Метеорологічна зима у столиці в цьому році розпочалася майже на два  тижні раніше кліматичної норми. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0 градусів в бік зниження відбувся у Києві 17 листопада, хоча зазвичай це фіксують наприкінці останнього місяця осені. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “17 листопада середньодобова температура повітря на метеостанції обсерваторії становила -0,9 °С і за прогнозами Українського гідрометцентру від’ємні значення середньодобової температури повітря будуть утримуватись і надалі”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В обсерваторії нагадали, що найраніше до Києва зима завітала 20 жовтня у 1920 році та 31 жовтня у 1988 році, а найпізніше це сталося 29 грудня у 2015 році. Водночас метеорологічна зима у 2019-2020 роках так і не настала. Нагадаємо, метеорологічне літо завершилось у столиці на два тижні раніше за кліматичну норму. У цьому році осінь до Києва завітала 2 вересня, найраніше, вже 25 серпня, вона прийшла у 1993 році, найпізніше це сталося 15 жовтня 2020 року. Водночас, як інформувала KВ, Український гідрометеорологічний центр проаналізував дані метеорологічних спостережень, накопичених в Україні за 80-100 і більше років спостережень, для визначення ймовірного сценарію розвитку погодних умов взимку 2022-23. Читайте: Прийдешня зима в Україні буде в середньому теплішою за попередні – Укргідрометцентр Фото: Київська міська рада КиївВлада

Столична міськдержадміністрація запропонувала Київраді змінити цільове призначення земельної ділянки на просп. Оболонському, 52 – впритул до станції метро “Героїв Дніпра” і ринку “Оболонь”. Таким чином орендар цієї землі – ТОВ “Форца Груп” (компанія має полтавське “коріння”) – зможе побудувати 23-поверховий житлово-офісний комплекс на місці колишнього магазину будматеріалів, посиливши транспортні та соціальні проблеми району. Не дивлячись на те, що на “крайньому” пленарному засідання міськради депутати перенесли розгляд цього питання, найімовірніше, процес забудови вже не зупинити. Адже дані роботи були фактично легалізовані при затвердженні скандального Детального плану території (ДПТ) північно-західної частини Оболонського району (наразі оскаржується в суді). Як стало відомо KВ, найближчим часом на затвердження столичної міськради може бути винесено проєкт рішення №08/231-210/ПР від 25 січня 2022 року щодо зміни цільового призначення та заміни орендаря земельної ділянки на просп. Оболонському, 52 в Оболонському районі Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі) і Департамент земельних ресурсів КМДА. Дане питання муніципалітет Києва планував розглянути на пленарному засіданні, яке відбулося 24 листопада 2022 року, але тоді депутатський корпус проголосував за його перенесення.  Мова йде про земельну ділянку площею 0,57 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування фірмового магазину”, яку в столичної громади з 30 серпня 2002 року орендує ПАТ “Фірмовий магазин “Будматеріали” (кадастровий номер ділянки – 8000000000:78:036:0010). Згідно із проєктом рішенням, депутатам Київради запропоновано внести зміни до вказаної орендної угоди, щоб орендарем цієї землі стало ТОВ “Форца Груп”, а цільове призначення стало “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгівельного призначення та підземним паркінгом”. Термін дії договору оренди при цьому не змінюється – угода як і раніше розрахована до 30 серпня 2027 року. Ділянка знаходиться приблизно в трьох сотнях метрів від станції метро “Героїв Дніпра” та впритул до ринку “Оболонь” Як зазначено в документі, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням ця ділянка входить до території громадських будівель та споруд. Разом з тим, відповідно до ДПТ північно-західної частини Оболонського району, де знаходиться ця земельна ділянка (затверджено рішенням Київради №2242/2283 від 31 серпня 2021 року), її функціональне призначення відрізняється – “територія багатоквартирної житлової забудови (17 поверхів і вище)”. У проєкті рішення уточнюється, що на вказаній ділянці розташована нежитлова будівля площею 2,2 тис. кв.м (за даними місцевих блогів, раніше там “базувався” магазин будівельних матеріалів, а наразі ці приміщення використовує один із банків та магазин “секонд-хенда”. – KВ). Її власником раніше було ПАТ “Фірмовий магазин “Будматеріали”, яке у липні 2018 року продало цей об'єкт ТОВ “Форца Груп”. При цьому, у документі зазначено, що право оренди на дану ділянку за вказаним ТОВ було зареєстровано  ще 8 вересня 2021 року (про це були внесені відповідні відомості до Держреєстру речових прав на нерухоме майно). Тобто, депутатам Київради по суті пропонують формально засвідчити вже доконаний факт. Примітно, що 11 червня 2022 року Управління правового забезпечення діяльності Київради  повернуло вказаний проєкт рішення без погодження.  Зокрема, у правовому висновку зазначено, що код виду "нового" цільового призначення, запропонований до затвердження (02.10 "для будівництва і обслуговування житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгівельного призначення та підземним паркінгом”) не відповідає функціональному призначенню землі, визначеному згаданим вище ДПТ. При цьому, дане зауваження юристів Київради є досить дивним, адже спеціальним Класифікатором, який було затверджено Кабінетом Міністрів України та на який є посилання в правовому висновку, дозволяється таке співвідношення коду виду цільового та функціонального призначень.  Крім того, в Управлінні правового забезпечення діяльності міськради звернули увагу на те, що ДПТ, до якого входить ця ділянка, наразі оскаржується в судовому порядку.  Мова йде про судову справу №640/35801/21, яку має розглянути Окружний адмінсуд Києва (ОАСК). Позивачем у ній виступає киянка Людмила Микитюк. У тому ж суді досі “лежить” ще одна справа щодо оскарження зазначеного ДПТ (справа №640/5558/22), яка була ініційована громадською організацією (ГО) “Оболонська січ”. До речі, Людмила Микитюк є одним із засновників цієї ГО. Нагадаємо, на думку деяких активістів та представників столичного політикуму, реалізація вказаного ДПТ може призвести до значного посилення навантаження на транспортну  та соціальну інфраструктуру Оболонського району та навіть руйнації окремих будівель. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також юристи Київради у своєму висновку вказали на те, що вносити до договору оренди нового орендаря, який є новим власником розташованої на ділянці будівлі, взагалі не потрібно – мовляв, Земельний кодекс України не вимагає таких змін до угод. Чим була обгрунтована необхідність перенесення розгляду цього питання, під час пленарного засідання ні чиновники КМДА, ні депутати Київради не повідомили. Втім, 24 листопада міськрада вирішила перенести більшість проєктів рішень, направлених на забудову столичної землі, адже чимало таких документів викликали значний суспільний резонанс. Читайте: Історичний контекст і численні порушення: у Київраді відклали розгляд питання щодо відведення ділянки на Вознесенському узвозі, 25 Зазначимо, у згаданому вище ДПТ якраз і було прописано, що на цій ділянці можливо розмістити "житлово-офісний комплекс з приміщеннями торгівельного призначення та підземним паркінгом". У детальному плані уточнювалися деякі попередні техніко-економічні показники такого комплексу: висота – 23 поверхи, площа забудови – 4,2 тис. кв.м., загальна кількість квартир – 300 і т.д. (показники можуть уточнюватися при розробці проєктної документації. – КВ). При цьому, в ДПТ було вказано, що для будівництва даного комплексу потрібно отримати позитивний висновок “Украерорух” та  Міністерства охорони здоров'я України. Читайте: Киевсовет утвердил ДПТ в границах ул. Северной и Приречной, просп. Оболонского, Героев Сталинграда и Маршала Малиновского на Оболони За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПАТ “Фірмовий магазин “Будматеріали” було зареєстроване у травні 1994 року. Керівником компанії вказано Гліба Вакунова, власниками крупних пакетів акцій – мешканців Києва Павла Тимошенка (45,6% акцій) і Юлія Зінченко (29,4% акцій). ТОВ “Форца Груп” було створене у березні 2017 року. Керівником компанії зазначено Олександра Путівника, засновником – ТОВ “АДНД Груп”, кінцевим бенефіціаром – громадянку Азербайджану Айнур Ахмєдову (проживає у Полтаві). Зазначимо, згаданий вище Олександр Путівник також є керівником ПП “Полтавський гостинний двір” – замовника будівництва житлового комплексу преміум-класу “Парковий” на просп. Першотравневому в Полтаві біля місцевого парку “Перемога” і  літературно-меморіального музею Івана Котляревського. Ще одна особа, яка поєднує вказане ПП і ТОВ “Форца Груп” – Дашгин Ахмєдов (громадянин Азербайджану, зареєстрований у Полтаві), який у до 2019 року був одним із засновників “АДНД Груп” і “Полтавського гостинного двору”.  Як повідомляла KВ, 25 серпня 2022 року столична міськрада погодила зміну цільового призначення ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1 (Оболонський район), яка до останнього часу використовувався в якості автостоянки і яку в громади з 2008 року орендує ТОВ “Авва-Сервіс”. Тепер ця компанія (входить до орбіти впливу керівника будівельного холдингу “МЖК “Оболонь” Олександра Антонова) може збирати дозвільні документи на зведення на даній землі свого 26-поверхового житлово-громадського комплексу. Таке “перепрофілювання” землі також було погоджено саме ДПТ, який зараз оскаржується в суді. Читайте: Київрада “благословила” чергову житлову забудову на Оболоні Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада поки що відклала розгляд резонансного питання щодо передачі земельної ділянки на Вознесенському узвозі, 25 в оренду ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”. Одним із важелів впливу на депутатський корпус вочевидь стала позиція Міністерство культури та інформаційної політики – воно виступило на захист печери, яка була знайдена на цій території місяць тому і претендує на статус “щойно виявленого об'єкта культурної спадщини”. Крім історичного контексту, процес цього землевідводу супроводжується й різного роду порушеннями з боку чиновників КМДА. Зокрема, вони пропонують затвердити відповідний проєкт рішення без розробки документації із землеустрою та не надто переймаються тим, що розташована на цій ділянці будівля, під експлуатацію якої начебто планується віддати землю, опинилася в приватній власності дуже дивним чином. Втім, найближчим часом це питання може бути доопрацьовано і повторно винесено до сесійної зали Київради.  Як стало відомо KВ, найближчим часом столична міськрада може знову розглянути питання щодо передачі земельної ділянки на Вознесенському узвозі, 25 у Шевченківському районі Києва в оренду ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-1552/ПР від 18 квітня 2019 року було винесено до сесійної зали Київради на пленарне засідання, яке відбулося 24 листопада 2022 року, але депутати прийняли рішення перенести його розгляд. Суб'єктами подачі вказаного документа виступили тепер вже ексзаступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Спасибко і Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,3686 га (кадастровий номер – 8000000000:91:136:0023), яку ТОВ "Кепітал Ріел Естейт" планує отримати в оренду на 10 років. Проєктом рішення передбачено, що, у разі його затвердження, діючий землекористувач даної ділянки – Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) – буде позбавлений права постійного користування на неї (таке право було посвідчено укладеним з Київрадою договором від 22 серпня 2005 року).  Ця земля була передана вказаній РДА "для комплексного відродження історичного середовища та забудови урочища Вознесенський Яр в межах вулиць Кудрявської, Петровської, Смирнова-Ласточкіна (колишня назва Вознесенського узвозу. – KВ)”, а ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” планує отримати її "для експлуатації та обслуговування житлового будинку" (тобто, планується зміна цільового призначення. – KВ). Орієнтовне розміщення ділянки на карті У проєкті рішенні зазначається, що на ділянці розташований житловий будинок площею 179,7 кв.м., власником якого з червня 2017 року є ТОВ “Кепітал Ріел Естейт”. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням дана ділянка входить до території житлової середньо- і малоповерхової забудови. Вартість цієї землі за нормативною грошовою оцінкою від 4 березня 2019 року дорівнює 14,49 млн гривень. Чому столична влада передумала Під час пленарного засідання 24.11.2022 року до депутатського корпусу із закликом не приймати рішення по цьому питанню звернулася заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва. Чиновниця повідомила, що нещодавно на вказаній ділянці було знайдено цікавий об'єкт – стародавню печеру. За словами Катерини Чуєвої, її дослідження ще триває, але попередньо відомо, що мова може йти про унікальну пам'ятку, якій, можливо, буде присвоєно охоронний статус. Як зазначила посадовиця Мінкульту, будь-яка забудова за даною адресою може призвести до знищення даного об'єкта. Ймовірно, Катерина Чуєва натякнула на те, що не вірить у те, що ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” буде використовувати ділянку лише для експлуатації будинку. Читайте: В центрі Києва виявили древні печери “Ця пам'ятка станом на сьогодні претендує на статус “щойно виявленого об'єкта культурної спадщини”. Вона, очевидно, давньоруського часу. Ймовірно, вона є сучасницею тих печер, які знаходяться в Києво-Печерській лаврі – тобто, належить до найдавнішого періоду історї Київської, а потім Української держави. Можливо, вона ще більш давня, оскільки недалеко від цієї печери, в Глибочицькому Ярі, був знайдений комплекс монастирських печер, і недалеко знаходиться печера, яку кияни знають під назвою “Змієва”, яка датується трипільською добою. Ми вважаємо, що настав час для конструктивного діалогу між київською владою і пам'яткоохоронними органами, зокрема в особі Міністерства культури, щоб ми нарешті знайшли баланс для розвитку міста і збереження його культурної спадщини”, – розповіла Катерина Чуєва. Знайдена у жовтні 2022 року печера на Вознесенському узвозі, 25 (фото Андрія Лобова) Також проти затвердження запропонованого проєкту рішення виступила депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Вона запропонувала створити робочу групу, на якій би було “опрацьовано баланс інтересів по цьому питанню” – тобто, було знайдено компроміс між громадою, владою і потенційним орендарем. “Ми ж розуміємо, що це буде [відведення землі] не “під обслуговування будинку” – цільове призначення дозволятиме нове будівництво, адже ця будівля майже повністю зруйнована, від неї залишилася одна стіна”, – зазначила Ксенія Семенова. Втім, як зазначалося вище, розгляд даного питання було перенесено. Відповідну пропозицію вніс голова комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі ліворуч). При цьому, він висловив версію, що одним із механізмів вирішення проблеми навколо цієї ділянки може стати внесення до договору її оренди певних обмежень. Які саме обмеження Терентьєв мав на увазі, він не уточнив – можливо, мова йде про певні формальні умови “щодо збереження цілісності печер”, які ймовірний забудовник все рівно не виконає. Примітно, що 18 лютого 2022 року Управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло даний проєкт рішення без погодження. Таку позицію юристи міськради обгрунтували наявністю низки зауважень до документу. Так, у правовому висновку зазначається, що до матеріалів проєкту рішення не додано документи, які б підтвердили припинення права постійного користування на цю ділянку Шевченківської РДА, та документи, які підтверджують, що право комунальної власності громади Києва на цю землю було зареєстровано в установленому законодавством порядку. Також, серед іншого, юристи Київради не погоджуються з тим, що цей землевідвід має бути здійснено без складання документації із землеустрою – згідно з законодавством України, у випадку зміни цільового призначення ділянки розробка і затвердження вказаної документації є обов'язковими. Свої претензії до запланованого землевідводу має й громада Києва. Найбільш активними в цьому плані є експерт-пам’яткоохоронець Дмитро Перов та столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк. Так, ще на початку жовтня Перов, із посиланням на Дядюка, повідомив, що будинок, під експлуатацію якого столична влада може виділити землю, свого часу дивним чином вибув із комунальної власності столичної громади. Мовляв, Департамент комунальної власності КМДА, у відповідь на запит Олександра Дядюка, проінформував про те, що не здійснював приватизацію зазначеного об'єкта і не видавав свідоцтва про право власності на житловий будинок за зазначеною адресою. Також, як уточнив Дядюк на своїй сторінці у Facebook, такий документ не видавало і КП “Житло-сервіс”. Також Дмитро Перов повідомив, що Київська міська прокуратура вже розслідує кримінальне провадження щодо незаконного відчуження цього комунального майна. Стіна будинку на Вознесенському узвозі, 25 (фото Дмитра Перова) “Відтак, ми маємо уже практично класичну і дуже популярну схему протиправного заволодіння земельними ділянками комунальної власності. На першому етапі на підставі підробних документів реєструється якесь неіснуюче нерухоме майно або якісь розвалини, що не належать тому, на кого їх реєструють. На другому етапі “щасливий власник” фейкової нерухомості “біжить” у Київраду і вимагає без конкурсу надати йому землю, на якій він уміло і шахрайськи зареєстрував цю “нерухомість”. Ну а в Київраді і КМДА є добрі і ніжні люди, з глибоким серцем – [заступник голови КМДА Петро] Оленич, [голова земельно-містобудівної комісії Київради Михайло] Терентьєв, [секретар міськради Володимир] Бондаренко – які завше допоможуть убогим і страждущим у їх бажаннях – трішки пограбувати місто”, – написав на своїй сторінці в Facebook Олександр Дядюк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: “Туалетна схема”: Верховний Суд може позбавити Київраду одного із механізмів дерибану землі Кому потрібна земля За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ "Кепітал Ріел Естейт" було зареєстроване у травні 2017 року. Наразі керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії зазначено Євгенія Махньова (“прописаний” у місті Ізяслав Хмельницької області). Він є депутатом Васильківської міської ради Київської області (обраний від партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), закріплений за виборчим округом №11). У 2020 році Махньов балотувався до Київоблради від тієї ж партії, але безуспішно. Столичний блогер Володимир Бондаренко нещодавно на своїй сторінці у Facebook повідомив, що ТОВ “Кепітал Ріел Естейт” контролюється бізнесменом Ігорем Кучеренком, який в першу чергу відомий як співвласник мережі спортивних клубів “Sport Life”. Також, за словами Бондаренка, Ігор Кучеренко є партнером Сергія Кучера (генеральний директор девелоперської компанії “Edelburg Development”), Андрія Вінграновського (голова правління ПАТ "Київгаз", чоловік депутатки Верховної Ради декількох скликань Юлії Льовочкіної, яка є сестрою голови Адміністрації президента Януковича, нардепа-мільйонера Сергія Льовочкіна) та Дмитра Ісаєнка (нардеп діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від “ОПЗЖ”) та фактичний власник девелоперської компанії “Perfect Group”) тощо. Читайте: Київський “Житній ринок” взяв в оренду німецький підприємець, який керує мережею ресторанів Tarantino Family Зазначимо, Євгеній Махньов також зазначений у якості керівника ТОВ “Рагівка Солар”, яке через свого засновника, АТ “ЗНВКІФ “Інтерстеллар”, входить до орбіти групи “Горо Лігал”, одним із активів якої є однойменної адвокатська фірма, заснована в 2010 році. Основні напрямки діяльності групи – судові спори, адвокатська практика, будівництво та нерухомість, супровід бізнесу, інтелектуальна власність тощо. Ключовими особами групи “Горо Лігал” є адвокати Олександр Горошинський, Ігор Корнєв та Дмитро Овсій. Співвласником ТОВ “Рагівка Солар” є киянин Олег Козловський, який також є співвласником ТОВ “ФК “Толока”. Останнє ТОВ, серед іншого, було управителем фонду фінансування будівництва скандально відомого житлового комплексу “Відрадний-2” на просп. Комарова, 2 (Солом'янський район Києва), добудови якого його інвестори чекають вже близько трьох років. Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома Ще однією співвласницею ТОВ “Рагівка Солар” є Катерина Невзорова – дружина експрокурора Київської області Олексія Невзорова. Це сімейне подружжя є власниками ТОВ “Юридична компанія “Юріон”, яку неодноразово згаданий Євгенія Махньов вказував у якості місця своєї роботи у документах на місцевих виборах 2020 року. Нагадаємо, Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА. Також Терентьєв паралельно є директором погрязлого в кримінальних справах КП “Інженерний центр” – на цій посаді він працює з серпня 2016 року. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Згаданий вище Олександр Спасибко, який є одним із суб'єктів подачі спірного проєкту рішення по ділянці на Вознесенському узвозі, контролював цю сферу з моменту свого призначення на посаду заступника голови КМДА у січні 2016 року і до свого звільнення в грудні 2019 року.  Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА Володимир Прокопів.  Міністерство культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екснардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). Читайте: Забути історію: Київрада і КМДА пробачили забудовнику знищення “Садиби” XIX століття на вул. Лабораторній, 9-Б Фото: колаж КВКиївВлада

Олександрівська клінічна лікарня Києва за 38,5 млн гривень замовила продовження реконструкції приймального та ще кількох відділень (яких саме – невідомо), а також благоустрій території та протизсувні роботи, які за чотири останні роки вже поглинули понад 100 млн бюджетних гривень. Цього разу підряд дістався столичному ТОВ “Агранбуд”, яке і до цього було щедро обдаровано підрядами цієї лікарні на проведення ремонтних робіт в різних корпусах, а також має тісний зв'язок з компанією, яка розпочала реконструкцію Олександровської лікарні в жовтні 2019 року. До “Агранбуда” цією реконструкцію займалося ТОВ “Нідком”, яке пов'язували з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 17 листопада 2022 року комунальне некомерційне підприємство "Олександрівська клінічна лікарня Києва"* уклало з ТОВ “Агранбуд”** договір на реконструкцію приймального відділення та спеціалізованих відділень (яких саме – не уточнено) сьомого поверху Олександрівської клінічної лікарні, а також благоустрій території та протизсувні роботи на вул. Шовковичній, 39/1. Ціна договору склала 38,5 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно з договором, підрядник до 21 грудня 2022 року повинен виконати електромонтажні роботи, роботи з облаштування систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, зв'язку, відеоспостереження, контролю доступу, радіофікації, лікувального газопостачання, охоронної, пожежної та палатної сигналізації. Конкуренцію в тендері ТОВ “Агранбуд” склали ТОВ “Укрспецстрой” та ТОВ “БК КБР”, які запропонували вигідніші ціни, але їх пропозиції були відхилені. ТОВ “Укрспецстрой”, як пояснили в тендерному комітеті КНП, не надало 8 документів, серед яких розрахунок тендерної ціни, проект договору та статут, а ТОВ “БК КБР” – не надало розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат для виконання вказаної реконструкції. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Відмітимо, що за даними ProZorro, на реконструкцію приймального відділення та спеціалізованих відділень Олександрівської лікарні, а також благоустрій території та протизсувні роботи на вул. Шовковичній, 39/1 всього було укладено 4 договори на 140,05 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Ще 18,52 млн гривень “потягнули” проектні роботи, консультаційні послуги, технічний та авторський нагляд. Перший договір на роботи з реконструкції був підписаний "Олександрівською клінічною лікарнею Києва" в жовтні 2019 року з ТОВ “БК “Анта”***. Ціна вказаного договору складала – 60,2 млн гривень, проте згодом, через зменшення обсягів робіт, була зменшена і в підсумку підряднику було сплачено 58,71 млн гривень. За ці кошти “БК компанія “Анта” повинна була виконати загальнобудівельні та електромонтажні роботи, роботи над влаштуванням систем опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, сигналізації, зв'язку та лікувального газопостачання. Другий договір (ціна – 36,04 млн гривень, оплата по договору – 35,77 млн гривень) було укладено з ТОВ “Нідком”**** в червні 2020 року. Підрядник зобов’язувався замінити вікна та двері, оновити внутрішнє оздоблення стін та стель, прокласти кабелі, облаштувати системи опалення, вентиляції, кондиціювання, каналізації, встановити санітарно-технічне обладнання, розподільні щити та світильники. 29 грудня 2020 року сторони уклали ще один договір ціною майже 6,8 млн гривень на виконання додаткових робіт в рамках вказаної реконструкції, а саме – влаштування вентиляції на шостому (кардіологічне відділення) та сьомому (неврологічне відділення) поверхах, а також кондиціонування на шостому поверсі. Ці роботи підрядник повинен був завершити за три дні. Читайте: За 36 млн гривен реконструируют несколько отделений Александровской больницы Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Агранбуд" зареєстровано в 2018 році в Києві. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Володимир Шкуренко, який прописаний в смт Петропавлівка Луганської області. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Агранбуд" уклало 27 договорів на 169,83 млн гривень. На найбільшу суму коштів – 157,88 млн гривень – ця фірма отримала підрядів від КНП “Олександрівська клінічна лікарня Києва". Крім нинішнього договору, лікарня в поточному році замовляла у “Агранбуду" поточний ремонт приміщень корпусу №7, в 2021 році – поточний ремонт приміщень 1, 2 поверху корпусу № 4, в 2019 році – реставрацію приміщень корпусу №3, а в 2018 році – капітальний ремонт приміщень корпусу №7. Два договори на ремонтні роботи в приміщеннях корпусу №7, по яким ТОВ "Агранбуд" було сплачено 23,5 млн гривень, потрапили в поле зору правоохоронних органів. 7 березня 2019 року Київська міська прокуратура №5 внесла до ЄРДР відомості про  кримінальне провадження (№42019101050000063) за ознаками присвоєння, розтрати чи заволодіння чужим майном. Згідно з матеріалами справи, ТОВ "Агранбуд" залучило для виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядні організації з ознаками “фіктивності”. Читайте: Прокуратура заинтересовалась ремонтом старейшей больницы Киева ТОВ “БК Анта” зареєстровано в 2018 році в Києві. Засновник та керівник – Сергій Новожен, який прописаний за місцем реєстрації ТОВ “БК “Анта” в столичній квартирі по вул. Туполєва. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ “БК Анта” підписало 34 договори на суму 356,44 млн гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Інженерний центр”, яке віддало цій фірмі 15 підрядів на 218,43 млн гривень. Читайте: В Днепровском районе Киева нежилые помещения превратят в две амбулатории Сергій Новожен також є співзасновником (99,9%) ТОВ “Гудберрі”, що спеціалізується на вирощуванні овочів, баштанних культур, коренеплодів та бульбоплодів. До 2019 року ТОВ “Гудберрі” мало один номер телефону (+380674070271) із згаданим ТОВ "Агранбуд". Крім цього, другий засновник ТОВ “Гудберрі” Іван Шевченко до березня 2020 року був кінцевим бенефіціаром ТОВ "Агранбуд". ТОВ “БК Анта” та ТОВ "Агранбуд" об'єднує спільне кримінальне провадження №42020100000000188, яке з травня 2020 року розслідують слідчі Шевченківського УП ГУНП у Києві за підозрою у розтраті бюджетних коштів посадовими особами КП “Інженерний центр”. Правоохоронці з'ясували, що протягом 2018-2020 років це комунальне підприємство Київської міськдержадміністрації (КМДА) уклало з рядом фірм, серед яких значаться ТОВ “Агранбуд”  та ТОВ “БК “Анта”, договори на виконання будівельних та ремонтних робіт за кошти місцевого бюджету, але роботи проводились неякісно, а у деяких випадках не проводились взагалі. ТОВ “Нідком” зареєстровано в 2017 році в Києві, наразі має реєстрацію в Борисполі. Статутний капітал – 430 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових приміщень. Засновники – Олександр Шишкін (66%) та Леонід Дорош (34%). Директор – Максим Лазаренко. Леонід Дорош також є співвласником ТОВ “Армабуд ЛТД Компані”, ТОВ “Деревяна оселя” та ТОВ “Сапсан Рест”. Відмітимо, що одним із бізнес-партнерів Леоніда Дороша по ТОВ “Сарсан Рест” є Олександр Чуняк. Людина з такими самим ПІБ є помічником депутата Верховної Ради Олега Семінського (фракція “Слуга народу”). До кінця 2019 року серед співзасновників ТОВ “Нідком” була Олександра Ринк, яка, за даними екс-радника мера столиці Максима Бахматова, в цей час була журналісткою та нареченою сина першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника – Юрія. З початку 2020 року Олександра Ринк покинула “Нідком”, це, як зазначав Бахматов, сталося після її одруження з Юрієм Поворозником, прізвище якого вона взяла. Одразу після оприлюднення вказаної інформації Бахматовим Микола Поворозник заявив, що подає на нього до суду через “поширення неправдивої інформації”. Також Поворозник повідомив, що звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) з вимогою оперативно провести повну та неупереджену перевірку інформації, поширеної у соцмережах та ЗМІ з приводу членів його сім'ї. На початку серпня поточного року Максим Бахматов повідомив, що позову Миколи Поворозника або його представників до суду подано не було. Читайте: Микола Поворозник зблефував, що позивався на Максима Бахматова за поширення дезінформації ТОВ “Нідком” почало перемагати в публічних закупівлях з травня 2019 року. З того часу компанія отримала 44 підряди на 731,19 млн ​​гривень. Найбільші замовники – столичні медзаклади. Зокрема, з "Київською міською клінічною лікарнею №1" було укладено 7 договорів на 256,33 млн гривень, з "Київською міською клінічною лікарнею №7" – 4 договори на 105,80 млн гривень, з "Олександрівською клінічною лікарнею" – 3 договори на 64,68 млн гривень. КНП “Олександрівська клінічна лікарня Києва” створено Київрадою в 1995 році. Лікарню очолює Людмила Антоненко. В березні 2022 року засновниця правозахисного центру “Дія” Олександра Дворецька заявила, що Людмила Антоненко забороняє працівникам лікарні приймати гуманітарну допомогу без погодження з нею і за посередництвом Фонду Вадима Столара – депутата Верховної Ради від забороненої ОПЗЖ і за сумісництвом її двоюрідного брата. У вересні поточного року київський блогер Олександр Барабошко уточнив, що Людмила Антоненко забороняє працівникам приймати гуманітарну допомогу від волонтерів, окрім як від фонду Вадима Столара, який, до слова, під час війни перебуває за межами України. Читайте: Керівництво Олександрівської лікарні не допускає волонтерів, окрім Фонду Столара – блогер “Олександрівська клінічна лікарня Києва” підпорядкована Департаменту охорони здоров’я КМДА, яким з жовтня 2017 року керує Валентина Гінзбург (на колажі по центру). Діяльність цього департаменту координує заступниця голови КМДА Ганна Старостенко (на колажі праворуч). Читайте: З 24 лютого 2022 року КМДА витратила на медичні закупівлі 850 млн гривень З 21 грудня 2017 року до 31 грудня 2020 року роботу Департаменту охорони здоров'я КМДА координував та контролював, а потім до 10 лютого 2022 року тільки координував перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч). Раніше KВ повідомляла, що в квітні 2020 року Микола Поворозник потрапив в корупційний скандал і 18 квітня 2020 року його було усунуто від виконання обов'язків у зв'язку з розслідуванням справи про отримання хабара. За версією слідства, через посередника Микола Поворозник вимагав неправомірну вигоду у розмірі 125 тис. доларів США від представника компанії-забудовника, за які він нібито обіцяв вплинути на ухвалення рішення щодо погодження містобудівних умов та обмежень на проектування (МУО). У вересні 2020 року журналіст і блогер Олександр Зубченко повідомив, що ситуацію з кримінальною справою, до якої нібито має відношення Микола Поворозник, використовує “смотрящий” Денис Комарницький, щоб “тримати його на гачку”.  7 березня 2021 року на своїй сторінці у Facebook Микола Поворозник раптом заявив, що досудове розслідування справи про хабарництво, з якою пов'язували його ім'я, завершено та передано до суду. При цьому ні він, ні будь-хто інший із працівників КМДА не є сторонами або учасниками цього кримінального провадження. Читайте: Взятка и Поворозник. Расследование продлили, застройщика удовлетворили * КНП "Олександрівська клінічна лікарня Києва" (код ЄДРПОУ: 01994095) ** ТОВ “Агранбуд” (код ЄДРПОУ: 42143944) *** ТОВ “БК “Анта” (код ЄДРПОУ: 42126756) **** ТОВ “Нідком”  (код ЄДРПОУ: 41564138) Фото: колаж KВ КиївВлада

Столична міськрада фактично дозволила ТОВ “Арко Капітал” будувати багатоквартирний житловий будинок на належній йому ділянці в пров. Татарському, 2. Для цього влада Києва змінила цільове призначення землі, яка раніше могла використовуватися лише для зведення “звичайного” приватного житла. У Київраді за невідомих обставин вирішили заплющити очі на те, що дана ділянка знаходиться в історичному ареалі міста, через що свого часу навіть не повинна була передаватись у приватну власність. Крім того, керівництво міста, вочевидь, вирішило просто “забути” про те, як проти цього будівництва ще в 2017-2018 роках виступала місцева громада, яка наполягає, щоб на цій території було облаштовано сквер. Як стало відомо KВ, 24 листопада 2022 року депутатський корпус Київради без обговорення погодив зміну цільового призначення земельної ділянки у пров. Татарському, 2 (Шевченківський район Києва).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Під час пленарного засідання міськради відповідний проєкт рішення №08/231-970/ПР від 4 серпня 2022 року підтримали 69 народних обранців. Суб'єктами подачі цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер – 8000000000:91:089:0016), власником якої з 14 березня 2006 року є ТОВ “Арко Капітал”. На даний момент ця земля може використовуватися лише “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)”, а відповідно до прийнятого рішення, столична міськрада дозволила використовувати дану ділянку “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”. У зв'язку з цими змінами нормативна грошова оцінка вказаної землі зросла з 3,9 млн гривен до 6,3 млн гривень. Як повідомляється в затвердженому проєкті рішення, раніше дана ділянка знаходилася у власності територіальної громади Києва, аж поки у вересні 2003 року столична міськрада погодила її передачу в спільну часткову власність 5-ом фізичним особам. Надалі, у березні 2006 року, цю землю викупив її нинішній власник – ТОВ "Арко Капітал". У документі зазначено, що ця ж компанія з травня 2021 року є власником розміщеного на цій ділянці житлового будинку загальною площею 313,4 кв.м.  Також в проєкті рішення уточнюється, що, згідно з діючим Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ця земля входить до "території житлової забудови багатоповерхової (існуючої)", а відповідно до проєкту "нового" Генплану, який ще розробляється столичною владою, дана ділянка повинна буде входити до "сельбищних територій, а саме – до зони існуючої багатоквартирної змішаної середньо- та багатоповерхової житлової забудови". Орієнтовне розміщення ділянки Примітно, що 30 вересня 2022 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло даний проєкт рішення без погодження. Юристи столичної міськради натякнули на те, що влада Києва взагалі не мала права продавати цю ділянку в приватну власність та, відповідно, не має права наразі змінювати її цільове призначення.  Так, у правовому висновку вказано, що, згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не допускається передача у власність чи користування земель комунальної власності, якщо така ділянка віднесена, зокрема, до земель історико-культурного призначення. Між тим, ТОВ "Арко Капітал" навіть прикріпило до проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення ділянки, який було подано на затвердження столичної влади, лист Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому зазначено, що ділянка у пров. Татарському, 2  розташована в історичному ареалі Києва. Втім, Київрада в результаті проігнорувала і лист Мінкульта, і зауваження своїх же юристів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, про плани забудови вказаної землі, а також сусідньої ділянки за тією ж адресою з кадастровим номером 8000000000:91:089:0033 (площа – 0,1 га, знаходиться в комунальній власності громади Києва) стало відомо ще близько шести років тому. Проти такої ідеї у той період активно виступила громада місцевості Татарка і окремі депутати Київради. Освоювати цю землю планував обслуговуючий кооператив (ОК) “Житлово-будівельний кооператив (ЖБК) “Половецький”. У 2018 році ЗМІ повідомляли, що саме цьому кооперативу ТОВ “Арко Капітал” передало свою ділянку під забудову за договором суперфіцію і саме цей кооператив збирався отримати від Київради право оренди згаданої вище ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:089:0033. Формально цю ділянку ОК “ЖБК “Половецький” планував орендувати “для будівництва, обслуговування об'єкта транспортної інфраструктури (під'їзди) та створення території загального користування”. Однак, місцева громада була впевнена, що насправді мова йде про наміри розширити за її рахунок територію “майбутньої” багатоповерхівки. За повідомленнями ЗМІ, ще до прийняття рішення про оренду цей забудовник огородив територію двох ділянок будівельним парканом і вирубав на ділянці, що не належить йому, кілька дерев. Втім, столична міськрада так і не погодила передачу вказаної ділянки в оренду ОК “ЖБК “Половецький”, а замість цього, за ініціативою депутатів Святослава Кутняка та Ігоря Мірошниченка (на той час обидва представляли фракцію “ВО “Свобода”), у грудні 2017 року вирішила створити на цій ділянці озеленену територію – сквер. ОК “ЖБК “Половецький” намагалося оскаржити таке рішення в судовому порядку, однак 24 жовтня 2018 року Окружний адмінсуд Києва відмовив цьому кооперативу в задоволенні його позову. Паралельно з цим, у вересні 2018 року, Святослав Кутняк, разом з колегами-однопартійцями Прохором Антоненко та Іваном Картавим (надалі Кутняк і Антоненко покинули партію та її фракцію в Київраді. – KВ), ініціювали викуп у ТОВ “Арко Капітал” належної цій компанії земельної ділянки у пров. Татарському, 2 – тієї самої, цільове призначення якої минулого тижня погодила міськрада. Ідею щодо викупу народні обранці аргументували тим, що місцева громада наполягає на створенні на даній території скверу. Проте, з різних причин столична міськрада так і не затвердила відповідний проєкт рішення. За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Арко Капітал” було зареєстроване у жовтні 2005 року в місті Дніпро. Керівником цієї компанії є Ольга Олексенко, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканці Дніпра Микола Харченко, Сергій Зайченко та Ігор Філіпов. ОК “ЖБК “Половецький” був зареєстрований у Києві в грудні 2015 року. Керівником цього кооперативу є Олександр Курдюков (на колажі справа), засновниками – киянин Олексій Городник, мешканець міста Черкаси Микола Курдюков та згадане вище ТОВ “Арко Капітал”. За даними Youcontrol, власником істотної частки ОК “ЖБК “Половецький” є Світлана Годік, але яка саме частка їй належить, не уточнюється. ТОВ “Арко Капітал” і ОК “ЖБК “Половецький” входять до орбіти девелопера “Rise and Development”, який збудував та досі будує в столиці близько десятка житлових об'єктів, переважно котеджних містечок (КМ) і малоповерхових багатоквартирних будинків. Як неодноразово повідомляла КВ, проєкти цього девелопера вже викликали значний суспільний резонанс.  Так, наприклад, у травні 2018 року народний депутат Віталій Купрій (у VIII скликанні Верховної Ради обирався від “Блоку Петра Порошенка”, входив до фракції цієї партії у парламенті, але в 2015 році вийшов з її складу) попросив голову КМДА Віталія Кличка взяти під свій контроль будівництво КМ на вул. Цимбалів Яр, 35 (місцевість Добрий Шлях в Голосіївському районі), девелопером якого виступав саме “Rise and Development”. Таке прохання нардеп пояснив тим, що дане будівництво може призвести до катастрофічних наслідків як для прилеглих ділянок, так і для всього району, адже воно заплановане на зсувонебезпечній ділянці над великим магістральним каналізаційним колектором.  Читайте: Строительство коттеджного городка в Голосеевском районе может привести к оползню и оставить район без канализации А у липні 2021 року одним із проєктів “Rise and Development” зацікавилися у Нацполіції. Тоді правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактами порушень законодавства при будівництві КМ “Пуща Residence” на місці колишнього дитячого табору “Електрон” на вул. Квітки Цісик, 64 (Пуща-Водиця, Оболонський район Києва). За даними слідства, забудовники, реалізуючи свої плани, не отримали погодження на проведення робіт в межах історичного ареалу, вирішили зводити житло в рекреаційній зоні під виглядом реконструкції тощо. При цьому, як повідомляла КВ, позиція міської влади Києва у даному випадку виглядає більш ніж дивно: ні Київрада, ні чиновники КМДА, які раніше фіксували порушення на вказаній території, поки що не висловили свою конструктивну думку щодо даної забудови. Читайте: КМ “Пуща Residence”: слідство щодо будівництва котеджів у столичній Пущі-Водиці продовжується Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Вчора, 26 листопада, на Алеї сміливості, що знаходиться на площі Конституції у столиці, відкрили табличку з ім’ям прем’єр-міністра Литви Інгріди Шимоніте. Цю табличку створили на знак подяки за допомогу, яку литовський народ надає Україні в боротьбі з росією. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Офісу президента. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Литовської Республіки Інгріда Шимоніте відвідали Алею сміливості на площі Конституції в Києві та взяли участь у відкритті символічної таблички з ім’ям голови литовського уряду. Цю табличку створили на знак подяки за допомогу, яку Литва надала Україні в боротьбі з російським агресором", – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як сказав Глава Української держави, імена наших друзів і партнерів, які були поряд з українцями з початку повномасштабного вторгнення росії, мають бути закарбовані не лише в пам'яті людей, а й у металі, щоб їх бачили наступні покоління. "Це місце для великих людей, які допомагають Україні, підтримують нас із початку повномасштабного вторгнення росії. Я хочу подякувати вам", – додав Зеленський. Зі свого боку Інгріда Шимоніте зазначила, що допомога й підтримка – це найменше, що литовський народ може зробити для України, щоб віддячити за ту стійкість і звитягу, яку виявляють українці заради всієї Європи. Вона висловила думку, що заснування Алеї сміливості спонукатиме друзів України приходити на це місце. Прем'єр-міністр Литви заявила, що відвідає Алею разом зі своїми друзями та сім'єю після перемоги України. "Ми будемо стояти до вашої перемоги, тому що те, що ви робите, важливо й для нас", – запевнила пані Шимоніте. Нагадаємо, 26 листопада  прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький прибув до Києва з візитом. Також до столиці приїхав прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо. 19 листопада прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак приїхав до Києва та зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським. Як інформувала KВ, Алею сміливості на площі Конституції в Києві відкрили 23 серпня. Алею закладено до 31-ї річниці незалежності України. На Алеї будуть вказані імена політичних лідерів та інших представників країн-партнерів, які надають Україні важливу підтримку з початку повномасштабного вторгнення рф. Першим іноземним лідером, відзначеним на Алеї сміливості, став Президент Польщі Анджей Дуда. Читайте: Володимир Зеленський і Анджей Дуда відкрили на площі навпроти Верховної Ради Алею сміливості 24 серпня на Алеї сміливості у Києві викарбували ім'я тодішнього прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який відвідав Україну в День Незалежності. 15 вересня, під час візиту до Києва голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн взяла участь у відкриття символічної таблички на свою честь на Алеї сміливості. Читайте: У Києві на Алеї сміливості з’явилась табличка з ім’ям Урсули фон дер Ляєн Фото: ОП КиївВлада

Щонайменше кожен п’ятий “пункт незламності” в Києві станом на суботу, 26 листопада, був зачинений. Ще більша кількість пунктів не була готова до повноцінного прийому громадян – зі світлом, теплом, водою, інтернетом, їжею і місцями для молодих мам і дітей. Наразі незрозуміло навіть, скільки в Києві “пунктів незламності” – 500 або тисяча. Така прикра ситуація склалася через недалекоглядність міської влади та управлінсько-бюрократичну плутанину. Проблема “пунктів незламності” в Києві, де зараз постійно мешкають близько 3 млн людей, вимагає негайного вирішення. Наразі столичні “пункти незламності” під егідою райдержадміністрацій (РДА) переважно створюють і підтримують волонтери, підприємці, вчителі та співробітники керуючих компаній (ЖЕКів). За два-три дні стане зрозуміло, чи зміниться щось в ситуації з “пунктами незламності” після інспекції народними депутатами від “Слуги народу” на чолі з Давидом Арахамією. Про все це KВ стало відомо з розповідей в медіа, соцмережах і комунікаторах народних депутатів Верховної Ради (ВР) і Київради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Публічна історія “пунктів незламності” почалась п’ять днів назад, 22 листопада, коли Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні підготовлені 4 тис. таких пунктів, а заплановано їх “ще більше”. “Якщо знову відбудуться масовані російські удари і якщо буде розуміння, що за години постачання електрики не відновити, то активується робота “Пунктів незламності” – там усі базові послуги. Це електрика, мобільний звʼязок та інтернет, тепло, вода, аптечка. Абсолютно безкоштовно й цілодобово. Пункти працюватимуть обов’язково при всіх обласних та районних адміністраціях, також при школах, будівлях ДСНС тощо”, – розповів Президент. Інформація про “пункти незламності”, сказав Володимир Зеленський, оприлюднюється на відповідній інтерактивній мапі, яка “постійно оновлюється”. “Місцевій владі поставлено завдання забезпечити інформування людей про наявність “Пунктів незламності”. Це має бути дуже просто: у будівлях органів влади, у аптеках, магазинах, у поштових відділеннях має бути інформація про те, де людина може знайти підтримку у разі тривалого відключення енергії”, – написав глава держави й подякував “всім підприємцям, які вирішили зараз підтримати суспільство й роблять свої бізнес-обʼєкти також “Пунктами незламності” – з генераторами, “Старлінками”, водою та іншим”. 23 листопада російська федерація всьоме нанесла масовий ракетний удар по цивільним та інфраструктурним об’єктам України. В Вишгороді Київської області загинули шестеро людей, 30 отримали важкі поранення. В Києві внаслідок цього обстрілу загинули троє людей, 11 отримали важкі поранення.  На Київщині без світла залишились 1125 населених пункта. Київ також накрив блекаут з тимчасовим припиненням роботи систем “Київводоканалу” та “Київтеплоенерго”, метро та громадського транспорту. Склалась ситуація, про яку напередодні попереджав Володимир Зеленський. На Київщині, за словами начальника обласної поліції Андрія Нєбитова, протягом 23 лютого було відкрито 371 “пункт незламності”. А Київська міська військова адміністрація (КМВА) теж ввечері 23 листопада повідомила, що в столиці “невдовзі буде введено близько 500 “пунктів незламності””. “В залежності від умов, один “Пункт незламності” зможе одночасно приймати від 40 до 500 людей без ліміту часу перебування. Усі такі об’єкти будуть забезпечені головними базовими послугами: електрикою, теплом, водою, мобільним зв’язком, інтернетом через “Старлінки”, першою медичною допомогою, кімнатами “матері та дитини””, – повідомила КМВА. Зазначимо, що півтора тижні назад, Telegram-канал КМВА повідомляв із посиланням на начальника КМВА Сергія Попка, що “загалом у столиці планують облаштувати близько тисячі таких пунктів”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Інформацію про розташування “пунктів незламності” в КМВА порадили дізнаватися в районних держадміністраціях (в Києві 10 РДА, в Київській області шість РДА), органах місцевого самоврядування та на інтерактивній мапі. Незламний безлад в Києві  За три дня редакція KВ отримала від киян чимало скарг на те, що столичні “пункти незламності”, анонсовані РДА та вказані на інтерактивній мапі, насправді не існують – вони або зачинені, або в них немає навіть генератора, щоб забезпечувати електрику, тепло, зв’язок та інші життєво необхідні послуги. Більш за те, 25 листопада про погану ситуацію з “пунктами незламності” в Києві заявив Володимир Зеленський. “... багато скарг у Києві. Фактично нормально забезпечені лише пункти, які розгорнуті на базі ДСНС, та на столичному вокзалі, а над іншими пунктами ще, мʼяко кажучи, потрібно працювати… Очікую від мерії якісної роботи. Профанацію з київськими Пунктами Незламності ніхто й нікому не пробачить. Прошу серйозніше. Як і брехню у звітах різного рівня”, – наголосив Президент. Мобільний “пункт незламності”, де ДСНС гарантує “наявність тепла, води, освітлення, мобільного зв’язку, інтернету” і т.і. Наступного дня, 26 листопада, київський нардеп-мажоритарник від “Слуги народу” Роман Грищук (222 округ, Солом’янка) теж повідомив на своїй Facebook-сторінці, що столичній “пункти незламності” не готові до експлуатації. “Карта пунктів, яка працює по Україні, в Києві викликає тільки подив і розчарування у тих, хто спробує зайти в найближчий пункт. Багато кейсів, коли приходили до пункту вказаного на карті, а там закрито і нікого немає”, – написав Роман Грищук і пообіцяв разом з депутатом Київради від “Слуги народу” Ксенією Семеновою проінспектувати кожен “пункт незламності” в Солом’янському районі. Інспекція Арахамії, дописи Тищенко та Забуранної Також вчора, 26 листопада, голова парламентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія вранці написав в своєму Telegram-каналі, кияни жаліються на невідповідність інформації щодо роботи “пунктів незламності” в Києві, тому народні депутати проінспектують всі 530 столичних “пунктів незламності”. Ввечері Арахімія повідомив, що парламентарі з монобільшості “перевірили близько 360 адрес” і “краш-тест влада міста пройшла погано і висновків поки що не зробила”.  “... багато пунктів самі потребують незламності. Десь просто висить табличка на зачинених дверях, десь не вирішені елементарні питання, десь все повісили на працівників закладів, які з дому приносять чай і печиво для людей. Час на все був”, – написав голова парламентської фракції “Слуга народу”. Він додав, що сьогодні, в неділю, інспекцію буде продовжено й до понеділка буде запропоновано якесь системне вирішення проблеми з “пунктами незламності” в Києві.  Голова парламентської фракції “Слуги народу” інспектує “пункт незламності” “Укрзалізниці”, фото: Telegram-канал Давида Арахамії Втім, не дуже зрозуміло, що ще сьогодні в Києві буде інспектувати команда “слуг народу”, бо вчора в етері національного телемарафону Давид Арахамія уточнив, що вже перевірені не 360, а всі 530 “пунктів незламності”. “Мені, чесно кажучи, як представнику влади соромно, хоч це має бути соромно не мені, а міській владі Києва. Але мені соромно, бо у 20% ці “Пункти незламності” (з 530 пунктів в Києві, – KВ)  взагалі зачинені”, – сказав Арахамія. І навіть цей показник є досить оптимістичним, бо “всіх вночі попередили, що депутати їздитимуть інспектувати”. “Ми побачили, що є дивні рухи. Десь є три генератори і вони не підключені, десь немає води і таке інше. Ми зараз склали великий список, допомагаємо, підключаємо бізнес , волонтерів. Звичайно будемо тиснути і працюватимемо з місцевою владою, щоб актуалізувати це питання і протягом 2-3 днів вирішити ці всі питання", – заявив Арахамія, додавши, що наступного тижня терористичні війська рфї готуються завдати нових ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури, тому будуть "нові блекаути". До вирішення проблем з “пунктами незламності” вчора долучився й начальник КМВА Сергій Попко, який “особисто виїхав” на один з “пунктів незламності”, щоб розібратися з його електропостачанням. “Ми цю проблему усунули. Наразі тут запустили електрогенератор. Але найбільший і загальний недолік усіх пунктів – це комунікація з людьми”, – наголосив начальник КМВА. KВ має зазначити: якщо начальник КМВА буде особисто виїздити на кожен з 530 “пунктів незламності”, то вирішення проблеми затягнеться до весни. “Пункти незламності” разом з Арахамією інспектували очільниця столичної парторганізації Леся Забуранна (216 округ, Дарниця, ДВРЗ, Харківській масив) і ексочільник столичної парторганізації Микола Тищенко (219 округ, Святошино). ””Пункти незламності” повинні працювати бездоганно… На жаль, з цим викликом міська влада впоратися не змогла… Наразі вже є розуміння, як діяти далі і які проблеми існують. Увечері (26 листопада, – KВ) буде підготовлено великий конструктивний звіт з актуалізованими даними, за результатами якого буде розуміння, як діяти далі”, – повідомила на своїй Facebook-сторінці Леся Забуранна та затегала, крім Давида Арахамії, керівника фракції “Слуги народу” в Київраді Андрія Вітренка, прессекретаря парламентської фракції Юлію Палійчук і голову партії Олену Шуляк, відому лобізмом інтересів великих забудовників. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” Микола Тищенко на своїй Facebook-сторінці виклав фото та відео з інспектування “пунктів незламності” й написав, що“Київ має бути прикладом єдності для усієї країни, як того вимагає Президент”, а для функціонування “пунктів незламності” під час комендантської години там має бути присутня “Муніципальна варта”. Нардеп від Святошино інспектує “пункт незламності” на вул. Прорізній, фото: Facebook Миколи Тищенка “Це питання (по “Муніципальній варті”, – KВ) ще опрацьовуємо”, – наголосив ексочільник Київської міської парторганізації “Слуги народу”. Запитання щодо “Муніципальної варти” в школах заступнику голови КМДА Валентину Мондриївському поставила й депутат Київради від “Слуги народу” Ксенія Семенова (Солом’янка). За її словами, Мондриївський з жовтня обіцяє надати кожній школі охорону “Муніципальної варти”. Маємо зазначити, що Валентин Мондриївській вже три з половиною роки обіцяє “Муніціпальну варту” в київських школах. Понад два роки тому на сайті петицій Київради навіть було створено відповідну петицію (автор петиції – Олексій Тихонов, радник заступника голови КМДА Петра Пантелєєва), яка набрала необхідну кількість голосів – і жодних наслідків. Управлінський анамнез За спостереженням KВ, допис Ксенії Семенової наразі є найбільш змістовним звітом за результатами інспекції “пунктів незламності”. “По пунктам незламності. Я напишу як є, бо всі пишуть як треба... Сьогодні (26 листопада, – KВ) всі чекали якоїсь перевірки, чи то від Віталія Кличка, чи від Володимира Зеленського, але точно важної. Інформація про те, що будуть ходити депутати, подіяла трохи, як пендель. Майже всі пункти пункти працювали. Деякі чесно відповідали, що тільки запускаються. Але всі вже знали, що у них буде пункт, і де саме. В половині на вході поставили навіть печивко”, – написала на своїй Facebook-сторінці Семенова. Вона висловила подяку спіробітникам шкіл і бібліотек, на яких “вкотре все тримається”. “Але мені дико соромно перед ними, що на найвищому рівні в місті нічого нормально організувати не можуть. Чи мають вчителі з директором чергувати в пунктах незламності? Чи мають самі ж охороняти пункти? Чи мають самі обслуговувати генератор? Чи мають подовжувачі по школі збирати? Ні, не мають. Департамент освіти [КМДА] міг би за це їм доплачувати, але ні. Пишу на понеділок проект рішення [Київради]  про доплати тим освітянам, які будуть чергувати на пунктах”, – запевнила депутат Київради. Також Ксенія Семенова розкритикувала ідею закуповувати в кожний “пункт незламності” Starlink. “У нас оптоволокно проведене в кожну школу. Раціональніше буде забезпечити живленням цю систему, ніж оплачувати 400 Starkink помісячно. А Starlink ще й немає, знаю, що Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДАпрацює над цим. Але чомусь інші підрозділи про це не знають і чекають на Starlink”, – написала депутат Київради. Нагадаємо, Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА з 26 серпня 2021 року очолює Олег Половинко. Роботу департамента курує заступник голови КМДА Петро Оленич, який також курує в мерії земельні питання. Читайте: Чергова реформа: Петро Оленич запропонував Київраді новий Порядок регулювання земельних відносин В той же час, Ксенія Семенова здивована, як столичні РДА “крутяться в заданих умовах”. “Приємно було почути, що пункти будуть доповнювати біотуалетами, на випадок непрацюючої каналізації… Бо відповідальні за пункти вони (РДА, – КВ), а всі закупки і рішення приймаються централізовано на рівні міста (в Київраді та КМДА, – КВ)”, – написала депутат. Нагадаємо, саме з главами столичних РДА начальник КМВА Сергій Попко півтора тижні назад проводив робочу нараду з питання створення та розгортання “пунктів незламності”.  Начальник КМВА (ліворуч) Сергій Попко проводить нараду з главами київських РДА щодо створення “пунктів незламності”, фото: Telegram-канал КМВА Свій розлогий допис депутат Київради від “Слуги народу” фіналізувала наступним чином: “Створення “пункту незламності” породжує ряд управлінських задач, які треба вирішувати. Оскільки Кличко дико дивувався з мого запитання про пункти обігріву влітку, то тепер маємо поставити собі зарубку на пам‘ять про цей безлад, але допомогти місту запустити “пункти незламності”. Від цього залежить, як ми всі переживемо зиму”. Політичний анамнез З викладеного стає зрозуміло, що безлад з підготовкою “пунктів незламності” в Києві має, щонайменше, дві причини. Перша, як прямо натякає депутат Київради в своєму дописі – це недалекоглядність міської влади. Тобто мера й голови КМДА Віталія Кличка та його чималої команди, в тому числі – в Київраді.  Друга причина – заплутаність управлінської гілки влади в Києві. За створення й утримання “пунктів незламності” відповідальні десять РДА, а гроші на створення й утримання пунктів досі перебувають в руках КМДА і Київради. Абсурдності ситуації додає і той факт, що голова КМДА та столичні голови РДА призначаються і звільняються Президентом України. Тобто Київ залишається містом прямої відповідальності Президента перед столичною громадою за будь-що, що тут відбувається, особливо – за готовність Києва до найскладнішої зими в історії сучасної незалежної України. Варто нагадати, що Президент України є водночас Верховним Головнокомандувачем і йому (опосередковано – через Головнокомандувача ЗСУ) підпорядковується начальник КМВА, яким з 24 жовтня є генерал-полковник Сергій Попко. А голова КМДА Віталій Кличко – його заступник з цивільних питань. Джерела KВ продовжують подейкувати, що в мерії очікують, коли начальник КМВА почне муштрувати Кличка. Мовляв, Зеленський несподвано призначив Попка замість Миколи Жирнова на Хрещатик, 36, саме для проведення виховних вправ з мером. Водночас всі співрозмовники KВ мають сумніви, що завдання, поставлене Сергію Попко, полягає в подоланні управлінської немочі й корупції, які роз’їдають Київраду та її виконавчий орган, КМДА. Скоріш, мова йде про приборкання непокірного Банковій мера. Тобто, це прояв глухої ворожнечі між Кличком і Зеленським, яка активно роздмухувалась влітку 2021 року і восени минулого року це ледь не призвела до реформування системи урядування в Києві. Читайте: Отформатированный Киев: диктат районов и мэр без администрации (анализ законопроекта) На переконання KВ, всі ці “довоєнні політичні ігри”, які відродились влітку, необхідно терміново ставити на глибоку паузу та працювати усім спільно й злагоджено. Бо здоров’я та життя людей дорожчі за усі рейтинги, на які продовжують молитися в Офісі президента і в столичній мерії.  Жодні заклики їхати з Києва не спрацюють: хто мав можливість і бажання – вже поїхав зі столиці. А всі, хто залишились (за неформальними підрахунками – близько 3 млн людей), нікуди не поїдуть, бо або не можуть, або не бажають кидати свою домівку. Тому проблему в столиці треба вирішувати саме з цих розрахунків. Якщо ж влада вперто марить виборами, нехтуючи життєво важливими викликами війни, то нехай подумає, під які три чорти пошлють таку владу мільйони громадян на якихось там виборах після нашої перемоги над росією. До речі, після нашої перемоги громадяни можуть послати владу й без виборів. Бо Київ – місто Майданів. Фото: колаж KВ, використані фотографії Hromadske, ДСНС, КМДА, Facebook Сергія ПопкаКиївВлада

Київрада прийняла рішення присвоїти колишньому прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону звання почесного громадянина Києва. Про це KВ стало відомо з повідомлення КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Борис неодноразово відвідував українську столицю – і в мирний, і в найдраматичніший час нашої боротьби проти російського агресора. Джонсон робив і, я переконаний, надалі робитиме все можливе, щоб Великобританія та світові лідери надавали необхідну допомогу Україні. Дякуємо за підтримку! Чекаємо в Києві знову, аби вручити цю почесну нагороду!” – написав мер столиці Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Джонсон за час повномасштабної війни тричі приїжджав до Києва. Як писала KВ, 24 серпня ім'я Бориса Джонсона було вигравіровано на Алеї сміливості у Києві. Читайте: У Києві на Алеї сміливості встановили табличку з іменем Бориса Джонсона Фото: Слово і діло КиївВлада 

Після початку повномасштабної війни росії проти України відомі актори Тарас Цимбалюк та Євген Олійник одразу зайнялися волонтерською діяльністю. Тарасу Цимбалюку вдалося закупити й передати на фронт п'ять машин швидкої допомоги. Євген Олійник закупив амуніцію для військових. Через війну українська кіноіндустрія стоїть на паузі, актори знайшли розраду у театрі і 27 серпня презентували іронічну комедію "Емігранти" за п'єсою польського драматурга Славомира Мрожека. Теми свободи, сім’ї та справжніх людських страхів стають головними у бесідах двох чоловіків-емігрантів, які через різні обставини змушені разом мешкати в підвалі в Європі. Вистава адаптована під сьогоднішні реалії, які перегукуються з долями сучасних українських мігрантів. Іронічна комедія відображає драму нашого життя, тому ця вистава так близька глядачам. Режисер вистави Богдан Чернявский, продюсер Євген Олійник. Вже в цю неділю, 27 листопада, у Будинку кіно в Києві кияни зможуть побачити виставу. Третього грудня показ вистави пройде в Каневі, а четвертого грудня у Черкасах. Тарас Цимбалюк (на фото ліворуч) і Євген Олійник (на фото праворуч) розповіли КиївВладі подробиці про виставу "Емігранти", коли очікувати на гастролі за кордоном, чи можливий Голлівуд в Україні, а також про свій творчий шлях і плани на майбутнє. Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: Ви (Тарас Цимбалюк) народились у Корсунi-Шевченківському на Черкащині, це Шевченківський край. Які у вас найбільші яскраві спогади із дитинства? Із чим у вас асоціюється ваша мала батьківщина?  Тарас Цимбалюк: Так, це моє рідне місто. В самій назві закладено, що це все шевченківський край. У нас дуже історичні місця, там були і битви, і Хмельницький там одружився із Ганною Золотаренко, король Польщі Станіслав-Август Понятовський будував свій маєток… Мої батьки-вчителі, постійно були з головою занурені в роботу, тому в моєму дитинстві нагляду батьків було обмаль. Через це у мені був присутній такий якийсь синтез розбишаки і вчительського сина. Я прожив таке, знаєте, повнометражне дитинство в своєму рідному місті. Мені здається, що, незважаючи на те, що місто було невеличке, всього на 15 тисяч, у нас в принципі була присутня якась творча тусовка. Був у нас і театр, один і другий. У Корсуні завжди було весело, приїздили до нас різні артисти на гастролі. Хоча, чесно скажу, що коли я приїхав в Київ на навчання, то відчув величезну різницю в кількості і різноманітності культурних заходів. KВ: А яка ситуація зараз? Чим культурно живіть Корсунь і Черкаси? Тарас Цимбалюк: Я дуже сподіваюсь, що наші вистави масово зустрінуть, нас це в першу чергу цікавить. Ми дуже чекаємо на вдячного глядача і повні зали. KВ: Наступне питання знову буде стосуватися вашої малої батьківщини, шевченківського краю, і вашого великого успіху, "Чорний ворон" – про холодноярців, а це теж Черкащина. Скажіть, будь-ласка, наскільки вам була близька ця історія до того, як ви зіграли там? Чи чули ви до того про Холодний Яр? Тарас Цимбалюк: Звичайно, у мене тато-історик, і я чув про цю тему з дитинства. То ж я дуже зрадів, коли вийшла новина, що взагалі буде екранізація цієї історії. Я подзвонив продюсерам, похвалив, що вони такі молодці, що запустили цей проект і пожартував, що готовий якщо їм треба зіграти якогось москаля аби тільки долучитися до процесу. Але тоді цей фільм заморозили, і лише через чотири роки поновили. Я взагалі був в шоці, що мене покликали, відразу побіг. А я взагалі не підходив, бо постригся коротко – з короткою зачіскою я максимально не підходив. Але якось так склалося… KВ: А розкажіть про іншу вашу роботу – "Спіймати Кайдаша". Наскільки він зайшов українському глядачу, бо це автентичний український серіал, де люди бачать подібних собі героїв. От скажіть, в якому напрямку ви бачите подальший розвиток автентичного кіно? Тарас Цимбалюк: Цей серіал був знятий десь чотири роки тому. Так, це прикольний автентичний фільм. Були гроші і продюсер, який як дитя, виношував цю роботу. Ми собі дозволяли навіть, якщо не подобається якась сцена, зняти її пізніше і краще. Там не було такої гонитви, як в мильних серіалах, де є графік, за яким це треба зняти і продати в першу чергу. Вся група працювала на якість, а таке буває дуже рідко. Тому цей серіал і вийшов таким, бо були можливості, був ресурс щось якісне зняти і були матеріали – якось так все зрослось.  KВ: Женя (Євген Олійник), а у вас як? Розкажіть про дитинство, навчання, безпосередньо успіх. Євген Олійник: Я вирішив стати актором в 27 років. Мені казали, що це уже пізно, а мені дуже хотілось. Думав, що ось прийду в театральний коледж, а там будуть гарненькі актриси та хореографи, тусовка. А виявилось, що це не зовсім так. Ти сам маєш все влаштувати, а головне вчитися, щоб тебе помітили. А потім мене забрали в театр – це був Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки міста Кам'янського. І саме там я зрозумів, що театр – це круто. У нас був пречудовий театр – там, коли приходить молодий актор, його не тримають якимось "грибом №6", а одразу кажуть "Давай, працюй, бо нам потрібен герой". І як практично без вихідних репетирував, працював і знов репетирував. А потім зрозумів, що театр – це чудово, але фінансів практично немає і треба пробувати перебратись на роботу до Києва. Приїхав з пустими кишенями, практично нічого не мав, і почав ходити по кастингах. Познайомився з нашим із Тарасом майбутнім агентом, Оксаною Мартинюк. І в якийсь момент я пройшов на першу стосерійку, це була "Співачка", серіал, який йшов на каналі "Україна", і так потрошку закрутилось. KВ: Тобто, серіали – це впізнаваність, популярність і гроші, а театр – це глядачі? Євген Олійник: Серіали – це, в першу чергу, гроші, а уже потім впізнаваність і популярність. А театр – це мистецтво, довгі репетиції, пошук образа. Серіал на виробництві не може працювати по системі театру – давайте одну сцену три тижні репетирувати, і потім ми її знімемо – бюджет такого просто не дозволить. У кіно все потрібно робити швидко, буквально в моменті, але театральна база дала мені можливість це потягнути. KВ: А зараз під час війни знімаються серіали? Євген Олійник: Ні. В даний момент всього три проекти знімаються, а раніше знімались паралельно 50-70 проектів. Тобто, практично це все, висновки робіть самі. KВ: Президент Володимир Зеленський якось анонсував, що в Україні буде другий Голлівуд. До нас на почали приїздити Том Круз і Жан-Клод Ван Дамм. Зараз під час війни завітали різні світові зірки: Анджеліна Джолі, Шон Пенн, Джессіка Честейн, Міла Куніс та інші. Як ви вважаєте, чи можливий прорив українських акторів до Голлівуду, або може навпаки, голлівудських акторів до нас? Чи це скоріше тимчасовий якийсь сплеск активності, де світові актори реагують ситуативною підтримкою для України і не більше? Євген Олійник: Треба розуміти, що про війну, російську агресію, наш супротив та ситуацію в нашій країні зараз говорить весь світ. І зрозуміло, що приїзд голлівудських акторів, їхня допомога – це все потрібно. Вони по-хорошому допомагають просувати та піарити Україну, щоб світ не забував про нашу ситуацію. За це ім величезна подяка і акторська солідарність. Чи може у нас бути Голлівуд? Може. Але це має вирішуватись на законодавчому рівні. Якщо ми згадаємо cash rebate, закон про часткову компенсацію іноземцям витрат на виробництво кіно в Україні, його проголосували декілька років тому. Якщо якісь голлівудські компанії збираються знімати у нас на локаціях за участі певного відсотку наших акторів навіть епізодично, то, в залежності від кількості використаних українських ресурсів, 15-25% має повертатись виробникам. Треба розуміти, що Голлівуд – це, в першу чергу, бізнес. Вони тому так якісно працюють, продають на вільному ринку. Зробив погано – не продав. А не продав – не заробив. Тому в першу чергу, щоб у нас було кіно, і, тим паче, із залученням голлівудського продакшну – ми маємо їх зацікавити. А чим ми можемо зацікавити? В основному, дешевизною. Наші локації, скажімо, дешевші. Але, з іншого бок,у вони мають привезти все це обладнання, або взяти у нас в оренду. Мають бути державні субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві фільму в Україі. Тоді буде інтерес. Сash rebate будуть повертатись через українські кінокомпанії, тому нерезиденти будуть змушені брати собі в партнери наших кіновиробників, а ті, у свою чергу, зможуть переймати зарубіжних досвід, залучати нові технології, працювати з іменитими акторами та режисерами. Але наскільки мені відомо, чіткої процедури повернення грошей не прописано. Хоча зацікавленість є, поки це більше питання часу. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У нас є гори, моря, ліси, степи, замки, фантастична природа. Тому залучення Голлівуда і взагалі відновлення і відродження українського кіно – це питання законодавчих актів, продюсерів тут і продюсерів там. Має бути фінансово цікаво знімати і продавати кіно. Оскільки наші артисти можуть полетіти в Голлівуд і там зніматись, то і навпаки це цілком можливо.  Тарас Цимбалюк: Тільки там аудиторія буквально на мільйони людей. І, якщо повертатись до теми, про яку говорив Женя, у нас ще є така неприємна фракція продюсерського кіно. У нас же всі хочуть заробити, в тому числі, і на лайні. Так от, вони намацали ідеальну схему – знімають 8-16 серійку за дуже короткий термін, десь там за місяць. Зняли лайно максимальне, а потім розкидали на весь російськомовний простір (на Росію, на Казахстан) – і всі заробили грошей. А головне – продюсер. І дуже мало зацікавлених людей, щоб змінити цю робочу схему і йти на ризик, на авантюру зняти щось хороше, що точно не дасть фінансового виторгу. У нас в кінематографії є хороше кіно, але нікому це не треба. Тобто, люди намацали жилу і відмовлятись від цього їм дуже важко в першу чергу, бо це гроші. Євген Олійник: Ми можемо говорити про відродження українського кіно лише тоді, коли наша кіноіндустрія буде вибудована так, щоб хоча б 20% нашого кіно продукту йтиме в світовому прокаті. KВ: 27 листопада в Києві відбудеться показ вистави "Емігранти". Ви адаптували до наших реалій п'єсу, яку написав Славомир Мрожек ще в 1974 році? Тема емігрантства для нас буде ще довго актуальною, бо ми ще не знаємо, скільки людей повернеться, а скільки залишиться за кордоном. Що ви привнесли нашого, сучасного, українського, в п'єсу "Емігранти"? Євген Олійник: Я бачив дуже багато емігрантів, майже половина моїх знайомих дівчат поїхала за кордон. Тому я подумав, що тема вкрай актуально, зідзвонився з Богданом Чернявським, це режисер нашої вистави, ми до цього вже співробітничали, запропонував йому попрацювати знов. Але у Мрожека сюжет більше пов'язаний із тодішніми проблемами – і він був сильно політизований, в ньому була філософія одного політичного ладу, протиборство із іншим політичним ладом. Ми розуміли, що це не зовсім те, що нам зараз потрібно. Тому відповідь на запитання “що змінили” – майже все. У нас вийшла швидше повна переробка, ніж адаптація. Є така чудова фраза – в боротьбі театральних драматургів з театральними режисерами-постановниками перемагають режисери. Бо, що б не написав драматург, все одно режисер ставить те, що вважає за потрібне. У нас була задача максимально адаптувати до сьогоднішніх реалій, і ми з Тарасом добряче попрацювали. Наслухавшись багатьох історій про еміграцію, ми старались вносити реалії нашого колориту. Наш режисер поставив задачу робити виставу максимально легкою, бо зараз якраз той період, коли в житті наших людей і так надлишок важкого, і про проблеми еміграції краще говорили із легкою жартівливістю, аби люди посміхались. Але ось вам приклад реальної історії – прийшла дівчина, підписниця з інстаграму. Вона була в Нью-Йорку весь цей час, потім в Європі – і вона написала нам "всі сміялись, а я плакала". Тобто, вона розуміла, що ми все весело подаємо, але їй геть не смішно – бо її все це сильно зачіпає. Всі ці джоб-центри, документи, переїзди. Довгий час у нас був стереотип, що краще жити десь в іншій країні. Є таке у багатьох відчуття – що десь там нас чекають і туди ми зараз приїдемо, і там нам дадуть гроші, машину, роботу. Така  трохи інфантильна віра в диво за кордоном, а там його немає. Як продюсеру вистави, мені хотілось показати, що це не зовсім так. І не треба рватись кудись туди в очікуванні дива, а в принципі все можна робити тут. І треба вже замислюватись над тим питанням, як зробити добре тут. KВ: Маленький спойлер стосовно вистави – дія відбувається в різдвяно-новорічний період. Час, коли всі ми як у дитинстві, мріємо і чекаємо на диво. Зазвичай вже з листопада вся Європа поринає в різдвяну мішуру. Чи залишилось у вас відчуття можливості якогось різдвяного дива в Україні, і яке б ви бажання хотіли загадати, щоб воно збулось? Тарас Цимбалюк: Насправді я дуже люблю всю цю новорічну естетику, я постійно слухаю новорічні пісні починаючи з грудня. Мені все це піднімає настрій. І хоч я не загадую бажань, я насолоджуюсь періодом, коли навколо сніг, коли всі веселі, хочеться випити, відпочити, хочеться насолодитись моментом, зупинити його і відчути. І це дуже добре відчувається в нашому спектаклі. У нас достатньо складні відносини в діалогах між героями. Але їм на секунду здається, що вони абсолютно щасливі – в секунду, коли вони чують відлік Нового Року, вдягають новорічні костюми, посміхаються і випивають – але потім раптом знову опиняються в своїй страшній реальності, в смердючому підвалі. У новорічну ніч, вони як діти радіють, хоча живуть дуже погано в дуже екстремальних умовах. Так що це дійсно якесь диво. Воно доступне всім – просто у кожного різний допуск і різний масштаб бачення цього чуда. Вірити в щось звісно хочеться – людині взагалі це властиво, в щось вірити. KВ: Мені здається, що це якраз треба доносити людям в наш непростий час. Тарас Цимбалюк: Ви праві. І до речі, в цю секунду я просто надягаю на себе новорічний костюм Діда Мороза і цього вистачає – всі кажуть, що це класно і прикольно. Зрозуміло, що я на додачу в трусах стою – може ще й тому. У нас хороший продюсер, знає, як зайти з козиря. KВ: Розкажіть про тур - в яких містах вистава вже була чи ще вийде? Євген Олійник: вистава"Емігранти" вперше пройшла 27 серпня, потім були поїздки – Львів, Нетішин, Чернівці, Корсунь-Шевченківський. 27 листопада у неділю чекаємо на всіх охочих в Києві. А потім 3 і 4 грудня – Канів і Черкаси. KВ: А ви плануєте вивозити цю виставу в Польщу? Чи кудись ще за кордон? Євген Олійник: Ми хотіли, але поки не до кінця зрозумілий механізм. У нас, як зазвичай, є можливість все зробити в теорії, а коли переходиш до практики – незрозуміло, як виїздять артисти. KВ: А давайте тоді ми озвучимо це ваше бажання, і я думаю, що завдяки цьому матеріалу якісь двері відкриються. Євген Олійник: Це було б чудово. Бо на нас вже чекають у Варшаві. Там ця тема дуже актуальна, бо на виставу прийдуть наші емігранти. Америка теж чекає. Я спілкувався з продюсером, але у нас там проблема з візами: артисти, які їхали на благодійні заходи, з них частину випустили, а частину – ні. І як це відбувається на кордоні – до кінця невідомо. І вони там кажуть, що не можуть із нами домовлятись, бо артист має юридичний дозвіл на виїзд, але їх тиждень не пропускали – а коли пропустили, то їх вистава уже "відбулась". Сподіваємось, що паперові питання зможемо владнати і показати нашу виставу на широкий загал. KВ: Тарасе, нещодавно вийшла ваша фотосесія в стилі "Леона-Кіллера", вона дуже нашуміла. Так от чи є у вашому житті роль, про яку ви мріяли? Який типаж вам цікавий? Чи є ідеї, як здивувати і потішити свого глядача? Тарас Цимбалюк: А мені здається, що я взагалі ще не зіграв нічого достойного. Тобто, ми тут граємо героїв в історичних проектах, в комедіях – але це не знято достатньо якісно. Тому, звісно, я б хотів зіграти в якійсь дуже якісній, добре прописаній комедії – причому зіграти кого завгодно: транса, гея, неформала якогось. Головне, щоб це був якісний європейський чи світовий проект. Звісно, я б хотів зіграти Росомаху (“Люди Х”, – KВ), якогось бандита чи маніяка, хочеться стати учасником якогось достойного, якісного матеріалу. Немає якогось певного напрямку. KВ: З початком повномасштабної агресії ви обидва зайнялись волонтерською діяльністю. Розкажіть про ваші перші дні війни, як вони проходили і коли ви почали займатись допомогою військовим?  Тарас Цимбалюк: Дізнався про війну зранку, як усі. І стан був такий же, як у всіх – паніка, шок, пошук думок, що робити. Дзвонить мені сестра, племінники, когось кудись треба вивозити... Страшний дуже день. Виїздиш на Проспект Перемоги, а там машини всі сигналять, хтось б'ється. Їде купа військової техніки. Страшно було. І як і всі, почав потроху роздивлятись, міркувати, що потрібно робити. Подзвонив пацанам, а вони кажуть – в теробороні немає сенсу стояти, бо у нас в Корсуні, куди я вивіз рідних, тихо було, слава Богу. Почали збирати і передавати гуманітарні посилки, а у мене машина – то я можу допомагати і щось кудись везти. Я вважаю, що чим міг, я допомагав – використовував свій медійний простір, тощо. Згодом ми з колегами зібрали кошти і придбали п'ять карет швидкої допомоги. Ми робили різні благодійні і спортивні заходи, просто люди в інстаграмі донатили. Наприклад, тренування влаштовували, а разом із нами тренувалась купа народу – і ми могли за ранок зібрати 40-50 тисяч. Робили різні ярмарки, продавали речі, в яких ми знімались в кіно. Було дуже багато різних івентів. Читайте: Михайло Резнікович: “Класика тоді жива на сцені, коли театр на піднесенні” Фото: надані акторамиКиївВлада

КП “Київпастранс” закупило для своїх автобусних парків 3 мільйони літрів дизельного палива, витративши на це 146 млн гривень. Половину дизеля поставить рівненське ТОВ “КМ Енерджі”. Ця фірма по показнику “найкраща ціна” перемогла і в аукціоні на поставку другої половини палива, однак в “Київпастрансі” на сумнівних підставах вирішили віддати перевагу одному з своїх “улюблених підрядників” – ТОВ “Глобал Сейл”. Ця компанія входить до групи “КЛО”, та за сім останніх років отримала від “Київпастрансу” за поставку “соляри” найбільшу сумму – 500 млн гривень (чверть від усіх таких підрядів). Цікаво, що у Київраді раніше просили антикорупційне управління КМДА перевірити причетність посадових осіб “Київпастрансу” до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів на закупівлях дизпалива, у тому числі, у ТОВ “Глобал Сейл”.  Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 27 жовтня та 9 листопада 2022 року КП “Київпастранс”* уклало два договори на закупівлю дизельного палива Євро-5. Загальна ціна двох договорів склала 145,91 млн гривень. Перший договір (ціна – 73,06 млн гривень) було підписано з ТОВ “КМ Енерджі”**, яке повинно поставити дизельне паливо виробництва Литовської Республіки по 48,7 гривень за літр. Другий договір (ціна – 72,85 млн гривень) КП уклало з ТОВ “Глобал Сейл”***, яке повинно поставити паливо румунського виробництва за ціною 48,56 гривень за літр. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Обидва договори передбачають поставку по 1,5 млн літрів палива до кінця поточного року за адресами Служби колії “Київпастрансу” та чотирьох автобусних парків – № 2, 5, 6 та 8. У першому тендері ТОВ “КМ Енерджі” запропонувало найвигіднішу ціну серед інших учасників – ТОВ “Трейдлім”, ТОВ “Глобал Сейл” та ТОВ “Стейлед”. За другий підряд змагалися лише ТОВ “Глобал Сейл” та ТОВ “КМ Енерджі”. Пропозиція “КМ Енерджі” була вигідніша по ціні, але, незважаючи на це, другий підряд цій компанії вже не віддали.  Відхилення пропозиції ТОВ “КМ Енерджі” в “Київпастрансі” пояснили тим, що його представники у визначений термін не надали екземпляри підписаного договору. В ТОВ “КМ Енерджі” з цією версією не погодилися і навіть надали скан-копію супровідного до документів листа із відміткою представника “Київпастрансу”. Проте в КП на це відповіли, що працівника з наведеним компанією прізвищем у них немає, жодних документів вони не отримували і, відтак, будь-які претензії “КМ Енерджі” є безпідставними. Дизельні закупівлі “Київпастрансу” За час існування системи ProZorro (з 2015 року) КП “Київпастранс” з урахуванням нинішніх договорів закупило 87 партій дизельного палива на суму 1,95 млрд гривень. Поставляли дизель для підприємства всі ці роки 23 компанії. При цьому, одна з цих компаній має суттєвий відрив: четверта частина коштів на закупівлю “соляри”  – 499,44 млн гривень – дісталася саме ТОВ “Глобал Сейл”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Глобал Сейл” зареєстровано у 2018 році у місті Вишневе Київської області. Статутний капітал – 400 тис. гривень. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Аурелія Малікова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Глобал Сейл” до групи “КЛО” бізнесменів Олександра Каца, Ігоря Чернявського та Вячеслава Стешенка. Головним активом цієї групи є мережа автозаправних станцій KLO, яка налічує 62 автозаправних комплекси з власними ресторанами, магазинами, кафе, мийками у Києві, Київській, Житомирській, Чернігівській областях. Нагадаємо, що Вячеслав Стешенко у 2019 році навіть претендував на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Глобал Сейл” всього уклало 3285 договорів на сумму 1,7 млрд гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Київпастранс”, з яким було підписано 34 договори майже на 528,81 млн гривень. Читайте: “Киевпастранс” закупил дизтопливо на треть дороже, чем в прошлом году ТОВ “Глобал Сейл” згадується в кримінальному провадженні від 9.09.2020 року № 32020110000000114, яке розслідує Слідче управління ГУ Державної фіскальної служби у Київській області за підозрою в незаконному виготовленні та зберіганні підакцизних товарів. З ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року відомо, що, за даними слідства, на АЗС та складах паливно-мастильних матеріалів на території Білоцерківського району Київщини зберігалося незаконно виготовлене пальне, яке в подальшому продається фізособам та підприємствам, серед яких “засвітилося” ТОВ “Глобал Сейл”. На другому місці серед “улюблених підрядників” у КП “Київпастранс” – ТОВ "Глуско Україна" ****. Цій компанії за останні сім років за дизельне паливо перепало майже на 161 млн гривень. ТОВ “Глуско-Україна” зареєстровано у 2016 році у Києві. Статутний фонд – 100 тисяч гривень. Засновник – "Гріненерго Трейдінг СА" (Швейцарія, Женева). Кінцевий бенефіціар – громадянин Греції Аніфантакіс Дімітріос Антоніос, директор – Марина Мірошниченко. ТОВ “Глуско-Україна” входить в групу “Протон Енерджі Груп” Нісана Моісеєва (на колажі третій зліва), який до 22 лютого 2022 року був кінцевим бенефіціаром ТОВ “Глуско-Україна”. Раніше KВ повідомляла, що у 2016 році російська державна компанія "Роснефть", яка працювала під брендом ТНК, продала всі українські активи маловідомій тоді компанії зі Швейцарії Glusco Energy, яка також є частиною “Протон Енерджі Груп” (Proton Energy Group). Самого Моісеєва пов'язують із Віктором Медведчуком (на колажі четвертий зліва), кумом президента росії володимира путіна. Нісан Моісеєв заявляв, що в них дружні, а не ділові відносини. Читайте: Петиція Гончаренка про позбавлення депутатів від “ОПЗЖ” мандатів набрала необхідну кількість голосів ТОВ “Глуско Україна” за результатами участі у публічних закупівлях уклало 85 договорів на 1,58 млрд гривень. Один із найбільших замовників – КП “Київпастранс”, яке віддало фірмі 16 підрядів на сумму 174,8 млн гривень. ТОВ “Глуско-Україна” має у своєму досьє кілька кримінальних проваджень. Зокрема, посадові особи цієї фірми підозрюються в організації схеми незаконного перевезення у 2019-2020 роках нафтопродуктів з рф в Україну поза митним контролем та з ухиленням сплати податків, що спричило збитки держбюджету в особливо великих розмірах (провадження від 30.01.2019 року №22019000000000022). Зазначимо, що в липні 2020 року депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат (на той час – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”) просив начальника Управління з питань протидії та запобігання корупції Апарату КМДА перевірити тендери КП “Київпастранс” на постачання палива та виявити можливу причетність посадових осіб КП до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів. Тоді мова йшла в тому числі про тендери, за результатами яких були укладені договори на поставку палива з ТОВ “Глобал Сейл” та ООО “Глуско Україна”. Читайте: “Киевпастранс” заподозрили в коррупции при закупке топлива Третє місце по сумарній вартості договорів від КП “Київпастранс” – у ТОВ "Вєнтус Ресурс”*****, якому дісталося три підряди на 155,57 млн гривень. ТОВ "Вєнтус Ресурс” зареєстровано в 2013 році у Білій Церкві Київської області, і з тих пір кілька разів змінювало “прописку”. На сьогодні має реєстрацію в селищі Чабани Бучанського району Київщини. Розмір статутного капіталу становить 300 тис. гривень. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Олександр Зленко.  Зв'язки ТОВ "Вєнтус Ресурс” ведуть до вже згаданої групи “КЛО”. Зокрема, у договорі з “Київпастрансом” 2016 року на поставку дизельного палива ця фірма вказала контактний номер (044) 494-31-11, який співпадає з номером головного офісу KLO. Крім цього, в 2016-2018 роках ТОВ "Вєнтус Ресурс” було зареєстровано по вул. Київська, 2 в селі Софіївська Борщагівка на Київщині, де тоді і по сьогодні знаходиться АЗС KLO. ТОВ “КМ Енерджі” за всю дизельну історію КП “Київпастранс” дістався тільки нинішній підряд ціною 73,05 млн гривень. Ця фірма зареєстрована в 2019 році в місті Костопіль Рівненської області. Статутний капітал – 30 млн гривень. Засновники та кінцеві бенефіціари – Юлія Мазур та Ірина Панащук, які прописані в Рівному. Керівник – Андрій Кручок. Юлія Мазур є кінцевим бенефіціаром ще чотирьох рівненьких компаній, серед яких ТОВ “СП Лайф”. Заснував її Роман Зіньков, який у 2020 році безуспішно балотувався в Рівненську міську раду від партії “Рівне разом” (лідер нинішній секретар міськради Рівного Віктор Шакирзян). За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “КМ Енерджі” отримало 49 замовлень на сумму 132,85 млн гривень. Нинішній договір з КП “Київпастранс” – найдорожчий підряд ТОВ за всю історію існування. До цього найбільшим замовником ТОВ “КМ Енерджі” було Комунальне автотранспортне підприємство Рівного, від якого воно отримало 18 підрядів на понад 20 млн гривень. У листопаді 2021 року жителі міста Сарни Рівненської області поскаржилися на розташовану там автозаправочну станції ТОВ “КМ Енерджі”, мовляв, вона завдає шкоди їх здоров’ю та життю й несе загрозу навколишньому середовищу. Проте ТОВ “КМ Енерджі” не допустило державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу до перевірки АЗС, які направили матеріали цього інциденту в правоохоронні органи. ТОВ “КМ Енерджі” фігурує в кримінальному провадженні (№62020240000000087). В його рамках слідчі перевіряють правомірність видачі посадовими особами ГУ державної фіскальної служби в Рівненській області ліцензій на право роздрібної  торгівлі та зберігання пального ряду компаній, серед яких ТОВ “КМ Енерджі”. Як неодноразово повідомляла KВ, КП “Київпастранс” регулярно фігурує у корупційних скандалах, які стають предметом кримінальних розслідувань. Зокрема, Головне слідче управління Нацполіції шукає докази того, що посадові особи КП “Київпастранс” займалися розтратою та присвоєнням бюджетних коштів при закупівлі у 2017 році “сучасних павільйонів очікування з вмонтованими урнами для сміття”, а також послуг з капремонту будівель та споруд. Читайте: Следствие по закупке “Киевпастрансом” остановочных павильонов затягивается Окрім того, факти можливого розкрадання коштів керівництвом КП “Київпастранс” з вересня 2020 року розслідує Служба безпеки України (СБУ). Попередньо йдеться про співпрацю вказаного підприємства як мінімум із 8 компаніями, яким комунальні "транспортники" протягом останніх трьох з половиною років перерахували близько 406 млн гривень. Читайте: В СБУ заинтересовались сотрудничеством “Киевпастранса” со скандальными компаниями КП “Київпастранс” засновано в 2011 році Київрадою. З 30 серпня 2016 року ним керує Дмитро Левченко (на колажі – перший зліва). Підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі – другий зліва). З 25 квітня 2016 року по 25 квітня 2017 року цим департаментом керував Сергій Майзель, з 4 серпня 2017 року до 3 грудня 2018 року – Сергій Симонов, з 13 серпня 2019 року до 31 жовтня 2019 року – Іван Федоров, а з 6 лютого 2020 року до 5 квітня 2021 року – Валентин Осипов. У “проміжках” між призначеннями директорів обов'язки керівника виконував перший заступник директора цієї структури Іван Шпильовий. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року направляє особисто Віталій Кличко. Раніше, з 2 березня 2020 року, роботу зазначеної структури контролював тепер уже екс-заступник голови КМДА Олександр Густелев. * КП “Київпастранс” (Код ЄДРПОУ: 31725604) ** ТОВ “КМ Енерджі” (код ЄДРПОУ: 43252113)  *** ТОВ “Глобал Сейл” (Код ЄДРПОУ: 41915030) **** ТОВ "Глуско Україна" (Код ЄДРПОУ: 40428668) ***** ТОВ "Вєнтус Ресурс” (Код ЄДРПОУ: 38927250) Фото: колаж KВ КиївВлада