Президент Зеленський призначив повноправним головою Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна, що три місяці керував областю у статусі т.в.о. В рамках чергового онлайн-брифінгу новий губернатор презентував Програму розвитку Київщини і розповів про свої першочергові завдання.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу Київської ОДА. Участь у заході взяв також перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов та міністр розвитку громад Олексій Чернишов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зокрема, Трофимов повідомив про рішення призначити головою КОДА Василя Володіна, який до цього моменту був тимчасово виконуючим обов'язки голови обладміністрації. Відповідний указ з'явився 17 червня на сайті Президента. “Зараз у Київській області у рамках проєкту “Велике будівництво” будується 6 шкіл, 7 дитсадків, 5 стадіонів, 13 приймальних відділень, реконструкція та капітальний ремонт близько 84 км доріг загального користування. Навіть за умов жорсткого карантину економіка в області рухається. Це в тому числі обумовлено своєчасними діями та заходами зі стримування зростання кількості захворювань на коронавірус. Сьогодні вже відпрацьований алгоритм дій з їх виявлення та визначення контактних осіб завдяки консолідації зусиль обласної влади, народних депутатів, бізнесу та правоохоронних органів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Вибір нового керівника області обумовлений всім цим, а також ефективним менеджментом. За три місяці Василь Володін зарекомендував себе впевненим та рішучим менеджером, який поважає людей, звертає увагу на життя області і ми на практиці впевнилися у його ефективності”, – розповів Трофимов. Василь Володін зазначив, що усвідомлює величезну відповідальність, яка на нього покладається.   “Три місяці тому, коли я став тимчасовим виконуючим обов’язки голови, взяв повну відповідальність, яку передбачає ця посада. Вже встиг глибоко зануритися в усі напрямки роботи і надалі працюватиму на виконання регіональних та державних програм та впровадження їх на території області. Добросовісно реалізовуватиму повноваження, делеговані мені президентом”, – каже він.  За словами Володіна, наразі у Київській ОДА майже сформована потужна та сучасна команда заступників голови:  “Наступний наш крок – оптимізація та модернізація департаментів, визначення пропозицій щодо голів РДА, підсилення районів кадрами. Державне управління в Київській області має бути гнучким, сучасним та працювати заради людей”. Пріоритети  Своїми пріоритетами на цій посаді Володін вважає: роботу в правовому полі, децентралізацію, реформування освіти та медицини. “Київщина охоплює майже 5% території України, де мешкає понад 4% населення. З січня-2021 буде 6 районів. Крім того, у нас 24 міста обласного та районного значення, з рівнем середньомісячної зарплати ми – в трійці лідерів. Цього замало, щоб життя в області стало комфортним та безпечним. Крім модернізації медичної сфери та реалізації проєктів будівництва соціальних об’єктів, маємо розвивати інвестиційний потенціал, створювати нові робочі місця, знижувати забруднення середовища. На своєму рівні допомогти державі перейти в смартфон. Поліпшення соцзахисту населення також у пріоритеті. Саме тому активно виконуємо програму “Велике будівництво”. Наш план – 6 шкіл, 5 стадіонів, 31 медзаклад, 7 дитсадків. Частину вже завершено навіть попри обмеження, накладені карантином”, – говорить він.  Також Володін розповів про роботи дорогах загального користування та мостових спорудах.  “Наразі прискорюємо реформу децентралізації: вже маємо затверджений Урядом перспективний план формування територіальних громад області – їх буде 69. Ось уже минулої п’ятниці Урядом затверджено проєкт постанови Верховної Ради щодо адміністративного устрою регіону з 6 районами. Щодо розбудови соціальних об’єктів, в тому числі реконструкції та капремонтів – заплановано 49 об’єктів. Залучаємо кошти на 39 нових дитячих навчальних заклади, модернізуємо дорожню інфраструктуру – розмітки, знаки, аварійні дерева. Інвентаризація майже 300 мостових споруд та будівництво і капремонт доріг. Запланували майданчики вагового контролю та геоінформаційну систему.  Коли ми плануємо комфортні умови життя, у першу чергу маємо на увазі гідні заклади охорони здоров’я, поширення використання зеленої енергетики, термомодернізацію бюджетних закладів, сучасну спортивну інфраструктуру, нові парки та природні заповідники. Необхідні також комплекси з очищення стічних вод та водозаборів питної води, капремонт каналізаційних та водопровідних мереж, розподільний збір та сортування відходів, завод з переробки твердих відходів”, – розповів губернатор.  За його словами, також потрібна Велика кільцева автодорога навколо столиці. Необхідний Київщині науковий парк з агропромислового розвитку, варто створити єдиний інформаційний екологічний сервіс. Одним з проєктів щодо впровадження заходів з енергозбереження та витрат на експлуатацію скорочення викидів CO2 в закладах охорони здоров’я є комплексна реновація будівель обласної клінічної лікарні. Існує домовленість з Європейським банком реконструкції та розвитку про кредит у 10 млн євро та грант у 4 млн євро на благоустрій та вуличне освітлення територій.  “Створюємо індивідуальні теплопункти, модернізуємо системи освітлення, замінюємо вікна та двері на такі, що забезпечують високий опір теплопередачі, утеплюємо будівлі”, повідомив голова КОДА.  Медицина Володін зазначив, що триває протидія поширення коронавірусу. “Провели процедури із закупівлі 24 апаратів ШВЛ і завтра перші 11 передамо до медзакладів. Також закуплено 46 апаратів моніторингу пацієнта, 3 рентген-діагностичних пересувних комплекси, 13 аналізаторів газів крові з аналізатором електролітів, 2 системи ПЛР, 10 тисяч респіраторів”, – каже він.  За його словами, триває робота з виявлення причин фінансової неспроможності закладів охорони здоров'я, розробка програм їх фінансової підтримки, а також оптимізація мереж закладів.  Освіта У закладах освіти області впроваджується рейтинг організації харчування та реалізовується програма “Якісне харчування – здорова дитина” та регіональна програма “Шкільне харчування”. Передбачено перезавантаження та модернізацію 183 харчоблоків та їдалень за проєктом “Зонова їдальня” та програмою “Інтернет-меню”.  Соціальна політика Для протидії домашньому насильству є велика потреба у фахівцях із соціальної роботи. Також необхідні притулки для тих, хто постраждав від домашнього насильства і соціальний супровід таких осіб.  “Неприпустимими вважаю заборгованість зарплат бюджетникам та працівникам підприємств області”, – каже Володін.  Цифрові сервіси та діджиталізація Щоб взаємодія КОДА з жителями області була активнішою, необхідно переводити країну у смартфон.  “Зв'язок з суспільством має бути зворотнім, тож необхідні умови для доступу громадян до інформації про діяльність влади, миттєве реагування на головні події в області, організація та участь у професійних форумах та конференціях, розробка власного контенту, залучення нових каналів комунікацій”, – закінчив Володін.  Слово присутнім Перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов: Ще раз хочу наголосити від імені голови держави: ключові завдання для голови КОДА – це продовження боротьби з коронавірусом, ефективна реалізація і управління президентськими програмами і найголовніше – економіка, створення робочих місць, залучення інвестицій.  Міністр розвитку територій та громад, екс-голова КОДА Олексій Чернишов: Василь Геннадійович Володін – не нова людина для Київської області. Він працює з минулого року. Працював на посаді заступника голови КОДА. І коли потрапив на посаду тимчасово виконуючого обов'язки голови, майже через тиждень сталось введення надзвичайної ситуації і почалась боротьба із епідемією коронавірусу. За цей час була розгорнута професійна діяльність. За показниками Київська область була лідером з точки зору виявлених кейсів захворювань і я вдячний, що команда КОДА досить фахового працювала з цим викликом. Ми проводили декілька оцінок діяльності, урядом був проведений моніторинг ключових показників діяльності за перший квартал цього року. Були проведені інші перевірки виконання рішень Президента та уряду по обласним державним адміністраціям. Київська область завжди була в лідерах – як у першому кварталі, так і в минулому місяці. Перед нами багато завдань, в першу чергу це “Велике Будівництво”. Київщина взяла на себе більше зобов'язань, ніж 5-5-5, більше об'єктів. Була проведена робота з децентралізації. Велику роботу проведено депутатським корпусом щодо конфігурації районів, громад. Ми бачимо рівень протестних настроїв в області. Це одна з найскладніших областей, але тут вдалось знайти компроміс, це ваша спільна заслуга. Попереду ще місцеві вибори та підтвердження амбітних планів Василя Володіна і вибору жителів Київщини.  Народний депутат Олександр Дубінський: Хочу подякувати в першу чергу Офісу Президента, що у нас з'явився новий сильний губернатор, привітати пана Володіна і всіх нас. Ми вже маємо доволі плідну співпрацю з КОДА,з боку депутатського корпусу готові підставити плече і ви знаєте, що до будь-яких пропозицій, звернень, програм, проєктів, які можуть бути підтримані Верховною Радою, ми з радістю долучаємось і готові вас підтримувати надалі. Думаю, ми плідно попрацюємо ці п'ять місяців до місцевих виборів і покажемо гарний результат в першу чергу для виборців, які дали нам дуже високий кредит довіри, який ми маємо виправдати.  Нагадаємо, що 17 травня Президент України Володимир Зеленський звільнив від тимчасового виконання обов'язків голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) і призначив повноправним головою КОДА Василя Володіна (на фото). Читайте: Зеленский назначил полноправным губернатором Киевщины Василия Володина Фото: пресслужба Київської ОДА КиевVласть

Рішення уряду про розділення Київщини на шість укрупнених районів спричинило у регіоні справжній рейвах. Мітинги, злісні розбірки у соціальних мережах. Хтось топить за Бучу, хтось за Васильків. Між тим є і конструктив. Помірковані критики реформи запевняють: укрупнення районів відбувається без підкріплення законодавчою базою і громадського обговорення.  Як стало відомо KV, 12 червня  на позачерговому засіданні Уряд розглянув і підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Останнє слово тепер за нардепами. Станом на сьогодні Київську область планують поділити на шість районів (округів). Статус адмінцентрів – надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві. Інші пропозиції громад столичного регіону, які не встигли розглянути до засідання уряду, обговорюватимуться вже на парламентських комітетах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відео: засідання Кабміну від 12.06.2020 року Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини Втрату повноважень та позбавлення статусу райони Київщини сприйняли переважно без радощів. Перша й найбільша дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад уже не перший місяць обстоюють власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді. Громади надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну. Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району.  Не полишає спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.  Читайте: Фастов будет отстаивать звание админцентра под Киевской ОГА А мер Броварів Ігор Сапожко звернувся до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Читайте: Разумкова просят не стирать с карты Киевщины Броварской район Точка зору KV опитала голів районних рад Київщини, яких позбавляють статусу району, щодо доречності нового адмінподілу області саме на шість округів та їхнього бачення плюсів та недоліків реформи. Результати опитування показали, що більша частина незадоволена запропонованим урядом територіальним поділом. Не додає оптимізму лідерам громад і те, що перший етап реформи децентралізації так і не завершився, необхідні зміни до Конституції не внесені. На думку голів, негатив є і в тому, що укрупнення районів відбувається без широкого громадського обговорення.  Найбільше протиріч виникло саме через статуси адмінцентрів. Райони жаліються на їхню територіальну віддаленість та занепокоєні через можливу недоступність публічних послуг та навіть погіршення фінансового стану ОТГ. Київщина – проти Голова Іванківської райради Валерій Потієнко (обраний від БПП): До Вишгорода іванківчанам доїхати зручніше, а з Бучею, Бородянкою, Ірпенем ми навіть не маємо прямого сполучення. І якщо на думку КОДА центром може бути й Бородянка, то чому Іванків не може бути окремим районом? Іванківщина – найбільша в Україні за площею. Бюджетним кодексом передбачено, що податки організацій від Чорнобиля сплачуються до нашого районного бюджету. Якщо сформують Ірпінський чи Бучанський райони, то кошти надходитимуть туди. Іванківська ж громада нічого не отримує, а на виборах ми будемо створювати завідомо неспроможну ОТГ. Та й як громада надалі має утримувати школи, лікарні? І як жителям крайнього Поліського села доїхати до Бучі за 120 км? Тож ми готуємо листи до Кабміну, Офісу Президента, КОДА, збираємо сесію й будемо претендувати, як і решта, на визначення Іванкова адмінцентром. Голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський (обраний від ПП “Укроп”): Новий проєкт районування областей, затверджений Кабміном, необхідно доопрацювати. Відповідно до документу, Києво-Святошинський район розділений між трьома районами Київської області – Обухівським, Фастівським та Бучанським. Переконаний, що найбільший район в Україні не можна “розривати”, він має увійти до нового району в діючих межах. Окрім того, депутати Києво-Святошинської районної ради направили до Парламенту, Кабінету Міністрів України та КОДА звернення щодо збереження назви “Києво-Святошинський район”. На жаль, наразі в районі немає жодного населеного пункту, який би відповідав вимогам методики Кабміну щодо визначення майбутніх районних центрів субрегіонального рівня. Проте так історично склалося, що упродовж тривалого часу як Буча, так й Ірпінський регіон, а раніше ще й Іванківський та Вишгородський, були складовою частиною Києво-Святошинського району. Тому, я вважаю, доцільним зберегти історичну назву району – “Києво-Святошинський”, а визначити майбутній центр відповідно до методики, розробленої Кабінетом Міністрів.Читайте: Дмитро Гусятинський: Рішенням у протистоянні між Бучею та Ірпенем може стати збереження історичної назви – Києво-Святошинський район Голова Кагарлицької райради Іван Сємцов (обраний від БПП): З поділом області на шість районів погоджуюсь, але не підтримую визначення району з адмінцентром в Обухові. Нашої думки при розподілі не запитували, а поставили перед фактом. Достатньо взяти мапу, щоби зрозуміти, де розташований Обухів, а де решта населених пунктів. Богуславському району, щоб доїхати до Обухова, треба подолати 170 км. Район же створюється не для олігархів і не для тих, хто вирішив, що Обухів має стати центром, а для населення. Центр має бути рівнодуступним для всіх територій, які увійдуть у цей район. І найбільше під його визначення підпадає саме Кагарлик. У крайньому випадку, має бути хоча би Миронівка. У Кагарлику же є необхідна інфраструктура і просторе адмінприміщення, якого немає ані в Обухові, ані в Миронівці. Голова Миронівської райради Валентина Усик (обрана від БПП): У 2014 році розглядався Миронівський адмінтерокруг, куди включили Богуславський, Рокитнянський, Кагарлицький район. Ці райони наразі також незадоволені новим розподілом та включенням до Обухова. Миронівка, як центр, має економічний потенціал, вигідне географічне розташування й має стратегічні об’єкти. Обґрунтована пропозиція щодо визначення округом Миронівського району надавалася до Кабміну. Плануємо писати аналогічний спільний лист із сусідніми районами. І це, якщо врешті проведуть адміністративно-територіальну реформу, яка має пройти референдум, а не через нав’язану Кабміном думку. Особисто негативно сприймаю ситуацію із новим адмінтерподілом. Сьогодні так і не внесли зміни до Конституції, незавершена територіальна реформа, а вже планують укрупнення. За п’ять місяців вирішили провести вибори, не маючи для цього навіть відповідної бази. Голова Згурівської райради Степан Кузьмич (обраний від “Свободи”): Нашу територіальну зону рекомендовано включити до районного центру Переяслава. Але всі розуміють, що Переяслав територіально незручний, особливо для найбільш віддаленої Згурівки. Питання у швидкому сполученні, а потреба доїхати до райцентру однозначно буде. Решта необхідних умов, інфраструктура та приміщення, є однаково як і в Яготині, Баришівці, так і в Переяславі. А сполучення Згурівки з Переяславом взагалі катастрофічне. Якщо тільки не створюються умови, щоби туди й потреби не було доїжджати. Усе робиться для жителів, тож спершу треба було поставити питання, як буде зручно їм. Згурівський район до обговорень щодо адмінподілу навіть не долучили. І цю претензію райрада планує висловити письмово. У цій ситуації Яготин є найбільш рівновіддаленим для всіх територій і має зручне сполучення. Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк (обраний від БПП):Як можна переходити до наступного кроку реформування, коли процес формування спроможних громад ще не завершений ані в конституційному, ані в економічному та адміністративному ракурсі. Тож розуміємо, що це комусь політично вигідно. Другий етап реформи є новим і невизначеним. У мешканців немає чіткого розуміння меж цього центру: чи будуть доступними публічні послуги саме в Переяславі, чи перерозподілятимуть туди податки. Адже Баришівський район не має прямого транспортного сполучення із Переяславом. На старті децентралізації витрачалися колосальні ресурси на популяризацію реформи і створення ОТГ, залучення місцевого самоврядування до цих процесів, громадських обговорень. А коли зайшла мова про укрупнення районів, то виявляється, що сільради потрібні були лише для успішного першого кроку. Сьогодні позиція місцевої громадськості уряду нецікава: ні загальних обговорень, ані роз’яснень, чому саме Переяслав і як погоджувати робочі моменти районам надалі між собою. І це викликає невдоволення з боку депутатів районної ради. Впевнений, що будуть клопотання і скарги до вищих ешелонів влади щодо таких рішень, прийнятих за дві дні. Голова Бориспільської райради Владислав Байчас (обраний від БПП): Я не задоволений проєктом, який затвердив Кабмін. Має бути два окремих райони – Бориспільський і Броварський. Наш район потрібно було об’єднати з Переяслав-Хмельницьким, а Броварський із Баришівським і сусідніми, у них там спільна дорога. У нас із Броварами немає транспортного сполучення. Так само Яготину незручно їхати в Переяслав-Хмельницький район. І перспективним планом ми не задоволені. Звертались щодо цього до міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. Я не розумію, як із такого сильного району, як наш, можна було зробити дві неспроможні громади. Писали й до Президента, і в область, ніхто нас не чує. Голова Броварської райради Сергій Гришко (обраний від "Нашого Краю"): Те, що відбувається із районуванням областей, не можна назвати державницьким підходом. Уся методика формування округів порушена. Ми сесією звертались до Президента, Кабміну, Верховну Раду, профільного міністра Чернишова. Жодної відповіді. Попросили нашого нардепа по округу, щоб він особисто потрапив в Офіс Президента й ситуація якось вирішувалась. Зараз із нас просто знущаються. Я вважаю, що Броварський район має бути об’єднаний із Бориспільським, але з назвою – Броварський і префектура має бути розміщена в Броварах. У нас будується окружна дорога, є міжнародний напрямок на Білорусь та Росію, є розвинута опорна лікарня, головний почтомат, податкова інспекція й ще багато переваг перед Борисполем. Читайте: Обухів, Фастів чи Васильків: у Київській ОДА тривають обговорення нового районування області Голова Васильківської райради Наталія Баласинович (обрана від БПП): До 25 травня був проєкт, ініційований КОДА, де було п’ять районів, у тому числі Васильківський. Туди входив Фастівський, Обухівський, частина Києво-Святошинського. Якимось дивним чином без проведення консультацій та обговорень з’явився Фастівський район. Я вважаю, штучно й на виконання чиєїсь політичної забаганки Васильківщину приєднали до Фастівщини. Це викликало велике обурення мешканців. Була проведена позачергова сесія Васильківської райради з єдиним питанням – про звернення до Президента щодо збереження Васильківського району. Сільські та селищні ради приймали аналогічні рішення. 14 червня відбулося велике віче у Василькові, де громади висловилися категорично проти створення Фастівського району за рахунок наших громад. По всім соціальним, економічним і логістичним показникам значно слабший, ніж Васильків. Також ми знову звернулись до Президента, Кабміна, Президента, профільного міністра, щоби без нас не приймали таке антиконституційне рішення. Наші мешканці налаштовані дуже рішуче й готові йти ходою до Києва, до Кабміну, влаштовувати протести. А я не збираюсь йти проти своєї громади.Читайте: Депутаты Василькова потребовали от властей Украины оставить городу статус райцентра Киевщины Депутат Яготинської районної ради Ярослав Губерський (обраний від ПП “Укроп”): Для того, щоби Яготин визнали центром району, у нас усе передбачено: є школи, дитсадки, поліція, пожежна, інфраструктура тощо. Але влада в цьому питанні проявила бездіяльність, хоча важелі впливу в райради були. Знаю, що голова міськради Наталія Дзюба намагалася це питання обстояти, але це лише на словах. Краще тепер точно не буде. Крім того, з невідомої причини затягують і вибори голів до ОТГ. Про відсутність дієвої реакції з боку районної та міської влади Яготина щодо ситуації з включенням району до Переяслава, заявляв на своїй сторінці в Facebook і директор Яготинського історичного музею Іван Шула. Київщина – не дуже проти Проте є й ті території, які більш-менш підтримують позицію уряду. На місцях сподіваються, що коли районні ради втратять свої повноваження, то таке поняття, як “район”, взагалі втратить свою значимість. Голова Поліської райради Андрій Слепченко (обраний від БПП): Поліський район має увійти до Бучанського району. А чи погоджуємося ми з новим районуванням чи ні – це вже інше питання. Прийнято на державному рівні – отже, згодні. Думаю, на місцях аналогічна ситуація. Нашої думки не запитували, тож залишається лише погодитися з цим.Голова Рокитнянської райради Олександр Конопчук (обраний від "Батьківщини"): Наш район підпадає під юрисдикцію Білої Церкви, це було визначено ще від початку. Я розумію, що є райони, які мають свої певні інтереси. Ми – не претендуємо. У будь-якому випадку районування і яке б держава не прийняла рішення, ми – частина Білоцерківського району.Голова Таращанської райради Людмила Урожай (обрана від БПП): Якщо всі послуги мешканці району й надалі одержуватимуть у Таращі, то немає різниці, де цей центр розташований. Якщо зникнуть такі утворення, як районні ради, і громада буде безпосередньо пов’язана з бюджетом, то поняття “район” втратить свою актуальність. Перш, ніж говорити "за" чи "проти", хотілося б побачити документи. Я не знаю, які зміни будуть у законодавстві і чи задовольнить Верховна Рада інтереси всіх громадян. Хоча жвавого обговорення у районі й немає.Голова Володарської райради Володимир Кузьменко (обраний від Аграрної партії України): Для Володарського району не було іншого варіанту, окрім Білоцерківського району. З центром маємо транспортне сполучення. Тому питань немає. Є велика проблема щодо перспективного плану – у складі Володарської громади не передбачили село Тедіївка. Його віднесли до не перспективної Маловільшанської громади. Ми зібрали 500 підписів мешканців і будемо звертатись до уряду. Голова Богуславської райради Володимир Замирайло (обраний від РП Олега Ляшка): Я думаю, що думку громад нашого району врахували. Медвинській ОТГ, наприклад, було би незручно добиратись до Богуслава. А зараз громади району поділили на два райони. Чи буде так краще – час покаже. Решта голів - голова Макарівської райради Олександр Гулак (обраний від БПП), голова Ставищенської райради Віктор Малаш (обраний від БПП) та голова Тетіївської райради Наталя Жубер (обрана від БПП), що не увійшли до опитування, не відповідали на дзвінки. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру ПриірпінняПроєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського районуФото: коллаж KV КиевVласть

Протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  На початку травня регіон здивувала новина: жителі Гостомеля знайшли масштабне звалище моркви. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як писала KV, тоді фермер Костянтин Завгороднюк (ТОВ “Зелена Гільдія Групп”) розповів, що вивіз моркву на полігон, аби використати як органічні добрива. “Я знаю багато фермерів, які цьогоріч не справилися із ціною на моркву і вивозили її в кручу. Але ми знайшли для неї застосування, як майбутнє органічне добриво для наших полів”, – коментував ситуацію фермер. За словами депутата Київської обласної ради Євгена Чубука (фракція “Свобода”) овочі загалом непридатні як добриво, тож через резонанс та тиск з боку місцевої влади фермер, на його думку, був змушений розповідати, що вивіз моркву на звалище, аби та стала добривом. Хоча йдеться про неможливість реалізувати продукцію. “Загальної інформації втрат через нереалізовану овочеву продукцію в карантин по області чи районах немає. Її не збирали ні районні управління АПК, ані департамент КОДА. Не вживали й заходів, щоби допомогти фермерам реалізувати продукцію. Це не про перший мільйон тонн зерна, намолоченого під час жнив”, – говорить він. Як же розповів у коментарі KV сам фермер агрохолдингу “Зелена Гільдія Груп” Костянтин Завгороднюк, під час карантину всі підприємства постали перед проблемою реалізації продукції на внутрішньому ринку. Через це ціна на деякі види овочів була нижчою за собівартість. Також карантин вплинув на реалізацію ультраранньої продукції. Також проблеми зі збутом мали фермери, які зберегли торішню продукцію до цього періоду. “У зв’язку з пандемією, закрилися ринки і мережі ресторанів. Це вплинуло на відносини з торговельними мережами: представленість на ринку велика, а канал продажу залишився один. Це дало нагоду мережам знаходити вигідніших постачальників, озвучувати жорсткі закупівельні вимоги. Наш холдинг вирощує картоплю, моркву, цибулю та буряк в області вже понад 15 років, тож в обсягах продажів на цю мережу збитків не зазнали. А ось від продажів у сегменті HoReCa (ресторанний бізнес – від ред. KV) і ринку втратили орієнтовно 40 % прибутку. Банківські структури, лізингові компанії та фінустанови йшли назустріч і реструктуризували виплати. Місцеве ж самоврядування, у рамках законодавства, запропонувати поліпшень або допомогу нам не можуть. Це не в їхній юрисдикції. На державному рівні холдингам складно добитися підтримки, у рамках фермерського господарства ця система працює простіше. Ми робимо запити, ставимо питання компенсації через асоціації, але й донині такий проєкт щодо овочевого бізнесу не сформульований. Зернова ж галузь працює стабільно, тому що ця продукція йде на експорт”, – додав він. Броварські теплиці Перед проблемою реалізації та збуту постало й найбільше промислове тепличне господарство в області ПрАТ “Комбінат “Тепличний” (площа 42,7 га, селище Калинівка Броварського району). За словами голови правління Володимира Чернишенка, через карантин довелося йти на поступки покупцю, ціни впали втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.  “Ми вирощуємо огірки та помідори й перший масовий товар був уже в березні. Через закриття ринків продукцію не було куди збувати. Частину, навіть більш-менш якісну, довелося викинути. Утилізували близько 50 тонн. Рятували ситуацію лише цьогорічна низька ціна на газ, впроваджені енергозберігаючі технології та новітні зрошувальні системи. Компенсувати втрати овочівникам ніхто ж не планує. Та і взагалі галузь проблемна, а виживає самотужки, адже програми держпідтримки не передбачені. Свого часу розглядалося питання відшкодувань за нове будівництво, але 50% коштів від вартості, так ніхто й не одержав. Овочі ж у необмеженій кількості завозять із Туреччини, Ірану, Європи. Сьогодні нікому обстоювати українського виробника, який може гарантувати біопродукцію вищої якості та міжнародну сертифікацію виробництва”, – розповів Герой України Володимир Чернишенко. Експертна думка Промислові тепличні господарства на Київщині – явище нечасте. Вирощуванням ранньої овочевої продукції, здебільшого зелені, займаються на присадибних квіткових ділянках. Хоча керівники районів зізнаються, що для овочевого напрямку в селах є досить непогані умови та родючий ґрунт. Фермери ж займаються вирощуванням пізніх овочів у відкритому ґрунті. Це, до прикладу, Фастівський, Обухівський, Баришівський, Бородянський та Васильківський райони. Тож карантин ці господарства зачепити не встиг. Як зазначив президент – голова правління асоціації “Теплиці України” Євгеній Чернишенко, в 1992 році в Україні промислові овочеві теплиці займали 1200 га, сьогодні ж діючі зимові теплиці покривають площу в 180 га. Першочергові фактори, які вплинули на зменшення виробництва – брак підтримки держави. А також – дорогі енергоносії, відсутність пільг на електрику та високі кредитні ставки. "Проблема з реалізацію виникла з початком карантинних заходів. Додало негараздів і те, що в цей час зайшло дуже багато імпортованої продукції із Туреччини, Польщі та Нідерландів. Мережі тримали дуже високу ціну на неї й тому реалізація місцевого продукту майже не відбувалася. Більш-менш стабілізувалася ситуація лише через три тижні. Ціни ж впали на 30% і лише поступово вийшли на минулорічний рівень. Але, на жаль, втрати були значні. Так, комбінат "Тепличний", у порівнянні з реалізацією в травні 2019 року, втратив орієнтовно 50 млн гривень. Тож про розвиток і розбудову цьогоріч можна забути. Компенсації – не в цей час і не в нашій країні. Крім того, держава має значний дефіцит бюджету. Надати допомогу обіцяють малому фермерству та бізнесу. Одна зі значних проблем цієї галузі – відсутність дешевих кредитів, хоча би до 7% років на 5–7. Це б галузі надало відчутну допомогу", – запевнив він. У Згурівському районі ринки через карантин ще не відкривались. І, як зазначив голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич, карантин припав на особливий пік продажів, створивши сільським овочівникам значні незручності. “Селянин живе за рахунок своєї присадибної ділянки, а через карантин багатьом довелося зменшити обіг продукції. Адже в основному збут овочів відбувався саме через ринки, які в районі досі не працюють. Плюс проблема ще в тому, що сільські ринки офіційно не зареєстровані. За час карантину держава мала би давно врегулювати всі ці питання. До райради приходять та жаліються на заборону реалізувати продукцію. Особливо це проблематично стало для тих, хто закуповував овочі ще восени. Думаю, більшості довелося викидати товар через закінчення терміну придатності або через невигідну ціну, яка не покривала збитків від зберігання. Державою передбачені механізми підтримки сільського господарства, але дрібний селянин ними не користується. Доки фермер пройде всі ці інстанції, то все господарство ляже під бюрократичну косу”, – зауважив він. На думку ж голови Фастівської районної ради Геннадія Сиваненка, вирощування ранньої овочевої продукції сьогодні є дуже актуальним, але для його розвитку в Україні не вистачає стимулу від держави. “Україна має всі передумови для вирощування ранніх овочів. І в нас є малі господарства, які хочуть цю мережу розвивати. Проте умови кредитування та інші цінові виплати, не завжди влаштовують дрібних фермерів. Адже власних обігових коштів, як правило, вони не мають. І тут якраз на цю проблему має звернути увагу держава та місцева влада, і надавати фінансову допомогу на розвиток  овочевої галузі і малого підприємництва”, – додав Сиваненко. У коментарі KV депутат облради, керуючий адвокатським бюро "Титикало та партнери" Роман Титикало зазначив, що в Україні відсутня норма, яка би передбачала компенсацію втрат товарного виробництва у зв’язку із коронавірусом чи подібними ситуаціями. “Все лягає на плечі підприємців, які мають передбачати подібні ситуації і списувати на підприємницькі ризики. Обласні рада та адміністрація можуть зреагувати на ситуативні звернення. Та для цього потрібна цільова програма, яку має розробити обласна адміністрація. Обласна рада є лише законодавчим органом. Адміністрація ж – це настільки негнучкий механізм, що навіть, якби вона захотіла втілити цю программу в життя, то поки відбудуться всі ці процеси, фермери не зможуть зібрати й документи з відповідними підтвердженнями й оцінкою втрат. Тому це питання має розглядатися на державному рівні”, – говорить він. Як зазначив на своїй сторінці в Facebook голова Нацради з економічного розвитку Олексій Дорошенко, у законодавстві сьогодні передбачена лише утилізація прострочених продуктів спецорганізаціями, за яку компанія має сплатити податок на прибуток. Як і для передачі подібної продукції зоозахисникам. Тож виробникам дешевше викинути продукцію на звалище. А цьогоріч фермери й зовсім не мали можливості для її реалізації через карантин. “Частину продуктів виробники переробляють, якщо це є безпечним і дозволено. Але на практиці більшу частину продуктів, яка залишилася після закінчення терміну придатності, не утилізують, а використовують повторно, або викидають на смітники. Цього року ми вперше бачили продукцію, яку викидали фермери через неможливість її реалізації, оскільки ринки були закриті”, – йдеться в дописі Дорошенка в соцмережі. Тому на онлайн нараді, яка відбулася 26 травня, Асоціація постачальників торговельних мереж запропонувала Мінрозвитку економіки внести зміни до законодавства. Внесення поправок до закону надало би можливість фермерам безкоштовно передавати продукти харчування, термін придатності яких закінчився, або продавати такі продукти на корм тваринникам. Читайте: Минэкономразвитию предлагают узаконить бесплатную передачу просроченных продуктов питания или продажу их на корма животноводам Нагадаємо, на Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати в чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря. Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: коллаж KVКиевVласть

Епідемія шириться територією столичного регіону – нові осередки хвороби з’явилися в дитсадках та одній з обласних лікарень. Щоби протидіяти хворобі влада підтримує безкоштовну телемедицину: тепер мешканці Київщини мають змогу проконсультуватися з лікарем онлайн. Тим часом, життя не стоїть, триває велике будівництво. На нього обласна влада витратила майже 70 млн гривень.  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу в.о. голови КОДА Василя Володіна щодо ситуації у Київській області 10 червня. Коротка довідка про епідемситуацію Захворіло 1865 людей, видужало 595, померло 38. 231 людина – на стаціонарному лікуванні, 1634 на самоізоляції. 7537 під медичним наглядом. Консультації онлайн Бізнес і влада продовжують активно співпрацювати: КОДА та онлайн-хаб Doc.ua підписали меморандум про співпрацю. Хаб входить до складу групи компаній "Ефективні інвестиції". Тепер протягом червня мешканці Києва та області зможуть скористатися безкоштовною аудіоконсультацією лікарів і пройти інформаційне онлайн-тестування на симптоми коронавірусу. Лікарі проконсультують, допоможуть скласти алгоритм дій і визначити симптоматику, розшифрувати результати аналізу. Тривалість консультації – 10 хвилин. Отримати послугу можна після реєстрації на сайті онлайн-хабу. Ситуація в ковід-осередках  У будинку літніх людей у селі Зазим'я, після отримання повторних результатів ПЛЦ-тестування з'ясувалося, що інфікованих немає, санітарно-контрольний пост знятий. У дитячому садку "Калинка", Бровари, знайдено інфікованих дев’ятеро дітей і троє дорослих. Дитячий садок у Боярці: на стаціонарі 1 дитина. Виховательці, у якій першої був виявлений COVID, лікарі надають медичну допомогу. Інші дорослі і діти на самоізоляції, протестовано 25 дітей і 17 дорослих. 8 червня проведено ПЛР-тестування батькам хворих дітей, 9 червня – 25 педагогам. Результати досліджуються, заклад повністю закрито до 26 червня. Проведена дезінфекція приміщень, люди, що контактували з інфікованими, попереджені про необхідність самоізоляції. Дитячий садок "Казка", Ірпінь – є одна хвора, помічник кухаря, відвідувала дитсадок 29 травня, контактувала з 17 людьми. Інфекцію виявили 5 червня. Зараз вона на самоізоляції, людей, що мали контакт із інфікованою, перевіряли 10 червня. Новий осередок 3 червня вірус виявили у буфетниці терапевтичного відділення Яготинської центральної районної лікарні. На даний момент вона перебуває на лікуванні в інфекційному відділенні Переяслав-Хмельницької ЦРЛ. Проведено 42 експрес-тести медпрацівників та іншого персоналу трьох відділень Яготинської ЦРЛ. Отримано 12 позитивних результатів – 11 лікарів та медсестер і 1 буфетниця дитячого відділення. Всі інфіковані на самоізоляції, обстеження медпрацівників ЦРЛ триває.  Станом на 10 червня терапевтичне, педіатричне та пологове відділення Яготинської райлікарні повністю закриті для відвідування. Інші відділення працюють в штатному режимі, поліклініка приймає за направленням сімейного лікаря. Потік пацієнтів на госпіталізацію профілів зазначених відділень перенаправляється до Баришівської ЦРЛ, Березанської міської лікарні та Броварської багатопрофільної клінічної лікарні. Попереджена служба екстреної медичної допомоги. Медпрацівники Всього з початку пандемії в Київській області інфіковано 372 медпрацівники. Більша половина перебуває в лікарнях Києва. 1222 працівника закладів охорони здоров'я, які безпосередньо надають допомогу хворим на коронавірус, за квітень виплачено надбавку в розмірі 4 млн 432 тис. гривень. Нове районування Київщини Наразі Київська область, як і решта областей країни, перебуває у процесі адміністративної реформи, а саме: укрупнення районів. Замість 25, на які зараз поділена область, планується створити уп’ятеро менше. Це має зменшити чиновницький апарат та відповідно витрати на нього. Йдеться про присутність регіональних відділень органів виконавчої влади в новоутворених районних центрах, що не перетинається із утворенням та діяльністю об'єднаних територіальних громад, завдання котрих – надавати послуги своїм мешканцям та піклуватися про їхнє комфортне та безпечне життя. На сьогодні розглядається два варіанти адміністративно-територіального поділу Київщини – з п'ятьма або шістьма районами. Головне питання, яке турбує кожну громаду, – визначення нових адміністративних центрів районів. Принцип, за яким вони визначаються, прописаний у  Методиці, затвердженій Міністерством розвитку громад і територій, також це воля самих громад. Критерій за методикою – населення центру має бути понад 50 тис. чоловік, він має бути розташований не ближче за 30 кілометрів до міста Києва, а віддаленність підпорядкованих населених пунктів має бути не більше 60 кілометрів від райцентру, тощо.  Після кожної зустрічі протоколи нарад передаються до профільного Міністерства.  Робочі поїздки Із робочими поїздками Василь Володін вже відвідав Миронівський, Сквирський, Богуславський та Вишгородський райони. В центрі уваги – своєчасне виконання проєктів “Великого будівництва”, стан місцевих підприємств, які забезпечують економічний розвиток області, та проведення зустрічей із представниками бізнесу, де обговорюється залучення нових інвестицій та створення нових робочих місць. Також для Володіна важливо дізнаватись про проблеми районів безпосередньо від їхніх мешканців. Головними є дороги, медицина, транспорт та належний стан інфраструктури.  “Велике будівництво” Цей проєкт стартував в області у березні 2020 року. Дата його закінчення – 14 грудня цього року. Він охоплює 6 шкіл, 7 дитячих садочків, 5 стадіонів. Загальний обсяг фінансування у 2020 році по усіх проєктах складає 260,7 млн гривень. З них вже освоєно 68 млн гривень. Рівень виконання становить більше 26%. “Спортивна Київщина” Втілюється також программа “Спортивна Київщина”, яка має бути завершена до наступного січня. У рамках її виконання вже збудовано 136 майданчиків. Минулого тижня було відкрито майданчик та міні-футбольне поле у селі Стайки Вишгородського району. Ще відкрито майданчики у селі Гоголеві Броварського району, селі Студеники Переяслав-Хмельницького району, селі Потік Миронівського району. Та міні-футбольні поля у Згурівському районі – в селищі Згурівка та селі Велика Олександрівка. До кінця року має бути введено в експлуатацію ще 77 об'єктів.  Фото: коллаж KVКиевVласть

На Київщині активно триває реалізація проекту “Велике будівництво”, ініційованого президентом України Володимиром Зеленським. В рамках національного проекту до кінця 2020 року заплановано відкрити новий дошкільний навчальний заклад на 75 місць у с. Синяк Вишгородського району. Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На території Синяківської сільської ради, до якої входить чотири населені пункти: с. Синяк, с. Червоне, с. Раківка, с. Вороньківка відсутні дошкільні начальні заклади. При цьому населення сільради складає 2200 людей, з яких 143 дитини дошкільного віку. Будівництво дитячого садка в с. Синяк розпочалося у 2019 році. Загальна  кошторисна вартість проекту склала 39 345,274 тис. грн. Протягом року на роботи з будівництва було використано 3,6 млн грн. Станом на 01.01.2020 залишкова вартість складала 35 707,403 тис. грн. У 2020 році реалізацію проєкту продовжено за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку та співфінансування з місцевих бюджетів. Цьогоріч вже профінансовано 6 млн грн. Станом на 5 червня будівельна готовність дитсадка становить 28%. Здачу об’єкту заплановано завершити до кінця 2020 року. “Незабаром ще 75 дітей, які проживають у Вишгородському районі зможуть навчатися в комфортних та безпечних умовах. Для їх повноцінного та усестороннього розвитку ми з нуля будуємо сучасний дитсадок. Реалізація таких важливих для області проектів стала можливою завдяки проекту Президента України “Велике будівництво”, – повідомив т.в.о. голови Київської облдержадміністрації Василь Володін. – Попереду ще багато роботи. Багато нових об’єктів заплановано реалізувати. Працюємо далі”. Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

Жители Оболони возмущены продажей КП “Киевтранспарксервис” прав на организацию парковки у себя во дворе по адресу ул. Героев Днепра, 33. Местные жители многие годы используют территорию, которую коммунальщики продали частной фирме под организацию парковки, как зону отдыха. Люди жалуются, что это единственное публичное пространство в данном микрорайоне. Об этом KV стало известно из сообщения в паблике “Жизнь Оболонского района и Минского массива”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Как Кличко лоббирует стоянки, отбирая зоны отдыха у людей. Оболонцы выступили против организации очередной сомнительной стоянки в своём дворе посреди площадки для отдыха. На ул. Героев Днепра, 33 за супермаркетом "Велика Кишеня" есть бювет, а возле бювета большая асфальтированная площадка. На этой площадке постоянно тусят дети и их родители: бегают, играют в квача и квадраты, рисуют мелом, катаются на роликах, скейтах, самокатах, прогуливаются взрослые и мамы с колясками. Да, по голому асфальту. Но это единственное публичное пространство в 8-м микрорайоне нашего любимого района. Но вместо того, чтобы сделать офигительный кластер для досуга людей, киевские власти в лице коммунального предприятия "Київтранспарксервіс" (*) подло и цинично под автостоянку захотели отобрать у людей их любимое и единственное место отдыха. Стоит заметить, что за все десятилетия существования этой площадки, ни один местный не запарковал там свой автомобиль”, – говорится в сообщении.Отмечается, что “в тихую” был проведен аукцион, по итогам данную площадки передали в пользование ТОВ "Спутник ЛТД" (**), которое некий Кольчевский М.С. создал в январе 2020 года. “Именно эта компания сейчас рейдерским способом с титушками отбирает у людей стоянку на улице Иорданской, 28. Выходит, что на район зашла какая-то непонятная полукриминальная структура и кошмарит оболонцев совместно с КП "Киевтранспарксервис", собственником которого выступает Киевская горгосадминистрация (КГГА). К слову, на митинге было не менее 200 человек, которых поддержал помощник народного депутата от “Слуги народа”. Были вызваны копы, написаны заявления”, – также говорится в сообщении. Отмечается, что жители надеются на поддержку властей всех уровней в решении вопроса по запрету на организацию стоянки на площадке для отдыха.Примечательно, что недавно назначенный глава Оболонской райгосадминистрации (РГА) Кирилл Фесик отреагировал на данный пост и написал в комментариях: “Вижу. Будем разбираться”. В мае KV сообщала, что в Дарницком районе Киева, на земельном участке по улице Здолбуновской, 13, где планировалось строительство детской поликлиники, разместилась парковочная площадка. Депутат Киевсовета Анна Сандалова (группа “Киевская команда”) попросила мэра Киева и начальника столичной полиции провести проверку законности размещения на этом земельном участке парковки и дать правовую оценку действиям должностных лиц КП “Киевтранспарксервис”, которые предоставили участок под парковку. Читайте: Кличко и начальника столичной полиции просят проверить законность размещения парковки на ЗдолбуновскойРанее KV сообщала, что в марте 2020 года Шестой апелляционный административный суд признал противоправным и недействительным решение Киевсовета “Об усовершенствовании системы организации парковочного пространства в городе Киеве”. Этим решением столичный горсовет сделал систему “ProZorro.Продажи” обязательной для передачи парковочных площадок Киева в частные руки. Департамент транспортной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации обратился в Верховный Суда с кассационной жалобой. Однако, апелляция была подана с опозданием и в ее рассмотрении было отказано. Читайте: Киевские власти поздно оспорили постановление суда, отменяющее обязательное использование системы ProZorro для передачи парковок частникам Отметим, что Виталий Кличко 13 апреля назначил временно исполняющим обязанности директора КП “Киевтранспарксервис” защитника Донецкого аэропорта, “киборга” Анатолия Свирида. КП “Киевтранспарксервис” подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, который с 6 февраля 2020 года возглавляет Валентин Осипов. Сферу транспортной инфраструктуры в столице с 21 февраля 2020 года курирует замглавы КГГА Александр Густелев.* КП “Київтранспарксервіс” (код ЄДРПОУ: 35210739)** ТОВ "Супутник ЛТД" (ЄДРПОУ 43438658)Фото: соцсети КиевVласть

З 2 червня у Київській області дозволена робота спортзалів та басейнів, відвідування освітніх занять у групах до 10-ти людей, в тому числі автошколи. Відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних автотранспортних перевезень. Під забороною залишаються дитячі табори, санаторії та зелений туризм. Про це KV стало відомо у ході онлайн-брифінгу в.о. голови КОДА Василя Володіна щодо ситуації у Київській області 2 червня. За інформацією Київського обласного лабораторного центру, станом на 2 червня в Київській області підтверджено 1623 випадки захворювання на коронавірус. З них 124 – діти та 300 – медпрацівники. На стаціонарному лікуванні перебуває 223 особи, на амбулаторному у самоізоляції – 1400 осіб. Медичне спостереження встановлено за 6 952 особами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Одужало 400 пацієнтів. Зафіксовано 36 летальних випадків, останні 6 – за минулий тиждень. Переважно це літні люди із важкими супутніми хворобами.  Чергове послаблення карантину У Київській області запущено третій етап виходу з карантину. Це зроблено з огляду на поліпшення одночасної наявності трьох медичних показників. Йдеться про інцидентність (коли загальна кількість нових випадків захворювань за останні 7 днів на 100 тис. населення має бути менше 12%, наразі це 9,14%), завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації хворих на коронавірус, має становити менше 50% (в області 21,2%) та середня кількість протестованих за методом ПЛР понад 12% на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів (показник Київщини – 25,35%).  Відтепер дозволена робота басейнів та спортзалів, відвідування освітніх занять у групах до 10-ти людей, в тому числі автошколи. Відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних автотранспортних перевезень.  Без таборів При цьому відкриття дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв, тощо та зеленого туризму можливо лише на останньому етапі виходу з карантину та за умови дотримання протиепідеміологічних рекомендацій. На фото: очільник Києва Віталій Кличко у дитячому таборі “Джерело” м.Буча Дитячі садочки Дитячі садочки відновили роботу. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила заходи щодо організації їх роботи на період карантину. Заклади повинні мати 5-ти денний запас дезінфікуючих засобів, засобів індивідуального захисту, антисептиків та прилади температурного скринінгу. Станом на сьогодні на Київщині відкрили 114 закладів дошкільної освіти, до яких прийнято 2589 дітей. Поетапне відкриття садочків триває. За оперативною інформацією місцевих органів управління освітою 01 червня 2020 року в Київській області відкрилися заклади дошкільної освіти в Васильківському, Вишгородському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Ставищенському районах, містах Борисполі, Броварах, Василькові, Ірпені, Бучі, Обухові, Славутичі, Пісківській ОТГ.  Прийом дітей організовано з дотриманням вимог постанови Головного санітарного лікаря України, а також організовано роботу закладів дошкільної освіти згідно з рекомендацій Міністерства освіти і науки України. “Велике будівництво” Київщина продовжує виконувати программу Президента “Велике будівництво”. Це 5 лікарень, 5 шкіл, 5 амбулаторій за рік.  1 червня відкрили одразу кілька спортивних об'єктів. Зокрема, на Згурівщини відкрили два міні-футбольних поля зі штучним покриттям – у селищі Згурівка та селі Нова Олександрівка. Також у Згурівці зробили майданчик з вуличними тренажерами. Для їхнього відкриття залучили як обласний, так і місцеві бюджети. На фото: відкриття футбольного поля на Згурівщині Робочі поїздки Завдяки послабленню карантину, Василь Володін зміг розпочати робочі поїздки по області. Їхня мета – перевірити роботу райдержадміністрацій, скоригувати програми розвитку районів, проконтролювати виконання “великого будівництва”, своєчасну виплату соціальної допомоги мешканцям.  На фото: 28 травня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Міністр охорони здоров‘я Максим Степанов в рамках робочої поїздки до Київщини відвідали м. Біла Церква. Під час візиту їх супроводжували очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін та Білоцерківський міський голова Геннадій Дикий. “Я твердо переконаний – лише коли будемо працювати у щільній зв’язці, область отримає відчутний економічний результат. Найбільше цікавлять інвестиції та створення нових робочих місць”, – зазначив він.  До уваги водіїв 1 червня на дорогах Київської області та міста Києва запрацювала система автоматичної фото- відео-фіксації перевищення швидкісного режиму.  “Фіксацію впроваджено, щоб зменшити кількість аварій та загибелі людей. Проєкт зініціював Президент Зеленський, а втілили у життя фахівці Міністерства внутрішніх справ”, – розповів Василь Володін. У місцях, де за статистикою, найбільше гине та травмувалося в ДТП людей встановлені камери. Карта їхнього розташування є на сайті МВС. Очільник КОДА також додав, що тепер, коли поліцейський фіксує порушення, він одразу отримує й всю інформацію про відповідальну особу та сам транспортний засіб. Після перевірки всіх даних поліцейський підписує постанову про адміністративне порушення, яку через “Укрпошту” надсилають відповідальній особі. З детальною інформацією про інцидент можна ознайомитись на ресурсах МВС. Нагадаємо, як раніше писала KV, з 26 травня в Київській області було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів за умови дотримання протиепідемічних вимог, встановлених постановами Головного державного санітарного лікаря України. Рішення про це було прийнято на засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется КиевVласть

Внаслідок ранішньої надзвичайної події у Броварах на Київщині постраждало майно мешканців міста. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На місце події виїхав Андрій Лісовик, заступник голови Київської обласної державної адміністрації. Він має встановити розміри збитків та організувати допомогу, яка потрібна мешканцям квартир, що могли постраждати від стрілянини. “Василь Володін, тимчасово виконуючий обов’язки голови КОДА, доручив терміново розібратися із ситуацією та допомогти людям у разі потреби. В першу чергу, мова йде про можливі розбиті вікна квартир. На місці буде складено план допомоги та зібрано інформацію для встановлення суми збитків”, – повідомив заступник голови КОДА Андрій Лісовик. У прес-службі нагадали, що сьогодні, 29 травня, о 7 ранку десятки невідомих чоловіків влаштували стрілянину. Відкрито кримінальне впровадження (ч.4, ст. 296 ККУ). Понад 10 осіб затримано. На місці інциденту вилучено зброю. Причини інциденту та решту учасників встановлюють. Наразі ведуться невідкладні слідчо-оперативні дії правоохоронними органами. Відомо, що дане питання знаходиться на особистому контролі тимчасово виконуючого обов’язки голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна. Читайте: “Велике будівництво” на Київщині: у Вишгороді незабаром відкриють дитячий садок на 246 місць Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

На Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати у чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря.  Як стало відомо KV, 12 травня в.о.голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василь Володін погодив деякі питання функціонування обласної комісії із надання фінансової підтримки розвитку галузей садівництва, виноградарства та хмелярства. У розпорядженні йдеться про створення комісії, яка прийматиме заявки від аграріїв на отримання відшкодувань, а також про затвердження положення про її роботу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За що дають кошти і як їх отримати За даними КОДА, торік 24 агрокомпанії Київщини, які займаються садівництвом, хмелярством та вирощують ягоди, отримали відшкодування в розмірі 53,1 млн гривень. Крім того, у січні 2020-го було зареєстровано кредиторську заборгованість перед одним підприємством у сумі 1,6 млн гривень, яку уряд обіцяє погасити протягом року. Як розповіла KV заступник директора управління – начальник відділу фінансово-кредитного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку КОДА Лідія Литвиненко, з 2018 року в області щороку таку підтримку отримали 24 підприємтсва. Для того, щоб аграрії змогли отримати фінансування й цьогоріч, Мінекономіки має затвердити відповідну форму заявки та бланків для подання пакету документів.  “Аграрії вже телефонують, цікавляться, але необхідно дочекатися бланків. Думаю, що за декілька тижнів їх мають затвердити. Підприємств у таких галузях працює небагато, тому що це досить трудомістка праця з тривалим терміном окупності капіталу. Проте потреба є. Насамперед, аграрії звертаються за відшкодуванням вартості придбаних саджанців. Для них це більш актуальне. Холодильне обладнання та лінії переробки будують не всі підприємства, бо дороговартісне”, – розповіла вона. Окрім напрямку покриття витрат за придбаний посадковий матеріал (до 80 % від вартості),  постанова передбачає відшкодування за спорудження шпалери (споруди для вирощування хмелю – від ред.) і встановлення систем краплинного зрошення, будівництво холодильників і лабораторних установок (до 30 % вартості), придбання обладнання тощо. Крім того, цьогоріч Кабмін розширив напрямки, на які господарства можуть отримувати кошти. Наприклад, знято обмеження щодо ємності холодильників (раніше на кошти могли претендувати лише ті, хто будував холодильник ємністю від 500 тонн), додалися цехи первинної переробки винограду і відшкодування за придбання ліній із переробки плодів та ягід на соки і виноматеріали, на погашення кредиторської заборгованості. Встановив уряд і граничний відсоток відшкодування – не вище 25 млн гривень за кожним напрямком. За словами Литвиненко, як і торік, для стимулювання збільшення площ і обсягів виробництва цих галузей держава спрямує 400 млн гривень. “За областями наперед кошти не розподіляють. До першого жовтня підприємства надають заявки, їх розглядають профільні комісії. І лише тоді кінцеве рішення затверджує наказом Мінекономіки, розподіливши безпосередню кошти підприємствам. Гроші в повному обсязі надходять вже до кінця року”, – додала вона. Згідно зі встановленими урядом у 2019 році нормативами, за посадковий матеріал яблуні садівник може отримати від 30 до 60 гривень за одну яблуню, 35-45 гривень за грушу, до 80 гривень за вишню, черешню, абрикос, персик. За саджанець винограду дають 22 гривні, хмелю – 36 гривень. 330 гривень можна отримати за волоський горіх, по 50 і 80 гривень – за насадження мигдалю і фундуку. Фермери, які хочуть взяти участь у програмі, мають звернутися до профільної комісії КОДА й подати визначений перелік документів. Також інформацію щодо участі в програмі можна одержати безпосередньо в департаменті АПК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, к.306 або за телефоном: (044) 234–45–87. Держпідтримка не для всіх Опитані KV агровиробники переконані: підтримка держави – це дуже гарно, але попри задекларовані благі наміри, реальний стан справ влаштовує не всіх. Фермери жаліються на бюрократію, на вибірковий підхід до підприємств, податкові міни і неоперативність державного апарату. Карантинний 2020 рік – цьому яскравий приклад. Майже всі учасники ринку, з якими поговорило наше видання, нарікають на те, що держава більше приділяє уваги хліборобам та тваринникам. А якщо садівники чи ягідники через погодні умови, чи пізнє зняття карантину, втратять кошти, – то допомогу від держави отримують лише одиниці. Як розповів KV керівник приватного Білоцерківського плодового розсадника "Чечіль-Сад" Андрій Чечіль, вітчизняні аграрії звикли покладатися на свої сили і не дуже вірять у якість держпрограмм. “Галузь садівництва в області потребує розвитку, але ми всі питання звикли вирішувати власними силами. Створюючи фермерське господарство, я звернувся до районної влади щодо виділення коштів за програмою на закупівлю техніки. Але у відповідь не отримав жодної реакції. На владу тепер надії не маю. Ці програми з повернення коштів ефективні, коли маєш великий бізнес і потрібне коло знайомих. В іншому випадку – усе зав’язане на бюрократичних процесах. Складається враження, що в держави садівництво та виноградарство взагалі не в пріоритеті. Якщо такі карантинні умови застосовуватимуться до виробників ще й до осені, буду змушений закрити підприємство через брак коштів на виплату зарплатні від нереалізованої продукції”, – розповів він. Не сподівається на допомогу держави і керівник підприємства ТДВ "Василівське" (село Василів Білоцерківського району, спеціалізується на вирощуванні смородини, волоського горіху та ліщини) Юрій Кириченко, в якого весною 2020-го загинуло 11 га смородини. “Всі програми державної підтримки працюють лише на папері. Маю в цьому досвід, адже раніше звертався по допомогу. І це проблема економіки країні взагалі. Коли більше півроку збираєш документи й лише через півроку мають прийняти рішення чи нададуть ці кошти – це значна втрата часу. Немає в Україні і вигідного кредитування, щоби мати можливості розвиватися І це питання не лише галузі садівництва, а підтримки всього сільського господарства”, – говорить він. Не без проблем і в галузі виноградарства. Бориспільський фермер Сергій Сівчук із 30-річним стажем вирощування винограду і саджанців розповів KV, що отримати державну допомогу через бюрократію є шанс далеко не в усіх виноградарів.  “Здебільшого фермери працюють із видами сортів винограду, які сприятливіші до умов області і краще реалізуються, аніж із районованими, які мають реєструватися у виді діяльності підприємства. Тож, хто вирощує подібні, не зареєстровані сорти на підтримку від держави й не розраховує. Та й посадковий матеріал має бути здоровий, а цього дуже важко досягти в нашій справі. І було б куди краще, якби держава звернула увагу саме на цю проблему й погодолися виділяти кошти на подібні заходи”, – додав Сівчук. Не вдалося одержати минулого року кошти й компанії “Бері Комерц” – один із найбільших експортерів ягід полуниці в Україні. Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, підприємство має тепличний комплекс на 25 га  у селі Вишняки. Комплекс наразі розбудовується, розширюючи посадковий матеріал, тож у компанії сподівалися на державну підтримку. “У цьому питанні не спрацювала саме районна адміністрація через недбалість деяких працівників. Сільгоспуправління припустилося помилки в розрахунку однієї цифри й у результаті підприємство, яке б мало розвиватися, не одержало 1,7 млн гривень допомоги. Це минулорічний бюджет, тож кошти безповоротно втрачені. Проте сподіваюсь, в цьому році підприємство зможе отримати державну підтримку”, – зауважив він. Експертна думка Голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук:  Через ситуацію з епідемією від держави в бік підтримки сільгосппрацівників взагалі не спостерігається жодних дій. Фінансова допомога не надається, усе на етапі розмов. Багато аграріїв і досі не отримали кошти за відшкодування придбаної техніки. Сподіваюся, ринок врегулює всі ці питання й не реалізована продукція не буде потрапляти на звалище. Голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич: Ця державна програма діє вже третій рік. Вона працює, надаючи підтримку як великим, так і малим підприємствам. Але користується нею мала кількість: не всі одноосібники бажають зв’язуватися з державою через систему бюрократії й колізію в нарахуванні податків. Фермери сьогодні мають можливість отримати дотацію й повернути кошти за придбання саджанців, техніки, насіння. Новостворені фермерські господарства мають шанси взагалі на значні відшкодування. Асоціація постійно пропагандує аграріїв, бо такими програмами треба користуватися. Працює і Фонд підтримки фермерів на безвідсотковій основі, але з поверненням коштів. Хоч і не значними темпами, але тим не менш, аграрії участь беруть і техніку купують. Депутат Київоблради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Даниленко: На Київщині започатковують перспективні сади. У Володарському районі одноосібник практикує вирощування плодів сливи, яка при дотриманні комплексу дає 20 тонн з гектару. І тут виникає вже потреба в холодильному обладнанні, яке допоможе зберегти якість продукції. І без держпідтримки фермер не розкрутить подібне виробництво й не зрушить питання попиту на українську продукцію. Сьогодні випускаються студенти, які мають значний практичний досвід у новітніх технологіях і таке покоління має підтримувати влада. Нам необхідно надолужувати втрачене в розвитку садівництва. За кордоном надзвичайний попит на ягоди, які і ми закуповуємо. Там діє програма підтримки фермерського руху. Для нас же це актуальна проблема через те, що подібними програми мало хто користується із-за бюрократії в цих процесах і занадто високі кредитні ставки. Через постійне митарство в оформлені документів, у будь-якого фермера опускаються руки. Ці ж заходи мають відбуватися спрощено та прозоро. Київщина - найбільш сприятлива природно-економічна зона для вирощування ягід. Та поспілкувавшись із керівництвом Кагарлицького, Володарського, Сквирського, Переяслав-Хмельницького районів, виявилось, що садівництво, виноградарство, і тим паче хмелярства, не є досить популярними. Куди вигідніше аграріям займатися саме зерновими культурами. Якщо й долучаються до вирощування, то здебільшого приватні одноосібники або окремі сільгосппідприємства, як один із напрямків діяльності. Як раніше повідомляла KV, у 2018 році садівникам і виноградарям Київщини обіцяли повернути 80 % від вартості саджанців. Аграрії новаціям були раді і сподівалися, що вжиті заходи посприяють виходу зі стагнації всієї галузі. Читайте: Власти Киевщины подкинут деньжат хмелеводам и виноградарям Фото: коллаж KVКиевVласть

З 26 травня в Київській області запроваджується послаблення протиепідемічних заходів за умови дотримання протиепідемічних вимог, встановлених постановами Головного державного санітарного лікаря України. Рішення про це було прийнято на засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на інформацію в.о. голови КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з протоколом комісії, в Київській області дозволені пасажирські перевезення у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Перед початком робочої зміни всі працівники транспорту мають проходити температурний скринінг. У разі виявленої температури тіла понад 37,2°С або ознак респіраторних захворювань, працівники не допускаються до виконання обов’язків. При вимірюванні температури тіла контактним методом необхідно забезпечити обов’язкову дезінфекцію виробу, яким здійснюється термометрія після кожного його використання. Має бути встановлена відстань між водієм та пасажирами не менше 1 метра або бути в наявності ізольована від салону кабіна водія, прозора пластикова перегородка між водієм та пасажирами тощо. Всі члени екіпажу повинні знаходитись в респіраторах (без клапану) або медичних масках. Забороняється перевезення пасажирів, які не використовують респіратор або захисну маску. Про необхідність використання ЗІЗ розміщується нагадування поруч з пасажирськими дверима. Перед кожною зміною проводиться вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів. За можливості, біля вхідних дверей транспортного засобу доцільно розмістити спиртовмісні антисептики. За сприятливих погодних умов рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах. Окрім того, Василь Володін повідомив, що з 26 травня відновлюють роботу заклади дошкільної освіти та  готелі (окрім ресторанів в них). “Відновлюють роботу заклади дошкільної освіти. Звичайно, за умови дотримання протиепідемічних заходів, визначених Міністерством охорони здоров’я. При цьому, засновники та суб’єкти господарювання повинні здійснювати оцінку ризиків щодо спроможності закладу забезпечити належне виконання цих рекомендацій.  Та повинні забезпечити працівників засобами індивідуального захисту із розрахунку на 5 днів. За тих самих умов можуть працювати і готелі”, – зазначив очільник Київщини. Окремо він зазначив під час он-лайн брифінгу, що рішення про послаблення карантину не остаточне. “Київська облдержадміністрація продовжує моніторити епідемічну ситуацію щоденно. І у разі, якщо захворюваність зростатиме, карантинні обмеження знову можуть бути посилені. Це все напряму залежить від нас з вами. Тож, давайте не розслаблятися, дотримуватися санітарних правил та турбуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких. Всім – вдалого робочого тижня”, – звернувся до мешканців Київської області Василь Володін. Читайте: “Велике будівництво” на Київщині: у Вишгороді незабаром відкриють дитячий садок на 246 місць Фото: прес-служба КОДА КиевVласть