23 листопада 2018 року Верховною Радою було прийнято законопроект №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”. В цьому документі, серед іншого, міститься норма, яка передбачає ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним паливом. Цю норму було включено до закону нібито з метою наведення ладу на роздрібному ринку автомобільного палива, а особливо - з метою викорінення так званої проблеми “нелегальних” АЗС. В усякому разі, про це переможно рапортує об’єднання найбільших мереж АЗС країни - Нафтогазова асоціація України, члени якої не приховують, що доклали значних зусиль для того, щоб норма про ліцензування АЗС в законодавстві з’явилася. Ліцензування АЗС - досить дивний крок держави, особливо на фоні урядових декларацій щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності і взяття курсу на скорочення видів діяльності яка підлягає ліцензуванню. Вже відмінені ліцензії, наприклад, на: виробництво пестицидів;  проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт; виконання авіаційно-хімічних робіт; виробництво автомобілів та автобусів; виробництво хімічних джерел струму (батарейок) та їх утилізації; операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; виробництво ракет; імпорту сировини для виготовлення ліків; та багато інших видів діяльності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чому великі мережі АЗС так були зацікавлені у введенні ліцензування - не складно здогадатись. Цю норму можна порівняти з застосуванням ядерної зброї у військових конфліктах. Саме так. В багаторічній боротьбі паливних монополістів проти незалежних гравців автопаливного ринку від малого та середнього бізнесу великі мережі АЗС нарешті отримали суперзброю, на право володіння якою не шкодували ні сил, ні фінансових ресурсів. Тільки перший пункт ліцензійних умов – цільове призначення земельної ділянки – вже переважну більшість невеликих гравців ставить поза законом. Та чи наведе додаткове державне регулювання лад на ринку автопалива? Чи саме такого ладу потребує цей ринок? Чи справді на цьому ринку існує “непорядок”? Чи вирішить ліцензування справжні проблеми ринку? Чи вплине ліцензування на долю, наприклад, незаконної АЗС на вул. Ревуцького в Києві, яку будує одна відома мережа? Можна було б і повірити у добрі наміри паливних монополістів та чиновників, але згадана АЗС на вул. Ревуцького - маркер, який перекреслює будь-які їх спроби переконати суспільство у добрих намірах. Читайте: Прокуратура Киева через суд требует снести незаконную АЗС “ОККО” на Ревуцкого Коротко нагадаю: АЗС будується з порушенням більшості існуючих вимог щодо розміщення таких об’єктів, майже впритул до житлових багатоповерхівок та ще й в такому місці, де, з точки зору міської естетики, заправка виглядає дуже сумнівно. А головне - місцеві мешканці вже скоро як два роки ведуть криваву, в прямому сенсі слова, боротьбу проти цього об’єкту. Киян били, умисно псували їх майно, шантажували. Де весь цей час були державні та міські органи влади які повинні контролювати питання законності будівництва подібних об’єктів? Читайте: На скандальной стройке заправки на Ревуцкого опять неспокойно (фото, видео) Чому мер Києва Віталій Кличко довгий час, незважаючи на криваві сутички, взагалі робив вигляд, що нічого не відбувається, а коли мовчати вже стало зовсім незручно, гучно пообіцяв підтримку киянам - і згодом знов самоусунувся від цього питання? Чому Київрада не проголосувала за розірвання договору оренди на цю ділянку? Де Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) (директор департаменту Андрій Фіщук, - KV) , який так багато зробив і робить для знищення дрібних київських підприємців, а “слона” чомусь не бачить? Читайте: На улице Ревуцкого в Киеве около 30 машин облиты кислотой (фото) Де Департамент містобудування та архітектури КМДА (директор департаменту Олександр Свистунов, - KV)? Де Департамент земельних ресурсів КМДА (директор департаменту Петро Оленіч, - KV)? Де Дарницька РДА (в.о. голови Петро Захарченко, - KV)? Де МНС? Де санітарно-епідеміологічна служба? Де екологічна інспекція? Де Мінрегіон із своїми державними будівельними нормами? Де взагалі вся державна дозвільно-погоджувальна система і контролюючі органи? Читайте: “Галнафтогаз” пообещал вместо заправки в Киеве на Ревуцкого сделать кафе Їх мовчання і пасивність ще раз підтверджують істину про абсолютну неспроможність та неефективність існуючого державного нагляду за виробничою, будівельною, промисловою, санітарною, екологічною, протипожежною та техногенною безпекою. Вся ця система - це механізм, який служить сам собі і використовується як засіб для переформатування ринків та знищення конкуренції на користь потужних учасників в різних галузях. Суспільство вже звикло, що за намірами держави навести лад в якійсь сфері дуже часто стоїть чийсь конкретний фінансовий інтерес. Читайте: Прокуратура обвинила депутата Киевсовета Новикова в избиении полицейских во время побоища на Ревуцкого Ну, а Нафтогазова асоціація України, членом якої є підприємство, під чиїм брендом будується АЗС на Ревуцького, чудово демонструє, як насправді це об’єднання великих мереж АЗС трактує власні лозунги, прописані у дивному документі під пафосною назвою “Кодекс етики учасників Нафтогазової асоціації України”. Один з лозунгів переконує, що учасники асоціації поділяють “такі ключові цінності, як Чесність, Надійність, Добропорядність, Безпеку та Повагу до людей”. Мабуть, киян, яким не пощастило жити на Ревуцького, великий автопаливний бізнес людьми не вважає - і чиновники міські та державні цю думку поділяють. Читайте: “ОККО” заподозрили в очередном незаконном строительстве заправки в Киеве Ставлю до відома “чесних, надійних та добропорядних з повагою до людей”, що квартири деяких мешканців вул. Ревуцького досі під арештом за позовом будівельної компанії, яка будує АЗС для вашого учасника. І досі тривають судові засідання, ініційовані забудовником щодо відшкодування збитків, яких йому нібито було нанесено протестами місцевих жителів. Сума, яку таким чином намагаються “збити” з простих киян за порушення їхніх же прав, – 1 913 627 гривень. І наостанок сакраментальне питання: чи отримає ліцензію АЗС на вул. Ревуцького в Києві? Читайте: Бензинові барони прориваються у королі Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців" KиевVласть

Проблема домашнього насильства неймовірно важлива навіть у світових масштабах. До поліції звертаються лише 10-15% постраждалих від такого насильства. На початку листопада у Фастові 51-річний чоловік через ревнощі викинув дружину з вікна четвертого поверху. За даними правоохоронців між подружжям на ґрунті ревнощів виникла сварка. Після рукоприкладства зіштовхнув дружину через вікно квартири, розташованої на четвертому поверсі житлового будинку. У результаті  завданих травм під час домашнього насильства жінка померла, а чоловікові загрожує позбавлення волі строком до 15 років. Згідно з законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" в Кримінальному кодексі є стаття, яка передбачає покарання за даний вид насильства. Згідно ККУ "домашнє насильство" – умисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство щодо нинішнього чи колишнього чоловіка або дружину чи іншого родича, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За порушення закону загрожує покарання у вигляді 150-240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 2 років. Київ став першим містом в Україні, де Міністерство юстиції в жовтні започаткувало ініціативу “Сімейні радники”. Це нова спільна ініціатива Мін’юсту, системи безоплатної правової допомоги та громадськості, спрямована на забезпечення захисту прав громадян у сфері сімейного права. Наразі потерпілі від домашнього насильства уже не залишаться сам на сам зі своїми проблемами. На захисті їхніх інтересів стоятимуть волонтери, які захищатимуть і надаватимуть їм необхідну допомогу. Це - комунікатори між людьми, які потребують допомоги, і тими інституціями, які забезпечують надання цієї допомоги, які самі раніше були в складних життєвих ситуаціях.  Вони - лідери суспільної думки у власній громаді, волонтери Міністерства юстиції, що допомагають громадянам, які потерпають від домашнього насильства, несплати аліментів та інших сімейних проблем. Також вони на місці з’ясовуватимуть ситуацію щодо кожного конкретного випадку й одразу розв’язуватимуть проблему, а не відкладатимуть питання подалі в шухляду. Тепер більше не буде замовчувань, а приказка типу “б’є - значить любить” відійде в минуле. Відтепер сімейні радники співпрацюватимуть з юристами системи безоплатної правової допомоги, фахівцями державної виконавчої служби Мін’юсту, психологами, співробітниками Міністерства соціальної політики, Національної поліції і за потреби - з представниками інших органів влади. Першими сімейними радниками у столиці стали Віта Чигрина та Наталя Демченко. Нещодавно Віта Чигрина сама опинилася в скрутній ситуації: залишившись без документів і власної домівки, вона виховує п’ятьох дочок, допомагає жінкам із важким розлученням і бореться за їхні права всупереч 25 рокам нещасного шлюбу, домашньому насильству та браку коштів. Це саме той випадок, коли життєві труднощі не ламають, а надають сил. Тепер Віта на волонтерських засадах як сімейний радник допомагає іншим, хто, як і колись вона, опинився у скрутній життєвій ситуації й самостійно не може вибратись із неї. Наталя Демченко, засновниця руху “Дитина має право”, теж потерпала від помсти чоловіка після розлучення. Несплата аліментів, насильство та шантаж - це всі ті неприйнятні речі, з якими зіткнулася жінка. Сьогодні вона допомагає іншим впоратись із сімейними негараздами. Як працюють сімейні радники? Вони працюють на безоплатній основі у Центрах бюро правової допомоги разом з представниками державної виконавчої служби, психологами та юристами БПД.  Щоденна робота юстиції із захисту прав громадян надала нам можливість проаналізувати реальні проблеми людей і чітко організувати роботу різних структур заради оперативного їх розв’язання. Фактично сімейні радники визначатимуть проблеми громадян у соціальних мережах, надаватимуть інформацію щодо захисту їхніх прав, організовуватимуть спеціалізовану та професійну допомогу державних органів влади. Спеціалісти пройшли належну підготовку. Вони навчились, як взаємодіяти і спілкуватися з постраждалими від насильства, організовувати злагоджену та оперативну роботу всіх структур заради досягнення максимального результату. Робота сімейних радників - новий проект для України. Лише 2017 року в Україні вперше з’явились так звані параюристи. Такі громадські радники інформують своїх сусідів про їхні права, працюють над правопросвітою, перенаправляють людей до кваліфікованих юристів або відповідних громадських організацій, супроводжують громади у вирішенні дотичних до права питань (пільги, дороги, освіта, будівництво). Наприклад, у Сумській області громадська радниця допомогла мешканцям будинку скласти звернення до сільського голови щодо впорядкування прилеглої території: було спиляно старі дерева, перекладено дорожнє покриття. Сімейні радники працюватимуть також у вужчому спектрі - над уладнанням сімейних конфліктів і допомагатимуть жертвам домашнього насильства. Куди звертатись для отримання допомоги сімейного радника? Правову допомогу у родинних питаннях можна отримати у будь-якому центрі з надання БПД, але спеціалізовані Центри працюватимуть на базі таких точок доступу: м. Київ Третій київський місцевий центр з надання вторинної правової допомоги: м. Київ, Сімферопольська, 5/1 Контактний телефон: +38 044 566-01-19 Четвертий київський місцевий центр з надання вторинної правової допомоги: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2 а Телефон: +38 (073)-593-97-60 м. Миколаїв Другий миколаївський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61 Контактний телефон:+38 (0512) 44-54-60, :+38 (0512) 44-54-61 м. Одеса Перший одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 98 Контактний телефон: +38 (048) 732-18-37, +38 (048) 732-18-38 м. Білгород-Дністровський Білгород-Дністровське бюро правової допомоги: м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, перший поверх, каб. №8,9. Контактний телефон: +38 (04849) 2-22-25 м. Львів Другий львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Львів, вул. Винниченка, 30 Контактні телефони: +38 (032) 255-65-71, +38 (032)255-36-65, +38 (097)7117991 Захищайте свої права з Мін’юстом! Читайте: Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... “Недоторкані” чи “безкарні”? Трудові права неповнолітніх. Поради юриста “Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю Що треба знати про субсидії Як протистояти поборам у школі Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

До чергових виборів Президента України залишилось чотири місяці. Цілком очевидно, що на цих виборах у діючого Президента Петра Порошенка немає жодного шансу не те що переобратися, а навіть вийти до другого туру. Очевидно це стало, мабуть, і для самого Петра Олексійовича. Відчай свого становища спонукав його на відчайдушний крок – введення воєнного стану. Навряд чи воєнний стан допоможе Порошенку виграти вибори, але відтягнути їх на невизначений термін цілком зміг би. Але Петро Порошенко переграв сам себе і зазнав нищівної поразки в стінах Верховної Ради України 26 листопада 2018 року, чим поставив хрест на своєму політичному майбутньому. Адже після того, що сталося, ніхто вже не сприйматиме його всерйоз, ніхто не сприйматиме його, як сильного політика. Він хотів зламати депутатів під своє рішення, а зламався сам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  А сталося от що. Використавши інцидент, що стався у Керченській протоці, з атакою берегової охорони прикордонників ФСБ Росії на українські судна, Петро Порошенко терміново зібрав засідання РНБО, на якому було  прийнято рішення про необхідність введення воєнного стану на території всієї країни терміном на 60 діб. Це означає, що протягом цих 60 діб не можна проводити чи оголошувати будь-які вибори, в тому числі - вибори Президента України. Розпочатися вони мають за 90 днів до самого голосування, тобто 30 грудня цього року. Старт виборчої кампанії починається з відповідного рішення Центральної виборчої комісії. Також для початку президентських перегонів Верховна Рада має прийняти постанову про призначення дати виборів. Під час воєнного стану ані ЦВК, ані парламент такі рішення ухвалювати не могли б. А якщо немає рішень про початок виборів – то немає і самих виборів. На це й розраховували Петро Порошенко та його оточення. З метою реалізації такого плану Президент підписав Указ про введення воєнного стану, ручний спікер Верховної Ради Андрій Парубій терміново скликав позачергове засідання парламенту для його затвердження. Їхній розрахунок, очевидно, ґрунтувався на тому, що депутати просто не зможуть проголосувати проти введення воєнного стану. Порошенко та його прибічники провокували парламентарів, граючи на їхніх патріотичних почуттях та відповідальності за Україну. Але бліцкриг Петра Порошенка провалився. Першим тривожним дзвіночком для президентської команди стала стримана реакція Євросоюзу та повна її відсутність з боку США. Стало очевидним, що ідею введення воєнного стану та, як наслідок, маніпуляції з виборами Президента, наші західні партнери не підтримують. Читайте: Порошенко ввел в действие решение СНБО о введении военного положения в Украине (текст решения) Але подання до парламенту Президентом було зроблено - і з цим щось треба було робити. Петро Олексійович прибув до Верховної Ради, але там його чекали опозиційні депутати, які вимагали пояснень та консультацій щодо введення воєнного стану в Україні. Депутати вимагали гарантій проведення виборів Президента вчасно, гарантій дотримання конституційних прав людини та обмеження введення воєнного стану територіями, яким реально загрожує військова агресія з боку Росії. Президент до такого розвитку подій був явно не готовий. Він відмовився проводити консультації з депутатами, надавати будь-які пояснення та навіть виступати з трибуни. І покинув стіни парламенту. Час грав проти Петра Порошенка. Адже в цей час в Нью-Йорку розпочалося засідання Ради Безпеки ООН. Там, звичайно, засудили дії Росії в Керченській протоці, але ставало зрозумілим, що ніяких активних дій проти РФ з боку США та ЄС не буде. Президент, напевно, розумів, що його редакція Указу точно не буде підтримана парламентарями. Щоб хоч якось вийти з ситуації, у яку він сам себе загнав, Петро Порошенко почав йти на поступки. Спочатку він погодився на скорочення терміну дії воєнного стану з 60 до 30 днів. Нібито для того, щоб цей термін не накладався на початок виборчої кампанії. Потім пообіцяв у грудні внести проект рішення про затвердження дати проведення виборів Президента 31 березня 2019 року. Читайте: Военное положение в Украине: в 10 областях введено ВП на 30 дней Далі Порошенко погодився на звуження території введення воєнного стану до областей, які межують з Росією та невизнаною Придністровською республікою. Тим самим він дав всім зрозуміти, що зламався. Але депутати вимагали голосування щодо призначення виборів Президента не колись у грудні, а разом з затвердженням Указу Президента про введення воєнного стану. І таке рішення довелося внести у парламент - руками спікера Андрія Парубія, якому нема чого втрачати. У підсумку, депутати затвердили введення воєнного стану на території десяти областей. Але з такими умовами і обмеженнями, що воєнним станом його можна назвати з великою натяжкою. Цинізм Петра Порошенка полягає у тому, що він не бачив жодної причини введення такого положення тоді, коли росіяни захопили Крим, коли на Донбасі збивали українські військові літаки, вертольоти та пасажирський Боїнг МН-17, коли обстрілювали зелені коридори, по яким українські військові виходили з Іловайського котла та з Дебальцево. І раптом вирішив ввести його, коли на горизонті замайоріло закінчення його політичної кар’єри. 26 листопада 2018 року вся Україна і весь світ побачили реальне обличчя українського Президента і його влади. Цинічне, знахабніле і перелякане. Але їх план провалився. Парламентарі виявилися сильнішими за Петра Порошенка. Вибори Президента відбудуться вчасно - і йому доведеться покинути кабінет на Банковій, поступившись більш гідній цієї посади людині. Людині, яка закінчить війну! Читайте: Военное положение: усечение в гражданских правах и новый орган власти Александр Трохимец, управляющий партнер правовой группы “Трохимец и партнеры”KиевVласть

Питання запровадження воєнного стану в країні назріло давно. Починаючи з 2014 року, після анексії Криму, Ілловайська, Дебальцева, Донецького аеропорту. Вчорашнє захоплення українських суден в нейтральних водах Приазов’я стало останньою крапкою. Я підтримаю запровадження воєнного стану. Але є серйозне питання щодо: - Перше - доцільності обмеження деяких прав та свобод громадян як базових демократичних стандартів. Потураються природні, основоположні та невід'ємні права людини; Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  - Друге - доцільності дії закону по всій території України. Я буду наполягати на дискусії щодо обмеження прав та свобод громадян як фундаментального питання демократії, права приватної власності, свободи слова і думки. Нагадаю лише кілька пунктів Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо заходів, які можуть здійснювати органи влади: 1) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю; 2) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка; 3) запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; 4) встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; 5) перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України; 6) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; 7) встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан; 8) регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі; 9) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку; 10) усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених цим Законом обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій. Ми повинні спочатку захистити наших громадян всередині держави, а потім розібратися з зовнішнім ворогом. Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"KиевVласть

Днями в Одесі сталась страшна трагедія. Випадково повісився 10-річний хлопчик. Дитину знайшли рідні у зашморгу з канату від шведської стінки. Дитину намагалися реанімувати, але, на жаль, вона померла в лікарні, звідки і повідомили поліцейським про подію, повідомляє відділ комунікації поліції Одеської області. Працівниками слідчо-оперативної групи попередньо встановлено, що трагедія сталася, коли хлопчик сам грався у дитячій кімнаті. Його знайшов старший брат, який зайшов у приміщення. За статистикою, в нашій країні щодня нещасні випадки призводять до загибелі 4 дітей, щотижня - цілого класу школярів і щороку - майже двох тисяч юних громадян! Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Звісно, що часто причини нещасних випадків із дітьми різні. Але відповідальність за безпеку дитини несуть батьки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Витяг з нормативно-правових актів України щодо відповідальності батьків за невиконання обов’язків по вихованню дитини: 1. Закон України “Про охорону дитинства” Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей. Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці. 2. Цивільний кодекс України Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою. 1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. 4.Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду. Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. 1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. 2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. 3.  Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (850-1700 грн.) Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн.) Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.) Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн.) 4. Кримінальний кодекс України Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 5. Сімейний кодекс України Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав 1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. 2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. 5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. 6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. 6. Закон України “Про освіту” Частина 7 ст. 9 відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Частина 3 ст. 11 Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти несуть батьки. Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти 1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини. 3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані: виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя; формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності). 7. Закон України “Про загальну середню освіту” Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту 1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України. 2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України. 3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав. Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Це варто зусиль! Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками, бродячими тваринами. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих! Читайте: Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... “Недоторкані” чи “безкарні”? Трудові права неповнолітніх. Поради юриста “Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю Що треба знати про субсидії Як протистояти поборам у школі 1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. КиєвіKиевVласть

Уряд ніби вирішив дещо підсолодити гірку “пігулку” від підвищення на 23,5 % ціни на газ для побутових споживачів. Саме так виглядає недавній дозвіл Кабміну (постанова № 829 від 10 жовтня ц. р.) на встановлення індивідуальних лічильників тепла для мешканців багатоквартирних будинків з вертикальною системою опалення. Але чи зможуть скористатися цим урядовим благом всі жителі таких будинків, що складають майже 90 % від усього житлового фонду? Згідно з урядовою постановою, мешканцям багатоквартирних будинків із вертикальною розводкою дозволено встановлювати на радіаторах (батареях) розподільники й регулятори тепла. Відтак, споживач послуги з централізованого опалення зможе самостійно контролювати облік тепла й температурний режим в квартирі. І, як очікується  – сплачуватиме лише за реально спожиті гігакалорії.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З іншого боку, це має бути стимулом і для постачальника послуги, щоб вкладати в ремонт та модернізацію опалювальних систем та труб. Адже підприємство отримуватиме прибутки не за “колгоспним” принципом, а за конкретну якість і кількість послуги з теплопостачання. А головне – величезні втрати тепла  в мережах і безгосподарність теплоенергетичних підприємств вже не компенсувалися б коштом споживача. Водночас, сьогодні, за відсутності лічильників тепла (і газу), монополістами списуються собі в кишеню величезні необліковані суми. Як результат: українці щороку втрачають 75 мільярдів гривень через те, що замість будинків “гріють” вулицю. Отже, якщо немає ретельного й точного індивідуального обліку, значить, комусь це дуже вигідно. А коли відверто, то бенефіціарами цієї вкрай неефективної системи є олігархічні “вертикально-інтегровані” підприємства та їхні покровителі у найвищих ешелонах влади. Це якраз той випадок, коли теплоенергетичні монополісти “ловлять рибу у мутній воді”, особливо на тлі перманентного підвищення ціни на газ для побутових споживачів. До того ж, є серйозні підстави вважати, що олігархічні теплокомуненерго дуже часто використовують газ саме вітчизняного виробництва, і завдяки цим корупційним схемам підвищують “тіньову” рентабельність до воістину “космічних” масштабів. Плюс – на все це накладається корупційний “комунальний податок” на споживача – у вигляді додаткової оплати за втрати в мережах і рахунків за неспожите “віртуальне” тепло у ледь теплих батареях. Думаєте, ці гроші ідуть на модернізацію тепломереж, а не на офшорні рахунки приватних і державних “бенефіціарів”? Якщо ж індивідуальні лічильники тепла будуть встановлені в квартирі кожного українця, то ці олігархічно-феодальні схеми згинуть “як роса на сонці”. Щоб зрозуміти, як ефективно провести реформу в ЖКГ і, в тому числі, в теплоенергетичному секторі, варто поглянути на досвід нашого західного сусіда – Польщі. Чому у поляків вийшло? Сьогодні у більшості українських споживачів послуги з теплопостачання практично відсутня мотивація впроваджувати заходи з енергозбереження, зменшувати споживання теплової енергії. Інша справа, коли в квартирах встановлені індивідуальні прилади обліку. Тоді мешканці платять винятково за спожите тепло, а теплокомуненерго несуть матеріальну відповідальність за втрати енергії у зовнішніх мережах та неякісне обслуговування. Ще й у цьому контексті, ідея індивідуальних теплових лічильників є вкрай нагальною, адже це – один із компонентів ефективної політики енергозбереження. Наприклад, у країнах ЄС показники економії теплової енергії - завдяки засобам індивідуального обліку - складають 30-50 %. При цьому окупність капітальних витрат -- 1,5-3 роки. Директива ЄС з енергоефективності (2006/32/ЄС) встановлює, що держави-члени зобов’язані забезпечити кінцевих споживачів індивідуальними лічильниками тепла. Єдині обмеження – це технічна можливість та фінансова доцільність й економічна обгрунтованість. Показовим у цьому сенсі є досвід наших західних сусідів – поляків. Їм також дісталося в спадок вкрай енергонеефективне житлово-комунальне господарство - із застарілими трубами й інженерними комунікаціями, неутепленими будівлями. Проте, на відміну від нас, поляки за якесь десятиліття модернізували ЖК-систему, в тому числі – опалювальні мережі. І Польщі це вдалося тому, що на те була вища політична воля, сприятливий інвестиційні клімат і широкі повноваження місцевих громад. А головне – там було здійснено радикальну демонополізацію житлово-комунальної сфери. Так, у польському місті Щецині у старих багатоквартирних будинках (аналогах наших “сталінок”, “хрущовок” і “чеських проектів”) здійснили комплексну тепломодернізацію. Спочатку провели комплексний енергоаудит кожного будинку. На опалювальних приладах були встановлені терморегулятори, в кожній квартирі – індивідуальні прилади обліку тепла, модернізували теплопункти, всебічно утеплили будівлі, теплоізолювали нежитлові приміщення й дахи. Ця “теплова” складова польської ЖК-реформи дуже швидко дала конкретний результат: у Щецині використання опалювальної енергії зменшилося на 43%. Водночас, у Варшаві – на 52%; а впровадження систем індивідуального обліку тепла в усій країні зменшило фінансові витрати споживачів на 45%. Виникає природне запитання: чому полякам вдалося, а нам годі і говорити про перспективу успішної реформи ЖК-господарства. Тож, спробуємо розібратися – чому. Газові лічильники в кожний дім – до 2050 року? На жаль, позитивний досвід поляків навряд чи вдасться втілити в Україні в найближчі роки. І попри урядові “дозволи” щодо індивідуального встановлення лічильників в українських будинків з вертикальною системою опалення, кінцеві споживачі ще тривалий час платитимуть не за реально спожиті газ і тепло, а за “середню температуру по палаті””, - виходячи з абстрактно розрахованих “норм споживання”. Це наочно демонструє ситуація зі встановленням газових квартирних лічильників. Тож, вдамося до аналогії. Наприкінці 2017 року, змінами до закону “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”, держава нібито зобов’язала підприємства-постачальників побутового газу встановити за їхні кошти газовимірювальні прилади у квартирах споживачів. Але чи поспішають газові монополісти виконувати цю норму? Особливо, з огляду на те, що термін встановлення індивідуальних лічильників газу продовжено з 1 січня 2018 до 1 січня 2021 року? Ось лише дані по Києву від Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА: із 600 тисяч столичних квартир індивідуальні газові лічильники встановлено лише в 143 353 квартирах (на кінець березня ц. р.). Причому, наразі невідомо, скільки лічильників встановлено за кошти ПАТ “Київгаз”, а скільки – за власний рахунок мешканців. Якщо газовий лічильник коштує в середньому 3 тисячі гривень, то для обладнання решти київських квартир потрібно приблизно 1 мільярд 370 мільйонів гривень. І це – не враховуючи вартості встановлення приладу. За скільки ж тоді років виконає норму закону “Київгаз”, якщо його офіційний прибуток у 2017 році, за даними Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, становив всього 9,92 млн грн. (тарифна виручка – 461,1 млн грн.)? Дуже сумнівно, що впораються за три роки. Коли ж говорити про всю Україну, то переважна більшість обл- і міськгазів, якщо вірити офіційним звітам, – збиткові. Чи пропонується урядом реалістична програма щодо встановлення індивідуальних газових лічильників у квартирах українців? Враховуючи те, що в газових монополістів катастрофічно “не вистачає” коштів навіть на власний розвиток? Можливо, прописується роль центральної влади й муніципалітетів у цьому процесі (особливо ж, у контексті мажорно-розпіареної децентралізації)? Аж ніяк. Висновок один: за нинішніх умов тотальної монополізації сфери газопостачання навіть точкове її реформування виглядає заледь не утопічним. Індивідуальні лічильники тепла: чи підйомні умови? Ще більш нереалістичним виглядає черговий урядовий прожект – щодо встановлення індивідуальних лічильників тепла у багатоквартирних будинках із вертикальною системою опалення. Особливо ж – з огляду на те, що в Україні понад третина житлових споруд потребує капітального ремонту. Тож, чи до лічильників тепла мешканцям таких будинків? Виходить, як у відомій казці про лисицю і журавля – людям подаються “страви”, яких вони не в змозі спожити. Новація уряду щодо встановлення індивідуальних теплолічильників можлива лише за наявності трьох умов. По-перше, лічильники мають бути встановлені, як мінімум, у 50 % квартир – це головна технологічна вимога. По-друге, в самому будинку має бути індивідуальний тепловий пункт, який за допомогою погодозалежної автоматики регулює витрати й температуру теплоносія в будинку і дозволяє рівномірно розподіляти тепло по квартирах, залежно від погодних умов. І, по-третє, має бути проведено енергоаудит будівлі, а його висновки повинні засвідчити фінансову окупність нової системи обліку тепла. При цьому, за результатами енергоаудиту, можуть бути запропоновані заходи для досягнення максимального ефекту від поквартирного обліку. Але виконання усіх цих умов так чи інакше гальмуватиметься із-за того, що держава і олігархи відсторонилися від проблеми, натомість переклали цю складову ЖК-реформи на плечі споживачів. За законом, встановлення індивідуальних лічильників – це не предмет спеціальної державної програми і не обов’язок теплопостачальників, а всього-на-всього - право мешканців. І ось тут виникає чи не найголовніша проблема -  інертність більшої кількості споживачів житлово-комунальних послуг. На практиці, часто неможливо навіть зібрати загальні збори мешканців багатоквартирного будинку – для прийняття спільних взаємовигідних рішень. Вже не кажу про фінансовий аспект: звідки у людей зайві гроші на теплолічильники, якщо у нас на субсидію у поточному опалювальному сезоні претендує 7 мільйонів домогосподарств, а заборгованість за ЖК-послуги по всій Україні складає близько 40 млрд гривень, з них за централізоване опалення й гарячу воду – 14,4 млрд? Як правило, питання спільного управління будинком (в тому числі – встановлення індивідуальних лічильників тепла) більш-менш ефективно вирішуються в об’єднаннях співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Втім, там, де вони не створені, всі корисні ініціативи часто “зависають у повітрі”. Це стосується і спорудження індивідуального теплового пункту, і проведення енергоаудиту, та й інших важливих питань, як-то рішення щодо “теплих кредитів” і заходів із енергоефективності. І навряд чи тут допоможуть “новітні” управителі багатоквартирних будинків, які здебільшого призначатимуться “згори”. Вони, скоріше за все, будуть зацікавлені в існуванні щонайменшої кількості проблем, які треба вирішувати. До того ж, значна частина “новобудов” так і не обладнана індивідуальними лічильниками тепла, оскільки девелопери традиційно “економлять” на всьому. В такому разі, чому б не внести відповідні поправки до чинних будівельних стандартів і норм, зобов’язавши забудовників забезпечувати нові квартири приладами обліку тепла? Але ж знову доводиться апелювати до політичної волі у проведенні реальних реформ в ЖКГ, а вірніше – до її відсутності. Чому відсторонилася держава? І останнє, проте не менш важливе. На відміну від газових лічильників, якими повинні забезпечувати споживачів газопостачальні компанії, встановлення індивідуальних приладів обліку тепла не оплачуватиметься теплоенергетичними підприємствами. Водночас, ціна за індивідуальний лічильник тепла (розподілювач, терморегулятор, байпас) на одну батарею в середньому складає 4 000 грн. Отже, для двокімнатної квартири це може обійтися від 12 000 грн.(плюс – оплата за установку). Чи знайдуться такі кошти у споживачів житлово-комунальних послуг, для яких нинішня, підвищена ціна на опалення вже є непосильною? При тому, що вони не можуть собі дозволити навіть встановлення газового лічильника, який коштує 3 000 грн. Втім, як на мене, держава, а особливо – місцеві органи влади (знову ж таки, в контексті децентралізації) просто-таки не мають права абстрагуватися від проблеми. Одна справа – дати право мешканцям багатоквартирного будинку щодо встановлення в квартирах індивідуальних лічильників тепла, а інша справа – забезпечити реалізацію цього право. В цьому контексті дуже дивно прозвучали недавні нарікання очільника “Нафтогазу” Андрія Коболєва на те, що, мовляв, централізоване опалення і постачання гарячої води є “нерентабельним” і “мертвим” – нібито, із-за встановлення багатьма українцями бойлерів і автономних котлів. Думаю, це ще раз доводить майже клінічну, “псевдоліберальну” бездіяльність влади – і найгірше, що саме в тих сферах, де без зусиль держави і приватних інвесторів нічого з місця не зрушиться. Чому, наприклад, шановному нафто-газовому керманичеві не ініціювати розробку цільової державної програми із встановлення індивідуальних лічильників тепла для громадян, де держава на першому етапі могла б, принаймні, частково взяти на себе витрати? Думаю, на проектне співфінансування радо погодилися б і міжнародні фінансові організації (ЄБРР, Світовий Банк, Міжнародна Фінансова Корпорація та ін.). Це могли б бути і спільні проекти як з ЄС, так і з окремими державами – в руслі правової й інституційної інтеграції України до Директиви з енергоефективності.  Врешті-решт, замість того, щоби щорічно виділяти скажені бюджетні гроші у 50-70 млрд. грн. на фінансування житлово-комунальних субсидій, можна було би значну частину цих коштів у цільовому режимі виділити до Фонду енергоефективності – саме на встановлення індивідуальних теплолічильників для споживачів. Не кажучи вже про те, що потрібно створити такі умови для монополістів ЖКГ, щоб вони щедро інвестували в цю сферу, а не лише збирали “вершки” з і без того збіднілих споживачів. Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”KиевVласть

Наші “реформатори” постійно розповідають, що при проведенні псевдореформи медицини перейняли найкращий світовий досвід. Як тут не згадати про Польщу, яка почала впроваджувати аналогічні зміни 19 років тому. І тепер відмовляється від нової моделі управління системою. Покажу результати перетворень цієї країни – висновки багато про що говорять. Загальні показники польської медицини За час польської реформи ВВП країни виріс у 2,7 разу. Зі збільшенням ВВП збільшувалися і медичні витрати держави – реформа супроводжувалася значним підвищенням рівня фінансування. Об’єм державного фінансування охорони здоров’я Польщі – в шість разів більше, аніж в Україні. При тому, що населення країн приблизно однакове. Всього витрат на охорону здоров’я – 34 млрд дол. З них – 20 млрд дол. держава витрачає на систему медобслуговування населення. Саме цими грошима до цього року керував аналогічний до новоствореної української Нацслужби здоров’я орган. Крім цього, держава окремо напряму фінансує і медичну службу спасіння – екстрену медичну допомогу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Які проблеми принесла реформа У Польщі, як і в Україні, не вистачало кадрів. І за 19 років реформи проблему так і не вирішили. Люди не могли навіть дочекатися прийому сімейним лікарем – по-перше, у Польщі – жорстке обмеження фінансування і об’єму діагностичних заходів. По-друге – кількості відвідувань лікаря. Це заважає швидкій діагностиці захворювань і зменшує свободу медика у прийнятті рішень. Тому пацієнти вимушені були звертатися до “приватників”. Якщо ж вони таки дочікувались прийому, на них чекала ще одна перепона – обов’язково треба задокументувати направлення від “сімейника” - до вузького спеціаліста, на стаціонар, оздоровлення чи реабілітацію. Інакше пацієнта просто не приймуть. Усі дії – чітко за правилами і протоколами. Біда тільки – це все не встигають документувати, бо немає кому! Нагадує те, що зараз впроваджують у нас? Пріоритет є тільки у смертельних випадків. Решта – місяцями очікує у чергах на всіх етапах обслуговування. І от пацієнт після кількох місяців очікування потрапляє у стаціонар. Тут його починають лікувати, та не доліковують – бо держава нерегулярно платить лікарні за перебування хворого у стаціонарі. Окрім того, ще й немає загального стандарту переліку і тарифікації послуг. Тобто, чітко не визначено скільки і за яке лікування має сплачувати держава. Це – те ж саме, що “реформа” в Україні з 20 року запровадить у лікарнях – оплата за послугу, тобто за лікування у лікарні. Читайте: МОЗ підставляє місцеву владу Результат Польської реформи медицини Україна прийняла польську модель. Ймовірно, наш МОЗ просто хоче повторення ситуації в Україні. Зважте ще на те, що Польща виділяє на оплату медичного обслуговування громадян через центральний орган, аналогічний нашій Нацслужбі здоров’я, більше, аніж в Україні - біля 20 млрд дол. на рік (або 526 дол. на людину). Порівняйте із 3,3 млрд дол. на рік (або 85 дол. на людину, з яких тільки 60 йде на медичні заклади), які витрачає Україна! І навіть за такого фінансування Польща не змогла зробити функціонування медицини, а особливо “первинки” ефективним. Як результат – у рейтингу Європейського індексу здоров’я пацієнта за 2016 рік Польща посіла 31 місце з 34. Низький рейтинг, як правило, мають країни, які витрачають на медицину великі гроші, але КПД від цього – низький. Не дарма у мережі поляки висміюють цю “реформу”. Читайте: Більшість областей України залишиться без нових “швидких” Що Польща хоче змінити У 2018 році Польща починає нову реформу охорони здоров’я. Навіть не реформу, а корінну зміну організаційно-правового механізму функціонування галузі. Влада країни хоче перебудувати ті положення, які зараз збирається впровадити українська влада. Перше. Збільшить об’єми державного страхування системи медобслуговування. Друге. Відмовиться від функціонування єдиного центрального органу фінансування. А фінансування децентралізується по воєводствам (аналог наших громад). Третє. Відмовиться від ринкового принципу формування системи медичних закладів. Функціональна ж мережа лікарень буде створена під управлінням держави. Четверте. Змінить систему фінансування медзакладів і відмовиться від принципу фінансування за надану медпослугу. Таким чином вирішиться питання надання меддопомоги більш чи менш “прибутковим” пацієнтам. Адже зараз, у залежності від категорії – пенсіонер це, дитина чи працюючий (їх, насправді, більше), медзаклад отримує різну суму за їхнє лікування. Проаналізувавши майже двадцятирічний досвід сусідів, наша влада мала би тричі подумати – чи варто його переймати. Постійно чую від наших чиновників твердження, що українська медицина реформується за кращими системами охорони здоров’я у світі. Думаю, кожен свої висновки зробить сам. Вкотре наголошую: тільки конструктивний аналіз і діалог здатні змінити нашу медицину на краще. Спуск же реформи “згори” призводить тільки до ще більшого бар’єру між чиновниками центральної влади і звичайними медпрацівниками. Страждають від цього не тільки лікарі, а й звичайні українці. Впевнений, вже скоро у нас буде можливість разом із найкращими експертами і нашими медпрацівниками розпочати повністю перекроювати систему охорони здоров’я, щоб зробити її дійсно ефективною. Читайте: Бюджети медицини країн ЄС: чому потрібно навчитися Україні Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина” KиевVласть

Фактично 2,5 роки тому наглядачем від держави за рибним господарством столичного регіону став Київський рибоохоронний патруль. Сьогодні в його віданні майже 180 тис. га водойм Київщини, на яких він повинен протидіяти браконьєрству, здійснювати нагляд за рибним промислом та сприяти відновленню іхтіофауни. Як працюється інспекторам на водоймах Києва та області, скільки вони фіксують порушень та які хабарі їм пропонують у першій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін. Порушення і порушники KV: Скільки на водоймах Києва і області Київський рибоохоронний патруль вже зафіксував порушень? Володимир Мухін: За 2,5 роки роботи нашого патруля проведено 4,5 тисячі рибоохороних рейдів і виявлено понад 9 тисяч правопорушень у сфері водних біоресурсів. Близько 2,9 тисяч протоколів складено саме по грубим порушенням, наслідком яких є масове знищення риби. За поточний рік вже проведено біля 1,9 тисяч рейдів і виявлено біля 3,3 тисяч правопорушень, з них грубих - 936. Нами було вилучено 1 460 сіток, 59 - колючих, отруйних та вибухових знарядь лову, 3 - електровудки та 3 знаряддя лову підводних мисливців. Підводне полювання прирівнюється до любительского і має певні обмеження - забороняются прилади автономного дихання та акваланги. Вилов риби у такий спосіб можна робити лише на затримці дихання. Також зберігається добова норма вилову - не більше 3 кг риби на людину.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Досить часто нам повідомляють рибалки про встановлені сітки. Але визначити чиї вони - у більшості випадків неможливо. Вони нами вилучаються по актах безгосподарського майна. Тільки з початку поточного року складено 355 таких актів, за якими вилучено 739 сіток. Також за 2018 рік затримано 222 транспортних засоби. KV: Які саме порушення Київський рибоохоронний патруль фіксує найчастіше? В.М.: Вилов риби у заборонених місцях. Наприклад, з 1 листопада введено заборону вилову риби на зимувальних ямах. Такі ж сезонні обмеження вводяться на час нересту з 1 квітня. Риболовля заборонена цілий рік у верхньому б'єфі Київської ГЕС на відстані ближче ніж 500 метрів. А також на нижньому б'єфі - на відстані 5 км вниз за течією до острова Великий, що на межі Києва та Київської області неподалік Вишгородського району. Незважаючи на заборони вилов риби все ж таки здійснюють. Це не вважається грубим порушенням. Але порушнику загрожує не тільки штраф. Він буде зобов'язаний також компенсувати нанесені ним збитки рибному господарству. Читайте: Киевский рыбоохранный патруль напомнил о запрете на ловлю рыбы в пределах зимовальных ям с 1 ноября Якщо говорити про грубі порушення, то тут найчастіше документуються порушення з використанням сіткоснастевих матеріалів. Це сітки, павук, ятір, бредень. Вони використовуються у різних умовах - на мілководді, течії. Сітки можуть бути вічком різного розміру. Наприклад, для дрібної риби використовують вічко 20-30 мм, для крупних особин, коли на течії ловлять, наприклад, товстолоба, - до 130 мм. Також часто браконьєри під час нерестового періоду або зараз на зимувальних ямах проводять вилов риби методом багріння. За допомогою, так званих, драчів з важким грузилом і впаяним в нього трійником великих розмірів вони не тільки виловлюють будь-яку рибу, включаючи ту, що заборонена до лову, а й дуже багато риби пошкоджують. Адже поки одна рибина зачепиться - драчі пошкодять, ще як мінімум, дві-три. Поранена риба потім хворіє і в подальшому гине. Крім сіток і колючих знарядь лову на Київщині неодноразово фіксувалося використання електровудки. Кількість таких фактів не дуже велика, бо досить часто електровудки скидають у воду. Цього року був безпрецедентний випадок у верхів'ї Київського водосховища. Ми помітили, що вже їдучи на рибоприймальний пункт промисловик використовував електровудку і за допомогою електроімпульсів виловлювали сома. Цю вудку порушник встиг викинути у воду. Майже десяток підводних мисливців відгукнулися на наше прохання допомогти з пошуком і фактично добу пірнали. Вудку знайшли, порушення ми задокументували, електровудку вилучили. В результаті суд зобов'язав порушника сплатити штраф і компенсувати збитки нанесені рибному господарству. Реально цифри незначні. Сума штрафу - 340 гривень. Збиток був оцінений трохи більше 11 тис.грн (ми виявили три особини сома). Додатково порушнику присуджено сплатити біля 14 тис. грн за проведені нами експертизи. Особливістю цього випадку є те, що порушником визнана фізична особа, яка безпосередньо використовувала пристрій. Але те, що ця людина є найманим працівником так званого промисловика (мав посвідчення ланкового і старшого рибалки), враховано не було. Тому ми звернулися до суду щодо анулювання дозволу цього підприємства на використання біоресурсів у зв'язку з систематичним, в тому числі грубим, порушенням правил рибальства і законодавства про охорону навколишнього середовища. Через використання електровудки багато риби гине, а іншій завдається непоправна шкода. Довгострокова дія електричного імпульсу призводить до зниження природного відтворення. При високій частоті імпульсів показник може досягати 70%. Також ці імпульси негативно впливають і на інші біоресурси. Їх вплив можна прирівняти до катастрофи локального значення у екосистемі тої чи іншої водойми. KV: Але кількість таких порушень на водоймах столиці і столичного регіону щорічно зменшується? В.М.: Щороку ми виявляємо різну кількість порушень. Динаміка йде як вверх, так і вниз. Наприклад, у цьому році, порівняно з попереднім, спостерігаємо зниження кількості порушень. Але у структурі правопорушень коливань майже не спостерігається. З року в рік біля 40% приходиться на грубі порушення. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Всього порушень 652 3 966 3281 2 Грубі порушення 249 1 437 936 3 Порушення користувачів водних біоресурсів (промисловиків) 56 90 83 Ми хочемо бачити реальну картину, тому не женемося за показниками. Раніше вимагали статистику, а, отже, було багато надування показників. Наприклад, вилучалася  інспектором одна сітка, скажімо, розміром 100 метрів. Він її різав на 5 частин і робив 5 актів. Навіть були випадки, коли інспектор складав протоколи на мерців, а потім сам за них сплачував штраф по 170 грн. KV: Хто наносить більшу шкоду браконьєрством - промисловики чи рибалки-любителі? В.М.: Дати однозначну відповідь на це питання неможливо. По промисловикам ми бачимо статистику: скільки їх працює, скільки ними виловлюється риби, чи відповідає це науково-біологічному обґрунтуванню, бачимо сітки тощо. За 2,5 роки нашої роботи ми почали виводити промисловий вилов з тіні за рахунок щоденного жорсткого контролю звітів. Саме завдяки йому забезпечено збільшення показників вилову по деяких періодах до 40%. І це не означає, що риби стало більше. Раніше був вислів “на інспектора клює”, тобто коли приїздив на рибоприймальний пункт інспектор, то у порівнянні з попереднім тижнем або місяцем саме у цей день улов збільшувався, інколи, і у 10 разів. На жаль, незначний відсоток риби, яка виловлюється промисловиками, поки перебуває у тіні. Але цьому є дуже багато причин, які передували нашій роботі. Зокрема, у законодавстві ніде чітко не визначено, який має бути рибоприймальний пункт. Тільки зазначено, що це місце вигрузки та обліку водних біоресурсів. По факту, я бачу, що деякі рибоприймальні пункти знаходяться в очереті. До них приїзджають заробітчани, які ставлять сітки, вживають горілчані напої, а потім не можуть згадати, коли де і скільки сіток поставили. Можу сказати, що у поточному році грубих правопорушень, на які промисловики йдуть свідомо, стало менше. При цьому, не грубі, я б навіть сказав, несвідомі порушення є, і за них теж сплачують штрафи. Йде мова, наприклад, про невірний запис у журналі або роботу без посвідчення рибалки. Щодо рибалок-любителів такий аналіз провести важко. Їх реєстру немає. Ми не знаємо, скільки виловлюється ними риби. І я не здивуюся, якщо об'єми їх будуть більше промислових, адже за статистикою в Україні кожен третій рибалка-любитель. Щоб це привести у якийсь організований рух потрібні законодавчі зміни. Зараз така нормативна база опрацьовується. Ми пропонуємо, щоб всі любителі отримували посвідчення рибалки безкоштовно у електронному вигляді, а також сплачували щорічний внесок на зариблення. Сподіваюся, що найблищим часом Держрибагентство це систематизує і вийде до Міністерства аграрної політики та продовольства з ініціативою щодо законодавчих змін. Адже у країнах Європи людина немає права підійти до водойми з вудкою без посвідчення рибалки. KV: Хто частіше з любителів займається браконьєрством - молодь або люди старшого покоління? В.М.: Більшість люди старшого віку. Якщо людині 50 років, з яких 30 вона займається браконьєрством, їй важко відмовитися від цього промислу. Він нічого іншого не буде і не вміє робити. Нам якось один сказав: “поки не почнуть розстрілювати, я виловлював рибу сітками і буду виловлювати”. У цьому році ми затримали бабусю 89 років, яка самотужки на весловому човні під Московським мостом встановлювала сітку. Ми протокол навіть не складали. Провели роз'яснювальну бесіду, допомогли бабусі дістатися до берега. Вона обіцяла більше такого не робити, але до цього випадку кілька разів на місяц могла виходити. Мені здається, що це проблема держави, нашого економічного і соціального забезпечення осіб старшого віку. Читайте: Рыбоохранный патруль в Киеве задержал 89-ти летнюю нарушительницу (видео) Дуже важкий період у нас - весна, коли йдуть сезонні міграції риби у зв'язку з нерестом. У цей час браконьєри, як наркомани. Якщо почули, що десь пішла плотва з ікрою, яка майже на ціну золота, то їх нічого не зупиняє. А штрафи та вимоги компенсувати збитки, як правило, ні до чого не призводять. Коли виконавча служба за рішеннями суду накладає арешт на майно, то виявляється, що у них нічого немає. Є певна категорія людей, яких змінити неможливо. Ми вилучаємо транспортні засоби та знаряддя лову. Це їх б'є економічно та зупиняє на короткий час. Але все рівно десь щось заробив, купив сітку і знову пішов на воду. Був випадок, коли вночі на Десні ми побачили порушника. У нього були сітки, човен, мотоцикл. Проводимо затримання, виявляється дідусь понад 70 років віку з кардіо стимулятором і двома протезами. Ми сітку у нього вилучили. Але я не виключаю, що завтра він знову піде на цю річку і знову буде виловлювати сіткою. KV: Як визначаються збитки, завдані природі Київщини незаконним рибним промислом? В.М.: Якщо порушник - фізична особа, то збиток розраховується відповідно до затверджених такс за кожну незаконно виловлену рибину. Наприклад, карась оцінений в 17 гривень за рибину, плітка - 85 гривень, сом - 425 гривень, судак - 510 гривень. У нас був випадок, коли рибалка-любитель захопився і виловив 102 судака, загальною вагою 30 кг. Тобто середня маса рибини майже 300 г. Це молодь судака, яка ще не віднерестилась. Вона не представляє якихось гастрономічних і поживних цінностей. А завданий ним збиток рибному господарству становив 52 тис. гривень. Якщо збитки нанесені користувачем - юридичною особою, яка виловлює рибу офіційно сітками, має квоту на вилов риби і спеціальний дозвіл, то збитки розраховуються за методикою іхтіологічної служби. Тут враховуються видовий склад, розмір, пром.повернення. Також по каскаду Дніпровських водосховищ для кожної водойми є свій певний коефіцієнт. KV: Скільки штрафів сплатили та збитків компенсували порушники? В.М.: Якщо порушення не грубе, то інспектор має право самостійно винести постанову про сплату штрафу. Людина сплачує штраф і надає нам підтверджуючу квитанцію. Більшість таких штрафів сплачуються. Наприклад, за 2017 рік за нашими постановами було накладено штрафів на суму 196 тис. гривень. На сьогодні, за ними сплачено 137 тис. гривень. За постановами судів зовсім інша картина. Візьмемо той же 2017 рік. Було накладено штрафів на суму 324 тис. гривень, а стягнуто всього 48 тис. гривень. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Накладено штрафів усього, грн 128 078 520 221 647 156 1.1 Штрафи, накладені за постановами судів, справ/грн 133 / 107 032 869 / 324 075 966 / 429 828 1.2 Штрафи, накладені за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 177 / 21046 1503 / 196 146 1625 / 217 328 2 Стягнуто штрафів усього, грн 18921 185 164 286 565 2.1 Штрафи, стягнуті за постановами судів, справ/грн 2 / 850 130 / 48 025 328 / 122 957 2.2 Штрафи, стягнуті за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 154 / 18071 1087 / 137 139 1 236 / 163 608 Така ж сама ситуація щодо компенсації завданих збитків: у 2016 році було нараховано 1 178 653,86 гривень збитків, сплачено - 4 949,8 гривень, у 2017 році нараховано 2 009 820,3 гривень збитків, сплачено - 99 887,5 гривень, у 2018 році нараховано 939 226,39 гривень збитків, сплачено - 209 646,51 гривень. Кошти за завдані збитки рибному господарству за рішенням суду перераховуються у місцеві бюджети на відповідні рахунки за класифікацією “збитки завдані навколишньому середовищу”. Коли нами були встановлені такі збитки і кошти мали надійти до місцевих бюджетів, то я стикнувся з тим, що на місцях навіть не відкриті ці рахунки. Зараз за допомогою Київської облдержадміністрації ми зобов'язали відкрити ці рахунки. KV: У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду. Він передбачає збільшення штрафів. Чи доцільне його прийняття, якщо велика частина штрафів не сплачується? В.М.: Так, доцільно. Цей документ передбачає підвищення штрафів у 10 разів. Якщо зараз мінімальний штраф становить 170 гривень, то після прийняття цього законопроекту він буде 1 700 гривень, а максимальний - 250 000 гривень. Також за грубі порушення або способи масового знищення риби зможуть покарати позбавленням волі до трьох років. Не скажу, що всіх, але багатьох сьогоднішніх порушників такі штрафи примусять задуматися, чи варто займатися браконьєрством. Сподіваюся, найблищим часом законопроект буде розглянуто Верховною Радою і вже у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені. Хабарі та погрози KV: Підвищення штрафів не буде підставою для всплеску хабарництва серед інспекторів рибоохоронного патруля? В.М.: Навряд. Браконьєри і сьогодні часто намагаються підкупити працівників нашого патруля. Я особисто деякі, зафіксовані на відео спроби підкупу інспекторів, оприлюднював у мережі Фейсбук. При цьому жодного затримання, відкритої кримінальної справи, підозри інспектору або будь-якому нашому співробітнику за 2,5 роки не було. Нами практично від початку здійснюється фото-, відеофіксація всіх порушень. Для цього кожна група обладнана персональними відеореєстраторами. Також ми зробили закриту групу в Telegram. Я зобов'язав кожного інспектора з місця події надсилати туди фото-, відеоматеріали, короткий опис і точку геолокації, де відбулася ця подія. Це зроблено для того, щоб була змога перевірити кожний випадок, а інспектори не робили хибних документувань. KV: Скільки пропозицій хабарів задокументовано за час існування Київського рибоохоронної патруля? В.М.: Такі факти ще не документувалися. На це є декілька причин. Коли людину попереджають, що її дії протизаконні та фіксуються на відео, вона відразу відмовляється від подальшого провокування інспекторів. Крім цього, коли інспектор перебуває на воді у човні за декілька кілометрів від берега, викликати оперативно-слідчу групу та свідків для документування події, як правило, просто фізично неможливо. KV: Багато грошей пропонують інспекторам, щоб ті “не побачили” порушення? В.М.: Те, що мені доповідають інспектори та я бачу з фото-, відеофіксації розмір “пропозицій” складає, як правило, 2-3 тис. гривень. Максимально - 5 тис. гривень. KV: Якщо підкупити неможливо, то можна залякати. Часто інспектори Київського рибоохоронного патруля отримують погрози від браконьєрів? В.М.: Часто. Нещодавно був випадок, коли під час здійснення рибоохоронних заходів на рибоприймальному пункті підприємцем-користувачем Канівського водосховища, неподалік м. Переяслав-Хмельницький, були висловлені відкриті погрози щодо насильства та пошкодження майна. Було здійснено фото-, відеофіксацію цих погроз, подана відповідна заява правоохоронцям та надані докази. Наразі кримінальне провадження триває. Я сподіваюся на об'єктивне розслідування. Читайте: На Каневском водохранилище браконьеры угрожали рыбоохранному патрулю (видео) Мені особисто погрожують. Іде тиск різноманітний: починаючи із дзвінків з анонімних номерів з погрозами “зустрінемо ввечері, арматурою голову проламаємо, коліна прострілемо” - до скарг на ім'я Президента, прем'єра, міністра АПК, МВД, скаржаться до СБУ, НАБУ, прокуратури та Управління поліції Київської області. По скаргам вже неодноразово проводилися перевірки, мене викликали до слідчих органів. Однак жодна перевірка не підтвердила викладені в скаргах факти щодо зловживання службовим становищем та перевищення повноважень. KV: Від кого йдуть погрози та тиск? В.М.: Часто люди не бажають діяти від свого ім'я. Вони використовують псевдо громадські організації та громадських активістів для направлення всіляких скарг. Проте зрозуміло, що за цим стоять ті, кому довелося відмовитися від незаконного вилову риби через нашу роботу. Також допускаю, що на робітників Київського рибоохоронного патруля йде тиск від людей, які лобіюють певні інтереси у сфері рибного господарства. KV: Погрози щодо фізичної розправи, які отримували інспектори, хоч раз справдилися? В.М.: Були випадки, коли конфлікти виникали в момент документування правопорушень. Наприклад, в верхів'ях Київського водосховища (зона обслуговування Київського рибоохоронного патруля - Київське водосховище, у тому числі в адміністративно- територіальних межах Чернігівської області - KV) були нанесені тілесні ушкодження інспектору: незначне ножове поранення руки та струс мозку в результаті удару веслом. Наразі триває кримінальне провадження. Досить часто порушники “йдуть в рукопашну” у зимовий період. Через годину як рибалка вийшов на кригу він, як правило, вже перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що зразу добавляє сміливості. І коли ми документуємо правопорушення, то знаряддя для рубання льоду іноді намагаються використати як холодну зброю. Фото: KVKиевVласть

Нагальним для багатьох киян є невідповідність якості комунальних послуг та їх вартості. З завищеними рахунками, неможливістю отримати перерахунок, добитися прибирання під'їздів або вивозу сміття зіштовхувався кожний. Особливо обурює те, що треба не тільки заплатити, а фактично вимагати послугу, за яку сплачені кошти. Про те, як боротися з неякісними послугами, які є результати та яку саме роботу проводить Держпродспоживслужба для захисту прав мешканців столиці в інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан. Про комунальні послуги KV: Чи отримують кияни результат від скарг до Держпродспоживслужби на неякісні комунальні послуги? Олег Рубан: Так. За 9 місяців 2018 року завдяки нашій роботі людям вже перераховано і повернуто більше 1,5 млн гривень за недоброякісні комунальні послуги або некоректне застосування тарифу. З початку року наша Служба отримала близько 1 тисячі таких звернень від громадян. З них обгрунтованими, тобто такими, що мали перспективи проведення перерахунків, можна вважати 35. Інші потребували підтвердження надавача послуг та проведення перевірок. Загалом налічується 23 результативні перевірки, після яких проведено перерахунки споживачам на суму 1 231 065 гривень, накладені адміністративні штрафи на 3 009 гривень та адміністративно-господарські санкції – на 13 600 гривень. Також попереджено обрахування споживачів на 740 988 гривень. KV: Сьогодні новий постачальник послуг з опалення та гарячої води КП "Київтеплоенерго" відмовляється проводити перерахунки за центральне опалення, мотивуючи це тим, що ці рахунки виставлялися ще ПАТ "Київенерго". До вашої служби можна звертатися з цього питання? Олег Рубан: Можна, і бажано це робити якомога швидше. Ми зі свого боку намагаємося також оперативно реагувати на такі звернення, бо передача документів від “Київенерго” до іншого власника завершується у грудні. Читайте: От Кличко требуют адекватный перерасчет платежек ПАО “Киевэнерго” за центральное отопление KV: Як змусити провести перевірку и зробити перерахунок за неналежне прибирання під'їздів або вивезення сміття? Олег Рубан: Наявність таких порушень можна задокументувати на час здійснення державного контролю. Наприклад, нашою службою отримана скарга від мешканців будинку щодо невивезення сміття. Ми протягом тижня виїжджаємо на даний об'єкт спільно з представником РГА, підтверджуємо даний факт. Далі звертаємося до ЖЕКу і здійснюємо заходи у системі державного нагляду. Інша ситуація, якщо порушення допущено у минулому. Для того, щоб ми могли відреагувати на такий випадок, споживач повинен нам надати підтверджуючий документ - долучити до звернення дані, зафіксовані спеціальними комісіями. Такі комісії створюються при кожній РДА. Наприклад, для проведення перерахунку за опалення протягом опалювального сезону створюється комісія з трьох осіб - представника ЖЕКу, райадміністрації та мешканців. Ця комісія певний час фіксує температуру повітря у закритих приміщеннях. Потім ці дані можна використовувати як доказову базу при здійсненні державного нагляду або у суді. Аналогічний механізм фіксування порушення можна використовувати і по іншим послугам. Проте, на мій погляд, громадянам, щоб не витрачати свій час, треба одразу скаржитися на надання неякісних комунальних послуг або на 1551, або до територіального органу Держпродспоживслужби, або до РГА. Якщо звернення потрапляє безпосередньо до нас, то далі ми самі звертаємося до РГА, створюємо комісії та виходимо на перевірки. KV: Є комунальні послуги, які надаються за окрему плату одноразово. Наприклад, опломбування чи повірка лічильників. Якщо заявка залишена, але комунальникі на неї не реагують, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби? Олег Рубан: В даному випадку права споживача обмежені, а, отже, є підстави для звернення до нашої Служби. Ми будемо працювати з компанією, яка таким чином надає послуги. Це, на жаль, одразу штрафних санкцій не несе, але буде надано припис щодо виконання послуги, якщо вона не здійснена. А невиконання припису вже тягне за собою штрафні санкції. Розкажу сам алгоритм. Будь-який захід державного контролю завершується складанням державного акту, де вказуються порушення. Перший раз, коли ми заходимо на перевірку, виходимо з порадами або готуємо припис, якщо, звісно, порушення не несе загрози для життя і здоров'я. Якщо така загроза є, то ми одразу виносимо рішення про припинення діяльності суб'єкта господарювання або застосовуємо фінансові санкції. Припис обов'язковий до виконання і має чітко визначений термін. Коли термін закінчується, ми перевіряємо його виконання. Якщо припис не виконано, то накладаються штрафні санкції, які коливаються від 8 тис. до 200 тис. гривень в залежності від сфери та порушення. Читайте: Почему ЦКС не может организовать киевлянам поверку счетчиков воды KV: Як краще людині до вас звернутися, щоб всі процедури пройшли оперативніше? Олег Рубан: Можна звернутися у будь-який спосіб. На сьогодні наявні чотири варіанти прийому звернень громадян - письмове звернення можна направити поштою (04053, м.Київ, вул. Некрасовська, 10/8) або на електронну адресу: [email protected], можна звернутися за телефоном або надати звернення під час особистого прийому. Відповідно до закону, звернення громадянина повинно обов'язково містити прізвище, адресу, підпис і суть питання, де вказана адреса установи, на яку скаржаться, і причина звернення. На сьогодні у нас вибудувана комунікація таким чином: якщо людина надсилає звернення без підпису або без будь-яких з вказаних умов, ми їй телефонуємо і запрошуємо до себе, або просимо у електронному вигляді додати дані. По складних випадках щодо надання комунальних послуг краще приходити на прийом, де допоможуть сформувати заяву, і споживач зможе додати всі необхідні документи (квитанції, договори і т.д.). Якщо питання підвищеної складності і потребує колективного вирішення питання, то ми додатково збираємо комісію Головного управління, до якої входять фахівці з метрології, контролю цін та юристи. KV: Чи були випадки, що людина приходить на прийом, ви перевіряєте нарахування, а в її платіжках все правильно? Олег Рубан: Досить багато. Споживачі обурені на незрозумілі для них суми у рахунках. Ми надаємо значну кількість роз'яснень законодавчої бази стосовно комунальних послуг і не тільки на прийомі громадян. Сьогодні майже 70% звернень щодо порушення прав споживачів складають скарги на недоброякісні комунальні послуги або некоректні нарахування. Є ряд письмових звернень, при розгляді матеріалів яких та проведенні підрахунку по ним, встановлюється безпідставність звернення. На такі звернення надається відповідь з роз’ясненням. Але по обгрунтованим зверненням ми реально допомагаємо. Про цифри та процедури KV: Скільки взагалі звернень від киян отримано вашою Службою з початку року? Їх кількість збільшується? Олег Рубан: Ми фіксуємо збільшення майже в 2 рази порівняно з першим роком нашої роботи. Тоді, на початку існування Служби у 2016 році, за 8 місяців роботи було зареєстровано 2 585 звернень з усіх питань. А за 9 місяців поточного року нами отримано вже більше 5 тисяч звернень. Якщо порівняти дані по Києву з загальноукраїнськими показниками, то більше 50% звернень приходиться саме на Київ. Так, у 2017 році ГУ Держпродспоживслужби в Києві було зареєстровано біля 5 тисяч звернень по всім сферам, а по Україні таких звернень було всього 11 тисяч. Причина цього у тому, що 30-40% експортерів та імпортерів знаходиться у Києві, майже всі торговельні мережі знаходятся у Києві, а також більше всього населення мешкає у Києві - біля 4 млн громадян за офіційними даними. Сьогодні фактично 80% звернень стосуються захисту прав споживачів у сфері торгівлі, послуг та надання будь-яких робіт. З них найбільша питома вага у скарг на послуги. Кількість скарг на неякісні роботи та товари фактично однакова - біля 15%. Що стосується інших 20% звернень, то це скарги на недотримання санітарного законодавства (15%) та ветеринарних правил щодо безпечності харчових продуктів (5%). Низький рівень скарг на безпечність харчових продуктів пов'язаний з тим, що споживачі коли виявляють або купують продукти харчування неналежної якості не пишуть звернення до Держпродспоживслужби, а пишуть про це у соціальних мережах. KV: Збільшення кількості звернень до Служби свідчить про зниження якості послуг чи про ефективність роботи держоргану? Олег Рубан: По-перше, це свідчить про появу компетентного органу, який почав фіксувати дані звернення. По-друге, зросла довіра до Держпродспоживслужби. І, по-третє, покращилася комунікація споживача з відповідним територіальним органом. Якщо раніше потрібно було надавати виключно письмове звернення з підписом, датою та адресою, то сьогодні ми використовуємо всі можливі і неможливі засоби комунікації. Проте оперативні перевірки робимо за двома напрямками - безпечність харчових продуктів та епідемічний нагляд. По іншим питанням для проведення перевірки нам потрібно отримувати погодження центрального органу виконавчої влади. І тут наявні певні проблеми. Якщо Міністерство економіки (погодження перевірок щодо питань захисту справ споживачів - KV) та Державна регуляторна служба (метрологічний нагляд - KV) надають потрібні погодження, то від від МОЗ ми не отримали жодного погодження на перевірку з початку року. А вони необхідні для здійснення державного нагляду у сфері санітарного законодавства. KV: На скільки часу процедура отримання погодження затягує розгляд звернення споживача? Олег Рубан: Рік тому на отримання погодження щодо проведення перевірки йшло до трьох місяців. Сьогодні цей строк коливається від двох тижнів до місяця. За 9 місяців поточного року нами здійснено 1 154 перевірки. За минулий рік було проведено 1 226 перевірок. Всі вони на 80% стосувалися питань захисту прав споживачів. З досвіду трьох років роботи можу сказати, що найбільш ефективні завжди позапланові перевірки. Планові перевірки готуються централізовано і публікуються на сайті Державної регуляторної служби. Тому більше половини підприємств торгівлі та послуг, які можна віднести до малого і середнього бізнесу, знаючи про перевірки, намагаються ухилятися від державного нагляду і контролю. Для цього вони змінюють або назву, або юридичну форму, або адресу. А якщо такі зміни відбулися, то ми вже не можемо здійснити державний нагляд. Доводиться звертатися до правоохоронних органів, щоб шукали суб'єкта. Але це сьогодні не відпрацьовано. KV: Як Ви раніше згадували, досить часто люди не йдуть до державної служби, а своє обурення виражають через публікації у соціальній мережі. Наприклад, ситуація щодо захворювання дитини на кір після відвідування цирку “Кобзов” стала публічною після того, як мати дитини про це написала у Фейсбуці. Чи реагує Держпродспоживслужба на такі повідомлення? Олег Рубан: Ми працюємо з соціальними мережами та іншими відкритими джерелами, щоб оперативно реагувати на всі випадки, пов'язані з загрозою життю і здоров'ю людини. Я досі пам'ятаю дату появи інформації про захворювання дитини у цирку “Кобзов” - це було 9 січня. Цей випадок дійсно був взятий з соціальної мережі. Ми з власної ініціативи направили запит до медичного закладу, в який госпіталізували дитину. В результаті було організовано підрозслідування Міністерства охорони здоров'я за нашою заявкою. Ми вийшли на перевірку і виявили чисельні порушення з боку працівників цирку. В результаті даний суб'єкт змінив групу осіб, які там працювали без особистих медичних книжок, а через 10 діб нагляду припинив свою діяльність. Читайте: Цирк “Кобзов” на Контрактовой площади подозревают в распространении кори Моніторинг соціальних мереж та оперативне реагування на повідомлення здійснюється фактично щодня. Наприклад, 10 жовтня з'явилася інформація про тухлі яйця в мережі “Сільпо”. На сьогоднішний день там вже триває перевірка. На позаминулому тижні була інформація про тарганів в Dream Town. Ми виїжджали і під час здійснення державного нагляду і контролю ця інформація була підтверджена. Десь два тижні тому були виявлені в “Ашані” яйця з хробаками, ми також перевіряли достовірність даної інформації. Відслідковується інформація і у ЗМІ. Наприкінці вересня КиевVласть повідомила про діяльність нелегальної оптової бази на Оболоні, де наявні порушення санітарного режиму та реалізують недоброякісні продукти. На позаминулому тижні ми туди вийшли з перевіркою. Сьогодні вже перевірено майже 5 об'єктів. Інформація щодо порушень підтверджена, підготовлені приписи, відібрана продукція для лабораторних досліджень. Зараз діяльність цього суб'єкта господарювання здійснюється вже під державним наглядом. Читайте: Кличко указали на нелегальную оптовую базу на Оболони, где торгуют продуктами неизвестного происхождения KV: А як Держпродспоживслужба реагувала на численні випадки порушення прав туристів? Олег Рубан: Було масове звернення туристів до Кабінету Міністрів, в результаті якого доручено провести перевірки всім профільним організаціям - Мінекономіки, яке видає ліцензії туристичним підприємствам, Державній агенції з туризму і Держпродспоживслужбі. З нашого боку були проведені численні перевірки підприємств, які надають туристичні послуги. Нами виявлені порушення прав споживачів щодо надання недоброякісних послуг. Наразі робота триває і не тільки за дорученням Кабміну, а й по зверненням споживачів. Наприклад, тільки на позаминулому тижні було отримано біля 40 звернень лише від туристів Джоін Апу. По результатам вже проведених нами перевірок по скаргам на Джоін Ап були виявлені порушення як вимог закону “Про туризм”, так і закону “Про захист прав споживачів”. Порушення стосувалися обмеження прав споживача та введення його в оману. Проте на сьогодні ми не можемо застосувати прямих штрафних санкцій до цього туроператора, бо є пряма угода між ним і споживачем. Згідно цій угоді, Джоін Ап надає туристичний продукт у вигляді трьох складових: переліт, трансфер та ваучер на проживання у готелі, але не несе відповідальність за надання цих послуг третіми особами. Ми надаємо рекомендації туроператору про необхідність повернути кошти споживачу. Сьогодні наявна інформація, що за власним бажанням Джоін Ап це робить. У інших компаній інші умови договору, згідно з якими деякі не несуть відповідальність або за готель, або за перевезення. Якщо ці послуги не надаються, ми накладаємо штрафні санкції. KV: Можете назвати, крім Джоін Апу, тураператорів, які порушують права споживачів? Олег Рубан: Це туристичні компанії Анекс тур, Оазіс тревел, Море турів. KV: Будете ініціювати скасування їх ліцензій? Олег Рубан: Це не наша компетенція, а Міністерства економіки. Масові отруєння у Києві KV: Останнім часом у столиці досить часто труяться люди у закладах громадського харчування, чимало сповіщали про перевірки. Сьогодні перевірені всі столичні заклади харчування? Олег Рубан: На території Києва працює більше 25 тисяч операторів ринку, які здійснюють послуги у сфері харчових продуктів. Працівники Держпродспоживслужби фізично не можуть охопити всіх цих суб'єктів. Проте при отриманні повідомлення або скарги від споживача про факт нанесення шкоди життю і здоров'ю ми реагуємо оперативно. Ми обов'язково без попередження, без погодження та інформування суб'єкта господарювання виїжджаємо та проводимо відповідні заходи державного нагляду і контролю, проводимо лабораторний відбір зразків і далі вже діємо в межах виявлених порушень. Читайте: Со столовой магазина “Эпицентр” в Киеве связывают 8 отравлений KV: Які результати перевірок, пов'язаних з масовим отруєнням у Києві шаурмой? Олег Рубан: На щастя вже не фіксуються нові випадки отруєнь. Проте було зареєстровано біля 100 випадків захворювання людей, які пов'язані з вживанням шаурми. В день отримання інформації щодо отруєнь нами було проведено захід сумісно з Міністерством охорони здоров'я і встановлено, що постачальником даного продукту є один виробник. Він припинив працювати вже на наступний день. Були залучені правоохоронні органи. Кіоски, які продавали шаурму, також вже не працювали, три з них були демонтовані. Читайте: Полиция Киева начала расследование по факту массового отравления людей шаурмой Потім разом з КМДА почали здійснювати рейди для перевірок даних суб'єктів господарювання. Вони ще тривають. Перевіряємо всіх операторів, які задіяні у виготовленні і продажу даного продукту. Сьогодні перевірено три цеха, з яких через невідповідність умов припинили діяльність два. Один з них в Голосієвському районі, інший в районі метро “Почайна”. Справу передано до правоохоронних органів. Також після виявлення даних суб'єктів було встановлено, що м'ясо їм постачали з інших регіонів. Ці постачальники м'яса також були перевірені, але іншими державними територіальними органами. Йде мова про Житомир, Полтаву та Київську область. Можу сказати, що на Київщині перевіряли “Гаврилівські курчата”. Також у столиці було перевірено більше 50 МАФів, з них припинена діяльність більше 20. За нашою інформацією, їх вже демонтовано. 10 жовтня була проведена перевірка ще одного з таких закладів і діяльність його припинена. Читайте: Госпродпотребслужба приостановила работу 25 точек продаж шаурмы Киеве KV: Ще по яким напрямкам ваша Служба співпрацює з КМДА? Олег Рубан: По всім. Проте пріоритет - це сфера безпечності харчових продуктів та сфера захисту прав споживачів в питаннях комунальних послуг. Обов'язково, залучаємо КМДА у всіх випадках, що стосуються санітарного законодавства - шум, вібрація, сміття, щури, таргани. Адже сьогодні ми не можемо як компетентний орган здійснювати державний нагляд і контроль в сфері санітарного законодавства через відсутність погоджень МОЗ на перевірки. Фото: надано прес-службою ГУ Держпродспоживслужби в Києві KиевVласть

Експертиза будівельної документації - цей термін став актуальним навіть для пересічного покупця нерухомості, який хоче пересвідчитись у законності, надійності та безпеці майбутнього житла. Для професіоналів будівельної галузі експертиза давно є обов’язковим етапом реалізації проекту. А ось для багатьох невеликих компаній, які ще нещодавно будували житло в передмісті за декларативним принципом, необхідність сьогодні виконати експертизу проекту стала завданням непростим. У деяких немає досвіду проходження експертизи, у інших не вистачає необхідної проектної документації, вступають в силу нові ДБН тощо. КиевVласть звернулась до керівника експертної компанії “Перша Будівельна експертиза” Антона Пастушенкова за роз’ясненнями та коментарями щодо ситуації з новими ДБН, роботи експертних організацій та іншими актуальними не тільки для забудовника, але і для потенційного покупця нерухомості, питаннями. KV: Проблема, яка досі хвилює будівельну галузь: вступ у дію нових ДБН. Мова про судову відміну наказу Мінрегіону разом із тезами міністерства про те, що проектування вже за новим ДБН залишає сумніви, як проектувати та погоджувати. Як експертиза, зважаючи на цю ситуацію, узгоджує проекти? А.П.: Щодо ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", що затверджений наказом від 23 квітня 2018 року N 100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, можемо говорити, що його дія на цей час призупинена. З останніх новин, які відомі нам, це те, що за 3 місяці, що минули з часу публікації нових ДБН в інформаційному бюлетені, в суди було подано понад 7 позовів проти Мінрегіону, в яких основна вимога - припинити введення в силу нових ДБН. Один із судів, а саме Окружний адміністративний суд Києва,  зупинив дію державної будівельної норми.  Також з тих самих новин маємо інформацію, що Мінрегіон подав скаргу на такі рішення, на думку міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, претензії компанії є “рейдерством реформи будівельної галузі”. Проте, офіційних документів, що свідчили б про якісь рішення Мінрегіону до Експертної структури, інтереси якої я представляю, не надходило. При нашій перевірці всіх офіційних сайтів щодо вище згадуваного нового ДБН, то маємо повідомити, що компанії не вдалось встановити його чинність. Не вдалось також знайти і публікацій про призупинення його дії, інших вимог тих самих судових органів влади. На офіційному порталі КМУ взяли цитату міністра Геннадій Зубко: “Мотиви судової атаки – відтермінувати вступ в дію нових ДБН, відтермінувати запровадження європейських норм безпечного і комфортного життя! Суд застосувавши спрощене провадження, провівши засідання у закритому режимі, що не дало можливості відстояти позицію Мінрегіону, розробників ДБН та громадськості. Тож команда Мінрегіону буде відстоювати свою позицію всіма законними методами, у судах разом з людьми! Ми підготували подання до суду про проведення розгляду справи відкрито й прозоро. Ми підготували клопотання щодо скасування запобіжного заходу. Ми розуміємо, що це - не остання спроба зупинити реформу з боку тих, хто має на меті тільки прибуток, а не хоче будувати за цивілізованими європейськими нормами і стандартами. Ми розраховуємо на підтримку з боку всіх активних і небайдужих громадян, експертів, журналістів”. Перед цим Геннадій Зубко на своїй сторінці у Фейсбук повідомив: “Мінрегіон впроваджує європейські державні будівельні норми! Ми розуміли, що це не просто, і опір буде! Сьогодні це стало очевидним! З 1 вересня вступає в дію наш новий ДБН “Планування і забудова територій”, який забезпечує безпечний і комфортний життєвий простір! Сьогодні ми отримали ухвалу окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов ландшафтної компанії про призупинення дії Наказу Мінрегіону “Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”. Компанія чекає офіційних роз'яснень міністерства. Тим самим будемо керуватись нормативними документами що діють на сьогоднішній день, а також орієнтуватися на можливі перспективні нормативні нововведення, що оформлені відповідним наказом міністерства та текстом прийнятого ДБН. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: З вашого досвіду: чи готувались проектанти, девелопери до вступу в силу нових нормативів заздалегідь? А.П.: Наша компанія, як частина представників девелопмента, в своїй діяльності спрямована на створення або покращення, вдосконалення об'єкту нерухомості (будівлі, земельної ділянки) для збільшення його вартості та подальшого продажу або оренди. Ми вивчаємо проблеми, з якими стикаються замовники експертизи, що замовляли виконання проектів ще до задумів Міністерства за відповідними змінами норм проектування і будівництва. Частково більш прогресивні Замовники будівництва, проектні організації, уважно слідкували за змінами в нормативних документах та намагались використати новітні нормативні вимоги. Що не вдалось замовникам і проектувальникам передбачити, те в свою чергу виправляється під час проходження експертизи проектів. Тим самим ми вже частково проводимо моніторинг та систематизуємо відповідні відхилення від новітніх норм законодавства, знаходимо можливі шляхи виходу із ситуації що склалась. KV: Як нові норми впливають на прибутки девелоперів? А.П.: Введення ряду обмежень (це стосується як обмеження висотності забудови, так і повної заборони будівництва в певних місцях), негативно позначаються на прибутку забудовників. Обмеження прибутковості будівельних компаній безпосередньо вдарить і по гаманцю покупців, оскільки ціна на квадратні метри через певні ініціативи чиновників має вирости. Та, можливо, це якась противага по зниженню вартості на один квадратний метр, враховуючи кількість збудованого житла. Передбачена новими ДБН можливість спорудження різного функціоналу майданчиків (спортивних майданчиків і рекреаційних зон) на дахах багатоповерхових будинків, ліквідація застарілих вимог до спорудження сміттєпроводів та багато іншого, що точно сподобається покупцям, та має вплинути на їхнє позитивне рішення з купівлі нової нерухомості. Це все, що стосується Девелопменту житлової нерухомості у великих містах. KV: Як зміниться вартість у невеликих містах? А.П.: У невеликих містах та селищах (виключивши з цієї класифікації міста-супутники Києва, селища поблизу Києва та обласних центрів) вартість нерухомості на мою думку істотно не зміниться найближчим часом. Комерційна нерухомість, на мою думку, не втратить своїх вартісних показників. Девелопмент заміської нерухомості також практично не зміниться. Ленд-девелопмент (девелопмент земельних ділянок) має стабільні показники до збереження вартісних показників, оскільки в межах міст і всіх населених пунктів, вільних ділянок до забудови не збільшується. Обмеження, хоч вони і покладають більш жорсткі вимоги з забудови земельних ділянок, тільки сприятимуть збільшенню вартості землі. Варто також відзначити, що зростання обсягу будівництва в Україні не пов'язане з пропорційним зростанням попиту на житлові метри - навіть при зростанні номінальних доходів населення реальна платоспроможність, а значить і попит, залишаються низькими. Найбільш затребувані квадратні метри - це малогабаритні квартири або квартири в містах-супутниках і передмісті, що наша компанія помічає при подачі замовниками проектів до експертизи. Враховуючи те, що визначальним фактором у прийнятті рішення будуть дані з перепису населення ще за 2001 рік, варто очікувати обмеження висотності навіть у відносно великих містах, що в свою чергу підніме ціни на житло, або збереже їх стабільними. З відносно стабільними цінами на нерухомість будуть залишатись міста західного регіону, де свій вклад в розбудову вносять заробітчани, що звикли зберігати свої заробітки в єдиній валюті, - квадратних метрах. У звіті НБУ також вказується, що починає оживати іпотечне кредитування, але скільки-небудь істотного впливу на ринок не буде - банки готові давати гроші тільки під великі відсотки, які покупцям вкрай невигідні. Ціна на житло стабілізувалася вперше з 2014 року. За рахунок великої кількості новобудов продовжує падати вартість старих квартир - у порівнянні з 2017 роком старе житло подешевшало в середньому на 2%. KV: З введенням нових ДБН як зміниться підхід до реалізації об’єкта нерухомості? А.П.: Підхід до реалізації об'єкта нерухомості практично з нововведеннями не змінюється. На мою думку, лише спрощення реалізації законодавчих ініціатив з полегшення реєстрації об'єктів нерухомості дозволяє без істотних проблем реалізовувати плани і задуми девелоперів, інвесторів та потенційних покупців. Сьогодні на ринку з'являється не тільки більше житлових та комерційних площ, також росте і кількість девелоперів що займаються пошуком та придбанням земельної ділянки, визначають маркетингову політику об'єкта, розробляють будівельний план і дизайн-проект, отримують всю необхідну документацію, фінансують угоди, займаються будівництвом, контролюють і керують усім процесом від початку до кінця. Тому цей ринок послуг стає жорсткіший, збільшується конкуренція в цих послугах, що в свою чергу має змінити якість надання послуг всім учасникам створення об'єкту архітектури. Це дозволить підняти професіоналізм не тільки проектувальників, експертів, працівників будівельних організацій, спеціалістів контролюючих органів в галузі будівництва, а і чиновників на місцях, що в свою чергу і в першу чергу мають бути готовими до змін в законодавстві, ініціювати такі зміни та в більш глобальному масштабі підготувати внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні. KV: Чи вплинуть ці зміни на процес погодження проектів? Яким чином? А.П.: Самі зміни до ДБН не вплинули на процес погоджень, оскільки це регулюється законодавством, а саме ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", - п. 6. Статтею 31. "Проектна документація на будівництво" що тезово звучить так: "Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами". Погодження стосується лише містобудівної документації (Генеральних Планів, План зонування території, Детальних планів територій), що розробляються на замовлення місцевих органів влади та регулюються цим Законом. KV: Дайте рекомендації девелоперам, проектувальникам щодо роботи з новими ДБН. А.П.: Нові рекомендації девелоперам, а саме девелоперам в галузі земельних ділянок та представникам інвесторів в будівництві можуть полягати лише в більш ретельному вивченні можливості забудови на основі містобудівної документації (оскільки це закон будівництва на місцевому рівні і він є чинним незалежно від прийняття нових ДБН). Містобудівна документація містить всі вимоги до її забудови та дає змогу оцінити всі умови і обмеження з забудови таких земельних ділянок. Правда, цим можуть користуватись нечисті на руку чиновники на місцях. Змушуватимуть фінансувати роботи з внесення змін у затверджену містобудівну документацію, затримуватимуть видачу дозвільних документів на початок проектування та під різними "порожніми" приводами можуть відмовляти у видачі, посилаючись на зміни в ДБН. Вважаю, що тим самим Мінрегіон вводить поняття погоджень відхилень від ДБН відповідно до нового нормативного документу, Наказу міністерства від 19.04.2018 № 97 "Про затвердження Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами", чим планує більші права з упливів на ті чи інші дії учасників будівництва, вивчення ситуації в будівельній галузі. На відміну від реформ 2015 та 2017 року, де основну роль виконували та владні повноваження мали органи державного архітектурно-будівельного контролю, тепер до управління галуззю має намір підключитись Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Судячи з усього, Міністерство вирішило підключитись до реальної комунікації з конкретними замовниками, використавши своє право затвердження державних будівельних норм. KV: Які фактори, на ваш погляд, ініціювали новий ДБН В.2.2-4:2018 “Будівлі і споруди. Заклади дошкільної освіти”? А.П.: Раніше діяв ДБН В.2.2-4-97 "Будинки і споруди дошкільних навчальних закладів", який дозволяв, або точніше рекомендував, по тезі з нього, ось що: "Будинки дошкільних навчальних закладів слід розміщувати на окремих земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних норм". Але ми не зможемо чітко визначити за якими нормами ми маємо їх, садочки, проектувати. Замовниками такого будівництва виступали місцеві органи влади. Також у створенні нового ДБН зіграв диктат ринку, оскільки дошкільні дитячі заклади стали досить прибутковим бізнесом, разом з неспроможністю державних органів в повній мірі задовольнити потреби в будівництві таких закладів (недостатність коштів на таке будівництво, відсутність земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням, а також відсутність резерву в таких земельних ділянках). На основі нового ДБН допускається розміщення у 1-2 поверхових житлових будинках: - вбудованих приміщень груп короткотривалого (до 4-х годин) перебування дітей дошкільного віку (ясельного до трьох років, садового від 3-х до 6-ти – 7-ми років); - вбудованих невеликих дошкільних навчальних закладів загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитячих садків) місткістю до 80-ти місць (до 4-х груп); - вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп). KV: Прокоментуйте зміни, які плануються щодо відміни проектування сміттєпроводів у багатоповерхівках, норми обов’язкового проектування порогу та сходів при вході в житловий об’єкт - це прогресивні норми? Чи вони забезпечують “комфорт” забудовникам за рахунок майбутніх мешканців? А.П.: Щодо комфорту мешканців, що, начебто, має обмежуватись необов'язковістю встановлення забудовниками сміттєпроводів та функціонування таких в багатоквартирних житлових будинках, то я висловлю окрему, свою думку.  Я повністю підтримую вимоги нового ДБН, оскільки вважаю їх прогресивними, та такими, що дадуть змогу нам не потонути в смітті. Це пов’язано з дуже великими проблемами з сортування сміття вже на переробних виробництвах - через дороговизну в новітніх технологіях, неможливості впровадження та встановлення навіть дорогих технологій через монопольне становище всіх сміттєзбиральних полігонів, сміттєспалювальних підприємств. KV: Плануються також зміни до нормативів щодо проектування паркінгів: дозвіл розташовувати підземні паркінги під закладами культури, спорту, харчування, охорони здоров’я і т.д., можливість сполучення ліфтами підземних паркингів у житлових спорудах. Як буде забезпечуватись пожежна безпека в таких випадках? А.П.: Ініціатива вже нагальна та має бути підтримана на всіх рівнях. Всі вимоги з пожежної безпеки та інші вимоги за санітарними, екологічними нормативами - це лише технічні питання, які вирішуються і на основі старих норм. Можливо, слід користуватись закордонним досвідом будівництва, де в свою чергу вже заховано “під землю” і цілі міста з вулицями та системами вертикального пасажирського транспорту. Ба, навіть в нас, в Україні підтримується безпека руху метро, є вже багаторічний досвід безпечної експлуатації. Тому з цим лише треба сподіватись на розвиток проектних потужностей в проектуванні таких об'єктів, зацікавленості інвесторів вкладати кошти в будівництво таких споруд. KV: З 1 червня затверджено порядок погодження відхилень від діючих ДБН та внесення змін в проектну документацію. Що змінилось на краще? Чи є необхідність щось доопрацювати? А.П.: Я вже згадував роль Міністерства щодо погоджень відхилень від ДБН, всі позитивні або негативні сторони мають з'явитись за деякий час, оскільки для виявлення позитивних сторін має бути встановлений якийсь проміжок часу, допоки не виявляться ті чи інші системні помилки, з наукової точки зору не будуть досліджені причини таких помилок, або з яких причин ці помилки робляться, що спонукає учасників проектування об'єктів до помилок, забравши з причин помилок фактор наживи. З основних порушень, до яких звикли ми в своїй роботі: низька якість підготовки містобудівної документації на місцевому рівні, буває, навіть немає розуміння необхідності такої документації. Особисто я вважаю, що досить помилковим в нормативній документації було запровадження так званих Планів зонування території, що повністю не відображали вимоги до забудови населених пунктів, перспектив розвитку населеного пункту, а натомість "узаконили" видачу первинного документу місцевими органами в галузі архітектури, вихідних даних для проектування, - містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що в свою чергу вже несли якісь відхилення від ДБН. KV: Які ризики і проблеми можуть виникнути у девелоперів та проектувальників в процесі переходу на нові ДБН? Як можна уникнути труднощів? А.П.: Ризики, як я вже згадував раніше, мають бути досліджені, виявлені і оцінені при аналізі містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки практично вся містобудівна документація, що затверджена на місцевому рівні, розроблялась до вступу в силу нових ДБН, можу з упевненістю вказати на те, що це і буде основною проблемою. Тому ми, як завжди, плани будемо підганяти під нові прояви сьогодення, це і нормально, і природньо. Є бажання змін в планах, - значить, бар'єри необхідно прибирати. KV: Які ще застарілі нормативи, на ваш погляд, треба змінювати? А.П.: Вже протягом кількох останніх років порушувалось питання невідповідності значної кількості з чинних державних будівельних норм вимогам сьогодення. Так, ключовий ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень” прийнято ще 26 років тому. Загалом щонайменше чверть і з чинних 109 ДБН вимагають оновлення або скасування з прийняттям нового аналогу. Зусиллями Мінрегіонбуду у 2017 - 2018 роках тільки повністю нових ДБН мають набути чинності вісімнадцять. Окрім того, у той самий період набирають чинності зміни до ще одинадцяти ДБН, тобто загалом вже здійснено істотний вплив на 29 ДБН із 109, наступного 2019 року заплановано перегляд (зміну чи прийняття нових ДБН на заміну) 30 норм. Це взято із офіційних джерел Міністерства. Тому зміни будуть тривати. До цього варто приготуватись та включитись до розробки, обговорень на різних рівнях. Одним з основних критеріїв, що якимось чином підготує девелоперів до нових змін в законодавстві, вважаю, мають бути перехідні положення, розраховані на більш тривалий час з пристосування до нових норм, також більш інформативна робота Мінрегіонбуду з роз'яснень до ДБН. Читайте: Рынок покупателя: какие финансовые инструменты лояльности предлагают сегодня застройщики жилья KV: Сьогодні для покупця житла навайжливішим фактором є надійність та безпека об’єкту. Яким чином експертиза забезпечує ці вимоги, поясніть для пересічного українця. Як звичайній людині впевнитись, що експертизу проведено? Чи можуть громадяни звертатись безпосередньо до експертної організації за запитом? А.П.: Безпеку об'єкта під час проектування, якість проектування забезпечує експертиза, щодо безпеки вже збудованих об'єктів, маю повідомити, що таку безпеку вже забезпечують інші інституції, як то: технічний та авторський нагляд за процесом будівництва об'єкту. На ці інституції мають вплив лише органи архітектурно-будівельного контролю. Щодо інформативності з проведення експертизи того чи іншого об'єкту будівництва, то така публічність не передбачена, оскільки відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" Статті 7. п.2 "Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини". Громадяни можуть звертатись за роз'ясненнями щодо тих чи інших норм проектування і до нас, як експертної організації в галузі будівництва. Компанія, інтереси якої представляю, в силах провести експертну оцінку тих чи інших проектних рішень, такі роботи (послуги) ми виконуємо. KV: Із прийняттям змін у містобудівне законодавство щодо класів наслідків багато забудовників об’єктів невеликого формату, регіональні компанії жалілись, що тепер через необхідність проходження експертизи (яка раніше не вимагалась, оскільки дозвіл на будівництво можна було отримати декларативним способом) процедура погодження та здачі об’єкта в експлуатацію затягнеться. Наскільки це відповідає дійсності? А.П.: Так, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11 травня 2011 р. N 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України "Строк проведення експертизи не повинен перевищувати: - для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (відповідальності), - 30 календарних днів; - для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів; - для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) наслідками, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів; - кошторисної частини проекту будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) наслідками - 15 календарних днів. А як уже мною зазначалось вище, погодження проектів не потребується, то і терміни проведення експертизи не впливають на те, де сам замовник бажає проходити якісь погодження. Можливо, він бажає додаткових експертиз, або інше, - то це у "руках" замовника будівництва. Перед початком будівництва він має затвердити проект та зареєструвати дозвіл в органах архітектурно–будівельного контролю. Читайте: На что обращать внимание при покупке квартиры в новостройках Киевской области KV: Які зауваження проектантам, девелоперам з усунення помилок експертиза видає найчастіше? Чому, на вашу думку, це відбувається? А.П.: Майже без винятків замовники експертизи недоукомплектовують проектну документацію всіма вихідними даними, передбаченими нормативами, як то: витягами з чинної містобудівної документації, технічними умовами, що не може бути помічено при подачі до експертизи; роблять помилки в розрахунках класу наслідків (відповідальності) (розрахунки виконали проектувальники до початку проектних робіт. А ми їх перевіряємо за дійсними при подачі документів до експертизи показниками, переоцінюємо ризики втрати об'єкт). Нерідко бажання замовників будівництва перебільшують можливості (потужності) земельної ділянки, проектні рішення доводиться коригувати, що в свою чергу, тягне за собою практично повне коригування інженерних розділів проекту. Також варто звернути увагу на оформлення документації відповідно до Державних стандартів. Це пов’язано з недостатнім контролем в проектних організаціях якості оформлення за так званим Нормоконтролем. KV: Із введенням в дію нових ДБН чи очікуєте ви більше помилок в проектній документації, яку подаватимуть на експертизу? Як уникнути цих проблем? Можливо, потрібна системна роз’яснювальна робота з боку експертних організацій? А.П.: Помилок в проектній документації очікуємо більше. Також вже маємо напрацювання за критеріями, на які буде звертатись основна увага при експертизі. Ці критерії вже вище зазначались. Але ми розуміємо і проектувальників, що звертаються вже по консультативну допомогу, розуміємо, що в зв’язку з введенням нових ДБН ми матимемо більше приділяти увагу до розгляду проектів. Проектувальники вже попереджені про необхідність отримання інформації щодо чинної містобудівної документації, що може надати відповіді на більшість спірних питань. KV: На ваш професійний погляд, за останні роки чи змінилась якість проектної документації, проектів на краще в цілому? А.П.: Тенденція на зміни в кращу сторону виконання проектних рішень помітна. Помічається і якість та швидкість реагування проектувальників на виправлення тих чи інших помилок в проектній документації. Читайте: На века: девелоперы обещают строить жилье в Киеве качественнее KV: Коли кілька років тому відбулась демонополізація експертних послуг, держава дозволила приватним організаціям надавати їх, були сумніви щодо якості та надійності приватних експертів. Як забудовнику визначитись, що експертна компанія є професійною, надійною, може надати якісні послуги? Як взагалі змінилась, і чи змінилась якість послуг? А.П.: Власне, замовник за час монопольної дії державної експертизи звик, що держава є керуючим органом, і сила - на боці чиновника. Раніше, якщо представники держекспертизи могли затримати висновок за рахунок бюрократичної складової, або чинили інші перепони, замовник мало що міг вдіяти. Зараз, в умовах конкуренції, приватна експертна організація бореться за замовника не тільки наявністю кваліфікованих фахівців у штаті, швидкістю виконання замовлення та якістю кінцевого продукту, але й супроводжуючим сервісом. Ми, наприклад, ще на етапі розробки проекту надаємо консультаційні послуги, виявляємо проблеми, пояснюємо, як треба відкоригувати проект, щоб потім не витрачати час на його переробку вже після зауважень експертизи. Проектувальник, замовник, у будь-який час може поставити нашим експертам запитання і отримати фахову консультацію. Такий підхід економить час та фінансові ресурси замовника. Сьогодні зменшення відстані між експертом та проектувальником, замовником, системна комунікація, демонструють якісні зміни в експертній сфері. KV: Скільки у вас зараз об’єктів в роботі? А.П.: Більше 50: кошторисні експертизи — 70%, на оцінку класу наслідків — 15%, і 15% - комплексні експертизи. Багатоквартирних житлових будинків зараз в роботі 8. KV: Яку відповідальність несе експертна організація за порушення чи помилки під час експертизи проектів? А.П.: Передбачена адміністративна відповідальність — якщо експерт закриває очі на порушення нормативів. Крім того, анулюється сертифікат експерта без права його поновлення. Але якщо порушення були допущені навмисне, втрачені людські життя, на мою думку, адміністративної відповідальності недостатньо. Але цими питаннями вже опікуються інші органи. KV: На ваш погляд, замовник-девелопер може скористатися експертизою з точки зору репутації - і компанії, і об’єкту? А.П.: Власне, він перший зацікавлений публічно представити інформацію про пройдену експертизу проекту на сайті об’єкту. Експертиза гарантує відповідність проектної документації діючим будівельним нормативам України, які забезпечують в т.ч. безпеку та надійність запропонованих проектних рішень. Зараз, коли споживач став набагато уважніше ставитись до наявності та якості будівельної документації, став цікавитись цими питаннями під час вибору нерухомості, такий підхід демонструє не тільки відкритість та прозорість намірів забудовника, а й надійність його проекту. Що може стати однією з конкурентних переваг. Читайте: Ипотека не для слабаков: кто строит и покупает жильё в кредит Фото: KVKиевVласть