Черговий будівельний скандал розгорається в Оболонському районі Києва. Місцеві мешканці вимагають від влади не допустити будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) “Liner” з житловою частиною на 626 квартир – проєкту сумнозвісного харківського “Строй Сіті Development”. На переконання громади, поява чергової “свічки” у цьому районі ще більше поглибить звичні для столиці інфраструктурні проблеми, пов'язані із заторами на дорогах і дефіцитом місць у лікарнях та навчальних закладах. Крім того, жителі Мінського масиву обурені тим, що це будівництво загрожує існуванню місцевого ринку “Полісся" і заплановане на землі, яка не призначена для зведення житла. Цей факт, до речі, не завадив профільному підрозділу КМДА видати дозвіл на проєктування комплексу. Разом з тим, у Київраді вже більше року “лежить” проєкт рішення щодо “вигнання” орендаря з цієї землі.  Як повідомили KВ мешканці Оболонського району, вже найближчим часом на розі проспекту Мінського і площі Шевченка може розпочатися будівництво чергової багатоповерхової житлової “свічки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами киян, нова висотка займе частину місцевого ринку “Полісся”, на якому вже розпочався демонтаж торгівельних рядів. Формально це буде не житловий комплекс (ЖК), а БФК з “житловою частиною” на більш ніж півтисячі квартир. За інформацією киян, будувати його збирається харківська “контора” – “Строй Сіті Development”. На переконання мешканців Мінського масиву, поява чергового ЖК може спровокувати низку інфраструктурних проблем у даній місцевості, у зв'язку з чим, як вважає громада, міська влада повинна не допустити це будівництво. Околиці майбутнього будівельного майданчика (фото КВ) “Чи витримає Мінський масив ще півтори тисячі мешканців і декілька сотень автомобілів – велике питання. Так, це не Позняки, де в буквальному сенсі “яблуку ніде впасти”, але й у нас не все добре з дорожнім рухом, з місцями в школах тощо. Сумно, що нам доводиться знову відстоювати право на нормальне життя. Хоча нам не звикати,  адже і до повномасштабного вторгнення ми ходили на різні мітинги проти чергових багатоповерхівок і писали звернення до міської влади. І нерідко добивалися свого. Наші аргументи в усіх цих випадках майже повністю збігаються – не треба доводити Мінський масив до того стану, коли тут ніхто не захоче жити”, – розповів KВ один із місцевих опонентів цього будівництва. За словами місцевих мешканців, скандальності цій ситуації додає той факт, що земля під майбутнім будівництвом не призначена для зведення житла. Йдеться про ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:011:0063, яка має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг” (“для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу”). І хоча забудовники ще не отримали дозвіл на проведення будівельних робіт, схоже, що це лише питання часу, адже у столичній мерії вже попередньо погодили “проєктувальний етап” цього БФК. На фоні цього KВ вирішила проаналізувати історію цієї поки ще потенційної забудови. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як розвивався скандал 26 червня 2007 року Київрада рішенням №974/1635 передала в оренду ТОВ “Полісся” п'ять земельних ділянок загальною площею 1,5 га на просп. Мінському, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кінцевої зупинки трамвайного маршруту №19. Найбільшу ділянку – площею 0,93 га – було передано в довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, інші чотири загальною площею 0,57 га – для благоустрою та влаштування гостьової автостоянки. Договори оренди цієї землі були укладені між міськрадою і ТОВ “Полісся” 30 червня 2009 року. Зазначимо, у соцмережах є інформація, що вказаний торговельний комплекс, ймовірно, мав бути побудований напередодні футбольного чемпіонату “Євро-2012”. Але реалізувати такі плани ТОВ “Полісся” не змогло або не захотіло. Натомість, ця територія фактично входила і досі входить до складу вищезгаданого ринку “Полісся”, на якому, за словами місцевих активістів, працюють і купують товари як мешканці Мінського масиву, так і мешканці сусідніх Бучанського і Вишгородських районів Київщини.  Орієнтовна “пляма” забудови на карті Врешті-решт, 18 грудня 2020 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Полісся” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва БФК на ділянці площею 0,93 га на просп. Мінський, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кільцевої зупинки трамвайного маршруту №19. Згідно з цим документом, компанії надали право проєктувати зведення будівлі висотою не більше 45 метрів. Разом з тим, в МУО уточнювалося, що остаточна висота цього об'єкту має бути розрахована у відповідності до Державних будівельних норм і за результатами інсоляційного розрахунку (тобто, має бути чітко розраховано, як сонячні промені будуть “падати” на цю та сусідні будівлі. – KВ). Також, серед іншого, в “містобудах” було вказано, що при проєктуванні об’єкту мають бути враховані проєктні рішення Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року. При цьому, в МУО не було зазначено низку важливих техніко-економічних показників цього БФК – таких як кількість квартир, апартаментів чи нежитлових приміщень, їхню площу, кількість машиномісць тощо. Що цікаво, в цих МУО було вказано, що ділянка проєктування має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг”. Але при цьому не була передбачена вимога щодо необхідності зміни цього цільового призначення під будівництво БФК або будь-яких інших об'єктів з житловими площами, як це іноді роблять чиновники у схожих випадках.  У 2021 році харківський забудовник “Строй Сіті Development” презентував проєкт свого БФК на просп. Мінському, 2-А у форматі All In 1. Йшлося зокрема про будівництво 25-поверхового будинку з 626 квартирами у 3-х секціях, а також паркінгу на 244 паркомісцями. Втім, наразі на сайті вказаної компанії відсутня інформація про характеристики даного комплексу – користувачі соцмереж помітили, що презентація цього об'єкта була видалена зі вказаного інтернет-ресурсу на фоні невдоволення громадськості цим проєктом. На яких підставах “Строй Сіті Development” вирішив реалізовувати цей проєкт, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня, але, наймовірніше, мова йде про певний інвестиційний договір або договір на забудову, укладений з ТОВ “Полісся”. Рендер майбутнього БФК з офіційного сайту “Строй Сіті Development” 28 грудня 2021 року киянин Єгор Вайскоп зареєстрував на сайті міськради петицію “Проти побудови 25-поверхового хмарочоса на місці ринку “Полісся”. У ній мешканець столиці закликав міську владу не допустити зведення БФК “Liner”. Таку вимогу Єгор Вайскоп обгрунтував, зокрема, тим, що замість торговельного комплексу, який можна зводити на цій землі відповідно до її цільового призначення, ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” фактично планує побудувати ЖК. При цьому, автор петиції звернув увагу на те, що поява чергової житлової висотки може поглибити існуючі інфраструктурні проблеми у цьому мікрорайоні. “Будівництво чергового житлового комплексу на Мінському масиві створить непомірну напругу на соціальну інфраструктуру, яка включає завантажену лікарню №8 (вул. Кондратюка, 8) і дитячу поліклініку (вул. Вишгородська 54-А), а також переповнені школи та дитсадки, на чергу до яких стають з моменту народження дитини. Цікаво, що навіть за великого бажання забудовників звести хмарочос на місці ринку “Полісся” власникам квартир у БФК “Liner” буде ніде паркувати свої автомобілі, адже на 626 квартир розраховано лише 244 паркомісця. Станом на сьогодні ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” не має жодних законних підстав для будь-яких будівельних робіт на Мінському проспекті, а тому я сподіваюсь на підтримку міського голови у цьому питанні”, – зазначив автор звернення. Втім, тоді дана петиція не набрала 6 тис. голосів, щоб її обов'язково розглянула міська влада – за неї підписалося всього 864 киянина. 14 лютого 2022 року депутати Київради Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”) і Владислав Турець (фракція “Європейська солідарність”) зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо розірвання договору оренди вищезгаданої ділянки. Таку свою пропозицію народні обранці пояснили тим, що ТОВ “Полісся” не виконує окремі пункти орендної угоди. Зокрема, йшлося про нецільове використання землі – як зазначалося вище, ділянка призначена "для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з гостьовими автостоянками", але по факту там були розміщені автостоянка, торгівельні павільйони і ролети. Також депутати вказали на те, що, згідно з вимогами договору оренди, компанія повинна була забудувати цю землю не пізніше ніж через три роки після державної реєстрації вказаної угоди, але цього не було зроблено. Що цікаво, 5 травня 2022 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження. Зокрема, юристи вказали на те, що невикористання ділянки, тобто її "незабудова" у визначені терміни, не дорівнює "нецільовому використанню", як наполягають депутати. Крім того, в правовому управлінні вказали, що під час дії воєнного стану невикористання ділянки не може бути підставою для того, щоб їхні орендарі несли за це відповідальність – у даному випадку йдеться про відповідальність у вигляді розірвання орендної угоди. Станом на сьогоднішній день вказаний проєкт рішення не був розглянутий Київрадою, і чи станеться це колись, поки залишається питанням. 31 липня 2023 року на сайті столичної міськради було зареєстровано чергову петицію з вимогою не допустити будівництво БФК “Liner”. Її автор, Данило Пінаєв, аргументував свої вимоги все тими ж можливими “інфраструктурними проблемами”. Разом з тим, ініціатор цього звернення попросив міську владу “поважати права місцевих жителів та зберегти і відбудувати вже знесену частину ринку "Полісся", який є важливою складовою життя мешканців Мінського масиву”. Наразі збір підписів під цією петицією ще триває. Хто збирається будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Полісся” було зареєстроване у квітні 1999 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є кияни Сергій Бут і Надія Чорна, яка також є керівницею цього ТОВ. Харківське ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” було зареєстроване у січні 2020 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець смт Пісочин Харківської області Єгор Масленніков (на колажі), керівником – Олександр Конюхов. Як пов'язані ТОВ “Полісся” і ТОВ “Строй Сіті Девелопмент”, у відкритих джерелах інформація відсутня. Разом з тим, під брендом однойменного харківського девелопера “Строй Сіті Development”, який де-факто об'єднує декілька будівельних компаній з різними назвами, в Україні було побудовано або досі будуються 14 ЖК. Більша частина – 12 об'єктів – знаходяться у Харкові, ще два комплекси будуються у Києві – “Crystal Residence” (вул. Жилянська, 26-28) та “Голосіївська долина” (вул. Холодноярська, 7/9). Як повідомляла KВ, останній комплекс є досить скандальним – його ще під назвою “Паркова долина” будував нині збанкрутілий “Укрбуду”, і реалізація цього проєкту викликала масу питань у громадськості. Зокрема, через те, що він будується у промзоні на ділянці, яка не призначені для зведення житла. Читайте: Наследие “Укрбуда”: что будет со скандальным ЖК “Голосеевская долина” по ул. Кайсарова, 7/9 Також “Строй Сіті Development” неодноразово фігурував у скандалах щодо сумнівних забудов у Харкові. Наприклад, на початку 2023 року місцева прокуратура повідомляла, що для будівництва його ЖК "IT-Парк Manufactura" використовується ділянка, яка не була передана будь-якій фізичній або юридичній особу у користування. Також на початку поточного року той же правоохоронний орган повідомив, що цей забудовник зводив свій ЖК “Urban City” під виглядом реконструкції будівель, яких "фізично не існувало". В обох випадках прокуратура ініціювала повернення землі громаді Харкова в судовому порядку. Як повідомляла KВ, зважаючи на дефіцит “вільної” землі, в столиці все частіше під забудову потрапляють території ринків. І нерідко це призводить до різного роду гучних історій.  Так, ТОВ "Манхеттен Інвест", наприклад, планує побудувати 22-поверховий БФК може включати 384 житлові апартаменти) на трьох комунальних ділянках по вул. Ізюмській, 1 загальною площею понад 1,16 га. Компанія у судовому порядку навіть змогла досягти того, щоб не узгоджувати свої проектні рішення з органами охорони культурної спадщини – довів, що земля під майбутнім МФК не входить до меж історичного центру міста. Втім, проти цієї забудови активно виступають мешканці Голосіївського та Печерського району – у зв'язку з тим, що майбутній комплекс займе Деміївський ринок, який забезпечує продуктами і надає робочі місця киянам. Проте, схоже, їхня позиція все ж буде проігнорована. Читайте: Сомнительно и опасно: как “Манхеттен Инвест” пытается застроить территорию Демеевского рынка Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Господарський суд Києва задовольнив позов прокуратури та повернув місту земельну ділянку на Трухановому острові, де планувалося комерційне будівництво. Рішенням суду скасовано розпорядження Київради про надання в оренду ділянки площею 0,4 га приватному підприємству та анульовано договір оренди.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Установлено, що Київрада у 2007 році своїм рішенням надала підприємству в оренду на 10 років земельну ділянку в межах прибережної захисної смуги для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою на острові Труханів у Дніпровському районі Києва”, -  нагадали в прокуратурі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Йдеться про земельну ділянки водного фонду площею 0,4 га та вартістю майже 13 млн гривень. Зазначається, що договір оренди земельної ділянки закінчився у 2017 році. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору переважне право на його поновлення підприємство втратило. За даними прокуратури, попри вказані факти, через 4 роки після закінчення дії договору Київрада прийняла рішення про його поновлення ще на 10 років із визначенням категорії земельної ділянки як земель рекреації. Правоохоронці зауважили, що вся територія островів має статус та режим використання, передбачений для прибережної захисної смуги та в силу вимог закону повністю відноситься до категорії земель водного фонду, де заборонено будівництво споруд. Попри все, Київрада поновила договір оренди землі з орендарем, який втратив переважне право на його поновлення, та визначила вільну від забудови земельну ділянку водного фонду на острові Труханів як рекреаційну, розпорядившись нею поза конкурентними засадами. Суд задовольнив позов прокуратури  про визнання незаконним і скасування відповідного рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору оренди та  зобов’язав приватне підприємство повернути територіальній громаді міста земельну ділянку водного фонду. Нагадаємо, з позовом про скасування рішення Київради, яким передбачено комерційне будівництво на острові Труханів, прокуратура звернулась до суду у березні 2023 року Читайте: Прокуратура вимагає повернути громаді земельну ділянку вартістю понад 12,8 млн гривень на березі Труханового острова Як інформувала KВ, у серпні 2021 року Київрада дозволила приватному підприємству на 10 років поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Дану ділянку підприємству було надано за часів “мерства” Леоніда Черновецького. При затвердженні проєкту рішення по поновленню орендної угоди стало відомо, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги, що викликало шквал критики з боку громадських активістів. Читайте: Берег Труханового острова наново віддали під забудову дружині депутата Київради Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

Київська міська прокуратура звернулась до Господарського суду з позовом про визнання за територіальною громадою права власності на нерухоме майно площею майже 500 кв. метрів на Трухановому острові. Прокурори встановили, що  об’єкт нерухомості є самочинно збудованим, та незаконно використовується приватною юридичною особою. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням, столична прокуратура встановила, що на земельній ділянці комунальної форми власності площею 1,1 га на Трухановому острові у Києві знаходиться самочинно збудоване нерухоме майно, яке використовується приватною юридичною особою. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “При цьому, Київською міською радою земельна ділянка під будівництво у встановленому законом порядку нікому не відводилася, документи, що надають право виконувати будівельні роботи не видавалися та не реєструвалися”,- зауважили правоохоронці. Прокуратурою подано позов до Господарського суду  Києва про визнання за громадою міста  права власності на самочинно збудоване нерухоме майно площею майже 500 кв. метрів. Наразі судом відкрито провадження за позовом прокуратури та призначено справу до розгляду. Нагадаємо, Київська міська прокуратура звернулась до Господарського суду з позовом про скасування рішення Київради, яким передбачено комерційне будівництво на острові Труханів. Прокурори вимагають визнати незаконним та скасувати дозвіл на поновлення приватному підприємству договору оренди земельної ділянки площею 0,4 га в прибережній смузі Дніпра на острові. Читайте: Захоплення спортбази та землі на Трухановому: про підозру повідомили очільнику ради профспілок Києва Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

В історії щодо забудови берега озера Вирлиця (Дарницький район Києва) вже найближчим часом може статися поворотний момент. Наразі столична прокуратура намагається в судовому порядку добитися розірвання укладеного з ТОВ “Мрія-Інвест” договору оренди ділянки площею 19,72 га. Свою позицію правоохоронці аргументують, зокрема, тим, що в 90-х роках минулого століття міська влада зарезервувала цю територію для створення заповідної зони. Також прокурори вказують на те, що Київрада взагалі не мала права здійснювати цей землевідвід, адже частина даної ділянки фактично є водоймою. При цьому для компанії-орендаря ситуація ускладнюється ще й тим, що в рамках інших двох справ суди не поспішають визнавати за нею право на сусідню ділянку площею 6,16 га та скасовувати окремі пункти “екологічного” висновку, які обмежують її в реалізації планів з будівництва ТРЦ на цій території. Втім, як вважають столичні експерти, наразі важко прогнозувати кінцевий результат цих спорів, адже у реалізації вищевказаного проєкту зацікавлені впливові особи, серед яких, наприклад, називають екснардепа і бізнесмена Віталія Хомутинніка (на колажі ліворуч). Як стало відомо KВ, 6 вересня 2023 року має відбутися засідання Північного апеляційного господарського суду по справі №910/10049/22.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках цього судового спору Київська міська прокуратура намагається: визнати незаконним та скасувати рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року щодо передачі ділянки площею 19,72 га в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” (кадастровий номер 8000000000:90:171:0034, цільове призначення – для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу);  визнати недійсним договір оренди цієї землі, який було укладено між міськрадою і вказаною компанією 9 листопада 2005 року;  скасувати державну реєстрацію права оренди на цю ділянку, яка була здійснена 6 травня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юлією Пірог; зобов'язати ТОВ “Мрія-Інвест” звільнити цю землю, привівши її у придатний для використання стан.  Відповідачами у цій справі виступають ТОВ “Мрія-Інвест” і столична міськрада. Переконати служителів Феміди у першій інстанції правоохоронці не змогли – 9 лютого 2023 року Господарський суд Києва відмовив їм у задоволенні позову. Втім, крапку у цій справі ще ставити зарано, адже, як зазначалося вище, в рамках цього судового процесу вже було подано апеляційні скарги – їх підготували правоохоронці та БО “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ)”, яка є третьою особою на стороні позивачів. Як повідомив KВ столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, одним із факторів негативного для прокуратури рішення стало те, що правоохоронці виступили проти проведення експертизи по цій справі. В рамках такого дослідження суддя Сергій Турчин хотів встановити, чи дійсно спірна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги озера Вирлиця. При цьому, Дядюк вважає, що правоохоронці вчинили правильно, адже насправді мають багато інших вагомих доказів, а тому ніякі експертизи, мовляв, не потрібні. Зокрема, йдеться про те, що прокурори надали суду космічні знімки, які доводять, що ця земля не просто входить до захисної смуги згаданої водойми, а фактично є її частиною. “Представниця прокуратури дуже старалася, хоча їхній позов мені не дуже подобається. Судді вже декілька разів переносили [розгляд справи] – мабуть, тому що хтось “заходить і просить”. У мене склалося враження, що судді ніби бояться приймати рішення на чиюсь користь, а тому, можливо, на них є якісь впливи. Але ми дуже сподіваємося на перемогу. Якби не резонанс навколо цієї справи і якби не участь громадськості, там вже давно було б [позитивне для ТОВ “Мрія-Інвест] рішення. Я вважаю, що тут вистачає доказів для задоволення позову прокуратури”, – зазначив Олександр Дядюк, який в цьому судовому процесі представляє інтереси БО “КЕКЦ”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Аргументи прокуратури Даний позов було подано столичною прокуратурою у вересні 2022 року. Свої вимоги щодо повернення цієї ділянки до комунальної власності громади Києва правоохоронці аргументують відразу декількома факторами. Так, за інформацією прокуратури, ще у 1994 році Київрада прийняла рішення включити озеро Вирлиця до переліку об'єктів, що резервуються для заповідання. При цьому, на переконання позивачів, на Публічній кадастровій карті чітко видно, що вищезгадана земельна ділянка фактично є частиною вказаної водойми, а тому, мовляв, на неї також розповсюджується цей “резерв”. У зв'язку з цим, як вважають в прокуратурі, столична міськрада, передавши цю ділянку в оренду ТОВ “Мрія-Інвест”, незаконно змінила її цільове призначення, адже такі землі мають особливий статус і спеціальний режим – навіть не дивлячись на те, що рішення про встановлення на ній природоохоронного режиму остаточно так і не було прийнято.  При цьому, в прокуратурі вказують, що інформацію про “особливість” даної ділянки підтверджують декілька профільних державних структур.  Зокрема, у Басейновому управлінні водних ресурсів середнього Дніпра повідомили правоохоронцям, що дана ділянка є мілководною заболоченою частиною озера Вирлиця і входить до земель водного фонду, а тому присвоєний їй код цільового призначення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо використання земель водного фонду. Про те, що вказана ділянка є частиною озера Вирлиця прокуратурі підтвердили і в Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. При цьому в науковій установі повідомили, що нею було розроблено наукове обґрунтування щодо включення в цю зону декількох ділянок біля вказаної водойми, у тому числі й ділянки площею 19,72 га.  Згідно з цим обґрунтуванням, вищезгадана ділянка разом з сусідніми по суті є водно-болотними угіддями та частиною акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега. За інформацією інституту, ці болотисті заплави є єдиними острівцями природної екосистеми та оселищем птахів, серед яких більшість є охоронними видами. Крім того, дані заплави є місцем нересту трьох червонокнижних видів риб (ялець звичайний, карась звичайний, а також в`язь) і мають багате видове різноманіття рослинності (прибережні зарості повітряно-водяної рослинності). На переконання установи, знищення середовища існування цих рослинних угруповань, а саме мілководдя та прибережної-захисної смуги, призведе до значного збільшення токсикантів у довкіллі (йдеться про те, що рослини очищають навколишнє середовище, і якщо вони будуть знищені, довкілля буде забруднено. – KВ).  У свою чергу, неназваний інженер-землевпорядник, який у вересні 2022 року проводив геодезичну зйомку цієї ділянки, поінформував прокуратуру, що ця земля знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги, а також в межах водоохоронної зони озера Вирлиця. Крім того, як зазначалося вище, Державне космічне агентство України у відповідь на запит прокуратури надало космічні знімки цієї ділянки, з яких чітко видно, що станом на час відведення цієї землі під забудову (2005 рік) та до 2013 року, ділянка є частиною озера Вирлиця, і значна її площа вкрита була водою. Разом з тим, на космічних знімках станом на квітень 2013 року та на травень 2022 року уже було зафіксовано, що частина цієї ділянки, яка раніше була вкрита водою, вже засипана.   Космічні знімки, які прокуратура надала суду У Київраді і ТОВ “Мрія-Інвест” виступили проти задоволення позовних вимог прокуратури. Зокрема, юристи компанії-орендаря вказали на те, що на момент розробки та погодження проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки вона офіційно не знаходилась у прибережній захисній смузі озера Вирлиця і ця обставина, мовляв, у той період “перевірялася відповідними службами міста на підставі вичерпних документів та була ними погоджена”. Крім того, у ТОВ “Мрія-Інвест” повідомили суддям, що раніше прокуратура вже подавала майже аналогічний позов, але успіхів щодо повернення цієї землі правоохоронці не мали. Скандальна передісторія 8 квітня 2004 року між ТОВ “Мрія-Інвест” та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА (зараз – Департамент економіки та інвестицій) було укладено інвестиційний договір №049-13/i/12 на будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу (БФК) із зоною відпочинку, закладами торгівлі та громадського харчування в районі озера Вирлиця. Цією угодою було передбачено, що інвестор планує збудувати на вказаній території офісні приміщення, багатозальний кінотеатр, супермаркет із паркінгом, боулінг, більярдний клуб, парк атракціонів, ресторани, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, виставковий комплекс, інші види приміщень та закладів, загальною площею близько 85,8 тис. кв. м. Орієнтовна вартість будівництва мала скласти 92,6 млн гривень. На виконання цього інвестиційного договору протягом 2005-2008 років столична міськрада передала ТОВ "Мрія-Інвест" в оренду три земельні ділянки: площею 19,72 га (згадана вище ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034), площею 6,167 (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0036) та площею 4,15 га (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0069). Найбільша ділянка призначалася безпосередньо для будівництва БФК, а дві менші ділянки – для облаштування зони відпочинку. Восени 2013 року прокуратура Києва подала до столичного госпсуду позов щодо визнання незаконним та скасування вищезгаданого рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року і визнання недійсним договорів оренди ділянок площею 19,72 га та 6,16 га. Вочевидь, саме про цю справу нагадали у ТОВ “Мрія-Інвест”. Як зазначалося вище, тоді правоохоронці програли – 15 жовтня 2014 року суд повністю відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Серед іншого, прокурори не змогли переконати служителів Феміди, що при здійсненні цього землевідводу не було отримано усі необхідні погодження проєкту землеустрою. Ще до вказаного судового процесу, 18 вересня 2008 року, між Департаментом економіки та інвестицій (КМДА і ТОВ “Мрія-Інвест” було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №564. Згідно з з цією угодою, компанія мала сплатити пайовий внесок у зв'язку з вищевказаним будівництвом, а розмір цієї плати мав скласти 97,08 млн гривень (з уточненням, що дана сума підлягає коригуванню після затвердження проектно-кошторисної документації будівництва. – KВ). Угодою було передбачено, що кошти повинні бути сплачені до серпня 2012 року. Надалі, у квітні 2010 року та жовтні 2015 року, сторони уклали дві додаткові угоди, скоригувавши суму пайового внеску та продовживши терміни його виплати. Так, спочатку суму було зменшено до 40,3 млн гривень, а потім трохи збільшено – до 59,2 млн гривень. При цьому, згідно з другим договором, кошти мали бути сплачені до 31 серпня 2017 року, а ТОВ “Мрія-Інвест” ще й зобов'язувалося виплатити пеню у розмірі 2,2 млн гривень, яка була нарахована у зв'язку з несплатою пайового внеску протягом попередньо зазначеного терміну дії договору. Але ці кошти так і не були виплачені. Протягом 2017-2021 років сторони “листувалися” про виплату цих коштів та можливе продовження терміну їх перерахування до бюджету. Проте відповідних змін до договору пайової участі так і не було внесено. У зв'язку з цим, протягом 2021-2022 років Департамент економіки та інвестицій КМДА намагався в судовому порядку стягнути з ТОВ “Мрія-Інвест” 112 млн гривень – до цієї суми увійшла основна заборгованість по сплаті пайового внеску, а також інфляційні втрати і пеня. Але добитися успіхів чиновники так і не змогли, програвши в усіх трьох судових інстанціях. Така позиція служителів Феміди була пов'язана, зокрема, із невирішеністю земельного питання. Йшлося про те, що в оренді у вказаної компанії залишається лише одна з трьох земельних ділянок (площею 19,7 га), а термін оренди двох інших уже минув. У зв'язку з цим судді зазначали, що ТОВ “Мрія-Інвест”, мовляв, в цій ситуації взагалі не можна назвати забудовником, а тому сплачувати пайовий внесок ця компанія не повинна. Зазначимо, щодо дати закінчення права оренди на ділянку площею 4,15 га у відкритих джерелах точна інформація відсутня, але можна припустити, що це трапилося у 2011 році, адже ділянку в 2007 році було передано на 3 роки, а відповідний договір було підписано в 2008 році, і надалі ця угода, схоже, не продовжувалася. Що стосується ділянки площею 6,16 га, то фактично ТОВ “Мрія-Інвест” втратило на неї право в 2010 році.  При цьому, 15 лютого 2021 року перший заступник голови КМДА Микола Поворозник та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення про відмову ТОВ "Мрія-Інвест" в укладенні на новий термін договору оренди вищезгаданої ділянки площею 6,16 га. Підставою для цього чиновники назвали невиконання позивачем договору оренди “в частині сплати орендної плати за користування землею та невикористання земельної ділянки за її цільовим призначенням”. При цьому, в проєкті рішення не уточнювалося, яка саме заборгованість обліковується за “Мрією-Інвест” і яким чином компанія порушувала умови щодо використання землі. Втім, столична міськрада так і не розглянула цей документ і не прийняла по ньому жодного рішення. Натомість наприкінці 2021 року ТОВ “Мрія-Інвест” звернулося до Господарського суду Києва з позовом про визнання вищезгаданого орендного договору укладеним на новий строк – на 10 років. У якості аргументу компанія використала саме вищезгадані “неточності” в проєкті рішення Київради – мовляв, міська влада належним чином не аргументувала, чому ТОВ “Мрія-Інвест” не може бути орендарем цієї землі. У свою чергу, в Київраді вказали на те, що задля поновлення договору оренди компанія повинна була не пізніше ніж через місяць після закінчення терміну дії угоди звернутися до столичної влади з листом щодо пролонгації, але цього зроблено не було. Натомість, як вказали у Київраді, відповідне клопотання "Мрії-Інвест" датоване 2020 роком. Незважаючи на це, 7 липня 2022 року столичний госпсуд повністю задовольнив вимоги ТОВ “Мрія-Інвест”. Втім, 24 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд, за результатами розгляду апеляційної скарги Київради, скасував рішення суду першої інстанції. У відповідь на такий вердикт ТОВ “Мрія-Інвест” подало скаргу до Касаційного господарського суду, але наразі вона ще не розглянута. 26 березня 2021 року Управління екології та природних ресурсів КМДА видало ТОВ “Мрія-Інвест” висновок №077-1354 про оцінку впливу будівництва ТРЦ у районі озера Вирлиця на навколишнє середовище. Але окремі пункти цього документу не задовольнили компанію, через що вона ініціювала судовий спір щодо визнання їх протиправними та скасування. Як зазначив КВ Олександр Дядюк, це пов'язано з тим, що дані пункти значно обмежують ТОВ “Мрія-Інвест” у реалізації його планів – тобто, існує ризик, що компанії доведеться “вгамувати свої апетити”, адже їй просто не дозволять будувати БФК з такими параметрами, які вона задумала. Так, “Мрія-Інвест” у своєму позові попросила скасувати пункт про те, що неможливо оцінити вплив від будівництва БФК біля озера Вирлиця “на клімат та мікроклімат, повітряне, водне, геологічне середовище, рослинний та тваринний світ, біорізноманіття тощо”. Серед іншого, компанія вважає, що потрібно визнати протиправним пункт про те, що її діяльність на цій території може бути визнана допустимою лише “за результатами здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля”. У першій та апеляційній інстанції ТОВ “Мрія-Інвест” не мало успіху, і наразі ця справа перебуває на розгляді Касаційного адмінсуду України. Що цікаво, невдовзі після отримання “екологічного висновку”, ТОВ “Мрія-Інвест” розпочало спроби підготовки до реалізації своїх планів із забудови. Так, у квітні 2021 року на березі озера Вирлиця, в районі зазначених ділянок, була помічена будівельна техніка. Наміри освоїти цю територію викликали обурення громади Дарницького району. Місцеві жителі розпочали протести у зв'язку з тим, що новий ТРЦ, на їхню думку, посилить проблеми із надмірно активним транспортним трафіком у даній локації, підвищить рівень забруднення повітря, призведе до знищення тваринного світу тощо. Також громадськість намагалася донести владі позицію про те, що це будівництво суперечить законодавству, яке забороняє будівництво більшості видів будівель у прибережних зонах. У відповідь на це, протягом травня-червня 2021 року, депутатка Київради Євгенія Кулеба (фракція “Слуга народу”) подала до міськради проєкти рішень про створення на ділянці площею 6,16 га ландшафтного заказника місцевого значення, а також про оголошення ландшафтним заказником безпосередньо самої водної гладі озера Вирлиця. Згідно з другим документом, цей заказник повинен охопити територію орієнтовною площею 98 га. На переконання народної обраниці, створення цих природоохоронних зон дозволить не допустити забудову цієї території вищезгаданим БФК. Втім, перший проєкт рішення навіть жодного разу не був винесений до сесійної зали Київради, а для ухвалення рішення з другої ініціативи Кулеби депутатському корпусу міськради двічі не вистачало голосів – у серпні та вересні 2021 року. Вочевидь, що ключову роль у такій позиції міськради відігравала думка мера Києва Віталія Кличка. Справа в тому, що ще 24 червня 2021 року, під час пленарного засідання Київради, столичний градоначальник розповів, що йому, як колишньому мешканцю Харківського масиву, дуже сподобався проєкт “Мрії-Інвест”. Читайте: “Пыль в глаза”: как столичные власти пытаются “защитить” берег Вырлицы от застройки 26 січня 2022 року депутат Київради Олександр Супрун (фракція "Європейська солідарність") зареєстрував проєкт рішення щодо ініціювання надання статусу парку вищезгаданій ділянці біля озера Вирлиця площею 4,09 га. Ним передбачена зміна цільового призначення цієї землі на "для створення та облаштування парку без права капітальної забудови його наземної частини" та передача її в постійне користування КО "Київзеленбуд", яке в подальшому повинне опікуватися даною зеленою зоною.  На переконання народного обранця, парк потрібно створити з огляду на те, що в Дарницькому районі не вистачає місць відпочинку і що місцеві мешканці виражають невдоволення через хаотичну забудову цієї місцевості. Втім, як це було і зі згаданими вище проєктами рішень, станом на сьогодні цей документ так і не було остаточно погоджено. Хто збирається забудувати берег Вирлиці За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Мрія-Інвест" було зареєстровано у вересні 2003 року. Фірма має київську "прописку". Керівником компанії вказано Наталію Науменко, засновником – компанію з Кіпру “Барвен Холдинг Лімітед”. До вересня 2020 року керівником ТОВ “Мрія-Інвест” був Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка. Так, наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль. За даними Youcontrol, з серпня 2003 по вересень 2005 року Юрій Іонанов також значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличко”. До речі, на цій посаді його змінила заступник голови КМДА і депутатка Київради Ганна Старостенко (фракція УДАР), а на даний момент керівником зазначена Ангеліна Осадча. Також Юрій Іонанов з червня 2004 року до травня 2009 року був керівником ТОВ “Північна інвестиційна група”. У 2016-2021 роках директором цього ТОВ була вказана Валентина Шурубура, яка була або досі є фінансовим директором БО “Благодійний фонд “Фонд Кличко”. Засновником ТОВ "Північна інвестиційна група" зазначено фірму з князівства Ліхтенштейн "Клівла Фемілі Офіс АГ", а кінцевим бенефіціаром – брат столичного мера Володимир Кличко. До квітня 2019 ще одним засновником ТОВ "Мрія-Інвест" значилося ТОВ "Маркет Рісерс Груп" (до вересня 2020 року ця компанія називалася ТОВ "XXI століття"). Керівником цього ТОВ до вересня 2020 року також значився Юрій Іонанов. У різний час серед керівників ТОВ “ХХІ сторіччя” були Тарас Кутовий (екс-нардеп та екс-міністр аграрної політики та продовольства України), Мераб Парцхаладзе та Георгій Цагареішвілі (брати Лева Парцхаладзе – ексдепутата Київради, ексзаступника голови Київської облдержадміністрації) та екс-заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ), а також колишній власник "XXI століття" сам Лев Парцхаладзе (згодом компанія перейшла до харківського мультимільйонера Олександра Ярославського та екс-нардепа Олега Салміна, а потім – до засновника та керівника ІК "Конкорд Капітал" Ігора Мазепи). Зазначимо, у 2020 році ЗМІ повідомляли, що за потенційним будівництвом ТРЦ на березі озера Вирлиця стоять структури екснардепа Віталія Хомутинніка (обирався до IV, V, VI, VII и VIII скликань Верховної Ради, у останній для себе каденції був безпартійним самовисуванцем і співголова депутатської групи “Партія “Відродження”). Мовляв, інвестиційний фонд Cascade Investment, який йому належить, викупив певну частку Олега Салміна у згаданому вище ТОВ “XXI століття”. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює вищезгаданий перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів) з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. За екологічну сферу столиці вже близько восьми років відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.  У свою чергу, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу цього структурного підрозділу столичної мерії з квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА Петро Оленич.  Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці продовжується багаторічний скандал щодо забудови 1,83 га землі на вул. Гарматній (Солом'янський район). Нещодавно ПрАТ “Компанія Росток” намагалося ввести в експлуатацію комплекс будівель на цій ділянці (відреконструйований Палац культури і новозбудований громадський центр), але Держінспекція з архітектури та містобудування (ДІАМ) відмовила у видачі відповідного сертифікату. Однією з підстав стало те, що компанія не облаштувала спортмайданчик на даху свого об'єкту, як це було передбачено в проєкті. На думку окремих депутатів Київради, від того, чи зміниться позиція інспекції по цій історії, залежить, чи пройде цей орган тест на адекватність. Справа в тому, що саме “спортивне питання” була “каменем спотикання” між забудовником та місцевою громадою. Протягом останніх трьох років мешканці Відрадного вимагали від столичної влади і правоохоронців не допустити дане будівництво, адже воно має зайняти територію єдиних безкоштовних стадіону і тенісних кортів у цій місцевості. Але жодних успіхів протести громадських активістів не мали.  Як стало відомо KВ із допису депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народу”) у Facebook, у столиці з новою силою розгорається скандал щодо забудови ділянки на вул. Гарматній, 26/2 (масив Відрадний, Солом'янський район). Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами народної обраниці, нещодавно ДІАМ відмовила ПрАТ “Компанія Росток” у введенні в експлуатації будівель, які були зведені на цій території. На переконання депутатки, така позиція вказаного органу є логічною, але чи буде інспекція такою принциповою й надалі, Семенова стверджувати не береться. “У 2020 році “Росток” під приводом укріплення підпірної стінки ДК (мається на увазі розташований на цій землі колишній Палац культури “Росток”. – KВ) вирішив ще й ТРЦ збудувати – на місці спортивних майданчиків. Після протестів громади, кількох кримінальних проваджень і арештів ділянки “Росток” зробив хід конем – в проєктну документацію додали спортивні майданчики на даху. Тоді нас із [Романом] Грищуком (нардеп від “Слуги народу”. – KВ) називали брехунами і провокаторами – що ми не даємо розвиватися району і спорту теж не даємо. 2023 рік. ТРЦ побудували і тепер намагаються ввести в експлуатацію. Звичайно, ніяких футбольних полів насправді ніхто і не збирався робити. ДІАМ у введенні в експлуатацію відмовляє – ну бо немає полів. Що будуть робити тепер чєрті з “Ростка”? Будуть пробувати змінити проект і викинути звідти поля. Така собі перевірка ДІАМ на адекватність”, – підкреслила Ксенія Семенова. В свою чергу у пресслужбі “Компанії Росток” завірили, що в проекті будівництва спортивний майданчик є. “Але тепер Ви сама пишете, що “о диво!” в проекті будівництва спортивний майданчик є! Уявляєте, ваше твердження з приводу того, що тенісні корти на даху не запроектовані, виявилось хибним? Надалі, шановна пані Ксенія, “чєрті” мабуть для Вас не авторитет, але ви можете спробувати поцікавитись у будь-якого дипломованого архітектора, та хоч би і в ДІАМ, і вам там скажуть, що “облаштування спортивного майданчику” є фінальним, косметичним етапом всіх проведених робіт. Його основна суть – встановити покриття, огорожі і обладнання”, – зазначають в компанії.  Також в ПрАТ “Компанія Росток” повідомили, що частину робіт вже зроблено: розраховано навантаження, побудовано відповідні опорні несучі конструкції та перекриття, здатне нести навантаження 1000 кг/м2, передбачено паркувальні місця в паркінгу з урахуванням того, що покрівля буде експлуатаційною, і на ній будуть розміщені тенісні корти. При цьому, в компанії запропонували Семеновій долучитися до пошуку інвестора, який би відповідно до власних технічних вимог облаштував тенісні корти (хард, грунт або трава) та забезпечив їх експлуатацію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: Компанія “Росток” обіцяла облаштувати футбольне поле в Солом'янському районі, а замість цього побудувало ТРЦ, – Семенова Як розвивався скандал 12 жовтня 2000 року Київрада рішенням №29-1/1006 передала ЗАТ “Компанія Росток” (до 2011 року компанія була закритим акціонерним товариством) ділянку на вул. Гарматній, 26/2 площею 1,83 га в постійне користування для експлуатації та обслуговування Палацу культури (побудований в 1957 році, за радянських часів знаходився в підпорядкування заводу “Росток”), який разом з суміжними спорудами та стадіоном з 1992 року є власністю цього акціонерного товариства. Надалі, 27 січня 2005 року, міськрада рішенням №63/2639 погодила внесення змін до вищезгаданого рішення – відповідно до цих коригувань, право постійного користування вказаною землею було змінено на право довгострокової оренди терміном на 15 років. Ділянка на карті Зазначимо, Київрада через низку обставин не стала відразу підписувати зі вказаним ЗАТ договір оренди, у зв'язку з чим компанії довелося добиватися його укладання в судовому порядку. Врешті-решт, 18 квітня 2008 року Господарський суд Києва задовольнив відповідний позов, а 13 серпня того ж року Головне управління земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) зареєструвало відповідну орендну угоду.  За інформацією місцевих мешканців, забудову даної території, цитуємо, “почали проштовхувати” ще в 2007 році. Але у той період з різних причин ця земля залишилася “недоторканою”, Активізувалися забудовники лише через десятиліття. Так, 6 червня 2017 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ПрАТ “Компанія Росток” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції Палацу культури з будівництвом громадського центру суспільних комунікацій з підземним паркінгом та приміщеннями торговельного призначенням на вул. Гарматній, 26/2. Документом було передбачено, що висотність Палацу культури після реконструкції не повинна змінюватися (2 поверхи, підвал і мансарда), а громадський центр повинен мати перемінну висотність в 2 і 3 поверхи. Також в МУО було зазначено, що на цій ділянці має бути облаштовано 165 машиномісць для паркування автомобілів. При цьому, як зазначалося вище, Ксенія Семенова називає громадський центр “торгово-розважальним центром”. Надалі, 28 травня 2020 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ПрАТ “Компанія Росток” дозвіл №ІУ113201491624 на реконструкцію Палацу культури на вул. Гарматній, 26/2 з будівництвом громадського центру суспільних комунікацій з підземним паркінгом та приміщеннями торговельного призначення. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Голд Драгон”. Згідно зі вказаним документом, гранична висота відреконструйованного Палацу культури має скласти 20,5 метрів, площа його забудови – 2,1 тис. кв.м., а загальна площа приміщень – 4,5 тис. кв.м. У свою чергу, висота громадського центру має досягнути 21 метра, площа забудови – 5,3 тис. кв.м., а загальна площа приміщень – 10,2 тис. кв.м. Рендер майбутнього об'єкту (із відкритих джерел) У цей же період проти реалізації таких планів виступила громада Солом'янського району. Місцеві мешканці почали звертатися до міської влади та різних контролюючих органів з вимогами не допустити це будівництво. Зокрема, кияни вказували на те, що ця забудова загрожує існуванню стадіону та корту, які розміщені на цій ділянці і є єдиними безкоштовними об'єктами цього профілю на увесь район. При цьому, місцеві мешканці виражали занепокоєння, що навіть якщо забудовник виконає свою обіцянку облаштувати стадіон на даху свого громадського центру, то безкоштовним він вже не буде.  Один із мітингів місцевої громади на будмайданчику (фото – Facebook-сторінка “Save Стадіон Росток”) Крім того, за заявами громадських активістів правоохоронні органи у цей же період відкрили кримінальні провадження щодо цього будівництва. Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, через які порушення було розпочато слідство. Разом з тим відомо, що одне з проваджень, яке розслідувало Солом'янське управління Нацполіції Києва, було відкрито за фактом самоправства (ст. 356 Кримінального кодексу України). При цьому, громадяни повідомляли, що саме правоохоронці допомогли фахівцям Держгеокадастру у вересні 2020 року здійснити огляд даної землі. Тоді, за інформацією активістів, було зафіксовано факт нецільового використання земельної ділянки та незаконного вивезення родючих ґрунтів. У відповідь на зазначені звинувачення в ПрАТ “Компанія Росток” нагадали, що стадіон є їхньою власністю, а тому, мовляв, було вирішено залучити “кредитні кошти для повної реконструкції та відновлення”. У перекладі на українську, ймовірно, це значило наступне: “Це наше майно, а тому ми самі вирішуємо, як ним розпоряджатися”. При цьому, в компанії зазначали, що для місцевих дітей, які відвідують секції та гуртки на цьому стадіоні, даний спортивний об'єкт буде безкоштовним. На фоні цих скандалів 7 серпня 2020 року Департамент міського благоустрою КМДА тимчасово припинив дію картки про порушення благоустрою та встановлення будівельного паркану, яка раніше була видана ПрАТ “Компанія Росток”. 11 серпня того ж року очільник вищезгаданого департаменту Олексій Кулеба (нині – заступник керівника Офісу Президента України) повідомив, що чиновники готують лист-звернення до ДАБІ з приводу вказаного будівництва та пообіцяв, що “після отримання відповідей будуть вжиті заходи згідно з діючим законодавством та покладеними обов’язками”. Про що саме йшла мова, посадовець не уточнив.  Паралельно з цим у КМДА визнали, що даний конфлікт спровокований можливим знищенням стадіону, який використовується місцевими мешканцями. Але жодного варіанту вирішення цієї проблеми, окрім направлення вищезгаданого звернення, у столичній мерії не запропонували, принаймні публічно. Читайте: Столичные власти пообещали остановить скандальную стройку на улице Гарматной Надалі, 28 серпня 2020 року, в Київраді було зареєстровано проєкт рішення щодо розірвання договору оренди ділянки на вул. Гарматній, 26/2, укладеного з ПрАТ “Компанія Росток”. Таку позицію суб'єкти подання вказаного документу – депутати міськради Святослав Кутняк і Прохор Антоненко (тоді були позафракційними, раніше передували у фракції “Свобода”) – пояснили, зокрема, тим, що місцева громада активно виступає проти знищення розміщених на ділянці спортивних майданчиків, які активно використовуються киянами.  Також народні обранці вказали на те, що орендар використовує цю землю не за цільовим призначенням – мовляв, вона призначена для експлуатації існуючої будівлі Палацу культури, тоді як ПрАТ "Компанія Росток" на той час вже розпочало на ній будівництво. При цьому, що цікаво, у дозволі на будівництво було вказано, що насправді ділянка має цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування”.  Втім, врешті-решт міськрада так і не затвердила цей проєкт рішення, а усі попередні заборони і звернення не принесли жодного результату. 14 червня 2023 року заступник голови КМДА Вячеслав Непоп і Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення про поновлення договору оренди вищевказаної ділянки на термін 10 років. У документі вказано, що строк дії цієї орендної угоди завершується 13 серпня 2023 року. Примітним є те, що в проєкті рішення також зазначається, що ділянка призначена "для експлуатації та обслуговування Палацу культури", але вказана помітка, що насправді ця земля може бути використана для "будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування". Як зазначалося вище, 4 липня 2023 року ДІАМ відмовила ПрАТ Компанія Росток" у видачі сертифіката про прийняття об'єктів будівництва на вул. Гарматній, 26/2 – 2-поверхового Палацу культури і 3-поверхового громадського центру. Офіційною підставою стала “невідповідність об’єкта проектній документації”. Зокрема, як встановили в ДІАМ, компанія не збудувала блочну комплектну трансформаторну підстанцію та, що важливо, не облаштувала спортивний майданчик на експлуатованій покрівлі, як це було передбачено проєктом. Хто в головних ролях  За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПрАТ “Компанія Росток” було зареєстроване у грудні 1993 року. Головою правління цього акціонерного товариства є Володимир Морозенко, а власником найбільшого пакету акцій (54,8%) та кінцевим бенефіціаром – киянин Ігор Масол (на колажі). Останній є сином нині покійного Віталія Масола – народного депутата УРСР, голови Ради Міністрів УРСР і третього прем'єр-міністра незалежної України (за часів президентства Леоніда Кучми). Система Youcontrol відносить до групи родини Масол 18 компаній, що працюють у сферах будівництва, нерухомості, фінансових послуг, торгівлі, громадського харчування тощо. При цьому, за інформацією Youcontrol, зв'язки з цією групою серед інших мають депутат Київради останніх чотирьох скликань Сергій Кримчак (у поточній каденції представляє фракцію партії покійного ексмера Києва Олександра Омельченка “Єдність”) – вочевидь, завдяки тому, що він одружений на внучці Віталія Масола Дарії. Як повідомляла КВ, Сергій Кримчак неодноразово фігурував у різних скандальних історіях щодо можливих махінацій із землями комунальної власності. Наприклад – на розгляді Вищого антикорупційного суду наразі знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням депутата Сергія Кримчака та його двоюрідного брата Василя Тем'янинця у заволодінні 6 земельними ділянками в Голосіївському районі Києва площею 0,47 га, які були приватизовані за підробленими документами. Читайте: Депутат Крымчак продолжает решать земельные вопросы для братьев Супруненко Нагадаємо також, проблема забудови стадіонів та інших спортивних об'єктів, які використовуються киянами, для столиці є досить гострою. Так, у квітні 2021 року Київрада передала в оренду ТОВ "Наука-комфорт" ділянку площею 3,1 га на бульв. Академіка Вернадського, 32 (Святошинський район). При обговоренні цього питання в міськраді представники вказаної компанії переконували депутатський корпус, що вони нібито планують провести реконструкцію спорткомплексу, що розташований на даній землі, але для залучення коштів на такі роботи їм, мовляв, потрібно побудувати ще й житло. Втім, такі аргументи переконали не всіх народних обранців. Зокрема, деякі депутати висловлювали думку, що якби ця компанія хотіла справді зайнятися розвитком спортивної інфраструктури, вона просила б землевідведення під будівництво стадіону чи спортивних споруд. Читайте: На месте столичного спорткомплекса “Наука-Спорт” разрешили проектировать жилые высотки Крім того, протягом 2021-2022 років ПрАТ “Імпекс-Проект” намагалося в судовому порядку “змусити” Київраду пролонгувати договір оренди ділянки площею 1,69 га на Старонаводницькій, 6 (Печерський район). Цю землю компанія в 2009 році отримала від столичної громади для будівництва житлових будинків, але свої зобов'язання щодо використання ділянки не виконала, через що столична міськрада землю й “забрала”. Втім, успіхів у судах вказане акціонерне товариство все ж не мало. Однією з причин стали тенісні корти, які розташовані на цій ділянці та використовуються мешканцями Печерська. При цьому, в процесі судового спору служителі Феміди зазначали, що реєстрація компанією права власності на ці спортивні об'єкти свідчить про нецільове використання землі. Примітно, що “Імпекс-Проект” входить до орбіти Олександра Лойфенфельда – ексдепутата Київради та “мультидоларового” бізнесмена. Читайте: Забудова або теніс: компанія Олександра Лойфенфельда судиться з Київрадою за ділянку на Печерську Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” в 2022-2023 роках набула контролю над кількома компаніями-надрокористувачами і ділянками надр. Банк річкових родовищ піску цієї промислово-будівельної групи став другим за площею ділянок в Україні і найбільшим в Київському регіоні. Про це KВ стало відомо з повідомлення інформаційного агентства NADRA.INFO із посиланням на дані Державної служби геології та надр України, сервісу YouControl і власні джерела. Підписуйтесь на “КиївВладу” Згідно з повідомленням, до 2022 року єдиною річковою ділянкою піску, яку контролювала  ПБГ “Ковальська” була ділянка “Жавинська” площею 264, га. Вона знаходиться в руслі річки Десна поблизу Чернігова. Розробляє цю ділянку ТОВ “Північ Будресурс”, яке належить ПБГ “Ковальська”. В серпні 2022 року ТОВ “ПБГ “Ковальська” купило по 50% у двох компаніях: ТОВ “Бутсайд”, яке володіє дійсним спецдозволом на видобування піску родовища Ново-Українське, ділянка Східна (737 га).ТОВ “Сенд Контракт”, яке має спецдозвіл на видобування піску ділянки Осокори (м. Київ) (144,1 га). В лютому 2023 року компанія ТОВ “Каховка Будресурс”, яке на 100% контролює ПБГ “Ковальська” отримала спецдозвіл на геологічне вивчення піску на ділянці Малокаховська в Херсонській області. Як зазначається, в компанії відмовилися повідомити площу цієї ділянки. З посиланням на дані YouControl та власні джерела NADRA.INFO припускає, що в липні 2023 року завершилася угода з придбання ТОВ “Рівне-Будматеріали” (Київська обл.), яке володіє двома спецдозволами на ділянки надр в акваторії Дніпра: Геологічне вивчення піску ділянки Юшківська (395 га)Видобування піску родовища Процівське, ділянки Північна і Південна (42,5 га). Таким чином, станом на 2 серпня 2023 року, ПБГ “Ковальська” контролює річкові ділянки із покладами піску площею щонайменше 1 582 га (без Малокаховської ділянки). Це один з найбільших показників площі таких ділянок надр в Україні, контрольованих однією групою. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними джерел NADRA.INFO, перелік надрокористувачів, які мали дійсні спецдозволи на ділянки надр із покладами піску в акваторіях річок Десна, Дніпро, Південний Буг і Березанського Лиману, станом на квітень 2023 року виглядає так (перелік сформовано за течією або з півночі на південь; інформацію про площу деяких ділянок у відкритих джерелах не знайдено; дані про площу деяких ділянок подано станом на березень 2021 р.): р. Десна ТОВ “ДП Чернігів Екоінвест”, спецдозвіл №6675, родовище Чернігівське (площа 21,84 га) ТОВ “Північ Будресурс”, 5159, ділянка “Жавинська” (264,1 га) ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”, 6391, родовище Спаське (405 га) ТОВ “Собі”, 5310, родовище Деснянське-верхнє (57,5 га) ТОВ “Укрбудтрестсервіс”, 5833, родовище Осещинське (64,22 га) ТОВ “Собі”, 5309, родовище Деснянське-нижнє, ділянка Північна, ділянка Південно-Західна (117 га) р. Дніпро ТОВ “Сенд контракт”, 6346, ділянка “Осокори” (144,1 га) ТОВ “Арес Інвест”, 5474, ділянка “Заплава” (дані про площу недоступні) ТОВ “Славутичбудпостач”, 6304, родовище “Конча-Заспа” ділянка “Східна” (113 га) ТОВ “Вістерс Лейн”, 5374, ділянка “Рославська” (150,1 га) ТОВ “Рівне-Будматеріали”, 6530, родовище – Процівське, ділянка-Північна, ділянка-Південна (42,5 га) ТОВ “Кардікс Ван”, 5268, ділянка Процівська (заплави Дніпра) (79,62 га) ТОВ “Бутсайд”, 6382, родовище Ново-Українське ділянка Східна (737 га) ТОВ “Регіон Буд-2018”, 6566, Родовище – Трипільське, ділянка-Північно-Західна (н/д) ТОВ “Цегла вашого дому”, 5510, родовище Трипільське ділянка Центральна (90 га) ТОВ “НадраУкрРесурс”, 5362, ділянка – Витачівська Північна (н/д) ТОВ “Дніпровські піски”, 6145, родовище Стайківське (164,17 га) ТОВ “Рівне-Будматеріали”, 5103, ділянка Юшківська (395 га) ТОВ “Трансфлот”, 5500, родовище Гребенянське (353,96 га) ТОВ “Франко Сенд”, 5478, ділянка – Трахтемирівська (178 га) ПП “Черкаси Карʼєр ІІ”, 5339, ділянка – Литвинці (н/д) ТОВ “Машспецпром”, 5274, ділянка – “Черкаси 2” (н/д) ПАТ “Черкаський річковий порт”, 2003, родовище Митницьке ділянка Північно-Західна (48 га) ТОВ “Корпорація “Райагробуд”, 5712, родовище Черкаське 1 (8,5 га) ВАТ “Черкасибудматеріали”, 347, родовище Змагайлівське (Черкаське ділянка Змагайлівська) (35 га) ТОВ “Черкаси-Кар’єр”, 6093, родовище Червонослобідське (10,1 га) ПП “Прогрес 11”, 5308, ділянка – Прогрес (н/д) ТОВ “Світловодське кар’єроуправління”, 5805, родовище Ляхівське (55,1 га) ПрАТ “Кременчуцький річковий порт”, 6359, родовище Крячинівське (123,77 га) ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, 5081, родовище Верхньодніпровське (1656,4 га) ПП “КБ Метратекс”, 6183, родовище Дніпродзержинське (79,1 га) ТОВ “Ліспостаченерго”, 5271, ділянка – “Самарська нижня 2” (165,6 га) (гирло р. Самара) ТОВ “Інвестиційна Компанія Надра-Пошук”, 5375, ділянка – Староігренівська (203,68 га) ТОВ “Екопісок”, 5316, Ділянка – Південна-1 (89,87 га) ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот”, 2635, родовище Червонодніпровське ділянка Північно-Східна (217,2 га) ТОВ “Турстрой-Червонодніпровське”, 4397, родовище Червонодніпровське ділянка Центральна (177 га) ТОВ “Каховка Будресурс”, 5479, Ділянка – Малокаховська (н/д) р. Південний Буг (Бузький Лиман) ПрАТ “Нікстром”, 296, родовище Південно-Бузьке, ділянки 1,2,3,4,5,6 (1 066,2 га) Березанський Лиман ТОВ “Присепі”, 6467, родовище – Березанське (70,8 га) Згідно з цими даними, трійка надрокористувачів, які контролюють найбільші площі річкових родовищ піску, станом на 2 серпня 2023 року виглядає так:  ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” – 1 873 га ПБГ “Ковальська” – 1 582 га ПрАТ “Нікстром” – 1 066 га Згідно з повідомленням на офіційному сайті ПБГ “Ковальська”, в липні 2023 року группа придбала низку компаній та обладнання для розвитку власного видобутку річкового піску на Дніпрі та Десні. Зокрема за угодою були придбані кар’єри з видобутку піску річкового з відповідними ліцензіями, устаткування та цілий річковий флот. Також у повідомленні йдеться про наміри групи видобувати до 1 млн тонн річкового піску на рік.  “Загальні запаси родовищ річкового піску Групи оцінюються у 200 млн тонн. Власний флот і видобуток посилять позиції компанії як повноцінного гравця на ринку продажу річкового та кар’єрного піску”, – йшлося в повідомленні. З посиланням на відкриті джерела NADRA.INFO стверджує, що (включно зі згаданими вище ділянками в руслах річок) ПБГ “Ковальська” контролює такі видобувні обʼєкти: ТОВ “Розвадів Будматеріали” – видобування піску та вапняку родовища Розвадівське (Львівська обл.).ПрАТ “Транснаціональна корпорація “Граніт” – видобування граніту родовища Коростенське (Житомирська обл.).ТОВ “Омелянівський карʼєр” – видобування граніту родовища Березівське (Житомирська обл.).ТОВ “Північ Будресурс” – геологічне вивчення піску ділянки “Жавинська” (русло р. Десна, Чернігівська обл.).ТОВ “Бутсайд” – видобування піску родовища Ново-Українське, ділянка Східна (русло р. Дніпро, Київська обл.).ТОВ “Сенд Контракт” – видобування піску ділянки Осокори (русло р. Дніпро, м. Київ).ТОВ “Рівне-Будматеріали”: геологічне вивчення піску ділянки Юшківська; видобування піску родовища Процівське, ділянки Північна і Південна (русло р. Дніпро, Київська обл.).ТОВ “Каховка Будресурс” – геологічне вивчення піску на ділянці Малокаховська (Херсонська обл.).ТОВ “Енерджи Продакт” – геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою питних і технічних підземних вод родовища Новокаховське (Херсонська обл.). За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “ПБГ “Ковальська” засновано у 2007 році. Одним з засновників та кінцевих бенефіціарів цього товариства так однією з ключових фігур промислово=будівельної групи, яка складається з близька 60 компаній, є Пилипенко Сергій Олександрович.  Сергій Пилипенко в 2015 році балотувався на виборах у Київраду від партії “Блок Петра Порошенка”. Він був обраний по виборчому округу №107 у Солом’янському районі столиці. У Київраді займав посаду заступника голови постійної комісії міськради з питань екологічної політики. 2016 року ім'я Сергія Пилипенка фігурувало у скандалі, пов'язаному з його бізнес-діяльністю. Конфлікт виник між мешканцями будинків на вул. Чавдар (Позняки) та ТОВ "Ковальська-Житлосервіс". Суть конфлікту – боротьба за управління будинками між ТОВ та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Мешканці звинувачували власників компанії в тому, що вони будь-якими методами, у тому числі й залякуванням, заважають створенню ОСББ у збудованих “Ковальських” будинках. Скаржилися на завищені комунальні тарифи, які сплачують мешканці будинків "від Ковальської" за договорами з компанією ТОВ "Ковальська-Жилсервіс", що управляє. Нібито навіть ключі власникам квартир не видавалися, поки ті не підписували договір з цим ТОВ. Варто зазначити, що цей конфлікт був вкрай неоднозначним і “добрі наміри” представників ОСББ викликали сумніви. Читайте: Як ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” стягує борги за ЖКП Нагадаємо, що компанії зі складу БПГ “Ковальської” є також активними учасниками тендерів. Як раніше повідомляла КВ, ТОВ “Агрошляхбуд”, яке входить до складу ПБГ “Ковальська”, оголошено переможцем тендеру на капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Середня в с. Улянівка Бориспільського району Київської області. Читайте: Капремонт вулиці Середньої в Улянівці обійдеться у 4,2 млн гривень Також KВ раніше писала, що протягом жовтня минулого року влада Переяслава на Київщині та підпорядковані їй підприємства і установи уклали договорів на 5,64 млн гривень. При цьому підрядників місцева влада обрала серед великих компаній, зокрема, які входять до бізнес-груп “Ковальська”, “ЮРіЯ Фарм” та “КЛО”. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Фото: ukranews.comКиївВлада

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів внесло пропозицію щодо включення родовища Алмазне з метою видобування піску, до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон. Ділянка Алмазна розташована на території ландшафтного заказника місцевого значення “Озеро Алмазне”.  Про це KВ стало відомо з матеріалу видання Nadrainfo з посиланням на Міністерство довкілля та природних ресурсів. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “11 липня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів внесло пропозиції щодо включення шести ділянок надр (із покладами піску, бурштину, граніту та вугілля) до переліку обʼєктів надрокористування, дозволи на користування якими виставляються на аукціон. Всі спецдозволи – з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою і подальшим видобуванням”, – пише видання.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно пропозиції, до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон було внесено ділянку Алмазна, що розташована на території ландшафтного заказника місцевого значення “Озеро Алмазне” (дозвіл на видобування піску).  Nadrainfo повідомляє, що ділянку в 2022 р. номінувало на аукціон ТОВ “Київ Алмаз Видобування”.  Також до переліку було включені ділянки в Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Івано-Франківській та Львівській областях.  За даними системи Youcontrol, ТОВ “Київ Алмаз Видобування” зареєстровано у 2022 році у Києві. Статутний капітал компанії – 10 тис. гривень. Основний вид діяльності – добування піску, гравію, глин і каоліну. Власниками компанії є Ольга Терещук, Станіслав Іванов та Денис Ярославський.  Нагадаємо, у жовтні 2022 року столична міська рада визнала озеро Алмазне (Троєщина, Деснянський район Києва), яке є найбільшим у столиці, ландшафтним заказником місцевого значення.  Читайте: Київрада оголосила озеро “Алмазне” ландшафтним заказником: на це столичній владі знадобився рік  Фото: “Київ-Коментарі” КиївВлада

У Шевченківському районі Києва на вулиці Табірній облаштували зелену зону на місці демонтованих МАФів. Комунальники біля виходу з метро Берестейська посіяли газон та висадили десятки кущів та сотні багаторічних рослин. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні КО “Київзеленбуд”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ще одна зелена зона, врятована від засилля кіосків – територія біля метро Берестейська. Тут роботи з благоустрою ще тривають, про те ця ділянка вже має кардинально інший вигляд”, – розповіли зеленбудівці.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що на вулиці Табірній висадили вже більше 1200 багаторічних і 900 злакових рослин.  “Відтепер тут групами ростуть гісоп, айстра Морозко, ехінацея, ромашки, лілейники, фаляріс, пеннісетум, снить, кніфофія, осока, енотера. Також висаджено 300 кущів бирючини та посіяно газон на 700 кв. метрів”, – йдеться в повідомленні. Комунальники зауважили, що рослини не лише додають простору затишку, а й чистять повітря, що особливо важливо для пішохідних вулиць вздовж автомобільних доріг. Коли багаторічники розростуться, тут буде справжня зелена оаза. Нагадаємо, на виході зі станції метро “Берестейська” столичні комунальники на місці демонтованих МАФів відремонтували тротуар й облаштували сквер на вулиці Табірній. Працівники КП ШЕУ Шевченківського району замінили 754 кв. м покриття тротуарів. Зокрема, основний прохід, доріжки до трамвайних колій і підходи до переходів.  Читайте: У парках і скверах столиці розквітли лілії та лілійники (фото) Фото: КО “Київзеленбуд” КиївВлада

В Гнідині Золочівської громади (Бориспільський район Київська обл.) розгорнувся скандал довкола будівництва чергової АЗС на території села. Перша причина скандалу – дуже типова та симптоматична – АЗС будується на землі державного лісу, чим наразі вкрай недбало займається Бориспільська окружна прокуратура. Друга причина скандалу – автентична – на цих землях мають бути створені об’єкти спортивної інфраструктури, про що існує меморандум між Гнідинською сільрадою та засновником холдингу охоронних підприємств “Шериф” Дмитром Стрижовим, який свідомо та цілеспрямовано за власний рахунок перереєстрував частину свого бізнесу в Гнідин, щоб з його податків було профінансовано розвиток спортивної інфраструктури для громади. Про це KВ стало відомо з чисельних документів, що є в розпорядженні редакції.Підписуйтесь на “КиївВладу”  У 2020 році між Гнідинською сільською радою та засновником холдингу охоронних підприємств “Шериф” Дмитром Стрижовим було укладено меморандум про партнерство та співробітництво. Золочівський сільський голова Олександр Лазаренко та секретар сільради Валентина Норець домовились з Дмитром Стрижовим, що за рахунок 80% його податків до місцевого бюджету буде профінансовано: - розробку проєктів реконструкції стадіону та розбудови бігових маршрутів з доріжками для бігу і прогулянок в Гнідині; - ремонт та реконструкцію стадіону, який знаходиться на вул. Нова в Гнідині; - розбудову бігових маршрутів із доріжками для бігу і прогулянок, відповідною розміткою, довжиною не менше 5 км в Гнідині; - розбудову велосипедних маршрутів із спеціально виділеними велосипедними доріжками та відповідною дорожньою розміткою в Гнідині; - будівництво в Гнідині басейну для проведення тренувань та змагань з кількістю не менше п’яти доріжок та довжиною 25 метрів. Всі ці спортивні об’єкти, відповідно до меморандуму, є комунальною власністю Золочівської громади. “Доступ на ці об’єкти повинен бути вільним для всіх громадян, без стягнення будь-якої плати за відвідування чи користування ними”, – сказано в меморандумі. ТЕКСТ МЕМОРАНДУМУ Спочатку все було нібито добре, незважаючи на пандемію ковіду. Місцева влада проявила зацікавленість і переконувала, що буде створено концепції бігових та велосипедних доріжок. Але цього року на земельній ділянці, де обговорювалось проходження потенційного маршруту “Стежки Здоров’я” і планувалось звести спортивний майданчик, почалось будівництво Газової заправки – на відстані кілометра від вже існуючої АЗС на території Гнідина. Цей момент викрив лицемірство керівництва Золочівської сільради та Олександра Лазаренко по відношенню до великого платника податків, а також їхній схематоз із державними лісовими землями. Суд і бездіяльність прокуратури З ухвали Бориспільського міськрайонного суда від 20 березня ц.р. КВ стало відомо, що 5 січня Бориспільське РУП ГУНП в Київській області розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023116100000011. “Службові особи Золочівської сільської ради шляхом зловживання владою, всупереч встановленим вимогам Земельного та Лісового Кодексів України, діючи в інтересах третіх осіб, без погодження з філією “Бориспільське лісове господарство” виділили у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016, яка накладається на землі лісового фонду, чим завдали істотної шкоди ДСГП “Ліси України””, – сказано в ухвалі суду, яку можна повністю прочитати в фотогалереї. Зазначимо, ця ділянка, відповідно до меморандуму і домовленностям про варіанти проходження “Стежки Здоров’я”  між Дмитром Стрижовим та Золочівською сільрадою, мала стати частиною спортивної інфраструктури. Але керівництво Золочівської громади від початку мало зовсім інше бачення використання цієї землі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться З ухвали суду стало відомо, що ще 10 липня 2020 року Золочівська сільрада передала земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 у приватну власність та вирішила розробити детальний план території (ДПТ) для створення на 17 сотках ділянки АЗС.  27 липня сільрада продала цю земельну ділянку ТОВ “Золоче Нафта”. І тільки 14 грудня 2020 року було проведено громадські слухання, які ухвалили розташування АЗС на вул. Миру, 1. В червні-липні 2021 року на підставі відповідних звернень нового власника 17 соток Золочівська сільрада змінила цільове призначення земельної ділянки – з ведення сільського господарства на розміщення та експлуатацію будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Після чого тут почались роботи.  Спочатку було вирубано дерева, що привернуло увагу ДСГП “Київлісозахист”, яке провело обстеження та виявило порушення. Бо, як стало відомо вже на початку 2023 року з листа Державного агентства лісових ресурсів, воно не видавало жодного дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки 3220882601:01:021:0016, тому ця землі досі є лісовими землями. Є й аналогічний за змістом лист керівнику Бориспільської місцевої прокуратури від Державного агентства лісового господарства України – про те, що ділянка 3220882601:01:021:0016 не вилучалась з земель лісового фонду. Водночас Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) на чолі ще з Семеном Кривоносом, який наразі очолює НАБУ, відповіла народній депутатці Галині Янченко, що здійснити перевірку поданих документів та законності забудови АЗС не можуть, оскільки Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 No 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану” припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 No 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Стосовно позачергової перевірки Семен Кривонос пообіцяв звернутись до Мінрегіону. ЛИСТ ДІАМ Тут є два запитання: Чому досі у вітчизняному законодавстві зяють дірки, які дозволяють робити з земельними ділянками що завгодно, в обхід контролю та дозволу відповідальних органів? Яким боком тут Мінрегіон, який вже втратив суб’єктність, ставши частиною Мінінфраструктури? Рухаємось далі. Лісова охорона провела інструментальну зйомку фактично захопленої ділянки 3220882601:01:021:0016 та виявила, що її фактична територія складає не 0,17 га, а 0,3 га. І тут вже запитання до Держгеокадастру: чому земельний кадастр наповнено геть нічому не відповідною інформацією? Тим більш, що це не те що не поодинокий, а досить типовий випадок. Втім, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду за клопотанням Бориспільської окружної прокуратури було накладено арешт на ділянку та заборонено ТОВ “Золоче Нафта” проводити на ній будівельні та будь-які інші роботи, а також продавати цю ділянку. Здавалося б, справа рухається у правильному напрямку. Але ні. Бо Бориспільська окружна прокуратура насправді веде справу аби як, якщо взагалі її веде, що призвело до зняття арешту з ділянки в травні. Про це стало відомо зі скарги громадської організації заступнику генпрокурора Ігореві Мустецеві. За процедурою, яка за суттю досі є радянською, Офіс Генпрокурора делегував розгляд скарги Київській обласній прокуратурі. Яка провела формальну перевірку, що, дуже ймовірно, не дало жодних результатів. Наразі, за інформацією KВ, цю справу веде прокурор Бориспільської окружної прокуратури, яку пильно контролює її керівник – перший заступник Мирослав Пацкан. Джерела KВ кажуть, що прокуратура вже давно зібрала всі необхідні докази та готова подавати негаторний позов. Щоб подати такий позов, прокуратура має замовити проведення відповідної експертизи. Однак, вже декілька місяців керівник Бориспільської окружної прокуратури затягує цей момент і не дозволяє її проведення. Відповідний запит спрямовано до Бориспільської окружної прокуратури. Також має бути й реакція від Спеціалізованої екологічної прокуратури, оскільки є незаконне вирубування дерев за, де-факто, сприяння відповідальність осіб.  Реакція інвестора Дмитро Стрижов, коли ознайомився з цією ганебною ситуацією, надіслав звернення голові Золочівської сільради Олександру Лазаренку, в якому висунув дві вимоги: Пересунути майданчик для будівництва АЗС не менше, ніж за кілометр від найближчого житла. Надати земельну ділянку 3220882601:01:021:0016 під будівництво спортивного майданчику за його власний рахунок,  який буде приєднано стежку “Здоров’я”. Дмитро Стрижов“... у випадку недосягнення домовленостей… буду вимушений здійснити перереєстрацію підприємств холдингу “ШЕРИФ” з причин невиконання обов’язків Меморандуму про співпрацю в іншу місцевість, територіальна громада якої буде належним чином здійснювати захист прав та інтересів громадян, дбати про розвиток благоустрою та здійснювати захист екологічних прав мешканців територіальної громади від впливу небезпечних об’єктів, зокрема автомобільних автозаправних комплексів”, – наголосив Стрижов. ЗВЕРНЕННЯ ДМИТРА СТРИЖОВА  Тут важливий показник: протягом двох років (2021 та 2022) підприємства Стрижова, зареєстровані в Золочівській громаді, сплатили до бюджету майже 16 млн гривень і продовжують поки що сплачувати у 2023 році. Якщо б не добра воля підприємця, цих коштів не було б в бюджеті громади. За інформацією КВ, ці кошти за три роки з моменту укладання меморандуму не витрачаються, спортивно-соціальна інфраструктура не створюється. Наразі незрозуміло, куди були витрачені сплачені мільйони гривень з податків “Холдингу Шериф”.  Втім не важко здогадатись, яка доля очікує на розвиток спортивної інфраструктури в Гнідині, якщо (чи коли) засновник компаній перереєструє свої підприємства в іншій громаді: не буде ані велодоріжок, ані бігових доріжок, ані басейну, ані нового стадіону, який зараз виглядає як типовий пустир. Так зараз виглядає стадіонПозиція Олександра Лазаренка Олександр Лазаренко очолює громаду з 2005 року. З відкритих джерел відомо, що він у незрозумілий засіб сприяв передачі землі в Гнідині на користь тітки та сестри Сергія Льовочкіна – одного з лідерів забороненої судом “ОПЗЖ” і керівника адміністрації президента-втікача Віктора Януковича.  Наразі реєстр електронних декларацій працює частково, проте з декларації голови Золочівської громади за 2020 рік відомо, що Олександр Лазаренко отримав сукупний дохід близько 425 тис. гривень. Раніше він отримував меншу заробітню плату. Він володів чотирма земельними ділянками загальною площею близько 2,8 га і будинком площею 432,5 кв. м у Гнідині. Водночас його дружина Ірина Лазаренко володіла земельною ділянкою площею 0,3 га в Бориспільському районі та земельною ділянкою площею 0,15 га у Вишеньках також Бориспільського району. Також їхній доньці Маргариті належить земельна ділянка у Гнідині площею 1180 кв. м, яку було придбано в 2020 році.Олександр ЛазаренкоОлександр Лазаренко в коментарі KВ зазначив, що його особиста землі складається з 2,3 гектарів сільськогосподарської землі, яку він отримав у якості пая, а інші землі – це його земля або успадкована від родичів. Стосовно землі дружини Олександр Лазаренко зазначив, що 30 соток вона отримала як соціальний пай, а 15 соток під забудову в Вишеньках придбані у законний засіб. Про конфлікт стосовно побудови АЗС на ділянці 3220882601:01:021:0016 Золочівський сільський голова наголосив, що лісгосп постійно змінює свої дані та втручається в діяльність громади. У якості резюме То ж наразі ми маємо: а) мляву діяльність прокуратури в справі з захисту державних інтересів; б) сумнівні дії місцевої влади не на користь громади; в) г) потенційну втрату громадою Гнідина можливості створення сучасної спортивно-соціальної інфраструктури; д) втрату бюджетом Золочівської територіальної громади чималих коштів від податків “Холдингу Шериф”. Ця історія не є винятком, скоріш, вона достатньо чітко вказує на дірки в правовому полі та, ймовірно, мафіозні багаторівневі зв’язки у владі. Саме завдяки таким правовим діркам багато голів громад діють не в інтересах громадян, а з корисливих мотивів. То ж, коли після нашої Перемоги відбудуться вибори, громадяни мають знати, кого і навіщо вони обирають, щоб не повторювати ті ж самі помилки, а обирати тих, хто ставить інтереси громади вище за власні. Бо якщо це не відбудеться в цивілізований засіб, то “старі еліти” підуть в історію в геть не цивілізований засіб. Фото: колаж KВКиївВлада

Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (КМДА) виставив на електронні торги з продажу права власності три земельні ділянки. Їх продають під будівництво торговельного центру, автомийки та механізованого гаража у Голосіївському та Деснянському районах столиці. Про це KВ дізналася з повідомлення на Офіційному порталі Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно повідомлення, йдеться про такі ділянки: ділянка по вул. Академіка Заболотного, 47, Голосіївський район – для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру із закладами громадського харчування; ділянка по вул. Крайня, 1-В, Деснянський район – для будівництва та експлуатації автомийки; ділянка по вул. Академіка Заболотного, 5-Б, Голосіївський район – для будівництва, експлуатації та обслуговування механізованого гаража. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як інформувала KВ, раніше у червні у столиці були виставлені на електронні торги дві земельні ділянки у Голосіївському та Деснянському районах.  Цільове призначення ділянок – для експлуатації та обслуговування паркінгів та автостоянок. Читайте: У Києві на електронні торги виставли ще дві земельні ділянки під паркінги та автостоянки Фото: з відкритих джерел КиївВлада