Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
22 квітня 2020 г. 12:30
Раздел: Територія розуму
Транспортний колапс у Києві: наслідки та рішення
Стовідсоткова зупинка в столиці метро, маршруток, міської електрички та десятикратне скорочення перевезень у тролейбусах-трамваях-автобусах – це найжорстокіші обмеження серед європейських столиць.
В мегаполісах, де заборонили масові заходи, скасували заняття в школах і ВНЗ, обмежили вхід до магазинів – громадський транспорт працює або в штатному режимі, або активніше! І саме це дозволяє економіці європейських столиць поки що “тримати удар” від карантину.
Чи є рішення київської міської влади щодо транспорту адекватними? Про це можна судити лише за їхніми наслідками. А після кількох тижнів вони вже починають вимальовуватися.
Наслідки для людей
Автовласники жартують, що нарешті автомобіль став не розкішшю, а дійсно засобом пересування. Це правда: короки в карантинному місті, транспортна мережа якого не розрахована на реальний потік транспорту, зараз більші, ніж були “в нормальному житті”. Статистика запевняє, що на 1000 киян припадає близько 352 авто, а “середнє домогосподарство” – це 2,9 осіб.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але пропозиція “пересісти на машини” тільки виглядає реалістичною. Статистика показує “середню температуру по лікарні”, а диявол – у деталях. Так, родина з двох менеджерів може мати два автомобіля. Три десятки їхніх підлеглих - за статистикою володіють сімома авто. Але три з них – “кредитні”, і людям доводиться обирати: платити кредит чи заправляти машину. Два з них – не їздять через необхідність ремонту чи “перевзування”, на що, знову, бракує грошей. Тобто з трьох десятків підлеглих, на яких за статистикою припадає 7 авто, реально можуть їздити – лише двоє. Директор комерційного навчального закладу може володіти трьома машинами, а викладач, якого статистика вважає “автовласником”, має “залізяччя” 1994 року випуску, яке просто стоїть у дворі.
Зупинка міського транспорту б’є по найменш захищених. По тих, у кого немає машин, кому бракує грошей на таксі, хто не є унікальним фахівцем, для кого роботодавець організовує розвозку. Це пенсіонери, студенти, співробітники державних і міських установ, ті, хто працює руками і не може перейти в онлайн, дрібний бізнес та самозайняті. Ці люди не мають заощаджень – їхня зарплата, пенсія, стипендія замалі для того, аби щось від них відкраяти. Для них 100 гривень на таксі – це марнотратство. Не маючи можливості діставатися до роботи, вони звільняються “за власним бажанням” або згортають бізнес, щоб хоч трохи заощадити. Запасів грошей і продуктів у них – на пару тижнів. І зрозуміло, що навіть якщо ця людина вийде на роботу “завтра” – перші доходи вона отримає за місяць!
Але це “відкладені трагедії” – є більш реальні та очевидні. Уявімо пенсіонера, в якого “хапає серце”, та студента з гуртожитку, в якого заболів живіт. Обидва телефонуть “103” – їм відмовляють. Мовляв, вам кілька годин зле, значить, не помираєте, а у нас лікарів бракує. І дають “цінну пораду” – ідіть до лікарні, до якої 5 км! На таксі людина грошей не має, метро не працює, в автобус пускають по спецперепустках, іти годину в такому стані неможливо. І пенсіонер, і студент – помруть лише тому, що не отримали допомоги вчасно. Їм встановлять причину смерті – не коронавірус чи відсутність транспорту, а інфаркт або апендицит, вказавши, що по допомогу вони не зверталися.
Коронавірус наразі вбив близько двох десятків киян. Але транспортний колапс, упроваджений “відповідальним рішенням” міської влади, вб’є сотні, якщо не тисячі, а ще більше – зробить хроніками та інвалідами.
Наслідки для міста
Якщо фінансову систему можна порівняти з кровообігом, то транспортна система – це нерви організму. Це особливо відчувається в Києві, де мешкають мільйони людей і де дистанції вимірюються десятками кілометрів.
Обслуговування всього цього гігантського механізму безпосередньо залежить від регулярного переміщення людей у просторі. І саме ті, хто “уможливлює” роботу міста, його комунікацій та систем, просто не можуть зробити того, чим так активно хизується бізнес – їздити машиною або перейти в онлайн. Бо педіатр з поліклініки не може на свою зарплату купити та обслуговувати авто, а працівник ЖЕКу – не здатен працювати з дому при всьому бажанні. Якщо їхнє керівництво не потурбується про розвозку та не виб’є на це окрему суму (не власним же коштом возити десятки підлеглих!), то ці люди просто звільняться. Вони вже це роблять, і тенденція буде збільшуватися.
Таким чином, центральна влада вирішила запровадити карантин і пригальмувати економіку, провокуючи поступовий розвиток серцево-судинних захворювань. Натомість міська влада, зупинивши громадський транспорт, влаштувала місту майже миттєвий параліч.
Давні проблеми і довгострокові перспективи
Важливо, що рішення міської влади щодо транспорту не можуть бути “списаними на унікальну ситуацію”, вважатися наслідками “істерики”. Це логічне продовження системних прорахунків, які назрівали десятиліттями. Карантин – лише показав масштаб проблеми.
Киянам роками обіцяли нормальний громадський транспорт. Але більшість давно зрозуміла, що це – профанація. Тому люди і купували машини, кількість яких на душу населення вже перевищила “автомобілізацію” Праги і майже досягла московської. Ситуація з перекриттям громадського транспорту лише переконала людей, що наявність машини – необхідність, від якої в буквальному сенсі залежить життя!
Зрозуміло, що кияни, які фактично не мають достатніх прибутків для утримання авто, будуть їх купувати. Нерідко в кредит, часто відмовляючись на користь авто від нормального харчування чи книжок для дітей, медичного страхування або ремонту. Бо “спасіння утоплеників – справа рук самих утоплеників”.
Відповідно, нормального громадського транспорту очікувати наївно. Коли карантин буде знято, і місто почне повертатися до нормального життя – в ньому, як і раніше, їздитимуть переважно “пільговики”, і цей тренд лише збільшиться. Натомість рух машин іще пожвавиться, а “пропускна здатність” автодоріг міста – не збільшиться. І ми знову задихатимемося від вихлопів і смогу.
Заборонити це “вольовим рішенням”, звісно, вже неможливо. Але наслідки – реально поступово відкоригувати, якщо міська влада діятиме розумно та наполегливо.
Що робити: тактика
Тут дії мають розділитися на тактичні та стратегічні. Насамперед, слід негайно припинити примусовий колапс транспортної системи.
Перше: замість штучного обмеження кількості пасажирів – збільшити кількість одиниць рухомого складу, як це зроблено в усіх європейських столицях. Це дозволить людям нормально діставатися до роботи і додому, тримаючи дистанцію як у салонах, так і на зупинках – люди просто не встигатимуть скупчуватися.
Друге: зберігати активний рух громадського транспорту не лише “в часи пік”, але і протягом дня. Це дозволить не переповнювати салони вщерть, а мати вільний простір. Натомість пасажири, які мають можливість вибору часу поїздки, так, вочевидь, і робитимуть.
Третє: мінімізувати контакт між грошима і людьми. Для цього – організувати оплату тільки карткою або заздалегідь придбаними на зупинках квитками.
Четверте: забезпечити присутність кондукторів у кожному автобусі-тролейбусі-трамваї, переглянувши їхні функції. Зняти з них обов’язок з продажу квитків, залишивши тільки контроль за їх наявністю на вході. Натомість дозволити їм пропускати пасажирів через одні двері, розсаджувати людей відповідно до безпечної схеми, вимагати обробки рук, наявності масок і рукавичок тощо.
П’яте: скористатися досвідом вирішення проблеми в інших українських містах, наприклад, скасувати пільги. Це дозволить мінімізувати кількість “опційних” пересувань. Але на дійсно важливу поїздку 8 гривень знайде навіть пенсіонер, студент, ветеран АТО або багатодітна родина.
Впровадження цих оперативних дій забере кілька днів. Але це врятує сотні та тисячі життів, дасть ковток свіжого повітря економіці, дозволять уникнути колапсу всієї інфраструктури міста.
Перспективи
Водночас, під час карантину слід почати розробку реальної стратегії розвитку транспорту Києва. Вона має узгоджуватися з перспективами розвитку районів міста, фактором збільшення населення, фактичним зростанням міст-супутників столиці.
Останнє – особливо важливо. Адже кияни роками спостерігали, що локальні, точкові та, по суті, рутинні рішення – відкриття нової станції метро чи оновлення вагонів швидкісного трамваю – подавалися як неабияка перемога. Натомість всі стратегічні концепції розвитку транспорту в столиці, які подавали різні команди, так і залишилися “гарними намірами”.
Навіть коли міська влада підвищувала вартість проїзду, обіцяючи спрямувати кошти на розвиток систему – це виявлялося профанацією. Стан рахунків цих підприємств засмутив би аудитора. Слід усвідомити, що зараз, під час карантину, перспектива банкрутства метрополітену та "Київпастрансу" – більш ніж реальна. Навіть реальніша, ніж на початку 90-х, під час криз 1998 чи 2010 років або у період початку агресії в Криму та на Сході, коли кияни готувалися ледь не до російських танків на Хрещатику.
І виникає питання, чи не є практично повна зупинка громадського транспорту в Києві свідомим рішенням. Тільки мотивованим не хвилюванням про безпеку людей, а іншими, більш земними причинами. Адже кияни не раз спостерігали, як під якійсь політичний чи економічний “шумок” підприємствам “давали померти”.
Якщо міська влада не має подібних намірів – вона повинна, принаймні, усвідомлювати, що її дії виглядають досить неоднозначно для багатьох киян. Ці люди мають і життєвий досвід, і здоровий глузд, і навички самоорганізації, у чому можна було не раз пересвідчитися. І не варто доводити людей до стану, коли вони скажуть найнятим ними на роботу менеджерам з мерії слова, які сказав один з діячів Французької революції Наполеону: “Це більше, ніж злочин, пане. Це помилка”.
Читайте: В КГГА разъяснили руководителями предприятий, как получить спецбилеты для проезда в общественном транспорте
Валентина Антоненко, екс-заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДАКиевVласть
14 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
На Київщині вже підтверджено 216 випадків захворювання на COVID-19. Не оминула епідемія міста і села окремих територіальних громад, де зафіксовано більше 20 випадків інфікування. Влада громад активізувалася і всі сили кинула на боротьбу з епідемією. За рахунок благодійників і місцевих підприємств закуповують засоби захисту, надають соціальну підтримку мешканцям, а усі бюджети спрямували на потреби лікарень. Про те, як живуть громади Київщини в період карантину, KV дізнавалася на місцях.
Як стало відомо KV, 13 квітня за даними Центру громадського здоров’я Київська ОДА офіційно підтвердила 216 випадків захворювання на коронавірус у Київській області. Із них більше 20 випадків зафіксовано саме на територіях шести об’єднаних тергромад. Серед хворих є діти.
Так, у Броварському районі, а саме: у селі Зазим’я Зазимської ОТГ зафіксовано два випадки та один – в смт Калита Калитянської ОТГ. По одному випадку у Бородянській (Бородянский район) та Фурсівській (Білоцерківський район) громадах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільше інфікованих у Обухівській громаді, а саме у місті Обухів – 10 хворих та у місті Буча Бучанської громади – шість інфікованих.
KV вирішила поцікавитись у керівників, депутатів та громадськості цих громад про загальну ситуацію з потенційними хворими на територіях ОТГ та про вжиті заходи щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції.
А саме: чи є паніка серед населення, чи забезпечене місто необхідними продуктами, наявність медикаментів в аптеках. Як спрацювала влада щодо вжиття обмежень з транспортом і чи справно працюють комунальні служби. І найголовніше – чи достатньо забезпечені медзаклади необхідними засобами захисту та чи дотримуються жителі громад карантинного режиму.
Зазимська ОТГ
Так, на території Зазимської громади розповсюджуються чутки, що тут зафіксовано четверо хворих, тож жителі в соцмережах вимагають від влади вжити необхідних карантинних заходів щодо новоприбулих з-за кордону.
Як запевнив KV сам голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко, це фейкова інформація і на сьогодні у громаді жодного хворого немає.“Так, був зафіксований один випадок в селі Зазим’є, але хворий вже одужує. Ситуація спокійна. Громада забезпечена продуктами та медикаментами. А медики та соцпрацівники – необхідними засобами захисту завдяки місцевим підприємцям та небайдужому населенню. Держава, на жаль, про це не сильно піклується сьогодні. Зі свого боку громада закупила для комунального підприємства дезінфікуючі засоби: обробляємо двічі на день під'їзди, бювети, дитмайданчики. На черговій сесії також виділяємо кошти на боротьбу із коронавірусом. В громаді є дві АЗС “Авантаж”, які допомагають на час карантину із забезпеченням пальним для транспортування медиків, рятувальників, військових”, – розповів він.
За його словами, соціальні та незахищені верстви населення на час карантину отримують достатню підтримку. Так, з березня і далі щомісяця більше 30 сімей отримують продуктові набори. А ще – по дві хлібини, який надає підприємство “Такт”. Марка “АТБ” передала на громаду 68 продуктових наборів. Інші підприємці готують до свята великодні кошики.
“Маємо значне перевиконання бюджету за перший квартал року, хоч і два села громади працюють за окремими бюджетами. Тому проблем з коштами на утримання інфраструктури та соцзакладів на час карантинних обмежень не маємо. Громада розвивається. Тривають як ямковий, так і капітальний ремонт доріг, встановлюємо вуличне освітлення”, – додав він.
Також він повідомив, що переважна більшість мешканців таки дотримуються карантинного режиму. У громаді створена комісія з ліквідації надзвичайних наслідків і є відповідальні особи, які ведуть за цим нагляд. Як правило, не дотримуються карантину будівельники, у яких на майданчиках працюють заробітчани.
Обухівська ОТГ
За словами депутата Обухівської міської ради Олени Паєнко, у громаді міськрадою вжиті всі необхідні заходи, передбачені урядом. Бюджету громади також достатньо для надання необхідних послуг, зважаючи на введення “податкових канікул”.
“Найближчим часом тривога з приводу браку бюджетних коштів не прогнозується. Міська рада виділяла кошти лікарні на придбання засобів індивідуального захисту, апаратів ШВЛ і дезінфікуючих засобів для підприємств, які обслуговують місто Обухів. Вчасно вивозиться сміття, аптеки поповнюють необхідні запаси. Із громадського транспорту у місті працює лише один маршрут, у якому діють спеціальні перепустки. Скарг від соціально незахищених верств також не надходило. Соцслужби вчасно виконують свої обов’язки. На час карантину села громади також забезпечуємо необхідними продуктами тощо”, – розповіла депутатка.
За її словами, первинна ланка медицини також забезпечена необхідним захистом. Єдине, на сьогоднішній день залишається проблема із введенням в роботу лівого крила районної поліклініки.
“Лікарня перебуває на балансі районної ради, коштів на відновленовлення приміщення наразі їм не вистачає. У випадку великого напливу інфікованих, їх просто нікуди буде розподілити”, – додала вона.
Також, на її думку, найбільше від карантинних обмежень наразі страждає саме малий і середній бізнес. Адже створені нерівні умови: потужні будівельні супермаркети, компанії доставки, ломбарди і хімчистки продовжують свою роботу, створюючи великі скупчення населення. В той час які підприємці були змушені призупинити свою діяльність і залишитися сам на сам з утриманням своїх працівників та вчасною виплатою податків.
Фурсівська ОТГ
Як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, на території громади 16 новоприбулих осіб із-за кордону знаходилися вдома на самоізоляції, ще четверо проходять дообстеження, у решти – діагноз не підтвердився. І так, дійсно, був зафіксований один випадок, але хворий працював і прописаний у Білій Церкві, тож курс лікування проходить також у місті. Населення налаштоване з розумінням і дотримується карантину.
“Представники апарату щодня бувають в кожному селі. За можливості надаємо матеріальну допомогу і продукти тим, хто цього потребує. Депутатський корпус організував роздачу масок. У цьому плані громаді була надана і благодійна допомога, співпрацюємо з медичними підприємствами. Також для медиків і жителів громади закуповували маски ще по вигідній ціні в Хмельницькому”, – говорить він.
Також він зазначив, що їхня первинна ланка медицини постійно на зв'язку з обласними структурами. Тому що екстрену допомогу громада наразі забезпечити не може.
“Наші медики мають необхідний захист, якого вистачить приблизно на три тижні. На жаль, фінансова допомога медикам з держави досі не надається, все за рахунок місцевого бюджету. І якщо буде загострення із інфікованими і знадобиться відповідне транспортування, то на це фінансів громади вже не вистачить. Коштів в бюджеті бракує навіть на необхідне закриття всіх показників. Тож апарат громади по чотири дні працює безоплатно. Така вже склалася ситуація в державі, що наразі до бюджету ОТГ не надходять податки. Малий бізнес “зліг” від початку. Продовольчі магазини та комунальні служби працюють у звичайному режимі з дотриманням усіх необхідних умов захисту. Щодо цього ведуться відповідні перевірки”, – резюмував він.
Бучанська ОТГ
З 18 березня Бучанська ОТГ також затвердила карантинні заходи на території громади. Як повідомив KV депутат Бучанської міської ради та голова громадської організації "Народна Буча" Олександр Таможній, спочатку обмеження розповсюдилися на заклади харчування, ринки та роботу готелів. А з наступного дня працівники КП “Бучанське УЖКГ” приступили до дезінфекції всіх громадських місць та під’їздів багатоквартирних будинків. Також громада надала роз’яснення про введений режим надзвичайної ситуації.
“Паніки немає, але більшість нехтують безпекою себе і оточуючих, порушуючи встановлені правила. Поліція та муніципальна варта ведуть відповідні роз'яснення. Поступово мешканці починають дотримуватися карантинних заходів. У місті працюють продуктові магазини, аптеки, банківські установи та пошта, але відвідувати їх рекомендовано за потреби. З 21 березня призупинена робота агропродовольчих ринків через складність організації на належному рівні безпеки населення. Але 27 березня міська рада прийняла рішення про відновлення торгівлі товарами першої необхідності на критому ринку Бучі. ТОВ ТК “Варшавський” мають право здійснювати торгівлю визначеним переліком товарів за умови дотримання протиепідемічних заходів”, – розповів депутат.
Також він додав, що транспортне сполучення із Києвом наразі призупинено. А навчальний процес переведено в онлайн-режим. А ось з наявністю масок в аптеках ситуація, як і скрізь. Волонтерський рух на території ОТГ намагається активно допомагати усім, хто цього потребує. Наприклад, ГО “Народна Буча” забезпечує мешканців громади засобами захисту та дезінфекції.
Є і локальні успіхи. За 20 днів на території Бучі вдалося реконструювати інфекційне відділення Ірпінської міської лікарні. Це стало можливим завдяки об’єднанню зусиль місцевих громад, влади та бізнесу Ірпеня, Бучі та Гостомеля.
Так, 10 квітня відбулося відкриття відділення на 9 індивідуальних боксів та 40 ліжок (можливості до 50). Відділення має під’їзд для “швидкої” та майданчик для дезінфекції. Приміщення обладнане системою фільтрації води. Кожен бокс має окрему вентиляцію з підігрівом. Все відділення укомплектоване новими меблями. В кожному боксі присутні холодильник, мікрохвильова піч і вбиральня.
“У відділенні є 10 апаратів ШВЛ і планується встановлення ще 10-ти до кінця травня. Також встановлять вісім інфузоматів, портативний мобільний рентген-апарат, переносний УЗД-апарат, шість моніторів, 40 ультрафіолетових ламп із захистом для очей. Буде також забезпечено відеонагляд, пожежну сигналізацію і систему сповіщення для пацієнтів. Кожен бокс має систему підводу кисню, кисневу рампу, яка буде дообладнана кисневим генератором, що вироблятиме 64 літри кисню на хвилину. Це дозволить бути незалежними від постачальників кисню”, – зазначив він.
Бородянська ОТГ
На території Бородянської ОТГ керівництвом громади також було запроваджено посилення карантинних заходів до 24 квітня. У соцмережах мешканців же хвилювало питання посилення дезінфекції під’їздів, контролю за дотриманням мешканцями карантину та доїзд медиків до роботи.
Як розповів голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук, у Бородянці був зафіксований один випадок захворювання на коронавірус. Як виявилося, хворий проживає на території Києво-Святошинського району, а обслуговується у сімейного лікаря громади. Хворий на території ОТГ не перебував. Та все ж необхідні попереджувальні заходи були проведені.
“В громаді стабільна ситуація. Комунальні служби проводять дезінфекцію в під’їздах, дорожні служби щодня по населеним пунктам обробляють дороги загального значення. Роботу ринків призупинено, але вирішили питання виїзної торгівлі з першочерговими продуктами до віддалених сіл громади. Міжрайонне транспортне сполучення наразі закрите. Лікарні у свою чергу передбачили резервні кошти на закупівлю палива для перевезення медиків. Також провели роз’яснення серед населення, священнослужителів щодо святкування Великодніх свят і проведення служби. Плануємо задіяти поліцію, яка слідкуватиме, щоб не було масового скупчення”, – говорить він.
За його словами, з бюджету громади від початку карантину також було перераховано 2,85 млн гривень на потреби лікарні і передбачено ще 400 тис. гривень на придбання додаткових спецзахостів з 11 позицій рекомендованих МОЗ.
“Якщо буде пік масового захворювання і лікарня не зможе забезпечувати ліжко-місця, то необхідно буде задіювати приміщення шкіл, закуповувати додаткові ліжка за резервні кошти. Якщо буде необхідність у масовій віддаленій обсервації, то у комунальній власності громади такого майна немає. Всі колишні дитячі профільні табори та профілакторії у занедбаному стані і знаходяться у приватній власності”, – зазначив він.
У свою чергу депутат Бородянської ОТГ Тетяна Вишняк додала, що мешканці ОТГ намагаються дотримуватися карантину і носити захисні маски.
“Попереджаємо батьків, дітей не перебувати у громадських місцях. Нещодавно до мого виборчого округу повернулося троє хлопців із за-кордону, тож вони поінформовані і нині на самоізоляції. В магазинах черг немає, продуктові магазини працюють справно. Селищні ради надавали списки, тож допомагали продуктовими наборами, захисними масками і багатодітним родинам, і одиноким пенсіонерам. На час призупинення громадського транспорту з підвозом медиків допомагають депутати, організована група в соцмережах. До Києва лікарі їздять позмінно на декілька днів. Із бюджету громади виділялися кошти на районну лікарню, закупівлю двох апаратів ШВЛ”, – резюмувала вона.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемієюФото: коллаж KV
КиевVласть
13 квітня 2020 г. 19:00
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: у Ворзелі відкрито санаторій для платної обсервації, транспорт не ходитиме на свята
Станом на 6 квітня в Київській області зафіксовано вже 216 випадків захворювання на COVID-19, цифра подвоїлася за тиждень. Наразі видужало десятеро мешканців, померло шестеро. За кількістю інфікованих Обухівщина і Києво-Святошинський район продовжують тримати першість. У Ворзелі відкрився законсервований до того санаторій і буде використаний для туристів, що у ніч на 11 квітня повернулися до України. По закінченні обсервації вони мають відшкодувати всі витрати на повернення та обсервацію.
Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу тимчасово виконуючого обов’язки голови Київської облдержадміністрації Василя Володіна.
Поточна епідемситуація
За даними Центру громадського здоров’я, у Київській області станом на 10.00 13 квітня 2020 року офіційно підтверджено 216 випадків захворювання на коронавірус. За ніч нових випадків не зафіксовано.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Таким чином, хворих в Обухівському районі — 43 (20 — в смт Козин , 4 — с. Романків, 8 — м. Українка, 10 — м. Обухів, 1 — с. Красна Слобідка); у Києво-Святошинському — 70 (11 — с. Софіївська Борщагівка, 8 — Крюковщина, 14 — м . Вишневе, 9 — м. Боярка, 5 — с. Гатне, 5 — с. Лісники, 4 — с. Святопетрівське, 4 — с. Дмитрівка, 2 — с. Тарасівка; 2 — с. Чайки, 1 — с. П. Борщагівка, 1 — с. Кременище, 1 — Білогородка, 1- Капітанівка, 1- с. Нове, 1- с. Гнатівка);
Також на інших територіях зафіксовано таку кількість недужих: 1 — у Баришівському районі; 2 — у Білоцерківському; 3 — у Бориспільському (2- с. Гнідин, 1 — с. Вороньків); 6 — у Броварському (с. Зазим’я, Княжичі по 2 випадки, смт Калита — 1 випадок, Требухів — 1); 3 — у Бородянському; 4 — у Васильківському; 1 — у Іванківському районі; 3 — у Макарівському; 2 — у Миронівському; 3 — у Переяслав-Хмельницькому; 1 — у Поліському; 1 — у Рокитнянському; 6 — у Ставищенському;
по населених пунктах: 5 — у м. Біла Церква; 11 — у м. Бориспіль; 1 — у смт Бородянка; 10 — у м. Бровари; 6 — у м. Буча; 2 — у м. Васильків; 6 — у м. Вишгород; 1 — у смт Ворзель; 1 — у м. Гостомель; 1 — у смт Іванків; 12 — у м. Ірпінь; 2 — у м. Кагарлик; 1 — у с. Коцюбинське; 2 — у м. Переяслав; 1 — у смт Рокитне; 1 — у смт Ставище; 4 — у м. Фастів.
З них на стаціонарному лікуванні — 62 особи, на амбулаторному лікуванні (самоізоляція) — 154 особи.
Із них діти — 13: 3 — смт Козин; 1 — Обухів; 1 — с. Лісники; 1 — с. Гатне; 1 — с. Борщагівка; 1– м. Бориспіль, 2 — м. Ірпінь; 1- Поліський район, 1 — м. Фастів, 1 — м. Бровари.
Одужало — 10 (5 жінок: 21 рік Бровари, 35 та 43 роки Києво-Святошинський район, 60 років — Обухів, 53 роки — Біла Церква; 5 чоловіків: 41 рік — Ставищенський район, 41 рік — Обухівський район, 51 рік та 56 років — Біла Церква, 49 років — м. Боярка).
Померло — 6. Підозру на зараження мають 684 особи. Серед медпрацівників хворобу виявлено у 16 медпрацівників закладів охорони здоров’я Києва, 4 — в обласних (м. Біла Церква, Боярка, Вишневе), 1 — у водія ЕМД (м. Боярка). Встановлено медичне спостереження за 1797 контактними особами.
Санаторій для туристів
Щоб запобігти поширенню коронавірусу в Україні, уряд своєю постановою ухвалив порядок, згідно якого всі, хто після 28 березня 2020 року приїздить до України, зобов’язані пройти 14-добову обсервацію. Одна з перших таких груп — 113 осіб, які вночі з п’ятниці на суботу (10-11 квітня 2020 року) повернулися з Об’єднаних Арабських Еміратів. Їх розмістили у санаторії "Україна" смт. Ворзель.
Як зазначив Володін, рішення про обсервацію осіб, які повернулися із ОАЕ, було прийнято за добу до прибуття літака. За порядком, який передбачає можливість фінансування витрат на проживання за рахунок коштів місцевого бюджету, виділити кошти не мали можливості. Особи, які перебувають на обсервації, погодились на неї добровільно і заздалегідь були попереджені, що усі витрати на проживання покриватимуть самостійно. Всі необхідні кошти вони сплатили.
Зазначається, що у санаторії протягом кількох годин відновили опалення та гаряче водопостачання, оперативно сформували колектив санаторію, який працює з прибулими, забезпечили усіх працівників засобами індивідуального захисту, в т.ч. масками та одноразовими костюмами. Також спільно з поліцією організовано роботу з супроводу та забезпечення охорони вказаного об’єкту, трансфер до місця обсервації, сучасні автобуси та залучено висококваліфікованих водіїв, яких забезпечили засобами захисту. Організовано кейтеринг (триразове харчування), дистанційний медичний супровід осіб у місцях обсервації, надання меддопомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.
"Якби ми цього не зробили, громадяни б далі залишалися за кордоном без змоги повернутися на Батьківщину", — підкреслив т.в.о. голови КОДА.
Місцева влада Ворзеля забезпечила санаторій засобами гігієни та дезінфекції, а також побутовим інвентарем, водою та печивом. На території організовано окремий збір твердих побутових відходів. Адміністрацією Бучанської міської ради завезено комплекти першої необхідності та забезпечено дезінфекцію приміщень обсервації. Усі прибулі письмово погодились із умовами обсервації, в тому числі у цей період негайно повідомляти лікаря про будь-яке погіршення самопочуття та виключити контакти з іншими особами.
Читайте: Коронавірус на Київщині: ринки не відкриють, “туристів” ізолюватимуть в обсерваціях
“Здоров'я Київщини”
З моменту перерозподілу 76,7 млн гривень у рамках трирічної програми “Здоров'я Київщини” на цей момент укладено договорів на 29 млн гривень. В тому числі на аналізатори газів у крові з аналізатором електролітів – 8 млн, система ПЛР-тестів разом із тест-картриджами – 5,2 млн гривень, лікарські засоби для надання медичної допомоги хворим на коронавірус – 15,2 млн гривень.
Екстрена медична допомога
Наприкінці минулого тижня було прораховано потреби екстреної медичної допомоги Київщини. До кінця цього тижня планується забезпечити медиків усім необхідним. Засобів має вистачити на один місяць.
Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19
Пасхальні свята та поминальні дні
Обмеження пересування буде тривати і на наступних вихідних – на Пасхальні свята 18, 19, 20 квітня, а також на поминальному тижні.
“Прошу заздалегідь потурбуватися про свою безпеку та своїх близьких у ці дні. Священники проводитимуть службу у ці дні у режимі онлайн. Святити паски також будуть в умовах підвищеної антивірусної безпеки у пекарнях та місцях продажу пасок. Від вас потрібно лише одне – дотримуватись карантину та не виходити з дому без особливих потреб. Уникайте прогулянок, пікніків, відвідування кладовищ великими групами та без захисних масок”, – сказав Володін.
Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів
фото: коллаж KV
КиевVласть
10 квітня 2020 г. 18:30
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: в гонитві за апаратами ШВЛ
Столичний регіон не зміг оперативно придбати 46 апаратів штучної вентиляції легенів. Фірма-переможець тендеру відмовилась поставити ШВЛи з Китаю до Київщини, посилаючись на те, що влада Піднебесної заборонила вивозити з країни медичне обладнання без спеціальної сертифікації. В обласній адміністрації запевняють, що вся відповідальність за провалений тендер лежить на Департаменті охорони здоров’я Київщини. Натомість очільник облздраву звинувачення на свою адресу спростовує. За його словами, колапс із закупівлею китайських ШВЛів чекає і на решту областей, а щоб його уникнути, держава має сама централізовано закупити обладнання одним лотом для всіх регіонів.
Як вже писала KV, 17 березня депутати Київоблради своїм рішенням погодили додаткове фінансування для посилення боротьби з коронавірусом. Вони внесли зміни до програми “Здоров’я Київщини” за пропозиціями Департаменту охорони здоров’я, який урахував потреби медзакладів області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Врешті, з обласного бюджету було виділено 76 мільйонів гривень: 19 млн гривень – на придбання засобів індивідуального захисту: масок, біокостюмів, рукавичок тощо; 57 млн гривень – для закупівлі медичного обладнання: апаратів штучної вентиляції легень (далі – ШВЛ), лабораторного устаткування для проведення високоточних аналізів шляхом дослідження полімеразної ланцюгової реакції (далі – ПЛР).
Читайте: Для протидії коронавірусу Київська обласна рада виділила 76 мільйонів гривень
Невдала закупівля на Київщині
20 березня уряд ухвалив постанову, згідно з якою тепер закупівлі, необхідні для боротьби зі спалахами коронавірусної інфекції, в умовах нагальності здійснюватимуться за спрощеною процедурою з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі всієї інформації про проведену закупівлю (ціна, обсяг тощо).
“Для цього укладений договір про закупівлю має бути завантажений до електронної системи разом з усіма додатками до нього. Завдяки цьому бюджетні кошти будуть витрачатися прозоро та контрольовано”, – йдеться в повідомленні на сайті Кабміну.
24 березня, через 4 дні після ухвалення урядом спрощеної процедури, Департамент охорони здоров’я Київщини оголосив чотири тендери на закупівлю: захисних костюмів та респіраторів (3,17 млн гривень); 46 моніторів пацієнта (8,84 млн гривень); обладнання для проведення аналізів та системи ПЛР з тест-картриджами (13,2 млн гривень); та 46 апаратів штучної вентиляції легенів (33,02 млн гривень) – найдорожчий лот.
У тендері на закупівлю 46 ШВЛів перемогло ТОВ “Компанія Елдімед”, засноване у 2018 році.
Але поставити коштовне обладнання лікарням Київщини ТОВ “Компанія Елдімед” не судилося. 6 квітня Київоблздрав отримав лист від переможця тендеру, в якому той заявив, що не може поставити ШВЛи через позицію держави Китай, яка заборонила експортувати медичне устаткування без відповідної сертифікації.
Аудит
Як повідомив KV в.о. начальника управління внутрішнього аудиту КОДА Дмитро Пугач у відповіді на редакційний запит, його відомство вже через два дні після проведення тендеру визначило дану закупівлю як ризиковану.
“З метою запобігання неефективного та нерезультативного використання або розтрати бюджетних коштів, під час закупівлі медвиробів для боротьби з коронавірусом, т.в.о. голови КОДА Василь Володін ще 26.03.2020 року доручив провести аудиторське дослідження щодо закупівлі медвиробів (в т.ч. і 46 апаратів ШВЛ), яку організовує Департамент охорони здоров’я КОДА. За результатами дослідженнями тендерної документації на сайті “Прозорро” встановили такі ризики: 1. Предоплата 7 днів з моменту виставлення рахунку постачальнику. При цьому товари мали поставити до 31 грудня 2020. 2. Маловідома компанія, за даними Нацполіції зареєстрована за псевдо-адресою. 3. У тендерній документації не прописані чіткі вимоги та характеристики до обладнання тощо.
Про все це було поінформовано керівництво КОДА. Проте, щоб зробити повноцінні висновки, знадобилися додаткові документи від Депаратаменту охорони здоров’я КОДА. Ми тричі (27.03.2020; 31.03.2020 та 03.04.2020) офіційними листами просили надати у невідкладному порядку необхідні документи. Отримали лише частину. Станом на сьогодні документи у повному обсязі не отримані”, – йдеться у відповіді Пугача на редакційний запит KV.
Позиція КОДА
Т.в.о. голови КОДА Василь Володін на онлайн-брифінгу 9 квітня заявив, що занепокоєний ситуацією, яка склалася навколо закупівлі ШВЛів.
“Більшість цікавить, чому переможцем тендеру по закупівлі ШВЛ обрано ТОВ “Елдімед”. Департамент охорони здоров'я КОДА є окремою юридичною особою публічного права та замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”. Тому для організації та проведення процедур закупівель в департаменті створено тендерний комітет. Тож на запитання про визначення переможця має відповідати той, хто організовував та проводив цей тендер. Так само у площині відповідальності цього департаменту і скасування цього тендеру. Оскільки мав сумніви щодо коректності проведення вищезгаданого тендеру, то доручав управлінню внутрішнього аудиту провести попереджувальний аудит для недопущення ризикованої операції. Директор департаменту необхідні документи перевіряючому не надав, про що складено відповідний акт, та відмовився укладати договір”, — каже Володін.
Щодо ж вартості апартів та того, чому всі 46 апаратів ШВЛ мали бути середнього класу, Володін це пояснив тим, що такий запит він отримав безпосередньо від головних лікарів.
“Замовлення сформовано згідно подання головних лікарів, де зазначені апарати високого та середнього класів. Відповідно до рішення протиепідемічної комісії, ухвалили в першу чергу закупівлю обладнання середнього класу. Володін зазначив, що під цим рішенням стоять підписи і обласних очільників охорони здоров'я.
“Попередній запит на медобладнання формували на підставі заяви керівників медзакладів, визначених для лікування пацієнтів з коронавірусом. Інформацію збирав та аналізував Департамент охорони здоров'я КОДА. Цей же департамент оголошував і проводив відповідні закупівлі. Лише згодом позаштатний спеціаліст за фахом “анестезіолог” порекомендував придбати монітори з іншими опціями, обгрунтувавши це тим, що інші монітори, про поставку яких домовились, розраховані переважно для використання при порятунку від судинних захворювань. Тоді як сьогодні необхідна апаратура для порятунку від коронавірусної інфекції з іншими опціями, а саме: із виміром концентрації CO2, яку вдихає людина. Через це запропоновані прилади коштували набагато дороще від інших. Наразі вивчаються більш підходящі пропозиції”, — зазначив Володін у ході брифінгу.
Департамент охорони здоров’я
Директор департаменту охорони здоров’я Максим Іонов в коментарі KV зазначив, що був проти того, аби закуповувати апарати ШВЛ у даної фірми. В першу чергу, через результати аудиту, згідно яких з’явилася підозра в завищенні цін та ймовірній розтраті бюджетних коштів, а також ризик занадто пізнього постачання товарів цією фірмою.
Ознайомившись із результатами аудиту, Іонов каже, що написав доповідні записки на ім’я т. в.о. голови КОДА Володіна, прем’єр-міністра України, а також до МОЗ і до Офісу Президента України. Але, за його словами, відповідної реакції так і не дочекався. Натомість головний медик області стверджує, що заступник т.в.о. очільника КОДА Олег Торкунов (офіційно є керівником робіт з ліквідації наслідків пандемії на Київщині, – KV) почав тиснути на нього і вимагати найшвидшого ухвалення договору з постачальником ШВЛів.
“До мене доходили меседжі, що фірма сумнівна, були листи з поліції, висновок аудиту. Торкунова не звинувачую, але він певним чином захищав цю закупівлю, тому я маю підстави вважати, що він може бути причетний до неї. Я вбачав нецільове використання коштів. Фірма днями надала лист, що забезпечити закупівлю не може: якби я поставив підпис, я б ніс відповідальність.
Я подав доповідну на Володіна про ініціювання службового розслідування. Мене допоки не повідомили, чи воно розпочалося. Я звертався до правоохоронних органів, коли намагався отримати доступ до тендерних документів. У заяві закріплено мій сумнів стосовно правомірності проведення закупівлі”, — зазначив директор департаменту.
Також Іонов підозрює, що за лобіюванням інтересів ТОВ “Елдімед” може стояти хтось із представників старої влади.
“Я бачу, що в цієї ТОВ, у якої купують ШВЛ, ідуть закупівлі рівно по 718 тисяч за ШВЛ абсолютно в усіх підприємствах по багатьох областях держави. Тобто торгів, як це мало б бути, – нема. Що це значить? Що є сітка "своїх" комунальних установ, яка може взяти участь в схемі. Я чудово розумію, що в нових людей в Київській ОДА цієї сітки не може бути – не напрацювали. Але може бути в тих, хто сидів тут роками. І я бачу зусилля, які йдуть не перший місяць, щоб повернути в ОДА певних людей старої системи”, – каже Іонов.
За словами Іонова, ситуація із закупівлею ШВЛів, на жаль, не є унікальною саме для Київщини. Директор департаменту переконаний, що вирішити її можна, але не на місевому, а на винятково на державному рівні.
“У такій ситуації не тільки Київська, але й інші області України. Не всі про це говорять. Зараз фірм, які обіцяють у найшвидші терміни поставити апарати, дуже багато. Для того, хто з цим працює, вже зрозуміло, що у найближчі місяці апарати знайти буде важко, насправді. Китайська республіка ввела обмеження на експорт своєї продукції; вона вимагає додаткові сертифікати якості, тому ті, хто в Китаї штампував ці апарати чи не на кожному комбінаті, зараз перебувають під гострим контролем керівництва держави. Є перелік процедур, які розтягуються у часі, черга на апарати росте по всьому світові, і дістати їх буде нелегко. Єдиний вихід — це прийняти на рівні керівництва нашої держави рішення про закупівлю такого обладнання централізовано, аби не виникало таких скандалів, як у мене в адміністрації. Бо інакше нестимуть відповідальність у першу чергу ті, хто хотів як краще”, — зазначає Іонов.
Фото: коллаж KV
КиевVласть
10 квітня 2020 г. 16:30
Раздел: Територія розуму
Селяни-злочинці: як влада змушуватиме продавати землю задешево під прикриттям МВФ та Світового банку
На перший погляд, антиконституційний закон №2178-10 про так званий “ринок землі” не несе ніяких загроз для власників землі. Селянина-власника землі цей закон не змушує продавати, не ставить ніяких загрозливих вимог до власника землі – закон просто надає право розпоряджатися землею. Але це на перший погляд.
Не можу сказати, чи це так задумано, чи це так складається під тиском чи підтримкою обставин. Але окремі законопроекти, як стає зрозуміло, – не “цукерочки” для власників землі. У планах відкривачів так званого “ринку землі” – вирішення питання, як змусити власників землі або продавати землю, причому задешево, або змусити їх залишатися в орендних відносинах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Для цього потрібно одночасно дотримуватися кількох стратегій:
1. Податковий напрям: земля як тягар.
2. Обмежувальний напрям: обмеження продажу та дерегуляція ціноутворення.
3. Соціально-економічний: Сприяти збільшенню збіднілості власників землі.
4. Соціально-світоглядний-економічний напрям: Земля – товар і безперспективне майно в руках українців.
Отже, щоб так званий “ринок землі” запрацював в потрібному для орендарів руслі, необхідно його “збагатити” обмеженнями та вимогами до селян-власників землі.
Стратегія №3 та №4 діє вже давно. В розробці стратегія №1 та №2.
На сьогоднішній день ставка земельного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення визначена граничними розмірами. Для сільськогосподарської землі не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативно-грошової оцінки (НГО). Тобто, якщо НГО оцінка 1 га становить 30 тис. гривень, то податок може становити від 90 до 300 гривень.
В Раді зареєстрований проєкт закону №3131 про так зване виведення селян-злочинців на чисту воду їх же “слугами”. Відповідно до цього законопроекту, вносяться зміни до Податкового кодексу – вводиться нова норма, відповідно до якої для власника землі, який не віддав землю в оренду, буде визначатися поставлене податкове зобов’язання (ППЗ) у розмірі 5% від НГО. Тобто, якщо нормативно-грошова оцінка становить 30 тис. гривень за гектар, то розмір земельного податку буде 1500 гривень.
Тут треба зазначити: якщо власник землі віддав землю в оренду, то він не сплачує податку. Також від податку на землю звільняється і орендар (який є платником єдиного податку 4 групи, а такі практично всі). Це означає, що власник землі, який не віддав землю в оренду, мусить платити податок, а орендар – ні.
Тобто планується збільшити не менше ніж в 5 разів земельне податкове навантаження на власника землі. Таке збільшення робить самостійне господарювання та незареєстровану оренду все більш неконкурентними в порівнянні з офіційною користувальною формою земельних відносин.
Безумовно, офіційно це все робиться з метою хоч в якийсь спосіб легалізувати значну частину так званого фермерства, яке працює “неофіційно”. А неофіційно це буде змушувати власників землі віддавати землю знову в оренду, закріпачуючи себе. А ті, хто і хотів би вийти з орендних відносин, змушені будуть залишатися.
Додамо, що власники землі, які самостійно обробляють свої земельні ділянки, будемо відверті, не є платниками податків з діяльності на землі (не ви такі – держава така), що формує певні негативні наслідки, які зумовлюють втрату до 40% доходу від зібраного врожаю – в порівнянні з орендарями. Ці 40% втрачаються з ряду причин. Власник землі, який сам обробляє свою ділянку, має нижчу врожайність, ніж агрохолдинг чи орендар, продає врожай на 25-30% дешевше, його врожай завжди з більшою вологістю та більшою засміченістю.
Отже, проект закону №3131 може стати точкою повернення в обійми орендарів, представники яких і є більшістю в аграрному комітеті Ради. Сукупність негативних факторів, за задумкою діючої влади і лобістів аграрного комітету Ради, що просувають законопроєкт №3131, має змусити селян повернутися в “обійми” орендарів, чиї інтереси вони представляють, тому що власнику землі, який сам вирішив обробляти землю, абсолютно немає смислу реєструватися платником податку з багатьох причин.
Після того, як власник землі буде знову “закріпачений” чи залишиться в “закріпаченні”, в дію вступатиме законопроєкт №2194 (прийнятий в першому читанні). Через внесення доповнення до ст. 130 Земельного кодексу у вигляді ч. 3, відповідно до якої власник землі без згоди орендаря не має права продати землю будь-якій іншій особі, окрім близького родича.
Накладемо на таке право орендаря загальне розуміння того, що земля, яка є в користуванні, нецікава для потенційних інших покупців (ніхто не хоче купувати те, чим не зможе користуватися, а низький дохід від оренди не сформує справедливу ціну на землю як економічного активу) – і ми отримуємо реальну пропозицію тільки від орендаря за низькою ціною.
Як бачимо, створюється ринок на пониження ціни під контролем орендарів. Так в Україні спрацювало не лобі МВФ чи Світового банку. В Україні спрацювало аграрне лобі.
Але “слуги”-лобісти прорахувалися. Власники землі можуть об’єднуватися в Товариства власників землі, які будуть юридичними особами, дохід власника землі буде в 2-4 рази більше оренди, впродовж 1 року власник землі може вийти з Товариства. Таке започаткування рано чи пізно відбудеться і сформує економічні та політичні умови для прийняття законодавчих змін в напрямку реалізації прогресивних земельних відносин.
Прогресивні земельні відносини – це:
законне право власника землі розривати договори користування землею;
збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази;
припинення дискримінації власників землі і надання ім. преференцій і можливостей;
ефективний обмін землі і формування ефективних землевласників;
перехід до самостійного господарювання власниками землі особисто чи через участь у Товариствах власників землі;
формування державної політики з підтримки самостійного господарювання – становлення власника землі власником аграрного підприємства;
формування умов для відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі, створення робочих місць на власному підприємстві.
А чи не є запропоновані прогресивні земельні відносини тим, чого “вимагають” МВФ і Світовий банк? Адже прогресивні земельні відносини – це база для розширеного відтворення соціально-орієнтованої економіки, яка і є метою діяльності таких “злочинних” світових органів.
Залишається питання, хто нам намагається брехати? Відповідь на нього, на жаль, очевидна.
Хочу додати, що з метою відстоювання інтересів власників землі створена у Фейсбуці група “Об’єднання власників землі”. Тисніть на посилання і приєднуйтеся на сторінці групи!
Також ви можете ознайомитися:
з презентацією основних положень проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”;
з текстом проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”;
з тим, що таке Товариство власників землі.
Читайте: Об’єднання власників землі: прогрес і протидія
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
9 квітня 2020 г. 18:00
Раздел: Тексти
Хліб насущний: карантин та вірус не завадили аграріям розпочати на Київщині посівну
На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться.
Посівна
Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.
За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).
В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.
Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме
Озимина
За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).
Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року.
Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки.
“Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він
Хлібу – бути?
За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).
Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.
“Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.
Тож KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності.
Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):
Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.
Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га):
Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.
Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі (1 261 га):
Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.
Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га):
Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.
Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га):
Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.
Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га):
Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало.
Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району (419 га):
Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.
Вісті з районів
Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть. Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.
Голова Сквирської РДА Оксана Славінська:
“На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”.
На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі.
“Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради.
У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи. Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.
“Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.
У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи.
“Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").
В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.
Склад нардепів, які підтримали "ринок землі" свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини "Слуги народу", "Європейської солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука і депутатської групи "Довіра", яку пов'язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Фото: коллаж KVКиевVласть
7 квітня 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Кордон для заробітчан, які є найбільшим інвестором України
На кордонах України в останній час зосереджують тисячі громадян, які намагаються потрапити додому, щоб уникнути піку загострення пандемії коронавірусу в інших країнах, зокрема Євросоюзу. Нагадаю, що більшість українців поїхали за кордон на заробітки не через хороше життя, чи бажання “випити кави у Відні”.
Масштабна трудова міграція в масштабах 6-8 млн громадян України – це результат відсутності державної політики економічного протекціонізму та створення нових робочих місць. Поступово відбувається деградація сільських територій за відсутності надходження достатніх коштів до їх бюджетів. Це результат політики “Продамось Росії чи Заходу та станемо державою з розпродажу сировини і ресурсів”.
Думаю, що причини проведення такої політики на державному рівні відомі. Результат такої політики – важка праця громадян за кордоном, часто напівлегальна, розділені сім‘ї, активна участь українців у розвитку економік зарубіжних країн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але саме заробітчани є одним з найбільших інвесторів – в 2019 році вони надіслали до України валюту в еквіваленті 12 млрд доларів. Тобто найбільше коштів в країну вкладають не олігархи або міжнародний бізнес, який також активно виводить прибутки з України з мінімальним оподаткуванням, а заробітчани.
Ці люди тримають країну на плаву. Саме вони, а не чиновники Мінфіну і НБУ або функціонери МВФ вберегли Україну від дефолту у 2019 і в попередні роки.
Що відбувається зараз на кордоні? Дисфункція влади глобального рівня. Між мріями та красивими тезисами президента Володимира Зеленського та реальністю пролягає глибока прірва. Я думаю, що мало хто вірить в офіційну статистику щодо поширення вірусу в країні, але точно неправильно просто закрити кордон для власних громадян.
Точно не правильно порушувати права людини та громадянина, а саме це відбувається на кордоні, гарантовані Конституцією. На час надзвичайної ситуації такі обмеження можуть бути розглянути і ухвалені лише Конституційним судом.
Вилетіти літаком в Україну – будь-ласка, якщо маєш кошти заплатити за авіаквиток. Але перейти кордон пішки – ціла трагедія та ночі, проведені на вулиці. Агов, чим таке ставлення до людей відрізняється від нелюдського ставлення під час трагічних війн ХХ століття? Люди приїхали додому, вони привезли кошти в економіку, вони хочуть побачити дітей. Як їх зустрічає рідна держава?
Хочемо безпеки для всіх – звісно. Є розмови про наявність мільйонів тестів та повна готовність для подолання коронавірусу – будь ласка, інші країни теж тестують громадян та мають заходи з безпеки при в’їзді за державний кошт. Країни з розвинутими економіками контролюють дотримання домашнього карантину за допомогою телефонів. Якщо це надто сучасно, то тестування є цілком зрозумілою процедурою, що можлива для організації.
Чи будуть українські громадяни, які повертаються додому в таких умовах, лояльні до української влади? Чи віритимуть вони в перспективу країни, чи згодом знову докладуть всі зусилля для того, щоб поїхати на заробітки і надсилати вільноконвертовану валюту, яку не може заробити економіка країни? Це – риторичні запитання.
Так, це не ті красиві, як серіал, фото і репортажі про те, як президентський літак “рятує десятки людей”. Але проблему необхідно вирішувати для десятків і сотень тисяч людей, які шукають гідну роботу за кордоном. Проблему розвитку конкурентоспроможної економіки зможуть вирішити лише фахівці, яких необхідно залучати до влади.
Не бійтеся їхньої конкуренції, адже економічні і соціальні проблеми в країні – це не серіал. І вирішувати ці проблеми повинні не продюсери, а економісти, промисловці і аграрії.
Читайте: Карантин від Кабміну – гільйотина замість терапії?
Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть
7 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Уряд планує внести зміни до держбюджету на 2020 рік і перерозподілені кошти направити на боротьбу з епідемією COVID-19. Секвестр бюджету напряму зачіпає надходження до місцевих бюджетів громад. Скорочуються кошти на утримання інфраструктури та ряд бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви давно кинуті на спорядження медицини. Чи витримають бюджети ОТГ Київщини на фоні можливої економічної кризи такі навантаження – KV дізнавалася на місцях.
Як стало відомо KV, 29 березня в умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. Новий законопроєкт передбачає значний секвестр та перерозподіл коштів, що значно вплине і на видатки місцевого самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У першому варіанті секвестру держбюджету передбачалося значне скорочення видатків на інфраструктурні проєкти. Від чого постраждали би освітні програми та програми регіонального розвитку (ДФРР), підтримка сільгоспвиробників, фінансування дорожніх робіт, а також культура і спорт, заробітні плати.
Нагадаємо, що 17 березня вже набрав сили антикризовий закон про внесення змін до Податкового кодексу, який надає “карантинні пільги” і дозволяє підприємствам на час епідемії відтермінувати сплату податків до місцевих бюджетів (ПДФО, податки на землю і нерухомість, ЄСВ).
Як повідомляє народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, Уряд планував скасувати і надходження 13,44% податку на паливо до місцевих бюджетів, і субвенцію на розвиток громад.
"Після того, як скасували податок на оренду землі і нерухомість, зараз хочуть скасувати і збір акцизу з палива до місцевих бюджетів, і туристичний збір. По суті, місцеву владу ставлять на коліна. Ось так і закінчується епоха децентралізації в Україні. Планується повне обнулення Державного фонду регіонального розвитку, субвенції об'єднаним громадам на інфраструктуру, субвенції на соціально-економічний розвиток. Тобто, вся підтримка, яка б не була для місцевих громад, все знищується!", – написав політик.
Так, планується, що з Фонду регіонального розвитку заберуть 7,5 мільярдів, 2 мільярди – з підтримки об’єднаних територіальних громад.
Друга, скоригована версія законопроєкту, вже передбачає незначне пом’якшення скорочень витрат на інфраструктурні проєкти, залишити акцизи і ряд субвенцій. Наразі проєкт відправлений в бюджетний комітет для доопрацювання на повторне читання.
Читайте: Нехватка бюджетных средств заставит Кабмин не только урезать расходы на культуру и спорт, а, возможно, отменить очередные местные выборы
На місцях
Тож KV вирішила поцікавитись у керівників громад, чи витримають їхні бюджети навантаження у разі затвердження змін до держбюджету і як вплине відсутність податкових надходжень на виконання планових бюджетних показників.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Якщо у зв’язку з карантином продовжиться тенденція внесення змін до бюджету, то можна буде органам місцевого самоврядування зібрати в один клунок всі печатки і здати уряду. Якщо місцеві бюджети будуть оголяти таким чином, то нехай уряд і виконує самоврядні і делеговані державою повноваження. Тому що перетворитися на касу по виплаті зарплат і соціальних допомог органи місцевого самоврядування в умовах децентралізації просто не можуть собі дозволити. Думаю, що цей крайній варіант є неприпустимим і громади через асоціації, громадську думку, відстоять позиції збереження дохідної частини бюджетів. Наразі дії уряду, на період карантину надати пільги і певні обмеження з використання бюджету, є правильними. Хоча вже напряму і зачіпають місцеві бюджети, які в цих умовах забезпечують необхідну медицину. По місту виконання бюджету є, але прогнозовано, що провал буде вже в квітні-травні. Економічно активні підприємства майже призупинили діяльність, а відтак і доходи до бюджету. Але паніки немає, розуміємо стан держави і ступінь відповідальності. Всі фактично в однакових умовах, тож маємо забезпечити життєдіяльність громади. Співфінансування обласних і програм ДФРР ми зобов’язані забезпечити. Програми за рахунок перевиконання бюджету обмежуємо і перекладаємо на бюджет розвитку, коригуємо. Проводимо земельні аукціони і торги, тож бюджет розвитку має наповнюватися. Сподіваємося, що обласна влада не обмежить передбачені програми. Це будівництво амбулаторій, таких в громаді дві. Плюс маємо завершити будівництво школи на тисячу учнів. Очікуємо з області на 11 млн гривень.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Держава нічим не допомагає – все тримається на місцевих бюджетах. Звідки ж все фінансуватиметься? Буде колапс. Всі прекрасно розуміють, що ситуацію треба рятувати. Так, в нашій громаді працівники органів місцевого самоврядування готові піти у відпустки без збереження заробітної плати. Я згоден, щоб підприємства, які зупинили діяльність, звільнити від сплати податків за оренду землі. Але як це стосується сільгосппідприємств, які наразі працюють в звичному режимі на посівній і мають більше тисячі гектарів землі? Ми – аграрний район і з цього живемо. Це просто необміркований крок. Знаходяться дилетанти і серед місцевих торгівельників. А торговельні мережі, аптеки працюють і отримують надприбутки. В 33-х роках подібне називали "шкідництвом". Ми призупинили будь-які роботи, в том числі і з благоустрою, аби лише перенаправити кошти фонду на медицину, на закупівлю апаратів ШВЛ, засобів захисту. Організували благодійний фонд, залучаємо бізнес. Під сумнівом реалізація великих проєктів, в які ми потрапили за співфінансуванням, через ДФР. Адже ми давали гарантію на їхнє фінансування. Навіть, наприклад, ті ж самі освітні проєкти – термомодернізація шкіл, капітальний ремонт опорного закладу. Це не реформа децентралізації, а перекладання обов’язків, які повинна виконувати держава. Місяць жорстокого карантину і введення комендантської години могли би вплинути на ситуацію куди б краще.
Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:
Для громади – це дуже болючі рішення. Бюджет сформований по місяцям і якщо ці надходження не надійдуть, то доведеться або скорочувати робітників, або зменшувати видатки. Насправді, під час таких ситуацій необхідно хоча б радитися. В інших країнах уряд навпаки надає додаткові дотації чи субвенції. Сьогодні через карантин ми також витрачаємо незаплановані видатки для того, щоб зберегти життя і бути підготовленими до пандемії. Прикро, що ми і на медицину витрачаємо, хоча держава повинна була про це подбати, так тепер ще і уріжуть наші доходи. За відсутності планових надходжень вже в квітні недоотримаємо значної суми. Зараз думаємо над тим, де і що обмежити. До останнього сподівалися, що подібне не відбудеться або хоча б не в такій жорсткій формі. Сьогодні громади і так взяли на себе багато повноважень, і повинні платити делеговані видатки, а держава їх не відшкодовує. Сподіваємося, держава допоможе вийти із цієї складної ситуації. Можливо, для спроможніших громад ці заходи несуттєві, але є багато дотаційних сіл, які не приносять майже доходів у загальний бюджет ОТГ. Ми дійсно втрачаємо, і не зрозуміло, чому саме ми? І річ не лише в надходженнях, а й у фінансуванні з ДФРР, в субвенції на розвиток інфраструктури, що також не отримаємо. А за цим стоїть значна робота, проєкти з пройденою експертизою, які вже мали б втілюватися в життя.
Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко:
Громада у цьому році запланувала одні надходження до бюджету, але всім відомо, яка складається неординарна ситуація в державі. І наскільки вдасться тепер його виконати – важко сказати і мало хто візьметься взагалі щось прогнозувати. На сьогоднішній день відмінили більшість податків. Податок за землю не платиться. Невідомо, що буде і з акцизним податком. У нас на другому місці складова – це єдиний податок. Його на 1,5 місяці відмінили і невідомо, коли запустять. Але тримаємося за рахунок резервного фонду, щоб і проплати були по заробітній платі і надати допомогу лікарні. Наразі ми призупинили всі видатки у зв’язку з коронавірусом, розподілили дуже багато коштів на ремонт вулиць і тротуарів, але наразі ці кошти притримуємо в резерві на майбутнє.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми нещодавно створили ОТГ. Громада створювалася для того, щоб покращити життя мешканців, збільшити можливості, втілювати ті ж інфраструктурні проєкти. Децентралізація – це надія на краще. Тому категорично проти, щоб будь-які кошти вилучалися із місцевих бюджетів. Тим паче, їх і не так багато. Громади тільки вчаться працювати разом, освоювати проєкти. Зараз є гранти, програми, ми навчаємося, переймаємо досвід. І розуміємо, що є ще можливості залучити додаткові кошти. Але всі ці проєкти передбачають співфінансування. Тому забирати ще і ці "копійки", які, думаю, в масштабах країни не врятують, а для громади – це важливі кошти. Головні надходження ми отримуємо від ПДФО і оренди землі. Одиниці громад можуть дозволити собі більше. Ржищівська - стандартна громада. А дане рішення дуже відіб'ється на цьогорічному бюджеті. Звичайно, що ми відслідковуємо, прогнозуємо, які можуть бути наслідки секвестру. І якщо кардинальні, то, в першу чергу, вирішуватимуться вони за рахунок якихось проєктів, заробітних плат, скорочень, чого не можна допустити. До цього, якщо виникали питання по медичній чи освітній субвенціям, шукали шляхи вирішення, зверталися в адміністрацію, підключали обласних депутатів.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Якщо заберуть акциз, податки, зроблять "податкові канікули", то зрозуміло, що це буде своєрідний "стоп" децентралізації. Асоціації сільських та селищних рад, ОТГ, міст говорять про це парламенту. Якщо стане життя в селі, то зупиниться і вся країна. Карантин постійно подовжується, тому так само переформатовуємо бюджет. Наразі перша стаття видатків – медицина: задіяно резервний фонд, передали до району майже 3 млн гривень субвенції на закуплення необхідного обладнання. І тільки друга стаття – заробітна плата, електроенергія тощо. Це вимушені кроки для економії бюджету. Призупинили опалення в закладах освіти, що дозволило зарезервувати понад мільйон гривень. Якщо не буде надходжень, виходячи із тих законодавчих ініціатив, то не доотримаємо понад 3,5 мільйони. Акцизу вистачало на покриття витрат на харчування в освіті, частково опалення. Надходжень, можливо, вистачатиме на покриття заробітної плати, електроенергії і вуличне освітлення. А, можливо, доведеться приймати і кардинальні дії, хоча звільняти робітників і не рекомендують. Громада створена минулого року і тільки за 9 місяців повноцінно розробила чітку стратегію розвитку до 2025 року. Наразі маємо таку ситуацію, в якій опинився весь світ.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
Рік розпочався не дуже стабільно і втішно. Вже протягом перших місяців року бюджет не виконується. Підприємства наразі, згідно закону, не сплачують відповідні податки. У цьому плані ми в мінусі. Бюджет громади тримається за рахунок резерву: закриваємо захищені статті, утримуємо соціальні заклади. Всі продовжують працювати, по можливості, дистанційно. Виконуємо планові заходи і з благоустрою, підтримки комунального господарства, медицини. На цей рік було заплановано вилучення 9 млн гривень реверсної дотації. За попередніми розрахунками за цей період ми вже втратимо не менше 10 млн гривень. Як буде розвиватися ситуація далі – прогнозувати важко, адже карантин продовжили. Доведеться, можливо, затягнути і пояси. Але сподіваємося, що зовсім бюджет не втратимо.
Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:
У громади дуже великі плани і багато проєктів. І якби бюджет 2020 року був таким же, як і минулий, то ми б ще більше зробили. Ми беремо участь у програмі ДФРР “100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів” на суму 14,5 млн гривень. Потрапили в обласну програму щодо перекриття і утеплення даху в школі і термомодернізації садочка в Студениках. Реверсна дотація планувалася у розмірі 10,5 млн гривень. Якщо ситуація з коронавірусом не дуже вплине на бюджет, планували в двох селах зробити два бювети артезіанської води за програмою “Чиста вода”. Бюджет громади залежить від стабільності роботи підприємств на території і від сплати відповідних податків, від оренди землі, які наразі через епідемію взагалі відмінили. І від цього бюджет дуже постраждає. Сьогодні необхідно вже думати про те, щоб призупиняти якісь проєкти. Але порівнюючи надходження за цей місяць, то перевиконання ще буде. І якщо такі показники будуть і в квітні, то впевнена, цей період ми переживемо. Але все залежатиме від масовості цієї ситуації. Надзвичайна ситуація дуже вплине на економіку, але не в такому розмірі, як могло бути від запровадження надзвичайного стану.
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Розроблені відповідні звернення, Асоціація міст України наразі у постійних диспутах із народними депутатами. Є сьогодні підтримка і розуміння від Уряду. Побачимо, яким чином в змінах до бюджету врахують наші пропозиції. Звісно, зменшуються надходження до громад, а покладені функції залишаються, навіть із урахуванням антикоронавірусних заходів. Розмова йде про 20 млрд гривень. Це велика сума, відсутність якої впливатиме на виконання цих функцій. Сьогодні навпаки в рамках децентралізації, підвищення ролі місцевих органів необхідно утримати, я вже не кажу про збільшення з урахуванням противірусних заходів на тому ж бюджетному рівні.
Депутат обласної ради Роман Титикало:
Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми. Так, місцеві голови за відсутності коштів змушені звертатися по допомогу до районних та обласних адміністрацій, які через Кабмін потім розподіляють субвенції. Комусь виділяють, комусь не виділяють. Таким чином, у влади з’являються шляхи впливу на громади і місцевих керівників. Якщо у сільського голови немає і копійки власних коштів і він змушений ходити на уклін до районної влади, це одразу ставить його у залежну позицію. В рамках реформи децентралізації питання фінансової самостійності громад є необхідною умовою їх функціонування. В бюджетному кодексі, постановах Кабміну встановлюється пропорція розподілу акцизного збору, ЄСВ, інших коштів. І чим більше йде коштів у державний бюджет, тим більше громади втрачають самостійність. Особисто я відреагував дуже критично на законопроєкт, тому що це обмеження для громад. Вони не зможуть виконувати завдання бюджету, утримувати школи, медзаклади, дороги тощо.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Фото: коллаж KVКиевVласть
6 квітня 2020 г. 13:00
Раздел: Територія розуму
Дефіцит засобів захисту від коронавірусу: чому не діє влада?
Вже минуло півмісяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила українців і, передовсім, медиків найелементарнішими засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими критично-необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати посполитих пустопорожніми обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та рітейлових мережах вже завтра. Однак, це “завтра” і досі не настає.
Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити цинічних ділків, котрі у цей лиховісний час наживаються на людському горі?
Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники - і самі задіяні в корупційних схемах і спекулятивних ланцюжках, особливо ж, - у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Банкет під час чуми
Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається у цьому контексті, проходить у кращих традиціях вітчизняного “театру абсурду”.
По-перше, обіцянкам топ-чиновників вже мало хто йме віри. Тим часом, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку.
Так, ще 28 лютого ц. р. в Раді національної безпеки і оборони заявили: “Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає”.
Водночас, цієї ж дати висловилася екс-міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: “Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках”.
Далі: 13 березня Президент України Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров'я отримають 10 мільйонів масок.
І, нарешті, 20 березня ц. р. Президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: “Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту”.
Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках Tabletki.ua, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої вітчизняної аптеки! При цьому наші керманичі і далі цинічно продовжують вішати локшину на довірливі вуха громадян.
І як українцям за цих умов виконувати владні заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, – сущі дрібниці для мешканців владного Олімпу, адже у них – респіраторів і дезінфекторів достатньо.
До речі, хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання влади українському народові, на кшталт: “Масок немає, але ви тримайтесь”?!
По-друге, звідки взятися в нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх масово вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів?
Щоб зрозуміти масштаб владної бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і нас, українські підприємці “наекспортували” медичних товарів більш як на 15 мільйонів доларів (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту - саме 400 тон масок, проданих за кордон за 3 мільйони доларів у січні, і за понад 9 мільйонів доларів у лютому ц. р. Ціна ж за одиницю продукції сягала 60 гривень!
А чого лише вартий скандальний кейс від початку березня ц. р., коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку, що їх експортував до Іспанії “підприємець”-громадянин Китаю? Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби України, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються аж у 15 млн грн, ціна такої міжнародної “благодійності” - ще й масове незабезпечення українських медиків захисними засобами.
Та чи будуть адекватно покарані високі державні покровителі цих багатомільйонних афер, котрі, вочевидь, мали суттєву корупційну мотивацію, аби сприяти мародерському експорту? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Адже, чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів? На превеликий жаль, ні – вітчизняна правоохоронна система продовжує карати лише дрібних чиновників-крадіїв. Та й то – заради офіційної статистики.
І, нарешті, по-третє, розцвіла буйним квітом огидна спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами на торгових майданчиках найкрупніших маркетплейсів (при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма). Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це - попри те, що топ-урядовці обіцяли й продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок!
Тим часом, до пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб'юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздробі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох горе-бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім!
Наприклад, на маркетплейсі “Prom.ua” медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність спекулятивного бізнесу сягає 600 %! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної “війни” (за ємним означенням Президента Франції Емануеля Макрона)? Чи підйомні ці “космічні” ціни для тих же таки пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі із-за пандемії та обмежувальних карантинних заходів уряду вмить втратили роботу і засоби до існування?
А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не “забагато” в масштабах країни з 40-мільйонним населенням?
Тож, чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи?
Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, котрі апелюватимуть до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80 відсотків українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів і мародерів, котрі цинічно набивають кишені за рахунок мільйонів співгромадян, правлячи гендлярський “банкет під час чуми”?
Чи можливо зупинити “пандемію” жадоби?
На мій погляд, для зупинення спекуляції засобами медичного захисту (яка не має нічого спільного з принципами ринкової економіки) урядові необхідно:
- ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету України щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення антимонопольного законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції;
- уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої по ринку ціни в контексті пропозицій вітчизняних виробників) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті;
- розробити й затвердити стимулюючий законодавчий пакет для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окуляр і халатів та інших товарів, встановивши “нульовий” (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі захисні засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою даної продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також – для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції.
P. S. Не можу не навести “кейс” із власної практики, який наочно демонструє “готовність” держави як громіздкого бюрократичного організму сприяти оперативному забезпеченню українців засобами захисту від COVID-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” працює вже понад 2 роки, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно “стати на облік” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці “пішли на фронт боротьби з коронавірусом”. Іншими словами – на карантин. Дізнавшися про таку максимальну “мобілізацію” нашої держави, зокрема, щодо отримання безкоштовних масок, наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни. Не вельми шановні урядовці, принаймні цю бюрократію ви можете скасувати на період боротьби з пандемією, якщо вже прийняли розумне рішення щодо переведення чиновників на карантинний відпочинок?!
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
КиевVласть
6 квітня 2020 г. 11:15
Раздел: Територія розуму
Карантин від Кабміну - гільйотина замість терапії?
Найкращий засіб проти головного болю – гільйотина. Цей старий жарт уряд Шмигаля (чи, може, все ж таки уряд Авакова?), схоже, вирішив взяти як програму дій у боротьбі з коронавірусом.
Заборонити все! Не можемо? Тоді те, що можемо. Вже заборонили? Тоді те, що не можемо без введення режиму надзвичайного стану. Підкоряйся, потім оскаржуй.
В результаті постанова Кабміну № 255 зазіхнула на права та свободи громадян, які уряд аж ніяк не мав права чіпати. А нещодавно Верховна Рада (ВР) ще й заборонила судам, у разі подання адміністративного позову до Кабміну, в порядку забезпечення такого позову зупиняти дію актів Кабіміну. Хоча, здавалося б, сумніватись в тому, яке рішення винесе “самий гуманний суд у світі”, здається, немає підстав.
Але не лише це проблема. Уряд зазіхнув на здоровий глузд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Директор інституту біохімії ім. Палладіна Сергій Комісаренко говорить, що гуляти треба. Кабмін забороняє це, крім вигулу собак.
Немає зареєстрованих випадків зараження на вулиці? Неважливо, Кабмін забороняє перебування на спортмайданчиках. А заодно і перекриває велодоріжку на Трухановому острові. Чому? Бо може.
А вишенькою на торті можна назвати заборону перебування у прибережній зоні. Весна, ранок, берег річки… і жодного рибалки! Чому? Яку загрозу для себе чи оточуючих несе людина, що приїхала відпочити наодинці з природою, ловить на одну вудку з одним гачком, не більше 3кг на добу, та іншим чином не порушує нерестові обмеження?
Відповіді на це питання ми навряд чи почуємо. Бо не вважати ж відповіддю "не положено" або "а коли ти будеш помирати, кого ти будеш звинувачувати? Владу! "
Уряд панікує. Але водночас усіма руками, і не лише ними, хапається за можливість, яку надає коронавірус.
Панікує МОЗ, котрий розуміє, що реформа необхідна, і більш жорстка, ніж запропонована попередниками, але не можна визнавати це, коли прийшов до влади зокрема і на критиці “Лікарки Смерть”. Але на хвилі боротьби з коронавірусом можна отримати фінансові потужності і використати їх, скажемо коректно, на власний розсуд.
Панікують Мінекономіки та Мінфін, котрі бачать, куди летить економіка, і розуміють, що єдиний варіант не понести за це хоча би політичну відповідальність – все списати на коронавірус.
Панікує і Аваков, котрий розуміє, що лише перетворення України на тотальну поліцейську державу гарантує йому особисту безпеку. Мрії про таке майбутнє озвучував, зокрема, радник Авакова – Іван Варченко, хоча потім цей пост і було видалено.
Втім, влада категорично не хоче робити масове тестування. На весь Київ зроблено всього кілька тисяч тестів. Фейсбук рясніє розповідями, як хворим відмовляють у тестуванні на COVID-19, бо вони не контактували з повернувшимися з-за кордону. При цьому Володимир Зеленський нещодавно звітував про сотні тисяч отриманих тестів.
Коронавірус, безперечно, існує. Від нього вмирають. Питання у показниках смертності, звісно. Але наша влада вчепилась в нього, як в ідеальне відволікання від власної незграбності і нездатності якісно керувати країною.
Не можна сказати, що карантин у виконанні Кабміну не дасть жодних результатів. Ну так і після гільйотини голова не болить.
Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій