Мер Києва Віталій Кличко та голови більшості депутатських фракцій Київської міської ради звернулись до президента України Володимира зеленського щодо накладання вето на законопроєкт № 5655 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності” та повернення його на доопрацювання до Верховної Ради. Про це KВ стало відомо з повідомлення КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   У зверненні наголошується, що одним із найбільших здобутків України за часи незалежності є реформа з децентралізації. “Сьогодні особливого значення набуває саме розвинене та ефективне міське самоврядування, яке в Україні має славетну історію ще з часів упровадження Магдебурзького права у XIV сторіччі. Натомість норми ухваленого законопроекту прямо суперечать основним принципам місцевого самоврядування, позбавляють громади як повноважень, так і важливих механізмів контролю за містобудівними процесами в містах. А отже – породять хаос і невизначеність, призведуть до численних зловживань і посилення протистояння громади та забудовників, відводячи органам місцевого самоврядування винятково роль спостерігачів у цьому процесі”, – зазначив мер столиці, голова Асоціації міст України Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як зазначається у зверненні, прийнята редакція вищезазначеного законопроекту суперечить його задекларованій меті та потребує суттєвого доопрацювання. “Прикро спостерігати за тим, як у той час, коли увага всієї світової спільноти прикута до України, деякі законотворчі ініціативи порушують принципи децентралізації та зводять нанівець здобутки реформування місцевого самоврядування у містобудівній сфері – ключовій галузі створення міського середовища, яка безпосередньо впливає на комфорт міст, їхню привабливість та візуальну ідентифікацію. Прийнята редакція законопроекту створює ризики втрати контролю над забудовою міст із боку громади та органів місцевого самоврядування, суттєво порушує авторські права архітекторів”, – зазначили підписанти звернення. Чинною редакцією проєкту знищується ідея електронної системи регулювання містобудування, також він легалізує та стимулює самовільне будівництво. Крім цього, монополізується допуск на ринок, а винятково державна функція контролю та нагляду за забудовниками передається приватним компаніям. Також цей законопроект легалізує незаконне будівництво, здійснене до набрання чинності цим проєктом. Окремі положення законопроєкту не узгоджуються з нормами Конституції та законів України, а також не враховують правову позицію Конституційного Суду України, викладену у відповідних рішеннях. “Законопроєкт не містить передумов для запобігання ризикам зв’язків забудовника та контролюючої його будівництво компанії. Натомість обмежуються можливості нагляду та контролю органів місцевого самоврядування, вводиться моніторинг, який забороняє доступ до об’єктів, фіксацію порушень та припинення незаконного будівництва, створюється новий орган – Містобудівна палата з широкими повноваженнями, які включають виключне право винесення вердиктів щодо правопорушень у містобудівній сфері, що суперечить принципам децентралізації у країні та несе в собі явні корупційні ризики”, – наголошено у зверненні. Як писала KВ, лідера партії “Слуга народу” Олени Шуляк за допомогою голосів “ОПЗЖ” протягнула у другому читанні містоглвалтівний законопроєкт №5655. В той же день, 13 грудня, Петіція Президенту Володимиру Зеленському про необхідність накладання вето на №5655 з рекордною швидкістю набрала понад 25 тис. голосів. Позавчора, 19 грудня, №5655 було направлено на підпис Президенту. Водночас Олена Шуляк через власні дій потрапила в ганебний скандал з воєнним інвалідом – ветераном війни – росією Олего Симорозом. Детальніше: Лідерка “Слуги народу” Шуляк увірвалася в шпиталь до пораненого на війні київського активіста із звинуваченнями через містогвлатівний законопроєкт №5655 Законопроєкт №5655, про який неодноразово писала KВ, Рада прийняла в другому читанні та в цілому 13 грудня 2022 року. Читайте: Рада в другому читанні прийняла містоґвалтівний законопроєкт №5655 голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк Цей законопроект, зокрема, передбачає, що будівництво контролюватимуть не держава і не місцеве самоврядування, а самі забудовники. Й існує великий ризик того, що західні партнери не дадуть Україні жодного цента на відбудову після війни під таку системну корупційну оборудку.  Цей законопроект системно просувала у Верховній Раді голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк (днями її призначили головою парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; як зауважувала KВ, тепер їй буде значно легше протягувати законопроекти в інтересах великих забудовників, яких в комітеті представляє все ще народний депутат, секретар комітету, віцепрезидент Конфедерації будівельників України та власник групи девелоперських компаній “Perfect Group” Дмитро Ісаєнко, обраний в Раду від нині забороненої партії “ОПЗЖ”). Читайте: Накласти вето на містоґвалтівний законопроєкт №5655 Зеленського просят вже 24 місцеві ради Наразі законопроект направлено на підпис президенту Володимиру Зеленському. Читайте: Петиція про вето на містогвалтівний законопроект №5655 набрала 25 тисяч підписів Фото: КМДА КиївВлада

В Броварах уламки ворожої ракети впали на приватний житловий будинок. На щастя люди не постраждали. Пошкоджень зазнали лише дахи трьох будівель та паркани.  Про це KВ стало відомо з повідомлення в телеграм-каналі мера Броварів Ігоря Сапожка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “УВАГА! На жаль, маємо падіння уламків збитої ворожої на приватні житлові будинки на території Броварської громади. Найголовніше – люди не постраждали. Пошкоджень зазнали дахи трьох будівель та паркани. На городах – вирви від ворожого металобрухту. Зараз на місці працюють фахівці усіх екстрених служб”, – повідомив Сапожко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також Сапожко закликав жителів міста залишатися в укриттях поки не минула небезпека ракетного удару.  Нагадаємо, сьогодні, 16 грудня, зранку окупанти здійснюють масований ракетний обстріл України. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про декілька вибухів у трьох районах міста. Рух столичного метрополітену тимчасово зупинено. Читайте: У Києві тимчасово зупинено рух метрополітену Фото: Телеграм-канал Ігоря СапожкаКиївВлада

Столична міськрада знов внесла зміни до своїх ключових фінансових документів – бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки (в частині фінансування на поточний рік). Зокрема, за клопотанням Київської міськдержадміністрації (КМДА) депутати знову наповнили статутні капітали КП “ФК “Житло-Інвест” та комунальних керуючих компаній (загальна сума – більш ніж 571 млн гривень), компенсували своїм комунальним перевізникам – “Київпастрансу” і “Київському метрополітену” – різницю в тарифах на проїзд (на суму 651,7 млн гривень), а також збільшили видатки на реконструкцію ліфтового господарства (на 40 млн гривень) і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів (ТБВ) у селі Підгірці (на 60,7 млн гривень). При цьому, фінансування деяких інфраструктурних проєктів було суттєво “урізано” або й зовсім відмінено – цей факт чиновники пояснили необхідністю підготовки до важкої зими в умовах російської агресії. Як стало відомо KВ, 24 листопада 2022 року депутати столичної міськради без обговорення внесли чергові зміни до бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки. Підписуйтесь на “КиївВладу” Відповідні проєкти рішень №08/231-1555/ПР (суб'єкти подачі – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) і №08/231-1554/ПР (субєкти подачі – Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані в Київраді 18 листопада 2022 року. Згідно з ухваленими під час засідання Київради змінами, депутати встановили, що доходи бюджету Києва у 2022 році мають становити 68,6 млрд гривень (після останніх коригувань, здійснених міськрадою у жовтні, цей показник майже не змінився), а витрати – 72,5 млрд гривень (у порівнянні з сумою, встановленою при вказаних вище коригуваннях, даний показник виріс на 410 млн гривень). Таким чином столична влада визначила, що міська скарбниця за результатами поточного року матиме дефіцит у розмірі близько 3,8 млрд гривень. Читайте: Київрада “переписала” Програму соцекономрозвитку і бюджет Києва на 2022 рік В рамках нових коригувань бюджету керівництво Києва збільшило фінансування деяких напрямків видатків, в першу чергу за рахунок перерозподілу коштів між такими напрямками. Так, Київрада погодила виділення коштів КП “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Інвест” на суму 421,4 млн гривень у якості внеску громади в статутний капітал цього підприємства. Як повідомляла KВ, ці грошові кошти підприємство планує направити на “реалізацію своїх статутних завдань і на участь у виконанні деяких заходів, визначених Міською цільовою програмою забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки”. Ще у вересні поточного року Київрада запланувала виділити вказаному КП на такі задачі 2 млрд гривень і наразі свої обіцянки столична влада виконала: раніше, у жовтні 2022 року, в рамках згаданих вище коригувань бюджету, КП “ФК “Житло-Інвест” отримало на це 1,6 млрд гривень. Ще 150 млн гривень у якості внесків до статутних капіталів отримають усі 10 районних комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду – дане фінансування вони мають витратити у тому числі на підготовку до опалювального сезону (їм виділено по 15 млн гривень). Нагадаємо, ще у вересні поточного року Київрада вирішила збільшити статутні капітали кожної вказаної компанії на 50 млн гривень (усього було вирішено “накинути” їм 500 млн гривень), а в жовтні, в рамках коригувань бюджету, дані комунальні підприємства отримали на це “перші транші” у розмірі 20 млн гривень (усього – 200 млн гривень). Таким чином, столичній владі, схоже, потрібно віднайти в бюджеті ще 150 млн гривень. Читайте: Столична влада виділила 1,5 млрд гривень на підтримку “Київтеплоенерго” та комунальних керуючих компаній Також депутати міськради погодили виділення коштів у сумі 651,7 млн гривень "на регулювання цін на послуги місцевого автотранспорту і метрополітену". Фактично мова йде про компенсацію столичною владою тих "збитків", які КП "Київпастранс" (йому було виділено 151,7 млн гривень) і КП "Київський метрополітен" (отримає 500 млн гривень) зазнають через "надмірно низькі тарифи на проїзд" та на які постійно скаржаться ці комунальні перевізники. При цьому, якщо раніше такі видатки хоча б обговорювалися депутатами на предмет того, яким чином та за якими розрахунками вони формуються, то у даному випадку народним обранцям вистачило того, що про виділення цих коштів їх попрохав Департамент транспортної інфраструктури КМДА. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Крім того, столична влада вирішила надати Департаменту муніципальної безпеки КМДА “додаткові” 150 млн гривень. Ці кошти чиновники зможуть витрачати на матеріально-технічне забезпечення сил оборони столиці в рамках програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки”, на реалізацію якої столична влада протягом останніх декількох місяців неодноразово збільшувала видатки (наразі кошторис її виконання дорівнює 1,05 млрд гривень). Читайте: Столична влада більш ніж у чотири рази збільшила фінансування програми “Захисник Києва” на 2022 рік та Київрада погодила виплати матеріальної допомоги учасникам ДФТГ При цьому, фінансування деяких напрямків Київрадою було суттєво “урізано”. Так, на 178 млн гривень було зменшено видатки на будівництво різних об'єктів житлово-комунального господарства, на 70,3 млн гривень – на організацію благоустрою Києва, на 30,3 млн гривень – на утримання та фінансову підтримку спортивних споруд, на 29 млн гривень – на утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури тощо. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У свою чергу, в рамках коригування Програми соціального та економічного розвитку на 2021-2023 роки столична влада перерозподілила і зменшила фінансування на проведення різноманітних капітальних ремонтів та будівництв, проведення яких було заплановано в поточному році (т. з. “капітальні вкладення”). У пояснювальній записці до відповідного проєкту рішення це обгрунтовується тим, що столична влада має забезпечити фінансування ліквідації наслідків воєнної агресії в енергетичному комплексі Києва, зокрема – провести невідкладні аварійно-відновлювальні роботи енергетичного обладнання Київської ТЕЦ-5, придбати генератори електроживлення та автономні обігрівачі для забезпечення пунктів обігріву тощо. Задля цього “зекономлені” кошти будуть направлені до резервного фонду бюджету Києва, що дозволить владі міста оперативно вирішувати проблеми без довгих бюрократичних погоджень. Як зазначено в затвердженому Київрадою проєкті рішення, бюджетні асигнування на фінансування в 2022 році капітальних ремонтів було зменшено на 527,6 млн гривень (з 3,1 млрд гривень до 2,6 млрд гривень), а фінансування капітальних вкладень (будівництво та реконструкція різних об'єктів) було “урізано” на 306,8 млн гривень (з 3,7 млрд гривень до 3,4 млрд гривень). Так, наприклад, столична міськрада зменшила обсяги фінансування у 2022 році робіт з реконструкції дамб мулових полів №1 і №2 Бортницької станції аерації (БСА) на 70,2 млн гривень (загальний кошторис на поточний рік було зменшено з 84,2 млн гривень до 14 млн гривень); на 80 млн гривень було зменшено фінансування в поточному році робіт з технічного переоснащення СП “Завод “Енергія” КП “Київтеплоенерго” в частині системи очищення димових газів (заплановані видатки на 2022 рік зменшилися зі 181 млн гривень до 101 млн гривень) тощо.  Читайте: “Где деньги и чем пахнет”: в Киевсовете создали временную контрольную комиссию по проверке работы завода “Энергия” Також влада Києва повністю зняла з деяких своїх проєктів заплановане на 2022 рік фінансування. Серед таких – проєктні роботи для подальшого будівництва комплексів інженерно-технічних протизсувних споруд на трьох локаціях в Голосіївському та Печерському районах (2 млн гривень), будівництво інженерних мереж до громадських вбиралень на пляжі “Центральний” на Трухановому острові (17,7 млн гривень), продовження реконструкції парку “Наталка” в Оболонському районі (18,8 млн гривень)   тощо. Читайте: “Киевзеленстрой” мешает следствию определить размер хищений при реконструкции парка “Наталка” При цьому, на реалізацію окремих проєктів столична влада вирішила збільшити обсяги видатків. Наприклад, Київрада погодила виділення додаткових 40 млн гривень на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства (кошторис таких робіт на 2022 рік виріс зі 176,2 млн гривень до 216,2 млн гривень), а видатки на реконструкцію і технічне переоснащення полігону ТБВ у селі Підгірці Обухівського району Київщини мають зрости на 60,7 млн гривень (загальний обсяг фінансування збільшено з 88,5 млн гривень до 149,2 млн гривень). Читайте: “Киевспецтранс” отчитался о ходе рекультивации полигона ТБО №5 в селе Подгорцы Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2022 рік було затверджено рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року. Тоді Київрада визначила, що дохідна частина бюджету має складати 68,9 млрд гривень, видаткова – 66,9 млрд гривень. Протягом поточного року столична влада 6 разів вносила зміни до цього фінансового документу (без урахування коригувань від 24 листопада 2022 року) – як в частині доходів та видатків, так і в частині напрямків розподілу бюджетного фінансування.  У свою чергу, програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року.  Нагадаємо, і затвердження  двох вказаних фінансових документів, і внесення змін до них майже як правило супроводжується скандалами: депутати Київради критикують КМДА за її бачення “пріоритетності напрямків розвитку міста”, точаться дискусії тощо. Читайте: Кредит недоверия Кличко. Почему депутаты Киевсовета отказались “вслепую” переписывать бюджет Киева-2020 Суттєві корективи в ці процеси внесла війна.  Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі лвіоруч). Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Київрада виділила 100 млн гривень на одноразову допомогу добровольцям, що обороняли Київ з 24 лютого по 1 червня 2022 року. Безповоротна фінансова допомога передбачається близько 10 тисячам добровольців у розмірі 13,4 тис. гривень. Про це KВ стало відомо з повідомлення Київради. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Із 24 лютого по 1 червня 2022 року в обороні Києва безпосередню участь взяли близько 10 тисяч добровольців добровольчих формувань, які виконували бойові завдання, як правило, у вільний від основної роботи час, за власні кошти закуповували військову форму та спорядження. Тому сьогодні Київ планує виплатити кожному добровольцю одноразову безповоротну фінансову допомогу у розмірі двох мінімальних зарплат – 13,4 тис. грн. Загалом на ці потреби необхідно спрямувати 134 млн грн. До кінця 2022 року місто виділило на підтримку добровольців 100 млн грн”, – пояснив мер Києва Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутати внесли зміни до міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов'язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у місті Києві “Захисник Києва” на 2022-2024 роки, щоб забезпечити фінансове заохочення для добровольців добровольчих формувань територіальної громади міста Києва. Читайте: Кияни отримають матеріальну допомогу до Дня захисників і захисниць України Фото: відкриті джерела КиївВлада

Реконструкція Шулявської розв'язки у столиці вже обійшлася киянам в “шалені гроші”, а невдовзі, схоже, принесе пов'язаній з Максимом Микитасем компанії додаткові сотні мільйонів гривень з міського бюджету. Розпочати нові роботи з реконструкції дозволить знесення цеху №5 заводу “Більшовик” на просп. Перемоги, 49/2. За цей об'єкт столична влада нещодавна, без зайвого розголосу, заплатила 112,9 млн гривень АТ “ПКМЗ”, яке з жовтня 2021 року контролює бізнесмен зі старим російським корінням і великим політичним минулим Василь Хмельницький. Що важливо: тут може йти мова про переплату 78,1 млн гривень, адже до загальної суми викупної вартості цеху №5 було додано ціну землі, яка і так знаходилася в комунальній власності столиці. Те, що керівництво Київради навіть не спробувало провести “другий раунд” судового процесу, щоб заощадити ці кошти, може свідчити про якісь усні домовленості команди Віталія Кличка (на колажі праворуч) з Василем Хмельницьким (на колажі ліворуч).  Як стало відомо KВ із даних Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, 15 листопада 2022 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” (“ДБШТС”) перерахувало АТ “Перший київський машинобудівний завод” (“ПКМЗ”) 112,9 млн гривень у якості відшкодування вартості викупної ціни об'єкта нерухомого майна. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про цех №5 заводу “Більшовик” (загальна площа цеху – 13 тис. кв. м), без знесення якого продовження реконструкції  транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана (т.зв. “Шулявський шляхопровід”) за обраним столичною владою проєктом неможливе. Тепер цех №5 заводу “Більшовик” за процедурою примусового відчуження перейшов до комунальної власності громади Києва. Компенсація власнику цеха була сплачена на виконання рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі №855/13/21. За позовом Київради цей суд “з мотивів суспільної необхідності” зобов'язав АТ “ПКМЗ” продати киянам згаданий об'єкт саме за 112,9 млн гривень.  Згідно з Кодексом адміністративного судочинства, справи стосовно примусового відчуження майна у якості судів першої інстанції розглядають саме апеляційні суди. Апеляційні скарги по таким справам розглядає касаційний суд, але в Київраді вирішили до цієї інстанції не звертатись. І це дивно, бо під час першого розгляду цієї справи в суді юристи столичної міськради наполягали на тому, що придбання цеху №5 заводу “Більшовик” для його подальшого знесення мала обійтися громаді міста в 34,7 млн гривень (на 78,1 млн гривень дешевше).  “Золота розв'язка” Старт процесу реконструкції Шулявської розв'язки дав частковий обвал конструкцій мосту в лютому 2017 року. Як це часто буває, відбудовувати об'єкт в Київській міськдержадміністрації (КМДА) вирішили за найскладнішим та найдорожчим проєктом – інституту “Київдормістпроект”, який передбачає обов'язкове знесення будівель заводу “Більшовик”.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Така ідея викликала шквал критики серед експертів та громадських активістів, які закликали КМДА підтримати альтернативний проєкт Віктора Петрука. Цей фахівець пропонував спорудити на місці аварії трирівневу розв'язки із реверсним кільцем, що дозволило б і збільшити пропускну спроможність шляхопроводу, і заощадити кошти міського бюджету на викупі майна заводу “Більшовик”. Втім, незважаючи на значний суспільний резонанс, підлеглі мера-голови КМДА Віталія Кличка свої плани змінювати не стали. Читайте: Под напором киевлян столичные власти вынуждены пересматривать проект развязки на Шулявском путепроводе Підрядником реконструкції Шулявської розв'язки у червні 2018 року було обрано ТОВ “Північно-український будівельний альянс”. Спочатку укладеним із КП “ДШБТС” договором, було передбачено, що вказана компанія отримає за реалізацію даного проєкту 598,4 млн гривень. Але надалі до цієї угоди були внесені зміни, відповідно до яких вартість робіт зросла до 814,5 млн гривень. При цьому, згідно розпорядження КМДА №1775 від 7 жовтня 2019 року, загальна вартість будівництва оцінювалася вже у розмірі 1,05 млрд гривень. Таке підвищення ціни керівництво міста пояснювало тим, що в рамках реконструкції запланували виконання суміжних робіт – зокрема, перенесення колектору і тепломереж поблизу мосту. Читайте: Кличко пояснил причины подорожания до 1 млрд гривен строительства Шулявского путепровода  Восени 2019 року реконструкцією Шулявського шляхопроводу зацікавилися правоохоронці. Тоді Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало слідство за фактом того, що міський голова Києва Віталій Кличко незаконно сприяв перемозі вказаного підрядника у відповідному тендері і що дані роботи здійснюються за завищеними цінами. За даними журналістського проєкту “Схеми”, одним із конкурентів ТОВ “Північно-український будівельний альянс” на відповідному тендері виступило пов'язане з цією компанією ТОВ “Спецбуд-Плюс”. Тобто, вочевидь, бюджетні кошти за реконструкцію транспортної розв'язки мали намір надати саме компанії із орбіти сумнозвісного Максима Микитася. Микитася, нагадаємо, у жовтні поточного року посадили до слідчого ізолятора в рамках чергового кримінального провадження. За інформацією слідства, бізнесмен намагався підкупити міського голову Дніпра Бориса Філатова, щоб за 22 млн євро отримати підряд на будівництво метро у місті. Читайте: НАБУ выяснит сколько фирмы из орбиты “Укрбуда” и Кличко могли украсть на ремонте Шулявского путепровода В грудні 2020 року по Шулявському шляхопроводу було запущено проїзд, але реконструкція на цьому не закінчилась. За даними Програми економічного та соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки, загальна вартість реконструкції Шулявської розв'язки на сьогодні становить 1,99 млрд гривень. Ймовірно, в цю суму закладена приблизна вартість робіт по зносу будівлі цеху №5 заводу “Більшовик” і подальшої роботи по будівництву нових з'їздів з Шулявського путепроводу. А займатись цим, судячи з усього, буде все те ж ТОВ “Північно-український будівельний альянс” – має відповідний чинний договір з КП “ДШБТС”, вартість якого можна й надалі збільшувати.  Компенсація за свою ж землю  Коли столичні власті почали реконструкцію Шулявської розв'язки, цех №5 заводу “Більшовик” належав АТ “ПКМЗ”, 100% акцій якого перебувало у власності Фонду держмайна України (ФДМУ).  12 грудня 2019 року Київрада рішенням №447/8020 погодила викуп цього майна, доручила КП “ДБШТС” повідомити про це його власника та забезпечити проведення оцінки об'єкта. Оцінкою займалося ТОВ “Інвесткон” – компанія, яку на тендері обрало КП “ДБШТС”. Ця фірма в березні 2020 року визначила, що ринкова вартість цеху №5 “Більшовика” дорівнює 200,5 млн гривень. Можливо, в цю суму тоді увійшла оціночна вартість земельної ділянки під будівлею.  Через те, що АТ “ПКМЗ” відразу відмовилося надавати добровільну згоду на продажу цього об'єкта, у січні 2021 року Київрада звернулася до Шостого апеляційного адмінсуду з позовом щодо “примусового відчуження нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності”. При цьому, міська рада прописала” в позовній заяві викупну вартість в розмірі 109,4 млн гривень.  У матеріалах справи не уточнюється, як саме і коли була визначена ця цифра. Але така вартість АТ “ПКМЗ” не влаштовувала. Через це за клопотанням столичної міськради була проведена судова експертиза, яка визначила, що вартість викупу дорівнює 112,9 млн гривень. Втім, юристи Київради “забракували” таку оцінку та уточнили свої вимоги – заявили, що придбання даного майна має обійтися громаді міста не більше, ніж в 34,7 млн гривень. Таку позицію вони аргументували тим, що саме стільки коштують будівлі цеху №5, а “вартість прав, пов'язаних з земельною ділянкою (право постійного користування)”, яка дорівнює 78,1 млн гривень, не можна враховувати в загальну суму викупу.  Протягом першої половини 2021 року АТ “ПКМЗ” виступало проти задоволення цього позову. Але незабаром відбулася “історична приватизація” – 27 жовтня 2021 року ФДМУ продав на аукціоні ТОВ “Дженерал Коммерс” (компанія, пов'язана із групою UFuture Василя Хмельницького та Андрія Іванова) 100% акцій АТ “ПКМЗ” за 1 млрд 429 млн 17 тисяч гривень. Відповідний договір купівлі-продажу було укладено між цією компанією і ФДМУ в листопаді того ж року. Як невдовзі проінформувала KВ, до проведення приватизації учасники будівельного ринку оцінювали цей актив у два-три рази дорожче (3-4 млрд гривень), а до участі в аукціоні ФДМУ допустив чомусь лише три компанії, хоча було подано 15 заявок. Примітно також, що серед “конкурентів” ТОВ “Дженерал Коммерс” було, наприклад, ТОВ “Інвест Новація”, з власником якого, Степаном Черновецьким (син екс-мера Києва Леоніда Черновецького), Василь Хмельницький має спільні проєкти бізнеса. Читайте: Миллиардный междусобойчик: как ФГИ и компания из орбиты Хмельницкого разыграли завод “Большевик” Суд арестовал 100% акций завода столичного завода “Большевик” Після зміни власника позиція АТ “ПКМЗ” з приводу продажу цеху №5 заводу “Більшовик” змінилася. В грудні 2021 року представник ТОВ “Дженерал Коммерс” на суді заявив, що його компанія не проти “наявності суспільної необхідності у відчуженні спірного об'єкту нерухомого майна”, втім вважає, що його викупна ціна має бути встановлена на рівні, визначеному в судовій експертизі – 112,9 млн гривень. Шостий апеляційний адмінсуд так і вирішив. Невтішні висновки Зазначимо, завод “Більшовик” займає дві земельні ділянки на просп. Перемоги, 49/2, загальною площею близько 33 га. Обидві ділянки знаходяться в комунальній власності Києва та використовуються АТ “ПКМЗ” на праві постійного користування (на підставі акту на право користування землею ще від 10 липня 1961 року). “П'ятий цех” займає частину цієї землі площею 1,71 га.  Відповідно, де-факто столична влада викупила у заводу свою ж землю – майно територіальної громади Києва. Показовим є те, що Київрада вирішила не оскаржувати рішення Шостого апеляційного адмінсуду від 2 лютого 2022 року, хоча для цього органу таке оскарження, мабуть, де-факто є обов'язком. Тобто, столичний муніципалітет, очевидно, мав би спробувати довести в апеляційному суді, що витрачати грошові кошти з міського бюджету на викуп своєї ж землі громада Києва не повинна. Вочевидь, на цей факт повинні звернути увагу правоохоронні органи, які раніше неодноразово висловлювали зауваження різним столичним структурам стосовно неналежного представлення інтересів міської громади в судах.  Цікавим є і “мовчання” столичної влади стосовно такого результату розгляду судової справи – воно різко контрастує із заявами чиновників і депутатів, які протягом останніх чотирьох років називали викуп цеху №5 ледве не “справою честі”. Але наразі  у відкритих джерелах не знайти будь-яких заяв чиновників та депутатів щодо цієї “перемоги”. Ні сайт Київради, ні сайт КМДА не повідомили ні про “позитивне” для столичної влади рішення суду, ні про перерахування коштів цьому заводу.  Вочевидь, така "інформаційна тиша" пов'язана з небажанням столичної влади роздмухувати полум'я суспільного невдоволення, адже громада Києва зі стовідсотково ймовірністю задала би питання, чи є такі видатки "виправданими" у період, коли в країні війна і у місті вистачає проблем, на вирішення яких знадобилися б перераховані АТ "ПКМЗ" кошти. Адже, зважаючи на вказані вище факти, можна припустити, що викуп “п'ятого цеху” став наслідком певних домовленостей між столичною владою та новими власниками АТ “ПКМЗ”, які входять до орбіти Василя Хмельницького.  Глибокі історії: бандитський Петербург, путін, "Запоріжсталь" і "Партія зелених" АТ “ПКМЗ” має більш ніж сторічну історію, але, як існуюча на сьогоднішній день юридична особа, було зареєстроване у грудні 1994 року. Керівником цього акціонерного товариства з січня 2022 року є Олександр Шевченко, а засновником – мешканець Києва Володимир Долгополов, який, за даними Youcontrol, здійснює на “ПКМЗ” непрямий вирішальний вплив через згадане вище ТОВ “Дженерал Коммерс”. У свою чергу ТОВ “Дженерал Коммерс” було зареєстровано у Києві у квітні 2018 року. Його керівником, кінцевим бенефіціаром і одним із співзасновників вказано згаданого вище Володимира Долгополова. Також серед засновників ТОВ “Дженерал Коммерс” зазначено три компанії – українське АТ “ЗНВКІФ “Ларам Систем”, а також кіпрські “АБ Піллар Холдінгз Лімітед” і “ЮПД Холдінгз Лімітед” . Система Youcontrol відносить згадане вище АТ “ЗНВКІФ “Ларам Систем” до інвестиційної групи “UFuture”, яка об'єднує більше двох з половиною сотень компаній, зайнятих у сферах нерухомості, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики і т.д. Головними активами цієї групи є відомий девелопер і забудовник “UDP”, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Засновником і мажоритарним акціонером групи “UFuture” є згаданий вище Василь Хмельницький – народний депутат України IV-VII скликань (від “Партії зелених”, БЮТ і Партії регіонів), відомий підприємець з російським корінням, який за часів мерів Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького мав пряме відношення до монополій Києва – “Київгазу”, “Київхлібу”, банку “Хрещатик”. Ще однією ключовою особою “UFuture” та керуючим партнером цієї групи є бізнесмен Андрій Іванов. Саме Хмельницький та Іванов є авторами “Київенергохолдингу”, через який за часів Черновецького у київської громади були фактично вкрадені “Київгаз” і “Київводоканал”. Після повномасштабного військового нападу російської федерації на Україну 24 лютого особливо цікаво виглядає початок підприємницької діяльності Хмельницького та Іванова. Хмельницький почав займатись бізнесом в Петербурзі наприкінці 1980-х років – під началом братів Варваріних, які на той момент переважно займались експортом. В інтерв'ю "Дзеркалу тижня" , опублікованому 16 березня 2007 року, Андрій Іванов сказав, що в Петербурзі Хмельницкий "фактично керував нафтовим напрямком в "Орімі" (назва компанії Дмитра та Олександра Варваріних, - KВ). "Він (Хмельницький, – KВ) мій друг. Ми дійсно познайомились в Петербурзі", – розповідав 15 років назад Андрій Іванов, який, за його словами, на початку 1990-х переїхав в Петербург з Севастополя, де він вже "займався бізнесом". В "Орімі" офіцер військово-морського флоту росії Іванов очолив самарський філіал компанії. На той момент брати Варваріни, за даними сайта Skelet-Info (спеціалізується на політичному й економічному компроматі), перебували в партнерських стосунках з мером Петербурга Анатолієм Собачком, помічником котрого був володимир путін. Серед функціональних обов'язків путіна був частковий контроль над морським портом Петербурга, в тому числі - збір хабарів з підприємців-експортерів та участь в їхньому бізнесі. Тобто Хмельницький за робочими справами "Орімі" міг перетинатися й бути знайомим з помічником мера Петербурга – майбутнім президент рф володимиром путіним. За відкритими джерелами можна зробити приблизний висновок, що Василь Хмельницький приїхав з Петербурга в Київ на початку 1990-х років керувати бізнесом Варваріних – імпортувати до України російські нафтопродукти. За ним достатньо швидко з Петербургу в Київ переїхав  Андрій Іванов, який, за даними "ОРД" на той момент мав прізвище Дірнбергер. Вдвох вони викупили долю Варваріних в українському бізнесі і зайнялись власною справою, підтримуючи тісні ділові стосунки з пітерською альма-матер. Тоді нових українських підприємців з Петербурга дуже цікавила приватизація "Запорожсталі". Skelet-Info без посилання на конкретні джерела пише, що гроші на приватизацію запорізького меткомбінату Хмельницький отримав від Дмитра Варваріна. Тоді ж Хмельницький, нібито, отримав від Варваріна і гроші на кампанію "Партії зелених" в 1998 році, внаслідок якої Хмельницький вперше потрапив в Верховну Раду в якості народного депутата. В 2000 році Дмитра Варваріна було вбито в кримінальних війнах мафіозних кланів Петербургу. "ОРД" з посиланням на вже неактивний лінк російського сайту "ДП", повідомляє, що Хмельницький на похованні Варваріна "дав зрозуміти", мовляв, він знає про фінансування покійним виборчої кампанії "Партії зелених". Нагадаємо, саундтреком виборчої кампанії першої і останньої успішної кампанії "Партії зелених" в 1998 році став хіт гурту "Скрябін" (Кузьма) "Танець пінгвіна". Кузьма "Скрябін", "Танець пінгвіна" Знавці впевнені, що вбивство Варваріна замовили "бізнес-партнери" володимира путіна, на той момент вже президента росії. Тому важко підозрювати Василя Хмельницького в симпатіях до президента російської федерації. Втім, це не заважало Хмельницькому приятелювати з керівником російського "Сбєрбанку" Германом Грефом і отримувати великі кредити в його державній фінансовій установі. Як ніщо не завадило Хмельницькому в 2015 році стати співвласником Іркутської нафтової компанії. Найвідоміший сьогодні сюжет співпраці Василя Хмельницького з російськими олігархами, які, як відомо, цілком залежать від путіна та його найближчого оточення, – партнерство співвласника UFuture з Аркадієм Ротенбергом в столичному ТРЦ Ocean Plaza. В серпні цього року Печерський райсуд Києва арештував частку Ротенберга в ТРЦ Ocean Plaza та передав її в управління АРМА. Доля Ротенберга складає дві третини, але вже сьогодні, 22 листопада, Ocean Plaza має відкритись. Як неодноразово повідомляла KВ, компані] із орбіти Василя Хмельницького регулярно фігурують у земельних скандалах. Серед прикладів – СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке у 2017-2018 роках за сумнівних обставин зареєструвало за собою право оренди на 1 тис. га столичної землі в районі столичного парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”, а потім намагалося довести прокуратурі, що все “чисто і по закону”. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках  Обов'язки директора КП "ДБШТC" з 8 листопада 2021 року виконує заступник директора цього підприємства з економіки Наталія Хоматова. Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року контролює особисто Віталій Кличко.  ФДМУ з 7 вересня 2022 року очолює Рустем Умєров, який до цього призначення був нардепом діючого IX скликання Верховної Ради від партії “Голос”. Раніше, з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року, керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко. Після його звільнення і до призначення Умєрова обов'язки керівника фонду виконували перша заступниця його очільника Ольга Батова, яку Умеров поміняв на Дмитра Кліменкова з "Міжнародних авіаліній України" Дмитра Коломойського. Читайте: Фонд держмайна оголосив аукціон з продажу приміщень двох корпусів колишнього заводу “Арсенал” у Києві Фото: колаж KВ КиївВлада

Київрада затвердила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району, яка була розроблена німецькою урядовою компанією “GIZ” та, схоже, була готова до затвердження ще три роки тому. Таким чином, столична міськрада надала столичній міськдержадміністрації та Подільській РДА рекомендації (Концепція не обов'язкова для виконання), як покращувати різні сфери життєдіяльності району – житлову політику, соціальну інфраструктуру, навколишнє середовище тощо. Один з головних напрямків рекомендацій – зміна підходів до містобудівної діяльності, у тому числі, щодо актуалізації діючого або затвердження нового Генерального плану Києва. Саме це і є найважливішим фактором, який ставить під сумнів реальність реалізації Концепції. Адже ні для кого не є секретом, що Генплан ніколи не був для міських чиновників “авторитетним документом” і що керівництво столиці добре може лише підігрувати комерційним інтересам забудовників – паталогічно не здатне на конструктив у сфері містобудування. Як стало відомо KВ, 10 листопада 2022 року столична міськрада затвердила “Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району Києва”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За погодження відповідного проєкта рішення №08/231-3765/ПР від 19 жовтня 2021 року в сесійній залі проголосували 68 депутатів. Суб'єктами подачі цього документу виступила група із 7 депутатів Київради — представників фракцій “УДАР” і “Європейська солідарність”.  Під час пленарного засідання проголосувати за цей проєкт рішення закликали двоє з суб'єктів його подачі — депутати Вадим Сторожук (фракція “Європейська солідарність”) та Валентин Мондриївський (фракція “УДАР”, також є заступником голови столичної міськдержадміністрації).  При цьому, згадані депутати звернули увагу на те, що Київська міськдержадміністрація (КМДА) при реалізації цього рішення має актуалізувати окремі його положення з огляду на ті реалії сьогодення, які не були передбачені Концепцією при її при підготовці. Зокрема, мова йде про необхідність врахування безпекових вимог у закладах освіти з огляду на загрозу ракетних обстрілів. У відповідь на це секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що він подав до цього проєкту рішення свої пропозиції, які, серед іншого, передбачають надання відповідних доручень чиновникам. В результаті документ було проголосовано з урахуванням правок секретаря столичної міськради. Як повідомляється в проєкті рішення, над Концепцією інтегрованого розвитку Подільського району працювали 12 експертів німецької урядової компанії "Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit" (GIZ) GmbH" на чолі з німецьким ментором-містопланувальником Катаріною Георге, а також КМДА, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація (РДА) тощо. Розробку цього документу профінансував німецький уряд.  Концепція інтегрованого розвитку Подільського району була підготовлена на виконання Протоколу про співробітництво в рамках реалізації проєкту "Інтегрований розвиток міст в Україні", який було підписано між КМДА та “GIZ” 28 червня 2018 року. Її презентація  відбулася ще восени 2019 року. “Найближчим часом я винесу на затвердження Київради всі наші напрацювання”, – пообіцяв тоді Віталій Кличко. Чому для цього знадобилося аж три роки – велике питання. Мабуть, ніхто не поспішав, бо спершу представники міської влади хотіли гарно попіаритись на цій темі.  Серед тих, хто піарився найактивніше, був й згаданий вище Валентин Мондриївський, який за розподілом обов'язків серед заступників голови КМДА контролює діяльність Подільської РДА. Він активно роздавав інтерв'ю на цю тему. Зокрема, пояснював, що Подільський район було обрано не просто так, а тому, що Поділ є “найстарішою частиною Києва”, і керівництво столиці “зацікавлене в першу чергу розвивати ту історію, культурну спадщину і ту частину міста, яка може бути привабливою і для киян, і для туристів”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про що документ Значна частина Концепції стосується “реформування” та регулювання процесів будівництва у столиці житла. Це цілком логічно, адже більшість проблем міста витікають саме з хаотичної та незаконної забудови. Так, у Концепції вказано, що містобудівна документація Києва, цитуємо, "має певні проблеми". Зокрема, зазначається, що чинний Генплан столиці, затверджений в 2002 році, не є актуальним (при цьому, це чинний документ.- KВ), а новий Генплан розробляється вже близько 15 років і досі не затверджений. Це, мовляв, "спричиняє складнощі на всіх етапах містобудівного процесу: при землевідведенні, наданні вихідних даних на проєктування, проєктуванні та будівництві". У свою чергу, ДПТ, які відображають запит девелоперів та розробляються їхнім коштом, часто суперечать рішенням Генплану (міськрада просто не повинна цього допускати.- КВ) в частині зміни функціонального призначення територій – промислові зони перетворюються в житлові. Все це та інші фактори, за даними розробників Концепції, призводить до протестних настроїв мешканців Києва та конфліктних ситуацій. У зв'язку з вищенаведеним у “GIZ” запропонували столичній владі низку кроків для вирішення вказаних проблем.  Зокрема, експерти рекомендують провести перегляд складу та змісту "містобудівної документації на місцевому рівні з метою зменшення її деталізації”, ввести поняття "щільність населення" (замість “щільність забудови”) тощо. Також у Концепції зазначається, що столичні Детальні плани територій (ДПТ) мають конкретизувати чинний Генплан, принципово не змінюючи функцію, для чого “необхідне внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також у “GIZ” вважають, що столична влада має у містобудівній документації передбачати “багатофункціональні утворення, надаючи перевагу змішаним функціям на противагу одній функції на території міста”. Серед іншого, розробники Концепції вважають за необхідне оновити чинний Генплан Києва з метою його актуалізації або прийняти проєкт нового Генплану після його професійного аудиту та якісного громадського обговорення". При цьому “GIZ” надала низку більш конкретних рекомендацій стосовно житлової політики та нового житлового будівництва в Подільському районі. Зокрема, розробники Концепції вважають, що будівництво нового житла не повинно перевищувати попит з демографічних прогнозів; що будівництво повинне проводитися шляхом освоєння малих площ за результатами архітектурних конкурсів з регулюванням дизайн-кодів, максимальної висоти та щільності забудови; що існуючий житловий фонд потрібно "підтримувати" шляхом впровадження програм модернізації; що комунальні земельні ділянки повинні передаватися тим забудовникам, які пропонують найкращу концепцію забудови ("хороша концепція" передбачає будівництво також соціального житла, дитячих садків, публічних зелених зон тощо) та ін. Також Концепцією передбачені шляхи вирішення проблем із дошкільною та загальною середньою освітою. Фахівці “GIZ” назвали однією з головних загроз для цієї сфери брак місць у відповідних навчальних закладах через новобудови. Причина цього, на думку експертів, це – відсутність координації між районним управлінням освіти та забудовниками. Задля уникнення цих проблем у “GIZ” пропонують, зокрема, покращити комунікацію та координацію між девелоперами та керівництвом освіти, щоб забезпечити житлові будинки дошкільними та середніми навчальними закладами; розробити план розвитку мережі навчальних закладів у районі на середньостроковий період з урахуванням демографічного прогнозу та планів житловох забудови тощо. Крім того, Концепцією передбачено виконання заходів з “покращення” технічної інфраструктури Подільського району, серед яких – капітальний ремонт теплових мереж на Виноградарі, будівництво дублюючих мереж електро- і теплопостачання для безперервної роботи навіть під час ремонтів, облаштування Wi-Fi-доступу до Інтернету в "гарячих точках" тощо. Також у документі запропоновано облаштувати на території району існуючі та перспективні транспортно-пересадкові вузли у комплекси для зручного здійснення пересадок (наприклад, шляхом переміщення зупинок громадського транспорту ближче до станцій метро), удосконалити механізми залучення інвесторів до реставраційних робіт об'єктів культурної спадщини, сформувати підприємницьку еко-систему (у тому числі шляхом залучення венчурних інвесторів) тощо. Також розробники Концепції пропонують столичній владі розглянути окремі ініціативи громади. Серед таких – музеїфікація Куренівського аеродрому, створення музею старовинних та діючих річок Подолу, запровадження екскурсій по трамвайному депо, а також коригування меж Подільського району із включенням до нього гори Щекавиця (входить до сусіднього Шевченківського району). Серед іншого, у Концепції є розділ, у якому запропоновані принципи "реструктуризації району". За даними розробників цього документу, сучасна система адміністрування Подільським районом, як і інших районів Києва, є недосконалою, що пов'язано з централізацією влади на рівні Президента і КМДА, починаючи з 2010 року при скасуванні районних в місті Києві рад. У зв'язку з цим розробники Концепції пропонують відродити райради, що, зокрема, дозволить мешканцям району брати участь в його управлінні повноцінно, допоможе усунути дублювання функцій КМДА і РДА тощо.  Читайте: Разгул самоуправления: Киевсовет послал “гулять лесом” президента, “слуг народа” и “новый закон о столице” Як це збираються реалізовувати У пояснювальній записці до документу сказано, що КМДА і Подільська РДА мають враховувати рішення цієї Концепції “при реалізації програм і проєктів у Подільському районі”, завдяки чому на його території мають бути впроваджені "інноваційні методи та інструменти сталого інтегрованого розвитку". При цьому, в затвердженому проєкті рішення уточнюється, що положення вказаної Концепції мають рекомендаційний характер та “не є комплексним планом просторового розвитку території у розумінні вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". У Концепції зазначено, що передбачені нею проєкти повинні бути відображені в цільових міських програмах і Програмі економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР), а її реалізація передбачається за рахунок коштів міського та державного бюджетів, а також коштів інвесторів. Також “GIZ” рекомендує столичній владі створити спеціальну структуру "Агенцію регіонального розвитку", на яку буде покладена задача із залучення державних коштів для реалізації великих інфраструктурних проєктів (у тому числі – в рамках співпраці з Державним фондом регіонального розвитку).  Також уточнюється, що ті заходи, які не можуть бути включені до ПЕСР, мають бути враховані при розробці та коригуванні містобудівної документації, яка повинна стати “основою для подальших проєктних рішень у Подільському районі”.  "На відміну від політики регіонального розвитку, над якою роками інтенсивно працювало Міністерство розвитку громад і територій України, національна політика міського розвитку в Україні досі знаходиться на початковій стадії. Зараз це контролюється виключно формальною національною регульованою системою планування, яка вимагає, щоб кожне місто розвивалося за генеральним планом, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій (уточнення від KВ – Генплани остаточно затверджуються місцевими радами). Сучасні інструменти планування, які охоплюють стратегії структурного, транспортного, економічного, екологічного чи соціального розвитку міст, а також національні програми розвитку міста, ще не були запроваджені", – повідомляється в Концепції. Чому реалізація цієї Концепції є нереальною Як неодноразово повідомляла KВ, столиця дійсно переживає великі проблеми з реалізацією містобудівної документації – Генплану і низки ДПТ. Але головною причиною цього є саме порушення з боку Київради і КМДА, про що у “GIZ” тактовно промовчали. Відповідно, наразі є обґрунтоване припущення, що ніякі Концепції, тим паче такі, що мають виключно “рекомендаційний характер”, не змусять керівництво Києва змінити свої підходи до управління містом, адже столичні чиновники просто не здатні на такий конструктив. Так, міська влада відверто ігнорує норми законодавства при розробці та затвердженні ДПТ. Згідно з “буквою закону”, детальні плани повинні лише уточнювати окремі положення діючого Генплану столиці, але на практиці часто усе інакше – такі документи суперечать йому ледве не кожною своєю буквою і цифрою. Нерідко ДПТ фактично легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, із порушенням вимог щодо висотності будівель, щільності забудови, кількості навчальних закладів та лікарень тощо.  Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Позиція мешканців столиці, навіть коли вони виступають проти погодження відверто сумнівних ДПТ, при цьому майже не враховується – столична влада нерідко порушує вимоги щодо процедури громадських обговорень перед затвердженням Київрадою таких документів. Головною причиною усього цього є корупційні мотиви чиновників КМДА і депутатів Київради – вони отримують хабарі від забудовників, які найчастіше виступають замовниками розробки ДПТ. Ці та інші порушення, до речі, вже фіксувалися і правоохоронними органами, і в рамках судових проваджень щодо скасування ДПТ. Читайте: МУО за хабарі: Нацполіція розслідує “схеми Комарницького-Свистунова” Наслідком такого управлінського хаосу, зокрема, є дефіцит місць у дитячих садках і школах, про який згадували у “GIZ”. Адже столичні забудовники при реалізації ДПТ отримують “карт-бланш” на зведення своїх багатоповерхових “мурашників”, а столична влада з різних причин не встигає доводити кількість місць у навчальних закладах до реальних потреб. Читайте: Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ При цьому головна проблема Генплану Києва, найімовірніше, полягає не в тому, що він застарілий, як вважають у “GIZ”, а в тому, що столична влада не враховувала і не враховує його нормативи при управлінні містом. Цим документом, який було затверджено ще в 2002 році, було окреслено, як повинна розвиватися столиця у найближчі десятиліття – у ньому йшла мова не лише про те, де у Києві можливо будувати житлові багатоповерхівки, а і про те, якою повинна бути уся столична інфраструктура, щоб її “усім вистачило” і щоб вона задовольняла всі потреби громади. Але те, що було заплановано, дуже відрізняється від того, що було зроблено. Наприклад, Генпланом було передбачено, що до кінця 2020 року загальна довжина ліній столичного метрополітена повинна складати 112,7 км і що можливість скористатися послугами “підземки”, серед іншого, повинна бути у мешканців житлового масиву Виноградар, який входить до згаданого вище Подільського району. Ці вимоги розраховувалися виходячи з реалій того часу та прогнозів щодо того, яким буде місто через двадцять років. Але натомість довжина усіх гілок “підземки” у Києві станом на 2022 рік дорівнює всього 67,7 км, а метро на Виноградар ще досі будується – при цьому, на фоні регулярних корупційних скандалів. Наслідком такої бездіяльності влади є більшість проблем із транспортною інфраструктурою Подільського району, на які звернули увагу в “GIZ”. Серед таких, до речі, і завантаженість доріг автомобільним транспортом, адже мешканці Виноградаря фактично вимушені ним користуватися, щоб дістатися до центру міста. Читайте: Генплан VS новый Генплан: как в Киеве развивают метрополитен Затвердження нового Генплану, який ще досі розробляє КО “Інститут Генерального плану Києва”, навряд чи допоможе вирішити хоча б якісь столичні проблеми – зважаючи на те, як виконувалися “постулати” діючого головного містобудівного документу столиці. Фахівці з містобудування та громадські активісти вже неодноразово висловлювали думку про те, що новий Генплан насправді покликаний легалізувати усі сумнівні ДПТ, усі незаконні забудови та усі порушення столичної влади, які були допущені протягом останніх двох десятиріч при реалізації діючого Генплану. Тобто – мова йде про те, що чиновникам треба офіційно зафіксувати, що, наприклад, офісний центр законно виріс на тому місці, де повинен був бути сквер; що зведена в середині 2000-х років житлова багатоповерхівка дійсно повинна мати 25 поверхів, а не 7 поверхів; що будівництво школи в певному спальному районі, яке було передбачене в 2002 році, насправді ніколи навіть не планувалося тощо.  Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян Ще одним важливим фактором є те, що столична влада відверто не справляється із виконанням міських цільових програм, на які в бюджеті Києва закладається багатомільярдне фінансування. Нерідко ступінь реалізації таких програм за результатами конкретного року становить менше половини від запланованої кількості проєктів та передбачених обсягів видатків, а значна частина коштів і зовсім розкрадається керівниками комунальних підприємств, чиновниками та їхніми підрядниками. Тобто реальність в таких випадках далека від того, що обіцяють у КМДА і столичній міськраді. Тому наразі виникає питання, чи спроможне керівництво Києва робити щось інноваційне, адже проблеми є і з більш приземленими речами. Наприклад, у 2019 році Київрада затвердила Програму розвитку транспортної інфраструктури до 2023 році, назвавши її “революційною”, адже нею було передбачено, що “місто планує жити не якимись короткостроковими завданнями, а матиме стратегію розвитку у цьому напрямку”. Але далі гучних заяв і обіцянок справа не пішла – вже майже три роки КМДА не може реалізувати те, про що оголошувала. Наприклад, як виявилося, міська влада з різних причин банально не здатна закуповувати автобуси і тролейбуси для свого КП “Київпастранс” у необхідній кількості та побудувати деякі трамвайні лінії, які були запроєктовані ще десятиліття тому. Читайте: В КГГА расписались в неспособности развивать транспортную инфраструктуру столицы по утвержденной программе Також столична влада при виконанні  міських програм нерідко підміняє поняття. Для прикладу, КМДА в рамках програми екологічного благополуччя фактично сконцентрована на облаштуванні парків, скверів і пляжів, що хоча і є важливим, але не може бути панацеєю від усіх проблем із екологією Києва. А такі важливі проєкти, як будівництво систем аерації на окремих столичних озерах, залишаються нереалізованими. Читайте: Как подчиненные Кличко в 2020 году делали Киев экологически благополучным Зазначимо, компанія “GIZ”, яка була заснована в 1975 році, працює в Україні з 1993 року. Вона підтримує український уряд в процесах реформування державного управління, а також у питаннях сталого економічного розвитку, енергоефективності і захисту клімату. Регіональною директоркою “GIZ” в нашій державі є Бернадетта Ной. Де-факто Подільська РДА наразі не має офіційного керівника. Відповідно до інформації з її сайту сайту, районом фактично керують два заступника голови – Віталій Волошкевич та Микола Дубовик. Попередній голова даної РДА, Віктор Смірнов, помер від коронавіруса в квітні 2021 року. Фото: колаж КВКиївВлада

В одному з районів Київської області внаслідок ракетної атаки пошкоджено 10 будинків. Про це KВ стало відомо з повідомлення очільника поліції Київщини Андрія Нєбитова. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "10 будинків пошкоджено через атаку загарбників в одному із районів Київщини. В той же час, завдяки успішній роботі сил ППО потерпілих серед цивільного населення немає", – зазначив Нєбитов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За його словами, поліцейські Київщини продовжують фіксувати наслідки ракетних ударів ворога. Також Нєбитов повідолмив про обмеження руху на деяких ділянках області. "Нині поліцейські обмежили рух автотранспорту на трасах даної громади у зв’язку із ракетними обстрілами.  Просимо громадян поставитись із розумінням до тимчасових обмежень", – зазначив Нєбитов. Нагадаємо, 15 листопада, ППО збила кілька ракет над Києвом. Також мер столиці Віталій Кличко повідомив про "приліт" у центрі міста, за попередньою інформацією, у житлові будинки. Читайте: В Києві знов відбуваються екстрені відключення світла (відео) Фото: Андрія Нєбитова КиївВлада

Столичне КП “ГІОЦ” активно судиться зі своїми підрядниками – одеськими ТОВ “Герц” і ТОВ “ФК “Герц”. Протягом останніх двох років сторони не можуть знайти порозуміння стосовно умов договорів щодо надання в Києві білінгових послуг (продаж електронних квитків та прийом комунальних платежів). Через це “комунальники” і вказані компанії вже мають взаємні фінансові претензії на суму більше 15 млн гривень. Очевидно, що головною причиною такої ситуації є те, що відповідні угоди були складені так, щоб надалі їхні умови можна було по-різному тлумачити. Примітно, що наразі ТОВ “Герц” керує ексочільник КП “ГІОЦ” Віталій Козубський (на колажі праворуч), при якому ці договори підписувалися та який є обвинуваченим в рамках кримінального провадження щодо багатомільйонних “бюджетних розпилах” при впровадженні муніципальної системи управління ліфтами. Як стало відомо KВ, протягом 2020-2022 років КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) активно судиться зі своїми підрядниками ТОВ “Герц” і ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Герц”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде мінімум про 8 судових справ, у яких вказане столичне КП виступає як у ролі позивача, так і в ролі відповідача. В рамках цих проваджень КП “ГІОЦ” вимагає від служителів Феміди стягнути зі вказаних компаній 5,4 млн гривень, а ТОВ “Герц” і ТОВ “ФК “Герц” у свою чергу намагаються добитися стягнення з цього КП грошових коштів у сумі 9,7 млн гривень. На рівні судів першої інстанції майже усі ці провадження закінчилися для обох сторін безрезультатно – служителі Феміди відмовили їм у задоволенні позовів. Втім, більшість цих судових спорів наразі розглядаються судами апеляційної та касаційної інстанцій. Так, зокрема, 15 липня 2022 року Господарський суд Одеської області відмовив КП “ГІОЦ” у задоволенні його позову до ТОВ “Герц” про стягнення 442,6 тис. гривень. Ці грошові кошти у столичному КП вважають “переплатою”, яку вказана компанія неправомірно отримала у якості винагороди у розмірі 1% від вартості розповсюджених електронних квитків для проїзду в громадському транспорті Києва (відповідно до договору від 20 січня 2020 року).  В суді представники позивача пояснили, що вказана сума заборгованості утворилася через те, що ТОВ “Герц” протягом січня-червня 2020 року здійснювало реалізацію квитків через платіжні термінали комплексного самообслуговування та інформаційну систему “Особистий кабінет “, які знаходяться в комунальній власності Києва і обслуговуються КП “ГІОЦ”, на що у цієї компанії не було повноважень. Втім, аргументи юристів столичного КП не подіяли на служителів Феміди. Крім того, КП “ГІОЦ” намагалося стягнути з ТОВ “ФК “Герц” грошові кошти в сумі 3,4 млн гривень. В задоволенні цього позову все той же Господарський суд Одещини відмовив столичним комунальникам 4 серпня 2022 року. Ці грошові кошти у КП “ГІОЦ” також вважають “переплатою”, яку його підрядник з липня 2018 року по червень 2020 року несправедливо отримав при зборі житлово-комунальних платежів від киян.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В рамках відповідної угоди від 7 серпня 2017 року ТОВ “ФК “Герц” фактично є посередником між “ПриватБанком” і КП “ГІОЦ” при отриманні вищевказаних платежів, за що вказана компанія отримує відсотки з кожного такого платежу. При цьому, у КП “ГІОЦ” вважають, що за договором мова йде про 0,5%, тоді як ТОВ “ГІОЦ” начебто вказувало в актах приймання виконаних робіт 1%, і тому, відповідно, отримувало більше грошових коштів, ніж потрібно. Проте, довести на суді справедливість своїх вимог юристи столичного КП поки не змогли. Єдиною успішним позовом, хоча б для однієї сторони, є справа про стягнення з КП “ГІОЦ” грошових коштів у сумі 8,9 млн гривень, яка була ініційована ТОВ “Герц”. Рішення про задоволення цих вимог було прийнято Господарським судом Києва 2 червня 2021 року, наразі справа знаходиться на розгляді в Касаційному господарському суді. Як вважають у ТОВ “Герц”, ця заборгованість виникла при наданні ним послуг з інформаційно-технологічного супроводження програмного забезпечення “Автоматизованої системи оплати проїзду” (“АСОП”). Відповідно до умов договору від 7 травня 2020 року, за цю роботу вказана компанія мала б, зокрема, отримувати від КП “ГІОЦ” 1% від суми платежів, що сплачені пасажирами за використання електронного квитка. Втім, протягом серпня-грудня 2020 року комунальне підприємство не перерахувало ці грошові кошти своєму підряднику.  На суді представник столичного КП пояснив, що у ТОВ “Герц” неправильно трактують умови договору. Мовляв, у цій компанії вважають, що 1% необхідно визначати від суми коштів, яку пасажири сплатили на поповнення транспортних карток незалежно від того, чи користувалися пасажири послугами з проїзду в громадському транспорті. Разом з тим, у КП “ГІОЦ” були впевнені, що насправді цей відсоток потрібно розраховувати від суми коштів, отриманих від пасажирів, які фактично скористалися транспортними послугами. Але такі доводи не знайшли підтримки в суді. Зазначимо, в усіх випадках спори фактично виникли через різні тлумачення умов договорів. Відповідно, можна припустити, що ці угоди навмисно укладалися так, щоб надалі можна було маніпулювати способами їхньої реалізації та сумами ймовірних доходів. Про це, наприклад, може свідчити той факт, що в судах оспорювалося “невірне” виконання договорів лише протягом певних періодів. Адже ніщо не заважало сторонам робити усе, що завгодно впродовж усього терміну реалізації угод. Монополісти-мільйонники За інформацією бази даних публічних закупівель Clarity-Project, із 2016 року, з моменту введення в дію системи Prozorro, ТОВ “Герц” уклало з різними державними та комунальними структурами України 60 договорів на суму більш ніж 316 млн гривень. Серед головних клієнтів цієї компанії – столичний комунальний концерн “Центр комунального сервісу” (15 договорів на суму 146,6 млн гривень), згадане вище КП “ГІОЦ” (18 договорів на суму 143,6 млн гривень), а також КП “Київпастранс” (2 договори на суму 18 млн гривень). У свою чергу, ТОВ “ФК “Герц” за останні роки отримало від “бюджетних структур” України 8 підрядів на суму 174,7 млн гривень. Переважну більшість цих коштів – 174,3 млн гривень – компанія отримала можливість освоювати в рамках договору з КП “Київтеплоенерго” від 1 січня 2022 року. Відповідно до цієї угоди, ТОВ "ФК "Герц" до 31 грудня поточного року має надавати вказаному підприємству фінансові консультації, приймати від громадян платежі на сайті цього КП, обробляти їх для подальшого переказу даному підприємству тощо.  При цьому, як неодноразово повідомляла КВ, ТОВ “Герц” і ТОВ “ФК “Герц” фактично є монополістами на ринку білінгових послуг в столиці (прийом оплати різноманітних послуг в режимі онлайн, наприклад – через банківські картки), які замовляють підконтрольні КМДА структури.  Так, дані компанії впроваджували та обслуговують згадану вище “АСОП”, а також “Автоматизовану систему прийому та обліку комунальних платежів”, “Єдину системи автоматизованих нарахувань оплати за комунальні послуги” тощо. Відповідні угоди найчастіше укладалися зі столичними КП без проведення конкурсних процедур, адже ці компанії мають авторські права та права інтелектуальної власності на дані програми, а тому формально не мають конкурентів на території України.  Таке активне співробітництво дає можливість ТОВ “Герц” і ТОВ “ФК “Герц” отримувати в Києві не лише бюджетне фінансування за реалізацію договорів підряду, а й заробляти на різного роду винагородах – наприклад, тих, через які наразі тривають судові спори. Наразі інформація щодо точних розмірів таких доходів у відкритих джерелах відсутня, але, наймовірніше, мова йде про десятки або навіть сотні мільйонів гривень на рік. У зв'язку з цим та іншими причинами окремі представники влади неодноразово виражали сумніви щодо доцільності використання послуг “посередників” при прийомі столичними комунальними структурами різноманітних платежів. Так, у 2016 році депутат Київради Денис Москаль (у VIII та IX скликаннях обирався від “ВО “Батьківщина”) направив звернення до КМДА із вимогою пояснити, на яких підставах у столиці облік та прийом платежів за житлово-комунальні послуги почали приймати приватні компанії. Серед таких народний обранець називав і ТОВ “Герц”. Тоді Москаль звернув увагу чиновників на те, що вартість послуг у таких компаніях значно вища, ніж у КП “ГІОЦ”, і що згадані вище білінгові відсотки йдуть “у кишені” приватних структур (раніше вони де-факто залишалися в міській скарбиниці, адже їх отримувало КП “ГІОЦ”).  Читайте: С молчаливого согласия КГГА КП “ГИВЦ” вытесняют с рынка биллинговых услуг Схожі питання в 2019 році міському голові Києва Віталію Кличку озвучив нардеп Олексій Кучеренко (фракція “ВО “Батьківщина”). Тоді народний обранець повідомив очільнику столиці, що мешканці міста стурбовані тим, що на платіжках за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а також у касових чеках при купівлі електронних квитків на проїзд в громадському транспорті зазначено реквізити приватної фірми – ТОВ “ФК “Герц, а не безпосередніх постачальників послуг – комунальних підприємств. Кучеренка тоді також зацікавило, який відсоток одержує це ТОВ за надання послуг, скільки коштів ним уже отримано, а також чи передавалися “ФК “Герц” персональні дані киян. Читайте: Кличко просят объяснить, почему киевляне платят за коммуналку и Е-билеты через частного посредника Крім того, ще у 2017 році аудитори КМДА повідомляли, що в результаті прийому комунальних платежів через “посередників” (у тому числі ТОВ “Герц” і ТОВ “ФК “Герц”) економічну вигоду отримують не КП “ГІОЦ”, як повинно було би бути, а ті самі “посередники”. Ці та інші фактори призвели до того, що в 2014-2016 роках дане КП недоотримувало доходи. Читайте: Столичный “ГИВЦ” погряз в финансовых нарушениях Керівники столичних комунальних структур співпрацю з ТОВ “Герц” пояснюють просто – мовляв, самі не можуть виконувати відповідну роботу. Наприклад, у 2020 році директор КК “Центр комунального сервісу” Андрій Щербина розповів, що КП “ГІВЦ” не має фінансової ліцензії Нацбанку, а тому це підприємство не може здійснювати фінансові операції. “Теоретично “ГІОЦ” може отримати таку ліцензію, але це коштуватиме чимало та ляже навантаженням на плечі споживачів”, – заявив Щербина. Читайте: Андрей Щербина: “Благодаря удобству наших онлайн-сервисов, киевляне стали более ответственными и перестали слушать призывы не платить за ЖКУ” Хто отримує доходи За даними аналітичної системи Youcontrol, одеське ТОВ “Герц” було засноване в грудні 1999 року. Керівником цієї компанії вказано Віталія Козубського (на колажі праворуч), засновником – підприємство з іноземними інвестиціями “Аверс”, кінцевими бенефіціарами – мешканця міста Татарбунари Одеської області Геннадія Беседовського та одесита Костянтина Ткача (на колажі в центрі). У свою чергу ТОВ “ФК “Герц” було зареєстроване в Одесі у квітні 2015 року. Керівником цієї компанії є Ганна Сушкіна, засновником – вказане вище ТОВ “Герц”, співвласниками – все ті ж Беседовський і Ткач. Зазначимо, до з березня 2021 року по липень 2022 року керівником ТОВ “Герц” було вказано одесита Дмитра Нікітіна. Він же раніше, до липня 2022 року, був зазначений у переліку співзасновників цієї компанії. Нікітін є колишнім заступником голови Одеської облради – у 2007 та 2008 роках.  Читайте: КП “ГИВЦ” отдаст 7 млн гривен компании из окружения Труханова за пользование программой приема коммунальных платежей В 2015 році радник Прем`єр-міністра України (Арсенія Яценюка) Олександр Малін (працював заступника голови Одеської ОДА за часів президента-втікача Віктора Януковича) просував Дмитра Нікітіна на посаду керівника державної "Укрпошти". За даними “Одеса-медіа”, Костянтин Ткач і Дмитро Нікітін входят до сотні найбільш впливових одеситів. Крім того, ТОВ “Ремус-С”, яка належить Ткачу, була замовником будівництва “п'ятиповерхового адміністративного будинку з інфраструктурою для відпочинку” на схилах елітного одеського мікрорайону Відрада, яке декілька років тому викликало значний суспільний резонанс та увагу правоохоронних органів. В 2021 році “Думская.нет” (пов'язують з народним депутатом Олексієм Гончаренком, який є членом фракції "Європейська солідарність", а до Революії Гідності був членом Партії регіонів та заступником голови Одеської облради від цієї партії) повідомляла, що Нікітін і Ткач є партнерами Володимира Галантерника – депутата Одеської облради V скликання від партії “Наша Україна”, мультимільйонера, відомого одеського бізнесмена, якому належать, зокрема, ринки “Привоз” і “7-й кілометр”, та який наразі проживає в Лондоні. Видання “Новоє врємя” у 2021 році назвало Галантерника “неофіційним господарем Одеси”. Таку характеристику він отримав після того, як став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного заволодіння землею, яка знаходиться в комунальній власності громади Одеси. Наприкінці 2021 року Галантерник отримав підозру та був заочно заарештований. Разом з ним про підозру правоохоронці повідомили декільком високопосадовцям, у тому числі – меру Одеси Геннадію Труханову. За попередніми даними слідства, група цих осіб нанесла одеській громаді збитки на суму 689 млн гривень. У свою чергу, нинішній керівник ТОВ “Герц” Віталій Козубський є не чужою для КП “ГІОЦ” людиною. Так, із листопада 2015 року по травень 2016 року він працював заступником начальника планово-фінансового департаменту КП “ГІОЦ”, а з 13 липня 2016 року по 12 липня 2020 року очолював дане підприємство, змінивши на цій посаді Валерія Місаня. Зазначимо, Віталій Козубський наразі є обвинувачуваним в рамках кримінального провадження за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. Як повідомляла KВ, у 2018 році, це підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися ще декілька осіб, у тому числі керівник підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України. Засідання цього суду по даному питанню повинно було відбутися ще 26 жовтня 2022 року, але чи відбулося воно, наразі на сайті "Судової влади України" та Держреєстрі судових рішень не уточнюється. Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен Втім, ВІталій Козубський в інтерв'ю КВ катогрично спростував всі звинувачення на свою адресу. Читайте: Виталий Козубский: “Единый е-билет в Киеве уже внедрен” Після звільнення Козубського, з 12 липня 2020 року, обов'язки директора КП “ГІОЦ” виконує перший заступник керівника цього підприємства Оксана Мисак.  Дане КП знаходиться в підпорядкуванні Департамента інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, який з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цю структуру очолював скандально відомий Юрій Назаров. Саме за часів роботи останнього столичні КП, які підпорядковані Департаменту ІКТ КМДА, отримували сотні мільйонів гривень на “цифровізацію” Києва, що нерідко призводило до скандалів. Один із таких – кримінальне провадження за фактами присвоєння бюджетних коштів при впровадженні в столиці системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова  Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Фото: колаж KВ КиївВлада

Уже найближчим часом столична міськрада може затвердити нове Положення про інвестиційні конкурси. Згідно з проєктом рішення, який на розгляд депутатів подав Департамент економіки та інвестицій КМДА, процеси залучення інвесторів до будівництва та реконструкції об'єктів комунальної власності хочуть суттєво переформатувати. Зокрема, чиновники пропонують не допускати до участі в інвестконкурсах компанії, які пов'язані з рф, дозволити потенційним інвесторам самостійно знаходити інвестпроєкти і подавати їх на розгляд  влади, створити спеціальний орган, який буде моніторити інвестиційні процеси тощо. Крім того, що дуже важливо, у КМДА обіцяють нарешті організовувати онлайн-трансляції засідань інвесткомісії та почати публікувати усі інвестугоди. Втім, деякі норми цього документу наразі викликають питання. Наприклад, у столичній міськдержадміністрації хочуть скасувати загальні критерії вибору переможців конкурсів – розробляти такі вимоги окремо для кожного проєкту. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київрада може затвердити нове Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо об’єктів комунальної власності територіальної громади столиці (далі – Положення про інвестиційні конкурси).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-1351/ПР було зареєстровано в столичній міськраді ще 29 вересня 2022 року. Суб'єктом подачі цього документу виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У разі його затвердження, діюче Положення про інвестиційні конкурси (затверджено рішенням Київради №528/1189 від 24 травня 2007 року зі змінами, внесеними міськрадою протягом 2011-2013 років) буде визнано таким, що втратило чинність. Минулого тижня, 18 жовтня 2022 року, цей проєкт рішення було підтримано постійною комісією Київради з питань власності. Перед винесенням даного документу в сесійний зал столичної міськради його мають розглянути ще низка комісій, у тому числі – з питань бюджету і соціально-економічного розвитку. Згідно із запропонованим до розгляду документом, столична влада планує суттєво змінити окремі процедури інвестиційних процесів, щоб створити “сприятливі умови для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку Києва”. Зокрема, проєктом рішення передбачено розширення переліку об'єктів інвестування – тих об'єктів комунальної власності громади Києва, для розвитку або “для відродження” яких можливе залучення інвестицій від фізичних та юридичних осіб. У документі вказано, що, крім можливості вкладення коштів у будівництво і реконструкцію житлових будинків та інших будівель і споруд, яка існує наразі, планується дозволити компаніям інвестувати кошти у розвиток рухомого майна, що перебуває в комунальній власності, науково-технічну продукцію, майнові права тощо.  При цьому столична влада планує “звузити” коло потенційних інвесторів, заборонивши окремим категоріям юридичних осіб брати участь у відповідних конкурсах. Зокрема, Департамент економіки та інвестицій КМДА пропонує не допускати до участі в конкурсах юридичних осіб, пов'язаних з державою-агресором (російською федерацією. – KВ) – якщо їхні власники є резидентами цієї країни, якщо такі компанії зареєстровані в даній державі тощо. Разом з тим, деякі обмеження щодо можливості участі в інвестконкурсах пропонується зняти. Наприклад, у проєкті нового Положення відсутня вимога стосовно того, що майно або частина майна потенційного інвестора не може перебувати в податковій заставі або знаходитись під арештом, як це було передбачено діючим Положенням.  Усі інші обмеження щодо потенційних інвесторів столична влада планує зберегти. Серед таких – що до конкурсів не можна допускати компанії-банкрутів; компанії, які не виконали або неналежним чином виконали інші інвестиційні договори; компанії, які не надали документи, що підтверджують їх фінансові можливості щодо забезпечення виконання умов інвестконкурсів тощо. Також столична влада планує дещо змінити процес відбору об'єктів, на які можна залучати інвестиції. Для цього проєктом рішення пропонується ввести таке поняття як “ініціатор інвестиційного конкурсу”. Мова йде про тих юридичних та фізичних осіб, які можуть надавати КМДА свої “пропозиції щодо реалізації тих чи інших інвестиційних проєктів”. Серед ініціаторів конкурсів, за пропозицією Департаменту економіки та інвестицій КМДА, можуть бути структурні підрозділи столичної міськдержадміністрації та різні установи і підприємства, що знаходяться в комунальній власності Києва. Проте, цей перелік не є вичерпним. Вочевидь, мова йде також про приватні компанії, адже проєктом Положення передбачено, що ініціатор інвестконкурсу може брати участь у цьому конкурсі. Тобто, потенційні інвестори зможуть самі обирати об'єкти для інвестицій (т.зв. “інвестиційні ініціативи”), попередньо погоджувати їх з чиновниками, після чого – боротися за право інвестувати у такі проєкти з іншими компаніями.  Цікавий факт. Проєктом нового Положення передбачено, що “у разі, якщо різними ініціаторами конкурсу подані заяви про інвестиційну ініціативу, одночасна реалізація інвестпроєктів за якими неможлива, розглядається заява про інвестиційну ініціативу, що надійшла та була зареєстрована раніше”. Фактично чиновники мають на увазі наступне: якщо декілька потенційних інвесторів запропонують вкласти кошти у один і той самий об'єкт, але їхні пропозиції стосовно того, що має бути побудовано на його місці, будуть відрізнятися, на конкурс з високою ймовірністю буде виноситися ініціатива саме тієї компанії, яка першою внесла свою пропозицію.  Можна припустити, що запропонована норма може мати скандальні наслідки, адже столична влада фактично введе принцип “хто перший встав, того і тапки”. Наприклад, якщо декілька потенційних інвесторів запропонують реконструювати покинуту будівлю комунальної школи, є вірогідність, що на конкурс буде винесена ініціатива, подана першою. Навіть якщо ця пропозиція буде передбачати будівництво чергового житлового комплексу, а усі інші ініціативи будуть стосуватися саме створення на базі покинутої будівлі нового навчального закладу, яких столиці, як відомо, не вистачає. Читайте: Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ Згідно з проєктом Положення, основна роль у процесах відбору інвесторів, як і наразі, буде відведена інвестиційній комісії при КМДА – колегіальному органу, який створюється столичною міськдержадміністрацією. Згідно з проєктом Положення, до складу цієї комісії повинно входити 18 осіб – 9 депутатів Київради, директора КП “Київське інвестиційне агентство” (КП “КІА”), керівники 7 структурних підрозділів КМДА, а також перший заступник голови КМДА, який традиційно стає головою цієї комісії (наразі це Микола Поворозник, на колажі ліворуч. – KВ). У діючому Положенні не врегульовано питання щодо загальної кількості членів цієї комісії – лише вказано, що вона формується за принципом “50% – депутати Київради, 50% – чиновники КМДА” (без уточнення посад).  Сама процедура проведення інвестиційних конкурсів суттєво не зміниться. Згідно із запропонованим проєктом рішення, у випадку його затвердження, цей алгоритм буде виглядати наступним чином. Ініціатори конкурсів повинні звертатися до КП “КІА” з заявою про “інвестиційну ініціативу”, до якої повинні бути додані наявні у них документи та матеріали щодо інвестиційного проєкту. Після цього вказане КП здійснює аналіз поданих документів та у випадку відсутності своїх зауважень – подає їх на попереднє погодження профільних структурних підрозділів КМДА. Отримавши дані погодження, КП “КІА” повинно подати ці пакети документів на розгляд до Департаменту економіки та інвестицій КМДА, який у свою чергу має подати їх на розгляд інвестиційної комісії КМДА. Саме цей орган визначає, чи потрібно залучення інвестицій у кожному конкретному випадку. Якщо комісія приймає позитивне рішення, Департамент економіки та інвестицій КМДА готує проєкт розпорядження Київського міського голови про підготовку та проведення інвестконкурсу.  Після цього починається період т.зв. “передінвестиційних робіт”, які має виконувати КП “КІА” за погодженням профільними структурними підрозділами КМДА. Серед таких робіт – визначення замовника реалізації інвестпроєкта (це може бути КП “КІА”, інші столичні КП або структурні підрозділи КМДА тощо), розроблення пропозицій щодо умов інвестконкурсу, розроблення проєкту інвестдоговору тощо. Після завершення цих робіт інвестиційна комісія приймає рішення про проведення конкурсу, затверджує текст оголошення про його проведення, визначає строк подання пакетів документів для участі в ньому тощо. Отримавши заявки від потенційних інвесторів, вказана комісія вчергове збирається та колегіальним рішенням обирає переможця, після чого його має затвердити міський голова Києва своїм розпорядженням. Надалі між переможцем, замовником інвестконкурсу і Департаментом економіки та інвестицій КМДА укладається відповідний інвестиційний договір. Примітно, що у КМДА пропонують скасувати конкретні критерії, за якими інвестиційна комісія має визначати переможців вказаних конкурсів. Мовляв, вони будуть встановлюватися окремо для кожного інвестиційного проєкту. Для прикладу, в діючому Положенні було передбачено сім основних критеріїв (плюс “інші критерії, встановлені членами комісії”), зокрема – “найкращі пропозиції, спрямовані на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури”, “найвища ціна 1 кв. м від грошової оцінки вартості майна (по об'єктах, які підлягають реконструкції, реставрації), “найкращі умови використання об'єкта інвестиції для надання послуг щодо задоволення громадських потреб” тощо. Чи не буде використовуватися інвестиційною комісією така “розмитість” формулювань при визначенні переможців, покаже час. З високою ймовірністю можна припустити, що буде. Читайте: Монополия и преференции: как власти Киева отдают инвесторам остановки общественного транспорта Також в Департаменті економіки та інвестицій КМДА вирішили зробити процедуру проведення інвестконкурсів більш відкритою та прозорою. Принаймні, така “обіцянка” зафіксована в проєкті нового Положення. Зокрема, столична влада має наміри організовувати онлайн-трансляції засідань інвестиційної комісії на офіційному сайті КМДА, а також оприлюднювати протоколи цих засідань (впродовж трьох днів з моменту їхнього проведення) і навіть нарешті почати публікувати повні тексти інвестиційних договорів (протягом п'яти днів з моменту укладення) на тому ж веб-порталі.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Таку ініціативу дійсно можна назвати революційною, адже столична громадськість та журналісти завжди жорстко критикували столичну владу за “утаємничення” процесів визначення інвесторів. Нагадаємо, діючим Положенням передбачена лише публікація інформаційних оголошень про проведення таких конкурсів, а у якості “жеста доброї волі” Департамент економіки та інвестицій КМДА лише іноді оприлюднював новини про рішення, прийняті інвестиційною комісією (без публікації протоколів цих засідань. – KВ). Про онлайн-трансляції засідань та публікацію інвестдоговорів мова взагалі не йшла. У випадку зі вказаними угодами чиновники пояснювали “секретність” тим, що вони, мовляв, “містять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю”. Через це, до речі, чиновники в окремих випадках навіть показувати дані документи депутатам Київради. Читайте: Протеже Плиса скрывает от депутатов Киевсовета инвестиционные договора Варто зазначити, що наразі невідомо, чи планують чиновники в умовах воєнного стану виконувати норму запропонованого Положення щодо організації онлайн-трансляцій. Адже саме з безпекових причин, наприклад, Київрада наразі не транслює свої пленарні засідання в “прямому ефірі”. Цілком можливо, що при затвердженні даного проєкту рішення депутати столичного муніципалітету пропишуть в ньому “поправку” стосовно того, щоб відеотрансляції оприлюднювались не в режимі реального часу, а в записі. Існує й інший варіант: КМДА просто не буде організовувати “прямі ефіри” з засідань інвестиційної комісії, посилаючись на те, що чиновники і депутати бояться ракетних обстрілів. Тим самим представники влади порушать норми Положення, але їх це навряд чи збентежить. Ще одним нововведенням, які Департамент економіки та інвестицій КМДА пропонує до затвердження, є можливість створення спеціального “консультативно-дорадчого органу”, який повинен моніторити, як учасники інвестиційного процесу (діючі та потенційні інвестори, представники міської влади тощо) “дотримуються вимог законодавства”. Заплановано, що можливість створення такого органу буде покладена на міського голову.  Згідно з проєктом Положення, до складу даного органу можуть бути включені, зокрема, “незалежні експерти, іноземні спеціалісти, представники громадськості”, а його головна функція – аналіз документації по інвестконкурсах, надання інвестиційній комісії рекомендацій щодо усунення зауважень по вказаній документації тощо. На інвестиційну комісію КМДА планується покласти зобов'язання щодо обов'язкового розгляду цих зауважень, проте ця комісія сама зможе вирішувати, чи сприймати їх, чи ні. Під час розгляду цього проєкту рішення на засіданні комісії Київради з питань власності 18 жовтня 2020 року директорка Департаменту економіки та інвестицій Наталія Мельник (на колажі праворуч) повідомила, що при розробці даного документу “було враховано рекомендації антикорупційної ради при Київському міському голові, експертів з "ACC Transparency International" та представників громадськості”. Вочевидь, цей факт настільки вразив депутатів, що вони не виразили жодного зауваження до запропонованого документу.  Єдиним виключенням стала репліка голови комісія Михайла Присяжнюка (фракція “Слуга народу”) стосовно того, що міській владі потрібно попрацювати над тим, щоб автоматизувати процеси організації інвестконкурсів, наприклад – проводячи їх на певних електронних платформах. Втім, Наталія Мельник відповіла йому, що наразі можливості для цього відсутні, тому що в Україні немає сервісів, за допомогою яких можна було б організувати такий процес. Як неодноразово повідомляла KВ, процедури визначення інвесторів в столиці ніколи не відрізнялися відкритістю, завдяки чому міська влада має можливість організовувати роботу з інвесторами "в ручному режимі" і не звітуючи перед громадськістю. Як наслідок – наразі у відкритому доступі повністю відсутня інформація про кількість укладених інвестиційних договорів, ступінь їхнього виконання, суми грошових коштів, які міській громаді приносить реалізація таких угод тощо. Більше того – багато хто, у тому числі й депутати Київради, взагалі не знають, за якою процедурою проводяться інвестиційні конкурси, які права та обов'язки при цьому мають інвестори і столична влада і т.д. Журналісти і експерти неодноразово критикували діюче Положення про інвестиційні конкурси, які міська влада затвердила ще за часів мера Леоніда Черновецького. Хоча столична міськрада до 2013 року вносила до відповідного рішення низку змін, більшість недоліків цього документу не було усунуто. У 2015 році КМДА розпочала підготовку до затвердження нового Положення про інвестиційні конкурси. Тоді в Київраді було зареєстровано проєкт рішення, який мав суттєво переформатувати інвестиційні процеси в столиці. Зокрема, вказаним документом пропонувалося введення поняття “ініціатор інвестконкурсу” – саме те, що столична влада пропонує наразі. Також цим проєктом КМДА планувала розширити і уточнити перелік об'єктів, до яких можуть бути залучені інвестиційні ресурси.  22 лютого 2018 року столична міськрада затвердила цей документ у першому читанні, пообіцявши надалі допрацювати його та винести на остаточне затвердження.  Читайте: Администрация Кличко начнет назначать инвесторов по закону Тоді перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявляв, що процедуру треба швидко міняти, бо вона давно не відповідає вимогам законодавства. При цьому, у другому читанні даний проєкт рішення так і не було затверджено саме через позицію керівництва КМДА, яке наполегливо не бажало гарантувати прозорість роботи інвесткомісії та публікувати укладені інвестиційні договори. Читайте: Публичность не для инвестиций: в администрации Кличко предпочитают работать по схемам времен Черновецкого Як результат, в КМДА до сьогоднішнього дня можуть собі дозволити проявляти надмірну “щедрість” до ряда потенційних інвесторів, а деякі інвестиційні конкурси явно направлені на “розбазарювання” майна територіальної громади. Один приклад. 2 грудня 2021 року столична міськрада розглядала проєкт рішення, згідно з яким керівництво КМДА запропонувало погодити знесення будівель автобусного парку №4 на вул. Миколи Краснова, 25 (Святошинський район), який знаходиться на балансі КП “Київпастранс” та на місці якого Департамент економіки та інвестицій КМДА запропонував побудувати багатофункціональний житловий комплекс шляхом проведення інвестконкурсу. Під час обговорення цього питання в сесійні залі міськради окремі депутати висловлювали думки стосовно того, що в даному випадку інвестконкурс – це своєрідне “прикриття”, щоб якась компанія на невстановлених умовах отримала у своє користування під комерційні інтереси 3,2 га землі. Ці та інші претензії не мали жодного результату, і документ все ж було затверджено. Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем Нагадаємо, Наталія Мельник очолює Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада внесла зміни до своїх ключових фінансових документів – бюджету Києва на 2022 рік та Програму економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки (в частині фінансування на поточний рік). Зокрема, було вирішено наповнити статутні капітали КП “ФК “Житло-Інвест”, КП “Київтеплоенерго” та комунальних керуючих компаній (загальна сума – 2,3 млрд гривень), компенсувати приміським громадам, які постраждали від російської агресії, збитки за зруйновану інфраструктуру (235 млн гривень), та навіть збільшити фінансування на будівництво багатостраждального Подільсько-Воскресенського мостопереходу (133,2 млн гривень державної субвенції). Окремі депутати під час розгляду цього питання виразили невдоволення тим, як Київська міськдержадміністрація (КМДА) визначає пріоритетні напрямки розвитку міста, але ці претензії не мали жодного результату. Як стало відомо KВ,11 жовтня 2022 року депутати столичної міськради внесли зміни до бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідні проєкти рішення №08/231-1304/ПР (суб'єкти подачі – секретар Київради Володимир Бондаренко та Департамент фінансів КМДА) і №08/231-1303/ПР (суб'єкти подачі – все той же Бондаренко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані у Київраді ще 16 вересня 2022 року. Згідно з ухваленими під час засідання Київради змінами, депутати встановили, що доходи бюджету Києва у 2022 році мають становити 68,6 млрд гривень (замість 68,8 млрд, які були встановлені при коригуванні бюджету в липні), а витрати – 72,1 млрд гривень (замість 72,2 млрд, встановлених при вказаних коригуваннях). Таким чином столична влада визначила, що міська скарбниця матиме дефіцит у розмірі 3,5 млрд гривень. В рамках нових коригувань бюджету Київрада збільшила фінансування деяких напрямків видатків – як за рахунок надходжень до міської скарбниці різноманітних податків та зборів, так і за рахунок перерозподілу коштів.  Так, було вирішено профінансувати наповнення статутного капіталу КП “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Інвест” на суму 1,6 млрд гривень. Як повідомляла КВ, ці грошові кошти підприємство планує направити на “реалізацію своїх статутних завдань і на участь у виконанні деяких заходів, визначених Міською цільовою програмою забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки”. Раніше Київрада обіцяла виділити вказаному КП трохи більше коштів на це – 2 млрд гривень.  Ще 700 млн гривень у якості внесків до статутних капіталів отримають КП “Київтеплоенерго” та усі 10 комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду – дане фінансування вони мають витратити у тому числі на підготовку до опалювального сезону. Нагадаємо, що на ці цілі раніше збирались витратити 1,5 млрд гривень, тобто – поки що дане питання вирішили на половину.  Читайте: Столична влада виділила 1,5 млрд гривень на підтримку “Київтеплоенерго” та комунальних керуючих компаній Крім того, столична влада вирішила виділити Департаменту муніципальної безпеки КМДА “додаткові” 231,5 млн гривень. Ці кошти чиновники зможуть витрачати на утримання оперативно-рятувального складу Київської аварійно-рятувальної служби, задіяного в ліквідації наслідків ракетних бомбардувань з боку військ рф, на придбання аварійно-рятувальної техніки для вказаної служби, на матеріально-технічне забезпечення сил оборони столиці в рамках програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки” тощо. Читайте: На цивільний захист в столиці передбачили більше часу та грошей та Столична влада більш ніж у чотири рази збільшила фінансування програми “Захисник Києва” на 2022 рік Також в рамках цих коригувань міська влада погодила виділення із бюджету компенсації сільським, селищним та міським територіальним громадам Київської області, які навесні 2022 року стали на шляху ворога, що збирався захопити столицю України. Так, по 50 млн гривень отримають громади Бучі, Бородянки і Макарова, по 30 млн гривень отримають громади Іванкова та Великої Димерки, 15 млн гривень отримає громада Бишева, ще по 5 млн гривень отримають громади Баришівки та Немішаєва (загалом – 235 млн гривень). Ці гроші громади зможуть направити на відновлення пошкодженої та зруйнованої інфраструктури. Читайте: Столиця витратить 175 мільйонів гривень на відбудову зруйнованих містечок Київщини При цьому Київрада зменшила обсяги фінансування по низці напрямків. Так, було вирішено зменшити на 663,3 млн гривень видатки, які були передбачені на утримання та розвиток метрополітену. На 423,8 млн гривень було зменшено фінансування на компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян в комунальному автомобільному та електротранспорті; на 91 млн гривень – видатки на будівництво установ та закладів культури; на 18,2 млн гривень – видатки на проєктування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури тощо. Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року Що стосується змін до Програми соціального та економічного розвитку на 2021-2023 роки, то мова йде про перерозподіл фінансування на проведення різноманітних капітальних ремонтів та будівництв, проведення яких заплановано в поточному році (т. з. “капітальні вкладення”).  У КМДА це пояснили тим, що на деяких об'єктах роботи було призупинено, а тому заплановані на них видатки можна направити на "пріоритетні напрями та заходи, що потребують першочергового фінансування в умовах воєнного стану". Зокрема, мова йде про наповнення резервного фонду бюджету, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджету або викликані надзвичайними обставинами. Під час пленарного засідання директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник (на колажі праворуч) повідомила, що загальна сума зменшення видатків на капітальні вкладення складає 6,29 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: Київрада направила до резервного фонду столичного бюджету додаткові півмільярда гривень Так, столична міськрада, зокрема, “зняла” усі 105 млн гривень, які було передбачено на реконструкцію трамвайних ліній від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та від вул. Гната Юри до ЗАТ “Кисневий завод”, усі 39,4 млн гривень, що планувалося витратити на будівництво велосипедної доріжки по маршруту “Солом'янка – Центр”, частину фінансування реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Перемоги та вул. Вадима Гетьмана на суму 60,6 млн гривень (усього на 2022 рік на реалізації цього проєкту було заплановано 293,4 млн гривень), частину видатків на будівництво Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до просп. Оболонського на суму 18,6 млн гривень (усього в поточному році планувалося витратити на це 114 млн гривень) тощо. При цьому, міська влада все ж таки збільшила обсяги видатків на окремі проєкти. Зокрема, із 20 млн гривень до 181 млн гривень було збільшено фінансування в 2022 році технічного переоснащення сміттєспалювального заводу “Енергія” (підпорядкований КП “Київтеплоенерго”) в частині системи очищення димових газів. Також, серед іншого, на 133,2 млн гривень – з 1,07 млрд гривень до 1,2 млрд гривень – було збільшено кошторис проведення у 2022 році робіт із будівництва Подільсько-воскресенського мостового переходу. В даному випадку мова йде про направлення на ці роботи коштів “державної дорожньої субвенції”. Читайте: КГГА снова сняла финансирование со строительства метро на Виноградарь и направила на “проекты Комарницкого” Останній напрямок видатків викликав невдоволення в окремих депутатів Київради з фракції “Слуга народу”. Вони виразили думку, що ці грошові кошти можна було би направити на заміну трамвайних колій, а не на, цитуємо, “вєчно строящійся мост”. Також представники вказаної політичної сили обурилися тим, що міська влада витрачає значні об'єми фінансування на високовартісні проєкти, ігноруючи більш “приземлені” проблеми. Наприклад, депутати з президентської партії обурилися “відрами у школах” – ймовірно, мова йшла про відсутність туалетів в укриттях, які були облаштовані в навчальних закладах. Проте ці претензії не мали конструктивного результату. Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2022 рік було затверджено рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року. Тоді Київрада визначила, що дохідна частина бюджету має складати 68,9 млрд гривень, видаткова – 66,9 млрд гривень. Протягом поточного року столична влада 5 разів вносила зміни до цього фінансового документу (без урахування коригувань від 11 жовтня 2022 року) – як в частині доходів та видатків, так і в частині напрямків розподілу бюджетного фінансування.  У свою чергу, програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. При цьому, і затвердження  двох вказаних фінансових документів, і внесення змін до них майже завжди супроводжується скандалами: депутати Київради регулярно критикують КМДА за її бачення “пріоритетності напрямків розвитку міста”. Читайте: Кредит недоверия Кличко. Почему депутаты Киевсовета отказались “вслепую” переписывать бюджет Киева-2020 Нагадаємо, Наталія Мельник очолює Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік (на колажі ліворуч). Фото: колаж КВКиївВлада