Секретар Київської міської ради (він же – заступник Київського міського голови Віталія Кличка) Володимир Бондаренко відреагував на повідомлення про те, що стіна пам’яті Захисників України на Протасовому Яру у столиці може невдовзі сусідствувати з парковкою (проти такого сусідства висловились у соцмережах кияни). За словами Бондаренка, паркувального майданчика там навпроти муралу пам’яті не буде.  Про це KВ дізналася з повідомлення на офіційному веб-сайті Київської міської ради 5 вересня 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами депутата Володимира Богдаренка, якого цитує офіційний вебсайт, на найближчому пленарному засіданні КМР депутати розглянуть проєкт рішення про виключення земельної ділянки на розі вул. Протасів Яр та пров. Докучаєвського з додатка №5 до рішення Київської міської ради від 31 серпня 2021 року про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 “Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві”. Згаданий Бондаренком документ визначив місце парковки ще до “великої війни”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Київська міська рада у серпні 2021 року прийняла рішення, згідно з яким у перелік паркувальних майданчиків, закріплених за КП “Київтранспарксервіс”, входила земельна ділянка на розі вулиці Протасів Яр та провулка Докучаєвського. Станом на сьогодні комунальне підприємство в частині облаштування цього паркувального майданчика це рішення не виконало. І не робитиме цього. Стіна пам’яті створена у 2022 році, і має бути непорушною. Як і простір біля неї”, – каже секретар КМР. Він додав, що вже зареєстрував відповідний проект рішення Київради. Раніше на документальних обставинах цієї історії наголосила депутатка КМР Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Читайте: Кияни обурились можливим сусідством нової парковки замість зеленої зони поруч зі стіною пам’яті на Протасовому Яру Фото: КМР КиївВлада

НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води. Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року. Що інкримінується обвинуваченим Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень. Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об'єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою. Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток. Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як діти “втратили” басейн  24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.  “Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ). Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов'язання на нового "орендаря-забудовника". 29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення” на  вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради. Втім, виконати своє зобов'язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м. У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об'єкти в експлуатацію. На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об'єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу. Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.  Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”. Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м. Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката про готовність цього об'єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат. ЖК “Парк-хол “Горький” на карті Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла. У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв'язку. Чим відомі обвинувачені За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об'єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін. Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства. Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п'ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода. У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”. Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).  Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора. Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України. Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Фото: колаж КВКиївВлада

КК “Київавтодор” за 969,72 млн гривень замовила проведення капремонту частини Київського півкільця від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе, протяжність якої за найгрубішими підрахунками становить близько 2,7 кілометрів. Підряд без конкуренції дістався одному з фаворитів корпорації – ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” турецьких бізнесменів, яке паралельно за 1,37 млрд гривень ремонтує ще одну ділянку цієї дороги. Умови нового тендеру були прописані так, що інші його учасники “відпали” самі по собі: позмагатися за підряд могли тільки ті компанії, минулорічний дохід яких становив не менше 1 млрд гривень. Такий критерій, тим більше в умовах війни, потенційні конкуренти закупівлі назвали штучним бар'єром. Однак в Держаудитслужбі не побачили в цьому порушень, хоча по суті ця вимога звела кількість учасників тендеру до одного. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 8 серпня 2023 року КК “Київавтодор” (*) уклала з ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (**) договір на проведення капремонту ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе Київської області. Ціна договору склала 969,72 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Договір передбачає виконання підрядником підготовчих та демонтажних робіт, ремонт підземного переходу, заміну асфальтобетонного покриття, влаштування дощової каналізації, зовнішнього освітлення, острівців безпеки, тротуарів, пішохідних і вело- доріжок, монтаж шести зупинок з металево-скляними автопавільйонами, дорожніх знаків, світлофорів та огородження, нанесення розмітки, озеленення прилеглої території, в тому числі висадку 548 кленолистих платанів. В кращих традиціях тендерів “Київавтодору”, чітких термінів завершення робіт в опублікованих документах немає. Згідно з договором, строк виконання робіт визначається календарним планом, але становить не більше нормативної тривалості 24 місяці. Однак сам календарний план ніяких термінів не містить, там зазначається лише, що в поточному році роботи планують профінансувати на суму 320 млн гривень (третина ціни всього договору). При цьому сам договір діятиме до кінця 2025 року, а на сторінці тендеру датою закінчення робіт вказано 31 липня 2025 року. Вказаний підряд дістався ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” без конкуренції. Мабуть тому, що взяти участь в тендері було доволі складно. Так, один з потенційних учасників закупівлі – ТОВ “Будівельна компанія – ВР” (***) – поскаржився в Антимонопольний комітет України на дискримінаційні умови цієї закупівлі “Київавтодору”. Зокрема, в компанії просили усунути вимогу про те, що обсяг річного доходу учасника за 2022 рік повинен становити не менше 99% від очікуваної вартості предмета закупівлі, тобто не менше 1 млн гривень. В компанії назвали таку вимогу штучним бар’єром та підкреслили, що встановленням такої норми в умовах війни замовник створює монополію серед компаній. Однак в АМКУ у задоволенні скарги відмовили. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними Google Maps, протяжність ділянки Київського півкільця від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе складає близько 2,7 кілометра. Нагадаємо, проєкт капремонту ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе КК “Київавтодор” замовляла в травні 2021 року за 11,6 млн гривень у ТОВ “Інститут проектування інфраструктури транспорту” (****). Читайте: “Киевавтодор” отдаст 11,6 млн гривен за проект капремонта части Киевского полукольца Після цього двічі намагалася замовити самі роботи, проте значно дешевше, ніж зараз – за 626,41 млн гривень. Перший відповідний тендер оголосили 30 грудня 2021 року проте відмінили через “неможливість усунення виявлених порушень законодавства”, другий – оголосили напередодні повномасштабного вторгнення окупаційних військ росії в Україну,  22 лютого минулого року, та відмінили по причині “скорочення видатків на ці роботи”. Через трохи більше року в “Київавтодорі” вирішили проєкт вказаного капремонту підкоригувати, уклавши відповідний договір (ціна – 2,09 млн гривень) з цим же “Інститутом проектування інфраструктури транспорту”. В підсумку вказане коригування проєкту вилилося в здорожчанні робіт більш ніж наполовину. Також нагадаємо, що фактична довжина Київського півкільця становить 35,746 км. Воно складається з окремих ділянок, що знаходяться на балансовому утриманні у Служби автомобільних доріг у Київській області та підприємств, що входять до складу “Київавтодору”. Так, у травні 2018 року Київрада погодилася прийняти (рішення від 23.04.2018 року № 835/4899), а в березні 2019 року (рішення від 28.03.2019 р. № 562) прийняла у комунальну власність 5 ділянок Київського півкільця, загальною протяжністю 16,6 км. Згідно цим документами, ділянка від повороту на Вишневе простягалася лише до вулиці Трублаїні і становила 1,82 км. KВ в інформаційному запиті намагалася уточнити у “Київавтодору”, згідно з якими документами проводитиметься ремонт ділянки від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе, однак в корпорації редакції не відповіли. Читайте: 16 км Киевского полукольца станут собственностью киевлян 1 - поворот у Вишневе, 2 - поворот на вул. Трублаїні, 3 - Жулянський шляхопровід Раніше KВ повідомляла, що в грудні 2020 року КК “Київавтодор” замовляла у ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” капремонт ще однієї ділянки Київського півкільця – від вулиці Ватутіна до Одеської площі (протяжність 2,62 км) за 1,37 млрд гривень. Ці роботи підрядник повинен був виконати до кінця червня 2023 року, однак на сьогодні є чинною додаткова угода, якою терміни відклали до кінця листопада поточного року. Читайте: Ремонт части Киевского полукольца за полгода подорожал более чем вдвое Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” було зареєстровано у 2004 році в Києві. Статутний фонд – 2,16 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг та автострад. Засновники – громадяни Туреччини Онур (49,77%, на колажі праворуч) та Ісхан (50%) Четінджевіз, а також мешканець Львова – Олег Фаріон (0,23%). Керівник – Петро Береговий. Компанія входить до групи “Онур”, у складі якої 34 компанії, що займаються будівництвом та ремонтом доріг, трамвайних колій, виробництвом бетонних та асфальтобетонних розчинів. Ключові особи – Онур та Іхсан Четінджевіз. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" уклало 587 договорів на 97,83 млрд гривень. Найбільші замовники – обласні служби відновлення та розвитку інфраструктури. Фірма також регулярно отримує дорогі підряди від КК “Київавтодор”: з 2016 року було укладено 18 договорів на 5 млрд гривень (дані Clarity-project). "Онур Конструкціон Інтернешнл" є однією з трьох компаній, між якими “Київавтодор” майже порівну розподіляє свої найдорожчі замовлення. Серед великих підрядів, які ТОВ “Онур Конструкціон інтернешнл” отримало від КК “Київавтодор” – реконструкція розв'язки на перехресті просп. Перемоги з вул. Щербакова (ціна договору – 202,4 млн гривень, оплачено по факту – 173,52 млн гривень), капремонт вул. Ентузіастів (ціна договору – 262 млн гривень), поточний ремонт Наддніпрянського шосе (ціна договору – 34,81 млн. гривень), капремонт вул. Хрещатик (ціна договору – 739,5 млн гривень) та поточний ремонт бульв. Перова (ціна договору – 97,17 млн гривень). Читайте: У Києві відома турецька компанія відремонтує Воскресенський проспект Зазначимо, співпраця КК “Київавтодор” та ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. Так, у 2017 році правоохоронці запідозрили їх у присвоєнні бюджетних мільйонів під час виконання у 2016 році капремонту проспекту Перемоги (кримінальне провадження № 42017101100000286 від 14.08.2017 року). У слідства тоді були питання щодо якості асфальту, старих бордюрів, які за документами видавали за нові, і ще цілої низки огріхів. За даними слідства, частина грошей, передбачених на ремонтні роботи, таємничим чином переводилася в готівку, а потім випаровувалась. Читайте: “Киевавтодор” с турецкими подрядчиками подозревают в распиле миллионов на ремонте столичных дорог У лютому 2019 року ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" разом з іншими підрядниками "Київавтодору" стало фігурантом ще одного кримінального провадження (№42019101010000042). За даними слідства, корпорація разом із своїми підрядниками розробила механізм розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного завищення вартості робіт під час ремонту столичних доріг протягом 2017-2019 років. Читайте: Коллекция уголовных дел: Нацполиция заинтересовалась сотрудничеством “Киевавтодора” с группой подрядчиков У липні 2019 року Нацполіція розпочала розслідування у рамках кримінального провадження № 42019100000000457 за фактом присвоєння посадовими особами КК “Київавтодор” у змові з ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” бюджетних коштів при виконанні реконструкції транспортного вузла на перетині просп. Перемоги з вул. Щербакова. Слідство тоді встановило, що під час виконання цього підряду могло бути присвоєно 13,2 млн гривень. КК “Київавтодор” заснована Київрадою у 2002 році. Генеральним директором корпорації з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко (на колажі ліворуч). Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника. Читайте: Перша підозра і встановлені збитки: Нацполіція продовжує слідство щодо корупції в “Київавтодорі” КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко. * КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026) ** ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (код ЄДРПОУ: 32851616) *** ТОВ "Будівельна компанія -ВР" (код ЄДРПОУ: 38013854) **** ТОВ “Інститут проектування інфраструктури транспорту” (код ЄДРПОУ: 36818766) Фото: колаж KВ КиївВлада

Святошинська окружна прокуратура Києва у судовому порядку вимагає повернути територіальній громаді столиці земельну ділянку водного фонду. Прокурори наполягають, що ділянка по вулиці Миколи Ушакова, вартістю понад 2 млн гривень, використовується підприємством без правовстановлюючих документів і з порушенням вимог Водного та Земельного кодексів України.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована по вул. Миколи Ушакова у Святошинському районі міста Києва, знаходиться самочинно збудоване нерухоме майно площею 232 кв.м, первинна реєстрація права власності на яке відбулась на підставі неіснуючого рішення Святошинського районного суду міста Києва”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що надалі на підставі цих підробних правочинів право власності на згадане майно було зареєстровано за товариством. Вказане підприємство продовжило використовувати земельну ділянку водного фонду комунальної власності без правовстановлюючих документів та з порушенням вимог Водного та Земельного кодексів України. Прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання правочинів недійсними та повернення земельної ділянки. Наразі судом відкрито провадження у справі. Нагадаємо, Київська міська прокуратура відстояла у Верховному Суді рішення про повернення земельної ділянки в Оболонському районі вартістю 24,2 млн гривень територіальній громаді Києва. Також Господарський суд Києва задовольнив позов прокуратури та повернув місту земельну ділянку на Трухановому острові, де планувалося комерційне будівництво.  Читайте: Столичній громаді мають повернути земельну ділянку вартістю майже 13 млн гривень на Трухановому острові Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

У Києві набирає обертів черговий скандал щодо будівництва житла на місці історичного об'єкту. Йдеться про споруду XIX століття (т.зв. “Євбаза”) на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій на цьому тижні трапилася пожежа і на місці якої КМДА в 2021 році фактично дозволила проєктувати, а в 2022 році – будувати клубний будинок з апартаментами. Столичні активісти та експерти впевнені, що наразі будівля була спалена навмисно, а компанії-забудовники, власником яких є відомий столичний бізнесмен Євгеній Леськів (на колажі ліворуч), задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів. Усі ці схеми не є чимось новим для столиці, але керівництво міста продовжує ігнорувати можливість комплексного вирішення питання забудови історичного центру Києва. Як стало відомо KВ, у Києві набирає обертів скандал щодо знищення старовинної будівлі на вул. Дмитрівській, 23-А (Шевченківський район) та подальшої забудови ділянки під нею. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Йдеться про деревʼяно-цегляну будівлю “крамарні” (від слова “крам” – товар), яка була зведена у 1830-х роках. У ті часи вона використовувалася як склад для товарів т.зв. “Єврейської бази” (“Євбази”), що в подальшому продавалися на ринку на Галицькій площі, а протягом останніх років даний об'єкт ніяк не використовувався. 28 серпня 2023 року в цій споруді трапилася пожежа, яку довелося ліквідовувати фахівцям Держслужби з надзвичайних ситуацій. Низка київських активістів вже висловили думку, що це був підпал, і такий інцидент не є випадковістю, адже на місці даної будівлі планується зведення клубного будинку (КБ). Пожежа на вул. Дмитрівській, 23-А “Це вже другий підпал будівлі. Перший трапився восени 2021 року. Тоді міськрада пропонувала розірвати договір оренди землі під вказаною спорудою із недобросовісним орендарем. Однак, далі проєкту рішення ця ідея, на жаль, так і не зайшла. Як наслідок – сьогодні історичний будинок палає вже вдруге”, – зазначив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Що важливо, столичний експерт з містобудування Георгій Могильний звертає увагу на те, що забудовники, плануючи реалізацію цього проєкту, вдалися до хитрощів. Йдеться про маніпуляції з класом наслідків цього будівництва – замість СС2 (середні наслідки) в повідомленні про початок будівельних робіт було зазначено СС1 (незначні наслідки). Задля цього забудовники анонсували зведення 4-поверхової будівлі з апартаментами, хоча по факту, зважаючи на її висоту 26 метрів, вона очевидно буде 9-поверховою. “Це – стандартна фішка забудовників-відморозків. Щоб почати будувати по спрощеній процедурі і вписатися в нормативи та обмеження, вони “пишуть” про 4 поверхи, і можна елементарно, без перевірок і експертизи, отримати право будувати по класу відповідальності СС1. Отримати відразу дозвіл мінімум СС2 на заплановану 9-поверхівку було би неможливо або дуже дорого, бо наразі щільність населення і відсоток забудови ділянки мають обов'язково перевірятися при видачі дозволу, а втулити її на ділянку 3,7 соток за нормативами теоретично неможливо. А от потім внести зміни в проект, чи через чорного нотаріуса зареєструвати додаткові квартири, чи провести через такі самі повідомлення (про початок будівельних робіт. – KВ) СС1 "реконструкцію" технічних приміщень в квартири – елементарно”, – наголосив Георгій Могильний. Читайте: У Києві на вулиці Дмитрівській вдруге горіли старі крамарні Єврейського базару Передісторія 20 грудня 2017 року Київрада рішенням №988/3995 погодила передачу ділянки на вул. Дмитрівській, 23-А площею 0,0375 га (кадастровий номер – 8000000000:88:146:0005) в оренду на 15 років ТОВ “Київське приватне землевпорядне підприємство” (“КПЗП”) для експлуатації та обслуговування існуючого майнового комплексу, який компанія придбала наприкінці 2013 року. Відповідна орендна угода була укладена між міськрадою і ТОВ “КПЗП” 21 березня 2018 року. Територія під майбутньою забудовою на вул. Дмитрівській, 23-А 13 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежилого будинку площею 143,7 кв.м. на вул. Дмитрівській, 23-А під житловий будинок з апартаментами та вбудованими приміщеннями громадського призначення. Замовником видачі цих “містобудів” виступило все те ж ТОВ “КПЗП”. У МУО зазначалося, що максимальна висота будівлі після реконструкції не має перевищувати 27 метрів. Також перед ТОВ “КПЗП” було поставлено низку інших зобов'язань, зокрема – виконати інженерну підготовку і захист території відповідно до державних будівельних норм (ДБН), які регламентують інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення. Це повязувалося з тим, що частина ділянки знаходиться в зоні, де можливий цей природно-техногенний процес.  Також, згідно з МУО, компанію зобов'язали розробляти та затверджувати проєктну документацію щодо реконструкції відповідно до положень Закону України “Про охорону культурної спадщини” і погодити проєкт архітектурних перетворень в органах охорони культурної спадщини. Такі вимоги були продиктовані тим, що ділянка проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, Центрального історичного ареалу та в зоні регулювання забудови третьої категорії. При цьому, “містобудами” було передбачено, що проєктування та забудова цієї землі має здійснюватися у тому числі відповідно до функціонально-планувальної структури кварталу, тобто – до існуючих будівель та споруд, що оточують об’єкт будівництва, а також до затвердженої проєктної документації для будівництва об’єктів на суміжних земельних ділянках. Що цікаво, в МУО було зазначено, що цільове призначення земельної ділянки має бути приведене “у відповідність до намірів замовника”, і що ділянка має використовуватися “відповідно до вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії та до містобудівної документації”. Тобто, видаючи ці “містобуди”, чиновники профільного департаменту КМДА фактичноякби зізналися, що ніякої реконструкції або будівництва на даній території фактично бути не може, принаймні наразі.  При цьому, 18 липня 2022 року Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА з легкістю зареєстрував повідомлення №КВ051220706304 про початок будівельних робіт з “реконструкції нежилого будинку на вул. Дмитрівській, 23-А під житловий будинок з апартаментами та вбудованими приміщеннями громадського призначення”. Замовниками цих робіт виступили вищезгадане ТОВ “КПЗП”, а також ТОВ “Український-будівельний-холдинг”. Генпідрядником реконструкції було зазначено ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Рендер клубного будинку на вул. Дмитрівській, 23-А У повідомленні було вказано, що загальна площа будівлі після реконструкції має скласти 1075 кв.м., у тому числі 319,9 кв.м. – площа апартаментів та 471,5 кв.м. – площа вбудованих громадських приміщень. При цьому, висота будівлі має вирости з 4,8 м. до 26 м. Також в документі зазначено, що біля даного будинку мають бути облаштовані аж 4 машиномісця. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хто планує будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “КПЗП” (орендар ділянки та власник будівлі на вул. Дмитрівській, 23-А, співзамовник будівництва) було зареєстроване у грудні 2012 року. Керівником компанії є киянин Олексій Клюк, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканка Києва Ніна Петрова. Зазначимо, столичний блогер Володимир Бондаренко запевняє, що ТОВ “КПЗП” контролюється Олегом Рафальським. Останній відомий як заступник голови Адміністрації Президента (АП) України Віктора Януковича – Сергія Льовочкіна (також був народним депутатом VI та VIII скликань, у поточному IX скликанні Верховної Ради був обраний від нині забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”). Крім того, Рафальський був в.о. голови АП на початку президентської каденції Петра Порошенка у 2014 році. ТОВ “Український-будівельний-холдинг” (співзамовник будівництва на вул. Дмитрівській, 23-А) було зареєстроване у Києві в листопаді 2020 року. Його засновником вказано мешканця Чернігова Сергія Леськіва, а керівником та кінцевим бенефіціаром – його сина, киянина Євгенія Леськіва. Він же є директором і власником ТОВ “БК Атлант-Плюс”, яке зазначене генпідрядником реконструкції на вул. Дмитрівській, 23-А. Система Youcontrol відносить вказані дві компанії до неформальної групи “родини Леськів”, яка об'єднує більше чотирьох десятків суб'єктів господарювання, що працюють в сфері будівництва та нерухомості, а також у сфері поводження із відходами (ТОВ "Сміттєвий король") та виробництва будівельних матеріалів (Губницький завод будівельних матеріалів).  Одним із головних активів даної групи є ТОВ “Київбуддевелопмент”. Під брендом однойменного девелопера KyivBudDevelopment (KBD) у Києві та Київській області було побудовано 5 об'єктів – у тому числі житловий комплекс (ЖК) “Pusha House” в Оболонському районі Києва та котеджне містечко “KyivSea” в селі Лебедівка Вишгородського району. Зазначими, що девелопер клубного будинку на вул. Дмитрівській, 23-А офіційно не заявлений. Ключовою особою даної групи є вищезгаданий Євгеній Леськів. У відкритих джерелах є інформація про його тісні відносини з відомими політиками. Зокрема, за даними ЗМІ, Євген Сергійович Леськів був помічником народного депутата від “Партії регіонів” Василя Горбаля у 2006-2012 рр.  Також Леськів має більш ніж очевидні зв'язки з оточенням Олексія Кучеренка – народного депутата нинішнього скликання від ВО “Батьківщина” (раніше також був нардепом ІІІ, V і VI скликань), ексміністра з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр.). Серед іншого, обслуговуючий кооператив (ОК) “Гарант буд”, співзасновником якого є Євгеній Леськів, 2019 році повернув Кучеренку 390 тис. гривень позики, що було відображено в декларації про доходи цього нардепа (на час воєнного стану декларації відсутні у відкритому доступі. – KВ).  Крім того, бізнес-структури із орбіт Леськіва і Кучеренка разом реалізовували деякі проєкти з забудови столичних земель. Зокрема, йдеться про скандальний КБ “Struetinsky Residence” на вул. Болсуновській, 8 (Шевченківський район Києва). Даний комплекс будується під виглядом реконструкції складських приміщень, якими володіє ТОВ “Карт Лімітед” (до 2020 року його власником був Андрій Кучеренко, який є братом вищезгаданого нардепа), а замовником робіт виступає ОК “Орсей Київ” (керівник та співзасновник – Євгеній Леськів). Генпідрядником підготовчих робіт, до речі, виступало вищезгадане ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Як повідомляла KВ, проти зведення цього комплексу активно виступали мешканці сусідніх будинків. Вони були обурені тим, що будівництво здійснюється на території, забрудненій радіоактивною речовиною цезій-137, і що воно може завдати шкоди нещодавно відреконструйованій музичній школі №4. При цьому, після звинувачення на свою адресу, Олексій Кучеренко заперечував свою причетність до цього проєкту. Читайте: Департамент ГАСК Киева отказал фирме брата нардепа Кучеренко в выдаче разрешения на строительство многоэтажки возле Ботсада Тенденція Нагадаємо, що міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Один із останніх прикладів – демонтаж найстарішого дерев'яного будинку столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. На початку серпня 2023-го цю історичну споруду було знесено задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок.  Громадські активісти та експерти б'ють на сполох – вони переконані, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. Резонанс змусив Віталія Кличка пообіцяти звернутися до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника історичної споруди. Схоже, Нацполіції доведеться відкрити справу, щоб здійснити таку перевірку. Але, з огляду на статус задіяних в скандалі осіб, якихось наслідків це явно не матиме.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (офіційно очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Столичні правоохоронці зацікавилися будівництвом житлового комплексу (ЖК) “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д. Так, наразі Нацполіція розслідує можливі порушення при зведенні цього об'єкта (зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності), а прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з забудовників 12,3 млн гривень пайового внеску. Ще раніше претензії до цього будівництва мали сусідній гаражний кооператив “Мостовик” та ДІАМ. Серед іншого, вони вказували на те, що, згідно з Генпланом Києва, будувати житло на цій території не можна і що у комплексі не були облаштовані умови для безпечного та комфортного проживання його мешканців. Втім, із плином часу усі ці недоліки були “забуті”. Цілком можливо, що однією з причин “непотоплюваності” даного ЖК стало те, що до реалізації цього проєкту причетні Сергій Пилипенко та Сергій Кримчак (на колажі ліворуч та праворуч відповідно) – колишній та діючий депутати Київради, які мають значні інтереси в сфері будівництва і земельних відносин столиці. Як стало відомо KВ, наразі в столиці тривають скандали навколо будівництва ЖК “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д (Оболонський район Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, Нацполіція розслідує факти можливих порушень при зведенні цього комплексу – зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності даного об'єкту. У свою чергу, Київська міська прокуратура намагаються в судовому порядку стягнути з замовника цього будівництва – ТОВ “Вісенс Хаус” – пайовий внесок у розмірі 12,3 млн гривень, який компанія мала б сплатити до міського бюджету Києва. Правоохоронці добилися успіхів у суді першої інстанції, але забудовник нещодавно подав апеляційну скаргу на програшне для себе рішення служителів Феміди ЖК “DOCK32” на карті KВ вирішила проаналізувати історію будівництва цього житлового комплексу та з'ясувати, з чим пов'язані претензії правоохоронних органів до його забудовників. Будівництво всупереч 10 грудня 2014 року Київрада рішенням №582/582 погодила передачу земельної ділянки на просп. Московському, 32-Д (колишня назва просп. Степана Бандери) площею 0,84 га в оренду ТОВ “Вісенс Хаус” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного, торговельного, адміністративного комплексу з об'єктами громадського призначення і паркінгом. Термін оренди – 25 років (кадастровий номер – 8000000000:78:167:0016). Підставою для даного землевідводу став перехід до вказаної ТОВки права власності на адміністративну будівлю, що розміщена на цій землі (відповідно до договору купівлі-продажу від 9 грудня 2013 року).  Надалі, 17 квітня 2015 року між міськрадою та згаданою компанією було укладено договір оренди. У листопаді 2016 року ТОВ “Вісенс Хаус” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо зміни цільового призначення даної ділянки – щоб на ній, крім вищезгаданих об'єктів, можна було будувати ще й житловий комплекс. 20 грудня 2016 року Київрада рішенням №707/1711 погодила такі зміни. При цьому, ще 8 грудня 2016 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Вісенс Хаус” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою.  Цей документ наразі відсутній у відкритому доступі, але інформацію про деякі його положення KВ все ж вдалося знайти. Справа в тому, що в січні 2019 року до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) надійшов позов щодо скасування даних МУО. Ініціатором цього судового спору виступив кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів “Мостовик”, який експлуатує багатоповерховий гараж на сусідній ділянці. Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що за функціональним призначенням, відповідно до Генплану Києва, ділянка на вул. Степана Бандери, 32-Д, відноситься до території громадських будівель та споруд, а тому наміри щодо зведення житла на цій землі “не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Також, серед іншого, представники “гаражників” повідомили служителям Феміди про те, що в додатках до МУО зазначено, що ця ділянка повністю знаходиться в санітарно-захисній зоні від вищезгаданого кооперативу, що також унеможливлює подальше будівництво. 18 березня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги кооперативу “Мостовик”. Втім, 15 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ТОВ “Вісенс Хаус”. Одним із аргументів апелянтів стало те, що, мовляв, ділянка повністю не входить до вказаної санітарно-захисної зони і що така зона насправді передбачена Детальним планом території (ДПТ), до якої входить ця земля (затверджений рішенням Київради №727/724 від 14 липня 2016 року). Скріншот рішення суду від 18 березня 2019 року Поки тривав цей судовий спір, орендар ділянки на вул. Степана Бандери, 32-Д встиг отримати “нові” МУО – 19 квітня 2019 року їх видав компанії вищезгаданий структурний підрозділ столичної мерії. Цим документом було також передбачено надання дозволу на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Відповідно, “попередні містобуди” були офіційно скасовані. У чому різниця між цими двома документами, проаналізувати проблематично. Разом з тим, у “містобудах” від 19 квітня 2019 року було зазначено, що ділянка проєктування за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови – це, мовляв, передбачено вищезгаданим ДПТ, до якого входить ця земля. Тобто, мова, ймовірно, йде про те, що ДПТ суперечить Генплану. Це забороняється законодавством, але столична влада таке дуже часто практикує. Також в МУО було вказано, що вказаній компанії дозволили проєктувати будівництво будівель висотою до 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). При цьому, документом було передбачено, що на перших поверхах житлових будинках повинні бути запроєктовані об'єкти громадського призначення, у тому числі групи тимчасового перебування для дітей дошкільного віку. Крім того, в МУО було вказано, що частина ділянки знаходиться в санітарно-захисних зонах від установ комунального господарства та споруд зовнішнього транспорту. У зв'язку з цим на ТОВ "Вісенс Хаус" було покладено зобов'язання забезпечити санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража "Мостовик" (37,5 метрів), від автозаправної станції (50 метрів) та від залізниці (100 метрів). Також, відповідно до вимог “містобудів”, компанія мала забезпечити заходи "захисту від шуму" та виконати заходи по захисту території від підтоплення грунтовими водами. Читайте: Против суда и закона: у Кличко настойчиво хотят дать Крымчаку и Пилипенко застроить Рыбальский остров 31 травня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Вісенс Хаус” дозвіл №ІУ 113191510642 на будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Юнібілд”. Згідно з цим дозволом, замовнику дозволили зводити 26-поверховий будинок на 453 квартири (загальна площа будівлі – 43,3 тис. кв.м.). Також, серед іншого, ТОВ “Вісенс Хаус” повинно було збудувати магазин, підземний паркінг (у стилобаті) та КПП (загальна площа цих приміщень – 10,4 тис.кв.м.). Потуги правоохоронців та потурання від ДІАМ 3 вересня 2021 року Оболонське управління Нацполіції Києва відкрило вищезгадане кримінальне провадження – під №42021102050000164 за фактом зловживання владою або службовим становищем (ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України) при будівництві ЖК “DOCK32”. У ході слідства правоохоронці встановили, що будівництво цього комплексу не відповідає вимогам земельного кодексу та Державних будівельних норм, а також здійснено у порушення містобудівних вимог та обмежень. Про які саме порушення йдеться, в судових ухвалах по цьому провадженню детально не описано. Втім у них, зокрема, повідомляється про те, що в цьому ЖК було порушено вимоги щодо висотності та площі – можливо, слідчі мають на увазі “нестикування” фактичних показників та показників, передбачених МУО і проєктом будівництва. Крім того, під час слідства правоохоронці з'ясували, що під час спроб ТОВ “Вісенс Хаус” отримати сертифікати щодо готовності об'єкта ДІАМ тричі повідомляла компанії про порушення вимог висотності об'єкта і ці порушення жодним чином не усувалися. У зв'язку з цим слідчі зробили висновок, що діяльність компанії-замовника будівництва з подання декларацій “свідчить про зловживання нею правом”. 2 травня 2023 року в рамках цього слідства Оболонський районний суд наклав арешт на низку приміщень у ЖК “DOCK32” загальною площею 3,7 тис. кв.м., власником яких є ТОВ “Вісенс Хаус” – 12 офісних приміщень, господарчі комори та приміщення для зберігання автомобілів. Це було пов'язано з тим, що дані об'єкти були визнані речовими доказами у цьому провадженні і правоохоронці вирішили завадити можливому відчуженню цього майна. Компанія намагалася оскаржити цей арешт, але 8 червня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їй у задоволенні відповідної скарги. Невдовзі після початку слідства, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, ТОВ “Вісенс Хаус” декілька разів намагалося отримати від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) сертифікат про прийняття ЖК “DOCK32”. Втім, як зазначалося вище, в інспекції відмовляли у такому погодженні. Зокрема, у січні компанії було відмовлено у тому числі через перевищення вимог щодо допустимої висотності об'єкта, яка була встановлена вищезгаданими МУО. Тоді ж в ДІАМ звернули увагу на те, що забудовники не підвели газопостачання до дахової котельні, через що неможливо забезпечити мешканців цього ЖК теплом і гарячою водою; що в паркінгу не були встановлені газоаналізатори СО (чадного газу) у місцях, де можливе раптове збільшення шкідливих викидів, тощо. Врешті-решт 18 лютого 2022 року ДІАМ все ж видав “сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. Чи були виправлені вищезгадані недоліки, залишається відкритим або навіть риторичним питанням, адже як мінімум висота будинку в 26 поверхів, до якої мали претензії інспектори, не змінилася. Заощадити на пайових внесках 5 вересня 2022 року Департамент економіки та інвестицій КМДА направив на адресу ТОВ "Вісенс Хаус" вимогу про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури Києва та надання документів для розрахунку розміру пайової участі. Надалі вказаний департамент, схоже, самостійно розрахував розмір пайового внеску, адже 25 жовтня минулого року ним було направлено ще один лист до згаданої компанії, що вона має сплатити до міського бюджету 12,3 млн гривень. Втім, ТОВ “Вісенс Хаус” не підписало вказаний розрахунок і не сплатило грошові кошти, у зв'язку з чим столична прокуратура й ініціювала вищезгаданий позов про стягнення з компанії цього внеску. У ТОВ “Вісенс Хаус” з такими вимогами правоохоронців не погодилися. Представники компанії, зокрема, повідомили суду, що насправді лист стосовно необхідності укладення договору пайової участі  та його сплату замовник будівництва не отримував. Також, в ТОВ “Вісенс Хаус” вказали на те, що, відповідно до існуючого в столиці Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі, саме замовники будівництва повинні звертатися до КМДА для розрахунку суми пайового внеску.  Разом з тим, у компанії уточнили, що станом на момент отримання нею МУО і дозволу на будівництво українське законодавство не містило норм стосовно того, у який термін забудовники мають направляти такі звернення. Серед іншого, у ТОВ “Вісенс Хаус” повідомили, що “на сьогоднішній день триває процес укладення договору пайової участі”. Проте столичний госпсуд такі аргументи відповідача не переконали, а тому 7 червня 2023 року він повністю задовольнив позов прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутатські апетити За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вісенс Хаус” було зареєстроване у жовтні 2013 року. Його незмінною керівницею та засновницею є киянка Валентина Костюк. За інформацією відкритих джерел, ТОВ “Вісенс Хаус” може бути пов'язаним з Сергієм Кримчаком – депутатом трьох підряд скликань Київраді (у поточному IX скликанні обирався від “Єдності”). Про цей зв'язок, зокрема, свого часу повідомляли в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) – в рамках одного з кримінальних проваджень щодо цього народного обранця детективи встановили, що він керує вказаною компанією через свою помічницю. Як повідомляла KВ, Сергій Кримчак неодноразово фігурував у різних скандальних історіях щодо можливих махінацій із землями комунальної власності. Наприклад – на розгляді Вищого антикорупційного суду наразі знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням депутата Сергія Кримчака та його двоюрідного брата Василя Тем'янинця у заволодінні 6 земельними ділянками в Голосіївському районі Києва площею 0,47 га, які були приватизовані за підробленими документами. Читайте: Депутат Крымчак продолжает решать земельные вопросы для братьев Супруненко ТОВ "Юнібілд" (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Керівником компанії вказано Олександра Шимка, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Юрія Залізка. За інформацією Youcontrol, ця ТОВка входить до групи компаній бізнесмена Юрія Пархомчука. Основні напрямки діяльності компаній цієї групи – будівництво, продаж бетону та залізобетонних виробів і т.д. Генеральним директором промислово-будівельної групи “Ковальська”, яка є девелопером ЖК “DOCK32”, є Сергій Пилипенко – депутат минулого VIII скликання Київради від “Солідарності”. Ініціатором створення цієї групи був його батько Олександр Пилипенко, який також тривалий час був її президентом. За інформацією порталу “ЛУН”, під “прапорами” “Ковальської” було збудовано та досі будуються 19 житлових комплексів на території Києва. І деякі з них є досить скандальними. Наприклад, ще декілька років тому мешканці житлового масиву Позняки (Дарницький район столиці) виступали проти будівництва ЖК “31Z” на вул. Драгоманова, 31-з (генпідрядник – згадане вище ТОВ “Юнібілд”). Зокрема, кияни були обурені тим, що ніхто не запитав їхньої думки щодо зведення чергових житлових свічок. Крім того, цим проєктом цікавилися і правоохоронні органи. Паралельно з цим у столичній прокуратурі повідомляли про можливі порушення при зміні цільового призначення ділянки під майбутнім ЖК. Серед іншого, правоохоронці припускали, що чиновники КМДА підготували документи для таких змін “з метою отримання неправомірної вигоди, без проекту землевідведення та всупереч Генплану Києва”. Читайте: Столичные Позняки упорно застраивают жильем вместо садиков и школ Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

ТОВ “Олімп-ЛТД”, власником якого є відомий бізнесмен Михайло Бродський (на колажі), намагається в судовому порядку скасувати заборону ДІАМ на будівництво торгового центру (ТЦ) на вулиці Хрещатик, 23-Б, а також – оскаржити штрафи від тієї ж інспекції. Усі ці санкції були застосовані ДІАМ після перевірки будмайданчика у червні 2023 року, під час якої були встановлені чисельні порушення законодавства в сфері містобудування, серед яких в тому числі – захоплення суміжної ділянки. Проти цієї забудови, заради якої було знесено відомий ресторан “Гімалаї”, виступають мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок. Вони, зокрема, вказують, що їхнім будинкам, які є пам'ятками архітектури, загрожує руйнування, адже забудовники планують облаштувати в своєму ТЦ аж три підземні поверхи. Крім того, кияни вказують на те, що зводити такі об'єкти в історичному центрі Києва взагалі не можна. Серед іншого, вони переконані, що ТОВ “Олімп-ЛТД” на сумнівних підставах отримало у власність землю під свій проєкт – мовляв, задля цього були застосовані “хитрощі” з “перебудовою” нерухомого майна та його подальшою реєстрацією. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київський окружний адмінсуд (КОАС) має розглянути справу №320/22602/23 за позовом ТОВ “Олімп-ЛТД” до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказана компанія вимагає визнати протиправними та скасувати два приписи, які були винесені ДІАМ 12 червня 2023 року – про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції кафе на вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою. Також у позові ТОВ Олімп-ЛТД” вказані вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ДІАМ щодо накладення на цю компанію штрафу в розмірі 2,4 млн гривень за порушення Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності”. Зазначимо, 24 липня поточного року КОАС задовольнив заяву ТОВ “Олімп-ЛТД” про забезпечення позову та зупинив дію вищезгаданих приписів. Таким чином, вказана компанія наразі цілком законно має право не зупиняти будівельні роботи та ігнорувати претензії ДІАМ щодо усунення порушень – принаймні до моменту розгляду цієї справи по суті або до моменту оскарження ухвали про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції. Вказані приписи та постанови “були виписані” ДІАМ під час позапланової перевірки будівельних робіт на вул. Хрещатик, 23-Б. Тоді інспектори, серед іншого, встановили факт самочинного будівництва – виявили, що забудовник захопив майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності. За інформацією ДІАМ, роботи проводить неназване ТОВ, яке свого часу отримало дозвіл на реконструкцію будівлі давно непрацюючого ресторану “Гімалаї” (його було знесено у січні 2023 року. – KВ) під п'ятиповерховий торговий центр з трьома “технічними” підземними поверхами. При цьому, в інспекції уточнили, що насправді нею було винесено постанови щодо штрафів на суму майже 5 млн гривень. Будівельні роботи на Хрещатику, 23-Б (фото – ДІАМ) Крім того, проти цієї реконструкції наразі виступають мешканці будинків №21 та №23 на вул. Хрещатик. Кияни б’ють на сполох через те, що при будівництві підземних поверхів може бути пошкоджений фундамент, адже буроін’єкційні палі забурюются на глибину 12 метрів. Також вони вказують на те, що багатоповерховий ТЦ будують у підпірній стіні вказаних двох житлових будинків, які є пам'ятками архітектури та містобудування, охоронні номери 486-Кв та 163-Кв. Рендери майбутнього ТЦ Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що передувало забудові За інформацією KВ, ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі. – KВ) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе "Чай-кава", яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”.  Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”.  Орієнтовна пляма майбутньої забудови  У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території. Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов'язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам'ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці.  Читайте: Глава Госкомпредпринимательства хочет отхватить кусок Крещатика Ресторан “Гімалаї” декілька років тому (фото з відкритих джерел) Втім, фактично ці звинувачення не принесли жодного результату. Вже у лютому 2014 року в Київраді було представлено проєкт реконструкції ресторану “Гімалаї” під ТЦ. Тоді заявлялося, що на місці існуючої одноповерхової будівлі буде зведена нова – чотириповерхова (наразі, нагадаємо, йдеться про 5 поверхів. – KВ). За попередніми даними, на верхньому поверху планувалося облаштувати кафе, а на решті – торгові та виставкові зали. При цьому, два поверхи повинні були бути надземними, ще два – напівпідземні, які мали б розміщуватися на рівні нинішньої кам'яної стіни та сходів (з нижньої тераси вул. Хрещатик на верхню. – КВ). Надалі, 27 вересня 2017 року Міністерство культури України погодило ТОВ “Олімп-ЛТД” проектну документацію щодо цієї реконструкції. 1 лютого 2019 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін зареєстрував на сайті Київради петицію щодо будівництва торгового центру на вул. Хрещатик, 23-Б. При цьому, автор звернення попросив керівництво КМДА і Київраду скасувати рішення щодо відведення землі у власність ТОВ “Олімп-ЛТД” “через суттєві порушення законодавства”, а також зобов'язати КП “Київблагоустрій” здійснити перевірку будівлі за вказаною адресою і “винести відповідні рішення щодо відновлення її до належного стану або ж знесення, як такої, що псує історичний вигляд Хрещатика”. Так, Володимир Апушкін вказав на те, що значну частину землі на вул. Хрещатик, 23-Б згаданій компанії вдалось приватизувати шляхом шахрайства. За даними голови ОСББ “Центр”, задля цього ще в 1998 році ТОВ “Олімп-ЛТД” самовільно провело реконструкцію павільйону “Чай-Кава” в нежитловий будинок (ресторан “Гімалаї”. - KВ) – це саме те будівництво, на яке мешканці багатоповерхівки скаржилися в 2014 році.  При цьому, як зазначив голова згаданого ОСББ, існують розбіжності між фактичною площею цієї будівлі та тією, що вказана в технічному паспорті на цей об'єкт нерухомості. Ця різниця, мовляв, пов'язана, з тим, що власники ТОВ “Олімп-ЛТД” “записали” в площу будівлі  ресторану “Гімалаї” ще й приміщення кафе “Київське”, яке розташовувалось поруч, під сходами. Вказані факти, за інформацією Володимира Апушкіна, навіть розслідувалися правоохоронними органами (результати відповідного кримінального провадження голова ОСББ не уточнив.- KВ).  Також, що важливо, Апушкін вказав на те, що земельна ділянка за вказаною адресою входить до меж Центрального історичного ареалу Києва і розташована на території пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”. Тому, на його думку, будівництво ТЦ на цьому місці є незаконним. Разом з тим, залишати все, як є, на переокнання голови ОСББ, не можна, адже будівля колишнього ресторану “протягом останніх декількох років перебуває у занедбаному стані і вже стала пристанищем для людей низької соціальної орієнтації”. Читайте: Зарегистрирована петиция о сносе дома на Крещатике, 23-Б, принадлежащего скандальному бизнесмену Михаилу Бродскому Вказана петиція набрала більш ніж 10 тис. голосів, необхідних для того, щоб її в обов'язковому порядку розглянула міська влада. 4 квітня 2019 року міський голова Віталій Кличко “розписав” цю петицію для розгляду “в установленому порядку” – її мали б вивчити комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та з питань культури, туризму та інформаційної політики, а також заступники голови КМДА Вячеслав Непоп, Олександр Спасибко та Петро Пантелеєв. Втім, як це часто буває з такими петиціями, надалі її слід “загубився” – на відповідному сайті навіть не зазначено, які рішення були прийняті депутатами та чиновниками в результаті  розгляду даного звернення. 31 березня 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Олімп-ЛТД” дозвіл №ІУ113200911914 на реконструкцію кафе по вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою. Що цікаво, в даному документі відсутня інформація про більшість вихідних показників запланованої реконструкції – наприклад, щодо площі будівлі до реконструкції та після, її поверховості тощо. Фактично, в дозволі було лише зазначено, що підрядником цих робіт мало б стати ТОВ “Інжинірингова компанія (ІК) “Інекобуд”. Разом з тим, в документі уточнюється, що в квітні 2023 року ТОВ “Олімп-ЛТД” подало до ДАБІ запит щодо зміни підрядника, але інспекції не погодила це у зв'язку з неподанням деяких документів. У липні 2020 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитловий будинок на вул. Хрещатик, 23-Б. Також позивач попросив суд зобов'язати здійснити демонтаж прибудови на лівій терасі між житловими будинками №21 та №23 на вул. Хрещатик та повернути в попередній стан павільйон “Кофе-чай”. Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ "Олімп-ЛТД" та Департамент комунальної власності КМДА. В обґрунтування своїх вимог позивач навів вже знайомі аргументи – що будівля ресторану “Чай-кава” була “перебудована” без необхідних дозволів, а тому Головне управління майном КМДА (колишня назва Департаменту комунальної власності. – КВ) не мало підстав для того, щоб у листопаді 1999 року видавати свідоцтво на право власності на це майно компанії ТОВ “Олімп-ЛТД”. Також Володимир Апушкін вказав на те, що площа даної будівлі була незаконно збільшена, а тому, мовляв, “добудовані квадратні метри” потрібно знести. При цьому, мешканці будинку на вул. Хрещатик, 23, виступаючи на суді в якості свідків, повідомили, що внаслідок спірної добудови у їхній багатоповерхівці з'явилися тріщини. Також на розгляд суду було подано довідку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25 листопада 2010 року, у якій чиновники повідомили, що будинок на вул. Хрещатик, 23, згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року №49, перебуває на обліку, як пам'ятка архітектури місцевого значення. Це було повязано з тим, що він зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів (їхні прізвища не уточнюються). Також у Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА тоді зазначили, що “елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи тощо) є невід`ємною частиною “сусідньої пам`ятки” – ансамблю споруд по Хрещатику, 21-27.  Зазначимо, що 17 липня 2022 року Печерський районний суд Києва повністю задовольнив позов голови ОСББ “Центр”. Зокрема, згідно з цим рішенням, ТОВ “Олімп-ЛТД” було зобов'язано здійснити демонтаж прибудови до колишнього ресторану “Гімалаї” площею 77,4 кв.м. – саме стільки “зайвих” квадратних метрів з фактичної площі ресторану 261,6 кв. м. нарахували служителі Феміди. Втім, компанія-відповідач ініціювала оскарження такого судового вердикту в Київському апеляційному суді – найближче його засідання заплановане на 5 вересня 2023 року. Можна припустити, що навіть незважаючи на знесення ресторану “Гімалаї”, ОСББ “Центр” не покине спроб довести цю справу до позитивного для себе результату. Адже, вочевидь, у разі виграшу мешканці сусідніх будинків зможуть ініціювати оскарження землевідводу на користь ТОВ “Олімп-ЛТД” – йдеться про те, що ділянки передавалися міською владою у тому числі під обслуговування майна, а суд може визнати це майно “нелегальним”. Впливові забудовники За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олімп-ЛТД” (власник будівлі на вул. Хрещатик, 23-Б та замовник її реконструкції) було зареєстроване у березні 1994 року. Його керівником є Сергій Рог, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянин Юрій Бродський та мешканка села Віта-Поштова Київської області Світлана Бродська. Система Youcontrol відносить цю компанію до т.зв. “групи родини Бродських”, яка об'єднує близько шести десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва та нерухомості, ресторанного бізнесу, виробництва меблів, харчової промисловості тощо. Ключовими особами цієї групи є вищезгаданий український бізнесмен, президент Федерації баскетболу України та ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.) Михайло Бродський, а також його дружина Світлана та син Юрій, які, як зазначалося вище, є засновниками ТОВ “Олімп-ЛТД”. Примітно, що у 2010-2016 роках одним із співзасновників вказаної компанії був Вячеслав Черепаня – особа із оточення Нестора Шуфрича. Останній відомий як нардеп III, IV, VI-IX скликань (“Соціально-демократична партія України”, “Партія регіонів”, “Опозиційний Блок”, “Опозиційна платформа – За життя”), ексміністр з надзвичайних ситуацій України та ексзаступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цей зв'язок натякає той факт, що Вячеслав Черепаня був помічником Шуфрича у VIII скликанні Верховної Ради, а його мати Наталія Черепаня є керівницею та засновницею підприємств, що входять до бізнес-групи цього нардепа. Читайте: Борьба за контроль: фирма из орбиты Шуфрича выиграла суд за имущество на берегу Выдубицкого озера ТОВ “ІК “Інекобуд” (підрядник будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б) було зареєстроване в Києві у лютому 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Павла Степанова, засновниками – мешканця міста Вишгород Київської області Дмитра Рубана і киянина Олексія Заїку. Що цікаво, ТОВ “ІК “Інекобуд” зазначено генпідрядником будівництва житлового комплексу (ЖК) “OZON Concept House” на вул. Вільшанській та вул. Професора Підвисоцького у Києві. Цей об'єкт зводиться під прапорами девелопера “Saga Development”, якого традиційно пов'язують з персоною Андрія Вавриша – скандально відомого бізнесмена і заступника директора Департаменту архітектури та містобудування КМДА у 2010-2015 роках. Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація, чи має Андрій Вавриш прямий зв'язок з ТОВ “ІК “Інекобуд” та, відповідно, безпосередній інтерес до будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б. Разом з тим, тандем Бродського-Шуфрича-Вавриша раніше вже фігурував у скандалах щодо забудови в столиці. Зокрема, компанії з їхнього оточення збираються будувати ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій (на землях “Київського річкового порту”). Як повідомляла KВ, завадити цій забудові намагається Київська міська прокуратура – у зв'язку з тим, що забудовники незаконно проводять роботи в прибережній захисній смузі Дніпра, що реалізація цього проєкту загрожує будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу тощо. Читайте: Корупційна забудова: прокуратура домоглася арешту землі під ЖК “Новий Поділ” та розраховує на його знесення  Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього структурного підрозділу з 6 червня 2022 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу вказаного департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.  ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цим держорганом керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. Читайте: Гроші за сертифікат: НАБУ завершило слідство щодо особи із оточення нардепа Ісаєнка, яка дала хабара голові ДІАМ Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві нещодавно було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков (на колажі праворуч) – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва (на колажі ліворуч), який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. На минулому тижні цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. У КМДА поки що розводять руками, але резонанс вже змусив Віталія Кличко пообіцяти звернутися до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника історичної споруди. Схоже, Нацполіції доведеться відкрити справу, щоб здійснити таку перевірку, хоча, з огляду на статус задіяних в скандалі осіб, якихось наслідків це не матиме.  Як стало відомо KВ з численних повідомлень у соцмережах та ЗМІ, в середині минулого тижня у столиці розгорівся скандал через знесення найстарішої дерев'яної будівлі столичного Подолу – двохсотрічного будинку на вул. Ярославській, 13-Б, В. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За інформацією видання LIGA.Life, ще 31 липня біля цієї споруди з'явився будівельний паркан. Працівники, які встановлювали його, розповіли різні версії, навіщо це робиться: один сказав, що будинок будуть демонтувати, а інший – що тут плануються реставраційні роботи. 31 липня, на фоні суспільного розголосу цієї історії, Департамент територіального контролю (до липня 2023 року – Департамент міського благоустрою) Київської міськдержадміністрації (КМДА) анулював контрольну картку на порушення благоустрою на земельній ділянці під вказаною будівлею (коли картка була видана, у відкритих джерелах знайти інформацію КВ не вдалося). А вже 1 серпня інспектори КП "Київблагоустрій" винесли припис щодо демонтажу паркану протягом трьох днів у зв'язку з порушенням Правил благострою Києва.  Так будівля виглядав до знесення (фото Олександра Дмитрука) Втім, як повідомили користувачі соцмереж, вже вранці 10 серпня ця будівля була демонтована за допомогою будівельної техніки. Громадські активісти, які боролися за збереження даного об'єкту, викликали Нацполіцію на місце події, і в результаті правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України – самоправство. Тоді ж в публічній площині почало обговорюватися питання стосовно того, що ключову роль у цій скандальній історії може відігравати особа із оточення мера Києва Віталія Кличка – відомий адвокат Сергій Боярчуков, який планує побудувати на цьому місці клубний будинок. Процес демонтажу будівлі на вул. Ярославській, 13-Б, В (фото Катерини Бутко та Дмитра Перова) У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА того ж дня повідомили, що цей орган не погоджував демонтажних робіт будинку, а його власнику було направлено припис про припинення робіт та вимогу надіслати науково-проєктну документацію для погодження цьому структурному підрозділу. При цьому, в департаменті уточнили, що, вказана споруда не має статусу памʼятки, тобто – прямо не охороняється законом. У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не пояснили, чому з ними потрібно щось погоджувати, але, вочевидь, це пов'язано з тим, що земля під вказаною будівлею знаходиться в “історичній охоронній зоні”, про що мова йтиме нижче. Міський голова Віталій Кличко відреагував на цю ситуацію лише в суботу, 12 серпня. Очільник Києва також наголосив на тому, що міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень на знесення вказаної будівлі. Кличко пообіцяв ініціювати розірвання Київрадою договору оренди ділянки під цим об'єктом, оскільки, цитуємо, “приватний власник, всупереч усім нормам і здоровому глузду, прикрившись листом Мінкульту, вирішив, що може паплюжити історичну спадщину нашого міста”. Також, за словами мера столиці, міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника, а Київрада може ухвалити рішення щодо заборони реконструкції та інших дій з будівлями міста, яким більше 100 років (незалежно від того, внесений цей будинок в реєстр чи ні), без висновків містобудівної ради. Столичний експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook висловив переконання, що міська влада могла і повинна була вберегти цю будівлю від знищення. За словами фахівця, ще в 2015 році за рахунок бюджету Києва було проведено наукове дослідження, згідно з яким нині вже знищена будівля була визначена як рідкісна пам'ятка забудови Подолу першої половини XIX сторіччя. На фоні цього керівництву столиці було запропоновано “подати” цю будівлю на внесення до Реєстру пам'яток, а проміжним рішенням мало би стати надання їй статусу щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. Але врешті-решт, як і зазначалося вище, міська влада нічого в цьому напрямку не зробила. “Усі ці результати наукових досліджень, оплачені із бюджету Києва, викинув на смітник київський міський голова Віталій Кличко. Викинув свідомо, щоб не заважати своїм друзям-забудовникам заробляти завдяки знищенню історії Києва. Покидьок-забудовник знищив цінну історичну будівлю лише тому, що йому дозволив це зробити Віталій Кличко”, – написав Георгій Могильний. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія знищення Будинок на вул. Ярославській, 13-Б, В було зведено після 1811 року, коли на столичному Подолі сталася одна з найбільших пожеж в історії міста, в результаті якої згоріло більше 2 тис. різних споруд. Точна дата його будівництва у відкритих джерелах відсутня, але відомо, що він був побудований із дерева на кам'яному цоколі, що мало врятувати цю будівлю від потопів. З 1882 року дана садиба належала міщанину Харичкову, з 1898 року — сім'ї Єфросинії Кравченко. У подальшому, протягом наступних ста років, будівля неодноразово змінювала власників та профіль використання, допоки на початку нинішнього сторіччя не опинилася у власності вищезгаданого Сергія Боярчукова. Ділянка на вул. Ярославській, 13-Б, В (Подільський район) площею 0,03 га була передана Боярчукову в оренду на 15 років згідно з рішенням Київради №566/2635 від 29 жовтня 2009 року (нині її кадастровий номер – 8000000000:85:354:0015). Відповідно до цього рішення, столична влада визначила, що земля повинна використовуватися “для будівництва, реконструкції та обслуговування офісного центру з вбудовано-прибудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом”. Офіційною підставою для даного землевідводу стало те, що Сергій Боярчуков є власником розміщеного на цій ділянці нерухомого майна відповідно до договору купівлі продажу від 16 березня 2007 року – схоже, йдеться саме про вищезгадану історичну будівлю. Договір оренди вказаної ділянки було укладено 8 червня 2010 року. При цьому, як звернув увагу столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, державна реєстрація цієї угоди була здійснена нотаріусом лише 31 березня 2023 року, у зв'язку з чим правозахисник зокрема задався питанням про те, чи платив Сергій Боярчуков орендну плату до міського бюджету Києва протягом останніх тринадцяти років.  Зазначимо, йдеться про те, що фактично орендар комунальної землі де-юре стає орендарем лише після того, коли укладена з міською радою угода належним чином зареєстрована. При цьому, як раніше писала КВ, цю “шпарину” в українському законодавстві нерідко використовують київські підприємці – саме для того, щоб на фоні значного попиту на столичну землю “забронювати” певну ділянку і “зекономити” на орендній платі до того часу, поки не розпочнеться її забудова. Будівля на вул. Ярославській, 13-Б, В на карті 13 серпня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкція нежилого будинку по вул. Ярославська, 13-Б, В площею 154,7 кв.м. під клубний дім. Замовником видачі цих МУО виступила фізична особа – її ім'я та прізвище не уточнюються, але, найімовірніше, це був саме Сергій Боярчуков.  Згідно з цим документом, під реконструкцію має потрапити саме нежилий будинок площею 154,7 кв.м., розміщений на ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:354:0015 площею 0,027 га (схоже, за останні роки площа ділянки була “уточнена”. – KВ). При цьому, МУО було передбачено, що цільове призначення даної землі має бути приведене “у відповідність до намірів замовника”. Також в МУО було зазначено, що гранична висота будівлі, яка “з'явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 15 метрів, а максимально допустимий відсоток забудови ділянки не має перевищувати 45%.  Крім того, у “містобудах” уточнювалося, що ділянка проєктування знаходиться в межах пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долин Дніпра, в зоні регулювання забудови першої категорії, археологічній охоронній зоні, в межах центральної планувальної зони та історичного ареалу. У зв'язку з цим на замовника реконструкції було покладено зобов'язання, серед іншого, погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень вищевказаної будівлі.  Також в МУО було зазначено, що дана ділянка розташована в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим при здійсненні реконструкції повинна бути виконана “інженерна підготовка і захист території у відповідності до Державних будівельних норм”. Інші вихідні дані майбутнього клубного будинку та його техніко-економічні показники – наприклад, кількість квартир, паркомісць тощо – в “містобудах” не були вказані. Разом з тим, окремі параметри цього об'єкта зазначені у заяві про екологічні наслідки діяльності – спеціальному документі, в якому повідомляється про те, які наслідки для довкілля матиме вказана реконструкція і які заходи щодо забезпечення екологічної безпеки планує виконувати забудовник при реалізації свого проєкту. Ця заява була опублікована у газеті “Хрещатик” 23 серпня 2022 року. Так, у ній повідомлялося, що після проведення реконструкції будівля на вул. Ярославській, 13-Б “перетвориться” у 4-поверховий клубний будинок, в якому будуть облаштовані одно- та двокімнатні квартири (з другого по четвертий поверх), нежитлові приміщення, що надаються в оренду, а також приміщення загального користування, серед яких фойє, хол, приміщення рецепції, приміщення для зберігання автомобілів (підземний поверх і перший поверх) тощо. Також у заяві уточнювалося, що будівництво буде вестися одним комплексом в одну чергу.  При цьому, в документі було зазначено, що “проведені розрахунки показали, що вплив на навколишнє середовище від діяльності об’єкта буде незначним і прийнятним для здоров’я населення”, а низка проєктних заходів, які планується впровадити на даному об’єкті, повинні “забезпечити відсутність впливу на навколишнє середовище при виникненні аварійних ситуацій”. Хто зносить історію Прізвище Сергія Боярчукова фактично не згадується в ЗМІ поза контексту його бізнес-партнера – Сергія Алексєєва. Останній є заслуженим юристом України, народним депутатом VIII та нинішнього IX скликань Верховної Ради (обирався від “БПП-Солідарності” та “Європейської солідарності” відповідно) і заступником члена постійної делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Алєксєєв відомий як друг братів Віталія та Володимира Кличків – зокрема, ще декілька років тому він був Почесним президентом їхнього офіційного фан-клубу, але чи зберіг він цю “посаду” станом на сьогодні, у відкритих джерелах інформації немає. Крім того, ще у 2014 році Алєксєєва обрали головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР” – політичної сили мера Києва Віталія Кличка. Наразі Сергій Алєксєєв знаходиться під слідством – наприкінці червня 2023 року Служба безпеки України повідомила йому про шахрайство. За даними правоохоронців, цей нардеп шляхом обману заволодів грошима громадянина Німеччини – йдеться про 50 тис. доларів, за які Алєксєєв нібито обіцяв іноземцю сприяти в уникненні екстрадиції, задля чого повинні були бути використані зв'язки цього політика в суді. На початку липня Сергій Алєксєєв протягом нетривалого періоду “просидів” у СІЗО, після чого вийшов на волю під заставу в розмірі 2,2 млн гривень. При цьому, нардеп свою провину не визнає і заявляє, що ця справа є нічим іншим, як “політичним переслідуванням”.  Читайте: Підозрюваний у шахрайстві нардеп від “Європейської солідарності” Алєксєєв вийшов з-під варти під заставу Сергій Боярчуков та Сергій Алєксєєв є засновниками низки фірм, найвідомішою з яких є юридична компанія "Алєксєєв, Боярчуков та партнери", яка спеціалізується на питаннях банкрутства та реструктуризації заборгованості, корпоративного управління, судового та арбітражного вирішення спорів. Крім того, Сергій Боярчуков є власником ТОВ “Альтернатива” – компанії, яка фігурувала в гучному скандалі щодо нецільового використання і сумнівної приватизації оточенням братів Кличків комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в Києві. При цьому, аналітична система Youcontrol прямо відносить цю ТОВку до неформальної групи компаній “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”. Як повідомляла KВ, саме ТОВ “Альтернатива” орендувало вказану будівлю у столичної громади з 2013 по 2019 роки. У цей період депутати Київради неодноразово заявляли про те, що даний об'єкт використовується не так, як це передбачено договором його оренди. Так, народні обранці ще декілька років тому зафіксували, що замість музею та бібліотеки там була облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є суб'єкти господарювання із орбіти “DEOL Partners” – групи компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу, яку традиційно пов'язують з Володимиром Кличком. При цьому, депутати столичної міськради вказували на те, що через нецільове використання об'єкта міський бюджет, як мінімум, недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей. Надалі, в 2019 році, власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”. А вже у березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали "деякі люди", серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. Втім, більш ніж за два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи. Читайте: Продажа Владимиру Кличко здания на ул. Богдана Хмельницкого может обойтись киевлянам в 433 млн гривен Нагадаємо також, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з 10 червня 2023 року виконує заступниця керівника цієї структури Ірина Черненко. З 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року цей департамент очолював Олександр Никоряк. Його було позбавлено цієї посади на фоні гучного скандалу. Журналісти помітили Никоряка біля одного зі столичних ресторанів, де він святкував день народження дружини, уже під час комендантської години, а тому Віталій Кличко вирішив, що цей чиновник має нести політичну відповідальність у вигляді звільнення. Де-юре міський голова звільнив Олександра Никоряка “за угодою сторін”.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Фото: колаж КВКиївВлада

Забудовник, який став відомим завдяки знищенню 200-річного будинку на Подолі по вул.Ярославська 13-Б, також володіє земельною ділянкою у Голосіївському районі столиці.  Ділянку по вулиці Деміївській, 22-а “бізнесмен” отримав у 2021 році начебто для “розміщення будівель автомобільного транспорту”.  Про це, як передає KВ, йдеться в дописі на Facebook-сторінці київського блогера Володимира Бондаренка.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Як зазначив Володимир Бондаренко, “подільський геродот” Сергій Боярчуков також володіє ТОВ "РІТ-УКРАЇНА", якому в 2021 році  Кличко передав із земель комунальної власності територіальної громади Києва земельну ділянку по вулиці Деміївській, 22-а, площею 0,0742 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0006). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ділянку передали для, начебто, розміщення будівель автомобільного транспорту.  “При цьому з 2011 року заборонено передавати в оренду комунальні ділянки на яких немає нерухомості. Можна тільки через земельний аукціон, інвестконкурс чи потреб комунальних підприємств”, – зауважив Бондаренко. Він додав, що у супровідних документах на виділення цієї земельної ділянки написано – “у межах цієї земельної ділянки розташовані: переносний павільйон охорони та огорожі”. Насправді, звернув увагу активіст, ділянка була абсолютно порожньою. “Тобто будь-який охочий може зайти на порожню комунальну ділянку, що сподобалася, поставити на неї пересувний маф або причіп-купаву, обгородити парканом і звернутися до Кличка за відведенням землі”, – задає риторичне питання Бондаренко. Він також додав, що Боярчуков брав участь у заволодінні нерухомістю на вулиці  Богдана Хмельницького 34-Б  "для готелю братів Кличків". Нагадаємо, ДБР відкрило кримінальне провадження щодо приватизації нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34Б, який міський голова Віталій Кличко фактично “віджав” у громади на користь фірми свого брата Володимира ТОВ “Віт-Плюс”. Раніше, у жовтні 2013 році Київрада всупереч наявності інвестиційного договору без конкурсу передала зазначену будівлю в оренду ТОВ “Альтернатива” для розміщення в ній бібліотеки та музею (орендна ставка – 2%, строк оренди – 2 роки 364 дні).За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Альтернатива" входить в групу компаній “Алексєєв, Боярчуков та партнери”, а кінцевим бенефіціаром значиться Сергій Боярчуков.  Як інформувала KВ, на вулиці Ярославській в ніч на 10 серпня забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. Активісти зазначають, що будинок на Ярославській 13,Б  це садиба, яка є зразком першої забудови Подолу після великої пожежі 1811 року. Побудова датується орієнтовно першою половиною ХІХ ст.  Читайте: На Подолі вночі знесли 200-річний будинок Реагуючи на подію та обурення киян, мер столиці Віталій Кличко заявив, що влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій  власника по знесенню 200-річного будинку по вулиці Ярославська, 13 Б. Також він пообіцяв що буде ініційовано розірвання Київрадою договору оренди на згадувану будівлю. У свою чергу забудовник Сергій Боярчуков заявив, що будинок, який йому належить багато років, не включений до Єдиного реєстру пам’яток архітектури. Боярчуков навіть розкрив “страшну таємницю”: у цьому будинку був розташований витверезник, тому, на думку бізнесмена, будівля не має історичного значення. Читайте: На знесення 200-річного будинку на Подолі міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень, – Кличко Фото: Facebook Володимира Бондаренка КиївВлада

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру начальнику одного з управлінь ГУ ДСНС України в Київській області. Посадовцю інкримінують передачу забудовнику для зведення багатоповерхівки земельної ділянки площею 0,9 га, що перебувала у власності очолюваного ним пожежно-рятувального загону. У бюро наполягають, що оборудка була реалізована в обхід законної процедури. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Державного бюро розслідувань (ДБР). Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Начальник одного з управлінь Головного управління ДСНС України в Київській області розробив та реалізував незаконну схему, яка дозволила вивести земельну ділянку, що була в оперативному користуванні пожежної частини та мала статус “державної землі”, в комунальну власність”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що це дало змогу укласти інвестиційну угоду з місцевим забудовником про зведення 10-поверхового житлового будинку із 2-ма наземними паркінгами. “Оборудка була реалізована в обхід процедури, передбаченої Земельним Кодексом України та без відповідного погодження Кабміном”, – зауважили в ДБР. Як повідомили в генпрокуратурі, таким чином з державної власності вибула земельна ділянка площею 0,9 га вартістю понад 3 млн гривень. Також у бюро встановили, що у 2023 році організатор та інші службові особи ГУ ДСНС України в Київській області отримали від забудовника 19 квартир, які розподілили між собою поза чергою. “Розподіл житла проведено виключно в інтересах зловмисників і без врахування першочергових потреб сімей працівників ДСНС, що постраждали від російської окупації чи втратили годувальників”, – підкреслили правоохоронці. Посадовець ДСНС підозрюється у перевищенні влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам (ч. 3 ст. 365 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Встановлюється повне коло причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб. Нагадаємо, правоохоронці повідомили про підозру керівнику та трьом посадовцям одного з центрів підготовки підрозділів Нацгвардії України, які нараховували собі додаткову грошову винагороду за участь у бойових діях. Сума щомісячної доплати становила 100 тис. гривень, при цьому фігуранти не перебували в районах боєзіткнень. Читайте: На Київщині забудовника підозрюють у привласненні коштів на квартири для військових Фото: ДБР КиївВлада