Протягом останніх років нам, науковцям, говорять про те, що проблема якості повітря – несуттєва, вирішувати її не на часі, а контроль важливих для здоров’я показників повітря –то взагалі наші забаганки. Тільки тоді, коли Київ накрили пилові бурі і дим від пожеж, люди нарешті почали перейматися: а чим же насправді ми дихаємо? Звичайне повітря, навіть без запаху диму, може вбивати імунітет. Перебування в приміщенні, де від стін йдуть токсичні виділення, призводить до фатальних наслідків для здоров’я і життя. Це підтверджує гучна історія про будинок-вбивцю на Лісовому масиві в Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Майже 70 мешканців цього будинку померли від хвороб, спровокованих забрудненим повітрям у приміщенні, де рівень концентрації токсинів перевищував норму в десятки разів, були виявлені грибкові забруднення, у тому числі, "вбивці імунітету", які провокують рак легень, туберкульоз і астму. Нарешті будинок-вбивцю знесуть, але цьому передували роки звернень і протестів жителів. Щоб привернути увагу до проблеми, люди навіть перекривали дороги. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми живемо в такий час, коли зміни в державі відбуваються тільки під тиском громадськості. Зараз, коли обговорюється формат безпечного навчання дітей з 1 вересня, батьки мають підняти питання: а чи безпечні приміщення навчальних закладів, де перебувають їх діти? Експертно дати відповідь на це може тільки фахівець. Але в Україні з боку держави сьогодні не здійснюється жодного контролю за безпекою повітря у школах і дитячих садочках. В Україні слід терміново провести обстеження всіх приміщень шкіл і дитсадків на предмет вмісту в повітрі небезпечних для організму хімічних сполук. Шкідливі речовини можуть виділяти будівельні матеріали і навіть звичайні меблі. З цим були пов’язані кілька резонансних випадків, коли школярам під час занять раптово ставало зле і доводилося звертатися по медичну допомогу і госпіталізацію. А проведені постфактум епідеміологічні розслідування констатували, що причина – синтетичні будівельні матеріали і меблі, які виділяють шкідливі токсичні речовини (формальдегід, ксилол, толуол), що використовуються під час їх виробництва. Коли хімічні токсичні речовини виділяються одночасно з підлоги, зі стелі, і зі стін, в результаті ми отримуємо шкідливий ефект, коли норми критично перевищуються і перебувати в цьому приміщенні небезпечно для здоров'я. Якщо головне джерело забруднення – меблі, їх потрібно виносити в окреме провітрюване приміщення і чекати, поки дія хімічних речовин вичерпається. Якщо це покрівельні матеріали, в приміщенні потрібно заборонити перебування людей і кілька місяців максимально його провітрювати. Якщо це проблему не вирішує, залишається радикальний варіант – повна заміна будівельних матеріалів, які є джерелом розповсюдження токсичних хімічних речовин. Терміново слід вирішити ще одну серйозну проблему – загрозливі концентрації радіоактивного газу радону в приміщеннях. Внаслідок хвороб, які спричиняє радон, щороку помирають 6 тис. українців. Цей радіоактивний газ просочується в приміщення з грунту і не має запаху, тому без експертизи його виявити неможливо. Через це про вплив радону дізнаються уже маючи наслідки, серед яких і дитяча онкологія. Головна небезпека впливу радону – в організмі залишаються радіоактивні продукти його розпаду, які накопичуються в кістках, внутрішніх органах, і викликають найважчі форми раку. В Кіровоградській області у 50% навчальних закладів перевищені рівні радону. А потім ми дивуємося, чому ж так різко помолодшав рак? Організм дитини надзвичайно вразливий до впливу будь-якого шкідливого фактору і хімічних подразників. Через це діти частіше хворіють, а будь-яка хвороба не минає безслідно для дитячого здоров’я. Батьки мають вимагати від влади, щоб навчальні заклади, де перебувають їхні діти, як мінімум, двічі на рік обстежувались. І щоб за результатами обстеження якості повітря влада вживала заходи і впроваджувала технічні рішення. Лише за умов фахового контролю нормативів і комплексного вирішення питань хімічної і радіаційної безпеки, наші будівлі будуть безпечним простором для людей. Читайте: Независимый экомониторинг показывает превышение допустимого загрязнения воздуха в Киеве до 8 раз (карта) Святослав Протас, кандидат медичних наук, голова Державної СЕС України в 2014-2016 ррКиевVласть

З 2020 року технікуми та коледжі Київщини випускатимуть фахових молодших бакалаврів. Це – наслідок закону “Про фахову передвищу освіту”, що ухвалила Верховна Рада. Депутати Київоблради вже проголосували за перейменування та зміни статутів навчальних закладів. До списку потрапили гуманітарні, медичні та спеціалізовані коледжі Білої Церкви, Ржищева, Богуслава, Українки та трьох районів Київщини. Як стало відомо KV, 22 червня на черговому сесійному засіданні Київської обласної ради (КОР) депутати затвердили статути тринадцяти комунальних підприємств в новій редакції.  Так, майже одноголосно депутати схвалили не лише оновлені статути комунальних закладів, а й змінили тип і перейменували низку професійно-технічних навчальних закладів Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Фахові коледжі Оновлення статутних документів спіткали три гуманітарні та чотири медколеджі, а також два спеціалізованих коледжі. Кардинальні зміни пов’язані із тим, що відтепер навчальні заклади матимуть приставку “фаховий коледж”, позбувшись статусу вищого навчального закладу першого рівня акредитації.  Нагадаємо, що цього року українські коледжі та технікуми розпочнуть надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Закон дозволяє фаховим коледжам самостійно визначати форми освітнього процесу та надає можливість додаткового держфінансування на підвищення кваліфікації бакалавра. Крім того, передбачається і низка змін.  А саме: запроваджуються елементи корпоративного управління, при закладі діятиме Наглядова рада, а керівник обиратиметься за рейтинговим голосуванням колективу. Обмежує закон і строк перебування на посаді. Проте знімає обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт.  Також новий закон передбачає, що більшість навчального часу буде відводитися на здобуття практичних знань, які дозволили б випускнику одразу після завершення закладу працювати і заробляти. Гуманітарні  Так, здобули право надавати фахову передвищу освіту Білоцерківський гуманітарно-педагогічний * та Богуславський гуманітарний коледж імені І.С. Нечуя-Левицького**, а також Ржищівський гуманітарний коледж***. У новому статуті Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу підкреслюється, що “підготовка фахівців з вищою освітою у коледжі здійснюється за відповідними освітніми програмами на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти”. Свою діяльність заклад розпочав у Білій Церкві по вулиці Ярослава Мудрого, 37, ще у 1985 році, як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців. На фото: Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж У статуті Богуславського коледжу імені І.С. Нечуя-Левицького підкреслюється, що раніше установа здійснювала підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”. А відтепер у коледжі здобуватимуть фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування, відповідно до свідоцтва № 1327 Управління освіти КОДА від 7 червня 2006 року.  Коледж діє у місті Богуслав по вулиці Інтернаціональна, 17, і розпочав свою діяльність у 1966 році як філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Викладають у коледжі 131 викладач з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака.  Ржищівський гуманітарний фаховий коледж здійснює освітню діяльність у Ржищеві по вулиці Тараса Шевченка, 9, з 1870 року. Заклад було засновано при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 року рішенням обласної ради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  Медичні  Мають відповідну освітню ліцензію у сфері фахової передвищої освіти й отримали право готувати фахівців за рівнем фаховий молодший бакалавр на основі повної загальної середньої освіти з денною формою навчання і у Білоцерківському, Макарівському, Обухівському та Чорнобильському медколеджі.  Згідно статуту Білоцерківського медичного фахового коледжу****, він був заснований ще у 1930 році. Тут щороку готують 240 майбутніх акушерів, зубних техніків, фельдшерів та медсестер. Знаходиться він у місті Біла Церква, Сквирське Шосе, 240. Статус коледжу навчальний заклад отримав ще у жовтні 2005 року. Керує установою – Володимир Фуголь.  На фото: Білоцерківський медичний фаховий коледж Макарівський же медичний фаховий коледж*****, був заснований в селищі Макарів ще у 1956 році шляхом відмежування від Київського медичного училища № 1. За весь період заклад підготував більше 6 тисяч молодших медичних фахівців за освітньо-професійними програмами лікувальна та сестринська справи. Керує установою – директор Алла Кижлай.  До одних із найстаріших медичних закладів Київщини належить й Обухівський коледж******, адже заснований він Київським обласним відділом охорони здоров’я  в с. Обухів ще у 1954 році. Сьогодні заклад базується на території Української райлікарні у місті Українка за адресою: вулиця Зв'язку, 4. За більше чим півстоліття коледж випустив більше шести тисяч фельдшерів та молодших сестер, зважаючи, що щороку з нього випускається майже 120 фахівців. Згідно оновленого статуту, коледж має право надавати фахову передвищу і першого (бакалаврського) рівня вищу освіти. Завідує закладом – Петро Коробенко. Готують молодших сестер та фельдшерів і в Чорнобильському медичному фаховому коледжі*******. Знаходиться він в Яготині, куди був евакуйований в 1986 році після аварії на ЧАЕС. Спершу заклад розміщувався у приміщенні восьмирічної школи № 2, сьогодні ж він базується на території Центральної райлікарні за адресою: вулиця Незалежності, 71-А. Випускається з установи, яку очолює спеціаліст вищої категорії Микола Сосюкало, щорічно близько 50-60 студентів. Читайте: Киевоблсовет передал на баланс Яготина имущество Чернобыльского медколледжа Спеціалізовані  Отримали статус закладу фахової передвищої освіти і Броварське вище училище фізичної культури******** та Стрітівський педколедж кобзарського мистецтва*********.  У новому статуті Броварського спортивного і вже фахового коледжу зазначено, що це заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання, який забезпечує відбір та здійснює спортивну підготовку обдарованих дітей та молоді. У закладі створюють умови для  поглибленого оволодіння різноманітними видами спорту, поєднуючи тренування із здобуттям повної загальної середньої освіти, починаючи з 7-го класу. Так, загалом тут навчається більше 300 учнів та майбутніх олімпійців щороку. Коледж існує з 1983 року і розміщується в Броварах по вулиці Шевченка, 21. Працює заклад під керівництвом відмінника освіти України, кандидата педагогічних наук Олександра Чигирина. Згідно статуту, Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва базується в селі Стрітівка Кагарлицького району. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва Заклад готує 60 фахівців за напрямом “Музичне мистецтво”. А саме: майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила цілу низку змін до бюджету регіону на 2020 рік. Зокрема депутати додали по 100 мільйонів гривень на зарплати та обладнання медикам та близько 70 млн для потреб освіти. Між тим, бюджет області лишається дефіцитним. Тож на такі важливі програми як “профілактика ВІЛ/СНІД” чи “поліпшення якості питної води” кошти в цьому році не видаватимуть. А ось на дороги, розбудова яких є основним трендом в діяльності офісу Володимира Зеленського та уряду, хочуть витратити понад 1 млрд гривень.  Реорганізація Також згідно із рішенням Київоблради, КНП КОР “Київська обласна лікарня № 2” було реорганізовано в комунальне некомерційне підприємство “Київська обласна лікарня”**********. Відповідне рішення депутати затвердили ще у грудні 2020 року. Тому підприємству знадобилася реєстрація нового статуту.  Медзаклад продовжить працювати в Києві за адресою: провулок Несторівський, 13/19. Проте матиме менший статутний капітал – понад 365 млн гривень замість майже 700 млн гривень. Наразі обов'язки директора закладу виконує  доктор медичних наук Володимир Єлагін. А сама лікарня існує і надає стаціонарну та поліклінічну меддопомогу вже понад 25 років. У новому статуті зазначається, що підприємство може здійснювати некомерційну господарську діяльність і реалізовувати її за власними встановленими тарифами. Зазнав перепрофілювання і потребував нового статуту і Київський обласний центр олімпійської підготовки***********. Раніше ця установа була відома як обласний інтернат спортивного профілю. Основним завданням Центру упродовж 21 року залишається тренування до 250 днів на рік спортсменів збірних команд до Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, міжнародних і всеукраїнських змаганнях. Базується заклад у селищі Терезине Білоцерківського району по вулиці Шкільна 20-А. Керує тимчасово цією установою з нульовим уставним капіталом Василь Наумчук, а підпорядковується вона – управлінню фізичної культури та спорту КОДА.  У вересні минулого року депутати КОР присвоїли Академії мистецтв************ ім'я видатного українського громадського діяча, автора слів Державного Гімну Павла Чубинського. Тож заклад потребував нову редакцію статуту. Заклад вищої освіти розташований у Печерському районі Києва поблизу Києво-Печерської Лаври. Академія є одним з найстаріших в Україні навчальних закладів і має 90-річний досвід підготовки діячів в галузях культури, мистецтва і надання повної загальної середньої освіти. А створена академія була в 1930 році як Київський технікум. З часу заснування, заклад випустив майже 15 тисяч фахівців. Керує мистецькою установою з 2010 року Василь Романчишин – кандидат культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України. Читайте: Киевоблсовет планирует переименовать областную Академию искусств На фото: Академія мистецтв ім. Павла Чубинського Нову редакцію статуту депутати також затвердили Сервісно-ресурсному центру*************, Зміни в установчому документі пов'язані із перепідпорядкуванням у 2011 році КП, "що знаходився у віданні управління освіти і науки КОДА за адресою: місто Боярка, вулиця Піщана, 1. Крім того, змінено юридичну адресу КП: наразі заклад діє у Боярці по вулиці Шкільна, 28. Засновано Центр ще у 2014 році. Наразі установа має тимчасового керівника – Юрія Черниша. Головними же завданнями установи є забезпечення закладів освіти, науки, молоді області навчальним обладнанням, інструментами, технікою, приладдям та матеріальними ресурсами тощо. Читайте: Київська обласна рада переформатувала бюджет-2020 * КЗ КОР “Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 37381693). ** КЗ КОР “Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького” (код ЄДРПОУ: 02139630). *** КЗ КОР Ржищівський гуманітарний фаховий коледж (код ЄДРПОУ: 26474965). **** КЗ КОР “Білоцерківський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011373). ***** КЗ КОР “Макарівський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011350). ******  КЗ КОР “Обухівський  медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011367). ******* КЗ КОР “Чорнобильський медичний фаховий коледж” (код ЄДРПОУ: 02011344). ******** КЗ КОР  “Броварське вище училище фізичної культури” (код ЄДРПОУ: 22208066). ********* КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва” (код ЄДРПОУ: 20590854). ********** КНП КОР “Київська обласна лікарня” (код ЄДРПОУ: 01993718). *********** КЗ КОР “Київський обласний центр олімпійської підготовки” (код ЄДРПОУ: 25656821). ************ КЗ вищої освіти Київської обласної ради “Академія мистецтв імені Павла Чубинського” (код ЄДРПОУ: 02214938). ************* КЗ КОР “Сервісно-ресурсний центр” (код ЄДРПОУ: 32792069). Фото: колаж KVКиевVласть

Після завершення реформи децентралізації Києво-Святошинський район зникне з мапи Київщини. Населені пункти району утворять об'єднані громади та житимуть за новим адміністративно-територіальним устроєм. Про те, які проблеми громадам доведеться вирішувати після виборів, чим може закінчитись відкриття ринку землі та як район переживає карантинні обмеження у інтерв'ю KV розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, голова фракції ВО “Свобода” у районній раді Олександр Однороманенко.  KV: Вже четвертий рік ви є заступником голови Києво-Святошинської райради. З якими проблемами до вас найчастіше звертаються мешканці? Олександр Однороманенко: Найчастіше мешканці звертаються з проблемами, які можна назвати особистими. Люди приходять за матеріальною допомогою, потреба у якій виникла через життєві обставини – тяжка хвороба, проблеми у сім'ї. Із земельними проблемами – іноді родичі між собою не можуть поділити спадщину, земельні гектари. Буває, учасники АТО звертаються за допомогою у вирішення питань із виділенням землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З 2015 року почався процес децентралізації і багато функцій були передані органам місцевого самоврядування. Але жителі району цього не розуміють і продовжують звертатись у районну раду. Вони звикли, що це вищий орган влади і тут вирішуються усі питання.  Якщо розумію, що не маю повноважень, аби допомогти у вирішення питання, то направляю депутатське звернення із описом проблеми органу місцевого самоврядування, на території якого проживає людина.  KV: Наскільки складним цей рік є для Києво-Святошинського району? Яка ситуація із бюджетними надходженнями? Олександр Однороманенко: На щастя, районний бюджет не дуже постраждав через карантинні обмеження. Основні податки району – це ПДФО. Великі підприємства, які наповнюють більшу частину бюджету, не припиняли свою діяльність.  Нам вистачає коштів на виплату заробітних плат у повному обсязі, це захищені статті витрат. Плануємо у кінці року мінімальне виконання бюджету.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Політичну ситуацію у районній раді наразі можна назвати стабільною? Олександр Однороманенко: Я вважаю, що зараз політичну ситуацію у районній раді можна вважати стабільною. Після зміни голови районної ради є депутатська більшість, взаємопорозуміння. Думаю, що без політичної кризи Києво-Святошинська районна рада VII скликання допрацює до кінця своєї каденції.  KV: А які основні проблеми є у Києво-Святошинському районі? Як їх вирішити? Олександр Однороманенко: Основною проблемою залишається вивезення твердих побутових відходів. У 2016 році було закрито сміттєвий полігон у Тарасівці і тепер району нікуди вивозити сміття. Кожен орган місцевого самоврядування самостійно домовляється із полігонами у Васильківському, Бородянському районах. Через це збільшився тариф на вивезення, до того ж полігони не готові приймати весь об'єм сміття, який продукує наш район. А кількість жителів продовжує зростати, будуються нові багатоповерхові будинки.  Побудова сміттєпереробного заводу європейського рівня вирішила б проблему. Але ми розуміємо, як громади ставляться до таких заводів, коли йдеться про будівництво на їхній території. Ми проводили роботу з інвесторами, і головна вимога – достатній об'єм сміття. Окремо кожна громада цю вимогу виконати не зможе, якщо голова ОТГ буде підписувати контракт на ввезення сміття з інших громад на свою територію – виникне конфлікт. Тому потрібно вирішувати сміттєву проблему відразу для всього району. Внаслідок реформи децентралізації район, скоріше за все, зникне з мапи Київської області. Тому цей виклик стоятиме перед Київською обласною радою наступного скликання та перед державою. KV: Є проблеми із дорогами? Олександр Однороманенко: У районі є транспортна проблема. Будуються нові житлові комплекси, збільшується населення, але дороги залишаються старими. Їх ремонтують, вони у гарному стані, але вони вузькі для виїзду у столицю, через це постійні затори. Наприклад, дорога через Бишівську трасу веде у історичну частину села Софіївська Борщагівка. У тій частині розширити дорогу не можна, бо навколо житлові будинки.  Є проєкт побудови дороги по проспекту Небесної сотні, яка має вийти до Житомирської траси. Це частково розгрузить вузький виїзд із Софіївської Борщагівки на Окружну дорогу.  Також є проблема із громадським транспортом. Проведенням конкурсів на перевізників займається Київська ОДА. І часто буває, що подаються перевізники, які обіцяють сучасний транспорт, який відповідає всім вимогам. Після того, як перевізник заходить на маршрут, перший місяць дійсно їздять комфортні нові автобуси. Але потім знову з'являються старі несправні маршрутки. Звісно, що люди не хочуть користуватись таким транспортом. Хто має власне авто – користується ним. Звідси також з'являється проблема заторів. Тому, я вважаю, умови для перевізників мають прописуватись на весь період обслуговування маршруту і їх дотримання мають постійно контролювати. KV: Будівництво сміттєсортувальної станції у Боярці дійшло вже до суду. Що думаєте з цього приводу? Олександр Однороманенко: Я не можу оцінювати, наскільки сміттєсортувальна станція відповідатиме європейським стандартам, але вважаю, що в цілому така ініціатива є правильною. Проблема в тому, що вона з'явилася перед місцевими виборами. Якби Боярська влада почала це робити у перший рік каденції, а не в останній – їм би вдалося. Думаю, до 25 жовтня це будівництво буде у процесі протестів та судів. Одна сторона, яка претендує на голову ОТГ, за будівництво, інша сторона, яка також претендує бути головою, – проти.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олександр Однороманенко: “Свобода” була і є проти відкриття ринку землі. Ми вважаємо, що українці мають право на продаж своїх паїв. Але тільки державі. Якщо закон почне працювати у тій редакції, яка є зараз, іноземці почнуть скуповувати нашу землю за бесцінь.  Крім того, партія “Слуга народу” пропонує ввести податок у 6 тисяч гривень за один пай. Це знищить фермерство, невеликих аграріїв та одноосібників які заробляють, аби годувати родину. На мою думку, це ще один спосіб змусити людей продавати свою землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв, яких у районі досить небагато? Олександр Однороманенко: Уся земля, яка є в районі, знаходиться у приватній власності. Тут немає великих господарств, які б обробляли землю. Уся сільськогосподарська земля наразі знаходиться під житловими будинками. На місці сьогоднішніх ЖК декілька десятків років тому були огороди і там вирощували овочі.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олександр Однороманенко: Ефективність реформи ми побачимо тоді, коли вона запрацює. Але в цілому я вважаю, що децентралізація була нам потрібна. Укрупнення – це позитивні зміни. Якщо говорити про Києво-Святошинський район, то тут є проблема, оскільки 90% населених пунктів є самодостатніми і могли б бути центрами громад, або продовжувати працювати самостійно.  Та в Україні є села, де населення 300-500 людей. І при цьому там є сільський голова, апарат сільської ради, депутати. Податки жителів витрачаються на заробітні плати. І часто, окрім землі, у таких селах нічого немає, тому їм складно розвиватись. Укрупнення у таких ситуаціях – це вирішення проблеми.  Але я вважаю, що деякі райони Київської області не варто було ділити на декілька громад. Наприклад, Переяслав-Хмельницький район було б доцільніше об’єднати в одну громаду. Для порівняння – Циблівська громада має населення трохи більше 6 тисяч людей, а на території однієї Софіївсько-Борщагівської сільради проживає більше 14 тисяч.  KV: Що думаєте з приводу майбутнього поділу населених пунктів Києво-Святошинського району на різні райони? Олександр Однороманенко: Наш район не має міста обласного значення. У нас лише два міста районного значення – Вишневе та Боярка. За методикою ні одне, ні інше місто не може бути адміністративним центром. Ми, як депутати, звертались до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо збереження цілісності Києво-Святошинського району. Щоб, наприклад, центр був у місті Бучі або Ірпені. На превеликий жаль, за існуючим проєктом населені пункти району розділили між трьома районами.  Я вважаю, що у майбутньому адміністративному-територіальному устрої взагалі не має бути такого поняття, як район. Але для цього потрібно провести Конституційну реформу. Та моно більшість Ради або не може, або не хоче.  KV: Чи усі об'єднані громади району, затверджені перспективним планом, можуть бути спроможними? Де ситуація найбільш складна? Громади намагались відстоювати склад ОТГ у судах? Олександр Однороманенко: На мою думку, усі затверджені громади району будуть спроможними. Найбільшими будуть міські громади – Боярська та Вишнівська, там близько 50 тисяч виборців. Трохи менша, 40 тисяч, Борщагівська громада.  Є і маленькі громади, наприклад, Гатненська – до 10 тисяч. Такі громади мають села, розташовані на трассах державного значення і можуть розвиватись на рахунок податків на акциз.  Деякі громади у процесі об'єднання подавали до судів. Але у районі процес добровільного об'єднання був доволі кволим. Тому це поодинокі випадки.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олександр Однороманенко: “Свобода” однозначно буде йти на вибори. Чекаємо остаточно варіанту закону і тоді представлятимемо своїх кандидатів. Проте ми ніколи не втрачаємо зв’язку із нашими виборцями, адже “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню, а без контакту із людьми – ефективними бути не можна.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олександр Однороманенко: Закон про депутатів місцевих та обласних рад не змінюється. Депутатам місцевих рад додаються повноваження, які раніше вирішували депутати районних рад. Говорити про зміну повноважень, я думаю, немає сенсу, оскільки законодавець не може затвердити остаточні умови на вибори. Змінювати повноваження вже немає часу.  Незрозуміло, за якою системою обиратимуться депутати – мажоритарною чи за партійними списками. Я вважаю, що у громадах до 10 тисяч виборців має бути мажоритарна система. Щодо партійної системи може бути багато варіантів – відкриті,  закриті списки. Продовжуються дискусії, від якої кількості виборців мають бути партійні списки. Комітет Ради рекомендує від 10 тисяч, в основному законі – від 90 тисяч, а асоціації міст та сіл і громадські організації підписали відкритий лист до Президента та Верховної Ради щодо 50 тисяч. Я думаю, що ця шкала має бути не менше 30 тисяч виборців, максимум – 50.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олександр Однороманенко: Ми категорично проти і вважаємо, що державна мова в Україні має бути одна – українська. В офіційних установах, державних структурах ми маємо спілкуватись державною мовою. Навчання має бути українською мовою. Якою мовою спілкуватись вдома із родиною – особиста справа кожного.  Внесення змін до закону про мову призведе до русифікації. Часто кажуть – де була українська мова, там не з'явилися ЛНР та ДНР. Але ж нікого не обмежують у мові спілкування. Навіть якщо ви звернетесь до офіціанта чи продавця російською – вам нададуть відповідь російською. Погано – якщо ви звернетеся українською, а вам відповідатимуть російською.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олександр Однороманенко: “Свобода” йде на вибори з відповідальними кандидатами. Депутати від “Свободи” є дисциплінованими, самовідповідальними. Обрані від партії міські голови Хмельницького, Тернопілю та Івано-Франківську є кращими в Україні за різними показниками. За цю каденцію ми довели, що “Свобода” може не тільки протестувати, ходити із прапорами та маршами, але й ефективно працювати в органах місцевого самоврядування.  KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні? Олександр Однороманенко: Це доволі філософське питання. Я думаю, що мірило успішності для партії в Україні – це довіра людей на виборах.  Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”КиевVласть

Проведення освітньої реформи, що розпочалася в Україні 1 вересня 2018 року передбачає створення нової системи освітніх закладів. Нова українська школа проводитиме навчання на початковому, базовому середньому та профільному середньому рівнях. Однак, створення такої системи означає не оптимізацію, а попросту закриття 10-11 класів у більшості шкіл України. Про яке конституційне право на освіту може йти мова, коли для більшості учнів навчання в 10-12  класах стане недосяжним? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дискримінаційні норми Згідно з Законом “Про повну загальну середню освіту”, створення, реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання комунальних ліцеїв (освітні заклади ІІІ ступеня) належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування, з населенням міст понад 50 тис. Тобто, цілком імовірно, що у малих населених пунктах – а таких в Україні 77% від загальної кількості міст, не існуватиме загальноосвітніх закладів ІІІ ступеня взагалі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Це – пряма дискримінація учнів залежно від місця проживання. Крім цього, тисячі вчительських ставок потраплять під скорочення. Деякі батьки будуть не в змозі забезпечувати транспортні витрати чи супровід учнів, особливо у малозабезпечених чи багатодітних сім'ях. Доступ до повної середньої освіти матимуть лише міські учні, переважно з заможних родин.  Витрати на дорогу А тепер порахуємо, у яку суму обходитиметься доїзд у старшу школу, припустимо, учню 10 класу з с.Васючин, школу якого понилизи у ступені, до районного центру. Це місто Рогатин, що на Івано-Франківщині. Відстань між Васючином та Рогатином 18,2 км, прямий автобус ходить лише 2 рази у день. І не факт, що на ньому учень встигне дістатися до школи вчасно. Ціна за проїзд становитиме 15-20 грн, тобто 630-840 грн в місяць. При чому, середня зарплата в Івано-Франківській області – близько 9000 тис (знову ж таки, у районних та сільські населених пунктах, дохід може бути нижчим середнього). Тому лише доїзд до школи буде витрачати немалу частку сімейного бюджету, особливо якщо, наприклад,  у сім'ї двоє учнів старших класів, або сім'я неповноцінна. Які альтернативи дає система освіти, якщо батьки не володіють такими коштами? Можна припустити, що учні зможуть продовжити навчання в 10-12 класах у школах сусідніх сіл. Але де гарантій того, що ці школи не знизять в ступені надалі? Однак, до найближчої від Васючина школи все ж доведеться долати понад 4 км. Органи місцевого самоврядування обіцяють забезпечити учнів шкільними автобусами. Але це задоволення не з дешевих. Популярний шкільний автобус “Богдан” (власник компанії, до речі, Олег Гладковський, відомий корупційними справами в оборонці) коштує близько 1,7 млн грн. Додаймо до цього витрати на зарплати водію/водіям, паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування, гараж… Вартість лише одного автобуса, без його обслуговування, співвідноситься з 212 зарплатами вчителів, що підлягають скороченню. Ситуація у містах Однак, масове закриття очікує і старшу школу великих населених пунктів. Наприклад, у Миколаєві, згідно з Дорожньою картою приведення мережі закладів загальної середньої освіти м.Миколаєва відповідно до вимог Закону України “Про освіту” (2019-2022 роки): https://cutt.ly/hoSkfth , до 1 вересня 2020 початковий етап реорганізації (без можливості навчання у старшій школі) торкнеться 28 шкіл. Миколаївські загальноосвітні заклади зазнають ліквідації чи об'єднання і у наступні навчальні роки. Близько 60% 10-11 класів Миколаєва під загрозою закриття. Підлягають реорганізації і столичні школи: за даними Перспективного плану розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Дніпровського району м. Києва на період 2019-2022 років (https://cutt.ly/GoSkukf ) 7 шкіл району припиняє набір у 10-ий клас з 2019/2020 навчального року, ще 17 – з 2020/2021. На Кіровоградщині: в Олександрівському районі відбулися акції протесту проти закриття 10-11 класів. Причина цьому знову ж таки перспективні плани, за якими ІІІ ступінь зберігатимуть менше ніж 30% загальноосвітніх закладів: з 7 шкіл І-ІІІ ступеня залишатиметься лише 2. Питання загальної освіченості населення особливо актуальне. Страшно уявити країну, де лише “обрані” матимуть змогу здобути не те що вищу, а обов'язкову середню освіту. Підлітки 16-17 років, особливо з неблагополучних сімей, залишатимуться без елементарних знань. Як наслідок, це призведе до криміналізації, маргіналізації населення, збільшення рівня бідності та стане одним з найбільш кричущих показників неефективності освітньої реформи.  Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть

Рік тому 19 громадських організацій висунули до учасників парламентських перегонів список вимог, спрямованих на єдину мету —  встановлення в країні правовладдя. Він включав у себе всеохоплюючу реформу судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів. Три партії, які пройшли до парламенту, а саме —  “Слуга Народу”, “Голос” і ВО “Батьківщина” підтримали цей порядок денний. Першій з них вдалось одноособово сформувати правлячу більшість.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Якими ж є підсумки 9 місяців роботи нового парламенту? Чи виконали депутати обіцяне? Виконано Відновлення покарання за незаконне збагачення Вже на другий тиждень своєї роботи, 11 вересня 2019 року, Верховна Рада (ВР) підтримала в першому читанні законопроект президента Володимира Зеленського, який відновлює кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, а 31 жовтня затвердила його остаточно 259 голосами. Відтепер, така відповідальність встановлюється в разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн. перевищують його законні доходи.  Станом на червень 2020 року НАБУ розслідує всього дві кримінальні справи щодо незаконного збагачення. На нові провадження можна чекати вже після подання щорічних декларацій за 2019 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Перезавантаження НАЗК 2 жовтня 2019 року Верховна Рада 237 голосами ухвалила зміни до “Закону про запобігання корупції”, які дали старт реформі НАЗК. Нацагенство перестало бути колегіальним органом, відтепер його очолює голова, котрий несе повну відповідальність за роботу агентства, її ефективність та прозорість. Після набуття законом чинності, весь склад НАЗК був звільнений. Комісія з обрання нового голови була сформована порівну з представників Кабінету міністрів та міжнародних експертів, при чому, за квотою Кабміну до неї включили громадських активістів. За результатами конкурсу, 16 грудня комісія одноголосно обрала головою НАЗК прокурора Олександра Новікова. 15 січня 2020 він був призначений Кабміном на посаду, а 24 січня обрав собі перших двох заступників – Романа Сухоставця та Івана Преснякова. Штати і зарплати прокурорів Законом про реформу прокуратури від 19 вересня 2019 року максимальна чисельність її органів була скорочена з 15 до 10 тис. осіб. Зокрема, в Офісі Генерального прокурора з 1340 прокурорів після трьох етапів атестації залишилось всього 610. В регіональних прокуратурах станом на травень 2020 не пройшли атестацію і підлягали звільненню 687 прокурорів.  Закон передбачив також суттєве збільшення посадових окладів прокурорів: з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Таким чином, працівники Офісу генпрокурора з початку року стали отримувати 29 тис. гривень (замість 7 тис. гривень), а в обласних прокуратурах – 23 тис. гривень, без урахування премій та надбавок. Разом з тим, система нарахування премій досі не позбавлена суб’єктивного чиннику. Міжнародні закупівлі ліків 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Згідно з ними, право МОЗ залучати міжнародні організації до закупівель ліків було продовжено ще на два роки. До того часу має запрацювати на повну потужність державне підприємство “Медичні закупівлі України”, котре перебере на себе цю функцію. Частково виконано Викривачі корупції 17 жовтня 2019 року ВР ухвалила зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими вперше було визначено правовий статус “викривача” – особи, яка повідомила про корупційне правопорушення. Закон гарантує викривачам захист. Уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції він зобов’язав створити захищені канали зв’язку (гарячі лінії, електронні поштові скриньки, тощо), які дозволять викривачу зберегти анонімність. Але попри те, що закон вступив у силу 1 січня, процес створення таких каналів затягнувся. В травні 2020 група депутатів зареєструвала законопроект, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції. Його утримання планується покласти на НАЗК. Вважається, що це спростить обробку інформації та дозволить гарантувати вищий рівень її захисту. Звітність політичних партій 19 грудня 2019 року ВР прийняла закон №410-ІХ, яким дозволила партіям подавати фінансову звітність в електронному вигляді. НАЗК має протягом 6 місяців з дня набрання їм чинності запустити електронну систему для подання такої звітності. НАЗК затвердило нову форму звітності і зараз веде роботу над розробкою Єдиного держреєстру. Повноцінний його запуск обіцяють на 16 липня. Антикорупційна стратегія Одним з функцій Нацагентства з запобігання корупції є розробка проекту державної Антикорупційної стратегії, яку має затвердити ВР, а також моніторинг її виконання. Через неефективність попереднього складу НАЗК, Україна з 2017 року жила без такої стратегії. Новий керівник агентства Новіков, назвав прийняття Антикорупційної стратегії на 2020-2023 роки одним з пріоритетів своєї діяльності і планував винести її проект на розгляд ВР до березня, але станом на початок червня цього так і не відбулось.  4 червня заступники голови НАЗК Пресняков та Стародубцев взяли участь в онлайн-дискусії “4 місяці роботи оновленого НАЗК: результати і перспективи”, організованою ГО “Антикорупційний штаб”. Вони повідомили, що перший драфт АС планують опублікувати в першій половині червня. Зрештою, вона була опублікована на сайті Нацагентства 23 червня. До 10 липня планується провести громадські обговорення та консультації. Реформа прокуратури 19 вересня 2019 року ВР прийняла в другому читанні президентський законопроект про реформу органів прокуратури. Він затвердив нову структуру цих органів: замість Генеральної прокуратури було створено Офіс Генерального прокурора, замість регіональних та місцевих прокуратур – обласні і окружні. При цьому, до нових органів мав бути проведений добір на підставі всеосяжної атестації. Громадські організації привітали ідею перезавантаження, проте вказали на низку ризикових моментів нового закону. Наприклад, замість очищення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів він передбачав зупинку її роботи аж до 1 вересня 2021 року. Тим часом, функції з атестації та дисциплінарного притягнення прокурорів були покладені на кадрові комісії Офіса Генпрокурора та обласних прокуратур, які мав одноосібно створювати генеральний прокурор. Щоправда, затверджений Русланом Рябошапкою порядок передбачав, що 3 з 6 членів таких комісій мають бути делеговані міжнародними партнерами, але успіх моделі був зав’язаний виключно на постаті генпрокурора. В травні 2020 генпрокурорка Ірина Венедіктова затвердила новий порядок, яким прибрала з комісій міжнародників. Відтепер вони складаються з 4 прокурорів та 2 представників ЗВО, що, на думку антикорупційних організацій, спотворює сутність реформи. Крім того, з 1 січня 2020 року генпрокурор отримав додаткові повноваження, пов’язані зі зняттям депутатської недоторканності: відтепер лише генпрокурор може відкрити провадження проти нардепа, внісши дані в ЄРДР. Попри значну вагу цієї посади, процес відбору кандидатів на неї так і залишився політичним. Наприклад, у березні 2020 народні депутати дізнались прізвище майбутнього генпрокурора за півдня до голосування. Перезавантаження ДБР 3 грудня 2019 року ВР ухвалила в другому читанні президентський законопроект про реформу Державного бюро розслідувань (ДБР). Згідно з ним, ДБР змінило статус з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Повноваження директора бюро були суттєво посилені. Відтепер він став одноособовим керівником, без необхідності погоджувати рішення зі своїми заступниками. Також, директор отримав право самостійно призначати та звільняти заступників без участі зовнішньої кадрової комісії. Після ухвалення змін, чинний директор ДБР Роман Труба був звільнений, а нового керівника мала обрати конкурсна комісія з 3 представників від президента, 3 – від Кабміну і 3 — від ВР. Однак за 6 місяців, що минули з відставки Труби, комісія так і не була сформована, хоча закон встановив для цього чіткі дедлайни: 30 днів на висування представників, 14 на формування комісії і ще 60 на проведення самого конкурсу.  Наприклад, 19 травня ВР провалила голосування за своїх представників у комісію, а 5 червня зробила це повторно. Зрештою, на засіданні комітету з правоохоронної діяльності 10 червня було прийняте рішення, що представниками від ВР не можуть бути нардепи. Новим дедлайном для висування кандидатур встановлено 19 червня, відбір має закінчитися до 1 липня. Тим часом, 27 грудня президент призначив тимчасовою в.о. директора нардепку від власної партії Ірину Венедіктову. Після призначення Венедіктової на посаду генпрокурора, 17 березня виконувачем обов'язків став її заступник Олександр Соколов. Не виконано Керівництво САП Громадські організації неодноразово вимагали відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, якого підозрюють у “зливі” резонансних справ, тиску на підлеглих, розголошенні матеріалів слідства. Торік цю вимогу підтримала і посол США Мері Йованович. Втім, нова влада тривалий час не висувала претензій до роботи САП. Лише 26 травня 2020 року генпрокурорка Ірина Венедіктова випустила заяву, в якій звинуватила керівництво та прокурорів органу в неналежному виконанні службових обов’язків. Вона навела приклади справ, які не були передані до суду в розумні строки, що призвело до їх закриття. Венедіктова ініціювала два службових розслідування проти Холодницького і вже 9 червня підтвердила, що в роботі керівника САП знайдені порушення вимог КПК, закону "Про прокуратуру” та положення про САП. Скарга на нього була передана в дисциплінарну комісію при ОПУ, яка може звільнити голову САП з посади чи винести йому догану. Нагадаємо, що 5-річний термін повноважень Холодницького спливає 30 листопада, але він має право вдруге податися на конкурс. Незалежність САП САП досі залишається структурним підрозділом Офісу генпрокурора. Це суттєво обмежує її свободу, як в адміністративних питаннях (штатного розпису, структури), так і в фінансових. Профільні організації ще минулого літа розробили законопроект, який має перетворити САП на окрему юридичну особу на правах обласної прокуратури, але жодних кроків щодо його прийняття зроблено не було. Директор НАБУ Посада директора НАБУ захищена законом: звільнити його можуть за результатами незалежного аудиту роботи бюро, у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду та ще за низкою підстав, перерахованих в профільному законі. Це має гарантувати незалежність директора від політичних впливів. Разом з тим, 7 лютого 2020 року в Верховній раді було зареєстровано проект постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ. Постанову підписали 216 депутатів, в тому числі – від правлячої партії “Слуга Народу”. 19 лютого постанову розглянув правоохоронний комітет і рекомендував комітету по регламенту винести її на розгляд ВР. Приводом для цього стало включення Ситника до “реєстру корупціонерів” НАЗК через штраф, який наклав на нього суд в минулому вересні: директор НАБУ нібито не задекларував кошти, витрачені на відпочинок.  Слід відзначити, що накладення адміністративного штрафу не є підставою для звільнення директора НАБУ, що визнав і сам спікер Ради Дмитро Разумков. Але на думку окремих депутатів “корупціонер” не може очолювати НАБУ. Саме тому 28 лютого в ВРУ був зареєстрований законопроект, який вносить зміни до закону про НАБУ і додає до переліку підстав для звільнення його директора притягнення до адмінвідповідальності. Ситник вважає, що до кампанії за його відставку причетні олігарх Ігор Коломойський (бюро розслідує справи “ПриватБанку”) та голова МВС Арсен Аваков (НАБУ вело так звану “справу рюкзаків”, одним з підозрюваних в якій був син міністра — Олександр). Спроби звільнити директора НАБУ викликали стурбованість у міжнародних партнерів. Міністр внутрішніх справ 29 серпня 2019 року ВР на своєму першому засіданні призначила міністрів в уряд Олексія Гончарука. Напередодні на Банковій відбулася акція протесту з вимогою не допустити, щоб своє крісло зберіг очільник МВС Арсен Аваков. Активісти звинувачували міністра в саботажі реформи поліції, корупції, провалі резонансних справ. Попри це, депутати 281 голосами затвердили Авакова на посаді. Тоді його назвали “тимчасовою” кандидатурою, але за 9 місяців альтернативи їй так і не знайшлось. 4 березня 2020 року ВР повторно призначила Арсена Авакова повторно призначили в уряд Дениса Шмигаля. Політичну підтримку йому надає особисто президент Володимир Зеленський – 20 травня 2020 під час річної прес-конференції він назвав Авакова “потужним міністром”. А вже 25 травня стало відомо про інцидент в Кагарлику, де співробітники поліції побили і зґвалтували жінку. Місцевий відділ Нацполіції був розформований. З цього приводу Авакова запросили на закрите засідання комітету ВР з правоохоронної діяльності, проте він на нього не з’явився. 5 червня в Раді було зареєстровано постанову про звільнення Авакова, під якою поставили підписи 55 депутатів від фракцій “Слуги Народу” та “Голосу”. 17 червня правоохоронний комітет вніс постанову в порядок денний сесії.  Бюро фінансових розслідувань Необхідність створення єдиного правоохоронного органу для розслідування економічних злочинів була визначена ще в Концепції реформування кримінальної юстиції 2008 року. З 2013 року було здійснено декілька спроб створити такий орган – в форматі чи то Служби фінансових розслідувань чи то фінансової поліції, чи Бюро фінансових розслідувань. Однак всі вони з політичних причин закінчились невдало.  Економічні злочини досі розслідує Нацполіція, хоча Департамент захисту економіки в її складі урочисто ліквідували 2 вересня 2019 року на першому засіданні Кабміну Гончарука. Ними займається “податкова міліція” — орган з напівлегальним статусом в складі Державної фіскальної служби. Нардепи ще в 2016 офіційно ліквідували її, але не створили органу на заміну, тому “міліція” досі працює (розслідує ухилення від сплати податків). Нарешті, економічні злочини часто потрапляють в поле зору СБУ, в складі якої діє ціле ГУ контррозвідки в сфері економіки, а також управління “К” по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю. Останнє регулярно звинувачують в неправомірному тиску на бізнес. Нова спроба утворити орган фінансових розслідувань відбулась після парламентських виборів 2019 року. 2 жовтня ВР ухвалила в першому читанні законопроект, за яким БФР визнавалось центральним  органом виконавчої влади, до виняткових повноважень якого відноситься розслідування економічних злочинів. Разом з тим, проект не ліквідовував економічні підрозділи СБУ, до чого закликала громадськість. Але 17 січня 2020 нардепи відхилили цей законопроект в другому читанні. За даними ЗМІ, новий мали розробити до початку лютого в Офісі президента, однак станом на червень цього так і не відбулось. Вимога  щодо створення незалежного фінансового органу потрапила навіть в новий меморандум з МВФ (закон має бути прийнятий до 1 січня 2021 року). СБУ Служба безпеки України досі залишається гібридним органом, повноваження якого виходять за межі функцій класичної спецслужби. Зокрема, вона займається боротьбою з корупцією, організованою злочинністю, злочинами проти державності, які визначені надто широко. Закон про національну безпеку, прийнятий в 2018 передбачав реформу СБУ з її перетворенням на класичну контррозвідку, демілітаризовану та позбавлену слідчих функцій. Таку модель підтримують західні партнери. Однак президентський законопроект, внесений в ВР 10 березня 2020 р. повністю суперечив цій логіці. Згідно з ним, СБУ зберігає функцію досудового розслідування, а визначення “загроз державній безпеці”, які містяться в проекті стали ще більш розмитими, що дає можливість Службі розслідувати практично будь-які справи (навіть ті, що стосуються захисту “морально-етичних, історичних та культурних” цінностей України). Міжнародна дорадча група при СБУ розкритикувала проект змін, приєднались до критики  і в Консультаційній місії ЄС, а також у НАТО. В результаті, на засіданні ВР 20 травня нардепи повернули законопроект в комітет на доопрацювання. Голова комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки О.Завітневич вважає, що в цілому його можна буде прийняти до літніх канікул. Судова реформа 16 жовтня 2019 року ВР прийняла в цілому президентський законопроект №193-IX про судову реформу. Згідно з його положеннями, весь склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) припиняв роботу, а новий мав бути обраний на відкритому конкурсі. Конкурсна комісія повинна була складатися з трьох представників від Ради суддів та трьох – від Громадської ради міжнародних експертів. Утім, Вища рада правосуддя (ВРП) так прописала умови конкурсу, що роль комісії виявилась нівельована. Наприклад, ВРП залишила собі право призначати на посади не лише переможців конкурсу, але і всіх, кого забажає. Міжнародники відмовились делегувати до комісії представників, і 17 березня 2020 року ВРП визнала конкурс таким, що не відбувся.  За іншою нормою закону, ВРП мала бути зменшена з 16 до 12 членів. Її члени з 2013 по 2019 роки відтепер підпадають під люстрацію. Також при ВРП мали створити етичну комісію з трьох представників ради і трьох міжнародних експертів, яка б перевіряла на доброчесність членів ВРП, ВККС та Верховного суду, а також могла б ініціювати їх звільнення. При чому, при рівному розподілі голосів роль міжнародників була б вирішальною. Однак ВРП заблокувала створення комісії, просто не делегувавши до неї членів. Фінальну ж лінію під судовою реформою Зеленського підвів Конституційний суд, який 11 березня визнав низку її положень неконституційною. Зокрема, була скасована норма про етичну комісію, про скорочення чисельності Верховного суду та ВРП. В результаті, реформа зависла. ВККС не діє вже півроку, заблокувавши процес заповнення більш ніж 2000 вакансій в судовій системі. 22 червня президент Володимир Зеленський вніс в Раду новий законопроект про судову реформу. Його вже розкритикували громадські організації, оскільки в проекті очищення ВРП покладається на саму ВРП, а в формуванні конкурсної комісії для відбору нової ВККС може брати участь Уповноважена ВР з прав людини, яку вважають скомпрометованою зв’язками з головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком. Зауважимо, що в тексті нового меморандуму з МВФ одним зі структурних маяків виконання програми співпраці вказано прийняття змін до закону про ВРП, які мають забезпечити очищення цього органу. Такі зміни мають бути прийняті до кінця жовтня. Конституційний суд Конституційний суд – орган з унікальним набором повноважень щодо захисту правової системи України. Але процес добору суддів до його складу досі є політизованим і непрозорим. З 2017 року він відбувається на конкурсних засадах. Однак суб’єкти, відповідальні на проведення конкурсів (а саме – Комітет з питань правосуддя за квотою ВР,  конкурсна комісія за квотою президента та Рада суддів за квотою З’їзду суддів України) не забезпечують належного рівня прозорості. Наприклад, Комісія проводила свої засідання в закритому для громадськості та журналістів режимі, а комітет Ради без чіткого обгрунтування відхиляв кандидатури, які не були підтримані депутатськими фракціями (хоч закон цього і не вимагає). Крім того, невідомими залишаються критерії, за якими оцінювали моральні якості та компетенції кандидатів. Жоден з суб’єктів відбору не оприлюднив чіткого алгоритму оцінювання та критеріїв складання рейтингу. Це може свідчити про значний відсоток суб’єктивізму в прийнятті рішень. Рада нового скликання не здійснила кроків для вирішення цієї проблеми. Юридична освіта 26 лютого 2020 року Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій оприлюднив проект Концепції розвитку юридичної освіти. Згідно з ним, планується скоротити перелік юридичних спеціальностей. Відтепер, спеціальності “Міжнародне право” та “Правоохоронна діяльність” не вважатимуться вищою юридичною освітою. Для юристів скасовується можливість заочного навчання. Впроваджується зовнішній контроль за якістю юр. освіти в форматі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Поки що проєкт знаходиться на стадії обговорення. Читайте: PR и провалы: первый год шестого президента Владимира Зеленского Родіон Хомяков, аналітик ГО “Антикорупційний штаб”КиевVласть

Київська міськдержадміністрація (КМДА) продовжує оновлювати освітні ліцензії столичних дитсадків та шкіл. На цей раз право навчати маленьких киян здобули ще чотири комунальні і п’ять приватних закладів. Деякі з них мають розгалужену мережу як у столиці, так і за її межами. Деякі готові навчати більше тисячі дітей. Як стало відомо KV, у червні Київська міська державна адміністрація видала ще 11 розпоряджень щодо здійснення освітньої діяльності в місті Київ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, без проходження процедури ліцензування за рівнем початкової освіти здобули ліцензії два комунальні комплекси з поглибленим вивченням англійської мови та дві загальноосвітні школи І ступеня в Шевченківському та Подільському районах. Ще п’ятьом приватним дитсадкам КМДА погодила ліцензії у сфері загальної середньої освіти у Дарницькому, Подільському, Голосіївському та Оболонському районах столиці. Муніципальні “Видати навчально-виховному комплексу з поглибленим вивченням англійської мови “Кияночка” Шевченківського району м. Києва (місцезнаходження: м. Київ, вулиця Парково-Сирецька, будинок 7-А) ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти з ліцензованим обсягом 280 осіб (без проходження процедури ліцензування)”, – йдеться в розпорядженні № 836. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Комунальний заклад Київської міськради “Кияночка”* розташований у Шевченківському районі столиці. Збудували школу ще у 1978 році, а сам заклад пройшов не один етап реорганізації. Розпочинав він діяльність як дошкільний заклад № 621 Шевченківської РДА. Статус навчально-виховного комплексу (водночас садок і початкова школа – прим. KV) з поглибленим вивченням англійської мови заклад одержав уже у 2014 році. До цього освітня ліцензія (свідоцтво про атестацію) установі видавалася у 2013 році. Працює НВК під керівництвом директора з педагогічним стажем роботи 40 років Людмили Фактор. На сайті закладу зазначається, що в школі працює вісім класів та п’ять груп продовженого дня, у яких навчається 146 школярів. А минулого навчального року "Кияночка" розширилася ще на два класи, у яких навчаються за новою методикою Нової української школи. Також заклад проводить практичні навчання на базах Етнографічного музею українського побуту “Світлиця” та власного Зимового саду. Методичну роботу викладачі здійснюють за допомогою світових методик (ТРВЗ, Глена Домана, ейдетики тощо), сучасних дидактичних матеріалів (блоки Дьєнеша, палички Кюізенера) та інтерактивних форм. Утримання ж такої школи коштує місту понад 17 млн гривень. Поглиблено вивчатимуть англійську мову і 120 вихованців загальноосвітньої школи-дитсадка І ступеня “Родзинка”**. Навчальний заклад розташований у Подільському районі на вулиці Межова, 23-А. Засновником закладу, який зареєстрований у липні 2001 року, є Подільська районна в місті Києві державна адміністрація. Керує школою Олена Поповченко. У закладі функціонує вісім дошкільних груп, у яких виховується 236 дітей віком від двох років та навчається 128 учнів в 1–4 класах. У закладі здійснюється експериментальна робота, з використанням методик “Теорія розв’язання винахідницьких задач” та пісочна анімація. Також у школі функціонує приватний навчальний заклад "Алмаз", який надає додаткові освітні послуги (ейдетика, хореографія, happy english). У 2020 році утримання школи для бюджету Києва обійшлося в понад 16 млн гривень. Загальноосвітні Крім того, початковою освітою забезпечуватимуть киян ще три загальноосвітні навчальні заклади І ступеня. Це – школи-дитячі садочки “Поділля”*** з ліцензованим обсягом на 160 осіб та “Дивоцвіт”**** – на 300 осіб. Обидві також розташовані в Подільському районі столиці і перебувають на балансі Подільської районної в місті Києві держадміністрації.  Навчальний заклад “Поділля” розташований на вулиці Щекавицька, 25, і здійснює освітню діяльність з 1983 року. Згідно з даними YouControl, юридичну реєстрацію одержав у 1994 році. Очолює заклад Галина Рубцова. У школі навчається 157 учнів у шістьох групах продовженого дня та 1–4 класах. У середньому на утримання школи виділяється 12–16 млн гривень. Заснована в 1983 році і спецшкола-дитсадок “Дивоцвіт”, що розташована на проспекті Свободи, З-А. Заклад працює під керівництвом Лариси Денисюк. Тут приймають дітей від двох років та діє чотири класи початкової школи. Так, у 2020 році мерія виділила на утримання закладу рекордні 32 млн гривень, з них 1,5 млн гривень – спрямовано на капітальний ремонт. До цього заклад освоював близько 20 млн гривень. Вартість утримання одного учня тут складає лише 37 гривень. На форумах столиці про навчальний заклад “Поділля” можна знайти багато позитивних відгуків, чого не сказати про спеціалізовану школу “Дивоцвіт”.  Приватні Право надавати початку освіту отримав і приватний дитсадок в Оболонському районі “Ля Малюк” **********. У Закладі планують навчати 150 дітей, діє він за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 10-Б. За даними YouControl, дитсадок існує більше 14 років під керівництвом Тетяни Яцемірської. Розмір статутного капіталу закладу складає 150 тис. гривень. Власниками його є кияни Кирило Одєгов та Олександра Романик-Одєгова. Крім того, Кирилу Одєгову належить мережа ресторанів ТОВ “ОК Гастро”, що спеціалізується на наданні послуг мобільного харчування. А їм обом - організація   “Башмачки”, з якої саме під такою назвою сім років тому і започаткувався сімейний бізнес – мережа дитячих центрів в столиці за авторською програмою “В ритмі Я”.  На сайті “Ля Малюк” повідомляють, що при початковій школі Ля School розпочинає роботу група PreSchool для дітей 5-6 років. Школа пропонує батькам основні інтелектуальні заняття для їхніх дітей за різними сучасними методиками та підходами, а також додаткові курси (мнемоніка, Speaking club, літературний клуб, театр, айкідо, хореографія). Ще три ліцензії, але вже в галузі дошкільної освіти, вдалося одержати таким приватним закладам: НВК “Фенікс”******, закладу дошкільної та загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів “Юніт Севен Скул”***** та закладу комбінованого типу (ясла-садок) “Талантвілль”*******. ТОВ “Фенікс” здобув освітню ліцензію для свого структурного підрозділу “Приватний заклад дошкільної освіти “Навчально-виховний комплекс “Фенікс”. Засновником ТОВ зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень є Сергій Городній. Зареєстрований він нещодавно – у квітні 2020 року в Подільському районі за адресою: вулиця Борисоглібська, будинок 9/15 квартира 25. На сторінці закладу “Фенікс” в Facebook, зазначається, що в їхній мережі в Оболонському районі відкривається новий приватний дошкільний освітній заклад. До садочку вже запрошують дітей від 3 до 6 років. ТОВ “Приватний заклад “Юніт Севен Скул” із поглибленим вивченням іноземних мов та ІТ, СТЕМ” зареєстровано в столиці в Голосіївському районі за адресою: вулиця Ломоносова, 73-С, нещодавно – у березні 2020 року. Статутний капітал ТОВ складає 25 тис. гривень. Засновниками за даними YouControl, є Лілія Пейковіч та Оксана Безбородих. Керує школою – Ірина Ярошенко. Також Оксана Безбородих із 2017 до 2019 року керувала ТОВ “НВК “Антошка”, який також входить у мережу закладу “Юніт Севен Скул”. Комплекс розташований за тією ж адресою й існує вже понад п’ять років. А взагалі в мережу закладів “Антошка” входять 15 дитсадків у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі. У садочку дітей навчають науці, технологіям, інженерії, математиці за STEM-підходом та системами Марії Монтессорі, Стівена Кові. А у школі "Unit Seven Schools"- швидкому читанню, ментальній арифметиці та іноземним мовам. Крім того, професіям у галузі IT, програмування, 3D, медіа, інженерії та бізнесу. Приватний заклад “Талантвілль” зареєстрований в Дарницькому районі за адресою: провулок Лісостеповий-1, 16-А, в квітні цього року зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень на Марину Куликову. Керує установою – Тетяна Верестун.  Заклад пропонує авторську програму навчання і здорове харчування в групах повного дня для дітей віком від 2,6 до 7 років. Вартість перебування у такому дитсадку обійдеться батькам в 11 тис. гривень за день.  Крім того, ще три ліцензії (розпорядження №№ 913, 914, 915) отримав приватний навчальний заклад “Європейський колегіум”*********  на право надавати початкову, а також профільну і базову середню освіту у Голосіївському районі по вулиці Михайла Максимовича, 28-В. Загалом тут планують охопити загальною освітою тисячу дітей. Раніше KV писала, що КМДА видала ліцензію на надання початкової освіти приватному закладу "Ед Холдинг". Засвоювати знання 500 учнів будуть саме у структурному підрозділі установи "Європейський колегіум". Читайте: КМДА дозволила приватному колегіуму навчати дітей Голосіївського району Нагадаємо, у Києві триває процес видачі дозволів на навчання комунальним садочкам і школам за спрощеною процедурою у зв’язку з реформуванням закладів освіти. Раніше школи проходили атестацію й у вигляді ліцензії на здійснення освітньої діяльності установам видавалися Свідоцтва про атестацію й ліцензування навчальних закладів. Однак, після набрання сили нового Закону про освіту, виникла потреба в проведенні процедури ліцензування.  Так, від КМДА ліцензії на здійснення освітньої діяльності нещодавно одержали 12 навчально-виховних комплексів Деснянського, Солом’янського та Дніпровського районів. Читайте: Столична влада роздала ліцензії 12 початковим школам у трьох районах Києва Право навчати дітей Солом’янського, Деснянського та Дніпровського району одержали й комунальні установи, спеціалізовані на поглибленому вивченню англійської мови. Читайте: КГГА согласовала лицензии начальным школам трех районов столицы Також КМДА оновила ліцензії на освітню діяльність ще трьом НВК, розташованим у Голосіївському районі. Зокрема, вони одержали право виховувати й навчати дітей віком від 2 до 10 років. Читайте: Столичная власть выдала еще три лицензии коммунальным школам Голосеевского района * Навчально-виховний комплекс із поглибленим вивченням англійської мови “Кияночка” Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 25198339). ** Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня “Школа-дитячий садок “Родзинка” з поглибленим вивченням іноземної мови” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881298). *** ПНЗ “Алмаз” (код ЄДРПОУ: 31414141). *** Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня “Школа – дитячий садок “Поділля” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881277). **** Загальноосвітньому навчальному закладу І ступеня “Спеціалізована школа-дитячий садок “Дивоцвіт” Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22881254). ***** ТОВ “Приватний заклад дошкільної та загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів “Юніт Севен Скул” із поглибленим вивченням іноземних мов та ІТ, СТЕМ” (код ЄДРПОУ: 43553039). ****** ТОВ “Навчально-виховний комплекс “Антошка” (код ЄДРПОУ: 39458055). ******* ТОВ “Навчально-виховний комплекс “Фенікс” (код ЄДРПОУ: 43588355). ******** Приватна організація (установа, заклад) приватний  заклад “Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) “Талантвілль” (код ЄДРПОУ: 43598627).  ********* ТОВ “Приватний навчальний заклад “Європейський колегіум” (код ЄДРПОУ: 43645260). ********** Заклад загальної середньої освіти І ступеня – заклад дошкільної освіти “Ля Малюк” (код ЄДРПОУ: 34293044). Фото: колаж KV КиевVласть

Незважаючи на те, що протягом 2019 року криміногенна ситуація на Київщині дещо покращилася, досі залишається багато больових точок. До прикладу, активно росте кількість крадіжок. Збільшується число злочинів вчинених організованою групою осіб, фіксується ріст домашнього насильства. Натомість поліція страждає від недокомплекту – у деяких районах штати укомплектовані лише на чверть від потреби. Відчувається й нестача дільничних, яких сьогодні почали шукати для кожної ОТГ області. Про це KV стало відомо зі звіту начальника головного управління Національної поліції (ГУНП) у Київській області Андрія Нєбитова на засіданні чергової сесії Київської обласної ради 22 червня 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Некомплект Згідно звіту, в структурі облполіції нині нараховується 128 відділень, штатна чисельність особового складу – 6235 осіб. Поліції до повного комплекту необхідно ще 1315 чоловік – відсоток некомплекту складає 21,1%. Для порівняння, у 2019 році ці цифри сягали 6318 осіб, 1163 чоловік некомплекту (18,4%).  Доля некомплекту особового складу поліції по районах: 27% – Ржищівський, 23,1% – Києво-Святошинський, 22% – Переяслав-Хмельницький, Васильківський – 21%, Ірпінський – 21,6%.  У звіті зазначається, що ГУНП за 2019 рік провело 158 конкурсів на заміщення 1476 посад, переважна більшість – на заміщення посад у підрозділах обслуговування та забезпечення. Всього на конкурсах відібрали 400 осіб, з них 389 направили на навчання. В цьому році за 5 місяців проведено 34 такі конкурси, а навчання, каже Нєбитов, через карантин фактично не проводилося. Читайте: Полиция Киевщины недоукомплектована на 12%: молодые сотрудники бегут с корабля Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Звернення громадян За 2019 рік громадяни здійснили 708 тис. 916 викликів поліції – це в середньому 12 викликів на годину, які приймає 7 операторів.  За 5 місяців 2020 року всього до поліції надійшло 265 539 викликів. З них 15,5% (109 794) – повідомлення без ознак кримінального правопорушення, 11,9% (84 675) – містять такі ознаки, 19,7% (139,5 тис.) – інформаційного або довідкового характеру.  Що стосується реєстрації заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, то у 2019 році порівняно з попереднім їх кількість зросла на 2,3% (з 374 910 до 383 410).  На 11,3% стало менше проваджень, які згодом вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (39 102 у 2018 році – 34 667 у 2019). Ця тенденція до зменшення обсягів реєстрації проваджень, каже Нєбитов, характерна для усієї України. Розкриття Показники розкриття поліцією області кримінальних злочинів зростають. Наприклад, розкриття умисних вбивств у 2019 році сягнуло 98,7% – з 78 зареєстрованих у ЄРДР заяв розкрито 77 злочинів.  За 5 місяців 2020 року показник розкриття сягнув 96,3% (27 заяв, 26 розкрито). Нєбитов каже, що показник вищий, аніж за аналогічний період 2019 року, натомість показник загальної кількості зареєстрованих злочинів (91,4%, 35 заяв, 32 розкрито) – менший.  Проваджень по тяжким тілесним ушкодженням стало менше – зі 111 до 107 (розкрито 106 випадків). Поменшало й тяжких тілесних, що призвели до смерті – з 38 до 33, 32 особам вручено підозри, а показник розкриття таких справ сягнув 97%. Розбійних нападів у 2019 році трохи побільшало, ніж у 2018, проте відсоток розкриття таких справ, за даними звіту, вищий (93,1% проти 88%). До речі, поліціянти кажуть що за 5 місяців 2020 року вони розкрили 100% усіх розбоїв на Київщині – 39 справ. З січня по травень 2020 року побільшало крадіжок у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, але зріс показник розкриття – з 37,6% до 48,4%.  В цілому за 2019 рік скоєно 6645 крадіжок, розкрито – 3123 (47%). Вдалося скоротити кількість грабунків на 27,7% — зі 444 до 321, показник розкриття по таким злочинам зріс до 73,2%, а про підозру в минулому році оголошено 232 особам.  На 24,2% зменшилася кількість автокрадіжок – з 8765 до 6645, а показник розкриття збільшився з 43% до 47%. Позитивна динаміка є у зменшенні скоєних заволодінь транспортними засобами. “У 2016 році їх скоювали не менше, ніж у Києві і з майже 1000 злочинів розкрито було 168. Наразі ж відділ, який цим займається, був переформатований, підібрані нові кадри. Менше угонів стало саме завдяки реалізації цих заходів, у Києві у тому числі”, — зазначає Нєбитов. Питома вага розкриття автокрадіжок за 2019 рік складає 59%, у минулому році – 54%, в Україні – 38%. Зброя У 2019 році зафіксовано 214 фактів незаконного поводження зі зброєю та вибухівкою, у 2018 році – 229. Всього вилучено 12 936 одиниць зброї, серед цікавого – 1 кулемет, 9 гранатометів, 126 гранат. “Зброя поки що ще є на руках у наших громадян і допоки це залишатиметься національною проблемою. Але ми над цим працюємо і перекриваємо канали її надходження, у тому числі з боку територій проведення операцій АТО/ООС”, – підкреслює начальник обласної поліції. Торгівля людьми Різкий ріст проваджень по фактам торгівлі людьми спостерігається з 2017 року – з 7 випадків у 2016 до 17, із яких розкрито 11. У 2019 році ж відкрито 26 проваджень, розкрито 22. За 5 місяців 2020 року – 8 проваджень і розкрите 1.  ДТП: негативні показники Що стосується ДТП, що призвели до смерті, їх стає все більше і динаміка зростання відслідковується з 2017 року. Наприклад, у 2018 році їх було 150 (розкрито 45 проваджень, 30%), у 2019 році – 179 (розкрито 73, 40,8%).  “Ви знаєте, що основні траси – М-01, М-03, М-05 – обслуговує Департамент патрульної поліції області. Є, на жаль, зріст кількості ДТП, особливо зі смертю потерпілих, але облаштування камерами контролю за швидкістю дає позитивний результат. Ми відчули, що люди перестають потроху зухвало себе поводити на автошляхах і порушувати ПДР значно менше”, – додає Нєбитов. Читайте: Камеры без видео: полиция подозревает чиновников КОГА в фаворитизме к предприятию-наладчику системы видеонаблюдения на Киевщине  Щодо самих камер, з облбюджету профінансовано встановлення 180 штук, з них 120 – оглядового призначення, 60 – із можливістю розпізнавання номерних знаків автівок. Встановлено 175 (112 та 63 штук відповідно). Наркозлочини 1646 злочинів, пов’язаних з наркотичними речовинами, скоєно у 2018 році – але у 2019 році їх задокументовано 1412. Одних лише конопель вилучено 130,7 кг. Що стосується каналів збуту, ліквідовано 14 телеграм-каналів і 1 міжнародний канал постачання наркотиків в Україну.  Самих випадків збуту значно поменшало – зі 172 до 160 (2018–2019 рр), розкрито відповідно 119 і 120. На 1 наркопритон у минулому році поменшало, а от нарколабораторій задокументовано 15 проти 9 у 2018 році. Організована злочинність та корупція Зросла кількість злочинів, що вчинено організованими угрупованнями – 203, більше ніж у 2018 році (181 випадок), із них 134 – тяжкі та особливо тяжкі.  Обвинувачувальних актів до суду поліція також направила більше, ніж у минулому році: 26, з них 14 – лише за перші 5 місяців (2018 – 16 актів).  “По цій діяльності є ряд напрацювань, в цьому році затримано вже 5 організованих злочинних угруповань, і направлено звинувачувальні акти до суду. Взагалі направлено 26 актів відносно діяльності ОЗУ. Відкрито 203 кримінальних провадження, в основному це тяжкі та особливо тяжкі злочини, за різними напрямками. Зокрема, це напади, заволодіння елітними авто, наркозлочини, крадіжки з елітних будинків, тощо”, – зазначає Нєбитов.  Протягом 2019 року до суду направлено 122 обвинувачувальні акти за злочинами, пов’язаними з корупцією, з них 22 – за такі злочини у земельних сферах.  Превенція та реагування “Час, за який наряд призначався та прибував на місце виклику, нас не влаштовував. Ми переглянули та збільшили кількість нарядів, змінили дислокацію та провели Білоцерківський проєкт управління нарядами. Нам це дало змогу в 4 кв. 2019 року суттєво зменшити час прибуття наряду і виконання завдання”, – підкреслив начальник облГУНП Андрій Нєбитов.  Згідно до звіту, у 2020 році поліції вдалося скоротити середній час призначення диспетчером 102 наряду та час прибуття наряду на місце події – у першому випадку з 10 до 3 хвилин, у другому з 19 до 15 хвилин. У 2020 році суттєво зросли кількість задокументованих адмінправопорушень та виконаних службових завдань – з 1610 до 6359 та з 2290 до 6603 відповідно. У звіті вказується, що станом на сьогодні на Київщині щозмінно перебувають 74 групи реагування патрульної поліції, 34 слідчо-оперативних групи та 34 наряди поліції охорони, та 25 нарядів патрульної поліції. Всі вони оснащені планшетами та відображення на електронній мапі, додає Нєбитов. Керування нарядами здійснюється з Центру управління Нацполіції.  Сімейне насилля Ситуація тут, каже Нєбитов, не покращується. Для цього подано відповідний проєкт, який впроваджується на території Білої Церкви. Для реагування на повідомлення про випадки сімейного насилля залучаються працівники ювенальної превенції, дільничні та інші, які пройшли відповідне навчання і можуть надавати комплекс поліцейських та інших послуг по захисту жертви, дітей та інше. Нєбитов зазначає, що на сьогодні проєкт себе виправдовує і буде реалізовуватися на території усієї області. “Поліцейський офіцер громади” У поліції області вводять проєкт “Поліцейський офіцер громади”, суть якого – у призначенні для кожної ОТГ свого “дільничного”, який займається виключно справами своєї громади, у якій і проживає. Пілотний проєкт було реалізовано у Дніпропетровській області.  З 24 громад області 7 готові співпрацювати у рамках проєкту: Баришівська, Узинська, Медвинська, Пісківська, Зазимська, Миронівська та Студениківська. Нєбитов додає, що вже введено 15 посад та подано 50 анкет. Наразі пройшло відбір 9 кандидатів, їх навчання почнеться 6 липня 2020 року, запуск проєкту заплановано на вересень 2020 року. Ювенальна превенція Завдяки вжитим превентивним заходам протягом 2019 року вдалося скоротити кількість злочинів, вчинених неповнолітніми або відносно дітей – зокрема, зі 177 до 105 (на 41,3%) та зі 157 до 118 відповідно. Вдалося розшукати 907 дітей, відносно яких подавалися об’яви про розшук. На обліку перебуває 79 неповнолітніх правопорушників. “Робота ювенальної превенції також буде піддаватися реформуванню, зокрема, їх перестануть залучати до виконання невластивих їм завдань, що не стосуються роботи з дітьми”, – заявив Нєбитов. Нагадаємо, як раніше розповідала KV, до прийняття програми "Безпечна Київщина" в 2017-му, яка фінансує відеоспостереження, її текст "гуляв" по адміністрації більше року. Пліткарі з адміністрації пов'язують впровадження цієї програми з діяльністю в Київській ОДА колишнього першого заступника губернатора, нинішнього голови Волинської облдержадміністрації Олександра Савченко. Нібито відставний генерал міліції якимось чином лобіював затвердження програми. Читайте: На дружинников и полицейские дроны Киевщина истратит 30 миллионов гривен Фото: коллаж KVКиевVласть

В Києві продовжується процес видачі дозволів на навчання недоліцензованим комунальним садочкам та школам. Цього разу від Київської міської державної адміністрації (КМДА) документи на здійснення освітньої діяльності отримали 12 навчально-виховних комплексів Деснянського, Солом’янського та Дніпровського районів. Як стало відомо KV, упродовж травня 2020 року Київська міська державна адміністрація погодила низку розпоряджень щодо здійснення освітньої діяльності в місті Київ. Причиною цього став процес оновлення ліцензій навчальним закладам І ступеня за спрощеною процедурою у зв’язку з реформуванням закладів середньої та початкової освіти у рамках концепції “Нової української школи” .  Згідно з документами, ліцензії у сфері повної загальної середньої за рівнем початкової освіти одержали 12 муніципальних навчально-виховних комплексів (НВК). Це – спеціалізовані школи з поглибленим вивченням англійської мови. Переважно відкривалися ці установи ще в 70–90-роках як дошкільні заклади із проєктною потужністю до 400 місць, але згодом пережили не один етап освітньої реорганізації. Як зазначається, комплекси отримали ліцензії без проходження процедури ліцензування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, що до 2016 року діяльність державних і комунальних закладів у сфері загальної середньої та дошкільної освіти не підпадали під ліцензування. Тож заклади освіти, які діяли на день набрання чинності нового закону “Про освіту” (до 28.09.2017), отримують ліцензію без проходження відповідної процедури на ті ж рівні освіти, за якими здійснювалась діяльність. Натомість навчальні заклади, створені після 28.09.2017, підпадають під ліцензування на загальних засадах. Деснянський район Найбільшу кількість, вісім ліцензій, отримали комунальні навчальні заклади Київської міськради, розташовані в Деснянському районі. “Видати школі І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (місцезнаходження: вулиця Милославська, будинок 27) ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти з ліцензованим обсягом 400 осіб (без проходження процедури ліцензування)”, – йдеться в розпорядженні № 672. Це – початкова україномовна школа, здійснює освітню діяльність ще з 1994 року. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, заклад одержав юридичну реєстрацію в березні 2003 року. Педагогічний штат нараховує 29 викладачів, які працюють під керівництвом директора Тетяни Колчанової. На сайті установи зазначається, що за кошти батьків забезпечуються лише сніданки дітей. Так, у 2020 році мерія виділила на заклад 12,9 млн гривень, вартість утримання одного учня тут коштує 36 гривень. На фото: школа № 311 Аналогічну ліцензію здобула й початкова школа № 312, спеціалізована на поглиблене вивчення англійської мови. Заклад зареєстровано за адресою: вулиця Каштанова, будинок 12, у січні 2006 року. Педагогічний колектив школи складається з 34 вчителів, викладацький стаж яких варіюється від 15 до 48 років. Очолює заклад – Тетяна Дьяченко, член Асоціації керівників шкіл міста Києва. Так, у школі започатковані групи з вчителів, які ведуть освітню роботу за певними тематичними напрямками. Ведеться співпраця і з Інститутом психології АПН України ім.Г.С.Костюка, благодійним фондом LEGO Foundation. Особливістю школи є можливість учнів навчатися за технологічною програмою “Росток” і, при потребі, долучатися до дистанційного навчання. Утримання ж школи коштує місту понад 10 млн гривень. Спеціалізовані комплекси Крім того, початковою освітою маленьких киян забезпечуватимуть спеціалізовані НВК із поглибленим вивченням англійської мови: “Київські каштани” ***, “Вікторія” ****, “Деснянка” *****, “Усмішка” ******. Ліцензований обсяг послуг кожного закладу – 360 осіб. На сайті НВК “Київські каштани” зазначається, що відкрився заклад по вулиці Каштановій, 13-Б, у серпні 1988 року як дитсадок із проєктною потужністю на 320 місць. Нині це – спеціалізований НВК, який очолює Ірина Атаманчук, а в установі працює 27 педагогів. Упродовж 2018–2019 навчального року в закладі функціонувало шість дошкільних груп та п’ять 1–4 класів, у яких навчалась 301 дитина за програмою Нової української школи. Майже чверть століття діяльності за плечима НВК із поглибленим вивченням англійської мови “Вікторія” (вулиця Закревського, 85-В), “Деснянка” (бульвар Вигурівський, 13-Б) та “Усмішка” (вулиця Бальзака, 90-А). У “Вікторії” навчається 234 дитини, проте поглибленим вивченням англійської у 2019 році була охоплена лише 91 дитина. Заклад функціонує під керівництвом вчителя вищої категорії з 34-річним педагогічним стажем Галини Левківської. У школі викладає 26 вчителів різної кваліфікаційної категорії. На фото: Спеціалізований НВК “Вікторія” “Деснянкою” і 39 викладачами НВК керує з 2000 року Людмила Діденко. Функціонує в школі чотири вікових групи дошкільнят та 8 класів початкової школи (по 2 класи на паралелі), у яких навчають за новими державними стандартами. Сьогодні наповнюваність школи сягає 109 %. А у 2018 році утримання школи для бюджету Києва обійшлося в понад 9 млн гривень. На сайті “Усмішка” повідомляється, що вільних місць на наступний навчальний рік у закладі не залишилося. У школі навчається понад 250 дітей у чотирьох дошкільних групах та восьми початкових класах. Крім того, в закладів запроваджуються LEGO технології під керівництвом директорки Ірини Щербини. Щороку на утримання школи виділяється майже 10 млн гривень. Ще одна спеціалізована установа, яка отримала ліцензію на навчання 360 дітей – спеціалізований НВК “Мрія” *******, що розташований по вулиці Беретті, 9. Школа надає освітні послуги понад 25 років і позиціонує себе, як заклад нового типу. Так, “Мрія” спеціалізується на навчанні й реабілітації дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату й затримкою розвитку. У дошкільній ланці функціонує п’ять таких різновікових груп, у шкільній – 9. Загалом навчається тут майже 170 дітей (наповнюваність до 50 %), суми ж утримання спецзакладу сягають подекуди до 16 млн гривень. Територіально заклад охоплює навчанням дітей Деснянського (до 80 %), Дарницького, Дніпровського, Подільського й Оболонського районів. З 1992 року заклад очолює Ірина Кабанова. Трохи менше, 300 осіб, здобув право навчати та виховувати спеціалізований НВК “Лісові дзвіночки”******** з поглибленим вивченням англійської мови. Заклад розташований по вулиці космонавта Волкова, 22-А. Опікується комплексом із 2012 року вчитель англійської мови з 11-річним педагогічним стажем Любов Телецька. Особливістю програми закладу є забезпечення принципу безперервності та наступності двох ланок – дошкільної та молодшої шкільної. Так, у 2018–2019 навчальному році СНВК забезпечив початковою освітою 130 учнів. Проте утримання закладу із загальною потужністю на 220 місць коштує міському бюджету понад 11 млн гривень. Солом’янський та Дніпровський райони Ще чотири ліцензії одержали спеціалізовані школи Солом’янського та Дніпровського районів. Так, у Солом’янському районі продовжить освітню діяльність із ліцензованим обсягом 602 особи, а це 20 класів, спеціалізована школа І ступеня № 324 *******. Очолює колектив із 45 педагогів директор школи Ірина Маслова. У 2020 році на утримання цього закладу з бюджету міста було виділено понад 19 млн гривень, з них 900 тис. – спрямовано на капітальний ремонт. Будівля столичної школи розташована по вулиці Миколи Голего, 8, і сьогодні його мережа переповнена на 128 %. У Дніпровському районі ліцензії одержали три початкові навчально-виховні комплекси. З можливістю навчати 210 дітей – Монтессорі ********* з поглибленим вивченням англійської мови та “Щастя”*********** – з поглибленим вивченням іноземних мов. А також комунальний НВК “Струмочок” ********** з ліцензованим обсягом на 200 місць. “Монтессорі”- перший навчальний комплекс, що почав започатковувати в Україні монтессорі-педагогіку. НВК виховує дітей за системою гуманістичної і вільної педагогіки відомої італійської освітянки Марії Монтессорі. Заклад є державним і працює з 1992 року, реалізуючи можливість безперервної освіти дітей віком від 2 до 10 років. Керує монтессорі-школою Тетяна Михальчук. Проте, незважаючи на самобутність, у закладі навчається до 90 учнів. А капітальний ремонт школи по вулиці Ентузіастів, 1/5, востаннє здійснювався ще у 2008 році. Хоча торік обсяг видатків на його утримання сягнув понад 10 млн гривень, що в декілька разів більше сум фінансування минулих років. Школа “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов заснована в 1992 році й розташована по вулиці Кибальчича, 3. Особливістю закладу, мабуть, є те, що в ньому навчаються діти із усіх районів Києва, тому для учнів організовано підвіз шкільними автобусами за декількома маршрутами. Працює НВК під керівництвом директора Ігоря Халемського. Зважаючи на потужність закладу до 220 місць, у школі в 1–4 класах цьогоріч навчалось усього 108 дітей. Витрати на заклад місту вартують понад 9 млн гривень. На фото: НВК “Щастя” А ось фінансове забезпечення комунального НВК “Струмочок” (бульвар Праці, 4-А) у 2019 році складало трохи понад 7 млн гривень. Це одна із найстаріших шкільних будівель, відкритих ще в 1965 році. Керує установою Світлана Мельник. Нагадаємо, раніше Київська міськдержадміністрація погодила комунальному і двом приватним установам ліцензії на право здійснення освітньої діяльності в дошкільній сфері в Печерському та Голосіївському районах столиці. Читайте: КГГА раздала лицензии коммунальным и частным детсадам столицы * Школа І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22934200). ** Спеціалізована школа І ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22934223). *** Спеціалізований НВК “Київські каштани” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874627). **** СНВК “Вікторія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874716). ***** СНВК “Деснянка”з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874640). ****** СНВК “Усмішка” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874722). ******* СНВК “Мрія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874484). ******** СНВК “Лісові дзвіночки” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22874231). ******** Спеціалізована школа І ступеня № 324 м. Києва (код ЄДРПОУ: 25729558). ********* НВК Монтессорі з поглибленим вивченням англійської мови (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 22,876 млн). ********** Комунальний навчальний заклад “Навчально-виховний комплекс “Струмочок” міста Києва (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388148). *********** НВК “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов (дошкільний навчальний заклад-спеціалізована школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388378). Фото: колаж KV КиевVласть

Цього року ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва виповнюється аж 30 років. І сьогодні мова про те, як розпочинався мій шлях в “ЮН-ПРЕСі”. Від вихованця – до керівника двох гуртків. У агентство “ЮН-ПРЕС” я потрапив ще коли закінчував 9 клас. Я навчався на гуртках “Журналістика. Абітурієнт”, “Основи журналістики” та “Репортер”, “Телекореспондент” та “Основи PR” у Надії Іллюк, Наталії Плохотнюк, Анни Полісученко та Анжеліки Досенко. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Спочатку побував у таборі “Патрія” на спецпрограмі “Відлуння Прес-весни”. А потім і розпочав навчання в агентстві. Це були незабутні роки навчання. Ми фестивалили... Дуже багато фестивалили... “Золота осінь Славутича” у Славутичі, “Нові вершини” у Мінську, “Прес-весна на Дніпрових схилах” у Києві. По кілька разів на рік ми відвідували різні міста й країни. Ми здобували свій перший журналістський досвід. Спілкувались, навчались, подорожували. Друкувались у найрізноманітніших виданнях столиці й України, писали МАНівські роботи, створювали творчі проекти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По закінченні “ЮН-ПРЕСу” я планував вступати саме на журналіста! Ще й отримав найвищу нагороду КПДЮ – “Сузір’я палацу”. Радості не було меж! І ось я вже студент КНУКІМ Факультету PR і журналістики. Мрія здійснилась! І, звичайно, завдяки агенству “ЮН-ПРЕС” також! А тепер я вже не просто випускник агенства, я його викладач. Це просто неймовірно. Коли ти ще студент, але вже маєш змогу ділитись своїм досвідом із вихованцями. А з викладачами, у яких навчався, – уже колеги! Тож нічого неможливого – немає! Треба вірити й працювати! А “ЮН-ПРЕС” – допоможе, підкаже, порадить, направить! Агентству – 30 років! Я світло вірю в те, що ще буде і 50, і 100! Головне – працювати, творити, надихати!  А ще – я став переможцем Міжнародного фестивалю “Прес-весна на Дніпрових схилах” як кращий медіа-педагог! Круто! “ЮН-ПРЕС” – це родина! Крута, рідна й професійна! Запрошую всіх долучатись до нашої сім’ї! КиевVласть

Людвіг Ван Бетховен – німецький композитор який почав набирати популярність у 22 роки. Всі говорили  про Моцарта із Австрійської містечка Зальцбург, коли йому було 19. А в Україні зараз з'явилася власна “міс Моцарт” Софія Жукова. Їй 16, з 3 років грає на фортепіано й гітарі, пише музику і співає, учасниця професійних конкурсів,  у співавторстві з мамою Олександрою створює пісні, одну з яких цьогоріч презентувала у прямому ефірі музичного каналу М1. Позитивна, товариська, талановита. Про унікальну знахідку розповідаємо і вам. Дякую долі, що привела мене в "Глієра" - Спочатку я хотіла йти у естрадно-циркове училище, це той начальний заклад, з якого студенти виходять вже професіоналами. Але в Київському інституті музики імені Р.М. Глієра навчалися мої кумири: Тіна Кароль, Злата Огнєвич, тож "потягнуло" туди, – розповідає Софія, -  На другий факультет – "Теорія музики" – я вирішила вступати за пропозицією мами, буквально за день перед вступними іспитами. Цікаво те, що впродовж навчання у музичній школі я ненавиділа сольфеджіо. І ніколи й подумати не могла, що я піду саме по цій спеціальності. З одногрупниками мені відверто пощастило. Ми ще з екзаменів стали маленьким колективом.  Мені  комфортно  з людьми, які мають спільні інтереси, цілі, приймають спільні рішення. А от з “естрадницями” у нас є конкуренція. Кожен хоче проявитися якнайкраще і таки зайняти своє місце у шоу-бізнесі. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Софія каже, що  її бабуся і дідусь дуже хотіли, щоб онука стала медиком . Вони до останнього не могли прийняти її музичний вибір.  “Але щойно я вступила у "Глієра" і вони зрозуміли серйозність наміру – від них тепер найбільша підтримка”, – тішиться дівчина.  - Про те, що пішла зі школи після дев'ятого класу ніяк не жалкую. По-перше, у мене дуже мало часу, щоб займатися музикою. Коли ти приходиш і падаєш на ліжко просто "без ніг", про яке натхнення можна говорити? По-друге, я не отримала підтримки від однокласників. Зате отримала від вчителів. Тому що шкільні оцінки я "вигрібала". На трудовому навчанні підходила і  просила заспівати за десятку у журналі. Бо на малюнки і вишивку у мене часу не було. І взагалі, дякую долі, що привела мене в "Глієра".  Не уявляю, як би дожила до одинадцятого класу!  Вся енергія була б в уроках, які мені не цікаві, а не в музиці.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про Євробачення, Чорноморські ігри та стосунки з фіналістами - Я ніколи не буду підтримувати артиста,  який не викладається на сцені повністю, – переконана талановита юна музикант, – От якщо я вийшла на сцену, проспівала,  а йду зі сцени з почервонілими щоками – значить я виклалась на повну. Яскравим прикладом стали переможці цьогорічного нацвідбору  Євробачення гурт  "Go A". Вони вийшли  і пустили такий посил енергії  в зал, що фітбек від публіки був найбільшим. І взагалі, думаю,  на пісенних конкурсах виграє пісня, яка найбільше заходить до народу, несе певний меседж, а людина ставить себе на місце цього артиста і він зрозумілий людям.  Якщо говорити про українські  талант-шоу, це спосіб показати себе у медіапросторі, тобто розширити свою аудиторію. Саме мені дав мені поштовх рухатись вперед фестиваль Чорноморські ігри. Там  я наслухалася критики  й потім почала писати багато-багато пісень, так би мовити "набивати досвід у написанні". Зараз відчуваю, що мій рівень зростає і я роблю це професійніше. Але це дійсно велика робота. Під час Чорноморських ігор  ми з мамою жодного разу навіть  до моря не підійшли. А з фіналістами і зараз підтримую зв'язок. Звичайно,  хочеться, щоб ми так і залишилися однією командою, але я розумію, що у кожного є особисті цілі, принципи і власний шлях. Головне, щоб це було бажанням дитини, а не батьків. Іноді  вони роблять дитину об'єктом для хизування успіхами, втілюючи власні амбіції, а не її. Я проти такого. Бо реалізовуючи себе, вони перекреслюють дитині щасливе майбутнє. Творче табу Софія впевнена, що соцмережі – це така класна штучка, де ти можеш спілкуватися, знаходити  друзів і свою аудиторію. - Для артистів соціальні мережі – це однозначно плюс. Тепер для популярності  твій трек  не обов'язково  мають крутити  на радіо і телебаченні – інтернет все вирішує. Зараз дуже багато виконавців які пробиваються через Facebook, Instagram  та YouTube. Але все одно творчим особистостям  треба обмежити перебування у соціальних мережах. Вони потрібні тільки для  знаходження своєї аудиторії, амплуа та для  розкрутки.  Хоча зараз  у соціальних мережах розкручуються ті, у кого є красива картинка. Звичайно, це вибір кожного, але мені здається, це – не гарно. Ти обманюєш підписників і твоя аудиторія росте разом з твоїми побрехеньками. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть