблему з об`єктами ТОВ “Уко-груп”, ТОВ “Сіті-груп” та інших в повному обсязі. КМДА неодноразово зверталася до президента, прем’єр-міністра, віце-прем’єра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ з пропозиціями щодо вдосконалення законодавства в частині розв’язання проблем довгобудів. Зокрема, президенту Володимиру Зеленському та прем’єру Олексію Гончаруку 18 вересня 2019 року було направлено листи з проханням доручити відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади із залученням КМДА забезпечити підготовку законопроєкту про врегулювання ситуації, пов’язаної з довгобудами. На офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України оприлюднено для обговорення проєкт закону “Про особливості врегулювання добудови проблемних об’єктів житлового будівництва”. 15 січня поточного року КМДА листом №004-128 направила міністерству свої пропозиції та зауваження до законопроєкту. Зокрема, пропонується добудова таких об’єктів за рахунок: майна та коштів власників будівельного бізнесу, які створили зазначені проблеми; коштів державного бюджету; коштів, залучених від інвестиційних проєктів. KV: Як неприйняття найближчим часом змін до законодавства вплине на темпи добудови незавершених об`єктів? В`ячеслав Непоп: Спільними зусиллями забудовників – житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) та органів виконавчої влади вжиті заходи щодо приведення до вимог законодавства та, за умови спрощення процедури землевідведення, отримання дозвільних документів на початок та завершення будівельних робіт, погодження відхилень від ДБН, які допустили попередні забудовники у вже збудованих житлових будинках, першочергово могли б бути введені в експлуатацію: ЖК “Науковий” – ОК “ЖК “Науковий”, вул. Петропавлівська, 40; ЖК “Маргарита” – ОК “ЖБК “Булгаков”, вул. Булгакова, 12-А; ЖК “Сосновий Бір” – ОК “ЖБК “Екобуд”, вул. Олевська, 13/50; ЖК “Синєозерний” – на перетині проспектів Правди та Георгія Гонгадзе; ЖК “Мозаїка” – ГО “Об’єднання інвесторів “ЖК Мозаїка”, Стратегічне шосе, 53; ЖК “Східна Брама” – ОК “ОБК Східна брама”, вул. Світла, 3-Д; ЖК “Перлина Троєщини” – ОК “ЖБК “Наша Перлина”, вул. Закревського, 42-А; ЖК “Лего Хаус” – ОК “ЖБК “Сиваський”, вул. Сиваська, 12/2. KV: Тобто постраждалі інвестори беруть на себе відповідальність за свої будинки? В`ячеслав Непоп: Переважно так. Більшість постраждалих інвесторів, усвідомлюючи і свою відповідальність за ситуацію, створюють юридичні особи (зокрема ЖБК) та беруть на себе виконання функцій замовника по добудові таких об’єктів. Однак, частина інвесторів “об`єктів Войцеховського”, підбурювана деякими деструктивно налаштованими особами, що переслідують власні плани щодо політичної кар’єри та намагаються допомогти попередньому забудовнику уникнути відповідальності, вимагають прийняти рішення, щоб міські комунальні підприємства завершили будівництво за кошти бюджету та  ввели проблемні об’єкти в експлуатацію. KV: Наскільки прийнятним є механізм добудови проблемних об`єктів за рахунок міського бюджету? В`ячеслав Непоп: Застосування механізму добудови об’єктів незавершеного будівництва за рахунок бюджетних коштів створить значне додаткове обтяження на бюджет Києва, а також вплине на реалізацію конституційного права на отримання житлових площ громадянами, які, відповідно до законодавства України, потребують поліпшення житлових умов: черговики квартирного обліку, пільгові категорії населення, соціально-незахищені верстви населення та особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави тощо. Та є ще один важливий аспект. Комунальні підприємства (КП) утворюються як самостійні суб’єкти господарювання, основним узагальнюючим показником фінансового результату господарської діяльності яких є прибуток, який використовується, зокрема й з метою наповнення відповідного місцевого бюджету. Отже діяльність КП та їх правочини не повинні ослаблювати економічні основи місцевого самоврядування. І прийняття посадовими особами органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій рішень про визначення КП замовниками завершення будівництва проблемних об’єктів може бути кваліфіковане, як зловживання владою або службовим становищем, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 364 Кримінального кодексу. Необхідно зазначити, що Головне слідче управління Національної поліції проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110060000120, зареєстрованому в ЄРДР 26 листопада 2012 року – за фактами вчинення службовими особами групи компаній ТОВ “Сіті-Груп” та ТОВ “Укогруп” кримінальних правопорушень. Однак це кримінальне провадження досі не завершене. KV: І наостанок. Як вплинув карантин на роботу із завершення будівництва довгобудів? В`ячеслав Непоп: Відповідно до протоколу №2 від 10 березня 2020 року позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, проведення усіх нарадчих заходів та засідань колегіальних і дорадчих органів (за винятком виключних випадків), особистих прийомів громадян в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування до особливого розпорядження скасовано. Враховуючи це, були перенесені парламентські слухання щодо законопроєкту, яким передбачається врегулювання питань щодо довгобудів. Читайте: Туманные перспективы: в Киеве никто не может достроить ЖК “Приозерный”Фото: KV КиевVласть

Перед тим, як говорити про стратегічні пріоритети України у сфері регулювання земельних відносин, необхідно усвідомити, що існуюча форма земельних відносин не задовольняє суспільні потреби та унеможливлює розвиток аграрної галузі та економіки в цілому. Країні необхідне реформування земельних відносин. Реформа – це зміна однієї форма на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, несе загрози і погіршення стану умисно чи від відсутності розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків. Логічно розглядати будь-яку реформу винятково з точки зору покращення стану за певними критеріями з дотриманням визначених пріоритетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед пріоритетів необхідно визначити: економічні; правові; суспільні; пріоритети безпеки; національно-культурні. Економічні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: збереження чи зростання ефективності користування землею як засобу виробництва; збереження чи покращення фізико-хімічного складу земель; збереження чи зростання економіки рослинництва; зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; можливість формування розширеного відтворення рослинництва, тваринництва, сільськогосподарської переробки; зростання продуктивності праці; можливість формування сільськогосподарської та міжгалузевої кооперації. Правові пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: дотримання норм Конституції; зміни законодавства в інтересах держави; зміни законодавства в інтересах суспільства. Пріоритети безпеки у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: національна безпека; продовольча безпека; економічна безпека. Суспільні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи наступні критерії: дотримання норм Конституції щодо прав і свобод громадян; суспільне значення; можливість зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; зростання соціального і пенсійного забезпечення; зростання зайнятості. Національно-культурні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: належність землі виключно громадянам з єдиним громадянством України; земля, як об’єднуючий фактор; земля, як життєвий простір і культурна цінність. Форми земельних відносин Визначальним у дотриманні стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин є правильне обрання форми земельних відносин. Форма земельних відносини безпосередньо впливає на галузь рослинництва, яка є первинною виробничою ланкою аграрної галузі й економіки країни в цілому. Тільки завдяки оптимальній форми земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є такі: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний. Можуть існувати тільки дві форми земельних відносин: користувальна, коли власник землі передає її в користування; самостійна, коли власник землі обробляє землю самостійно, самостійне господарювання на землі (самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва). Самостійне господарювання на землі – використання землі її власником у власній виробничій сільськогосподарській діяльності безпосередньо чи через участь у суспільному утворенні з власників землі, метою якого є об’єднання зусиль учасників такого утворення для використання землі, яка належить учасникам утворення, у власній виробничій сільськогосподарській діяльності такого утворення.  Користувальна форма земельних відносин передбачає передачу землі її власником в користування іншій особі на платній чи безоплатній основі. За критеріями ефективності, явну перевагу над користувальною формою земельних відносин має самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва.  Самостійну форму земельних відносин можна розподілити на пряму одноосібну, колективно-консолідативну і унітарно-концентраційну. Колективно-консолідативна форма господарювання передбачає консолідацію земель необмеженої кількості власників землі. З точки зору нинішньої ситуації, колективне господарювання не передбачає і не визначає необхідності зміни суб’єктності права власності на землю сільськогосподарського призначення. Отже, власники земель можуть об’єднуватися і самостійно господарювати через участь в аграрних підприємствах як суспільних утвореннях. Пряма одноосібна самостійна форма земельних відносин передбачає, що власник землі одноосібно (сімейно) займається рослинництвом на виключно належній йому (сім’ї) землі.  Колективно-консолідативна форма господарювання є перспективнішою за пряму одноосібну (індивідуальну сімейну) самостійну форму – з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі. А відтак – переважає за сукупною ефективністю. При цьому, прямий одноосібний (сімейний) спосіб господарювання забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї. Колективно-консолідативна форма господарювання має ту перевагу, що може утворюватися одразу при виході власників землі з користувальної форми. При цьому збережуться існуючі земельні площі для рослинництва, не будуть порушені високоефективні технології. Колективно-консолідована форма відповідає критеріям господарювання, яке, на відміну від інших форм, має право отримувати преференції від держави, зокрема у вигляді беззаставного кредитування, споживчого кредитування учасників колективно-консолідативної форми, компенсацій кредитних ставок за кредитами, в тому числі і для споживчого кредитування, та податкові преференції. За таких умов високий дохід власників землі від участі в колективно-консолідативних земельних відносинах, споживче кредитування з компенсацією кредитної ставки за ним робить будь-яку пропозицію власнику землі продати землю безперспективною. Унітарно-концентраційна форма земельних відносин передбачає концентрацію  земель унітарним власником. Під унітарним власником слід розуміти одноосібний орган управління (фізично одну особу, яка приймає рішення) чи орган управління з певної кількості осіб, у яких метою є не консолідація власних активів (що є засобами виробництва, зокрема землі), а об’єднання економічних активів (зокрема, фінансових -  для купівлі землі з метою її концентрації та подальшим її використанням як засобу виробництва чи отримання прибутків у вигляді плати за надання землі в користування). Унітарна-концентрація земель, як самостійна форма господарювання, ефективна. Але це монополізація прав власності на землю, в томі числі, іноземними особами безпосередньо чи опосередковано з усіма негативними наслідками економічного, безпекового та соціального характеру. Але для організації одноосібно-концентраційної форми земельних відносин на певній території необхідно провести успішно набування (скуповування) земель, розташованих на цій території. Цей процес буде вимагати додаткових витрат, в тому числі, витрат часу на концентрацію земель. Дії конкурентів, як в особі такої ж одноосібно-концентраційної форми земельних відносин, так і в особі колективно-консолідативної форми та користувальної форми земельних відносин, робитимуть неможливим отримання ефективної концентрації земель, яка була до цього при  користувальній формі земельних відносин. Що, у свою чергу, буде визначати і недоцільність встановлювати високих цін на земельні ділянки, які не сконцентровані в єдиних технологічних масивах.  Аналізуючи земельні відносини, неможливо не помічати взаємозв’язку і впливу  земельних відносин на інші аграрні галузі. Так, при унітарно-концентраційній формі відновлення інших галузей сільськогосподарського виробництва буде затягнуто в часі чи стане взагалі неможливим. А при колективно-консолідативній формі це є логічним продовженням процесу об’єднання (кооперації) власників землі. Отже, з метою дотримання стратегічних пріоритетів України у сфері регулювання земельних відносин необхідно впроваджувати колективно-консолідативну форму земельних відносин. Дотримання пріоритетів Економічні пріоритет, в першу чергу, – це забезпечення розширеного відтворення сільського господарства та подальше зростання його економіки. Така умова може бути забезпечена тільки коротким в часі перехідним періодом зміни форм земельних відносин. І такій вимозі відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин. Крім того, вибір цих форм не ставить під сумнів, а значить, і під усесторонній контроль за збереженістю чи покращенням фізико-хімічного складу земель. Вибір цих форм гарантує усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі, як засобу виробництва і відкриває можливість швидкого відтворення не тільки рослинництва, а й тваринництва, сільськогосподарської переробки та інших напрямів сільськогосподарської діяльності. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин безпосередньо зацікавлюють власників землі, як власників аграрного виробництва, бути і учасником виробничого процесу, чим вирішується питання зростання зайнятості та продуктивності праці. Правовий пріоритет передбачає дотримання норм Конституції України, відповідно до якої земля є об'єктами права власності українського народу. Прийняття будь-якого закону, який дасть можливість змінювати існуючу суб’єктність права власності на землю, робить такий закон антиконституційним. Концентрація землі, набуття землі у власність юридичними та іноземними особами, особами без громадянства не відповідає Конституції України і спричиняє негативні наслідки. Єдиними можливими законодавчими змінами в регулюванні земельних відносин можуть бути зміни, які несуть об’єктивне покращення для суспільства та держави. В іншому випадку постає питання проведення референдуму як форми реалізації прямої демократії. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин відповідають правовому пріоритету.  Пріоритет безпеки передбачає не погіршення існуючого стану в країні. Він тісно пов'язаний з дотриманням інших пріоритетів, погіршення яких автоматично загрожує безпеці країні. Неправильно обрана форма земельних відносин та здійснення регулювання земельних відносин може створювати безпосередню загрозу національній безпеці країни. Надання можливості концентрувати землю монополіям в межах країни чи певним особам в межах села, іноземним особам та монополіям унеможливить реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. Разом з втратою національних інтересів втратиться мотивація до захисту від зовнішніх загроз. При цьому будуть відбуватися процеси внутрішньої боротьби – будь-яка концентрація землі  робитиме її націоналізацію “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності. Наполегливі потреби суспільства повинні бути і будуть задоволені. Зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів. Безпосередньо форма земельних відносин впливатиме на продовольчу безпеку. Забезпеченість продуктами харчування в необхідній кількості й за цінами, визначеними без впливу дефіциту чи монополій, важко контролювати за умови, що власниками землі будуть особи, які зацікавлені в забезпеченні продовольчої безпеки країн походження капіталу цих осіб, чи зацікавлені у формуванні максимальних прибутків без врахування необхідності формування стратегічних запасів резерву продуктів харчування. Економічна безпека також опиняється під загрозою. З неправильним регулюванням земельних відносин така базова галузь, як сільське господарство, може бути виведена з міжгалузевої кооперації – машинобудування чи хімічна промисловість стають заручниками іноземного чи монопольного капіталу, які орієнтовані на країни свого походження чи максимальні прибутки. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин є національно-орієнтованими і об’єднуватимуть понад 6 млн власників землі та членів їх родин, тому питання загрози національній безпеці не тільки не може виникати, а логічно бачити в таких формах відносин покращення стану безпеки в державі. Суспільний пріоритет надважливий. Порушення чи недотримання його ставить під загрозу все. Важливо забезпечити рівність прав, свобод і можливостей громадян. Зростання соціального і пенсійного забезпечення повинні бути показниками дотримання соціального пріоритету.  І таке зростання можливе за умови зростання зайнятості та усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва. Суспільне значення регулювання земельних відносин, які забезпечать зазначені критерії, матиме, безумовно, позитивну оцінку у суспільства. Явним буде те, що  саме колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин можуть забезпечити дотримання суспільного пріоритету. Національно-культурний пріоритет показовий і є індикатором успішності дотримання інших пріоритетів. Культура та життєвий простір більшості українців формувався на землі. Підсвідоме бачення цінності землі, як первинного засобу праці та джерела добробуту відображається в національній свідомості і слугує об’єднавчим принципом для українців. Доступ іноземців та корпорацій до української землі отримує опір, наслідки якого можуть бути негативними, в тому числі, і для українців, як нації. Тому єдиним можливим варіантом змін земельних відносин можуть бути зміни, які не порушують суб’єктність прав власності на землю, об’єднують громадян суспільним володінням і управлінням та сприяють соціально-економічному розвитку. Національно-культурному пріоритету відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних. Шляхи забезпечення дотримання стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин щодо земель сільськогосподарського призначення Україна постала перед кризою земельних відносин, що проявляється в різних баченнях аграрного розвитку країни і країни в цілому. Сьогодні в країні панує користувальна (орендна, емфітевзис) форма земельних відносин, неефективність якої усвідомлюється усіма. Потреба її зміни на самостійне господарювання назріла вже давно. Організований і ефективний перехід до колективно-консолідативної форми потребує вжиття певних заходів: інформаційних, організаційних, виробничих. В системі цих заходів передбачається законодавче регулювання земельних відносин, яке визначить пріоритет колективно-консолідативної форми – суспільно значимий пріоритет. Мова йде про закон який буде: спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування; надавати власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі; забезпечуватиме значне зростання доходів від користування землею; надасть право власникам землі розпоряджатися землею; впровадить ринкові механізми у земельні відносини; сприятиме зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення; забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі; сприяє появі нових робочих місць; гарантує посилення національної і продовольчої безпеки; припинить соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин. Також законодавчо необхідно передбачити впровадження направлених на підтримку змін земельних відносин нової аграрної та нової кредитної політики, які реалізують державні преференції та пряме державне кредитування, необхідні для розвитку суспільно значущих підприємств, організованих на базі колективно-консолідативної форми земельних відносин. Читайте: Не укладайте договори оренди землі. Повертайте землю собі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть