Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
31 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Бюджет Вишгорода розпилюється на близьких до міського голови ФОПів, - громадський діяч Владислав Дулапчій
Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім.
KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання?
Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають.
KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес?
Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота.
KV: Як у місті проводяться держзакупівлі?
Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам.
Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста.
KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування?
Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок.
Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума.
У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато.
KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація?
Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь.
Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли.
Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота.
KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства?
Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”.
Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів.
Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів.
KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної?
Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має.
Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати.
Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих.
KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі?
Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво.
Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають.
KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко?
Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів.
За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві.
Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ.
KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує?
Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером.
На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу.
KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ?
Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
30 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Фурсівської об'єднаної громади Миколою Фурсенко.
KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?
Микола Фурсенко: Труднощі у реформі децентралізації є і зараз. На державному рівні ніхто не може запевнити громади, що об’єднання – це дуже важливий та обов’язковий процес. Утворення ОТГ є серйозним шансом для модернізації нашого життя та суспільства в цілому. Україна має йти європейським шляхом, інакше ми продовжимо жити у радянському режимі. Наразі усе змінилося – із колгоспів перейшли на фермерства, кооперативи, але домінують великі агрохолдинги та сільськогосподарські підприємства. Але більшість із них цікавить не розвиток сільських територій, а земля і прибуток. І до створення громади нам не вистачало повноваження для розпорядження своїми землями, їх роздавали через область, район.
Тому ми розуміли, що децентралізація допоможе нам отримати не тільки повноваження, але й кошти для їх реалізації, що неодмінно дасть можливість покращення життя сільській громаді. Вже зараз нам це вдається, але з великими потугами.
З приводу труднощів, то керівництво міста Біла Церква бачила наші населені пункти у складі своєї ОТГ. Створенню нашої громади міськрада усіляко намагалась перешкоджати. Мер Геннадій Дикий приїздив у Фурси і мав можливість виступити перед жителями громади та приймав участь в обговоренні, але жодного голосу наші мешканці не віддали за приєднання до міста. Сільські громади мають бути, це хребет української нації. Саме ми, селяни, годуємо Україну. Околиці Білої Церкви – це колишні села, там купа проблем, які місто ще не вирішило. А у нас є можливість навести у себе порядок, своїми силами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?
Микола Фурсенко: Ми розробили план соціально-економічного розвитку сіл ОТГ, створено економічну базу, що дало можливість залучати кошти до місцевого бюджету. Села громади почали розвиватися, молодь виїжджає все менше, а залишається працювати в селах. Зросла народжуваність, а у школах та садочках стало на третину більше дітей. Ми побудували та відкрили новий садочок, діти забезпечені дошкільною освітою. Також ми поновили сферу культури, почали розвивати спорт. По освітянським програмам наші діти отримують нагороди на державному, обласному рівнях. Успішно розвивається художня самодіяльність, також у Фурсах діє дитячий театр, хореографічна та вокальні студії, є інструментальний ансамбль, художній колектив “Молодички”, два хорових колективи та дитячий ансамбль бандуристів.
Нам вдалось покращити медичну сферу - маємо дві медичні амбулаторії та чотири фапи, відкрили дві аптеки. Крім того, ми виграли державний гранд на будівництво нової сучасної медамбулаторії в селі Фурси.
Але найголовніше - це створення робочих місць. Нам вдалось створити у селах громади вже 1185 робочих місць.
KV: Як залучуєте інвесторів?
Микола Фурсенко: В першу чергу - ведемо прозору політику. Коли приїздять потенціальні інвестори, ми завжди вислуховуємо, приймаємо відповідне рішення і надаємо можливості реалізувати проекти, а це надходження до бюджету.
Для потужних інвесторів у нас немає великих промислових площ. Є у нас ДП “Українська геологічна компанія” “Правобережна геологічна експедиція”, де раніше працювало понад 800 людей, а зараз - 100. Територія там дуже велика і наразі вона є промисловою базою села. Там розміщується 18 об'єктів господарювання різних форм власності. Вони складають близько 30% надходжень нашого бюджету. І ми будемо продовжувати розвивати цю зону.
Також розширюємо мережу торгівлі, це і фізичні особи, і фермерські господарства, і кооперативи. Завдяки цьому створили кількасот робочих місць. Лише у Фурсах вже 32 магазини-кіоски, кафе. Люди працюють, залишаються у селі.
KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Микола Фурсенко: Із старостами робочі стосунки, по закону кожен має свої обов'язки і ми їх виконуємо. Особливих проблем із селами не виникає, у нас є спільний бюджет - ми разом його наповнюємо та порівну розподіляємо. І якщо, наприклад, 70% коштів надають Фурси, то це не означає, що іншим селам на розвиток та потреби ми надаємо 30%. Ми вирівнюємо показники. І на місцях починають розуміти, що від них також залежить їхній розвиток. Чим більше надходжень ми матимемо - тим більше матимемо можливостей реалізувати план розвитку громади.
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у сільраді?
Микола Фурсенко: Проблеми завжди були і будуть, у кожної політичної сили власне бачення. На розвиток сільських територій завжди шукаємо компроміс для позитивного вирішення актуальних для громади питань. Частіше знаходимо порозуміння. Бувають суперечки через те, де поставити дитячий майданчик або коли почати ремонт дороги та освітлення. Такі питання дуже болючі, адже свого часу держава не допомогала, а тепер це зона нашої відповідальності. Ми цей факт прийняли, але все одно я вважаю, що має бути державна підтримка. У нас 200 кілометрів доріг і всього 10 тис. жителів. Ми не можемо усе відразу зробити, потрібен час.
У нас є два комунальні підприємства, 426 об’єктів оподаткування, а ще хочемо мати власну пожежну службу, підрозділ охорони громадського порядку. Є над чим працювати на усіх напрямках розвитку.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Микола Фурсенко: Отримали, інакше не могло бути. Була допомога на освіту та медицину, а також невеличка інфраструктурна субвенція на дорогу - 3,085 млн гривень. За 19 років мого головування вперше нам її надали. Цього місяця плануємо розпочати роботи, адже це центральна дорога, яку раніше обслуговував район. Зроблено заявки на об’єкти, що будуть виконані за кошти інфраструктурної субвенції на 2019 рік.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?
Микола Фурсенко: За півтора роки роботи наша громада показала непоганий результат, тому бажаючі вже є. Але це буде вирішувати обласна рада затвердженням перспективного плану. Сьогодні є ймовірність, що ще 4-5 сільрад до нас приєднаються. Це не тільки села Білоцерківського району, у нас фактично через дорогу починається Сквирський район.
KV: Які стосунки із Білою Церквою? Конфлікт через затвердження кордонів, зокрема мікрорайон Гайок, вирішено?
Микола Фурсенко: Це надуманий конфлікт з боку Білої Церкви. Кожна адміністративна одиниця, населений пункт, мала свої кордони. Так було і в Радянському союзі, так було ще до революції. Такі ж межі мали колись і Фурси. Вулиця Піонерська, селекційна станція, парк “Олександрія” - були частиною села. Ми розуміємо, що місту потрібно розвиватись. Вони забрали території, які межують із Фурсами, а це зокрема землі сільськогосподарського призначення, аеродром “Гайок”. Але ж треба мати совість. Ми не проти їх амбіцій, коли вони не порушують діючого законодавства.
У жовтні 1999 було розпорядження КМУ, що житловий масив Гайок, Авіаремонтний завод, злітно-посадкова смуга та частина обладнання аеродрому було передано до комунальної власності Білої Церкви, у нас не було жодних заперечень. Але питання щодо землі під ними вирішує виключно Верховна Рада. Сільські межі встановлюються рішенням облради. За погодження Білої Церкви ми розробили свій генеральний план, схему-планування розвитку нашого села і наразі вони затверджені. Але це не означає, що у подальшому із містом у нас не виникне непорозумінь. Ми готові чимось поділитись і в першу чергу передати землі, на яких розміщені об’єкти комунальної власності міста. Білій Церкві Фурсівська ОТГ свої землі та податки не віддасть. Бо вони хочуть або все, або - нічого.
KV: Жителі громади обслуговуються у лікарнях Білої Церкві платно? Хто компенсує витрати?
Микола Фурсенко: За тих, хто звертався у медичні заклади Білої Церкви, платимо гроші. Але сьогодні ми створили свою первинну ланку медицини. Є домовленість із Білоцерківською лікарнею імені Семашко, районною лікарнею. Ми так само можемо співпрацювати із іншими медзакладами. Компенсуємо із місцевого бюджету.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Микола Фурсенко: Ми співпрацюємо, є взаємна довіра. Часто проводимо спільні заходи. Роботу голови КОДА Олександра Терещука громада оцінює позитивно.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Микола Фурсенко: Із тарифами, які встановлюємо ми, проблем немає. Заборгованості у наших комунальних підприємствах відсутні. Та оплатити тарифи, встановлені державою, можуть не усі наші жителі. Субсидії отримує кожна четверта сім'я громади.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Микола Фурсенко: У Фурсах є законне сміттєзвалище, тому проблем тут немає. У інших населених пунктах полігонів немає, тому шукаємо інвестора для будівництва біогазового сміттєпереробного заводу. Вже ведуться перемовини, це буде екологічний завод, який до того ж збільшить кількість робочих місць у громаді. У поточному році такий проект буде втілюватись у Пищиках, потім плануємо будувати у Трушках.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у громаді?
Микола Фурсенко: Це велика проблема у всій громаді. Як правило, у селах на це коштів завжди не вистачало. Необхідно проводити модернізацію системи водопостачання та водовідведення, але поки виділяємо КП дотацію для підтримки в належному стані споруд.
KV: Розкажіть про ситуацію, коли від вас вимагали покинути посаду і погрожували гранатою. Через що це відбувалось? Кому це вигідно?
Микола Фурсенко: Це більше політиканство, ніж погрози. Мене обрали громади усіх сіл, я отримав переконливу перемогу на виборах. За фактом погроз було відкрито провадження, виявлено правопорушення, але у результаті розслідування справу закрили через відсутність доказів.
Такі ситуації відбуваються по всій країні. Щороку 70-80 голів через погрози добровільно йдуть з посад. У 95 районах громади ще не об'єднані. А дехто об’єднався поспіхом - і тепер не є спроможною ОТГ. Ті, хто виступають проти децентралізації, такі факти використовують на свою користь. Та всі реформи мають бути, альтернативи децентралізації немає.
KV: Які плани маєте щодо кар'єрного зростання?
Микола Фурсенко: У віці 71 рік планів щодо кар'єрного зростання не може бути. Я військовий пенсіонер, і мене це задовольняє. Я народився у Фурсах, і після військової служби проживаю у Фурсах, тому хочеться цю територію розвивати. Громада буде успішною, для цього є всі можливості. Найближчим часом ми затвердимо стратегію розвитку сіл ОТГ на 7-8 років і будемо її реалізовувати.
KV: Готуєте наступника?
Микола Фурсенко: Я не готую. Кандидатів багато, але громада має обрати достойного, щоб продовжити її зростання.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фото: KVКиевVласть
24 травня 2019 г. 10:42
Раздел: Новини
КП “Спецжилфонд” планирует за 10 лет возвести для участников АТО 15 многоэтажек за 2,9 млрд гривен
Столичные власти запланировали строительство почти 3,5 тысяч квартир для участников АТО уже до 2029 года. Соответствующий тендер с ожидаемой стоимостью 2,9 млрд гривен объявило КП “Спецжилфонд”. 15 многотажек планируют возвести в микрорайоне “Теремки - III” Голосеевского районе на площади 8,85 га. Отметим, что за предыдущие четыре года столичные власти обеспечили жилой площадью всего 393 семей ветеранов АТО.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 26 апреля 2019 года КП “Спецжилфонд” (КП “Спецжитлофонд”) (*) объявило тендер на строительство жилых домов с объектами социальной сферы, в том числе по программе “Доступное жилье”, для обеспечения жильем участников АТО, между улицами Жулянская и Чабановская и улицей Жулянская, 5 в Голосеевском районе Киева. Ожидаемая стоимость закупки составляет 2,94 млрд гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно техническому заданию, до конца июня 2029 года подрядчик должен будет построить 15 жилых домов. Участок строительства расположен в Голосеевском районе и в соответствии с планировочной структурой Генерального плана Киева входит в состав 4-го микрорайона (вторая часть) жилого района “Теремки - III”. Участок строительства расположен в юго-западной части жилого района на границе Киева и Киевской области (территория села Гатное).
Общая площадь территории для строительства составляет - 8,8527 га и состоит из двух земельных участков площадью 3,1454 га и 5,7073 га.
На участке расположены сооружения, подлежащие сносу, а также зеленые насаждения большинство из которых подлежат удалению (срезу или пересадке).
Квартал строительства условно делится на 2 зоны. Первая зона находится на участке проектирования №1: это 6 жилых домов этажностью 26 этажей (25 и 26 этаж двухуровневые квартиры). Планируется, что на первых этажах жилых домов будут располагаться нежилые помещения, предусмотренные для обслуживания жителей квартала и жителей близлежащих жилых домов. Жилые здания должны построить таким образом, что они будут отделять дворовые пространства от внешних улиц. В пределах дворовых пространств предусмотрено сооружение придомовых площадок.
В жилой части домов (в каждом отдельном) №2, №4, №5, №6, №7, №8 (26 этажей) первой зоны запроектировано 262 квартиры. Из них 1-комнатных - 164 шт, 2-комнатных - 94 шт, 5-комнатных (двухуровневые) - 2 шт, 7-комнатных (двухуровневые) - 2 шт. Общая площадь квартир этих домов - 12614,55 кв.м.
Вторая зона квартала, согласно техзаданию, должна быть отделена от первой двусторонней дорогой, в пределах которой должны построить гостевые автостоянки (должны быть предусмотрены как для первой зоны квартала, так и для второй). Во второй зоне будут расположены 8 прямоугольных жилых домов этажностью 26 этажей (где на первом этаже будут расположены нежилые помещения, а на 25 и 26 этажах двухуровневые квартиры) и один 6-секционный 10-ти этажный жилой дом (где на первом этаже расположены нежилые помещения, а на 9 и 10 этажах двухуровневые квартиры). Центром композиции проектируемого квартала будет зеленая зона вокруг 10-и этажного жилого дома со сквером и искусственным водоемом, спортивными, детскими площадками и круговой велосипедной дорожкой.
В жилой части дома №1 второй зоны зоны №2 (10 этажей) запроектировано 192 квартир, из них 1-комнатных - 70 шт, 2-комнатных - 84 шт, 3-комнатных - 24 шт, 4-комнатных - 2 шт, 5-комнатных - 10 шт, 6-комнатных - 2 шт. Общая площадь квартир в доме - 7013,19 кв.м.
В жилой части домов №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 (26 этажей) второй зоны запроектировано по 216 квартир. Из них 1-комнатных - 92 шт, 2-комнатных - 117 шт, 3-комнатных - 4 шт, 5-комнатных - 3 шт. Общая площадь квартир - 12535,06 кв.м.
Обжаловать условия тендера можно до 24 мая 2019 года, подать предложения до 28 мая 2019 года. Аукцион запланирован на 3 июля 2019 года.
Стоит отметить, что данный земельный участок был передан КП “Спецжилфонд” в аренду согласно решению Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 6 июля 2017 года №752/2914. Градостроительные условия и ограничения (ГУО) для проектирования данного строительства на участках площадью 5,7073 га (кадастровый номер 8000000000:79:483:0023) и 3,1454 га (кадастровый номер 8000000000:79:483:0021) КП “Спецжилфонд” были утверждены приказом Департамента градостроительства и архитектуры КГГА от 16 августа 2018 года №787.
Согласно данным Государственного земельного кадастра, целевое назначение данных участков - для строительства и обслуживания многоквартирного жилого дома.
Участок между улицей Жулянской и Чабановской (5,7073 га)
Участок на улице Жулянская, 5 (3,1454 га)
Напомним, в феврале 2019 года мэр Киева Виталий Кличко сообщал, что в прошлом году льготы получали почти 27,5 тысяч киевлян-участников АТО и членов их семей. По его словам, в 2018 году на ежегодную материальную помощь им было направлено более 250 миллионов гривен. Кличко заявлял, что столичная власть работает и над обеспечением защитников жильем: за последние 4 года в Киеве 393 ветерана АТО были обеспечены жилой площадью.
Отметим, что за последние 10 лет КП “Спецжилфонд” по результатам публичных закупок освоило 5,02 млрд гривен из бюджета столицы, заключив 544 договора. При этом данное КП не раз становилось фигурантом скандальных тендеров и заключало договора с печально-известными подрядчиками. Так, в 2017 году КП заключило договор на строительство пристройки к средней школе №320 центра детского и юношеского творчества на ул. Будищанской, 8 в Деснянском районе Киева с ООО “Варда спецстрой монтаж” (ТОВ “Варда спецбуд монтаж). Этим договором заинтересовались правоохранительные органы. В ходе расследования правоохранители выяснили, что должностные лица КП “Спецжилфонд”, используя служебное положение, с целью собственной выгоды, признали данное ООО победителем торгов.
Читайте: Полиция подозревает руководство КП “Спецжилфонд” в сговоре с подрядчиком на 131 миллион гривен
В том же 2018 году КП “Спецжилфонд” подписало соглашение со “своей” компанией - ООО “Скайстрой Групп”, которое на тендерах этого КП выступает только в паре с ООО “Варда Спецстрой Монтаж”. Соглашение было заключено на сумму 221 млн гривен на реконструкцию общежития на бульваре Кольцова, 24-А. Как известно, должностные лица данных компаний являлись фигурантами уголовного производства по проведению такого же “договорного” тендера.
Читайте: КП “Спецжилфонд” отдаст 221 млн гривен фигуранту уголовного производства за реконструкцию общежития на Борщаговке
КВ также сообщали, что КП “Спецжилфонд” заключало договор еще с одной компанией-фигурантом уголовных производств. Так, скандально известное ООО “Плутон-С” в ноябре 2018 года выиграло подряд на капремонт детского сада №661 на Оболони. Стоимость закупки составила 52 млн гривен, хотя изначально КП “Спецжилфонд” планировало потратить по этому тендеру более 177 млн гривен. Примечательно, что ООО “Плутон-С” фигурировало в уголовных производствах по контрактам с КП “Инженерный центр” и КП “Киевстройреконструкция”. В 2018 году столичная прокуратура расследовала факты присвоения бюджетных средств одним из столичных КП при выполнении ремонтных работ фасада и стадиона школы №256 в Киеве по предварительному сговору с должностными лицами подрядчика – ООО “Плутон-С”. В марте 2019 года стало известно, что дошкольное заведение может наконец быть открыто уже осенью текущего года, но для этого нужно еще 24 млн гривен.
Читайте: Для завершения ремонта детского сада №661 на столичной Оболони нужно еще 24 млн гривен (видео)
Отметим, с 10 марта 2016 года КП “Спецжилфонд” руководит Владимир Шарий, который с февраля 2015 года занимал должность заместителя директора этого предприятия. Шарий является депутатом Киевсовета (фракция “Солидарность”), членом комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования.
КП “Спецжилфонд” подчиняется Департаменту строительства и жилищного обеспечения Киевской горгосадминистрации (КГГА) и, соответственно, его руководителю - Константину Федотову. Сам Федотов - предшественник Шария на посту руководителя “Спецжилфонда”. Все вопросы строительства и градостроительства в Киеве курирует замглавы КГГА Александр Спасибко.
* КП “Спецжитлофонд” (код ЄДРПОУ: 31454734)
Фото: Велика Епоха
КиевVласть
23 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Тетіївської об'єднаної громади Русланом Майструком.
KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Руслан Майструк: Ще 14 травня 2015 року я ініціював об'єднання 28 територіальних громад Тетіївського району з центром в місті Тетієві. Але 6 населених пунктів не підтримали процес об’єднання, і саме це стало причиною зупинки створення ОТГ в Тетіївському районі на два роки.
Згідно із затвердженим Київською обласною радою та погодженим Кабінетом міністрів України Перспективним планом розвитку громад, ОТГ на той час можна було створити лише об’єднавши всі населені пункти району. Тобто, об’єднуватися можна було, але тільки згідно цього плану. На сьогодні ситуація інша, тому що відбулись законодавчі зміни: нині можна об’єднуватися з тими, хто цього хоче.
Відносно тих населених пунктів, які відмовились входити в ОТГ, ми вирішили зробити паузу. Вони можуть приєднатися в будь-який момент за рішенням сесії сільської ради та сесії об’єднаної громади.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Руслан Майструк: Перш за все була сформована команда, створені структури, яких в нас не було, адже до об’єднання це були функції державної адміністрації. Наша мета – це забезпечити надання якісних послуг населенню та розвиток громади. Саме для цього і був створений ЦНАП, який незабаром відкриється. Ми виграли грант від “Юлід з Європою” і зараз чекаємо техніку та меблі від них. В старостинських округах будуть віддалені відділення ЦНАПу, в яких буде надаватись близько 200 послуг.
Гострою проблемою не лише для нашої громади, а й для інших громад по Україні є розбиті дороги. Саме тому ми купили установку Турбо-5000 на базі автомобіля Ман і тепер ми власними силами почали робити ямковий ремонт в громаді, і це значно здешевлює та покращує якість виконаних робіт. Ще купили вуличний підмітальний автомобіль, який з початку літа розпочне прибирання доріг громади.
Майже відразу після створення ОТГ була написана Стратегія розвитку громади до 2023 року, яка вже затверджена і діє. Написано 132 проекти і частина з них вже реалізована. Ми увійшли до Асоціації ОТГ, ініціатив “Мери за економічне зростання” та “Угода мерів”, стали членом Асоціації “Енергоефективні міста України” та стали співзасновником “Асоціації громад місцевої демократії”. На сьогодні Світовий банк затвердив і високо оцінив наш “План економічного розвитку громади”, ми написали та подали на затвердження "План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Тетіївської ОТГ до 2030 року", підготували інвестиційний паспорт громади, завершили написання “Сталого економічного розвитку Тетіївської ОТГ”. І це не просто плани, які будуть покладені на полицю. Це конкретний комплексний план подальших кроків нашої громади. Навіщо це? Це і доступ до міжнародних грантів, це і сприяння формуванню іміджу інвестиційно привабливої громади, відкриття нових можливостей для розвитку. Загалом – це фундамент громади для подальшого розвитку.
Щодо грантів, то крім перемоги в першому раунді фази впровадження програми "U-LEAD" 2018 рік, ми ще стали переможцями в проектах: "Цифрова громада", "Є-рішення для громад" 2018 року, “Смарт Громада - Створюємо разом”.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Руслан Майструк: Сьогодні в нас є виконуючі обов’язків старост і кожен із них переймається долею свого села. Однак 95% сіл – це дотаційні села, які використовують бюджет міста. Ми, в свою чергу, намагаємось не обділяти ні своєю увагою, ні коштами кожне село.
KV: Як миритеся із депутатами? Яка ситуація у міській раді?
Руслан Майструк: В нас підібралась злагоджена команда і кожен з нас працює на благо громади. Всі ситуації вирішуємо шляхом обговорень та конструктивних діалогів.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Руслан Майструк: Так, за рахунок цієї субвенції ми зробили капітальний ремонт в ЦНАПі, купили техніку для ямкового ремонту доріг та дорожний пилосос.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Тетіївської ОТГ?
Руслан Майструк: Були звернення не від сільрад, а від самих жителів. Зараз потрібно провести зібрання мешканців, тож ця ситуація на переговорному етапі.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Руслан Майструк: Ми вже зробили інвестиційний паспорт, який розміщений на сайті Тетіївської міської ради. Завдяки тому, що нам держава, до речі, першим в Київській області, передала більше 3 тис. га землі сільськогосподарського призначення і на тих землях, які не використовувались, а це близько 70 га, ми сьогодні ставимо сонячні електростанції. Вже оформлена вся документація і невдовзі розпочнемо будівництво.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Руслан Майструк: Тарифи на комунальні послуги високі по всій державі. Там, де ми можемо їх контролювати і тримати на рівні допустимих – ми це робимо. Наприклад, тариф на водопостачання та водовідведення в нас один з найнижчих, порівняно з сусідніми громадами та районами. В Тетіївській ОТГ близько 3 тис. чоловік отримує субсидії.
KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Руслан Майструк: Співпраця і розуміння з областю є завжди, адже ми відкриті і готові працювати з будь-якою владою, яка призначається чи обирається людьми. Ми намагаємось знайти компроміси та оптимальні для всіх рішення актуальних питань. Від нового губернатора очікую плідної співпраці та діалогу.
KV: Які стосунки з районом?
Руслан Майструк: З РДА ми завжди працювали результативно та знаходили спільну мову, з райрадою були певні труднощі під час передачі об’єктів з району в громаду. Зараз намагаємось вести конструктивний діалог і знаходити компроміси, адже від нашої співпраці залежить комфорт життя мешканців Тетіївщини.
KV: Ви заявляли про знищення первинної медицини у всьому районі через рішення районної ради. У чому була причина? Яка ситуація із медициною зараз?
Руслан Майструк: Сьогодні вся первинна ланка медицини району передана в ОТГ, навіть тих сіл, які не входять до громади. На сьогодні райрада жодної копійки на утримання приміщень первинної ланки медицини не відшкодовує, відповідно весь матеріальний тягар лежить на громаді.
KV: Місто планувало розширити межі за рахунок сусідніх сіл. Чи отримали дозвіл від облради та Верховної ради? Що вже було зроблено? Які території плануєте включити до складу міста?
Руслан Майструк: На сьогодні в місті діє новий генеральний план, який розроблений НДПІ “Містобудування” і на основі його був розроблений проект землеустрою щодо нових меж міста. Проект пройшов обговорення і погодження міської ради, районної ради, погоджений з усіма сусідніми землекористувачами і переданий до обласної ради, але, на жаль, вже більше року обласна рада не погоджує даний проект, хоча він і пройшов погодження на двох комісіях обласної ради з одноголосним винесенням його на сесію. Обласна рада аргументує затримку в розгляді тим, що вони будуть розглядати це питання на черговій сесії, але зараз в них крім позачергових сесій, чергові не відбуваються. Прикро, що в нас четверта частина міста знаходиться за межами міста і це створює певні труднощі для людей, для підприємців. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом всі ці питання будуть вирішені.
KV: Очисні споруди – чи є проблема в місті? А у громаді загалом?
Руслан Майструк: Очисні споруди у нас працюють, хоча вони і застарілі. Зараз виготовляється проект по заміні і переходу на сучасні очисні споруди, вивчався досвід Білорусії і маємо надію, що цей проект буде профінансований і втілений в життя.
KV: У минулому році в Тетієві був спалах африканської чуми свиней. Як вирішили проблему? Яка ситуація зараз?
Руслан Майструк: Так, в минулому році постраждали тварини і в приватному секторі, і в сільськогосподарських підприємствах. Було утилізовано велику кількість свиней. Міська рада зі свого боку вжила всіх необхідних заходів, але проблема у відшкодуванні коштів за поголів’я свиней, яке вони втратили, залишається, і в цьому питанні ми розраховуємо на підтримку держави.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Руслан Майструк: Зараз у нас проходить пілотний проект, спрямований на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ в старостинських округах ОТГ і встановлення сміттєвих контейнерів. За кошти інфраструктурної субвенції плануємо закупити ще один автомобіль для видалення твердих побутових відходів, а також контейнери і запустити програму вивезення ТПВ по всій території громади. В місті вже почали ставити контейнери для сортування сміття – так як це робиться в Європі.
KV: Які результати розслідування щодо обстрілу вашого будинку, а потім нападу невідомих, у 2017 році? На вашу думку, хто і навіщо це зробив?
Руслан Майструк: Я пов’язую цей випадок тільки з моєю роботою і, на мою думку, це була спроба вплинути на мою діяльність.
KV: У 2017 році ви звинувачували прокуратуру Київської області у дискредитації вас, як міського голови. У чому причина? Чим закінчилась ця ситуація?
Руслан Майструк: Ті звинувачення, які йшли на адресу міської ради були абсолютно безпідставними, адже виділені кошти з державного бюджету були використані за призначенням. Було зроблено заміну вікон і дверей у райвійськкоматі та будинку культури. Роботи зроблені, а відповідно всі звинувачення щодо міської ради зняті.
KV: Які амбіції маєте щодо кар’єрного зростання?
Руслан Майструк: Мрію завершити реформу децентралізації на території Тетіївського району, щоб в нас була єдина громада – так як це склалося історично до нас. Я готовий і надалі працювати на благо рідного Тетіївського краю, адже щиро хочу, щоб це була розвинена і квітуча громада з комфортним і затишним життям для її мешканців.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
16 травня 2019 г. 18:00
Раздел: Тексти
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Миронівської об'єднаної громади Віталієм Савенко.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Віталій Савенко: У березні 2015 року було прийнято закон про добровільне об'єднання. Ми вивчили цей процесс, трохи почекали і почали діяти згідно процедури десь з середини року. Як міський голова я проявив ініціативу, ми провели спільну зустріч із сільськими головами. Було багато дискусій, усі села хотіли бути центром майбутньої громади. Вже у 2016 році ми офіційно направили пропозиції усім сільським головам, прийняли на сесії відповідне рішення, тоді вже у області було затверджено перспективний план. Оскільки це було щось нове, жителі поставились скептично. Тільки три сільради дали нам позитивну відповідь - Яхнівська, Центральненська і Пустовітівська. Тоді ми подали проекти рішень на затвердження в КОДА, але нам відповіли через відсутність спільних меж із Пустовітами. У 2017 ми розпочали процесс знову, але він був неактивним. Наступного року нам вже вдалось завершити процедуру із Яхнівською та Центральненською сільрадами. Але майже рік документи, які КОДА мала передати у ЦВК для призначення виборів, залишались в адміністрації.
Супротив щодо створення ОТО чинили районні рада та адміністрація через те, що місто надавало 85% надходжень до районного бюджету. Так історично склалось, що уся промисловість знаходиться в Миронівці, в нас є багато робочих місць. Ніхто не хоче втрачати фінансові потоки. Тому вони стверджували, що створення громади розвалить район, села стануть депресивними. До того ж у області не було стабільності - губернатори постійно змінювались. Але я заручився підтримкою усіх бюджетоутворюючих підприємств, зокрема вплинути на пришвидшення процесу призначення виборів допомогли директор Миронівського ЗВКК Олександр Жукотанський та керівник холдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк. Була розмова із губернатором Олександром Горганом, потім із наразі переобраним Президентом України. Завдяки його вольовому рішенню наша громада відбулася.
KV: Який вплив підприємства “Миронівський хлібопродукт” на діяльність громади?
Віталій Савенко: Це підприємство формує 85% нашого бюджету. Воно також допомагає із розвитком громади.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Віталій Савенко: Наша громада почала роботу 10 січня через судові процеси. Одна із партій подавала позов через результати по їхнім кандидатам. На першій сесії ми створили усі необхідні органи для діяльності громади, прийняли кадрові рішення. Загалом у січні ми провели чотири засідання. Прийняли бюджет, забезпечили бюджетників зарплатою, надали району субвенцію на школи та садочки. Вже маємо перевиконання бюджету, виділили кошти на капітальні видатки.
Ще під час передвиборчої кампанії ми ознайомились із проблемами населених пунктів. Наразі вже визначили стратегію, після цього - затвердили проектно-кошторисну документацію. Також ми найняли працівників у сферу благоустрою, адже раніше у селах комунальних служб не було, через що багато дерев аварійні, за порядком на вулицях не стежили. Київська міська рада допомогла нам із технікою. Ще взимку ми вирішили проблему стихійних сміттєзвалищ.
KV: Які стосунки з районом? Чи вирішили ситуацію щодо харчування дітей? Через що був конфлікт?
Віталій Савенко: У нас завжди були складні стосунки. В 2010 році мене було обрано мером від партії “Удар” і я став для партії районного керівництва більмом. Причина конфліктів частіше за все через політику.
Щодо харчування дітей - ми вже утворили комісію для передачі шкіл та садочків на наш баланс і у кінці травня питання вирішимо. Розуміємо, що їх потрібно забирати, адже зараз район їх фінансує, але вже із розумінням того, що це не їхнє.
Містам районного значення складніше, ніж обласним, - у нас немає власного відділу освіти, це потрібно створювати з нуля. А серед навчального року ми ніяк не могли зайнятись цим питанням. У січні був опалювальний сезон, якби ми почали забирати заклади освіти, виникла б проблема із закупівлею газу для постачання тепла, проводились би нові тендери. Часу на це не було.
Ми обговорювали це все із районом, надали їм субвенцію. Але ж це шлюборозлучний процес - не завжди буває мирно. Та я не думаю, що дійде до війни. Все одно в подальшому усі сільради стануть частиною нашої громади.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Віталій Савенко: Наразі в нас усі старости виконуючі обов'язки, офіційно займуть посади вони тільки після місцевих виборів у 2020 році. Ми не стали їх проводити за рахунок місцевого самоврядування. Наразі ми з усіма співпрацюємо, вони дякують за той благоустрій, який нам вже вдалося зробити. Раніше у них не було коштів на облаштування.
Деякі депутати громади не розуміють, чому ми ділимо усе порівну. Вважають, що ми маємо вираховувати дохідну частину сіл і віддавати їм ті заробітки. Але я пояснюю - ми тепер одна громада і не можна ділити. Якби ті села не дали згоди і ми б не створили громаду, то не мали зараз таких фінансів. Звісно є різні депутати, але їх меншість, ми працюємо із більшістю.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Віталій Савенко: Обіцяють, що отримаємо її у липні. Вона не буде великою, близько 2 млн, оскільки розраховується тільки на сільське населення, а у нас небагато жителів. І виплачується вона поетапно - за декілька років. Плануємо за ці кошти закупити техніку для очищення снігу у селах.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Миронівської ОТГ?
Віталій Савенко: Наша громада існує трохи більше ста днів. Поки інші сільради спостерігають, як буде далі. Але сільські голови вже запитують у старост, чи є зміни. І деякі населенні пункти замислюються щодо приєднання.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Віталій Савенко: Плануємо найняти економіста, який буде займатись інвестиційним кліматом і залучати інвесторів. У нас чудова логістика - залізниця, траса державного значення. І для громади надзвичайно важливо створювати робочі місця.
Вже зараз у нас дуже багато підприємств. І вони також розширюються. Ми проводили нараду із керівниками підприємств щодо їх можливостей. На території міста є зруйнований цукровий завод, а це 36 га землі. Наразі ми через суд намагаємось скасувати державний акт, виданий підприємству “Кристал-М” на цю ділянку. Це стане гарною інвестиційною пропозицією.
Вже один інвестор зацікавився ділянкою, хотів встановити сонячні батареї. Але ми йому запропонуємо іншу територію, адже таку велику площу краще віддати під промисловість.
Із існуючих компаній постійно розширюється “Миронівський хлібопродукт”, “Атлантік”, “Омега мінералз”. І ще цього року ми створимо близько 50 робочих місць.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Віталій Савенко: У лютому до нас звернулось наше КП “Миронівкаводоканал” і заявило, що тарифи вже не відповідають їх складовій. За їхніми розрахункам ми мали підвищити плату на 40%. Інші міста це давно зробили, а ми постійно намагались відкласти це питання. Але якщо міська рада не приймає економічно обгрунтовані тарифи, то має компенсувати різницю. Тому ми підвищили тариф на 5 гривень і 700 тис. гривень вирішили компенсувати цього року із бюджету. Сподіваємось, що вартість енергоносіїв зменшиться і ми зможемо ці кошти у подальшому виділяти на розвиток.
А субсидії отримують приблизно 20% наших жителів.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Віталій Савенко: У нас гарні стосунки, ми співпрацюємо. Я вже маю досвід роботи, знаю багатьох голів управлінь та департаментів. У минулого губернатора не було стільки досвіду, як у Олександра Терещука. Але й Олександр Горган був демократичним керівником, завжди йшов на контакт. Це раніше у КОДА про міських голів згадували лише перед виборами.
KV: Які проблеми із передачею громаді КП “Миронівкатепломережа”?
Віталій Савенко: Усі комунальні підприємства, які знаходяться у місті, будуть передаватись із району на баланс громади. Тут проблема полягає в тому, что на КП незаконно запустили інвестора, без рішення сесії. Рішення було підписано одноособово керівником тепломережі і заступником голови ради. У підприємства є велика заборгованість - 10 млн гривень. Протягом 9 місяців працівники не отримують заробітну плату, вони бунтували, їх годували обіцянками, але нічого не виконували.
А це КП, яке раніше було на третьому місці в області. Складається враження, що район навмисно планував довести його до банкрутства. І тепер у нас два виходи - або ми приймаємо КП із умовою, що вони частково гасять борги, або будемо самостійно будувати котельню для забезпечення опалення. Але немає сенсу витрачати на це кошти, тому я сподіваюсь, що ми домовимось.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті? А у громаді загалом?
Віталій Савенко: У Миронівці ситуація із очисними спорудами нормальна. А у Центральненській сільраді мережі потребують модернізації. Вирішувати цю проблему будемо вже у наступному році.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Віталій Савенко: Ми розробили проектно-кошторисну документацію з реконструкції нашого полігону, він майже вичерпав свої ресурси. У 2017 році ми проводили там рекультивацію, у минулому - коштів на це не виділили, адже райрада не прийняла рішення про співфінансування.
Також ми плануємо на полігоні встановити сортувальну лінію і вивозити туди сміття усієї громади. Ще співпрацюємо із інвесторами щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Сміття - це проблема, яка є всюди.
KV: У 2017 році з'явилася інформація, що прокуратура Київської області відкрила кримінальну справу за фактом розтрати вами бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг. Чи було розслідування? Чим закінчилось?
Віталій Савенко: Була фактова справа, але не відносно мене. Коли до поліції поступає заява, її вносять до ЄДРПОУ. Таких справ було 6 чи 7. Є “доброзичливці”, які ходять і пишуть. Але за результатами розслідувань жодна заява не підтвердилась. А спіймати міського голову на розкраданні - це завжди сенсація. Та особисто мені ніяких підроз не оголошували.
Я не спеціаліст у будівництві доріг, для цього міськрада наймає спеціальну людину. Він має відповідні документи, ми заключаємо договір і він несе кримінальну відповідальність за кошторис, якість робіт, об'єми. Як міський голова я підписую акти прийому робіт після того, як технагляд приймає роботи. І кожен розуміє свою відповідальність.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Віталій Савенко: Я не маю особливих амбіцій, люблю стабільність, хоча і пропонували підвищення. Я маю певний досвід, відчуваю сили, тому ще попрацюю у своїй громаді. Планую підготувати собі гарну заміну. У Миронівці живуть мої діти, онука і я щиро бажаю місту розвитку.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Фото: KVКиевVласть
7 травня 2019 г. 18:00
Раздел: Тексти
Тетяна Люлька: “Багато бізнесменів готові навчати студентів практичним речам”
Незабаром закінчиться навчальний рік у школах і перед молодими людьми встане питання, де продовжувати навчання - у виші, технікумі чи ПТУ. А деякі взагалі вирішать взяти паузу і подумати, що робити далі. Щоб допомогти молоді визначитися, КиевVласть поспілкувалася про вітчизняну освіту з ідеологом та засновницею проекту “Місто Професій” Тетяною Люлька.
KV: Останнім часом відчувається сильний розрив між тим, чому навчають у навчальних закладах і вимогами для реальної роботи. Чи готов сьогодні бізнес співпрацювати з освітянами, щоб уникнути цього розриву?
Тетяна Люлька: Така тенденція наявна. Зацікавлені в розвитку і професійних молодих кадрах представники бізнесу виходять на вищі навчальні заклади, де є адекватне керівництво, і починають робити цікаві речі спільними зусиллями. Наприклад, один з наших партнерів - компанія “Прогресстех”, яка розробляє проекти для Boeing, SpaceX, НАСА, на базі КПІ створила навчальні інженерні класи. І 80% студентів, які пройшли практику в цих класах, запрошуються на роботу у цю компанію.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Якщо говорити про профтехосвіту, то тут ситуація інша. Керівництво дуже складно йде на будь-яку співпрацю. Кроки до змін готові робити не більше 20%. Це видно навіть по роботі в рамках проекту “Місто професій”. Нами ведеться системна робота по залученню закладів освіти на наші заходи. Ми їм постійно показуємо можливості, мотивуємо. Але відгукуються на пропозиції одиниці.
KV: Чому таке відношення?
Тетяна Люлька: Причин декілька. Одна з них залежність від місцевої влади. У мене особисто був скандал з директором Департаменту освіти Київської облдержадміністрації (КОДА) Вірою Роговою, яка заборонила місцевим ПТУ приймати участь у заходах “Місто професій” у Білій Церкві.
Читайте: Пожар страстей. Власти и общественники переругались из-за ПТУшников Киевщины
Друга причина у тому, що дуже мало керівників профтехосвітніх закладів зацікавлені у їх розвитку. Я вірю, що такі є, але поки мені не пощастило їх зустріти.
Сьогодні наймолодшому керівнику ПТУ, з якими ми працювали, біля 60 років. Людям молодшого віку, які готові вдихнути нове життя і розпочати нову хвилю розвитку, на ці керівні посади прийти не дають. Стара гвардія міцно тримається за свої крісла, але нічого не робить для розвитку закладів та профтехосвіти в цілому.
Якщо б сьогодні кожне ПТУ дало звіт про те, скільки дітей після навчання працевлаштувалися за фахом, то статистика, думаю, була б дуже сумна. Вони не мають бажання навчати. А отже навряд чи можуть зацікавити молодь, показати перспективи, закохати у професію.
Читайте: Кадровый дефицит: Киевщина рискует остаться без дорожников, механизаторов и поваров
Аналогічна ситуація і у школах обласних міст і містечок, де керівники працюють десятиліттями, нічого не змінюючи ні в своєму житті, ні в освітньому закладі.
Зараз є багато бізнесменів готових навчати студентів практичним речам. Але їм не часто навіть безоплатно готові дозволяти вести заняття у державних закладах освіти. Велика вдача, коли практику вдається домовитися про це. В аудиторіях зараз працюють штатні викладачі, які, як правило, не мають практичного досвіду, неособливо цікавляться новаціями та не займаються оновленням навчального матеріалу. В результаті на лекціях і семінарах студентам дають дещо застарілий матеріал, який для реальної роботи навряд знадобиться.
Цю ситуацію можна змінити тільки дуже жорсткими методами, які будуть супроводжуватися змінами підходу до рівня підготовки нових педагогів, кадровою ротацією як керівного, так і викладацького складу.
Проте запит має йти не тільки від влади, а й від батьків і студентів. Проблема у тому, що сьогодні для багатьох при виборі школи або іншого навчального закладу важлива матеріальна складова. Не всі розуміють, що не стіни і золоті парти викликають цікавість до навчання, а особа вчителя.
На нашому заході у Білій Церкві одне з ПТУ презентувало професію електрик. Вони представили цю професію стендом, якому вже біля 20 років. Але всі діти були біля нього. Там були показані різні практичні речі, які зроблені саме майстром. Це приклад того, що професії навчає не теоретик, а практик, який захоплений своєю справою.
KV: Якщо бізнес готовий співпрацювати з закладами освіти та навчати студентів за свій кошт, то чому про це не заявляється публично?
Тетяна Люлька: Згодна, в інформаційному просторі з цього питання повний провал. Дуже мало приділяється уваги позитивній інформаційній кампанії. Багато керівників впевнені - якщо підприємство щось добре робить, то про це не потрібно розповідати. І це тотальна помилка. Про хороші речі треба говорити. В це треба вкладати гроші, бо сьогодні стільки негативу, за який у тому числі платять гроші, що позитиву просто ніхто не помічає.
KV: Який відсоток приватних компаній реалізує освітні проекти у закладах освіти, щоб підготувати кадри саме для себе?
Тетяна Люлька: 5 років назад я б відповіла, що відсотків 10. Сьогодні цей відсоток значно більше - до 30%. Дуже багато компаній проводять навчання у себе на базі. І ця тенденція набирає обертів, і мені б хотілося, щоб вона збереглася.
Мені здається, що цим питанням все ж таки має займатися держава. У нас на державні заклади освіти виділяють великі кошти. Як на мене, це не правильно. Ресурси треба вкладати в ті структури, які дають розвиток. Якщо ці кошти перенаправити на структури, які дають практичні знання і реально готують фахівців, то від цього виграли б всі.
Наприклад, у Казахстані діє програма “Інтелектуальна державна школа Назарбаєва”, де навчання проводиться виключно англійською мовою. В цю програму залучають найрозумніших дітей, які по її закінченню можуть обрати будь-який вищий навчальний заклад світу, і держава оплачує це навчання. Проте по закінченню навчання молодий фахівець має повернутися і 5 років працювати на державу.
KV: Чому, на Ваш погляд, доречно перенаправляти кошти на інші структури, а не думати в напрямку поєднання практики і теорії у державних навчальних закладах?
Тетяна Люлька: Приватні освітні центри дають шикарну теорію. Тільки ця теорія з'явилася з практики. Завдяки тому, що викладачі фанатіють від своєї справи, студентам цікаво, і вони набувають реальні практичні знання і навички, які завтра зможуть запропонувати на ринку праці.
В державних освітніх закладах навіть з практичних дисциплін використовують застарілі підручники і рідко залучають до викладання практиків. Приоритет надають штатним працівникам, які не мають іншої зайнятості. І це не можна швидко змінити.
KV: Проте все рівно в університети йдуть навчатися заради престижу, диплому...
Тетяна Люлька: За статистикою 52% людей, які закінчили вищі навчальні заклади, не працюють за фахом. Я особисто виявила три причини цього. Перша - тиск з боку батьків, які вважають, що вони краще за дитину знають, куди їй йти навчатись.
Друга - суспільний тиск. Сьогодні якщо після закінчення школи дитина не вступає до навчального закладу, на неї давлять працівники школи, яким потрібна статистика щодо якісного показника їх роботи.
Третє - це штучна престижність.
Читайте: Киев вошел в тройку регионов с наибольшим количеством зарегистрировавшихся на пробное ВНО
Тільки коли ці чинники будуть нівельовані, коли важливіше буде робити не те, що престижно і задовольняє батьків та школу, а те, що подобається, можуть бути змінені пріоритети.
KV: Як донести батькам те, що не варто нав'язувати свою думку дитині?
Тетяна Люлька: На це я витратила в минулому році майже півроку. Я їздила містами України, прочитала 23 лекції в рамках проекту “Сучасна освіта. Професії майбутнього”.
Батьки хочуть кращої долі для своєї дитини і переконані: чим краща освіта, тим більше людина буде заробляти. Я їм пояснювала, що це найпомилковіша думка. Сьогодні заробляє більше той, хто отримує задоволення від того, що він робить, і той, хто експерт у своїй галузі. Людина може, скажімо, тільки сушити яблочки, але вона їх так сушить, що всі ресторани міста купують виключно її продукт. Завдяки тому, що людина вміє щось робити краще за інших, вона буде заробляти і від цього буде щасливою.
Батьки повинні зрозуміти, що краще для дитини буде тоді, коли її голос не буде заглушатися і у неї буде можливість визначити, що їй найбільше подобається робити у житті. Адже реалізуються у житті ті, хто самостійно обирає те, що їм подобається, і монетизує свої знання.
Батькам і дітям сьогодні треба навчитися просто розмовляти і чути одне одного.
Наприклад, в Америці дитина може, закінчивши школу, не вступати до навчального закладу рік. Там освіту розглядають як інвестицію. Вони дітям дають час на прийняття рішення. Адже гроші, витрачені на навчання, мають повернутися. У нас все навпаки. У нас залазять у борги заради диплому, доцільність якого у житті сумнівна.
Зараз ринок праці такий місткий і великий, що роботи вистачить усім, хто хоче працювати. Тому дуже важливо дозволити молодій людині робити те, що їй подобається.
KV: Проте є статистика, на підставі якої досі визначають державне замовлення у навчальних закладах на той чи інший фах...
Тетяна Люлька: Статистика у радянські часи була одним з небагатьох позитивних моментів. Тоді чітко прораховувати в які організації скільки потрібно спеціалістів і створювали таким чином попит. Але тоді всі підприємства належали державі.
Сьогодні діють підприємства різних форм власності. Багато бізнеса відкривається і ще більше закривається. Отже, чітко розрахувати скільки реально потрібно тих чи інших спеціалістів діючим підприємствам просто не можливо.
Як на мене, цифри, які наявні сьогодні у держзамовленні на заклади освіти, беруться як калька минулих періодів. Наприклад, якщо візьмемо статистику щодо запиту на економістів у державних вишах, то цифра буде у більшості випадків однакова з незначним коливанням.
Середній і малий бізнес не може сформувати своє замовлення. Наприклад, ювелірний цех робить замовлення ПТУ на підготовку фахівців. Проте треба 2 роки для навчання спеціаліста, а цех через 1,5 роки по якимось причинам закривається. Що робити з замовленням? Малий та середній бізнес не піде на ризик чекати персонал декілька років. Він буде підбирати кадри з наявних пропозицій на ринку праці.
Читайте: Киевский городской центр занятости назвал наиболее востребованные столичными работодателями профессии (инфографика)
KV: З України сьогодні дуже багато людей виїжджає за кордон на заробітки. Бізнесу складно підібрати кадри...
Тетяна Люлька: Нічого страшного у цьому не має. Кожний обирає свою долю. На ринок праці це суттєво не впливає. Знайти гарного спеціаліста було складно завжди.
Проблема у тому, что у нашому суспільстві статус людини, яка щось може гарно робити руками, набагато нижче, ніж працівника офісу. І це не дивлячись на те, що представники робітничих професій заробляють, як правило, більше.
Ця штучна престижність принижує гідність людини. І щоб це змінити потрібно на рівні держави проводити широкомасштабну роз'яснювальну роботу, що робітником бути не соромно, а навпаки престижно вміти робити щось, краще за інших.
Проте такої стратегії з боку держави сьогодні не має. Те, що в нас зараз відбувається, мені нагадує часи коли в Україні цілеспрямовано знищували армію. Здається, що сьогодні в нас так само знищується прошарок спеціалістів робітничих професій. З людей роблять офісний планктон, насаджуючи штучну престижність.
Фото: надано Тетяною ЛюлькаКиевVласть
25 квітня 2019 г. 20:26
Раздел: Новини
Торжественное открытие сезона работы столичных фонтанов состоится 27 апреля (график)
На Майдане Независимости 27 апреля 2019 года в 10:00 состоится запуск свето-музыкальных фонтанов, которым начнется новый сезон работы фонтанов в центре столицы.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ранее в пресс-службе сообщали о графиках работы столичных фонтанов на 2019 год:
№
Назва
Адреса
Дні
роботи*
Години
роботи
Світловий супровід
Музичний супровід
1
“Великий”, Майдан Незалежності (парна сторона вул. Хрещатик)
вівторок – неділя
з 12:00
до 23:00
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
2
“Малі”, 6 шт., Майдан Незалежності (парна сторона вул. Хрещатик)
3
“Засновники Києва”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
–
4
“Каскадний”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
5
“Водяна куля”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
6
“Хрещатик”, вул. Хрещатик, 25
7**
“Каскадний”, вул. Велика Васильківська, 119/121
*Понедельник – санитарный день
**Запланировано проведение капитального ремонтаГрафик работы фонтанов в акватории Русановского канала, с 1 мая по 30 сентября 2019 года
№
Дні тижня
Години роботи
Світловий супровід
Музичний супровід
1
Понеділок
санітарний день
2
Вівторок
Середа
Четвер
з 07:00 до 09:00,
з 17:00 до 23:00
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
–
3
П’ятниця
з 07:00 до 09:00,
з 17:00 до 23:00
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
4
Субота, святкові дні
з 15:00
до 23:00
5
Неділя
з 15:00
до 23:00
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
–
Как стало известно KV из сообщения на странице СВКП “Киевводфонд” в Facebook, в этот же день запланировано свето-музыкальное представление на фонтанах на Майдане Независимости.
“В 20:00 начнется первое в этом сезоне невероятное свето-музыкальное представление фонтанов "Большого" и комплекса "Малых". Не пропустите!”, - говорится в сообщении.
Напомним, что столичные фонтанные комплексы 27 апреля возобновят работу после зимнего перерыва, и будут работать до 30 сентября. По понедельникам фонтаны работать не будут из-за необходимости для проведения технических работ. На 2019 год в Киеве запланирован капитальный ремонт фонтана на ул. Большой Васильковской, 119/121.
Читайте: Фонтаны Киева возобновят работу с 27 апреля (часы работы)
Отметим, что Светлана Козловская с 21 сентября 2015 года - генеральный директор КП “Киевводфонд”, которое, в частности, обеспечивает работу столичных фонтанов. Она напрямую подчиняется директору Департамента жилищно-коммунальной инфраструктуры Дмитрию Науменко. Курирует КП “Киевводфонд” зампредседателя КГГА Петр Пантелеев.
* СВКП “Київводфонд” (код ЄДРПОУ 37292855)
Фото: Факты
КиевVласть
25 квітня 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера Ірпеня Анастасією Попсуй.
KV: Як просувається реформа децентралізації? Яка ситуація зі скандальним приєднанням Михайлівсько-Рубежівської, Козинцівської сільрад та інших сіл Бородянського району?
Анастасія Попсуй: Процедура приєднання Михайлівсько-Рубежівської та Козинцівської сільрад пройшла успішно усі інстанції і наразі залишилось останнє рішення, яке має прийняти КОДА. Весь процес був абсолютно демократичним. Ірпінь – успішне місто, і завдяки цьому ряд населених пунктів виявив бажання мати з Ірпенем спільну громаду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Деяким нашим опонентам здається, що децентралізація - це вдалий маніпулятивний момент, тому вони, щоб зірвати створення Ірпінської ОТГ, привозять із Києва тітушок, які кричать, що приєднання незаконне. Але коли до тітушні підходять журналісти і запитують, чому вони мітингують, то так і кажуть - нас із Києва привезли. Я особисто була на засіданнях Михайлівсько-Рубежівської сільради, особисто була на громадських слуханнях. Михайлівка-Рубежівка має чудового голову – Андрія Помазана, який дав поштовх для розвитку села. Помазан – член команди “Нові Обличчя”.
Ще шведським експериментом у 1990-х роках до нас приєднали Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Ці селища сьогодні входять до Ірпеня.
KV: Що із не менш скандальним від’єднанням Коцюбинського?
Анастасія Попсуй: Коцюбинське входить до Ірпінської міської ради, там всі об‘єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні) саме ірпінські і фінансуються з бюджету Ірпеня. Коцюбинське ніколи не від‘єднувалося від Ірпеня. Лобісти приєднання Коцюбинського до Києва провели фейкові громадські слухання, Київрада винесла незаконне рішення, втім, у Комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування вистачило мудрості не виносити це незаконне рішення. Всі ми пам‘ятаємо, як одне незаконне рішення про розпуск Коцюбинської селищної ради парламент вже приймав - потім його скасував Верховний суд України як антиконституційне. Вдруге парламент не піде на порушення закону. До якої ОТГ приєднуватися Коцюбинському, має вирішити вся громада селища. Команда партії “Нові Обличчя” у Коцюбинському наразі вивчає думку громади і більшість висловлюється саме за самостійний статус Коцюбинського. Додам, що сьогодні лідер селища Сергій Даніш багато робить для мешканців: ремонтує дороги, замінює вікна, невдовзі відкриє Центр надання адміністративних послуг, розвиває благоустрій. Приємно, що команда партії “Нові Обличчя” показує результат щодня в усіх населених пунктах регіону.
KV: Які ще населені пункти ви бачите у складі Ірпінської ОТГ?
Анастасія Попсуй: Ми розглянемо абсолютно усі пропозиції із усіх районів. Насправді, згідно перспективного плану Ірпінська ОТГ досить велика. Ми розуміємо, що більшість сіл дотаційні і це буде додатковим навантаженням на бюджет міста. Але якщо є волевиявлення жителів якоїсь громади - ми завжди раді співпрацювати. Ми готові розглядати всі пропозиції. Навіть місто Буча можемо приєднати у разі їхнього бажання.
KV: Чи вистачить інфраструктури міста для створення громади? Як вирішуєте проблему переповнених шкіл, садочків?
Анастасія Попсуй: Вистачить, це підтвердили вже не одна архітектурна і містобудівна ради. Це були національні, обласні, міські організації. Ми все розраховували, тут не йдеться про якісь популістські заяви. Завдяки децентралізації майже в 40 разів зріс бюджет розвитку. Дохідна частина зросла в 4 рази. Ми можемо створювати додаткові інфраструктурні об'єкти, які будуть забезпечувати нормальне функціонування громади.
Порівняти із сусідньою Бучею, де діти вже в четверту зміну підуть вчитися, то у нас залишилося лише два заклади із другою зміною. Але щороку ми добудовуємо нові корпуси шкіл, цього року відкриємо новий ліцей. З 1 вересня другої зміни не буде взагалі. Ми також почали будівництво садочку. Генпланом передбачено будівництво ще 12 садочків і 6 шкіл. І ми забезпечуємо не тільки себе, у нас живе 10 тисяч переселенців. Тільки для них потрібна велика школа на 1 200 дітей і мінімум два садочки. Але ми і над цим працюємо.
Крім цього, нас турбує якість освіти. Нещодавно ми перевірили знання усіх вчителів англійської мови та знання старшокласників. Ми побачили, що їхній рівень однаковий. Часто ми відправляємо наших вчителів, лікарів та студентів на навчання за кордон, але після проведення тестування, вирішили організувати спеціальні курси для абсолютно усіх вчителів англійської мови. Вважаю, що потрібно працювати конкретно із кожним і створювати такі умови, аби був розвиток.
KV: Затвердження нового генплану пройшло досить скандально. Чому? Активісти стверджують, що на громадські слухання не були допущені місцеві жителі, це справді так? Генплан передбачає масову забудову міста?
Анастасія Попсуй: Це чергова маніпуляція. Найбільше там скандалив народний депутат, і кричав, що представляє інтереси громади Ірпеня. Так от, цей нардеп під час цьогорічних президентських виборів був кандидатом на пост президента, а в Ірпені за нього проголосувало 23 виборці. Ось цю громаду він певно й представляє. Всі, хто мав бажання взяти участь у громадських слуханнях, був зареєстрований, ми видали 300 мандатів, ще близько 50 осіб зайшли без реєстрації. До зали зайшло стільки людей, скільки вмістилося. Ті, хто фізично не змогли проштовхнутися, залишились у коридорі. Але знову ж таки - зайти міг будь-хто охочий.
Генеральний план не передбачає масової забудови, навпаки - нам вдалося зберегти 40 га зелених насаджень. Ми узаконили 16 парків, які були роздані та розпайовані минулою владою. Тепер вони закріплені у генплані як зелені зони. У центрі міста біля приватного сектору була передбачена житлова забудова, ми її взагалі прибрали. Було ще кілька планувань масштабних забудов, які ми прибрали. Ті зони ми перевели або в рекреацію, або віддали під заклади соціальної сфери. Громада зверталась з приводу недопущення забудови заповідника “Мужеловський”, ми врахували думку і залишили його незайманим. Таких випадків було декілька.
Наші опоненти оскаржили прийняття Генплану в судовому порядку, втім Київський окружний адміністративний суд відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Це ще раз підтвердило законність прийняття змін до Генерального плану Ірпеня.
KV: Горіння заплави річки Ірпінь вважають умисним підпалом і пов'язують із потенційними забудовниками, які нібито планують там будувати житло. Як можете прокоментувати?
Анастасія Попсуй: Історія загоряння торфів у заплаві річки - це спір, який тягнеться з початку існування міста. Деякі території освоєні, тому там не відбувається загорянь. Виторфовування - процедура досить дорога, до того ж усі ділянки перебувають у приватній власності. Ми взагалі за законом не можемо на це впливати. Цим мають займатись правоохоронці. Умисний підпал заплави відбувається здебільшого у головах псевдоактивістів.
KV: Як просувається розслідування щодо незаконного видобутку торфу із заплави річки? Хто ті невідомі, які цим займаються?
Анастасія Попсуй: Це також питання правоохоронних органів, оскільки там приватна власність. За Законом України “Про надра” громадянин на своїй ділянці має право видобувати торф на глибині до двох метрів. Кілька політичних опонентів бігають з прапорами проти видобутку торфу, а всьому місту не подобається, що цей торф горить.
KV: Чому затягується призначення виборів міського голови?
Анастасія Попсуй: Цей процес не затягується, з'явився законопроект про проведення виборів міського голови Ірпеня 27 жовтня, у день проведення парламентських виборів. Партія “Нові Обличчя” виступила із закликом до Верховної Ради підтримати цей проект. Якщо вибори відбудуться саме 27 жовтня, то це значно зекономить кошти державного бюджету. І ще – вибори мера Ірпеня виграє кандидат від партії “Нові Обличчя”, який має вагомий кредит довіри від жителів міста. Так само, як і Карплюк виграє вибори по 95 округу. Таким чином, Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади міста.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Анастасія Попсуй: Ми більше схильні до Ірпінської агломерації. І більш того - вона вже створена. Із трьома населеними пунктами у нас створена спільна мережа закладів освіти, медицини, житлово-комунального господарства. Створена система фінансування, є перспективний план розвитку.
Стосовно Київської агломерації - це філософське питання. Ми до Києва вже відправляли декілька проектів співпраці. Наприклад, зі створення канатної дороги Skybus із готовими розрахунками, ми навіть знайшли ділянки для встановлення опорних систем. Також давно мріємо про велосипедну доріжку, надсилали столиці і такий проект. Жодної відповіді не отримали. Оскільки наша громада досить активна і відстежує подібні речі, я не впевнена, що наші жителі позитивно проголосують за агломерацію із Києвом.
KV: Як залучаєте на територію інвесторів?
Анастасія Попсуй: Ще п'ять років тому ми створили наш перший інвестиційний паспорт. У нас дуже багато партнерів, європейських міст-побратимів. Останній великий проект ми реалізуовуємо разом із німцями - це створення пожежних дружин, нам подарували пожежну машину, дали можливість у них навчатися.
Із 17 об'єктів, які Київська ОДА обрала для залучення інвесторів, 5 - Ірпінські. Рівень підготовки пропозицій і ведення співпраці у нас найвищий на Київщині. Ми завжди відкриті і готові співпрацювати. Зараз іноземні інвестори дуже обережно ставляться до політичних процесів, які відбуваються у нашій країні. На жаль, це дуже впливає на рівень залучення. Але усе можливе для розвитку інвестиційного клімату міста ми робимо.
KV: Чи є проблема зі сміттям?
Анастасія Попсуй: Точно менша, ніж у Києві. Ми серйозно працюємо над програмою сортування сміття. Вже багато років таке сміття вивозить приватне підприємство, мешканці за це взагалі не платять. Необхідні контейнери стоять у всіх мікрорайонах міста.
Тарифи на вивезення сміття вже декілька років не змінювались, тому громада задоволена. Ми зі свого боку пояснюємо, що потрібно укладати договори на вивезення. Усе сміття везуть на полігон у Новопетрівці. Оскільки ми їхні найкращі партнери, маємо найнижчу ціну. Тому і для людей такі тарифи.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Анастасія Попсуй: Жодних скарг на рівень тарифів ми не отримували. Вони одні із найнижчих у Київській області. Хоча рівень надання послуг на дуже високому рівні, це оцінювали навіть колеги із Європи. У нас сучасна система прибирань, поливу газонів, центральна площа миється спеціальними засобами. Тому жителі щасливі і вдячні.
Наразі ми проводимо утеплення комунальних закладів освіти, продовжуємо заміну вуличного освітлення на енергозберігаюче. Завдяки цьому ми економимо приблизно 60% коштів.
Субсидію отримують близько 6 тис. жителів. Офіційно населення проживає в Ірпені близько 50 тисяч і ще 10 тисяч переселенців. Усі, хто звертаються, отримують допомогу. Скаржаться інколи тільки наші працівники управління праці, адже навантаження там шалене, намагаємось збільшувати кількість робочих одиниць.
KV: Чи є проблеми із перевезеннями?
Анастасія Попсуй: Зі свого боку ми робимо усе, аби надавались якісні послуги, хотілося б бачити такі намагання і з боку Києва. Нам би хотілось покращення стану електропоїздів, але це відповідальність столиці і ДП “Укрзалізниця”.
Інколи приходять активісти і просять збільшити кількість міських перевізників. Ми оголошуємо конкурси, максимально намагаємось залучити усіх місцевих підприємців, але великого бажання ніхто не має. Певно, є питання щодо рентабельності перевезень.
KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами?
Анастасія Попсуй: Ми не сваримося з депутатами. Очолюючи місто, Володимир Карплюк сформував дружню атмосферу в депутатському корпусі. Є в нас три депутати-опозиціонери, які систематично “сачкують”. Вони приходять на сесію, без запису на доповідь вистрибують на сцену, роблять якусь заяву і тікають з зали. Інколи таким чином у нас розпочинаються засідання, але після цього всі депутати голосують майже одноголосно. Усі питання проходять комісії, погоджувальні ради. Якщо виникають якісь питання, розглядаємо, вирішуємо.
Більшість депутатів у міськраді від партії “Нові обличчя”, яку очолює Володимир Карплюк. Коли він перший рік був мером, йому вдалось здійснити стільки покращень у місті, кредит довіри громади дозволив створити таку більшість.
KV: Чи має вплив на міську владу Володимир Карплюк?
Анастасія Попсуй: Володимир Карплюк - дуже важлива людина для нашого міста. Він балотується у цьому році в Верховну Раду, громада його дуже підтримує. Він також є головою інвестиційної ради Ірпеня. Для нас демократичність, відкритість та співпраця із громадськими об'єднаннями були завжди важливими, питання інвестицій - у пріоритеті. Володимир Карплюк надихає громаду на розвиток.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Анастасія Попсуй: Так, ми активно співпрацюємо. Олександр Терещук - прекрасний керівник, оперативно реагує на будь-які ситуації, із розумінням ставиться до різних питань. Якщо готується якийсь важливий для області захід, то губернатор завжди знає, що можна покластися на Ірпінь, бо в нас завжди чисто, все організовано і ми готові приймати гостей. Ми є обличчям області.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Чи бачите себе мером міста?
Анастасія Попсуй: Я бачу себе депутатом Європейського парламенту і зараз над цим працюю. Для цього потрібно багато зробити не тільки мені, але й загалом країні. Я активно співпрацюю із Європейською асамблеєю жінок-депутатів та Європарламентом. Ми возимо туди активних жінок на навчання, розробляємо спільні проекти. Мені це дуже до душі.
А у місті я буду залишатись, допоки це потрібно громаді та моїй команді. Між нами немає конкуренції чи боротьби за владу, я дуже це ціную. І від цього виграють наші громадяни.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Фото: KVКиевVласть
22 квітня 2019 г. 18:44
Раздел: Новини
Фонтаны Киева возобновят работу с 27 апреля (часы работы)
Столичные фонтанные комплексы 27 апреля возобновят работу после зимнего перерыва, и будут работать до 30 сентября. По понедельникам фонтаны работать не будут из-за необходимости для проведения технических работ. На 2019 год в Киеве запланирован капитальный ремонт фонтана на ул. Большой Васильковской, 119/121.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщила директор специализированного коммунального водохозяйственного предприятия “Киевводфонд” (*) Светлана Козловская, на текущий год запланирован капремонт фонтана на ул. Большой Васильковской, 119/121, построенный около 30 лет назад. Ремонт будет включать замену гранитной облицовки, электрокабелей, обновление приборов подсветки около 90 шт., установку нового насосного оборудования в количестве 10 шт.
По сообщению пресс-службы, как и в предыдущие годы, два фонтанных комплекса будут работать в режиме свето-музыкального шоу - это фонтаны “Большой” и “Малые” на Майдане Независимости, а также комплекс фонтанов в акватории Русановского канала.
“Наиболее захватывающе фонтаны выглядят в вечернее время, поэтому в этом году график свето-музыкального представления будет меняться в зависимости от времени заката”, - отметила Козловская.
График работы фонтанов на 2019 год
№
Назва
Адреса
Дні
роботи*
Години
роботи
Світловий супровід
Музичний супровід
1
“Великий”, Майдан Незалежності (парна сторона вул. Хрещатик)
вівторок – неділя
з 12:00
до 23:00
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
2
“Малі”, 6 шт., Майдан Незалежності (парна сторона вул. Хрещатик)
3
“Засновники Києва”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
Травень – із 20:00 до 23:00
Червень – із 20:30 до 23:00
Липень – із 20:30 до 23:00
Серпень – із 20:00 до 23:00
Вересень – із 19:00 до 23:00
–
4
“Каскадний”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
5
“Водяна куля”, Майдан Незалежності (непарна сторона вул. Хрещатик)
6
“Хрещатик”, вул. Хрещатик, 25
7**
“Каскадний”, вул. Велика Васильківська, 119/121
Также в пресс-службе отмечают, что продолжается начатый в 2016 году капитальный ремонт фонтанного комплекса на Русановском канале, на сегодня там восстановлена работа 12 фонтанов. В мае 2017 года Киевский городской председатель Виталий Кличко открыл после реконструкции фонтаны на Майдане Независимости - “Большой” и “Малые”. Фонтаны не работали три года после того, как были повреждены во время Революции Достоинства.
Напомним, что содержание и обслуживание 169 действующих бюветных комплексов в 2018 году обошлось столичным налогоплательщикам в 12,662 млн гривен. В СВКП “Киевводфонд” продолжают уверять, что вода в бюветах является “бесплатной” для киевлян и спрос на нее растет, хотя никакими цифрами это не подтверждается. Читайте: Руководство КП “Киевводфонд” подозревают в распиле 15 миллионов гривен на бюветах и туалетах
В марте 2019 года KV сообщала, что после того, как ООО “Спецавто-Строй” (**) выиграло тендер на строительство скандального мостового перехода между парками “Хрещатый” и Владимирской горкой за четверть миллиарда гривен, этой же фирме КП "Спецжилфонд" отдало подряд на завершение реконструкции парка “Владимирская горка”. Стоимость этого соглашения 160 млн гривен. Таким образом, цена полной реконструкции парка в центре столицы приближается к 230 млн гривен. Это при том, что действует распоряжение КГГА от 2017 года, определившее стоимость этого проекта в 96,6 млн гривен. В частности, теперь на строительство фонтана планируют потратить 10,2 млн гривен.
Читайте: ООО “Спецавто-Строй” дадут 160 млн гривен на реконструкцию парка “Владимирская горка”
Отметим, что Светлана Козловская с 21 сентября 2015 года - генеральный директор КП “Киевводфонд”. Она напрямую подчиняется директору Департамента жилищно-коммунальной инфраструктуры Дмитрию Науменко. Курирует КП “Киевводфонд” зампредседателя КГГА Петр Пантелеев.
* СВКП “Київводфонд” (код ЄДРПОУ 37292855)
** ТОВ “Спецавто-Буд” (код ЄДРПОУ: 40106979)
Фото: Факты
КиевVласть
18 квітня 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із мером Славутича Юрієм Фомічевим.
KV: Децентралізація - які плани? Чи плануєте ви об'єднуватися із селами Чернігівської області? Яка проводиться робота?
Юрій Фомічев: Ми б із задоволенням об'єдналися із селами Чернігівської області та тими населеними пунктами, що розташовані навколо Славутича. Однак, законодавство не дозволяє створити громаду із двох областей. Тому, ми із процесу децентралізації випадаємо взагалі. Коли процес тільки починався, прийняли рішення щодо визнання Славутича громадою, оскільки ми абсолютно спроможні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Як залучуєте на територію інвесторів?
Юрій Фомічев: Ми не є супутником мегаполісу, тому маємо нерівні конкурентні умови. Із інвесторами у нас проблема, як і у багатьох невеликих міст. Свого часу, при закритті ЧАЕС, у нас була створена Спеціальна економічна зона, яка давала можливість залучати інвесторів. Це преференції, які вирівнювали наші можливості у порівнянні із іншими. Наразі законом України про державний бюджет ці умови скасовано, ми постійно працюємо над тим, аби їх повернути. Позиція Міністерства фінансів у цій ситуації досить стримана, оскільки вони вважають наші преференції втратами у держбюджет. Але ми намагаємось довести, что нуль від нуля все одно дорівнює нуль, а 50% від наших інвестицій - це набагато більше.
Взагалі для інвесторів маємо ряд переваг. Це, наприклад, кваліфікована робоча сила. Але існує також проблема через нестабільну ситуацію в країні, що стримує інвесторів.
Ми створили проект “Сонячне місто”, на його базі - “Муніципальний енергетичний кооператив”. Плануємо встановити сонячну електростанцію на даху комунальних будівель. Але інвесторами в цьому будівництві будуть виступати пересічні громадяни. Кооператив дає можливість стати інвестором із низьким порогом входу, один пай буде коштувати 400-500 доларів, їх можна придбати необмежену кількість. Тоді людина стає співвласником електростанції і буде отримувати прибуток із “зеленого” тарифу. Зараз триває пільговий період, коли вкластись можуть лише жителі Славутича, але інші громадяни вже також активно реєструються на відповідному сайті.
Наші жителі - люди із активною громадянською позицією. Місто взагалі унікальне - із 25 тисяч населення тут проживає 50 національностей. Фактично ми створили його самостійно. І вважаю, що нетрадиційний підхід навіть до питання інвестицій - це наш великий плюс.
KV: Чи багато місцевих жителів працюють на Чорнобильській АЕС? Чому були проблеми із заробітною платою?
Юрій Фомічев: Там налічується 2 500 робочих місць, ще близько 800 працівників обслуговують ЧАЕС, інші працюють у міжнародних проектах. Всього приблизно 4 тис. славутичан працюють у Зоні відчуження, середня зарплата по місту - 14 тис. гривень.
Затримка виплат зарплати була більше через бюрократичну причину, ніж політичну. Від управлінців початок року завжди вимагає напруженої роботи. На якомусь етапі адміністрація того чи іншого відомства не спрацювала, кошти не були підготовлені вчасно. Через це ми звернулись до голови КОДА і нашого народного депутата і тоді персонал Чорнобильської АЕС отримав виплату. Інколи така ситуація повторюється саме на початку року. На жаль, держава поки не налагодила систему, яка б не давала збоїв.
KV: Наскільки місто залежить від цього підприємства?
Юрій Фомічев: Воно формує 30% міського бюджету. У 2000 році це було 98%. Ми провели диференціацію економіки, залучили інвесторів. Сьогодні до нас прийшов інвестор, який буде впроваджувати сучасні технології, а саме виготовлення базальтової нитки, що використовується в тому числі у авіабудуванні. За 2-3 роки обіцяють створити 300 високооплачуваних робочих місць.
KV: Який відсоток місцевих жителів отримують субсидії?
Юрій Фомічев: У минулому році отримували близько 2,5 тис. жителів. У цьому році менше 1,5 тис. жителів. Так вийшло, що у нас живуть найбагатші пенсіонери в Україні. Близько 1000 чоловік мають пенсію більше 10 тис. гривень. Ми іноді дискутуємо із керівником Пенсійного фонду області, він каже - у Славутичі зависокі пенсії. А ми відповідаємо - ні, це в Україні вони занизькі.
KV: У Іванківському і Поліському районах кажуть про зростання рівня онкологічних захворювань. Яка ситуація у Славутичі?
Юрій Фомічев: У нас є такі проблеми, але вони пов'язані із різними факторами, не можна сказати, що причина тут тільки в аварії на ЧАЕС і ліквідації наслідків. Середній вік людей змінюється. Колись він у нас становив до 30 років. Тепер - 38 років.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Юрій Фомічев: Існує проблема у системі збору та переробки сміття, із вивезенням проблему вирішуємо. Є у нас полігон твердих побутових відходів, він підтримується у якісному стані, хоча я вважаю, що можна було б і краще. Але експерти, які до нас приїздять, стверджують, що наш полігон - один з кращих у країні.
Інколи жителі вивозять сміття у ліс. Поки не зміниться свідомість людей, нічого не зміниться. Я вважаю, що в Україні дуже не вистачає такої структури як муніципальна поліція для контролю таких дій. А кардинально змінити ситуацію може тільки досвід Німеччини у 30-ті роки - якщо побачив, що сусід скинув сміття і не сказав, то відповідаєте за це обоє.
Хоча у Славутичі громада дуже свідома. Ми поставили декілька баків для роздільного сміття і люди з одного мікрорайону несуть сміття в інший, щоб розкласти по класифікації. Потім ми це веземо на полігон, на сортувальну лінію.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Юрій Фомічев: Як член громади можу сказати, що тарифи високі. Працювати із тарифами потрібно в двох напрямках - ефективність виробництва послуги та споживання. В нас запущений процес переходу з газу на тріску. Плануємо на опалювальний сезон 2020-2021 років повністю перейти на альтернативне джерело. Тариф на опалення у нас становить 1620 гривень за гігакалорію, це близько 40 гривень за квадратний метр без лічильника. Два роки тому ми встановили лічильники абсолютно у всі багатоквартирні будинки. По-перше, на 15% знизилось споживання тепла. Вплинуло те, що жителі встановили енергозберігаючі вікна та двері, утеплились ззовні. Ну і звісно почали економити. У будинках, де мешканці добросовісно ставляться до споживання, середній тариф становив 20-25 гривень за кв. м.
Тому питання не в тарифах, а в споживанні. Кожен хоче гарно заробляти. І кочегари, і сантехники, і працівники ЖКГ теж хочуть.
KV: Як з приводу боржників? Вже почали відключати воду?
Юрій Фомічев: Це політика справедливості. Законодавство України занадто ліберальне до тих, хто може і не сплачує за комунальні послуги. Це несправедливо у відношенні до тих, кому набагато важче, але вони платять. Ні для кого не секрет, що найкращі платники - пенсіонери. У них залишається 300 гривень, щоб дожити до пенсії, але вони не мають боргів. А є ті, хто не платить і каже - а що ви мені зробите? Для таких людей застосовуємо такі важелі впливу як припинення подачі послуг. Ми маємо партнерські стосунки із найближчим обласним містом Черніговом, їх водоканал має необхідне обладнання. Вони приїжджають і без доступу в квартиру перекривають воду боржникам. Ми таку практику застосовуємо не вперше і повірте - кошти знаходяться у всіх.
KV: У 2017 році місто “відрізали” від постачання газу. Чому виникла така заборгованість та як вирішили ситуацію?
Юрій Фомічев: Нас вчать жити у сучасному капіталістичному світі. За послуги потрібно платити. Ситуація в наступному - при зупинці ЧАЕС ми втратили 8,5 тисяч робочих місць. Це дуже суттєвий ресурс. Коли місто будувалось, воно розраховувалось на більше 50 тис. населення і вся інфраструктура відповідно. Чого в нас тільки немає - басейни, спортивні комплекси, Палац дітей та молоді, Школа мистецтв, Кіноконцертний комплекс, Будинок культури і ще багато чого, навіть кінно-спортивна база і яхт-клуб. Майже все у пішій доступності. В Україні, та і навіть у Європі, важко знайти таке місто.
Коли зупиняли ЧАЕС у Законі про зняття з експлуатації було прописано, що Славутич має отримувати із держбюджету дотацію на утримання інфраструктури. З 2009 до 2019 роки ця сума залишалась незмінною. У цьому році виникла проблема. Дотація 10 млн гривень сьогодні і тоді (в 2009 році) - це різні суми. Я розумію, що боргів не має бути. Але ж має бути справедливість. Перед “Нафтогазом” у нас виникла велика заборгованість. А там політика проста - є гроші, є газ. Тому, нам його і відключили.
Звісно ми шукали різні важелі впливу, залучали міжнародних партнерів, але система вже так не працює. Незважаючи на те, що мені довелось тоді пережити, я радий, що такі зміни відбулися. Повернення назад вже не буде.
Завдяки одному із інвесторів, у якого приватна котельня, нам вдалось забезпечити 25% міста. Довелось зняти із усіх запланованих місцевих програм кошти і віддати їх за газ. Ми ледь витягнули, щоб виплатити зарплати бюджетникам. Наразі укладено договір реструктуризації боргу, ми його виконуємо. Також добудовується друга черга котельної з ТЕЦ і майже збудована ще одна приватна котельна. Ми будемо мати більше половини заміщення газу, а коли добудується ТЕЦ, то зможемо працювати взагалі без газоспоживання. Звісно, газ потрібен, адже це енергобезпека. Тому більше таких проблем не має виникати, до того ж цього року нам збільшили дотацію до 30 млн гривень, її теж не вистачає, але вже краще.
KV: Тоді Геннадій Зубко закликав вас піти з посади, ви відмовились. Як можете прокоментувати?
Юрій Фомічев: На наступний день після його заяви я провів громадські обговорення із жителями міста, повідомив про таку пропозицію. Я був готовий скласти повноваження і піти. Але люди сказали “ні”. Їм потрібна була не відставка, а тепло.
KV: Як громада була налаштована щодо будівництва сховища ядерного палива?
Юрій Фомічев: Мабуть ми єдине місто в Україні, де громада нормально сприйняла таку перспективу. У цьому дійсно унікальність Славутича. Просто ми розуміємо, про що йдеться. Відпрацьоване ядерне паливо - це не ядерні відходи, а стратегічний продукт. Дуже багато спекуляцій було - гадючник, могильник… Україна не може відмовитись від ядерної енергетики. Ми можемо декларативно заявляти будь-що, але 65% споживання електроенергії в країні забезпечує атомна енергетика. Сьогодні Україна зберігає відпрацьоване ядерне паливо у Російській Федерації. Коли таке рішення приймалось у 2008 році, ніхто не міг передбачити ситуацію, яка є зараз. Але рахували економічну складову - 200 млн доларів в рік за зберігання з обов'язковим поверненням. У нас є об'єктивна територія - Чорнобильська зона. Вона буде непридатна для проживання людей ще багато тисяч років. У розумінні людини це назавжди. Неможливо спрогнозувати, яким буде світ. А вже сьогодні такі шкідливі технології застосовуються. І Славутич був готовий до будівництва сховища. Якщо хтось скаже, що Іванків ближче до нього буде знаходитись, то нагадаю - 4,5 тисячі наших жителів працюють у тій зоні щодня.
Ми розуміли, що це відповідальність за майбутнє. Наприклад, два роки тому проводили громадські слухання щодо будівництва заводу простроченого добрива для сільського господарства. Так, це шкідливо, але сучасні технології дозволяють зробити його більш нейтральним. І Славутич погодився на такий завод. Питання, які задавали інвестору - які механізми, як проходитиме очищення, яким чином будете проводитися транспортування? На жаль, юридично нам не вдалося такого інвестора залучити. Але слухання пройшли позитивно. У нас фахові люди, які розуміють, що таке безпека і як її гарантувати.
KV: Найбільше коштів, розподілених КОДА на інфраструктурні об'єкти за рахунок ЦСВЯП, має отримати Славутич. На що плануєте витратити кошти?
Юрій Фомічев: Майже рік визначалась процедура розподілення цих коштів, адже така практика у нашій країні застосовується вперше. Потім з'явилася трьохстороння угода між НАК “Енергоатом”, Адміністрацією зони відчуження та Київською ОДА щодо механізмів реалізації коштів. Ці механізми вимагають розробки проектно-кошторисної документації та проведення експертизи органом місцевого самоврядування. Так вийшло, що Славутич першим виготовив документацію. Це далеко не всі кошти, навіть не третина їх. І інколи у політичній площині використовують той факт, що Славутичу дали більше. Якби Іванківський та Поліський райони подали більше проектів - їм би дали більше.
Ми зібрали депутатів та громадськість і сказали - у нас є гроші, пропонуйте, на що їх витрачати. Але не потрібно думати, що вони впали з неба. Це лише маленька компенсація за ті умови, в які ми потрапляємо. Зрозуміло, що треба розпочати з “латання дірок ” - дороги, заміна вуличного освітлення та інші дрібниці. Але це до 30% наших потреб. Далі - масштабні проекти. Наприклад, минулого року ми отримали величезний медичний комплекс, який потрібно перетворювати у сучасну лікарню. Також хочемо збудувати власну котельню на відновлювальному паливі, щоб впливати на тарифи. Плануємо побудувати сучасну початкову школу, щоб перевести туди всіх дітей 1-4 класів, аби зменшити їх спілкування із старшокласниками і вберегти від дорослого життя.
Тому ті проекти, які мали фінансувати за рахунок міста, ми відразу подали до КОДА. Навіщо коштам пропадати? Все ж таки не забуваємо про борг перед “Нафтогазом”.
KV: Що за ситуація була із захопленням підприємства “Атомремонтсервіс”?
Юрій Фомічев: Це підрозділ державної компанії НАК “Енергоатом”, але на тій території ще є приватна компанія, якій вони здають приміщення в оренду. І була спроба рейдерського захоплення саме тієї компанії. Там декілька разів відбувалась зміна власника. І на хлопців, які приїхали забрати владу, вплинув той факт, що АРС - це ядерний об'єкт. Їх попередили, що якщо через 10 хвилин вони не підуть, то будуть серйозні наслідки. Після цього відбувались слідчі дії. Це внутрішня проблема, вони самостійно розбираються. Для нас важливо, щоб податки сплачувались і люди могли там спокійно працювати.
KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами?
Юрій Фомічев: У нас представлено 9 політичних сил серед 26 депутатів. Але за час роботи міськради жодної фракції не було створено. У кінці минулого року була створена депутатська група, але я не можу назвати їх опозицією. Там є частина депутатів із різних політсил, вони зайняли позицію критики і це добре. Є дискомфортна ситуація, яка змушує більш ретельно пильнувати за тим, які рішення приймаються.
Взагалі, у нас повна співпраця, у сесійні дні сидимо до вечора, дискутуємо більшу частину часу. Але не про політику, а про дійсно важливі для міста питання. Кожен хоче зробити місто кращим, але має власне бачення щодо цього. Та завжди ми приходимо до одного - місто має розвиватись.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Юрій Фомічев: Ми розуміємо, що Славутич - такий собі острівець на іншій землі. Але із обласною радою та адміністрацією співпрацюємо, навіть ситуація із зарплатами працівникам ЧАЕС - гарний тому приклад. Голова до нас ще не приїздив, але ми спілкуємось. Сподіваюсь, що й надалі у нас будуть гарні стосунки.
KV: Раніше ви керували рядом підприємств, які переважно пов'язані із нерухомістю та зареєстровані у Славутичі. Чи надавали ви, як міський голова, якісь привілеї хоч одному із них?
Юрій Фомічев: Мої компанії працювали у напрямку будівництва і я принципово цю діяльність припинив. Залишилась тільки діяльність у напрямку обслуговування нерухомості, але там співпраця із міжнародними проектами, тому до міста вони не мають жодного відношення.
KV: Як можете прокоментувати інформацію, що компанії, зареєстровані на вашу дружину, у 2016-2017 роках отримували підряди від управлінь міськради?
Юрій Фомічев: Так, це було, але, повторюсь, сьогодні це припинено. Ті управління, які працювали із компаніями, розуміли якість та гарантії. Жодних проблем не виникало. Попит на ці компанії був, але політична складова вирішила інакше. Зараз підрядами займаються інші компанії, там працюють ті самі люди, робота не зупинилась.
KV: Які стосунки із Ярославом Москаленко? Дає поради з управління містом?
Юрій Фомічев: Чудові робочі стосунки. Можу сказати, що такого народного депутата у Славутичі не було ніколи. Інколи я прошу у нього підтримки у вирішенні питань, які вище місцевих. Але якщо не питати, то порад не дає. З місцевих питань радимось із командою. Звісно, ми хочемо, щоб він приїздив до нас щодня. Але такої можливості немає. Особливо молодь любить з ним спілкуватись.
KV: Наскільки глибоко введено у курс справ міста Володимира Удовиченка?
Юрій Фомічев: Він обласний депутат від Славутича і має розуміти, чим живе місто. Його син є активним депутатом міської ради. Тому він у курсі справ настільки, наскільки йому дозволяє час. Від того, що він перестав бути міським головою, справ у нього не поменшало. Безперечно ми спілкуємось, я іноді запитую у нього поради відносно минулих подій. Але останнім часом у місті він буває рідко.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Юрій Фомічев: У мене немає в планах залишати місто. Сьогодні я тут, бо обожнюю Славутич. Закохався у нього ще у 1993 році, коли вперше приїхав у гості до товариша. У 1996 році переїхав сюди жити, бо тут зустрів майбутню дружину.
Я був у Європейських країнах і за межами Європи. Кращого міста ніде не бачив. І я готовий віддати йому усе життя. Можливо,не на посаді мера, морально дуже тяжко, коли вночі сняться дороги і труби. Та я точно тут буду корисним, знайду собі заняття. Але на ще одну каденцію обов'язково піду.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій