Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
21 лютого 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду.
Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти.
Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти.
Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс.
Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше.
Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”.
На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства - “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови.
KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем?
Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її.
Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу, його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття.
А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться.
Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі.
Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати.
В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій.
KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати?
Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків.
Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати.
На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству.
KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики?
Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові.
KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства?
Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8.
Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу.
KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників?
Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.
Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей. Але я розумію: добре, що їздять хоч вони.
Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.
Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт.
KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати?
Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів.
Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями.
KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада?
Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш, вони позитивно ставляться до будь-яких змін.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.
Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися.
KV: Які стосунки з районом?
Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.
Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде.
Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА.
KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству?
Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна.
По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду.
KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом?
Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці.
І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі.
KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз?
Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства.
Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника.
А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло.
Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця.
А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд.
KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу?
Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”. Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості.
Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Фото: KVKиевVласть
7 лютого 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли.
Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році.
KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте?
Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради.
Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг.
Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту.
KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті?
Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один.
Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо.
KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі?
Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває.
Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності.
Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують.
Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори.
З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати.
Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок.
KV: Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради?
Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це.
З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого.
KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите?
Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.
У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки - лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте?
Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою.
Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці.
KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки?
Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд.
Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього.
KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором?
Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.
З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно.
KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)?
Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба.
KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз?
Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає.
Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось.
KV: Ви були людиною Сольвара?
Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука?
KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас?
Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив.
Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму.
KV: Чи готові йти на ще одну каденцію?
Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю.
А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього.
Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Фото: KVKиевVласть
21 грудня 2018 г. 12:00
Раздел: Територія розуму
Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая
Сьогодні все більшої популярності набуває купівля різноманітних товарів і послуг через мережу інтернет. У цьому, безумовно, велика кількість плюсів: швидке замовлення, зручний сервіс, онлайн-робота магазинів. Тепер обрати потрібний товар стало можливим за лічені хвилини, що не тільки економить час, але й несе за собою безліч переваг, які створюють комфорт сучасного життя.
На жаль, мільйонний сервіс став одним із середовищ шахраїв. Інтернет-магазини, спам, спеціально встановлені боти роблять із користувачів інтернету жертв, які, самі цього не усвідомлюючи, потрапляють на наживку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Часто в новинах чи на форумах вражають жахливі ситуації, коли жінки звертаються на одну зі сторінок так званого магазину в Instagram або “Фейсбук”, куди внесли передплату (а в деяких випадках і повну суму), а товар не було відправлено. Мало того, псевдовласник взагалі видалив сторінку разом із компромативним спілкуванням. Таких ситуацій налічується понад тисячі. Шахраї проникли в усі сфери людської довіри, тож як уникнути такої неприємної втрати часу та грошей?
Насамперед завжди будьте пильними при здійсненні покупок через інтернет-ресурси (магазини, аукціони, дошки оголошень, соціальні мережі тощо). Навіть якщо ви досвідчений покупець, при кожній новій покупці чітко дотримуйтесь правил безпеки.
Будьте особливо пильними з такими методами шахрайства, як:
Легкий заробіток. Заходячи на будь-який сайт можна побачити багато пропозицій заробити чималі гроші без усяких знань і умінь, досить тільки вкласти 10 доларів, а через кілька тижнів отримаєш 1000. Так, може ці “генії в економіці” і заробляють купу грошей, але це завдяки наївним та недосвідченим особам, які вірять в те, що саме їх 10 доларів повернуться назад. Зазвичай такі “вкладники” залишаються ні з чим.
Блокування облікового запису. У соціальних мережах (Twitter, “Однокласники”, “Фейсбук”, “Мой Мир”, “Вконтакте” та ін.) зареєстрована величезна кількість людей. Дії хакерів у соцмережах: при вході у свій акаунт висвічується інформація, що на вашу сторінку неможливо зайти, тому що вона заблокована і для її розблокування необхідно відправити повідомлення на відповідний номер. Та при його відправленні з вашого рахунку знімуть непогану суму. А потрібно всього-на-всього звернутися до служби підтримки, де вам безкоштовно нададуть дані для входу на свою сторінку.
Блокування електронних гаманців. Багато користувачів мережі мають електронні гаманці на таких електронних сервісах, як “Яндекс Гроші”, “Рапіда”, Webmoney, “КредитПілот”, E-gold. Одного разу в електронній пошті ви виявляєте повідомлення, в якому йдеться про те, що ваш електронний гаманець заблокований. Для відновлення його роботи потрібно перейти за посиланням, зазначеним нижче, і ввести персональні дані. Пам’ятайте: питання, що стосуються систем електронних грошей, потрібно вирішувати в службі підтримки цієї системи.
Лотерея. Вам прийшло повідомлення, що ви – щасливчик, який виграв приз, і щоб його отримати, вам треба спочатку відправити безкоштовне повідомлення на вказаний короткий номер. Після цього з рахунку вашого телефону знімається велика сума. Заздалегідь перевірте вартість відправлення повідомлення шляхом введення в пошукову систему відповідного запиту.
Віруси. Через інтернет ваша операційна система може підхопити вірус, наприклад, блокувальника Windows. Найчастіше цей процес відбувається непомітно. А після того як комп’ютер перезавантажили, система Windows блокується і на екрані монітора з’являється повідомлення: “терміново відправте смс на відповідний номер, інакше всі дані будуть знищені”. Це шахрайство. Код розблокування можна відшукати в пошукових системах або у виробників антивірусів на сайті, а також можна звернутися до спеціаліста з програмного забезпечення.
Сайти знайомств. У всесвітній павутині ви познайомилися з цікавою людиною, яка в процесі спілкування просить перерахувати гроші на оплату рахунку на телефон, поповнити інтернет або приїхати до вас. Після цього, наімовірніше, ніхто не приїде і не подзвонить.
Частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України “Шахрайство” передбачено, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Що ж робити у випадку, коли ви потрапили у пастку злодія, але не знаєте його особистих даних?
Для початку потрібно повідомити до найближчого відділення поліції, написати заяву. Далі уповноважені органи будуть проводити слідчі дії і шукати аферистів.
Читайте інформацію про даний інтернет-сервіс на форумах.
Будьте пильні: не варто робити інвестиції в сумнівні проекти і відправляти повідомлення на сумнівні номери.
Також якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв, то через форму зворотного зв'язку надайте інформацію до Департаменту кіберполіції.
Будьте пильними, користуючись інтернет-просторами. Слідкуйте за своїми діями та діями свого співрозмовника. В свою чергу представники державної служби забезпечать вам невідкладну допомогу у разі виникнення проблеми.
Будь-які ваші дії несуть за собою відповідальність. Уникайте підозрілих або невідомих посилань. Уважність і пильність – запорука стабільно спокійного життя в режимі онлайн.
Читайте:
Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом
Радники у домашніх конфліктах
Відповідальність батьків за безпеку дитини
Батькам на замітку
Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення
Увага! Викрали дитину!
А кредит не справжній...
“Недоторкані” чи “безкарні”?
Трудові права неповнолітніх. Поради юриста
“Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
16 жовтня 2018 г. 15:27
Раздел: Новини
Общественной организации, которая занимается реабилитацией участников АТО, отказано в аренде помещения в центре Киева
Общественная организация “Фонд “Большая украинская мечта”, которая занимается психологической реабилитацией ветеранов, не получила права на аренду заброшенного помещения на ул. Резницкая, 9-а (Печерский район). Ранее эта организация подавала свой проект на участие в Общественном бюджете Киева, но не набрала достаточного количества голосов.
Об этом KV стало известно из заседания постоянной комиссии Киевсовета по вопросам здравоохранения и социальной защиты, которая состоялась 10 октября 2018 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Фонд “Большая украинская мечта” (*) попросила комиссию согласовать передачу в аренду общественной организации (ОО) нежилого помещения на ул. Резницкой, 9-а. Площадь помещения - 84,8 квадратных метра. Помещение находится в коммунальной собственности.
По словам соучредителя ОО Сергея Калишука (на фото), их фонд с 2014 года занимается психологической реабилитацией ветеранов и участников АТО. В организации числятся 20 членов (активисты, психологи и программисты) и 11 инвалидов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В этом году организация представила свой проект на 2,4 млн гривен “Психологическая реабилитация ветеранов и участников российско-украинской войны” для участия в Общественном бюджете Киева. Но проект не набрал достаточного количества голосов.
Секретарь комиссии Юлия Лобан (объединение “Киевская команда”) спросила, почему проект получил такую низкую поддержку.
“Хотелось бы увидеть больше деталей по программе реабилитации, так как в наших материалах ее нет. Лично для меня информации слишком мало, а ваш отчет по 2017 - 2018 год не детализирован”, - отметила Юля Лобан.
Член комиссии Марина Кочур (фракция ВО “Батькивщина”) спросила у представителя организации, где они располагаются сейчас и зачем им помещение на Резницкой.
Сергей Калишук ответил, что сейчас они работают исключительно как активисты - в домашних условиях. Помещение, которое они просят, требует капитального ремонта. С арендной платой и ремонтными работами им согласились помочь волонтерские организации, дополнил Калишук.
Член комиссии Александр Пабат (фракция “Солидарность”) подчеркнул: “Мы не обсуждаем программу деятельности организации, это исключительно земельный вопрос. В отличие от других общественных организаций, “Фонд “Большая Украинская Мечта”” не просит предоставить помещение бесплатно. За указанные 84 квадратных метра организация предлагает арендную плату в 1% и 6%. Надо голосовать за это решение, так как у нас есть возможность привести в порядок заброшенный участок и получить за это арендную плату”.
Читайте: Киевсовет устранил “человеческий фактор” из процедуры передачи коммунального имущества в аренду
Руководитель благотворительной организации “Фонд “Открытая Украина”” Виктория Губская сообщила, что три года сотрудничала с ветеранскими организациями и ничего не слышали о фонде “Большая украинская мечта”.
“Мы потом ходим по судам и выселяем организации, которые не способны платить за помещение. Прошу депутатов обратить внимание на то, что помещений очень мало, и не голосовать за данный проект решения. Необходимо дать организации время, чтобы еще поработать и проявить себя”, - заявила Губская.
Начальник отдела торговли и потребительского рынка Печерской райгосадминистрации (РГА) Алена Шевченко сообщила, что у ее РГА нет возражений против передачи помещения в аренду “Большой украинской мечте”.
“Это помещение действительно нуждается в ремонте, тем более, отдаем мы его не бесплатно. Аренда составляет около 5 тыс. гривен в месяц без НДС. Хочу отметить, что помещений в Печерском районе достаточно, но они в основном в запущенном состоянии. Перечень таковых можно найти на сайте РГА”, - сказала Алена Шевченко.
По итогам обсуждения комиссия во главе с членом фракции ВО “Свобода” Олегом Гелевеем отказала фонду “Большая украинская мечта” в аренде помещения.
Сергей Калишук - член ВО “Свобода”, баллотировался на выборах Верховной Рады VII созыва по списку под номером 175. Сегодня он является депутатом Барышевского райсовета Киевской области и главой районной организации ВО “Свобода”.
В 2014 году Сергей Калишук стал инициатором решения Киевского облсовета о маркировании товаров российского производства.
По данным аналитической системы Youcontrol, Сергей Калишук также является соучредителем ООО “КР Сервис” и хозяином ЧП “Энергофорум”. Кроме того, он числится в числе крымского ООО “Дилижанс инвест” (перерегистрировано в России), которое занимается заселением туристов.
СМИ оккупированного Крыма писали, что “Дилижанс инвест” пыталось заниматься в Феодосии незаконными стройками.
Читайте: Глава киевской “Свободы” попал в реанимацию с огнестрельным ранением
* ГО “Фонд “Велика українська мрія” (код ЄДРПОУ: 39289802)
Фото: Facebook Сергея Калишука
KиевVласть
24 липня 2018 г. 12:30
Раздел: Тексти
Анатолій Федорук: “Дехто, навіть маючи пряме відношення до місцевого самоврядування, не розуміє його ні на йоту”
Пристоличний регіон активно розвивається, забудовується, а тепер ще й об'єднується. Оскільки першою на Київщині приєднаною громадою наважилась стати Бучанська, KV вирішила з'ясувати усі тонкощі цього процесу. Заразом про найближче майбутнє території, свої політичні поради колезі-сестрі, стосунки із кумом-сусідом та про будівельний бізнес родини в інтерв'ю розповів мер Бучі Анатолій Федорук.
KV: На сесії Бучанської міськради було прийнято перше на Київщині рішення про приєднання 5 населених пунктів до міста. Розкажіть для чого?
Анатолій Федорук: Тут варто зануритись в недалеке історичне минуле, коли закон про добровільне об'єднання вступив в силу. Ми почали його реалізацію, відповідно до методики Кабінету Міністрів, звернулись із пропозицією до сусідніх громад і отримали погодження через процедури обговорення. У 2015 році отримали позитивний висновок КОДА, після цього інші населенні пункти вирішили також до нас приєднатись, ми отримали висновок вдруге.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Очікували від Центральної виборчої комісії призначення перших виборів, але цього не відбувалось, оскільки вони вважали, що потрібно змінювати межі районів. Дана проблематика вийшла на загальнодержавний рівень.
Тоді Верховна Рада ініціювала зміни до закону про об'єднання, вони були підписані і 5 травня вступили в силу. Так, ініціаторами приєднання можуть бути тільки сільські, селищні голови.
Тож провівши всі необхідні процедури Блиставицька, Луб’янська, Здвижівська сільради, Бабинецька селищна рада Бородянського району, а також Гаврилівська сільська рада Вишгородського району вирішили приєднатись до міста обласного значення. І вже 17 липня Бучанська міська рада на пленарному засіданні прийняла рішення підтримати дану ініціативу і почати приєднання названих населених пунктів.
Читайте: Децентрализационный рывок. Верховная Рада приняла закон о присоединении к городам областного значения
KV: Що далі по процедурі?
Анатолій Федорук: Наразі процес триває, оскільки Бучанською міськрадою має бути розроблений календарний план заходів, сільські ради мають його схвалити і після цього обласна адміністрація має видати висновок щодо відповідності всім нормам закону. Тоді Бучанська об'єднана громада офіційно буде створена.
KV: Виборів не буде?
Анатолій Федорук: Законодавець передбачив, що до чергових виборів 2020 року у приєднаних громадах на території України перші вибори не проводяться. Технічно приєднані ради складають повноваження, але ми розуміємо - щоб забезпечити якісне функціонування і взаємодію між населеними пунктами в складі громади, позицію своєї території має реалізовувати безпосередньо її представник. Тому будуть створені представницькі органи територіальної громади як дорадчий орган при Бучанській міській раді.
Сільський чи селищний голова стає старостою і буде представляти інтереси свого населеного пункту. Але щоб він не нав'язував свою суб'єктивну думку, буде також створена така інституція як рада громад. Депутати сільських і селищних рад будуть там представниками до 2020 року.
KV: Технічно, після того як відбулось приєднання, місто Буча змінює свої межі і йде на затвердження в Верховну Раду?
Анатолій Федорук: Ні, якраз особливість закону про добровільне приєднання - межі населених пунктів будуть збережені такими, якими вони є. З боку противників цієї реформи є спекуляції, що, наприклад, ви приєднаєтесь до Бучі і завтра станете жителями цього міста. Хочу заперечити - місце реєстрації жителів не змінюється, статус населеного пункту зберігається.
KV: Представницькі функції населеного пункту в Бучанській міськраді буде виконувати одна людина?
Анатолій Федорук: Згідно до чинного законодавства розподіл округів буде відбуватись по кількості виборців. При цьому система виборів є такою, що із населеного пункту може бути і два, і три, і десять депутатів. Це буде вирішуватись із консолідованої позиції, яка буде в тому чи іншому населеному пункті під час виборів.
KV: Прийняттю рішення про об'єднання передувала низка обговорень, а часом і скандалів. В чому причина і чому деякі сільські голови виступають проти Вас?
Анатолій Федорук: На превеликий жаль мушу констатувати, що дехто, навіть маючи пряме чи дотичне відношення до місцевого самоврядування, не розуміє його ні на йоту. А тим більше не розуміє суть реформи, яка проводиться. Маючи альтернативну думку, вони не показують переваги своєї громади, вся їх риторика звелась до одного - Буча погана.
Читайте: Земля раздора: Сельсоветы Бородянского района просят Москаленко и Горгана разобраться с мэром Бучи
KV: Їх риторика дуже проста - Федорук всіх купив.
Анатолій Федорук: Звичайно, купив. Купив 20-ти річною роботою на посаді сільського, селищного, а потім міського голови. І кожен житель, який проїжджає через Бучу з Києва у свій населений пункт, бачить своїми очима, як селище міського типу перетворилось в місто обласного значення. І це дійсно найкращий підкуп.
KV: Ви не виступаєте проти створення Немішаєвської чи Микулицької громади?
Анатолій Федорук: Бучанська громада максимально зацікавлена, щоб поруч з нею були економічно активні, здатні і спроможні до розвитку об'єднані громади. Що буде по факту у недалекій перспективі – побачимо у недалекій перспективі.
KV: Згідно законодавству бюджет консолідує Бучанська міська рада?
Анатолій Федорук: Саме так. Державою делеговані субвенції на освіту, медицину, соціальний захист.
KV: Чи були такі закиди, щодо новоприєднаних територій ви будете ставитись як до падчерок, а розвивати Бучу, де найбільше виборців?
Анатолій Федорук: Такий закид може бути присутній в будь-якій створеній громаді, тому, що є центральна садиба, яка виконує адміністративну функцію, і є інші населені пункти. Щоб цього не було, є певні запобіжники. Беремо просту систему виборів - міського голову обирають жителі всіх населених пунктів. І голова центральної садиби зацікавлений, щоб за нього проголосували виборці, як міста, так і віддаленого села. А щоб це відбулося, потрібно показувати результат.
Крім того, бюджетний кодекс і відповідно програми, які діють на рівні держави, області і муніципальні програми в рамках спільного бюджету також передбачають рівну пропорцію видатків, які потрібно робити на сільській території.
KV: Коли інвестор хоче прийти, наприклад, в Блиставицю, до кого він має звертатись?
Анатолій Федорук: Він подає заявку, що має на меті реалізувати якийсь бізнес-проект. Після цього представницький орган центральної садиби разом із структурами спрямовує цей документ до розгляду в Блиставицьку територіальну громаду.
На підставі містобудівної документації приймається рішення. Тоді будуть перші кроки, пов'язані з реалізацією проекту.
KV: А з ким тоді “поручкатись”?
Анатолій Федорук: Це в область.
KV: Хто проводить земельний аукціон на право оренди?
Анатолій Федорук: Відповідно компетентна наділена повноваженнями служба. Готує і подає документи староста, на підставі громадських обговорень в селі. Рада громади приймає рішення, староста його додає до документів і подає на розгляд Бучанської міської ради.
Такий механізм унеможливлює будь-які спекуляції на тему - центральна садиба щось прийняла, а ми не в курсі.
KV: Право на користування надрами все ще надає обласна рада?
Анатолій Федорук: На жаль, на сьогодні так. Але після завершення процесу об'єднання громад по всій Україні ця функція, як і транспорте забезпечення, буде передана на місцевий базовий рівень.
До речі, згідно з бюджетним законом - обласний бюджет також вважається місцевим. І іноді Верховній Раді чи уряду дуже зручно сказати - ми ж передали вам фінансовий ресурс на місцевий бюджет. А потім виявляється, що передали в область. Тоді всі їдуть в область і вишиковуються в чергу. Після 2020 року цього не буде.
KV: Давайте поговоримо про генплан. Наприклад, приходить до Вас староста і каже - ось я хочу тут внести зміни для будівництва кварталу багатоповерхівок...
Анатолій Федорук: Можливо, це гарна ідея для ініціативи на думку старости. Але цю пропозицію ми маємо винести на розгляд їх ради громад, щоб вивчити дане питання і зрозуміти, чи є підстави для внесення змін в генплан. Наприклад, пройшло 5 років. Тоді центральна садиба замовляє в проектній організації новий містобудівний документ для того села і запускається процес відповідно процедури.
KV: Хто затвержує ці зміни?
Анатолій Федорук: Територіальна громада села, селища на своїх слуханнях, рада громади, Бучанська міська рада, але це буде юридично формальне рішення, адже тому передуватимуть обговорення в селі, презентація нового генплану.
KV: Хто унормовує існуючі документи? Наприклад, встановлення пайового внеску для забудовників. Він може бути в селі один, в місті - інший?
Анатолій Федорук: Ми вже говорили, що статус населеного пункту не змінюється. І зараз відбуваються такі спекуляції - подивіться, яка нормативно-грошова оцінка в Бучі, і яка - в селі.
На минулому тижні ми аналізували це питання і виявилось, що в селі Бабинці всього одна нормативно-грошова оцінка. В Бучі зроблено 74 зонінгів щодо нормативно-грошової оцінки. Ви ж не будете заперечувати, що в центрі вартість одна, на околиці - інша. Але района влада робила для кожного села одну оцінку. Тому зараз наша мета - в кожному населеному пункті забезпечити диференційований підхід до нормативно-грошової оцінки і зонінгу.
Таким чином відсоток пайової участі може бути різним. Я вважаю досить правильним рішення, яке прийняла Бучанська міська рада - 4 і 10%. І ми цього рішення дотримуємось. Але зараз розуміємо, що коли мова йде про нежитлове приміщення, 10% забагато, адже будівельники починають будувати житлові під 4%, а потім міняти їх призначення.
KV: Зараз багато точиться розмов про скасування пайової участі. Вже є прихильники підходу, коли замість грошей забудовник зводить якийсь інфраструктурного об'єкт на замовлення громади.
Анатолій Федорук: Будь-які розмови щодо скасування пайової участі чи різних замінників цього виду місцевого податку - це лобістські речі.
Коли у Верховній Раді прийняли новий закон про врегулювання містобудівної діяльності і з'явилася так звана пайова участь, мотивація його була “прекрасна” - з метою здешевлення житла, підтримки будівельної галузі, наповнення місцевих бюджетів. Урізали місцеве самоврядування, де ми мали до 12% службового житла для соцкатегорій, встановили іншу норму - 4% пайових внесків.
І сьогодні будівельна галузь, розуміючи, що можна через лобізм і рішення Верховної Ради чи постанови Кабінету Міністрів не платити ці 4% місцевому самоврядуванню, намагаються штовхати ініціативу.
Для такого невеличкого міста як Буча, пайова участь - близько 50-60 млн гривень на рік. А це досить великі кошти.
KV: Деякі міста позбавляють забудовників пайової участі за видатні заслуги перед будівельною галуззю.
Анатолій Федорук: З метою логічної, послідовної політики в містобудівній галузі, реалізації об'єктів соціально-економічного розвитку ми прийняли чіткі параметри - 4% для житлових і 10% для нежитлових забудов.
Ми не надаємо жодних переваг тій чи іншій організації, яка здійснює будівельну діяльність на нашій території.
KV: Представники вашої родини мають відношення до будівельного бізнесу?
Анатолій Федорук: Ні, не мають. У 2013 році дружина вийшла із “Будрегіонінвесту”.
KV: Скільки компаній займається будівництвом у місті?
Анатолій Федорук: Близько 20 різних компаній відповідно до договорів про пайову участь здійснюють будівельну діяльність в нашому місті. Від виробництва і сфери послуг до будівництва житла.
KV: В Бучі були конфлікти із забудовниками-аферистами?
Анатолій Федорук: Не можу сказати, що такої проблематики немає, періодично проблеми з'являються. Наприклад, по ЖК “Форесттаун” є просрочка з введення в експлуатацію, що викликає занепокоєння.
KV: Яка в місті ситуація із мережами? Є багато чуток, що замість каналізації ставлять септики, що каналізація не витримує...
Анатолій Федорук: Так склалось історично, що Буча має систему інженерних мереж, а саме каналізацію, яка спрямована на Бортничі у Києві. Хоча ми і передбачили містобудівною документацією альтернативу - території під локальні очисні споруди, але прорахунки показали, що це затратно і буде досить дорого в тарифній політиці. Тому допоки місто Київ має зиск з прийому наших стоків, ми будемо користуватись цією інфраструктурою.
Коли відбувається певне пожвавлення в економічній площині, державні чи комунальні монополії починають робити з того якийсь дефіцит - “Київобленерго” робить дефіцит, каже напруги не вистачає. Так само робив і “Ірпіньводоканал”, казав, що води немає. Ми проводили дослідження і нам підтвердили, що запасів достатньо.
Вже протягом 20 років я чую, що каналізація не витримає. Розрахунки показують, що об'єми водопостачання і водовідведення задовольняють сьогоднішні потреби і на перспективу також.
Містобудівні умови і обмеження, а також комплексне житлове будівництво, яке ведеться в Бучі, дає можливість уникнути таких ганебних речей, як багатоквартирні будинки із септиками і вигрібними ямами. Більше того, навіть приватний сектор ми намагаємось залучити до централізованої системи каналізування, бо без цього якості питної води досягти неможливо. І по тим населеним пунктам, які йдуть в приєднання, ми почали робити техніко-економічні розрахунки щодо системи водозабезпечення і водовідведення. Нажаль, за поверхневими висновками, жодне село не має якісного централізованого водозабезпечення.
KV: Чому немає “Бучаводоканалу”?
Анатолій Федорук: Створювати “Бучаводоканал” не було економічної доцільності. А зараз, в рамках об'єднаної громади, є відповідні рішення і підприємство вже зареєстровано. Зараз отримуємо ліцензію на водозабезпечення.
KV: Що з цього приводу вам кажуть в Ірпінській міськраді?
Анатолій Федорук: Вихід із підпорядкування Ірпінської міськради відбувався тяжких 5 років. Потім почався шлюборозводний процес з комунальної власності.
Нажаль, в Ірпені присутнє імперське відчуття того, що хтось в них щось забирає. Ніщо так не протвережує чиновників, особливо коли вони хочуть чимось маніпулювати, як чітке дотримання букви і норми закону.
KV: Які невирішені питання чи конфлікти з Ірпенем залишись?
Анатолій Федорук: Конфліктів немає, звичайні робочі відносини. Так історично склалось, що Ворзель, Буча, Ірпінь, Гостомель і Коцюбинське користується однією медичною інфраструктурою і вже у нас відпрацьовані питання з прийняття рішень, передачі делегованих повноважень і функцій.
KV: Коли востаннє говорили із Володимиром Карплюком?
Анатолій Федорук: Давно, десь місяць тому.
KV: Про що говорили?
Анатолій Федорук: Обговорювали питання, пов'язані із об'єднанням. Місто Ірпінь теж має мати перспективу розвитку і ступінь відповідальності за населені пункти. А ще – про вступ України в НАТО.
KV: Наскільки правильна теза про те, що Володимир - ваш вихованець, учень, ставленик?
Анатолій Федорук: Якщо в процесі життя я мав дотичність до зростання тієї чи іншої людини і вона так вважає, я можу тільки цим пишатися.
KV: А як Ви вважаєте?
Анатолій Федорук: Я вважаю, що кожен самостійно живе свій шлях від народження і до останнього дня.
KV: Опоненти звинувачують вас у провладному ухилі. Як Вам вдається завжди дружити з владою?
Анатолій Федорук: За 21 рік роботи доводилось співпрацювати із багатьма представницькими органами на обласному та державному рівні, посадовими особами. Приємно констатувати що вони завжди були зацікавлені знаходити точки дотику та компромісні рішення для розвитку тоді ще селища, а зараз міста обласного значення Буча.
Із досвідом починаєш розуміти, що коли твої плани та задуми базуються на нормах закону, жодні суб'єктивні думки того чи іншого чиновника не дозволять їм перешкодити.
KV: За 20 років вам напевно часто телефонували із області з державних установ із різними проханнями. Про що просять?
Анатолій Федорук: Той, хто телефонує, прекрасно знає, до кого він телефонує, чого очікувати і на що розраховувати.
KV: Наприклад, телефонує із області людина, яку ви добре знаєте і каже - до Вас прийде хлопчик, дуже хоче будувати в Бучі.
Анатолій Федорук: Нехай собі будує на здоров’я, але відповідно до законодавства. За 20 років ніхто не наважувався робити таких дзвінків.
KV: Ситуація із обшуками здається Вас не на жарт налякала. Як з'явилася ідея про акцію “Я - бучанець”? Це була Ваша захисна ініціатива?
Анатолій Федорук: Ця була ініціатива громадян, які бачили несправедливість, що дозволили собі певні посадові особи загальнодержавного рівня, запустивши всю репресивну державну машину і інформаційний супровід, який був спрямований на пониження мого рейтингу як посадової особи.
Пишаюсь, що громадяни мого міста настільки свідомі, що здатні захистити свій вибір і розібратися в різних закидах, які відбувались і відбуваються до сьогодні.
На рахунок того, чи залякали - скажу, що людина, яку залякали, швиденько кудись біжить. Як тоді, так і зараз можу стверджувати, що моя діяльність і мої рішення є законними.
KV: Ви здогадуєтесь, чому стали мішенню такої потужної атаки?
Анатолій Федорук: Я не тільки здогадуюсь. Навіть знаю хто замовник.
KV: І хто ж?
Анатолій Федорук: Організована злочинна група, яка використовує державну владу. Досить скоро і вам, і читачам, все відкриється.
KV: Знову з'явилися чутки про Ваш майбутній переможний похід до Верховної Ради. Це правда?
Анатолій Федорук: Це безпідставні заяви і я розумію чому їх вкидають в інформаційне поле. Я маю зобов'язання перед громадами сіл і селищ, які приєднались до міста і планую ще кілька каденцій попрацювати на громаду. Звісно, якщо громада висловить довіру на виборах. А у Верховній Раді мають працювати політики, які підготовлені до цієї справи.
Той рівень довіри, який я маю у своєму місті та навколишніх населених пунктах, багато кому не подобається. До Верховної Ради не планував і не планую. Якщо буде довіра громадян, буду служити їм ще одну, а може й дві каденції.
KV: Ви вже почали виховувати собі “наступника”?
Анатолій Федорук: Бучанська громада є настільки політично активною та зрілою, що в разі необхідності сама собі народить і обере ту якість, яка буде їй слугувати.
Журналістами суспільству нав’язується думка, що кожний посадовець має “наступника”. Я вважаю, що в цьому немає ніякої потреби, тим більше виходячи із активної життєвої позиції поки на пенсію не збираюсь.
KV: Голові Ворзельської селищної ради, вашій рідній сестрі, даєте поради?
Анатолій Федорук: Ми співпрацюємо між громадами, ми ж сусіди в рамках об'єднаної громади і в рамках реалізації соціально-економічного розвитку селища Ворзель. Той досвід, який прошли і представницькі органи, і виконавчі структури міста Бучі стали при нагоді Ворзелю в прагненні отримати статус курорту.
KV: Ворзель є в шорт-листі приєднання до великої Бучі?
Анатолій Федорук: Ворзель є в перспективному плані, навіть є рішення обласної ради на підставі подання КОДА. Є прагнення громадян приєднуватись до міста обласного значення і цей шлях ми маємо пройти разом.
KV: Буча через 10 років - це?
Анатолій Федорук: Це успішне передмістя столиці, комфортне для життя. Після завершення приєднання разом із населеними пунктами ми матимемо 60-70 тис. жителів.
KV: Зі столицею ведуться переговори?
Анатолій Федорук: Ні. Представники передмістя, будучи членами правління Асоціації регіонального відділення ініціювали зустріч, де ми в стінах Верховної Ради за участі голови МДО “Київщина” Ярослава Москаленка обмінялись думками.
Співпрацювати потрібно, напрацьовувати точки дотику для реалізації тих чи інших інфраструктурних об'єктів. Але всі прийшли до висновку, що в тій редакції закон про агломерацію є некоректним і юридично таким, що обмежує місцеве самоврядування населених пунктів.
KV: Криза між гілками обласної влади якимось чином заважає розвиватись місту Буча?
Анатолій Федорук: Звичайно політична боротьба, яка йде на регіональному рівні, особливо в той спосіб, який ми бачимо, точно не приносить користі місцевому самоврядуванню. Велика кількість питань, пов'язаних із господарською діяльністю в селах, селищах і містах залежить від обласного представницького органу державної влади.KиевVласть
16 липня 2018 г. 13:04
Раздел: Новини
Без горячей воды в Печерском районе остаются 190 жилых дома (адреса)
На Печерске по состоянию на 16 июля от горячего водоснабжения отключено 190 жилых дома. Среди причин - гидравлические испытания, отсутствие газа, повреждение теплосетей.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Печерской районной в Киеве госадминистрации странице в Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Причины отключения горячего водоснабжения:
гидравлические испытания;
отсутствие газоснабжения;
повреждение теплосети.
Адресный перечень жилых домов Печерского района, где произошло отключение от горячего водоснабжения по состоянию на 16 июля:
Відключення житлових будинків Печерського району станом на 16.07.2018
Назва
ЖЕО (повністю, у випадках
ЖБК-назву, ОСББ-назву,
Відомчий-назву відомства)
Адреса
Причина припинення постачання
Час і дата
відключення
Виконавець
відновлю-вальних
робіт
Планова дата
відновлення
постачання
(формат: 01.01.12;
02.01.18;
і т.д.)
Час
(формат:
20-00)
Дата
(формат: 25.01.18)
Гарячого водопостачання – відключено 190 житлових будинків
ЖЕД
“Печерська брама”
Анрі Барбюса , Велика Васильківська , Дружби Народів , Ковпака, Кудрі Івана, Предславинська , Саперне поле , Тверська, Федорова Івана , Іоанна Павла ІІ (Лумумби Патріса) , Академіка Філатова , Коновальця Євгена , Ділова, Лабораторна, пров Лабораторний
Гідравлічні випробування
10-00
25.06.18
РТМ
Печерськ
16.07.18
ЖЕД
“Хрещатик”
вул. Архітектора Городецького, Басейна, Велика Васильківська, Грушевського, Дарвіна, Еспланадна, Заньковецької, Кропивницького, Круглоуніверситетська, Лютеранська, Рогнідинська, Руставелі Шота, Саксаганського, Хрещатик, Шовковична, Ольгинська, пров. Музейний
Гідравлічні випробування
00-00
25.06.18
РТМ
Печерськ
16.07.18
ЖЕД “Липкижитло
сервіс”
вул. Госпітальна, Мечникова, Первомайського Леоніда, Печерський узвіз, бульв. Українки Лесі
Гідравлічні випробування
16-00
25.06.18
РТМ
Печерськ
16.07.18
ЖЕД
“Печерськ
житло”
вул. Вишні Остапа, Залізничне шосе, бульв. Дружби народів, вул. Менделєєва
Гідравлічні випробування
08-00
25.06.18
РТМ
Печерськ
16.07.18
ЖЕД
“Печерськ
житло”
вул. Буслівська, 20, Звіринецька, 61, 61А, 63, 63А, 65, 65А, Правобережна, 3, Соловцова Миколи, 3, 6
Відсутність газопостачання
11-00
26.04.18
РТМ
Печерськ
01.08.18
ЖЕД
“Печерськ
житло”
вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 3
Пошкодження тепломережі
17-00
02.07.18
Укржитло
сервіс
20.07.18
ЖЕД “Печерськ
житло”
Старонаводницька вул., 8 Б
Пошкодження в квартирі
00-00
13.07.18
ЖЕД “Печерськ
житло”
16.07.18
ЖЕД
“Хрещатик”
Велика Васильківська вул., 27, 25
Пошкодження тепломережі
19-00
14.07.18
ЖЕД "Хрещатик"
16.07.18
В пресс-службе отметили, что исполнителем услуг по горячему водоснабжению для объектов всех форм собственности является теплоснабжающая организация, в данном случае - ПАО “Киевтеплоэнерго”, (*) между которыми заключены прямые договоры с потребителями на оказание услуг.Читайте: “Центр коммунального сервиса” сообщил киевлянам, как осуществить перерасчет начислений за горячее водоснабжение
*КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421)
Фото: 24 КаналKиевVласть
19 квітня 2018 г. 14:04
Раздел: Новини
Депутаты Киевсовета спросят у Никоряка как он защищает памятники культуры
Профильная комиссия Киевсовета намерена обратиться к руководителю Управления культурного наследия Киевской горгосадминистрации (КГГА) Александру Никоряку (на фото) с просьбой обнародовать информацию о том, как идет работа по защите памятников культуры.
Об этом KV стало известно из заседания постоянной комиссии Киевсовета по вопросам культуры, туризма и информационной политики, которая состоялась 18 апреля 2018 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На заседании комиссии выступил представитель ОО “Квартал Пушкинская - Большая Васильковская” (*) Анатолий Приходько. Он напомнил, что месяц назад эта общественная организация обращалась в комиссию со следующими предложениями:Разработать комплексную программу об охране достопримечательностей культурного наследия центральной части Киева на 2018 - 2020 годы.Немедленно рассмотреть вопрос о выделении из бюджета Киева необходимых средств для завершения разработки историко-архитектурного плана, проведения организационных, научно-исследовательских, проектных и других мероприятий - для комплексного решения проблемы сохранения историко-культурного наследия столицы Украины.Провести инвентаризацию достопримечательностей истории и архитектуры, объектов культурного наследия и внести их в соответствующие реестры, а также обеспечить открытый общий доступ к данным єтих реестров и контролировать их полноценное функционированиеРазработать всю необходимую документацию заповедника “Древний Киев”, которая заложена в Стратегии развития Киева до 2025 года.
Анатолий Приходько сообщил, что по большинству предложений работа движется. В частности, запущен реестр достопримечательностей истории и архитектуры. Также Приходько предложил создать комиссию по охране архитектурных памятников.
Член комиссии Киевсовета Андрей Таранов (фракция “Объединение “Самопомощь”) сообщил, что над проектом, предложенным ОО “Квартал Пушкинская-Большая Васильковская”, депутаты работали очень активно.
Также Таранов напомнил, что вскоре Управление охраны культурного наследия КГГА трансформируется в департамент - и все необходимые вопросы будут вынесены на общественное обсуждение. А результаты обсуждения планируется утвердить в Программе охраны культурного наследия на 2019-2020 гг.
Кроме того, Андрей Таранов предложил обратиться к Управлению охраны культурного наследия КГГА с просьбой предоставить общественности доклад о работе над предложениями ОО ”Квартал Пушкинская - Большая Васильковская.”
Депутаты поддержали предложение Андрея Таранова.
КиевVласть сообщала, что в январе 2018 года Киевский городской голова Виталий Кличко создал на базе Управления охраны культурного наследия КГГА одноименный департамент. По словам замглавы КГГА Алексея Резникова, главная задача этого департамента - наполнение реестра памятников культуры.
Впрочем, создание департамента тормозится депутатами Киевсовета, которые усматривают в этом процессе коррупционные процессы.
Руководитель управления и, соответственно, департамента - Александр Никоряк, известный миру как певец Александр Fortado. Пока что он подчиняется Департаменту культуры КГГА, которым руководит Диана Попова.
Читайте: Кличко не дают снова создать в КГГА коррумпированный Департамент охраны культурного наследия
* ГО “Квартал Пушкінська - Велика Васильківська” (код ЄДРПОУ: 0889293)
Фото: ТСН
KиевVласть
14 лютого 2018 г. 15:00
Раздел: Територія розуму
Недбалість вартістю в тисячі життів
У 2017 році Київська обласна рада неодноразово наголошувала на тому, що Київській обласній державній адміністрації необхідно використовувати кошти ефективно, не допускаючи великих перехідних залишків на наступний рік. Дякуючи фінансовій децентралізації за останні 2 роки обласні бюджети отримали велику кількість грошових коштів, якими можуть самостійно розпоряджатися. Депутати Київської обласної ради в один голос твердили про те, що кошти треба використовувати ефективно. Кошти в бюджеті – це гроші платників податків, сплачені ними для того, щоб всі громадяни, які проживають на тій чи іншій території, отримували рівноцінно соціальне забезпечення та блага. Бюджетні кошти спрямовуються на соцзахист населення, розвиток інфраструктури, забезпечення виконання освітніх, медичних послуг тощо.
Що ми спостерігаємо за 2017 рік. За минулий рік в Київській області абсолютно нічого не змінилося стосовно ефективності використання грошей обласною адміністрацією. Залишки в сотні мільйонів гривень на рахунках обласного бюджету – це цифри, що говорять про недбалість та некомпетентність обласних виконувачів взятих на себе повноважень. Як голова бюджетної комісії Київської обласної ради я детально розповім та надам фотокопії документів, як саме розпорядник коштів, яким є Київська обласна держадміністрація, не зміг своєчасно використати мільярди гривень, які область отримала від платники податків на благо мешканців Київщини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Загальний фонд обласного бюджету
Якщо ми візьмемо податкові та неподаткові надходження, що становлять категорію сектору бюджету “основний котловий” – ті кошти, які мали б йти на розвиток та забезпечення всіх статей видатків, то Київська область не використала 440 мільйонів гривень, що лишилися на рахунках (440.000.000 грн.).
Також столична область не зуміла дати ради 103 мільйонам гривень бюджетної освітньої субвенції, які отримала Київщина з державного бюджету в 2017 році. Маючи дуже складну ситуацію в освіті, коли не працює програма підтримки та розвитку професійно-технічної освіти, не розвивається матеріальне забезпечення існуючих шкіл, не закуповується сучасне обладнання для класів, не підтримуються депресивні території регіону області, де стан освіти в край жахливому стані – ми водночас рік тримаємо на рахунках 103.000.000 гривень.
Друга сфера, не менш важлива й більш кричуща та страшна, – 40.000.000 невикористаних гривень медичної субвенції з держбюджету. За цією сухою цифрою, що зависла на рахунках у обласних бюрократів, стоять сотні неврятованих життів. Про детальну ситуацію із статистикою по захворюваності в Київській області я розповім найближчими днями, але на сьогодні маємо в області 4 десятки мільйонів нерозподілених коштів, на які могло б придбатися медикаменти та необхідне обладнання. Але ця субвенція просто не використана. Доречі, серед непрофінансованих Київською ОДА цільових програм є програма “Онкологія” - підтримка онкологічних хворих та закладів. Київська обласна рада давно її погодила із кошторисом в 110 млн. грн. Київська облдержадміністрація ці кошти не перерахувала. Тож, коли ви побачите в ЗМІ чергове благання про допомогу в зборі коштів на лікування онкохворому мешканцю Київщини, або хтось зі знайомих потрапить не дай Боже до лікарні, в якій не вистачатиме елементарних ліків, то знайте, що виправити або трохи покращити ситуацію могли б ті самі 40 мільйонів гривень медичної субвенції, що мала, але не використала в 2017 році Київська обласна державна адміністрація.
Читайте: Миллиардные бюджетные остатки смутили Киевщину
Також на рахунках Київської області залишилося 10.000.000 гривень субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток. Це ті кошти, які безпосередньо центральна виконавча влада України виділила на допомогу в розвиткові конкретним невеличким містам та селищам, й які “завдяки” бюрократичній системі обласної адміністрації так й не дійшли до міст та селищ Київської області та лишилися в повітрі висіти на рахунках.
Наступного року кошти з державного бюджету на підтримку обласного бюджету можуть й не виділити, адже якщо коштами не скористалися, - певно в них немає й потреби. Тож в 2018 році коли вашій владі, мешканці Київщині, не вистачатиме грошей, ви вже знаєте, кому писати за відповіддю.
Наголошую - головним розпорядником коштів бюджету Київської області є Київська обласна державна адміністрація. Чому сотні мільйонів гривень не використані – будемо питати далі під час розгляду звітів від чиновників Київської ОДА. Відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів несуть виключно керівництво та апарат чиновників Київської обласної державної адміністрації.
Отже, вільні залишки невикористаних коштів обласного бюджету тільки загального фонду складають майже 595 мільйона гривень (594.740.030 грн). Це кошти, які головний розпорядник коштів не збіг дбайливо направити на потреби мешканців Київської області. Більш того, неспроможність використати надані Київській області кошти посилюється - після 2016 року Київщина мала вільних коштів 400.000.000 гривен, після 2017 року маємо вже 594.000.000.
Ще раз підкреслю - головним розпорядником коштів бюджету Київської області є Київська обласна державна адміністрація. Саме департаменти КОДА відповідно до Бюджетного кодексу готують пропозиції щодо змін до бюджету. Лише вони розробляють бюджетні програми. Тільки чиновники обласної державної адміністрації здійснюють фінансування видатків з обласного бюджету.
Депутати Київської обласної ради обрані мешканцями Київщини захищати інтереси своїх виборців. Задача Київоблради - своєчасно розглядати програми та голосувати за відповідні зміни до бюджетів, що депутати й зробили.
Спеціальний фонд обласного бюджету
Кошти спеціального фонду, які чиновники Київської облдержадміністрації не спромоглися витратити в 2017 році, становили шокуючи цифри - 1 мільярд 390 мільйонів гривень. Майже півтора мільярди намертво лежачих на рахунках гривень щомиті з’їдає інфляція завдяки діям, точніше, бездіяльності облдержадміністрації - керівників департаментів, структурних підрозділів, губернатора та його заступників.
Зупинюсь на точних цифрах. 14 мільйонів гривень можна було перерахувати на відшкодування втрат від земель сільськогосподарського призначення. Ми постійно говоримо, що багато міст не мають генеральних планів розвитку а райони – кадастрової оцінки землі, в той час як Київська область мала в 2017 році 14 мільйонів гривень, за які можна було вирішити принаймні частину цих питань. Це пряме запитання до департаменту агропромислового комплексу Київської ОДА – де програми, які нам дозволили б використати ці кошти та повернути їх людям?
Далі - бюджет розвитку Київської області. 51 млн. гривень, перерозподіл яких Київська обласна рада погодила, не використані обласною адміністрацією. “Як так вийшло?” - це наступне питання як до звіту саме департаменту з економічного розвитку так й до повного звіту розпорядника коштів, Київської облдержадміністрації. Ще раз наголошую: розпорядником коштів, що сплачує видатки, слідкує за їх своєчасністю та необхідністю в регіоні, є тільки Київська обласна державна адміністрація.
Обласний фонд навколишнього середовища. Київщина є однією із областей України з чи не найгіршим станом екології. Столиця має кілька міст-сателітів, які акумулюють сміття ті відходи Києва. Всі полігони переповнені, каналізування Києво-Святошинського району давно потребує матеріальних ресурсів. Але в 2017 році Київщина нічого не зробила в напрямку покращення екологічного стану, незважаючи на 30 млн. гривень, що знаходяться на рахунках області. Це як мінімум проведення до ладу та створення сортувальних ліній на 3 – 4 полігонах. Це те, що могло б бути вже зроблено лише за один минулий рік.
Далі – найцікавіше, й певно мало б зацікавити не тільки простих мешканців, а й контролюючі органи. Щодня ми їздимо дуже страшними дорогами. Дякуючи урядові й бюджетній децентралізації кошти від митного експерименту на будівництво та реконструкцію доріг відтепер спрямовуються на місця. Розподіляють ці кошти обласні адміністрації. Київська область й тут не впоралася – маючі в розпорядженні 1 мільярд 400 мільйонів гривень у 2017 році, вона змогла використати тільки 400 мільйонів. А 1 мільярд так й залишився на спецрахунках області. В мене як в Голови бюджетної комісії Київської обласної ради та мешканки Київщини, є запитання – в нас настільки все добре із дорогами, що нам нема куди використати ці кошти, чи ми неспроможні своєчасно робити проектну документацію? 1 мільярд гривень в нас є для ремонту доріг загальнодержавного значення, які ми просто зберігаємо на рахунках та які нищить інфляція.
Інші державні субвенції в сумі 200 млн. гривень, які обласний бюджет отримав від державного бюджету, також не дійшли до місцевих рад та висять мертвим каменем.
Таким чином, невикористані кошти спеціального фонду обласного бюджету за 2017 рік становили 1 мільярд 390 мільйонів гривень.
Загальна сума вільного залишку коштів, які зараз обліковуються на обласному бюджеті, становить 1 мільярд 984 мільйони гривень (1.984.959.200 грн).
Підсумок
Свого часу Київська обласна рада схвалила всі пропозиції Київської облдержадміністрації, але Київська ОДА не впоралася з двома речами:
1. Не розподілила перевиконання дохідної частини, своєчасно не спрямувавши їх на кричущі потреби мешканців Київщини. Якими є ці потреби, я розповім в наступних публікаціях;
2. Не використала навіть ті кошти, під які були погоджені цільові програми.
Тож якщо говорити про оцінку результативній діяльності Київської обласної державної адміністрації в 2017 році, позитивної динаміки щодо зменшення вільних залишків обласного бюджету - немає, адже ми бачимо приріст залишків на рахунках по відношенню до 01.01.2017р. Тенденція адміністрації мати з року в рік невикористані кошти свідчить про одне – невміння господарювати та використовувати кошти на благо мешканців Київщини.
Як можна виправдати таку недбалість? Коли щодня вмирають люди від онкологічних хвороб, бо не мають кошти на ліки. Коли щодня руйнуються дороги, а в деяких містах та районах Київщини діти йдуть до школи вже в третю зміну, а самі школи не мають підручників.
Ми звичайно можемо звітувати хоч щодня про те, що йде децентралізація, але 2017 рік довів, що Київська обласна державна адміністрація не здатна працювати в умовах децентралізації.
Читайте: В 2017 году от налогоплательщиков Киевщины поступило 18 млрд гривен платежей
Ольга Бабій, голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради
KиевVласть
2 лютого 2018 г. 14:00
Раздел: Тексти
Ганна Старикова: “Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”
Київську обласну раду нинішнього скликання можна сміливо назвати революційною. Депутати відкрито обговорюють процедуру імпічменту Президента, підтримують єдиного кандидата в губернатори, кпинять адміністрацію, б'ються і співають. Як воно, коли тобі одночасно доводиться бути хвацьким матросом Железняком, що мусить вгамовувати запал емоційних трибунів, і дипломатом, балансуючим між забаганками партнерів по столу, в інтерв'ю КиевВласти розповіла спікер обласного колегіального органу Ганна Старикова.
KV: Аналізуючи 2017-й рік, чим ви незадоволені?
Ганна Старикова: Зараз період певних підсумків, перш за все, фінансових. Звісно, деякі амбітні плани у сфері медицини, освіти та культури, які були на 2017-й рік, не вдалось реалізувати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Особисто для мене трагічними є показники виконання бюджету минулого року. По виконанню програм у області цей показник становить 45,34%. Якщо розглядати дане виконання за напрямками, то абсолютно безвідповідальною є робота Департаменту охорони здоров’я, середній відсоток виконання програм якого становить 25,22%. Загальний обсяг виконання по Департаменту соціального захисту населення становить 6,2%.
Не було вирішено питання впровадження соціальної картки для жителів області. Фактично це питання встановлення єдиного уніфікованого механізму надання різноманітних пільг та комунікації з мешканцями, але персоніфіковано. Така ініціатива була заблокована і це прикро.
KV: Чому заблокована? Хіба проект не пройшов позитивно голосування, набравши більшість?
Ганна Старикова: Можу припустити, що проблема виникла саме через політизацію питання, адже ініціатива йшла від “Батьківщини”.
Читайте: Разделяй и властвуй. Киевскую ОГА подозревают в манипуляциях с зарплатами медиков
KV: Прибічники блокування програм, а серед зупинених справді багато проектів авторства вашої політсили, кажуть, що “Батьківщина” просувала деякі з них для того, щоб потім бюджетні тендери вигравали дотичні до партійних кіл компанії.
Ганна Старикова: Мені здається, що наше суспільство вже втомилось від слова “корупція” та від бездіяльності тих органів, які мають з нею боротись. Коли політики починають звинувачувати когось у корупції, я вважаю це непрофесійним. Зараз створена окрема незалежна мережа, яка має цим питанням займатись.
Завдячуючи владі, була розроблена програма “Прозоро”. Це - велика перемога, яку декларує нинішня влада стосовно прозорості і неможливості маніпулювання у тендерних закупках. Щороку ми чуємо нові цифри коштів, які вдалось зекономити завдяки “Прозоро”. Тому я взагалі не розумію безпідставні звинувачення політиків стосовно тендерних процедур.
KV: Тоді чому виконання деяких програм було заблоковано Службою безпеки і Державною казначейською службою?
Ганна Старикова: Я вважаю, що це суто політичний тиск і ми робимо все, аби винні у цьому були притягнені до дисциплінарної відповідальності.
KV: Яка наразі ситуація із “замороженими” програмами?
Ганна Старикова: Київська обласна рада позивається до Державної казначейської служби щодо невиконання фінансування програм. Далі чекатимемо судового процесу.
Але проблема не в заморожених програмах. Повторюю, проблема в тому, що прийняті і конче важливі програми виконуються казна-як. Я вже наводила приклад з програмою соціальної картки, але прикладів набагато більше. Є програми, які профінансовані частково. Наприклад, Київська обласна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 рік, яка є дуже необхідною, профінансована на 10%, обласна програма протидії ВІЛ-СНІДу - 11%. Програма розвитку онкологічної служби Київщини отримала нуль гривень нуль копійок. Ми аналізували дані з казначейства щодо рівня фінансування проектів капітального будівництва – там також показники виконання жахливі.
Читайте: Київська ОДА блокує програму допомоги бійцям АТО
KV: Винне знову політичне протистояння?
Ганна Старикова: Політична складова є завжди, але в цьому випадку я б не перебільшувала її вагу. На мою думку, проблема, з якою стикнулася Київщина, в кадрах.
KV: Кадри не хочуть якісно фінансувати програми?
Ганна Старикова: Ні, кадри готові, але не одразу. Поясню. Коли людину призначають керівником департаменту, наприклад, охорони здоров'я у незнайомій області, вона має перш за все вивчити адміністративно-територіальний устрій регіону, визначити мережу закладів, які перебувають у її підпорядкуванні та ті, що є дотичними. На це потрібно близько місяця. Після того, як новий керманич побачив цю мережу на папері, йому потрібно познайомитись із керівниками обласних, районних, міських і місцевих медичних закладів, які вже давно у цій сфері. Таких керівників налічується близько тисячі. Спочатку збирають великі наради. Але для того, щоб вибудовувати свою комунікацію із кожним з керівників на місцях, зрозуміти його реальні проблеми і потреби, вивчити нюанси, ще необхідно десь півроку. А окрім цього, у нового керівника є реформа, яку він отримав “у спадок”. Приблизно рік він у всьому цьому розбирається. А потім пригадує - а тут же ще були десь програми.
А ще в області призначені нові заступники голови КОДА, які зараз так само сидять і розуміють - в області є 25 районів, 12 міст обласного значення, в кожного з них є мер…
З 2014-го року в КОДА змінилось тільки п'ять перших заступників голови. Тож, беручись за нові ініціативі чи кадрові призначення, потрібно розуміти, що вони тягнуть за собою певні наслідки, які мають ще й часовий термін. Люди розбираються, втягуються у процес, а тим часом цілі галузі простоюють через те, що новопризначений керівник просто не розуміє доцільності.
KV: Коли Олександр Горган звітувався за перших 100 днів роботи, він зазначив, що за три місяці ніхто з його підлеглих, та й сам він "не напортачив". За вашою логікою, програми не фінансуються через те, що нові кадри справді побоюються “напортачити”?
Ганна Старикова: Я думаю, що коли людина приходить до медичного закладу і не отримує ті безкоштовні ліки, які декларуються програмою реімбурсації, вона ставиться до цього питання трохи інакше.
Фраза “кадри вирішують все” добре відома. Саме кадрова політика і відповідальність за прийняття рішень щодо призначень тих чи інших осіб - це і є ті “нулі” з виконання програм. Я тільки за те, щоб діючим керівникам дали змогу розібратися, а не призначили нових, з якими ми будемо знову вивчати мапу Київської області.
KV: Яким є рівень невикористання коштів за 2017-й рік?
Ганна Старикова: Перехідні залишки сіл, селищ, районів та області загалом становлять 5,8 мільярдів гривень. Ми розуміємо, що ці кошти мають бути спрямовані на розвиток області, тому у цьому році обласна рада буде підтримувати будь-які програми та ініціативи, запропоновані обласною адміністрацією. Правда, у минулому році програми ми прийняли тільки у травні, а в червні були внесені корективи. Тож, сподіваюсь, що у 2018-му році процес йтиме швидше. Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”.
KV: КОДА наполягає на тому, що регіон мусить переглянути основні підходи до розподілу коштів і уважніше дослуховуватися до запитів громад.
Ганна Старикова: Якщо говорити про зміну логіки бюджетних надходжень, то частково ми зможемо підтримувати субвенції на місцях, але, відверто кажучи, цей механізм має бути настільки продуманий, уніфікований, оптимальний і недискримінаційний, щоб перш за все він відображав баланс між реальними можливостями територій і їхніми потребами.
Подивившись показники деяких населених пунктів, ми бачимо такі цифри: в місті Фастів залишок 71 млн гривень, у Славутичі - 13,99 млн, в селі Іванків Бориспільського району - 15 млн гривень. Якщо говорити про Бориспільський район, то це 71 млн. А у Щасливській сільській раді ще більше, ніж у всьому районі - 120 млн. Білоцерківський район - 19 млн, Богуславський - 19 млн. Серед лідерів цього “руху” - місто Бориспіль, яке має аж 344 млн перехідних залишків, Софіївська Борщагівка - 232 млн, Бровари - 165 млн, Українка, яка зараз дуже планує піти на перевибори, - 92 млн.
Якщо ми отримаємо від адміністрації нормальну логічну формулу розподілу для направлення коштів, то однозначно її підтримаємо.
KV: Ви вже сіли з КОДА за стіл переговорів стосовно цього питання?
Ганна Старикова: Моя позиція стосовно логіки використання обласних коштів кардинально відрізняється від пропонованого механізму адміністрації. Але я наголошую, що ми готові його розглядати і підтримувати, якщо отримаємо відповіді на всі питання, на яких я зараз загострила увагу.
Наразі обласна рада є представником власника комунальної мережі, яка налічує колосальну кількість закладів охорони здоров'я, освіти, культури і спорту.
Давайте на прикладі, скажімо, спорту. Наші спортивні заклади є зразковими навіть для Києва. Київщина є передовою областю з виховання спортсменів-олімпійців. Із 65 спортсменів, які вибороли ліцензії на представництво з легкої атлетики на останній олімпіаді в Ріо де Жанейро (Бразилія), 12 є вихованцями обласних комунальних закладів. Але, приїхавши в Броварську школу вищої спортивної майстерності і побачивши, в яких умовах тренуються атлети, у мене виникла одна думка: вони перемагають не завдяки, а всупереч. Я не розумію, як взагалі люди залишаються цілими в таких умовах тренувань - там немає навіть рівної підлоги.
Тому ми, як представники області, маємо направляти невикористані кошти на розвиток нашої обласної мережі, а не забаганок, нехай і виправданих, міських чи сільських голів.
Спроможність наших місцевих рад постійно зростає. Тому я вважаю, що на місцевому рівні ми маємо фінансувати тільки великі інфраструктурні об'єкти, які вони не спроможні профінансувати самостійно.
KV: Чому тоді обласна рада голосує за такі проекти які можуть спокійно потягнути місцеві ради?
Ганна Старикова: Ми всі знаємо, що політика - мистецтво компромісів. Якщо ви хочете приймати рішення, які повністю відображають вашу точку зору - виграйте вибори. Сформуйте склад ради в 50% + 1 голос і далі реалізовуйте всі необхідні проекти та амбіції. Ми вчились домовлятися і шукати паритет між бажаннями і можливостями.
Я думаю, що останній бюджетний рік і був цим компромісом. Кожна політична сила мала можливість реалізації своїх проектів. “Батьківщина” вважала необхідним впровадження соціального проекту і створення єдиної картки, яка б спростила життя мешканців області. “Радикальна партія” хотіла метеостанції, “Солідарність” – острівці безпеки.
Кожна політична сила розуміє ризики для себе в хибному напрямку роботи. Якщо, маючи можливість реалізувати якусь ініціативу і донести це до жителів Київщини, ти підеш не тим шляхом, то на періоді звіту, який відбувається на виборах, одразу отримаєш відповідну зворотню реакцію. Кожен це вже пройшов. Тому думки стосовно того, як потім реалізовані проекти можна втілити у преференції на будь-яких виборах, спрямовані абсолютно лояльно.
KV: Коли криза в стосунках між КОР та КОДА може бути подолана?
Ганна Старикова: Я б все ж не називала це кризою. Оскільки Київська обласна рада і Київська обласна держадміністрація - це органи місцевого самоврядування, які сформовані із представників абсолютно різних політичних сил, можна говорити про наявність політичної конкуренції. І це цілком нормально. Кожен хоче довести свою політичну позицію і реалізувати ті ідеї та програми, які є актуальними в баченні розвитку роботи своєї політичної сили.
Обласна рада багатогранна - в нас представлено 8 політичних сил. Ми навчились домовлятись і працювати для розвитку регіону.
KV: Як можете прокоментувати те, що КОДА оскаржує звернення облради щодо процедури імпічменту президента?
Ганна Старикова: Коли адміністрація починає оскаржувати будь-які рішення ради, особливо публічні заяви, це показник, нажаль, певної недалекоглядності. Це висловлювання нашої позиції і в даному випадку оскарження можна назвати згортанням демократії. Не можна заборонити людині говорити те, що вона думає.
Резонанс нашої заяви, з точки зору певних вібрацій в політичних колах країни, був колосальним. І наш меседж був донесений. Суть його одна: під час формування і розбудови демократичної країни не може бути жодної посади, яка б не мала нормальної процедури звільнення. Хочу наголосити - мова не йшла про імпічмент президента Петра Порошенка, мова йшла про легалізацію процесу зняття голови країни. Це є у кожній нормальній країні, де існує посада президента.
Читайте: Администрация и совет Киевщины поссорились из-за импичмента Порошенко
KV: Чи правда, що саме після цього голосування стосунки із КОДА стали напруженими?
Ганна Старикова: Правда в тім, що після даного голосування з боку правоохоронних органів почався тиск на керівників різних політичних фракції та окремих депутатів, які підтримали ініціативу. Ми з цього питання зверталися до міжнародної спільноти, в мене був ряд зустрічей в Брюсселі. У Києві зустрічалась із представниками провідних країн, які входять до “Великої сімки”. І ми доносили до них цю інформацію.
KV: Ходять чутки, що у вас особисто вкрай непрості стосунки із губернатором Горганом.
Ганна Старикова: Це маячня. У нас нормальні робочі стосунки із головою. Крім цього, ми приязно ставимось один до одного як люди: вітаємо на дні народження, Новий рік та інші свята. Не вірте у чутки.
KV: Які правові наслідки отримала бійка між депутатами Карлюком (“Солідарність) та Хахуліним (“Батьківщина”)?
Ганна Старикова: Кримінальне провадження за даним фактом триває, є рішення профільного комітету парламенту стосовно того, щоб направити звернення до правоохоронних органів з приводу особливої уваги слідства до цієї справи.
KV: Ви мали розмову із Віталієм Карлюком після бійки?
Ганна Старикова: Ні, і, наскільки мені відомо, навіть розмови між Карлюком і Хахуліним після цього не було. Взагалі, моя особиста думка, що до моменту розгляду цієї справи по суті, депутат, який спричинив бійку, не має з’являтись у сесійному залі, хоча б для того, щоб не бути засудженим публічно своїми колегами. Зрозуміло, що про рівень моралі, етики та відповідальності за свою поведінку в сесійній залі зараз взагалі не йдеться. Але, якби ми були дійсно цивілізованою країною і фракція БПП хотіла б хоч на міліметр наблизитись до цього, вона б своїм рішенням призупинила участь даного депутата у всіх представницьких органах.
Читайте: Нокаут Горгана. Из-за драки, устроенной однопартийцами губернатора, Киевщина останется без бензина для скорых
KV: До речі, заступника голови Бородянської районної ради, який є очільником місцевої “Батьківщини”, підозрюють у хабарництві. Партія вжила якихось заходів щодо нього?
Ганна Старикова: Ближчим часом на засіданні партійного бюро буде розглядатися питання щодо його відсторонення від посади на час розслідування.
Читайте: “Солидарность” Кивоблсовета извинилась за драку | КиевВласть
KV: Ходять чутки, що вам неодноразово пропонували залишити посаду і навіть вже є кандидати, які б не проти стати головою облради?
Ганна Старикова: Була одна розмова, під час якої людина сказала “ну ти ж заяву сама не напишеш”, і я впевнена, що під тиском політичних опонентів я цю заяву не напишу. Якби була можливість зняти мене 43 голосами при обранні у 52, це питання було б вже реалізовано. Тому всі прогнози щодо можливих кандидатів на мою посаду - це не більш, ніж плітки. Політичні реалії зараз зовсім інші.
KV: Більшість в облраді є сталою чи ситуативною?
Ганна Старикова: Однозначно вона є сталою.
KV: Який статус в облраді у голови обласної “Батьківщини” Костянтина Бондарєва?
Ганна Старикова: Офіційно Костянтин Бондарєв мій радник і я дослухаюсь до його порад та ідей. Ця людина займається професійно політичною діяльністю більш, ніж 15 років, свій регіон знає достеменно. До того ж, він має чудові комунікації із представниками політичних сил в області та загалом у країні, тому я вважаю, що не використовувати цей досвід абсолютно безглуздо і неправильно.
KV: У Київській обласній раді проходять “платні” голосування?
Ганна Старикова: Особисто мені такі факти невідомі. Тим більш, я впевнена, що фінансовий аргумент вже давно втратив вагу. Кожен депутат розуміє потреби свого регіону пріоритети своєї території. Це важливіше.
KV: А що з депутатськими фондами?
Ганна Старикова: Все абсолютно уніфіковано і прозоро – жоден депутат не обділений.
В грудні ми проголосували про збільшення депутатського фонду до 500 тисяч гривень на рік. Стосовно маніпуляцій та спекуляцій на цю тему хочу сказати, що порядок виділення цих коштів доволі жорсткий. Кошти депутат може витратити лише на поліпшення соціально-побутових умов виборця або на матеріальні допомоги тим, хто має потребу.
KV: Ви підтримуєте тезу про те, що 2018 рік має стати роком об’єднаних громад?
Ганна Старикова: З початку дії закону про децентралізацію я підтримую кожен рік, як рік громад. Але ще я підтримую хоча б один рік здорового глузду і логіки. Якщо ми кажемо про децентралізацію і про те, що в рамках цієї реформи змінюємо адміністративно-територіальний устрій, перше, що потрібно зробити, це легалізувати ОТГ в Конституції України. Друге - створити нормальний алгоритм і принципи формування цих нових територій, як за логікою, так і у новому виборчому законодавстві.
У 2014 році ми провели реформу МВC - створили декілька округів у області. Після цього провели реформу прокуратури - рознесли їхні центри, незважаючи на округи МВС. Потім в іншому просторі розмістили податкову службу. Це дотичні структури, які, до речі, мають між собою комунікувати.
Щодо освіти: ми визначили створення опорних шкіл до завершення реформи децентралізації. Потім ми розрізали госпітальні округи і зараз визначаємось, де потрібно зробити ФАПи і амбулаторії. Всі ці реформи є паралельними. І людина з села сьогодні не розуміє, як вона має звернутись до міліції з якоюсь заявою, проїхавши 50 кілометрів, відвезти дитину у школу, проїхавши ще 20 кілометрів в інший бік, а потім в неї ще зуб заболить і їй доведеться їхати 18 кілометрів до амбулаторії. Ось що для мене зараз реалії децентралізації.
KV: Чому тоді процес децентралізації на Київщині останнім часом пішов жвавіше?
Ганна Старикова: Тут відповідь проста - реальна бюджетна децентралізація. Сільські голови побачили кошти, про які всі казали і зрозуміли, що стануть самостійнішими до розподілу тих коштів. Їм простіше втрьох домовитись і стати незалежними від району. Саме це стало мотиваційним фактором.
Останні вибори, які відбулись у грудні, дуже добре показали нехтування діючої влади будь-якими механізмами і принципами стосовно того, як ми досягаємо результату. Зараз є єдиний принцип погодження для того, щоб та чи інша громада пішла на вибори. Це гарантії діючого сільського, селищного чи міського голови, що він піде від БПП. Так само відбувалось за часів Партії регіонів - у присутності прокурора області, представників служби безпеки. І у людини вибору мало, бо схема добре відпрацьована. Окрім цього, процес виборів так само проходить із цукром та гречкою.
Вибори громад зараз для вертикалі влади - це полігон для фальсифікації результатів на президентських виборах у 2019 році. Тому вибори на Київщині будуть проводитись масово, а цей процес лобіюватиме обласна адміністрація.
KV: “Батьківщина” вже визначилась із кандидатом на вибори в Українці?
Ганна Старикова: “Батьківщина” завжди має що запропонувати суспільству і виборцю, тому за наявності відповідної постанови парламенту ми будемо брати участь у цих виборах.
KV: Виборче законодавство до місцевих рад вас влаштовує?
Ганна Старикова: Ні, звичайно воно є недосконалим. На сьогоднішній день в області близько 40% територій не мають свого представництва в облраді. З Білої Церкви у нас 15 депутатів, а з Борисполя – жодного. Дисбаланс колосальний. Проте, це не означає, що через недосконалість виборчого законодавства ми не прийматимемо участі у перегонах – не дочекаються.
Фото: пресс-служба облради
KиевVласть
28 листопада 2017 г. 16:23
Раздел: Новини
КП “Спецжилфонд” планирует построить флагшток Государственного флага за 47 млн гривен
До 30 июня 2018 года на территории Национального музея истории Украины во Второй мировой войне столичные власти хотят соорудить гигантский флагшток Государственного флага Украины. Он спроектирован с высотой 75 метров на участке в 155 кв. м. Такое удовольствие может обойтись столичным налогоплательщикам аж в 47 миллионов гривен.
Об этом KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro.
До 7 декабря 2017 года КП “Спецжилфонд” (*) будет принимать заявки на тендер “Строительство сооружения флагштока Государственного флага Украины на территории Мемориального комплекса “Национальный музей истории Украины во Второй мировой войне” на ул. Лаврской, 27 в Печерском районе”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно техническому заданию, до 30 июня 2018 года подрядчик должен будет построить сооружение флагштока с высотой 75 метров. Для сравнения – высота мемориала “Родина-мать” составляет 102 метра. Абсолютная высота объекта над уровнем моря составит 247,4 метра.
Флагшток планируется установить на валу возле чаши Вечного огня, на участке площадью 155,5 кв.м. Объект будет состоять из наземной и подземной части площадью 44,5 кв.м. а также участка озеленения размером 3237 кв.м. Площадь инженерных сооружений – 38,69 кв.м., площадь мощения – 144,9 кв.м.
Аукцион запланирован на 8 декабря 2017 года. Ожидаемая стоимость тендера составляет 47,5 млн гривен.
Примечательно, что в разделе разъяснений по процедуре, одним из пользователей системы Prozorro был задан вопрос – не велика ли цена эпического сооружения для воюющей страны с социальными проблемами? На что в тендерном комитете ответили, что КП “Спецжилфонд” сделал расчет в соответствии с ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила определения стоимости строительства.
Напомним, о планах по строительству 75-тиметрового флагштока Государственного флага киевский градоначальник Виталий Кличко проинформировал общественность 14 июня 2017 года во время презентации Концепции развития инфраструктуры прибрежных территорий и зон отдыха Киева.
Читайте: Кличко рассказал, как развитие прибрежных территорий в Киеве увеличит количество туристов
Соответствующее распоряжение Киевской горгосадминистрации (КГГА) № 585 было принято 18.05.2017 года. В соответствии с текстом распоряжения, заказчиком работ по строительству флагштока определено КП “Спецжилфонд”, а контроль за выполнением распоряжения возложен на профильного заместителя главы КГГА Александра Спасибко. Он же курирует деятельность КП “Спецжилфонд”, которое с 10 марта 2016 года возглавляет Владимир Шарий.
Отметим. что КП “Спецжилфонд” подчинено Департаменту строительства и жилищного обеспечения КГГА. Этот департамент возглавляет Константин Федотов, который до марта 2016 года, руководил “Спецжилфондом”.
* КП “Спецжитлофонд” (код ЄДРПОУ 31454734).
Фото: funtime.kiev.ua
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій