Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
30 вересня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Зелений масив: громада Глевахи бунтує проти знищення центрального парку
На Фастівщині у Глевахівській громаді вже понад три місяці не вщухає скандал навколо благоустрою центрального парку. Зчинилася сварка через зрубані зелені насадження під будівництво бігових доріжок. За останні місцева влада готова викласти понад 6 млн гривень. Громадськість проти таких витрат і просить владу зайнятися важливішими соціальними проєктами. Тим часом тривають обговорення щодо реконструкції самого парку. У результаті активісти та влада розділилися на два протиборчі табори.
Як стало відомо KV, з початку літа у Глевахівській громаді не вщухає невдоволення жителів та дискусії довколо реконструкції та забудови центрального парку. Парк розташований по вулиці Вокзальна в так званому районі "Масив" і є єдиним "зеленим острівцем" на території громади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Місцева влада взялася за відновлення місцевого парку: збудувала на його території скейт-парк, у процесі – будівництво нового спортивного стадіону з біговими доріжками та оголосила тривалі громадські обговорення щодо нового проєкту – концептуального плану Центрального парку з розвиненою інфраструктурою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Золоті" доріжки
Приводом же для скандалу стала ситуація з вирубкою зелених насаджень довкола нового стадіону зі штучним покриттям з подальшим будівництвом бігових доріжок і огорожі біля нього. За словами мешканців, їхня вирубка відбувалася незаконно та без відповідних на те дозволів. В одній із місцевих груп місцева жителька Наталія Шабатіна зауважила, що не відбувалися і громадські слухання з приводу вирубки 50-річних лип.
Здивувало проведення робіт і окремих депутатів. Так, депутатка Наталья Ібрагімова наголошувала, що рада надавала дозвіл лише на розробку проєкту під бігові доріжки.
На колективне ж звернення населення місцева влада відповідала, що у 2020 році планувалося затвердити проєкт стадіону вже із біговими доріжками, але у громади тоді забракло коштів. Тож вже цьогоріч план відкоригували і здійснили вирубку 38 дерев під доріжки, спираючись на акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за 2020 рік.
Місцеві жителі же продовжували закликати через інформаціні листівки громаду згуртоватися і відстояти подальше збереження парку:
"Це наш дім! Це наш парк! Збережемо його разом! Місцева влада розглядає лише один проєкт реконструкції парку, за яким майже повністю будуть знищенні дерева, а на їхньому місці – тротуари та майданчики. Скверу не буде! Більше 60 млн гривень кошторис!", – йдеться у листівці.
Також на платформі електронної демократії у липні була зареєстрована петиція з вимогою на повну заборону знищення здорових дерев в сквері по вул. Вокзальна, проведення інвентаризації наявних насаджень та здійснювати надалі реконструкцію парку з максимальним збереженням існуючої екосистеми. 15 вересня петиція набрала необхідну кількість підписів – понад 100 голосів.
"[...] Глевахівська селищна рада продовжує забудову парку! Всупереч думці і бажанням мешканців масиву, що підписались під двома колективними зверненнями проти вирубки в парку дерев, що налічували в кожному по 200 підписів мешканців. Глевахівська селищна рада планує будівництво бігових доріжок із синтетичного матеріалу навколо майже добудованого стадіону із штучним покриттям, яке, до речі, досі смердить [...]", – зауважує Наталія Шабатіна у дописі в Facebook, ставлячи під сумніви і сетифікати щодо якості покриття стадіону.
Крім того, громадськість побоювалась, що знищення багаторічного паркового масиву може повторитися з початком будівництва доріжок.
"На доріжки планують завтра виділити кошти. Що це значить? А це значить, що знову вирубають дерева! Хтось дуже хоче ці доріжки пропихнути, і "відмити" ще більше 6 млн гривень. 12 мільйонів гривень, що "відмили" на стадіоні, виявилось замало. Хочуть ще. Так ось, Глевахівська селищна рада, не дочекавшись рішення депутатів щодо виділення коштів на ці доріжки, на сесії, що запланована на 9 вересня, на 17:00 годину, поспішили викласти тендер на ProZoro. Увага! Тендер вже оголошено, але дозволу і коштів депутати не давали. Як так можна?", – обурюється жителька.
Так, за даними системи ProZorro, проєкт будівництва бігових доріжок для селищного стадіону громаді обійшовся в 45 тис. гривень. А сам же тендер на будівництво доріжок в трохи більше 6 млн гривень був завершений 20 вересня і перемогу в аукціоні здобув приватний підприємець Василь Сміх.
В соцмережах обуренню населенню не було меж. Бентежив їх і вже проведений тендер і вказана в ньому сума вартості будівництва доріжок. А також, що на суд громадськості не представили і саму візуалізацію цих доріжок.
"Вони продовжують проводити тендери, де обирають пропозиції з найбільшою вартістю! Продовжують проштовхувати проєкти, в яких закладено їх інтерес з самого початку! Мають сміливість оголошувати тендери на те, що навіть не прийняли на сесії селищної ради!!! Бігові доріжки за вартістю капітального ремонту трасси Київ-Одеса, вони готові збудувати за будь-яких обставин! Звичайно, на ці гроші напевно вже є плани? Вже все давно поділено?", – написав Дмитро Бондаренко.
Викликали активісти і телебачення, у сюжеті якого було висвітлена недовіра до діяльність голови через начебто дороговартісне будівництво ресторану. Зауважено у відео, що провину за зрубані дерева взяв на себе керівник КП "Добробут" Максим Качула. Останній же під час чергової сесії, за словами активіста Миколи Шабатіна, зізнався, що "випадково зрізав ці дерева, а деревину роздав малозабезпеченим верствам населення".
І як вдалося дізнатися KV, керівник КП "Добробут" вже поніс дисциплінарну відповідальність за зрізані дерева. Його зобов’язали за власні кошти висадити 30 дерев на суму 46,8 тис. гривень та сплатити адміністративний штраф. Виписали керівнику і відповідну догану.
22 вересня активіст Микола Шабатін виклав сюжет у місцеву групу, у якому наголосив, що влада недотрималася обіцяного слова і знову піднімає питання будівництво доріжок. І цього разу жителі розраховують на підтримку місцевих депутатів. Адже тепер місцева влада просто нав’язує громаді черговий проєкт з його реконструкції.
Не розуміли мешканці і важливість реконструкції парку і нагольності будівництва бігових доріжок, наголошували, що на території є куди більш важливіші проблеми для вирішення.
Звичайно, є і мешканці, які підтримали оновлення та благоустрій території.
На часі – реконструкція
Так, 22 вересня відбулися вже треті громадські слухання з розгляду концептуального плану Центрального парку в громаді (попередні – 21 липня та 26 серпня). І згідно із рішенням виконкому від 29 травня, ця процедура має завершится вже 30 вересня. Далі всі пропозиції мають надати на розгляд виконкому з подальшим розглядом на сесії, щоб одержати дозвіл на розробку вже робочого проєкту благоустрою парку.
Запропонований розробником TOB "Лесспроект" до розгляду проєктний план території передбачає організацію в парку озера зі сценою та водоспадом, будівництво дитячого майданчику, вуличного для воркауту та баскетбольного на одне кільце. А також – зону для пікніку з мангалами, алею з лавами, лижеролерну трасу, майданчик для вигулу собак. І звісно, що парковку та вуличні туалети. Варто додати, що ескізний проєкт було розроблено за кошти інвестора і охоплює близько 50% парку.
На знімках: ескізи майбутньої оновленої паркової зони
І враховуючи попередню ситуацію, на перших слуханнях мешканців бентежили питання: скільки планується знести дерев, адже в ескізі була зазначена досить мала кількість дерев і чи планують висадджувати натомість ще додаткові зелені насадження. Адже це єдина зелена зона, яку громада хоче зберегти, а не знищувати. Керівники проєкту запевняли, що це поки що умовні позначення, і для того і проводяться слухання, щоб всі зауваження були враховані та скориговані.
На відео: перші громадські слухання
На відео: треті громадські слухання
Позиція громади
Місцева ж влада надавала офіційні роз’яснення щодо вирубки дерев, зауважуючи, що усе відбулося в межах чинного законодавства, яким визначені вимоги, при виконанні яких постає необхідність у видаленні зелених насаджень, та під контролем селищної ради. Натомість у парковій зоні будуть висаджені нові дерева. На найближчій сесії будуть виділені додаткові кошти на їх закупівлю. Доводила влада правомірність дій і у відповіді на місцеву петицію.
Крім того, у коментарі KV заступник селищного голови з питань комунального господарства, благоустрою та інфраструктури Вікторія Жукова розповіла, що будівництво стадіону з біговими доріжками та концептуальний план парку – це абсолютно різні проєкти та історії.
"Щодо концептуального парку, наголошую, що це поки що ескізні матеріали і, навіть, не робочий проєкт. Проєктант надав свої пропозиції, як саме він бачить реконструкцію парку. І наразі проводяться громадські обговорення, щоб врахувати думку мешканців, влади і самого архітектора. Наразі громада потребує ще одних обговорень. Тому що до загальної концепції поки що так і не дійшли. Із ескізів вже виключено багато запропонованих локацій. Це – спортивні, дитячі, баскетбольні майданчики. Поки що залишається тільки доріжки, і то вони видозмінені, деякі об'єкти переміщені. 29 вересня на засіданні виконкому має бути прийнято рішення продовжити ці обговорення. Дуже важко проводити громадські слухання, адже, зазвичай, на них приходить до 20 активних мешканців. Але це не висловлення загальної думки багатотисячної громади. Тож важко зрозуміти і сформувати цілісну думку одразу", – розповіла Вікторія Жукова.
За словами заступниці, у парку постійно проводяться роботи із його благоустрою, півтора року назад встановили скейт-парк, будуються та реконструюються бігові доріжки. Але сьогодні парк потребує не просто реконструкції, а приведення до відповідності.
"Взагалі вже довго тривають розмови щодо реконструкції парку. Тому що це єдине місце для відпочинку. І звичайно, що це є ініціативою селищної ради. Так як це ескіз, кошторисної частини ми ще не маємо. Започаткована президентська ініціатива, що у кожній громаді має бути новий парк. Тож ми подавали пропозицію від громади на Офіс Президента приблизно на 10 млн гривень. Але це без реконструкції водойми. Звичайно, що для початку робіт потрібні значні кошти. І, по-друге, наразі у громаді є більш важливіші соціальні об’єкти: будується початкова школа у старій частині Глевахи, дитячий садок в селі Мархалівка. Тож наразі ми вислуховуємо населення, збираємо пропозиції і тоді вже почнемо розробляти проєкт. До цього часу сподіваємося, що запрацює програма Президента і громаді не доведеться витрачати кошти з місцевого бюджету", – додала вона.
За її словами, петиція щодо збереження зелених насаджень стосувалася же питання вже побудованого стадіону і вирубки дерев під будівництво саме бігових доріжок.
"Затвердження проєктно-кошторисної документації і відділення під бігові доріжки коштів було знято з питання порядку денного сесії 9 вересня. Тож тема із біговими доріжками закрита: ніхто фінасувати і впроваджувати їх поки що не буде. Є розвиток генерального плану території, який існує з 2017 року. І коли вводяться нові проекти, є потреба в вирубці дерев. Не завжди можна щось зробити і нічого не загубити. Вирубка дерев – це був вимушений крок, до того щоб зробити такий об'єкт. У Глевасі немає належного стадіону для занять спортом. Але коли є потреба, є кошти і нічого не робити – то це найгірше. Дійсно, є активісти, які проти. Тому головою особисто було прийнято рішення призупинити це будівництво", – резюмувала вона.
Думка
Депутат Глевахівської селищної громади Володимир Медушівський:
Наскільки мені відомо, ці обговорення ініційовані безпосередньо селищною радою. Ми, як депутати, наразі не приймали жодних рішень щодо початку таких обговорень. Тому що ще немає дозволу ради на розробку такого проєкту. Ми намагаємося слідкувати і контролювати ці процеси якомога жорсткіше. Тому що питання зелених насаджень нас дуже сильно турбує і громаду також. Самовільно деякі насадження вже були зрізані. Про це в поліцію, безпосередньо у день зрізання, повідомив громадський активіст Шабатін. Відкрита кримінальна справа. Якщо вирубка буде продовжуватися і надалі, то будемо повідомляти у відповідні органи. Є проєкт на стадіон, проєкт на його освітлення і є бажання у місцевої влади запустити проєкт бігових доріжок. Проте, дивлячись на те, які суми планують витратити на ці бігові доріжки, а це понад 6 млн гривень, то ми не впевнені, що підтримаємо таке рішення і не розуміємо навіщо витрачати такі кошти. Тому що у селищі недобудований дитсадок. Тож реконструкція взагалі не на часі. І наскільки пам’ятаю, ці об'єкти в програму соціально-економічного розвитку громади не включені.
Депутат Глевахівської селищної громади Любов Максимова:
Думки різняться: є як прихильники збереження зелених насаджень і проти робіт, так і така ж кількість населення, яка потребує парк. І, якщо деревам 50 років, це не значить, що їх потрібно зберігати до аварійного стану. До мене, як депутата, особисто зверталася громада, зауважуючи на непогоду, і що необхідно кронувати дерева і проводити їх до відповідності. Я вважаю, що такій громаді соромно не мати власного сучасного стадіону. Діти, які займаються спортом, мають нагороди, вимушені орендувати майданчики для тренувань по іншим селам. Крім того, громада будує за власний кошт, це рішення прийнято ще депутатами попереднього скликання. Тому що має досвід обласного співфінансування, де якість не витримує жодної критики. Такий стадіон є в старій частині села. Активісти бунтують щодо очистки води, але станція знезалізнення побудована за співфінансування з обласного бюджету і вона також не працює належним чином. І винних вже не знайти. Стосовно бігових доріжок тривають обговорення, їх ще не будують. Критику влада чує, йде на контакт. Є у нас група активістів, в їх числі член виконкому, які розгойдуючи ситуацію, таким чином висловлюють своє особисте незадоволення голові. Але і батьки мають право, щоб їхні діти займалися спортом. Сьогодні це проблема, а в школі навчається 1400 дітей.
Стосовно ціни, то це відкриті дані, можна промоніторити вартість робіт. Щодо зрізаних дерев, то КП "Добробут" за власний кошт вже придбав п'ятирічні липи для висадження в парку. І це все відомо нашим активістам. Але невдоволені є при будь-якій владі. Тривають слухання і по реконструкції парку й обіцяють врахувати всі побажання. Активісти, які підняли бунт за парк, заявляють про величезний кошторис. Але ж на стадії обговорень, про яку суму може йти мова? Населення просто заплутують. Щодо обвинувачень, що голова будує таким чином власний ресторан. Так, триває будівництво, але цей об’єкт належить його дорослій доньці, яка має власний бізнес, купила цю ділянку і будує там вже 10 років.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у лютому рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, були збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджувало, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тоді поліція та прокуратура розпочали розслідування.
Читайте: Житло чи ринок: громада Бородянки мітингує проти скандального будівництва у центрі селища
Фото: коллаж KVКиевVласть
22 вересня 2021 г. 10:00
Раздел: Стиль
Військовий вишкіл від Криївки Вільних
У Голосієво пройшов VII Патріотичний Табір Військового Вишколу, в якому взяли участь і юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС”.
На стадіоні біля кафедри військової підготовки НУБіП України – провідного закладу вищої освіти – зібралося багато дітей і молоді, щоб познайомитися з військовою технікою, роботою спецпідрозділів, захисниками України, навчитися стріляти, маскуватись, надавати першу медичну допомогу та долати перешкоди.
VII Патріотичний Табір Військового Вишколу присвячений боротьбі зі світовим тероризмом, спрямований, насамперед, на національно-патріотичне виховання дітей та юнацтва. Вишкіл пройшов під девізом: "Захистимо наш світ заради майбутніх поколінь".
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Юні кияни відвідали більше 30-ти різноманітних локацій серед яких були: тир, навчальні класи з військовою технікою, цікаві стенди та інсталяції від ЗСУ, рятувальників і прикордонників. Ми знайомилися зі зброєю, вчились збирати та розбирати автомат, пройшли смугу перешкод. А ще знайомилися з українським волонтерським рухом. До речі, одним із прикладів волонтерства в нашій країні є плетіння маскувальних сіток. Маскувальні сітки — це перш за все захист наших військових на сході, завдяки ним маскують зброю, техніку, бліндажі, тощо. Усі охочі мали змогу долучитися до доброго діла. Сітка плететься в довільному порядку, головне не робити "гострих кутів". За словами волонтерів, сітка, яку ми плели, поїде до дев'яносто третьої окремо механізованої бригади "Холодний Яр".
Дуже багато зацікавлених було на локації, присвяченій японській культурі, а саме ніндзюцу. Ніндзя навчали дітлахів володінню дерев'яною зброєю, а більш старшим киянам пропонувалося справжньою катаною розрубати навпіл пляшку наповнену водою! Також можна було навчитися метати сюрикени та цвяхи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Після такого насиченого проведення часу всіх пригощали смачним обідом та напоями.
Щодо надання домедичної допомоги. Я звернув увагу на те, що до приїзду медиків людину без свідомості краще не ворушити: дивлячись, де це знаходиться, в якій ситуації. Якщо людина без свідомості, треба в першу чергу викликати швидку. Наприклад, якщо у неї зламаний хребет, то не треба її взагалі чіпати. Потім можна її перевернути на бік.
"Раніше я бачила як надавати першу домедичну допомогу. Треба знайти точку між кадиком і між верхніми ребрами, поставити два пальці. Раніше я знала, що треба просто знайти серце і почати качати. Це була така друга перевірка для себе", — каже 11-річна Поліна.
А потім – урочисте закриття заходу та вручення дипломів учасникам вишколу.
“Захід набирає обертів. За 4 роки кількість учасників зросла з 60 до 500. Зростаюче покоління має знати історію нашої землі, новітніх героїв, вчитися відважно відстоювати рідні кордони, право на суверенність, захищати демократичні цінності та людську гідність. Діти повинні мати уяву про те, як поводитись у критичних ситуаціях, як захистити себе та інших”, — зазначають організатори.
У своєму вітальному слові голова Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Сергій Садовой відзначив важливу роль таких заходів у патріотичному вихованні підростаючого покоління і його зв’язок із героїчним минулим і сучасним.
Організаторами одноденного табору військового вишколу є БО “БФ “Криївка вільних”, Голосіївська районна адміністрація та Голосіївський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у співпраці з Національним університетом біоресурсів і природокористування України.
Локації для проходженя вишколу підготували: Державна прикордонна служба України, Мобільний рятувальний центр ДСНС України, Цивільно-військове співробітництво — CIMIC, Кавалерійська рота, Патрульна поліція Києва, ГФ " ВАРТА Корчуватого”, Територіальна оборона Голосіївського району, Громадське Формування Самооборона Обухівщини, Громадська спілка “Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО — Вінниця”, ГО “Громада Корчуватого”, Рада ветеранів АТО Голосіївського району м. Києва, Муніципальна Варта Києва, БО БФ “Вільні-UA”, Офіційне представництво 911 в Україні ВГО “Українська Служба Порятунку”, ВГО “Сокіл”, ГО “СВІТАРТА”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"Фото: Леонід Рудаков, фб сторінка "Криївка вільних"
КиевVласть
31 серпня 2021 г. 19:35
Раздел: Стиль
Афіша театру “Чорний квадрат” на вересень 2021
Театр-студія імпровізації “Чорний Квадрат” та концерт-хол Caribbean Club пропонують насичену театральну програму на цей місяць. Щотижня заряджатися позитивними враженнями киян і гостей столиці запрошують на комедійні вистави.
1 вересня, середа
“Шукаю чоловіка на кожен день”
Лірична комедія про кохання. Підходить для людей, які люблять романтику на межі з казкою і хеппі енди. Без вульгарності, проте з еротичними моментами, без величезного філософського сенсу, однак теми вистави близькі кожному з нас. Кохання буває різне, у кожного воно своє і проявляється по-своєму. Воно живе в нас. Заради нього люди готові робити божевільні і нереальні речі. І як мало потрібно часу, щоб зрозуміти та відчути “що таке кохання і з чим його їдять?!”. Сюжет вистави не такий простий, як може здатися, і в цьому його фішка.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
8 вересня, середа
“Попередні пестощі”
Гостро-сексуальна комедія з ліричним ухилом. Любов, розтягнута в часі та секс, знайдений через роки. Історії про те, як хотілося, але не склалося, або склалося, але не так. Що і як саме – актори розкажуть дуже докладно. Відверті теми, щирі розмови. Кокетство і флірт, печаль і сміх, любов і ненависть. Мінімум вульгарності, нуль порнографії та максимум відвертості чекають на гостей вечора. Постановка для дорослих людей, – не по паспорту, а за станом душі.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
11 вересня, субота
“Секс на пляжі – не тільки коктейль”
Легкий, смішний та добрий спектакль. “Тихий, ледь чутний шум прибою, легкий морський вітерець надає відчуття свіжості, білозубий мулат підносить “Мохіто”… М’який шезлонг, відчуття легкості, сонні мрії і прокидатися не хочеться, хочеться співати від усвідомлення щастя”, - так уявляли собі відпочинок біля моря герої вистави, а вийшло… А вийшло, звичайно ж, набагато цікавіше. Ще не придумали чим зайнятися у відпустці? На цьому спектаклі вам дадуть кілька порад.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
15 вересня, середа
“Тестостерон або Пір Духа”
Це унікальний спектакль не схожий на інші спектаклі “Чорного Квадрата”. На нього варто приводити друзів-іноземців, тому що він буде зрозумілий навіть без перекладу. У ньому є і повністю німі етюди, і танці, і веселі монологи, і масові сцени. Це суцільна експресія, безжально оголені емоції, фонтан позитиву і самогубної іронії. Після перегляду вистави виникає сильний сум з приводу того, що все так швидко закінчилося.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
22 вересня, середа
“Сексом дружбу не зіпсуєш”
Буває так: лежиш з людиною в ліжку і думаєш, що у вас любов, а виявляється – дружба. А буває так: живеш з людиною в одному під’їзді десятки років і у вас могло б бути, але не було. Заходиш до нього по-сусідськи, і тут у вас трапляється! Як це? Чому тільки зараз? Навіщо це треба? І що з цим робити? Вистава дає відповіді на всі ці питання і, звичайно, задає нові.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
29 вересня, середа
“Офіс. Запали в собі бажання”
Цей спектакль можна було б назвати “Хроніки одного офісу”. Історія про “білі комірці”, яким набридло нічого не робити, і вони вирішили плюнути у вічність. У виставі є все: фірмовий гумор, філософія, романтика, Бетмен, інтриги, поліція, Чіп і Дейл, що поспішають на допомогу, любов, секс, Гогі і поезія.
О котрій: 19:00
Квитки від: 290-590 грн
Квитки: caribbean.com.ua
Фото: Caribbean Club
КиевVласть
6 серпня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Сміття і політика: екоактивісти заблокували полігон на Бориспільщині через київські відходи
Навколо Глибоцького сміттєзвалища поблизу Борисполя продовжується багаторічний скандал. Останніми тижнями активізували діяльність екоактивісти, блокуючи проїзд сміттєвозів на полігон. Вони переконують, що компанія-орендар землі протизаконно звозить відходи зі столиці. У компанії не заперечують, що обслуговують різні фірми, в тому числі з Києва, але вказують, що все за законом. У кулуарах міськради подейкують, що сміттєвий скандал – лише видима частина айсбергу. А невидима – це конфлікт всередині мерської політсили.
Початок конфлікту
Як стало відомо KV, 13 липня на сесію Бориспільської міської ради прийшли активісти, які вимагали зустрічі з головою громади Володимиром Борисенком з приводу припинення роботи Глибоцького сміттєзвалища.
Як зазначив представник активістів, міська влада ігнорує проблему стихійного сміттєзвалища і не чує місцевих жителів, тому вони були вимушені прийти на сесію. Борисенко сказав, що він переконаний, що “це чітко спланована проплачена акція” і він відносить їх до терористів, а не до друзів, і “з терористами перемовин не ведуть”. Після цього почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Далі активісти покинули залу і сесія продовжилася.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Варто зазначити, що, за даними ЗМІ, у 2002 році ТОВ “Еко-Сервіс” з метою будівництва полігону твердих побутових відходів взяло в оренду у комунального підприємства “Виробниче управління комунального господарства” земельну ділянку площею 6,0382 га. Полігон ТПВ у результаті не побудували, однак сміття все одно приймали. У результаті це призвело до утворення сміттєзвалища.
На сайті Всеукраїнської екологічної ліги повідомлялось, що при обстеженні на ділянці було виявлено витоки фільтрату на поверхню, зокрема, за межі полігону.
На сміттєзвалищі відсутні необхідні норми для роботи полігону. Це огорожі вздовж периметра території висотою 2-2,5 м або земляний вал висотою 1,5-1,7 м, шириною 3-3,5 м; система збору зливових, талих вод та метод їх відводу через очисні споруди; система збирання фільтрату; протифільтраційний екран з природних або штучних матеріалів із коефіцієнтом фільтрації води не більше 10-9 м/с; система очищення коліс автомобілів при виїзді зі сміттєзвалища; заходи з ущільнення відходів та укриття ущільнених відходів мінеральним грунтом через кожні 2-2,5 м відходів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Блокування роботи
19 липня активістами було заблоковано проїзд до полігону, про що повідомили на сторінці КП "Виробниче управління комунального господарства". Через це був порушений графік вивезення сміття з міських майданчиків поблизу багатоповерхівок, з приватного сектору та сіл Бориспільської громади.
Як повідомлялось у сюжеті “Всесвітньо-Броварського телебачення”, активісти перевіряли документи у автомобілів, які везуть сміття із Борисполя. Зазначається, що жодних документів вони не мали, більш того, з'ясувалося, що лише 7 автомобілів дійсно везли сміття з громади, а ще близько сотні – з Києва, Броварів та інших міст.
За інформацією КП “ВУКГ”, відновили вивезення сміття лише наступного дня, 20 липня. За півтора дні на території міста були повністю переповнені сміттєві баки.
Ще декілька днів активісти блокували та розблоковували роботу сміттєзвалища. 24 липня керівник ПОПП “Національний Корпус” та голова “Молодіжної Ради” Павло Донченко повідомляв, що директор ТОВ “ЕкоСервіс” спробував силовим шляхом розігнати протест, на місце привезли автобус з “тітушками”. Однак, активісти змусили їх піти.
Станом на 27 липня ТОВ “ЕкоСервіс” зачинив сміттєзвалище, утворився затор із комунального транспорту. Активісти продовжували акцію протесту, але пропускали весь міський транспорт і протестували лише проти київського сміття. Після обіду КП “ВУКГ” повідомило, що робота розблокована.
За словами Донченко, ПП “Національний Корпус”, ГО “Союз Захисників Природи”, ГО “Традиція і Порядок”, ГО “Український Стяг” вимагають рішучих дій міської влади та керівника “ВУКГ” у ситуації, яка склалася.
Як розповів KV директор ТОВ “ЕкоСервіс” Геннадій Каргін, він не виключає, що причина даної ситуації може стосуватись політики.
“Я не знаю, чого хочуть добитись активісти і які насправді причини їхній дій, можливо все це через політику. Але наразі моє підприємство зазнає колосальних збитків, я змушений відправляти працівників у відпустку, хто не захоче, взагалі звільниться. Техніка простоює. Колись на цьому місці було сміттєзвалище і зараз сценарій повторюється. Я два роки приводив полігон у нормальний стан. Зараз же автомобілі почнуть висипати сміття там, куди змогли довести. Воно буде всюди, у полях. Ми продовжуємо фіксувати порушення законодавства з боку цих активістів. Звертались до поліції, прокуратури, СБУ, мерії, відкриті кримінальні провадження. Але жодної реакції я не бачу. Мені невідомо, що відбувається у кабінетах чиновників, але я добре бачу, що відбувається тут. Якщо ще місяць ми працюватимемо у такому підвішеному стані, то на ліквідацію наслідків потрібно буде мінімум півроку. Вже зараз сміття відкрите, такого не має бути. Ми регулярно закупаємо грунт, зараз ці активісти не пропускають наші автомобілі із матеріалом для пересипання, дизпаливом, ні автомобілі фірм, які реально сплачують нам кошти за тарифом 189,14 гривень. Тому що КП “ВУКГ” сплачує у шість разів менше, як орендодавець, ми завжди йшли їм назустріч. Лише автомобілі КП активісти пропускають, але і вони вивозять сміття не з усього Бориполя та району”, – каже він.
За його словами, компанія вимушена зупиняти прийом усіх автомобілів на 3-4 години і маленьким автомобілем їздити на сусідні заправки за паливом.
“А за цей час утворюється черга і всі одночасно скидають сміття. У нормальному режимі його неможливо обробити. Якщо з нас почнуть вимагати якісь гроші, то нам простіше закрити підприємство і поїхати в інше місце. Ми маємо договори із різними компаніями. Кожного року підбиваємо цифри, скільки сміття ми зможемо взяти і на які суми, щоб перекрити “шару”, яку має “ВУКГ” і вирівняти ситуацію. Це і Бориспільський район, і Київ. Особисто мені взагалі не важливо, чиє це сміття, головне, що це не хімічно небезпечні відходи. Я впевнений, що за три дні це сміття буде повсюди. А мені цього б дуже не хотілось, я сам живу у Бориспільському районі. Тому сподіваюсь, що люди почують і зацікавляться тим, що відбувається насправді”, – закінчив він.
Перемовини
21 липня Павло Донченко повідомляв, що “Національний Корпус” виступив гарантом домовленостей між активістами та міською владою. На зустрічі були присутні активісти з “Союзу Захисників Природи”, які, за його словами, блокують сміттєзвалище, міський голова Володимир Борисенко та його заступник.
За його словами, були прийняті альтернативи вирішення конфлікту. По-перше, КП “ВУКГ” надав список сміттєвозів, які знаходяться на балансі підприємства, і на сміттєзвалище починають пропускати місцеві сміттєвози для уникнення екологічної катастрофи в Бориспільській громаді. Проїзд на сміттєзвалище для автомобілів з інших регіонів надалі заборонений.
По-друге, “Національний Корпус” та “Союз Захисників Природи” вимагають від міського голови та профільних заступників публічного звіту з виконаною роботою в напрямі утилізації сміттєзвалища, будівництва сміттєпереробного заводу та всіх інших кроків у вирішенні даного питання.
І останнє – був підписаний тристоронній меморандум між “НК”, “СЗП” та міською радою, в якому міська рада зобов'язується не продовжувати договір оренди з ТОВ “ЕкоСервіс” після його закінчення, а по можливості достроково розриває договір та називає часові рамки будівництва сміттєпереробного заводу або комунальної лінії з сортування сміття. Також зазначається, що активісти “НК” та “СЗП” долучаються до робочої групи з пошуку інвесторів для будівництва заводу.
В свою чергу голова громади Володимир Борисенко зазначив, що від міської влади були надіслані всі необхідні документи та звернення до відповідних відомств щодо діяльності полігону.
“Друга зустріч, що відбулася, коли я став міським головою, стосувалася саме Глибоцького сміттєзвалища. Ми не просто хочемо розв’язати цю проблему, а активно рухаємося в цьому напрямку. Та це не вирішується сьогодні за помахом чарівної палички. На все потрібен час. Але найголовніше — суттєві кроки ми вже зробили й надалі рухатимемося в цьому напрямку. [...]Як я бачу вирішення ситуації, що склалася? Лише у законний спосіб. Брати на себе відповідальність — задача не з простих. Я це знаю, як ніхто інший”, – написав він у Facebook.
При цьому на засіданні виконкому Бориспільської міськради 26 липня було порушено два кримінальних провадження щодо Глибоцького сміттєзвалища.
“Поліція продовжує забезпечувати охорону публічного порядку на сміттєзвалищі біля Глибокого. Загалом, начальник Бориспільського районного управління поліції Тарас Кравчук повідомив, що станом на сьогодні за фактом перешкоджання екоактивістами проїзду техніки КП “ВУКГ” на Глибоцьке сміттєзвалище складено 6 адмінматеріалів (які відправлені на розгляд) та порушено 2 кримінальних провадження”, – йдеться в повідомленні виконкому.
У керівництва району щодо ситуації протилежна думка. Голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко вважає, що полігон плацює законно.
“Глибоцький сміттєвий полігон діє законно, нині його часткове блокування призвело до ситуації, коли відходи з громад не завжди можуть потрапити на місце призначення. Тому дане питання окремо обговорено з головами ОТГ”, – писав він у Facebook.
Як розповів у коментарі KV колишній секретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок, щодо Глибоцького сміттєзвалища вже було відкрито купу кримінальних проваджень, тривали суди.
“Дві третини звалища наразі знаходяться на території паю, який належить пенсіонерці. Коли ще не було кадастру, одночасно видали пай і дали дозвіл на смітник. Я був одним із ініціаторів розірвання договору оренди. Ми виграли всі суди від міської ради. Коли дійшло до касаційної справи у Верховному суді, тодішній перший заступник Микола Корнійчук відкликав позов, мер пішов у відпустку. Сума оренди там взагалі смішна – 2 400 гривень. Договір оренди по закінченню строку у три роки мав бути завірений нотаріусом. Цього не зробили. Тому договір – це просто папірець. А взагалі ситуація не вирішиться, пока люди не почнуть сортувати сміття. Зараз його везуть на полігон просто трактором, все підряд. А сортування зменшило б його обсяг на 40%”, – каже він.
Як розповів KV депутат Київської обласної ради (“Європейська солідарність”) Володимир Горковенко, ситуація трохи виходить за межі Борисполя.
“Тут грають не місцеві, а грають місцевими – і мером, і політичними силами. Конфлікт спровокований зовні, про причини мені складно здогадатись. Але саме мешканці не страждають від того, що відбувається. Сміття вивозиться, активісти жодним чином не блокують вивезення сміття з Борисполя. Вони лише перевіряють документи і “необліковане” сміття не пропускають. Про те, що проблему сміття потрібно вирішувати, говорили всі політичні сили перед виборами. Найбільш оптимальний варіант наразі – рекультивація існуючого сміттєзвалища і створення передумов для будівництва сміттєпереробного заводу. Який шлях тут обере міська влада, залежить тільки від їхнього бажання. На жаль, поки ніяких дій у бік будівництва не відбувається. Навчити людей сортувати сміття за рік – неможливо, потрібно років 10. Тому такий варіант не вирішить проблему. А сміттєвий коллапс станеться тут вже через рік – коли згідно меморандуму буде розірвано договір із сміттєзвалищем. Для цього багато розуму не потрібно. Але ж потрібно мати альтернативу”, – каже він.
Політична складова
Як вдалось дізнатись KV, в стінах міськради існує кілька версій щодо причин боротьби активістів із полігоном, але позиція більшості депутатського корпусу – місто не повинно взагалі влазити у цю історію, тому повністю абстрагувалось.
“Там є броварські активісти, люди Корчинського, а сам він – від “порошенків”. Поставили завдання, активісти погнали. Одна з версій – боротьба суто між активістами та “ЕкоСервісом”, щоб ті закрились. Але питання – закрились для покращення екології чи для покращення власного матеріального стану? Цих персонажів у нашому місті ніколи не було. І раптово з’явились. Інша версія їхньої появи ще цікавіша. Вони приїхали на сесію, коли заступником голови призначили Грону. Зараз він від ОПЗЖ, але колишній “бппшник”. Його кандидатуру подав сам Борисенко, який від “ЄС”. І проголосували за це майже всі його однопартійці. Після цього з областного штабу дали команду “валити” мера. Що в місті найбільш болюче та смердюче? Смітник! Срач почався всередині партії. Скинути Борисенко нереально, бо він обраний людьми. Але виключити із фракції і потім спробувати застосувати імперативний мандат збором підписів нібито пригрозили. Але до сьогодні жодних рухів у цей бік немає, можливо ситуацію замяли. А активісти мабуть ще розраховують збити грошей з “ЕкоСервісу” і поїхати”, – каже співрозмовник KV, який побажав залишитись анонімним.
Читайте: Глава Бориспольской общины Борисенко получил нового заместителя
Дійсно 13 липня на сторінці Бориспільської організації “Європейської солідарності” з'явився допис, у якому зазначено, що “голосування депутатів фракції “Європейська солідарність” у Бориспільській міськраді за представника окупаційної платформи за життя Євгенія Грону – це плювок у мешканців бориспільської громади”. Також там додали, що за результатами цього голосування будуть прийняті кадрові рішення.
З анонімного джерела в центральному офісі політичної сили “Європейська солідарність” KV повідомили, що розмова з депутатами в офісі відбулась і будуть прийняті політичні рішення. “Тут потрібно розмежувати – до мера нехай питання ставлять виборці. А щодо депутатів дійсно рішення будуть прийняті. За призначення Грони вистачило б голосів і без “ЄС”. Але деякі депутати від “ЄС” проголосували за таке рішення всупереч ідеології та партійних принципів. Після того була зустріч з керівником партійної організації і була розмова з депутатами, які підтримали призначення Грони. Будуть прийняті відповідні рішення на рівні партійної організації. Таке ходіння “наліво” ніхто пробачати не буде. Вони підірвали репутацію партії на всій Київщині. І насправді ситуація не пов'язана із активістами. Те, що вони прийшли на сесію, де призначили Грону, просто співпадіння. Просто одночасно тривають два процеси і здається, що вони пов'язані”, – зазначили там.
“У цій історії однозначно є політика та гроші. За останніми даними, у міськраді почався конфлікт між головою, секретарем і заступником. Заступник Горкун каже, що розривати договір оренди не потрібно. Борисенко підписав меморандум про розірвання договору. А один із засновників “ЕкоСервісу” повязаний із Юрієм Довгалюком. Грубо кажучи, це “хазяїн” секретаря Байчаса. Тому заяви міськради протирічать одна одній. Вже заявили, що активісти на Байчаса наїзджають”, – прокоментували KV з ще одного анонімного джерела у міськраді.
Нагадаємо, як раніше писала KV, КП “Броваритепловодоенергія” за 1,48 млн гривень замовило техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту реконструкції каналізаційних очисних споруд Броварів. Ймовірно, влада все ж таки вирішила здійснити ще одну спробу оновлення місцевої каналізації. Перша спроба була здійснена ще у 2016 році. Тоді вказували на необхідність збільшення потужності очисних і навіть затвердили відповідний проєкт реконструкції, який мали реалізувати у 2017-2019 роках. Але далі справа не пішла. Місцевим мешканцям, які потерпають від смороду і нерідко нарікають на прориви каналізації, залишається лише надіятися, що ця спроба буде вдалою.
Читайте: Мэр Борисполя Борисенко не знает, кто претендует на должность его замов
Фото: коллаж KV
КиевVласть
14 липня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Дійшло до збройного: громада Крюківщини зчепилась із забудовником через прибережну смугу
Черговий будівельний скандал спалахнув на Київщині: активісти села Крюківщина борються за збереження вікових дубів на прибережній захисній смузі річки. Вони наполягають, що забудовник, не маючи жодних дозволів, зазіхнув на територію, де вони відпочивають. Тим часом сам забудовник пояснює, що землю придбав і має затверджений проєкт будівництва таунхаусів. Більш того – із активістами уклав меморандум та зобов’язався облаштувати їм сквер. Однак, бійки та стрілянина на “полі” будівництва продовжуються. Поки влада відмовчується, місцева прокуратура – пішла до суду.
Протистояння та зламані ребра
Як стало відомо KV, 15 червня сталась бійка між активістами села Крюківщина та забудовником ТОВ “С Девелопмент”, який почав вирубку вікових дубів на прибережній захисній смузі річки Сіверка.
Як написав на своїй сторінці в Facebook депутат Київської обласної ради Володимир Тимофійчук (“Слуга народу”), представники забудовника вчинили бійку з місцевими жителями, які стали на захист дубів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“За моєю інформацією одному з протестувальників зламали ребро. В результаті його забрала швидка, а бізнесмени продовжили вирізати дерева”, – написав він.
Варто зазначити, що протистояння між забудовником та громадою розпочалось на початку березня. Як розповіла у коментарі KV місцева активістка Лілія Котирло, рішенням Крюківщинської сільської ради у 2017 році було затверджено проєкт землеустрою та передано Семенюті Миколі Петровичу у власність земельну ділянку площею 0, 2101 га (кадастровий номер 3222484001:01:018:5011) для ведення особистого селянського господарства.
“На тій ділянці було 62 дуба та акації, не знаю, яким чином, але оціночну вартістю затвердили 11 тисяч гривень. У 2019 році Семенюта зареєстрував право власності на ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У серпні минулого року він продав ділянку забудовнику Трухану Віктору Володимировичу, яким вказану земельну ділянку було поділено на 17 окремих земельних ділянок. Це була остання ділянка, де місцеві жителі могли відпочити, посмажити шашлик, взимку дітям було де покататись на санчатах. У березні вже цього року забудовник активізувався. Хотів огородити ділянку кілками, громада не дала. Вони привезли близько 30 осіб “тітушок”. Вже на початку квітня знов приїхали з “тітушками” і встановили паркан. Жодних погоджувальних документів вони не мали, це зафіксовано головою земельної комісії, старостою, але вони чомусь не зупинили забудовника”, – каже вона.
За її словами, будівництво є доволі проблемним, оскільки у селі відсутня централізована каналізація, тому невідомо, яким чином забудовник буде проводити її до будинків. До того ж, місця для паркування автомобілів там немає.
“Громада зібрала 182 підписи і подала до Вишневої міської ради звернення для створення робочої комісії щодо ситуації. Жодної реакції. Ми були в обласній адміністрації, за місяць нічого не змінилось. Лише депутати облради прийняли рішення звернутись до прокуратури щодо ситуації, яка склалася. Тим часом періодично наскакують “тітушки”, продовжуються бійки, стрілянина. Одному з наших активістів зламали ребро. Поліція бездіє, забезпечення позову на арешт ділянки відхилено. Екологів у межах кримінального провадження не залучили”, – додала вона.
Варто зазначити, що ще у травні мешканці Крюківщини намагалась відстояти цінні дерева, отримавши підтримку місцевих депутатів. Так, поки вони виступали на сесії Вишневої громади, забудовник вже почав вирубку.
Як зазначила Лілія Котирло, спочатку було вирубано 5 дубів, потім – 10, а станом на зараз забудовник знищив 26 дубів, вік яких перевищує 100 років.
Позиція забудовника
За даними YouControl, ТОВ “С Девелопмент” було зареєстровано у листопаді 2017 року в селі Софіївська Борщагівка на вулиці Соборна. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Керівником, засновником та бенефіціаром компанії є одна особа – Андрій Вікторович Трухан.
Як розповів він у коментарі KV, компанія має усі необхідні дозволи для будівництва.
“У жителів до нас немає жодних претензій, у них є претензії до влади, ніби вони з порушеннями видали землю. Але ми цього не знаємо, ділянку ми придбали, точніше придбав мій батько. Знайшли оголошення, зв'язалися з людиною, все оплатили, отримали дозволи і почали будувати. Раптом така ситуація з активістами. Як з'ясувалося, головна активістка сама хотіла придбати цю землю. Але продавець не погодився на її вартість, як він нам розповів, ми запропонували більше. Проєкт будівництва погоджений. Плануємо будувати таунхауси. На 16 ділянках по одному будинку – два поверхи і мансарда. Хочемо, щоб там жили люди, в тому числі й ми самі, мені дуже подобається та місцевість. Щодо дубів – коли ділянка виділялась колишньому власнику, головний еколог області тоді підписав акт зелених насаджень. Їхня вартість була відшкодована. Більш того, було відшкодовано за 60 дубів. А наразі ж йдеться лише про 13 дубів від вирубку. Вже з них зрублено шість. Активісти підняли такий “кіпіш”, кажуть, що там величезна кількість дубів. Вони побили мого прораба, повністю зламали паркан, нанесли матеріальні збитки. Я планую подавати до суду”, – каже він.
За його словами, вони планують рухатись виключно у юридичному полі і жодним чином не ведуться на провокації.
“Наша мета – не воювати. Ми просто хочемо побудувати комплекс. Пропонували активістам зустрітись у сільській раді, поїхали на зустріч. Вони просто нас покрили матюками. Призначили знову зустріч, вони не приїхали, а влаштували у цей час мітинг. Я не розумію їхню позицію. Та одного разу із частиною активістів ми таки зустрілись і в сільській раді підписали меморандум, який став гарантійним листом про те, що ми на кожне зрубане дерево висадимо чотири нових у тому місці, де вони скажуть. І на ділянці, де ми будуємо, залишається загальна зона з дубами, ми її облаштуємо, зробимо освітлення, поставимо лавочки і передамо на баланс громади. Частину активістів це влаштували. Інші, які мають “шкурний” інтерес, не погодились”, – закінчив він.
Мовчання влади
Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київської обласної ради підтримали колективне звернення представників територіальної громади Крюківщини до Прокуратури Київської області, Головного Управління Національної поліції України в Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держекоінспекції Столичного округу.
Там йдеться про порушення водного законодавства, невизначеність правового статусу земель водного фонду в селі Крюківщина, передачу в оренду водних об’єктів з порушеннями чинного законодавства, забруднення нечистотами невідомого походження водних об’єктів, незаконні будівельні роботи в руслі річки, порушення природоохоронного законодавства на території діючих заказників місцевого значення, незаконні вирубки лісових насаджень, численні порушення забудовниками. А також – невиконання своїх функцій органами місцевого самоврядування та бездіяльність правоохоронних органів та органів прокуратури.
Староста Крюківщини Євген Ломінський відповів KV, що не готовий спілкуватись, оскільки знаходиться у тижневому відрядженні.
Голова Вишневої громади Ілля Діков також відмовився коментувати ситуацію KV, зіславшись на відпустку.
Кримінальні провадження та суд
Ще наприкінці травня Київська обласна прокуратура у відповіді на запит активістів повідомляла, що Києво-Святошинською окружною прокуратурою було підготовлено позов до суду щодо визнання недійсним та скасування рішення Крюківщинської сільської ради про відведення землі у приватну власність Семенюті М.П., рішень державного реєстратора та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок водного фонду загальною площею 0,2101 га, які утворились внаслідок поділу спірної ділянки.
1 липня заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської територіальної громади Бучанського району Київської області подав позов до Києво-Святошинського районного суду. Відповідачами виступають Трухан Віктор Володимирович, Семенюта Микола Петрович та Вишнева міська рада.
За даними KV, розгляд справи у суді призначено на 15 липня.
Нагадаємо, як раніше писала KV, з початку літа не вщухають пристрасті навколо можливої забудови Чернечого лісу. Тут планують звести базу відпочинку з котеджами. Жителі Феодосіївської громади, яка вісім років тому уклала договір оренди із забудовником, всіляко намагаються відстояти заповідну зону: мітингували, проводили слухання. Наразі домоглися створення робочої групи, яка розгляне можливість розірвання договору. Тим часом активісти підготували позов до суду для зміни цільового призначення землі і у подальшому – створення там Національного парку. Але йти до суду планує і забудовник – він вимагатиме компенсації.
Читайте: Пустили з молотка: дитячий табір “Святошин” приватизувала компанія з кіпрським засновником
КиевVласть
25 квітня 2021 г. 17:30
Раздел: Стиль
Колись у цього міста були теплі долоні, а тепер тут – дикі джунглі
35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Серіал “Чорнобиль” подивилося півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження лавиною. І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації.
Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років.
Дорога на Чорнобиль
Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються.
Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно.
А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів.
Два роки тому перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км.
На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі.
Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині).
"Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...".
Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти...
На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути!
Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации.
Радіоактивні хмари розстрілювали
Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією.
"Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт.
Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села...
Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою.
Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі.
А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною.
Містом блукали покинуті собаки й коти
Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту.
"Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола.
У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення.
Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали.
Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна...
Назад у майбутнє: місто-привид
У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей.
В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину міста, прямо чи праворуч — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль.
Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу.
"Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах."
Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся. В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу...
На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто.
Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який так і не відкрився. Атракціони й досі дуже сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”, готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть!
В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків…
Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів.
А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду.
Настав час нагнати справжньої жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг. Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і 20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні.
Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця!
Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти.
В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день..
"Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов.
Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини.
Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання.
Повертаємося назад
Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку...
Шість реакторів
Ми поїхали далі, до четвертого реактора.
А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе.
Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану.
Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію.
Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.
Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає!
Ми зупинилися на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності.
Чорнобиль 2
Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Радіолокаційна станція “Дуга” або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні помилки в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”).
Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни
За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття.
"А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта".
Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик.
На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми.
"З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені.
Браконьєри
Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить".
Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже.
Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
9 квітня 2021 г. 13:00
Раздел: Тексти
Житло чи ринок: громада Бородянки мітингує проти скандального будівництва у центрі селища
Наприкінці березня Бородянська селищна рада продовжила договір оренди землі на центральному ринку компанії, що належить місцевому депутату. Громада заявила, що таке рішення незаконне і має низку порушень, через що вийшла на мітинг. Тим часом влада селища відмовчується, а депутат-підприємець стверджує, що проводить реконструкцію на ринку та має на це всі дозволи. Однак, в кулуарах вже подейкують – око на землю Бородянки поклав забудовник із Ірпеня, тому ця історія може закінчитись новобудовами на місці ринку.
Скандальне рішення
Як стало відомо KV, 30 березня депутати Бородянської селищної ради підтримали рішення “Про розгляд листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “Бородянка” про поновлення строку дії договору оренди землі №237/19 від 1 квітня 2019 року загальною площею 0,1713 га по вулиці Центральна, 345 в смт Бородянка Київської області”.
У документі йдеться про поновлення договору оренди строком на півроку.
“Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “Бородянка” строк дії договору оренди землі №237/19 від 1 квітня 2019 року площею 0,1454 кадастровий номер 3221055100:01:001:0041; площею 0,0260 кадастровий номер 3221055100:01:001:0042 по вулиці Центральна, 345 в смт Бородянка Київської області на 6 місяців з 1.04.2021 року по 1.10.2021 року”, – зазначено там.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Рішення до порядку денного було внесено “з голосу” депутаткою від “Нових облич” Іриною Захарченко. У результаті його підтримали 18 депутатів: Наталія Никифорова, Ігор Конопацький, Діна Салахова, Ірина Захарченко, Георгій Єрко, Любов Свінтуховська, Олександр Савченко, Сергій Кулик, Володимир Тонюк, Наталія Новікова, Володимир Віннічук, Михайло Музиченко, Тетяна Пільник, Надія Бердник, Геннадій Шапаренко, Тетяна Науменко, Дмитро Науменко, Валентина Клевчук.
Головував на сесії виконуючий обов'язки голови Георгій Єрко, оскільки очільник громади Олександр Сахарук, за офіційною інформацією, у той час був у відрядженні. Раніше він переконував занепокоєних мешканців, що питання про продовження оренди у порядку денному не стоїть, а, отже, таке рішення не може бути прийняте.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Мітинг
Одночасно із проведенням сесії 30 березня, в центрі Бородянки відбувся мітинг жителів селища, зокрема – власників торгових місць центрального ринку, де наразі ведуться будівельні роботи.
Протестувальники виступали проти прийняття рішення щодо продовження договору оренди ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”. Директором підприємства є депутат селищної ради Роман Дяченко (“Нові обличчя”), представником – Наталія Бойчук, яка, за інформацією ЗМІ, є колишньою співмешканкою екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка.
Як розповів KV місцевий активіст Роман Шнуренко, починаючи із 2000-х років, майно, що розташоване на вищезгаданих ділянках, перебувало у власності декількох підприємств: спочатку належало футбольному клубу “Система”, потім – було передано СФК “Борекс” (однак, у 2018 році в судовому порядку таке право було скасовано), а далі, також у 2018 році, дивним чином воно опинилось у ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”. За однією версією, компанія отримала майно, як правонаступник, за іншою – придбала його.
“Наразі на центральному ринку розпочато капітальне будівництво, яке видають за реконструкцію. Що саме там будують – невідомо. Проєкт будівництва дуже дивний, жодних пояснень не надають. Підприємці, які мають торгові точки на ринку, дуже занепокоєні. У селищній раді кажуть, що не видавали містобудівні умови. За деякою інформацією, їх підробив архітектор селищної ради Міщенко. І наразі будівництво має масу порушень – ведеться забудова за червоною лінією, відсутній пожежний відступ від будівлі магазину “Фора”. Ділянка, на якій відбувається будівництво, має адресу вулиця Центральна, 347, але там взагалі ніякого майна і будівель не було, аби компанія могла отримали дозвіл на оренду землі. А в нібито дозволах вказана адреса – Центральна, 345 і йдеться про реконструкцію наявних торгівельних будівель. На тій ділянці був розташований МАФ – “шапіто”, який був розвалений Дяченком у 2018 році. Тому громада категорично була проти продовження оренди землі, яку взагалі компанія отримала незаконно, оскільки у неї не було жодного майна. У 2018 році Роман Дяченко став депутатом селищної ради. Домовився із Сахаруком щодо дозволів. У 2019 році був підписаний договір оренди на дві земельні ділянки. Але ж тоді Олександр Сахарук визнав, що він укладений за підробленими рішеннями сесії. Триває кримінальне провадження. У матеріалах є опити Сахарука та членів земельної комісії, які підтвердили, що рішення були підробленими, депутати голосували за надання дозволу на розробку проєкту землеустрою “Торговому центру “Бородянка”, а не за передачу земельної ділянки в оренду. Договір оренди закінчився 31 квітня 2020 році, за цей час там мали побудували майно ТЦ. Але ж документи оформити, враховуючи всі порушення, було неможливо. В результаті маємо – все таки будують. В ДАБІ нам відповіли, що селищна рада має повноваження зупинити будівництво. Але голова від громади ховається, депутати нас не чують. Поліція та прокуратура бездіють. Зараз Дяченко там набудує споруд і скаже – тепер я маю першочергове право викупити цю ділянку. А громада вимагає, аби цей “шанхай” знесли і побудували нормальний, сучасний критий ринок. І щоб замовником виступав орган місцевого самоврядування”, – каже він.
Він зазначив, що також викликає занепокоєння те, що Наталія Бойчук, яка є співвласницею ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка”, пов'язана із колишнім мером Ірпеня Карплюком.
“Громада переконана, що напряму у цій історії замішаний Карплюк. У Дяченко коштів немає, він у боргах, бо КП УЖКГ винний 200 тисяч гривень за обслуговування території – прибирання, охорону, вивезення сміття. За генеральним планом селища вбачається, що на ділянці, де будується Дяченко, має бути універмаг. Далі – 5-6 соток ринку. А далі велика ділянка, близько 10 соток, – під багатоповерхову житлову забудову. І в кулуарах наразі говорять, що ділянку у селищній раді вже готують, аби передати Дяченку. Тоді він викупить і цю землю, матиме більшість, підприємців з ринку змусять піти. Знесе усі магазини і Карплюк будуватиме житло. Я не можу цього стверджувати, але такі розмови у кулуарах ведуться Бородянської селищної ради”, – зазначив він.
Народна депутатка від округу Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”) на своїй сторінці у Facebook повідомила, що звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо скасування декларації про початок будівництва.
“Я, як народний депутат, категорично засуджую, та не підтримую такі дії депутатів Бородянської селищної ради. Звернулась в ДАБІ щодо скасування декларації про початок будівництва. Таким діям буде надана відповідна правова оцінка, а також досліджено законність останніх прийнятих рішень, в тому числі у судовому порядку”, – написала вона.
Альтернативна позиція
Взяти коментар у голови громади Олександра Сахарука KV не вдалося. Депутат та власник ТОВ “Торгівельний дім “Бородянка” Роман Дяченко розповів, що усі дозволи для проведення робіт він має.
“На сьогодні здійснюється реконструкція Бородянського ринку. Приводимо його у відповідність європейським стандартам. Жителі Бородянки заслуговують на комфортний ринок для здійснення щоденних покупок. Подальше існування ринку у вигляді Шан-Хаю неможливе з санітарної точки зору. На сьогодні у нас є всі необхідні дозвільні документи: рішення селищної ради про продовження договору оренди ділянки, договір оренди ділянки, підписаний селищним головою, необхідні містобудівні умови. Щодо спроб політиків та професійних активістів завадити реконструкції ринку, ми вже готуємо заяву до правоохоронних органів щодо їхнього незаконного втручання у нашу господарську діяльність”, – каже він.
Депутат Георгій Єрко (“За Майбутнє”), який головував на скандальній сесії, стверджує, що приводів для занепокоєння немає, адже на ринку проходить звичайна реконструкція.
“Договір оренди ми продовжили на 6 місяців. ТОВ “Торгівельний центр “Бородянка” придбало майно і сформована земельна ділянка, договір оренди якої було продовжено ще селищною радою минулого скликання терміном на два роки. Але поки підприємство отримувало дозволи на будівництво, вони викупили майно – вже 25 років там стояла недобудова. Тепер частина підприємців, які працюють на ринку, за реконструкцію, частина – проти. І їх не хвилює, що інше населення селища хоче мати нормальний ринок. Офіційно цей ринок був закритий ще в 2013-2014 роках через невідповідність правилам пожежної безпеки та повну антисанітарію. Але він так і працює. Там необхідно навести лад. Скасувати рішення ДАБІ ми не можемо, тільки рішенням суду. Якщо таке станеться, то будівництво буде зупинене. І у разі розірвання договору оренди земельної ділянки, селищна рада має попередити підприємство за місяць. Але ми не могли не продовжити договір, оскільки підприємство там має майно. Почалась би судова тяганина, мінімум на півроку. Нехай він собі будує торгівельні точки, гірше не робить. Скасують дозвіл, припинить будувати”, – каже він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, у ніч на 18 січня в смт Бородянка Київської області виникла пожежа на території торгового ринку на вулиці Вокзальній. Для ліквідації пожежі були задіяні розрахунки рятувальників з сусідніх населених пунктів.
Читайте: Депутаты Бородянской ОТО просят областные власти сделать Бородянку городом
КиевVласть
25 березня 2021 г. 15:43
Раздел: Новини
Депутати Баришівської громади вимагають відставки очільників ОТГ
У п’ятницю, 26 березня, депутати Баришівської громади можуть розглянути питання дострокової відставки місцевого голови Олександра Вареніченка (на фото зліва) та його заступника Юрія Шовтя (на фото зправа). Змінити очільників хочуть через те, що вони підозрюються в отриманні хабара в 1,4 млн гривень.
Про це повідомляє депутатка Баришівської селищної ради з партії "За Майбутнє" Галина Самойлович.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Цього понеділка голова Олександр Вареніченко та його заступник з питань житлово-комунального господарства Юрій Шовть з’явилися на роботі, оформили собі відпусти та матеріальні допомоги. Тому на засіданні ради в цю п’ятницю вони, швидше за все, будуть відсутні. Ні поліція, ні Баришівська селищна рада досі не надали офіційного роз'яснення депутатам по їхньому зверненню – про причини затримання Вареніченка та Шовтя та про деталі справи. У п’ятницю ми будемо виносити це питання на обговорення", – розповіла Галина Самойлович.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Згідно із розпорядженнями, у відпустку Шовтя пішов ще 23 березня, сам голова – вже наступного дня. А відпочинок їх триватиме упродовж місяця.
Депутатка додала, що голова Баришівської ОТГ та заступник також вже встигли подати апеляцію до суду.
Водночас в соцмережах користувачі вимагають від депутатів Баришівської селищної ради скликати позачергову сесію та позбавити фігурантів справи всіх премій та надбавок.
"Депутатам Баришівської селищної ради, варто скликати позачергове засідання та позбавити голову Вареніченка премій та надбавок. Цей фігурант назавжди дискредитував займану посаду та жителів всієї Баришівщини. Не можна дозволити, щоб він за кошти жителів громади відкупився за вчинені злочини", – сказано в повідомленні в одній з груп у Facebook.
Редакція KV намагалася звязатися із керівником громади особисто, проте телефон Вареніченко перебував поза зоною досяжності.
Нагадаємо, що минулого четверга, 18 березня, керівника і заступника голови з питань житлово-комунального господарства однієї з об'єднаних громад Київської області затримали за підозрою в отриманні 1,4 млн гривень хабара – 25 тис. доларів США та 700 тис. гривень. Правоохоронці стверджують, що посадові особи одержали від представників місцевих комерційних структур неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні питання про виділення земельних ділянок загальною площею 12 га.
Грошова винагорода від забудовників призначалася за перемогу в аукціоні та передачу в оренду земельних ділянок і підписання договорів їх оренди під будівництво і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. У той же час джерела KV в правоохоронних органах повідомляють, що затриманий – голова Баришівської громади Олександр Вареніченко.
Читайте: Главу и замглавы одной из ОТО Киевской области задержали по подозрению в получении 1,4 млн гривен взятки (фото)
Фото: KV
КиевVласть
25 березня 2021 г. 12:00
Раздел: Тексти
Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським”
КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись із очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні нашею співрозмовницею стала голова Васильківської громади Наталія Баласинович, яка раніше займала крісло голови районної ради. Про основні проблеми та їх вирішення, розвиток пріоритетних напрямків та перетворення Василькова на культурне місто читайте у матеріалі.
KV: Розкажіть, чи відрізняється ваша робота як голови громади від роботи головою райради? Як саме?
Наталія Баласинович: Звісно, бути головою громади складніше. Це більша відповідальність. Якщо районна рада – це виключно представницький орган, то об'єднана громада – це і представницька, і виконавча влада. В межах району є РДА та райрада, а у громаді за все відповідає лише один голова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Місто Васильків було містом обласного значення, приєдналось до нього 12 населених пунктів. Робота громади повністю організована, функціонують всі відділи, департаменти. Створені усі необхідні органи. Намагаємось наповнювати бюджет, займаємось благоустроєм. Громада повноцінно працює, але роботи дуже багато.
Є амбітні плани. В першу чергу це чистий Васильків, громада – це охайний вигляд, якісне вивезення сміття, благоустрій, дороги, освітлення, школи, садочки, лікарні. Це моя щоденна робота. Все, що я робила в районі, продовжую робити тут. Через п'ять років громада виглядатиме інакше, я в цьому переконана.
KV: Який бюджет має громада?
Наталія Баласинович: Наразі зведений бюджет громади становить 450 млн гривень, а власний – 125 млн. Дуже невеликий бюджет. Звичайно, ми будемо прагнути, аби ці цифри стали значно більшими.
KV: Які аспекти діяльності громади наразі досі не врегульовані законом? Що найбільш не зрозуміло в роботі голови громади?
Наталія Баласинович: Крім того, що з'явилися нові повноваження, нічого в моїй роботі не змінилось. Складність поки є в тому, що я працюю сама, без заступників. Намагаюсь особисто контролювати усі напрямки, вдаватись в усі дрібниці. Як на мене, тільки так буде швидкий результат.
Звісно, що є деякі прогалини у законодавстві. Реформа щойно відбулась. Сформовані нові райони, і особливо проблемно та болісно це відбувалось на нашій території. Щодо недосконалості закону, то мене, як голову громади, найбільше цікавить питання центральних районних лікарень. Законодавчо вони залишились за громадами, де вони знаходяться територіально. А фактично послуги там отримують всі представники та мешканці колишнього Васильківського району. На нас фінансування, утримання лікарні, комунальні платежі і все інше. Така ж ситуація і з медичною комісією у військкоматі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Чому у вас немає заступників?
Наталія Баласинович: Я дуже вимоглива і хочу найкращих заступників. Це мають бути люди із досвідом, знанням, енергією. Вони мають працювати у такому ж режимі, як і я, – 24/7 та безперервно генерувати ідеї. Звичайно, у Василькові є такі люди. І, я думаю, скоро вони будуть призначені заступниками.
KV: Ви згадали про болісний поділ районів для вашої території. Розкажіть детальніше.
Наталія Баласинович: Як на мене, поділ Васильківського району був абсолютно аматорським і недолугим. Абсолютно не логічним. На останній зустрічі колегії із губернатором, очільник області декілька разів наголосив – жодного рішення для громади без громади. Так от, чомусь Васильківський район поділили на три частини. Порушилось транспорте сполучення, родинні зв'язки, культурні. На той час були голови громад та сіл, які чітко говорили, що збереження Васильківського району – це економічно вигідно, це зручно мешканцям. Ніхто не чув. Таке враження, що спеціально робили навпаки.
Ми величезним представництвом їздили до області, під Верховну Раду. Але ми вже майже змирилися, що Васильківщину “розшматували” на три частини. Наслідком цього є те, що нам доведеться створювати додаткові підстанції МНС. Раніше вони були на весь район: у Гребінках, Калинівці та Глевасі.
Багато питань щодо освітньої галузі. Наприклад, була школа у Путрівці, а її філія – в Погребах. Вони увійшли до різних районів і довелося терміново змінювати засновника, щоб діти встигли отримали атестати. Я розумію, що мине час і все працюватиме інакше. Але досі в жодному новоствореному районі немає повноцінного транспортного сполучення із громадами.
KV: Ліквідація районних рад та РДА – плюси, мінуси? Що це означатиме для Васильківської ОТГ?
Наталія Баласинович: Наразі через поділ Васильківського району є проблеми із ліквідацією райради, передачею архівів. Як на мене, децентралізація – це має бути наближення послуг до людей. Після укрупнення районів нашим райцентром став Обухів. Ми не маємо транспортного сполучення. Аби бабусі із села Яцків доїхати до Обухова, вона має сісти на маршрутку до Василькова, пересісти на маршутку до Києва, з Теремків доїхати на Видубичі і звідки на маршрутку в Обухів.
Новостворена райрада та РДА будуть в Обухові. Частина повноважень відійшло до громад. Для мене найбільш незрозуміло, як буде функціонувати суд. Рішення видаватиме Васильківський відділ Обухівського районного суду, чи як? Відділ поліції також створили в Обухові, у нас буде підрозділ. Багато таких нюансів.
Перш ніж впроваджувати якісь реформи, потрібно не лише сидіти у високих кабінетах і малювати по карті, а розуміти, що є люди, є реальне життя. І будь-яка реформа має нести користь. Для такого міста обласного значення, як Васильків, є великим питанням новий адміністративно-територіальний розподіл. Якщо раніше такі міста підпорядковувались напряму області, то тепер над ними створили субрегіональний рівень. Хто з ким це погоджував? “Асоціація міст” стояла під Верховною Радою, де й ми. Ніхто нас не чув. Чи справедливо це?
Час дасть оцінку всьому. Можна довго дискутувати про те, як хотілось би, але все є так, як є.
KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які переваги отримали громади у порівнянні із містами та районами?
Наталія Баласинович: Якщо говорити про Васильківську громаду, то тут не було добровільного об'єднання. Її утворили постановою Кабміну. Деякі наші села забрали у Феодосіївську громаду. Ніхто їх не запитав, куди вони хотіли. Є громади дуже заможні, а є такі, де видатки перевищують надходження. Ми ближче до других: на жаль, у нас бюджет не такий великий, як хотілось би. Ми формували бюджет на 2021 рік, мінімізувавши видатки на значні суми, утім, поки вкладаємось у заплановані суми.
Переваг не так багато, як обіцяли. Я би наполягала на спроможності. Коли об'єднуються два багатих, обов'язково до них мали б приєднати когось не дуже заможного. В нашій ситуації об'єдналися 12 сіл із малими надходженнями. І сам по собі Васильків ніколи не був заможним. Але я переконана, що сюди прийдуть інвестори.
KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору?
Наталія Баласинович: Інвестори приходять туди, де їх не обманюють. Де влада відповідає за свої слова. А ми маємо дуже вдале логістичне розташування біля Одеської траси. В селах є земля. Тому ми запрошуємо заводи, виробництва, логістичні центри, тих, хто готовий створювати робочі міста.
Є величезна недобудована школа, я б залюбки туди запросила “СпортЛайф” і віддала б приміщення за одну гривню. Маємо ряд старих приміщень у місті. Наразі проводимо повний аудит майна, землі, які є на території. Готуємо пропозиції для інвесторів.
KV: Які плани щодо основних напрямів? Які проєкти наразі реалізуються? Які пріоритети?
Наталія Баласинович: Ще головою райради я активно займалася різними проєктами. І дійсно можу пишатися Путрівською школою, Калинівським НВК, новою будівлею ЦРЛ, новими амбулаторіями та ФАПами. Наразі моє найголовніше завдання – завершення будівництва школи №6. В 2016 році у Василькові була трагедія, коли обвалилось три поверхи школи. Витрачено 50 млн гривень державних коштів, вже готовий фундамент і стіни. Потрібні вікна, дах. На жаль, з незрозумілих для мене причин, проєкт вже другий рік не потрапляє до “Великого будівництва”. Знаходять формальні причини для відмови. Мабуть, цьогоріч шукають якісь “швидкі” об'єкти, які можна буде відкрити до 30-ти річчя Незалежності із червоною стрічкою. Але ми працюємо далі – із фондами, грантами. Сподіваюсь, що наприкінці літа отримаємо 150 млн на завершення будівництва.
Читайте: В школе №6 Василькова во время уроков рухнуло три этажа (фото, видео)
Щодо медицини – багато часу й уваги приділяємо ковіду. Тяжкі хворі потрапляють до лікарні, місць часом не вистачає. Це третя хвиля, яка, за коментарями лікарів, є ще тяжчою. Хворіють діти у садочках, школах. Можливо, канікули на деякий час призупинять розповсюдження. Звісно, що всі втомилися від пандемії. Але люди до всього звикають. Поступово ми і до війни звикли. Здається, що життя продовжується, хтось одружується, їздить відпочивати. А десь там є реальна війна, де люди щодня віддають своє життя. Так і в пандемії.
Усі члени виконкому здавали тести на антитіла, аби розуміти, чи варто вже робити вакцинацію. Нам запропонували проводити публічні вакцинації на камеру. Загалом, у медицині для мене зараз найголовніше – забезпечувати ЦРЛ хоча б на тому рівні, на якому ми її забезпечували райрадою. Нікого не скорочувати, не закривати відділення. І, звісно, важливе повне забезпечення усього медичного персоналу засобами індивідуального захисту та препаратами для боротьби з ковідом. Зараз вони повністю забезпечені, я особисто це контролюю.
KV: Які зарплати у лікарів?
Наталія Баласинович: Звісно, що у порівнянні із європейським рівнем, зарплати у нас недостатні. Для “первинки” зробили багато – нові сучасні амбулаторії, сімейні лікарні нормальні кошти отримують. А “вторинку” у цьому плані трохи ображають. Лікарі постійно знаходяться у тому “пеклі”. Підвищувати зарплату потрібно обов'язково.
KV: Які плани щодо розвитку культури?
Наталія Баласинович: Васильків для мене – історичне місто. Але чомусь сюди не їздять натовпи туристів. Я б хотіла відновити усі історичні цікавинки і розвивати сферу туризму. Проводити екскурсії. До 1945 року у Василькові було 9 синагог. Зараз немає жодної. Хочеться зробити місто більш духовним, літературним. У центрі закрити МАФи із “біленьким, червоненьким”, закрити ларьки з шаурмою.
Наразі створюємо нові паркові зони. Влітку плануємо проводити вечори класичної музики. До 1 червня, сподіваюсь, відкриємо для дітей скейт-парк. Створили цілодобову гарячу лінію мера, приймаємо усі скарги, пропозиції мешканців. Створили муніціпальну варту, оскільки рівень злочинності високий, процвітає наркоманія, наркоторгівля.
Хочу створити муніципальну тренажерну залу, подались на грант. Якщо не отримаємо, створимо за кошти бюджету. Готуємо проєкт по реконструкції стадіону “Кристал”. Плануємо встановити нові трибуни, огорожу. Виграли 15 млн гривен від НЕФКО на нове освітлення у місті.
Дуже хочеться дати молоді альтернативу. Незважаючи на те, яку культуру та духовність їм дала родина, хочеться показати, що є спорт, є саморозвиток і можна досягти будь-чого, є можливості.
KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень?
Наталія Баласинович: У міській раді зібралась команда професіоналів, які не діляться на фракції. Ще коли я була головою райради, казала – єдина наша партія – це Васильківщина. Тоді буде результат роботи. На місцях не має бути політики. Тут просто закатуєш рукава і працюєш. Політика – у Верховній Раді.
Із депутатами ми одна монолітна команда. Ми не формували якісь умовні більшості. Всі зайшли від різних партій, але всіх обирали наші люди з єдиною метою – щоб вони працювали над тим, аби життя ставало якіснішим. Із прийняттям рішень проблем немає. Майже усе приймаємо одноголосно.
Я хочу, щоб Васильків став схожим на Ірпінь, Бучу, Бровари. Щоб тут будувались нові ЖК. Щоб тут з'явились МакДональдси, торгові центри, кінотеатри.
KV: Поліція підозрювала вас в непрямій організації підкупу на виборах голови громади, ви були відповідачем по справі у суді. Звідки взялася ця справа і чи все закінчилося?
Наталія Баласинович: Жодного разу я не була відповідачем у суді в таких справах. Все, що відбувалось під час виборів – виключно політична розправа. Хтось із впливових на той час, провладних керівників не міг змиритись із тим, що вибори може чесно виграти молода дівчина самовисуванка. Якщо якісь кримінальні провадження є, то вони явно замовні. Мені цікаво запитати у тих слідчих, які їх відкривали, чи завершені розслідування. На моїй передвиборчій програмі відкрито робили шоу-програму. І зрозуміло, хто був моїм найближчим опонентом. Але я виграла із трьома тисячами голосів, а він отримав півтори. Потрібно вміти достойно програвати.
Коли я набрала повноважень, то першою моєю промовою було – друзі, я вас всіх пробачаю. Ми забуваємо про те, що було на виборах, перегортаємо сторінку і працюємо спільно на благо громади. Було дуже багато бруду, образ, величезна машина дискредитації, аби нівелювати результат виборів, але не вдалось. Конфлікту немає. Є чинна голова, депутати. А весь бруд сам со собі відпадає.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Наталія Баласинович: Мої плани на найближчі п'ять років – зробити красивою та заможною Васильківську громаду. Сподіваюсь, що до кінця року мені вдасться захистити кандидатську дисертацію на гендерну тему, якою я наразі активно займаюсь, продовжую навчатись в аспірантурі. Я буду робити все, аби люди, які висловили мені величезну довіру, ніколи не розчарувались. І, мабуть, для кожного голови найбільшим результатом якості його роботи, куди б він далі не думав йти, є перевибори та відсоток довіри. І я робитиму все, аби цей відсоток через п’ять років ставав ще більшим.
Звісно, що є мрії, плани, але сьогодні моє життя тут, у Василькові. Так, я амбітна. Хотілось би змінити щось і на загальнодержавному рівні. Але сьогодні я тут.
Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста”КиевVласть
18 березня 2021 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста”
КиевVласть розпочинає цикл інтерв'ю із головами об'єднаних громад Київщини. Впродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись з очільниками новостворених органів місцевого самоврядування. Першим спікером проєкту став очільник Вишгородської громади Олексій Момот, який раніше займав крісло мера Вишгорода. Про труднощі на новій посаді, співпрацю із депутатами та старостою, розвиток основних напрямків і підготовку до третьої хвилі коронавірусу читайте у матеріалі.
KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами?
Олексій Момот: Ми не формували коаліцію, нове скликання депутатів доволі адекватне. Тому коаліція сформувалась сама по собі. Фракції, які мають найбільше мандатів – це “За майбутнє” та “Європейська солідарність”. Вони вже складають більшість у міській раді. За результатами сесій, які вже відбулись, можу сказати, що питання голосуються майже одноголосно. Може бути виключення, коли не голосують 3-4 депутати із 26.
Коаліція – це більш політичне питання, на рівні Верховної Ради, обласної ради. У наш депутатський корпус обрані місцеві жителі, всі один одного знають. Тому коаліція у нас не політична, а в інтересах громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чи є проблеми із прийняттям рішень?
Олексій Момот: Було лише одне резонансне рішення – щодо проведення реорганізації дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту. Але резонанс був створений штучно. В рамках децентралізації на свій баланс ми забрали цілу низку юридичних осіб від районної ради, в тому числі дві юнацько-спортивні школи. Для оптимізації роботи ми вирішили їх об'єднати. Там не потрібно було два керівники, дві бухгалтерії і так далі. Тому ДЮСШ планували ввести як відділ до великої спортивної школи, де різні види спорту. Це викликало резонанс серед тренерів, керівництва ДЮСШ.
Ми поспілкувались із Міністерством молоді та спорту, Департаментом молоді та спорту КОДА та дійшли згоди призупинити рішення до проведення повного аудиту. Більше ніяких конфліктних чи резонансних рішень не було.
Читайте: Операція оптимізація: Вишгород виступив проти ліквідації школи водних видів спорту
KV: Раніше ви були міським головою Вишгорода. Розкажіть, чим відрізняється робота міського голови та голови громади? Де складніше?
Олексій Момот: Тепер точно не простіше, різниця вражаюча. Функцій, повноважень, відповідальності в рази більше. Це цікавий процес, але на початку було навіть страшнувато, коли зрозумів, яка відповідальність тепер на мене покладена. Та зараз сформована нормальна команда. У нас збільшився колектив у зв'язку з тим, що перейшло багато повноважень і були створені нові управління. Забрали з району фахівців, які працювали багато років. Усі сфери, якими раніше займалась РДА, перейшли на громаду. Це соцзахист, медицина (в тому числі первинна), освіта (усі школи та садочки), будинки культури. Тепер усі тендери ми проводимо самостійно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Є певні моменти із розміщенням персоналу, оскільки у адміністративній будівлі знаходиться РДА, райрада і міська рада. Збільшився штат і наразі ведемо переговори, аби розмістити людей, які прийняті на роботу. Не вистачає кабінетів. Але це технічні моменти, які у процесі вирішуються. Наприклад, під управління соцзахисту є будівля у центрі міста. Також у центрі плануємо орендувати обладнанне приміщення під Центр надання адміністративних послуг.
KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура?
Олексій Момот: Планів дуже багато, але для їхньої реалізації потрібні кошти. До мене, як голови громади, звертаються керівники установ, де вони є спеціалістами, із пропозиціями щодо розвитку. А ми вже ці проекти фінансуємо. Наразі ведемо переговори із інвесторами щодо розвитку будинку культури. Там призначено нового керівника, досить креативного, вона генерує пропозиції.
З програмами по медицині до нас звертається головний лікар та керівник первинної медицини. Певні кошти на цей рік вже виділено. Один із основних проектів – біля центральної лікарні багато років стоїть занедбана будівля, яка будувалась як санітарно-епідеміологічна станція. Це було задовго до мене, не знаю, чому, але її не добудували. Наразі ми хочемо забрати її на баланс, виділити кошти і за рахунок неї розширити лікарню. Є різні варіанти – можливо, розмістимо там сімейних лікарів чи терапевтичне відділення. Місто росте, мешканців стає більше, відповідно і медичну галузь потрібно розширювати.
Також збільшуємо кількість місць у садочках та школах. У цьому році завершуємо роботи у трьох дошкільних закладах – це будівництво садочка на провулку Шевченка і добудови великих корпусів до дитсадків “Чебурашка” і “Ластівка”. За попередніми розрахунками, це забезпечить місця близько 400-500 діткам. Також ведеться будівництво школи у селі Хотянівка, яка увійшла до громади. І велика добудова школи “Сузір'я” на 22 класи. Там є технічні питання, оскільки раніше об'єкт фінансувався через районну раду, ми лише надавали субвенцію. І наразі вирішуємо питання передачі функцій замовника на місто, оскільки у району фінансування дуже обмежене. І ми передбачили ці кошти у бюджеті громади, враховуючи співфінансування із Державним фондом регіонального розвитку.
KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору?
Олексій Момот: Інвестора в першу чергу цікавить територія, вигідна земельна ділянка, бажано із комунікаціями. З цієї точки зору більш привабливими є сусідні громади, де великі території. Ми нещодавно провели інвестиційний конкурс, виділили ділянку близько 2 га під будівництво високотехнологічного заводу. Було там ще два учасники, один з них хотів побудувати склади під фармацевтичний завод, а інший – торгово-розважальний центр. За умовами конкурсу, виграв інвестор, який планує будувати завод. Там будуть виготовляти лічильники NIK. Ми затвердили їм детальний план території і вони готуються до будівництва. Місто отримає величезні надходження з податків.
Коли проводились обговорення у соцмережах, більшість мешканців надавали перевагу ТРЦ. Це, звісно, добре. Але, по-перше, є умови інвестконкурсу. А, по-друге, завод – це великі податки та робочі місця. В нашому місті вже і так дуже багато рітейлу. Але це просто купили і перепродали, трохи не по-державницьки. Потрібно розвивати і промисловість. За статистичними даними, Вишгород – промислове місто, тут багато промислових підприємств, в тому числі іноземних, які є основними наповнювачами бюджету.
KV: Чи можна назвати Вишгородську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету?
Олексій Момот: Безумовно, громада є спроможною, адже ми маємо частину бюджету, яка називається “бюджет розвитку”. На жаль, не усі громади його мають. До об'єднання громади місто мало приблизно 220 млн гривень бюджету. Із них 120 млн було бюджетом розвитку, 100 млн – захищені статті. Наразі бюджет громади складає близько 600 млн гривень. Із перевиконанням він складатиме трохи більше. При цьому бюджет розвитку залишився 120-130 млн. Інші кошти витрачаються на об'єкти, які ми прийняли – лікарні, школи, садочки і так далі.
KV: Які села громади мають найбільше невирішених проблем?
Олексій Момот: Місто об’єдналось із Хотянівською сільрадою, до якої входять села Хотянівка та Осещина. Проблематика там не відрізняється. Це освітлення вулиць, ремонт доріг. Ми передбачили у бюджеті кошти на приєднання їх до міської системи “Безпечне місто”. Це обладнання вулиць відеоспостереженням, яке виведено на пульт поліції. І виділені кошти на дорожні роботи. Про будівництво школи у Хотянівці я вже казав. Це стандартні, побутові проблеми. Критичних ситуацій немає. До приєднання села були спроможними.
KV: З якими проблемами громада вже зіштовхнулась у цьому році?
Олексій Момот: Була проблема із харчуванням дітей у школах. На початку року ми тільки прийняли школи і садочки на свій баланс. Необхідно було проводити тендер для визначення постачальника продуктів для шкіл. На це необхідно близько двох місяців. Ці два місяці харчування у школах не було, що викликало невдоволення у батьків. Ми пояснювали, яка ситуація. Але є і позитивний бік – було прийнято оперативне рішення про відкриття у школах буфетів. Вже тендери пройшли і тепер у школах є як повноцінне харчування, так і буфет. Всі задоволені.
І таких ситуацій було достатньо – із тендерами по лікарнях, закупівлею інсуліну, інших ліків по програмі “Доступні ліки”. Ми цим ніколи не займалися. Тендери зайняли якийсь час, але наразі ситуація більш-менш стабільна.
KV: Ситуація з ковідними хворими – чи забезпечені лікарні громади, чи вистачає місць?
Олексій Момот: Абсолютно забезпечені. Лікарня у Димері, яка є філіалом нашої центральної лікарні, визначена опорною для хворих коронавірусом. Вона повністю перепрофільована, там немає ніяких відділень, тільки ковідні. Продовжуються перемовини із областю щодо облаштування додаткового відділення на базі терапевтичного відділення ЦРЛ. Але це залежить від економічної ситуації. Наразі великий сплеск захворюваності. Третя хвиля вже почалась. Я не довіряю тій статистиці, яка висвітлюється МОЗ. Провакциновано близько 20 тисяч населення, це мізерна кількість. А статистика постійно стрибає – то тисяча хворих, то десять тисяч. Звісно, що це залежить від кількості протестованих. Наразі із ковідом 30% персоналу, деякі депутати. Члени моєї родини. Я сам перехворів, разом із дружиною, дитиною, бабусею, дідусем. Але у легкій формі. І та хвиля, яка йде наразі, має складніший перебіг захворювання. Нещодавно ця хвороба забрала нашого видатного тренера Олександра Кочеткова. Він усе життя був у спорті, не мав шкідливих звичок. Але за три тижні його не стало.
Хворіє дуже багато людей. Ми передбачили кошти на підтримку лікарні, медиків. Окрім забезпечення засобами індивідуального захисту, було виділено преміювання медпрацівникам. Вакансій у лікарнях і так багато, люди тікають. Намагаємось стимулювати їх залишатися.
KV: Чи є співпраця зі старостами?
Олексій Момот: В нас один староста на обидва села. Довго його обирали, було багато кандидатур, представництва від усіх політичних сил, які обралися до ради. Наш староста був депутатом сільради, проживає на території Хотянівської сільради. Ми подивились, що на виборах виборці Хотянівки та Осещини віддали йому найбільше голосів. Це означає, що йому довіряють.
Він знає практично кожного мешканця. Дуже сподобалось, як він себе проявив, коли були снігопади. Ми виділили техніку, він особисто керував, аби розчистили кожну вулицю. Я приїздив, бачив це. Дуже хазяйновитий, “робочий” староста. Контактний, виконує усі доручення.
KV: Які переваги отримали громади у порівнянні із містами?
Олексій Момот: Громада отримає свої переваги тоді, коли реформа децентралізації дійде до логічного завершення. Поки процесс не завершився. Не врегульовано дуже багато питань – щодо функціонування райрад, РДА. Нещодавно Верховна Рада провалила голосування щодо РДА. Я вважаю, що має бути здійснена ліквідація райрад, як це планувалось на початку реформи. Звісно, що для цього потрібно внести зміни до Конституції. А їх має підтримали хоча б 300 депутатів у залі під куполом. Цього не сталося.
Наразі райради виконують функцію передачі майна громадам. І з цим є багато проблем. Я спілкувався із членами Асоціації міст, із заступником міністра розвитку громад Вячеславом Негодою. По всій Україні є багато невирішених питань.
KV: Мабуть, і в роботі голови громади є неврегульовані моменти?
Олексій Момот: Безумовно. Так завжди буває, коли триває процес реформи. Це питання по передачі майна, юридичних осіб, фінансуванню певних об'єктів, замовником яких був район, а тепер – громади. Це все вирішується шляхом діалогу. Але процес ускладнюється тим, що питання не врегульовані на законодавчому рівні. Один закон суперечить іншому, не зрозуміло, чим регулюватись. Сподіваюсь, що кінця року Верховна Рада знайде необхідну кількість голосів.
KV: Яких повноважень не вистачає громадам?
Олексій Момот: Повноважень вистачає. Разом з тим вистачає відповідальності, ще б трохи хтось забрав. Оскільки децентралізація розпочалась у 2015 році, кількість повноважень збільшувалась ще з того часу поступово. Закони про їх делегування в органи місцевого самоврядування обігнали реформу. Нам тоді віддали повноваження по архбудконтролю, земельних питаннях. Наразі закон їх наздоганяє.
KV: Чи вирішилась проблема нелегальних перевізників?
Олексій Момот: Проблема існувала доволі довго. Були баталії за участі активістів. Найбільша проблема із “нелегалами” була на маршруті від великого ЖК “Ярославичі” на вулиці Кургузова. На сьогоднішній день усі перевізники отримали ліцензії від КОДА. Там мав бути розворот на кільці, ми зі свого боку це зробили. Приїхала комісія, вони подали документи. Отримали дозвіл, сплачують податки. Це вплинуло лише позитивно на якість надання послуг.
Наразі нелегальних перевізників у місті немає. Із іншими “нелегалами” допомогла справитись поліція. Може бути приватний під'їзд легковим автомобілем, коли водії беруть попутників по дорозі на роботу. Але бійок, різанини коліс та стрілянини, які були між легальними та нелегальними перевізниками, тепер немає. Я не бачу жодних скарг у Фейсбуці, мені не телефонують місцеві жителі щодо таких проблем.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Станом на сьогодні я розумію, що це глухий кут мого кар'єрного зростання. У мене над головою висить портрет Тараса Шевченка. Я підпорядковуюсь своїй громаді. І я не бачу себе на державній службі. Були пропозиції, в тому числі балотуватись до Верховної Ради. Є критична межа, яку не можна переходити. На мою суб'єктивну думку, там доведеться переступати через внутрішні переконання. А я вважаю, що завжди потрібно залишатись людиною.
Наразі я займаюсь тим, що мені подобається. Прокидаюсь, із задоволенням йду на роботу. Із задоволенням йду додому. Якщо громада висловить мені недовіру або не обере, якщо я вирішу балотуватись на наступну каденцію, то думаю, що буду шукати себе у приватній сфері.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій