Голова Комітету Верховної Ради (ВР) з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (на фото) звернулася до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо обставин ухвалення Київрадою про передачу в оренду майже півтора гектари біля парку “Наталка” за заниженою ціною.  Про це KВ стало відомо з допису на сторінці у Facebook народного депутата від фракції “Слуга народу” Анастасії Радіної.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Нещодавно Київрада своїм рішенням передала в оренду майже півтора гектари біля парку “Наталка” на самому березі Дніпра за 22 тисячі гривень на місяць. Ще раз: за 22 тисячі гривень на місяць передано землю в парковій зоні, імовірно — для ресторанного бізнесу. Сьогодні комітет з антикорупційної політики за моєї ініціативи звернувся до НАБУ та НАЗК щодо обставин ухвалення Київрадою цього рішення”, – повідомила Радіна.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як вона зазначає, вартість оренди не виглядає обгрунтованою.  “Я щиро не знаю, що ще можна орендувати в цьому районі Києва за таку суму (може, балкон чи стілець у гольф-клубі поруч? Підкажіть). Якби для передачі ділянки в оренду було проведено відкритий аукціон, ціна очевидно могла би бути вища”, – задається питанням Радіна.  Також вона наголошує, що профільний комітет, також звернув увагу, що мер Києва Віталій Кличко особисто агітував депутатів Київради за ухвалення такого рішення, наголошуючи, що власник ТОВ “Гювексхаус” Ігор Тинний, яка отримала право на оренду цієї ділянки — його знайомий. “ Якщо це відповідає дійсності, то може суперечити законодавству щодо запобігання конфлікту інтересів. Голос пана Кличка також був серед 61 голосу із 61, необхідного для ухвалення рішення. Соромно за депутатів із фракції СН у Київраді, 4 із яких теж проголосували “за””, – додала Радіна.  Нагадаємо, Київрада передала приватній компанії в оренду ділянку землі площею 1,3 га у парку "Наталка" на засіданні 9 лютого. За даними Земельного кадастру, використовувати ділянку можна виключно для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей. Проте подейкують, що насправді там може з'явитися ще й житловий комплекс. Читайте: Гідроспоруду, розташовану на півострові “Собаче гирло” на Оболоні, можуть повернути у власність столичної громади Фото: Ліга.netКиївВлада

Київрада зробила перший крок до того, щоб офіційно надати ділянці площею 1,62 га на вул. Щусєва (біля станції метро “Сирець”) статус скверу.  З подачі “УДАРУ” депутатський корпус, незважаючи на зауваження юристів, перевів цю землю із "території багатоповерхової житлової забудови" до "території зелених насаджень", надалі планується передати ділянку в постійне користування КО “Київзеленбуд”. Таким чином, влада міста не відмовляється від протистояння з апаратом Ради безпеки і оборони (РНБО) України, який раніше на законних підставах планував побудувати на цій землі житло. Були навіть проігноровані факти того, що РНБО ще судиться за цю землю, а рік тому за позбавлення цієї структури права користування ділянкою правоохоронці запідозрили в службовій недбалості першого заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч від Кличка). Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київрада без обговорення підтримала проєкт рішення “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельній ділянці на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва” (№08/231-1424/ПР від 28 жовтня 2022 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  За погодження цього документа у сесійній залі проголосували 75 депутатів. Суб'єктами подання вказаного проєкту рішення виступила група з 25 депутатів Київради, які представляють фракцію партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”. Згідно зі вказаним документом, столична міськрада “частково” визнала своє рішення №401/2470 від 8 жовтня 2009 року про передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га (біля станції метро “Сирець”, кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029) в постійне користування апарату РНБО України таким, що не відповідає інтересам громади. Мова йде про ту частину рішення, відповідно до якої Київрада внесла зміни до Генерального плану столиці -  тоді, у 2009 році, ця земля була переведена з "території зелених насаджень" до "території багатоповерхової житлової забудови". Також учорашнім рішенням столична влада скасувала вищезгадані зміни до Генплану. У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що ділянка на вул. Щусєва була надана апарату РНБО України “для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури”. Втім, наразі на цій землі де-факто знаходиться сквер, догляд за яким здійснює КО "Київзеленбуд", і на такому  використанні ділянки, мовляв, наполягає столична громада.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мова йде про те, що 20 серпня 2020 року мешканці Шевченківського району направили до столичного муніципалітету клопотання про погодження об'єкта зеленого господарства (парку) на вказаній ділянці. У столичній міськдержадміністрації відреагували на це звернення, і тому 24 грудня того ж року заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА зареєстрували в столичній міськраді проєкт рішення №08/231-248/ПР щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою стосовно відведення ділянки на вул. Щусєва в постійне користування КО "Київзеленбуд" для обслуговування та експлуатації зелених насаджень загального користування.  У проєкті рішення не вказано, які кроки має здійснити міська влада надалі, але за процедурою після розробки проєкту землеустрою Київрада повинна його затвердити та, відповідно, здійснити землевідвід. Зазначимо, 27 січня 2023 року свої зауваження до вказаного проєкту рішення надало управління правового забезпечення діяльності Київради. Зокрема, юристи столичного муніципалітету нагадали депутатам, що наразі в судах розглядається справа за позовом апарату РНБО України щодо визнання протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року, згідно з яким міська влада припинила вищезгаданій держструктурі право постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. Тобто, фактично народним обранцям натякнули, що в історії стосовно того, хто має бути користувачем даної землі, ще нічого не вирішено. Також юристи Київради прямо назвали "сумнівним з правового погляду" формулювання у проєкті рішення щодо зміни функціонального призначення ділянки. З їх точки зору, згідно з законодавством України, такі зміни мають вноситися  до містобудівної документації лише при затвердженні нового Генплану Києва або при коригуванні чи оновленні діючого Генплану. Тобто, просто змінювати головний містобудівний документ столиці у текстовій частині, прийнявши рішення Київради, не можна – цьому має передувати спеціальна процедура. Втім, у депутатському корпусі Київради вирішили проігнорувати аргументи юристів – так народні обранці роблять регулярно, коли “дуже треба”. Нагадаємо, прийняття вищезгаданого розпорядження №809 від 8 травня 2019 року у КМДА обгрунтували тим, що ця земля на вул. Щусєва не використовується за цільовим призначенням. Такий факт було встановлено за результатами перевірки, яку Департамент земельних ресурсів КМДА здійснив 20 березня 2019 року – тоді чиновники з'ясували, що будівництво на цій ділянці не ведеться, її територія захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями тощо. В апараті РНБО України не погодилися з таким рішенням столичної влади, тому вказана держструктура ініціювала судовий розгляд справи щодо скасування розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року. Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки ділянки на вул. Щусєва. 22 листопада 2022 року, після трьохрічного розгляду вказаного провадження в судах, Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО. Втім, Департамент земельних ресурсів КМДА подав апеляційну скаргу на таке рішення служителів Феміди до Північного апеляційного господарського суду. Наразі дана скарга ще не розглянута. Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, історією щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Результатом цього стало вручення в січні 2022 року підозри першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував спірне розпорядження. – KВ). за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу було завдано збитків на суму майже 48 млн гривень, що “підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”. На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах. Між тим, керівництво міста неодноразово називало цю справу політичною. Зокрема, Віталій Кличко раніше звинувачував РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”. Читайте: РНБО проти КМДА: якою буде доля землі біля станції метро “Сирець” Як  повідомляла KВ, столична влада іноді практикує створення зелених зон і природоохоронних об'єктів (наприклад, заказників) на тих територіях, де цього не можна  робити апріорі. В тому числі через невирішені питання стосовно законних землекористувачів таких ділянок. Яскравим прикладом цього слугує ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі Києва, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник "Зелена мрія". Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо. Фото: колаж КВКиївВлада

Вчора, 27 січня, Львівський апеляційний суд оголосив до 1 лютого перерву по справі мера Чернігова Владислава Атрошенка, що свідчить політичну замовність справи проти міського голови Чернігова. Про це, як стало відомо KВ, заявив на своїй Facebook-сторінка голова виконкому політичної партії "УДАР Віталія Кличка", керівник Волонтерського штабу "Українська команда" Артур Палатний (на фото).  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Львівський апеляційний суд не спромігся на рішення та зробив перерву у справі мера Чернігова Владислава Атрошенка. Пауза у судовому засіданні підтверджує політичну замовність справи проти Атрошенка, щоб “пристрасті вщухли” і “всі забули”, а потім тихо провести рішення. Тихо не буде. Буде по закону. Скільки б не було перерв чи переносів. Адже кожна перерва – зайве свідчення замовності цієї зрозумілої справи”, – сказав Палатний. “Присутність на засіданні мерів міст обласних центрів України, високий рівень підтримки громадян Чернігова та його мера Атрошенка свідчить про великий резонанс та неприпустимість таких рішень проти місцевого самоврядування. Політична облога Чернігова шкодить усій країні та має закінчитися. Сьогодні, коли місцева влада бореться з великою кількістю викликів, всі повинні працювати спільно та злагоджено, як одна команда. Без жодних політичних протиборств”, – наголосив голова виконкому “УДАРу”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, 7 грудня, Яворівський районний суд Львівської області за протоколом Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на рік відсторонив Владислава Атрошенка від виконання обов’язків мера Чернігова. Суть протоколу НАЗК – Атрошенко порушив Кодекс України про адміністративні правопорушення. Ймовірно, настільки жорстке рішення суд прийняв не без сприяння з боку Офіса Президента (ОП), бо НАЗК вимагав лише покарання у вигляді штрафу. Владислав Атрошенко Владислав Атрошенко звернувся до Президента Володимира Зеленського та запевнив, що буде подавати апеляцію. Детальніше: Яворівський райсуд Львівщини на рік відсторонив Владислава Атрошенка від виконання обов`язків мера Чернігова, Атрошенко подає апеляцію Тоді ж Артур Палатний заявив, що рішення Яворівського районного суду Львівської області про позбавлення міського голови Чернігова Владислава Атрошенка права 1 рік обіймати посаду – тривожний сигнал про наступ на місцеве самоврядування в Україні. “Рішенням суду перекреслена воля 80% чернігівців, які обрали Атрошенка мером міста та доручили йому відстоювати інтереси громади. Мер Чернігова від початку широкомасштабної атаки росії на Україну був з громадою  на захисті свого міста”, – заявив голова виконкому “УДАРу”. Згодом з прямою підтримкою Владислава Атрошенка виступив мер Києва Віталій Кличко. Читайте: Кличко публічно підтримав мера Чернігова (відео) Фото: скрін з YouTubeКиївВлада

Апарат Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) України не полишає спроб повернути собі ділянку на вул. Щусєва площею 1,62 га, яку Київради ще в 2009 році виділила йому під будівництво житлових багатоповерхівок. Наприкінці минулого року цій структурі вдалося довести столичному господарському суду, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи розпорядження про припинення права постійного користування на цю землю. Зокрема, мова йде про те, що міська влада повинна була попередити апарат РНБО про проведення перевірки, під час якої було встановлено, що ділянка перетворилася на стихійний смітник. При цьому, наразі залишається невідомою доля однієї з ключових осіб даної історії – першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі), який де-юре приймав рішення “вигнати” землекористувача з цієї ділянки біля станції метро “Сирець”. Саме його на початку 2022 року правоохоронці офіційно підозрювали в нанесенні держави збитків на суму більш ніж 48 млн гривень, але вже майже рік про дану справу ніхто не згадує. Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу Департамента земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) по справі №640/9431/19. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За даними сайту “Судова влада України”, дата цього засідання ще не призначена. Втім, наразі відомо, що 3 січня 2023 року було призначено склад суддів, які будуть розглядати дане провадження – відповідну колегію очолив Геннадій Кравчук. Позивачем в даній справі виступає апарат РНБО України, який вимагає від служителів Феміди визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року “Про припинення апарату Ради національної безпеки і оборони України права постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва”. У першій інстанції вказана держструктура змогла добитися свого – 22 листопада 2022 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО України.  Примітно, що хоча відповідачем у цій справі виступає столична міськдержадміністрація, апеляційну скаргу подала не вона, а Департамент земельних ресурсів КМДА, який є третьою особою на стороні відповідача. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб надалі, у випадку невдачі, оскаржити рішення суду першої інстанції змогла й сама КМДА. Зважаючи на те, що скандали навколо вказаної вище ділянки тривають вже більше трьох років, КВ вирішила проаналізувати цю історію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Смітник замість багатоповерхівки 8 жовтня 2009 року Київрада рішенням №401/2470 погодила передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га в постійне користування апарату РНБО України для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури (кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029). Цим же рішенням столична влада внесла зміни до Генерального плану Києва, відповідно до яких вказана земля була переведена з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови. Зазначимо, на момент здійснення міськрадою даного землевідводу більша частина вказаної ділянки площею 1,01 га не була надана у власність чи користування будь-яких фізичних або юридичних осіб. У свою чергу, інша частина площею 0,61 га була відведена столичною владою “під благоустрій та покращення експлуатації Сирецького гаю” ще у 50-і роки XX століття. І відповідно до вказаного рішення №401/2470, керівництво Києва офіційно відмовилося використовувати цю землю за таким призначенням та віддало її під потенційну забудову. Надалі, 25 грудня 2009 року, Головне управління земельних ресурсів КМДА надало апарату РНБО України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва площею 1,61 га. Спірна ділянка знаходиться біля станції метро “Сирець” Втім, свої плани щодо забудови цієї землі РНБО України так і не втілила – навіть не дивлячись на те, що в 2010 році дана структура отримала від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Щусєва багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутової інфраструктури. КМДА у 2021 році оприлюднила ці картинки, повідомивши, що саме такими є візуалізації житлового комплексу, який РНБО планує побудувати на вул. Щусєва Лише через десятиліття, 20 березня 2019 року, Департамент земельних ресурсів КМДА провів обстеження вказаної ділянки. За його результатами було складено відповідний акт, у якому було зафіксовано, що ця земля не використовується за цільовим призначенням – будівництво на ній не ведеться та навіть не було розпочато. Також в документі було зазначено, що ділянка захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями і що на ній “розміщені дві руїни”. Такий вигляд ділянка мала приблизно станом на 2019-2020 рік (фото КМДА) Вже 8 травня 2019 року КМДА прийняла вищезгадане розпорядження №809 про припинення апарату РНБО України права постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. У документі було вказано, що головною причиною ухвалення такого рішення стало те, що дана земля не використовується за цільовим призначенням. Цим же розпорядженням вказана ділянка була віднесена до земель запасу житлової та громадської забудови. Витяг із рішення суду (скріншот із Держреєстру судових рішень) У першій половині 2019 року апарат РНБО України ініціював розгляд судової справи щодо оскарження вищезгаданого розпорядження, подавши позов до нещодавно ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). 31 серпня 2021 року вказаний суд задовольнив відповідний позов.  Після цього КМДА почала оскарження даного рішення ОАСК, вимагаючи від судів апеляційної та касаційної інстанції закрити це провадження та передати його на розгляд господарського суду. Врешті-решт, 15 червня 2022 року Касаційний адмінсуд задовольнив вимоги КМДА і закрив провадження. Тоді служителі Феміди погодились із тим, що дану справу потрібно розглядати в порядку господарського судочинства. Причиною цього стало те, що, цитуємо, “предметом позову в даному випадку є не оскарження процедури прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, а забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку в розмірі площі землекористування, яка була закріплена державним актом на право постійного користування землею, тобто захист майнових прав та інтересів позивача (майнові спори вирішують саме господарські суди. – KВ)”. Надалі, 4 липня 2022 року, Касаційний адмінсуд за клопотанням апарату РНБО України відправив вказану справу на розгляд Господарського суду Києва. І вже 21 листопада минулого року столичний госпсуд прийняв вищезгадане рішення, яким задовольнив позов апарату РНБО України. Позивачу вдалося переконати суд, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи спірне розпорядження. Зокрема, мова йшла про те, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки земельної ділянки на вул. Щусєва. Серед іншого, чиновники столичної міськдержадміністрації перед розірванням держакту на право постійного користування ділянкою не висували землекористувачу вимоги про усунення порушень земельного законодавства, хоча цього вимагає законодавство України. Претензії правоохоронців Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, справою щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Треба зазначити, що KВ не вдалося знайти судові матеріали по відповідному кримінальному провадженню, але основні процеси даного розслідування активно коментувало керівництво Києва. Так, 10 вересня 2021 року в КМДА повідомили про те, що представники Київської прокуратури та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводять обшуки в апараті столичної міськдержадміністрації в рамках вищезгаданого кримінального провадження. Тоді керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний повторив меседж про те, що вказана земля не використовується і що на ній організовано сміттєзвалище. Також чиновник пояснив, що міська влада на прохання громади Шевченківського району вирішила навести лад на цій ділянці, запланувавши “облаштувати там сучасний та комфортний сквер”.  Читайте: В аппарате КГГА проходят обыски по делу об обустройстве сквера вместо жилого дома возле станции метро “Сырец” Так ділянка виглядає після того, як столична влада “вигнала” з неї апарат РНБО України Найбільш резонансна подія мала місце 25 січня 2022 року. Мер Києва та голова столичної міськдержадміністрації Віталій Кличко тоді повідомив, що першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував вищезгадане розпорядження №809 від 8 травня 2019 року. – KВ) вручили підозру у справі щодо позбавлення ділянки апарату РНБО. Кличко наголосив на тому, що керівництво міста має намір влаштувати на цій землі сквер, а також звинуватив РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”.  Читайте: Первому замглавы КГГА Поворознику сообщили о подозрении, – Кличко Того ж дня Микола Поворозник, коментуючи факт вручення йому підозри, назвав цю справу політичною та розповів про певний тиск, який “відбувається для того, щоб дестабілізувати управління містом”. Крім того, перший заступник голови КМДА тоді зазначив, що йому не було роз’яснено суть підозри, і відповідно він вбачає у цьому порушення процесуальних прав. Читайте: Поворозника допросили по делу об обустройстве сквера вместо многоэтажек возле станции “Сырец” Вже після того, як свою позицію по даному провадженню висловили топ-чиновники столичної влади, подробиці цієї справи оприлюднили в Офісі Генерального прокурора України. Там уточнили, що Поворознику було повідомлено про підозру за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що, нагадаємо, також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу завдано майже 48 млн гривень шкоди, що підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”. Момент вручення підозри Миколі Поворознику (фото – Офіс Генпрокурора) На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах. Зазначимо, експерт з містобудування Георгій Могильний у січні 2022 року в своєму блозі висловив думку, що столична влада дійсно порушила окремі норми законодавства в даній ситуації, при цьому не лише при “вигнанні” землекористувача з цієї ділянки, а й при відведенні даної землі. Так, він вказав на те, що міська рада, приймаючи рішення про передачу ділянки в постійне користування, не мала права передбачити у ньому зміни до Генплану. Експерт наголосив на тому, що для цього потрібно було розробити окремий проєкт змін, який мав би пройти процедури громадських обговорень та експертизу.  Відповідно, РНБО України незаконно отримала цю землю. Також, серед іншого, Георгій Могильний звернув увагу на те, що “фактично міська влада незаконно розпоряджалася державною ділянкою, називаючи її комунальною”. Мова йде про те, що, згідно з законодавством, якщо місцева влада передає ділянку в постійне користування певному державному органу, то така ділянка вже стає землею державної форми власності. Дійові особи Нагадаємо, Микола Поворозник працює в структурах КМДА з 2001 року, а свою нинішню посаду займає вже більше п'яти років – з 21 грудня 2017 року. Цей чиновник не раз опинявся в епіцентрі гучних скандалів, але завжди виходив “сухим із води”. Однією з найбільш резонансних ситуацій мала місце навесні 2020 року. Тоді Микола Поворозник став фігурантом кримінального провадження за фактом можливого отримання неправомірної вигоди в розмірі 60 тис. доларів за надання Департаментом містобудування та архітектури КМДА містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва адміністративно-офісних будівель на вул. Лінійній, 17 (літ. В, літ. Д). У Нацполіції тоді повідомили про затримання на хабарі посередника, який мав передати ці кошти безпосередньо самому Поворознику. Чиновник при цьому наполягав на своїй непричетності до даної історії – мовляв, затриманим був його давній знайомий з часів служби в армії, який не був ніяким “посередником”, ніякі МУО він нікому не обіцяв і ніяких грошових коштів в його кабінеті знайдено не було. У квітня 2020 року мер Києва Віталій Кличко відсторонив чиновника від його посади. Втім, надалі для Миколи Поворозника склалося все більш ніж добре – правоохоронці припинили навіть згадувати про нього (про це свідчать судові ухвали в рамках відповідного кримінального провадження), а вже у березні 2021 року чиновник повернувся на свою посаду. Читайте: Взятка и Поворозник. Расследование продлили, застройщика удовлетворили Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Його попередниками на цій посаді були, зокрема, Олександр Турчинов (з 15 грудня 2014 року по 28 травня 2019 року) та Олександр Данилюк (з 28 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року). Зазначимо, у період відведення ділянки на вул. Щусєва секретарем РНБО України була Раїса Богатирьова (на цій посаді вона працювала з 24 грудня 2007 року по 14 лютого 2012 року). Читайте: С госдач в Конча-Заспе и Пуще-Водице выселяют Пискуна, Богатыреву, Табачника и еще 17 экс-чиновников Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо. Фото: колаж КВКиївВлада

До столиці повернулися комунальники, які допомагали налагодити систему прибирання і вивезення сміття в Херсоні. За три дні столичні комунальники вивезли з Херсона самоскидами 480 м3 побутового та 100 м3 будівельного сміття. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міської адміністрації (КМДА) з посиланням на інформацію Київського міського голови Віталія Кличка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “На допомогу з Києва виїжджали 6 одиниць техніки та 9 комунальників. Зокрема: 1 фура з генераторами великої потужності та сміттєвими баками, 2 самоскиди з водіями, 2 сміттєвози та водії, які навчали місцевих комунальників керувати спецтранспортом, що столиця передала раніше. А також відправили в Херсон автобус із гуманітарною допомогою”, – повідомив Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мер зазначив, що раніше Київ передав звільненому Херсону 5 пасажирських автобусів, 4 вантажних авто, сміттєвоз, екскаватор, 2 карети швидкої, 11 генераторів (2кВт та 5кВт). Також столиця передала медичне обладнання для лікарень, а саме 30 апаратів ШВЛ, 30 апаратів для дихання, витратні матеріали.  Як інформувала KВ, столиця передала Херсону п'ять одиниць спецтехніки для очищення території громади від сміття. Також Київ передав Херсону 60 нових сміттєвих баків, 20 рулонів плівки та 60 бронежилетів для працівників комунальних підприємств. Також Київ продовжує допомагати коштами громадам, які постраждали через окупацію російськими варварами. Зокрема, Херсон отримав виділені столицею кошти на відбудову та життєзабезпечення звільненого від російських варварів міста. Читайте: Херсон отримав від столиці на відбудову 50 мільйонів гривень, – Кличко Фото: КМДА КиївВлада

Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) нещодавно завершили перевірку діяльності КО “Муніципальна охорона”. Під час ревізії було встановлено, що протягом 2020-2022 років керівництво вказаної організації допустило порушень та недоліків у своїй роботі на загальну суму 13,2 млн грн. Зокрема, “Муніципальна охорона” безпідставно збільшувала посадові оклади своїм працівникам та сплачувало їм необгрунтовані премії, замовляла юридичні послуги в приватних адвокатів, маючи в своєму штаті профільних спеціалістів, без жодних калькуляцій встановлювало ціни на послуги з охорони, співпрацювала з громадським формуванням “Муніципальна варта” без жодного фінансового або соціально-економічного ефекту. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності комунальної організації (КО) "Муніципальна охорона". Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний аудиторський звіт №070-2-2-04/16 датований 16 листопада 2022 року. На сайті вищезгаданого департаменту цей документ опублікували на початку січня поточного року – коли стало відомо, які зауваження аудиторів були враховані керівництвом “Муніципальної охорони”, а які були проігноровані. Як зазначено у звіті, профільний департамент КМДА перевіряв “законність та достовірність фінансової та бюджетної звітності в КО “Муніципальна охорона”, правильність ведення бухгалтерського обліку, дотримання актів законодавства, планів, процедур, законність та ефективність використання бюджетних коштів тощо. Аудит охопив період діяльності даної комунальної організації з 1 січня 2020 року по 25 січня 2022 року. Що виявили аудитори У ході перевірки “ревізори” встановили, що протягом 2020–2021 років та першого півріччя 2022 року на утримання “Муніципальна охорона” з бюджету Києва було виділено 465,3 млн грн. Ще 2,6 млн гривень ця комунальна організація заробила до своєї “скарбниці”, здійснюючи господарську діяльність. За результатами аудиту були встановлені факти порушень та недоліків у різних сегментах діяльності КО “Муніципальна охорона” на загальну суму 13,2 млн гривень, з яких 13,16 млн гривень склали неправомірні втрати, ще 58,3 тис. гривень – неефективні та ризикові втрати. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, за даними аудиторського звіту, в 2020 році КО "Муніципальна охорона" було безпідставно збільшено посадові оклади працівників у зв'язку із застосуванням під час їх розрахунку завищених розмірів так званих "коефіцієнтів співвідношень" (згідно з законодавством України, розмір заробітної плати працівників охоронних підприємств  розраховується за спеціальною формулою. – KВ), внаслідок чого бюджетом Києва були понесені необгрунтовані (додаткові) витрати на суму 11,3 млн гривень. При цьому, за даними аудиторів КМДА, у період 2020-2021 років було 56 випадків нарахування матеріальної допомоги та заохочувальних премій працівникам організацій, які були більшими, ніж це було передбачено відповідними наказами на їх виплату. Крім того, "ревізорами" було виявлено один випадок нарахування надбавки за відсутності наказу. Усе це призвело до зайвого використання коштів бюджету Києва на загальну суму 966,4 тис. гривень Також аудитори КМДА з'ясували, що в 2020 році КО "Муніципальна охорона" неефективно використало бюджетні кошти на загальну суму 159,5 тис. гривень. Саме стільки організація перерахувала  адвокатському бюро "Ципін і партнери" за юридичні послуги. За ці грошові кошти "приватні адвокати", зокрема, провели комплексний аналіз статутних документів "Муніципальної охорони" та склали аналітичний звіт щодо правомірності господарської діяльності підприємства. На переконання аудиторів КМДА, "надані послуги дублюють посадові обов'язки штатних працівників юридичної служби комунальної організації" – станом на 2020 рік в "Муніципальній охороні" працювали троє юристів (двоє – на "повну ставку", ще один – “на половину ставки").  Крім того, як вважають "ревізори", у переліку послуг, наданих адвокатським бюро "Ципін і партнери" є такі, які КО "Муніципальна охорона" могла б виконувати без залучення спеціалістів юридичної профілю. Серед таких послуг -  "пошук експертних установ для проведення експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів", аналіз недоліків програмного забезпечення" тощо. У Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА висловили думку, що виконання цих та схожих послуг потребує залучення спеціалістів технічних професій, а не адвокатів. Крім того, аудитори КМДА встановили факти відсутності “номенклатурного методу складського обліку та автоматизованого процесу обліку товарно-матеріальних цінностей, недоведення до відповідального працівника правил документообороту і технологій обробки облікової інформації” тощо. Ці та інші недоліки, на думку “ревізорів”, створюють “ризики неповного, несвоєчасного і недостовірного відображення господарських операцій, пов’язаних з рухом матеріальних цінностей та їх збереженням”.  Зокрема, за результатами проведеної інвентаризації аудитори КМДА встановили факт відсутності 19 автомобільних шин загальною вартістю 36,7 тисяч гривень. Причини відсутності цього майна аудитори встановити не змогли у зв'язку з призовом на військову службу особи, яка була матеріально відповідальною за ці шини. Крім цього, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА були встановлені факти зберігання майна, яке не обліковується в бухгалтерському обліку КО “Муніципальна охорона” та на зберігання якого відсутні відповідні договори і акти приймання. Мова йде про неназвані аудиторами речі, виявлені на складі організації на вул. Великій Житомирській, 38 та в приміщенні на 23 км Бориспільського шосе. Також “ревізорам” стало відомо про спільне зберігання товарно-матеріальних цінностей КО “Муніципальна охорона” та Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (ГФ) “Муніципальна варта” без можливості належної ідентифікації та верифікації такого майна – тобто, аудитори не змогли встановити, де чиї речі. У Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА висловили думку, що це “створює привабливі умови для маніпулювання кількісно-вартісними обліковими даними і фактично наявними та відсутніми активами”.  При цьому аудитори КМДА вважають, що співпраця “Муніципальної охорони” і “Муніципальної варти” (вона була закріплена спеціальними меморандумами, укладеними в 2020-2021 роках. – КВ) не приносить комунальній організації жодного фінансового або соціально-економічного ефекту. “Ревізори” припустили, що така співпраця направлена на те, щоб громадське формування безкоштовно використовувало складські приміщення комунальної організації. Такого висновку аудитори дійшли у звязку з тим, що за період 2021-2022 років не було встановлено інших видів співпраці між КО і ГФ – вочевидь, мова йде як мінімум про те, що результати такої співпраці не були відображені хоча б в якихось документах. Крім того, у Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА вважають, що процес формування “Муніципальною охороною” вартості послуг з охорони є “ризиковим і непрозорим” – “ревізори” з'ясували, що такі ціни встановлюються керівництвом комунальної організації на власний розсуд і за відсутності відповідних економічно обґрунтованих калькуляцій. Скільки грошових коштів могла втратити КО "Муніципальна охорона" через таке недопрацювання керівництва, в аудиторському звіті не уточнюється. З початку 2020 року по першу половину 2022 року включно організація отримала доходи за надання послуг з охорони на загальну суму 2,1 млн гривень. За результатами цих перевірок Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КО “Муніципальна охорона” 20 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, із яких більшість – 16 рекомендацій – були повністю враховані керівництвом організації. Що цікаво, аудитори КМДА не стали вимагати від “Муніципальної охорони” повернення “зайво сплачених зарплат”. У даному випадку комунальній організації були надані рекомендації щодо приведення розмірів посадових окладів працівників відповідно до нормативно-законодавчих актів та щодо проведення наради з відповідальними працівниками стосовно дотримання законодавства про оплату праці. І такі зауваження були враховані. Чим займається “Муніципальна охорона” Нагадаємо, Київрада створила "Муніципальну охорону" у вересні 2017 року – тоді вона мала організаційно-правову форму комунального підприємства (КП). Проти його створення у той час активно виступали окремі депутати міськради. Зокрема, вони були незгодні з тим, що на структуру такого профілю потрібно буде витрачати кошти платників податків, адже КМДА не надала народним обранцям фінансовий план даного КП.  Читайте: Кличко за деньги киевлян обзавелся охранной фирмой Також деякі депутати Київради та громадські активісти припускали, що “Муніципальна охорона” – це не більше ніж бізнес-проєкт або мера Києва Віталія Кличка, або когось із його заступників, основною задачею якого є придушення акцій протесту під мерією та розправа з особливо активними опонентами міської влади. Такі аргументи і звинувачення не мали результату. Надалі, у квітні 2021 року, столична міськрада реорганізувала “Муніципальну охорону, перетворивши в комунальну організацію – таку реформу керівництво міста пояснила необхідністю “гармонізувати” діяльність даної структури із бюджетним та антимонопольним законодавством. Читайте: КП “Муниципальная охрана” реорганизуют в коммунальную организацию и расширят перечень охраняемых ими объектов Згідно з Положенням про КО "Муніципальна охорона", предметом її діяльності є охорона об'єктів комунальної власності територіальної громади Києва (за даними аудиторського звіту, протягом 2021 року ця КО охороняла 232 комунальні об'єкти, у тому числі 170 закладів освіти і культури), надання послуг з охорони фізичних осіб і майна юридичних та фізичних осіб, надання послуг із встановлення, обслуговування, ремонту і регулювання механічних та електронних захисних пристроїв, сейфів і споруд безпеки для здійснення контролю та дистанційного спостереження тощо. При цьому діяльність даної організації регулярно супроводжується скандалами – як через можливі факти корупції, так і через сумнівну поведінку окремих працівників “Муніципальної охорони”. Так, у травні 2021 року прокуратура Києва повідомила, що керівництво “Муніципальної охорони” провело процедуру закупівлі послуг з професійного навчання охоронців на понад півмільйона гривень без фактичного надання цих послуги. А у жовтні того ж року в столичній прокуратурі розповіли, що керівництво “Муніципальною охороною” в 2019-2020 роках, ймовірно, нанесло міському бюджету Києва збитки на суму понад 4,7 млн гривень при закупівлі  форменого одягу та аксесуарів за завищеною вартістю. В рамках цих двох кримінальних проваджень підозри від правоохоронців у заволодінні бюджетними коштами отримали два екскерівника КО “Муніципальна охорона” – у першому випадку інформація про прізвище підозрюваного відсутня у відкритих джерелах, а стосовно другого факту наразі відомо, що в епіцентрі уваги правоохоронців опинився Ігор Марі. Читайте: Силовики подозревают чиновников КП “Муниципальная охрана” в хищении 4,6 млн гривен на поставках форменной одежды (фото) Ще один гучний інцидент мав місце у листопаді 2021 року. Тоді депутат Київради Владислав Трубіцин (фракція “Слуга народу”) звернувся до КМДА і правоохоронців з вимогою перевірити інформацію щодо побиття працівниками “Муніципальної охорони” чоловіка. Мовляв, в одному зі столичних парків вони затримали громадянина, який справляв природну потребу у невідведеному для цього місці, після чого нібито били його гумовою палицею і прицільно бризкали в обличчя сльозогінним газом. Але надалі цей скандал було зведено нанівець: у КМДА повідомили, що працівники організації були змушені вдатися до фізичного впливу на порушника із застосуванням спецзасобів, адже цей громадянин першим напав на них. Читайте: Инциденту с избиением на Владимирской горке дали оценку в Департаменте муниципальной безопасности, – Трубицын У січні 2022 року декілька громадських активістів повідомили, що у лавах КО "Муніципальна охорона" проходив службу ймовірний колишній сепаратист Віллі Переходенко, який воював проти Збройних Сил України у 2015 році. Відомості про нього оприлюднили самі співробітники комунальної організації, обурившись, що їм доводиться працювати разом із терористом. У відповідь на це заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко направив до Служби безпеки України звернення для перевірки інформації. Читайте: Вокруг столичной “Муниципальной охраны” разгорается очередной скандал (видео) Нагадаємо, з 13 грудня 2021 року КО “Муніципальна охорона” очолює Сергій Чернишев. Його попередниками на цій посаді були Олександр Кацубо (з 20 жовтня 2017 року по 25 червня 2020 року), Ігор Марі (з 26 червня 2020 року по 2 лютого 2021 року, один із співзасновників та діючий керівник згаданого вище ГФ “Муніципальна варта”), Андрій Микита (з 3 лютого 2021 року по 24 березня 2021 року), Юрій Омеля (з 25 березня 2021 року по 30 травня 2021 року). До призначення Чернишева, під час "перетворення" цього КП в КО, відповідну комісію з реорганізації очолював все той же Ігор Марі. Вказана організація в своїй діяльності підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук (на колажі). Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 рокм) Андрій Крищенко. Останній свого часу вже був безпосереднім керівником діючого очільника КО “Муніципальна варта”: у 2014-2015 роках Чернишев очолював Микитівський районний відділ поліції міста Горлівка (Донецька область), а міським управлінням Горлівки тоді керував Крищенко. Фото: колаж КВКиївВлада

Столиця передала Херсону п'ять одиниць спецтехніки для очищення території громади від сміття. Також Київ передав Херсону 60 нових сміттєвих баків, 20 рулонів плівки та 60 бронежилетів для працівників комунальних підприємств. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Херсонської міської ради.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Очільниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова особисто звернулася до міського голови Києва Віталія Кличка, а також до Асоціації міст України за допомогою щодо надання техніки для Херсона, аби очистити територію громади від сміття", – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що 2 самоскиди та 3 сміттєвози вже прибули та працюють в Херсоні. Також Київська міська рада та Гуманітарний штаб КМДА подарували 60 нових сміттєвих баків, 20 рулонів плівки (7 200 кв.м) для тимчасового перекриття вибитих внаслідок ворожих обстрілів вікон та 60 бронежилетів для працівників комунальних підприємств міста. Приїхали у Херсон і 10 водіїв спецтехніки. Нагадаємо, Київ продовжує допомагати громадам, які постраждали через окупацію російськими варварами. Зокрема, Херсон отримав виділені столицею кошти на відбудову та життєзабезпечення звільненого від російських варварів міста. Читайте: Херсон отримав від столиці на відбудову 50 мільйонів гривень, – Кличко Фото: Херсонська міська рада КиївВлада

Столична влада не втомлюється дивувати бюджетними витратами під час війни. Відоме через численні корупційні скандали КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (“ДСДТС”, є замовником будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги) наприкінці 2022 року замовило розробку проєкту будівництва вулиці в Дарницькому районі міста. Нова вулиця довжиною 3,25 кілометрів має пролягати від проспекту Петра Григоренка до межі міста. Її проєктування обійдеться столичному бюджету майже в 70 млн гривень та триватиме до кінця 2025 року. Підрядником, можна сказати вже традиційно, обрали фірму, яка запропонувала саму високу ціну. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 28 грудня 2022 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (*) уклало з ТОВ “Дортранс” (**) договір на розробку проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва в Дарницькому районі. Ціна договору склала 69,38 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з техзавданням до договору, ТОВ “Дортранс” повинно розробити та забезпечити проходження експертизи проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва з виділенням чотирьох черг: будівництво самої вулиці (І черга) та трьох транспортних розв'язок – на перетині нової вулиці з вул. Колекторна (ІІ черга), з вул. Проектна 1 (ІІІ черга) та з вул. Проектна 2 (ІV черга). Також підрядник повинен передбачити у проєкті розміщення пішохідних переходів, велодоріжки з двостороннім рухом, біопереходів, влаштування інженерних мереж, зовнішнього освітлення, а також благоустрій та озеленення прилеглої території. Довжина нової вулиці, як вказано в техзавданні, складе орієнтовно 3,25 км. Проєкт, яким зокрема буде визначена кошторисна вартість будівництва, повинен бути розроблений підрядником до кінця 2025 року. Крім ТОВ “Дортранс” участь в тендері приймали ще три фірми – ТОВ “Інжинірингова компанія “Автомагістраль”, ТОВ “ІК Фортіс” та ТОВ “Держдорпроект”, пропозиція кожної з яких була вигідніші по ціні, однак замовник їх відхилив через “невідповідність тендерним вимогам”. Відмітимо, що різниця між найвигіднішою пропозицією в аукціоні та пропозицією ТОВ “Дортранс” становить 5,34 млн гривень. Вказана закупка потрапила в поле зору Держаудитслужби. На початку січня державні аудитори попросили КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", зокрема, пояснити, на підставі яких документів визначено очікувану вартість вказаної закупівлі. У відповідь замовник лише запевнив, що дотримувався відповідних Кошторисних норм України, відповідно до яких кошторисна вартість проєктних робіт визначена із співвідношення їх до вартості будівництва, яке в свою чергу визначено на підставі вартості об’єкту-аналогу (якого саме, не вказано). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, що розпорядження про будівництво вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва було затверджено Київською міськдержадміністрації (КМДА) більше року тому (розпорядження від 03.11.2021 року № 2277). Згідно з цим документом, столична влада планувала виконати проєктування будівництва в 2021-2022 роках, а все будівництво завершити до кінця 2025 року.  Читайте: Кличко распорядился проложить дорогу от проспекта Григоренко до конца городской черты Киева Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Дортранс” зареєстровано в 2003 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 18,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником є львів'янин Олександр Педан. За даними Clarity Project, до отримання описаного контракту з часу запровадження системи ProZorro (з серпня 2016 року) ТОВ “Дортранс” у публічних закупівлях не перемагало. Олександр Педан є власником та співвласником ще трьох компаній з різноплановим родом діяльності. Зокрема, він є одним із засновників громадської організації “Хостели Львова” та селянського (фермерського) господарства “Урожайне”. Останнім, до слова, також володіють численні члени його родини – Валентина, Денис, Алла та Олена Педани.  В 2016-2020 роках одним із засновників ТОВ “Дортранс” було МПП “Елтранс” (***), яке є активним учасником публічних закупівель – отримало 56 підрядів на 42,52 млн гривень. Найбільшим підрядником цієї компанії є столичне КП “Київпастранс”, яке віддало їй 30 замовлень майже на 38 млн гривень. Зокрема, на замовлення “Київпастрансу” “Елтранс” розробляло робочу документацію реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та проєкт будівництва трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції Київського метрополітену “Палац спорту” з заїздом на Вокзальну площу. Читайте: Реконструкция трамвайной линии с Троещины на Дарницкий ж/д вокзал два месяца велась без необходимой документации та В Киеве приблизились к строительству трамвайной линии от Старовокзальной до “Дворца спорта” КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" було створено Київрадою в 1998 році. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Статутний капітал – 2,9 млн гривень. З жовтня 2022 року це КП очолює Роман Лісневський. Протягом останніх п'яти років Роман Лісневський двічі керував цим КП в статусі виконуючого обов'язки В листопаді 2020 року він був позбавлений цього статусу через скандал із тендером на закупівлю елітного позашляховика. Нагадаємо, 17 листопада 2020 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" оголосило тендер на закупівлю за 1,5 млн гривень автомобіля Toyota Land Cruiser без погодження цієї закупки з профільним департаментом. Після розголосу цієї історії, мер Києва Віталій Кличко (на колажі ліворуч) заявив про звільнення Романа Лісневського та скасування тендеру. Нагадаємо, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" відоме як замовник будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги, які стало не лише скандальними, а й обросли кримінальними провадженнями. Читайте: Ответственных за строительство Подольского моста рекомендовали привлечь к ответственности и Дело на миллиард: как в Киеве строят Большую Окружную дорогу Сьогодні на цих об’єктах працює ТОВ “Еко-строй-трейд”, співпраця КП з яким неодноразово звертала на себе увагу правоохоронців. Так, у серпні 2018 року було відкрито кримінальне провадження №42018101020000145 за фактом можливої розтрати великих сум на будівництві Подільського мосту. Слідство припустило, що через відсутність контролю за виконанням робіт з боку КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" завищено їх вартість і вартість будівельних матеріалів. В рамках ще одного кримінального провадження (№ 12019000000000425) Нацполіція  встановлює, чи справді посадові особи КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" за попередньою змовою з підрядниками розкрали та заволоділи державними коштами під час будівництва Подільського мосту. Читайте: Строителей Подольско-Воскресенского моста будут “выводить на чистую воду” до 14 ноября 2021 года Також з квітня 2019 року поліція розслідує можливе заволодіння коштами під час будівництва Великої Окружної Дороги. Кримінальне провадження № 42019100000000293 відкрито через публікацію в сюжеті ТСН інформації про те, що під час будівництва цієї дороги у 2016 році посадові особи підрядників привласнили бюджетні кошти, через що столичній владі довелося суттєво збільшити бюджет. Читайте: Нацполиция расследует миллиардные махинации на строительстве Большой Окружной дороги У серпні та жовтні 2021 року прокуратура повідомила про підозру першому заступнику начальника КП “ДСДТС” та двом керівникам підрядних організацій у рамках кримінальних проваджень щодо розтрати коштів територіальної громади та службової недбалості під час будівництва Подільського мосту. КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі праворуч). Діяльністю зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року керує особисто Київський міський голова Віталій Кличко. * КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (код ЄДРПОУ: 05445267) ** ТОВ “Дортранс” (код ЄДРПОУ: 32308729) *** ПП “Елтранс”  (Код ЄДРПОУ: 22925885) Фото: колаж KВ КиївВлада

Минулої зими Київ опинився серед українських міст, що першими відчули ненависний подих війни. Столиця постала перед викликами такого рівня, з якими не стикалася влада міста з часів Другої світової війни. Чим жив і як діяв Київ у цей час, як владі вдалося налагодити роботу всіх служб попри воєнні дії, а також що відбувалося у сесійній залі, “КиївВладі” розповів секретар Київської міської ради, депутат КМР від партії УДАР Віталія Кличка, обраний по Шевченківському району та заступник Київського міського голови Віталія Кличка Володимир Бондаренко. KВ: Яким 2022 рік був особисто для Вас, для Київської міської ради? Володимир Бондаренко: Важким. Дуже важким, тому що входили в рік з певними надіями й планами, в тому числі досить перспективними. У 2021 році Київрада працювала не тільки над цільовими програмами, а й над інструментами прямої демократії, запустили ряд молодіжних програм, і 24 лютого  фактично став днем обнулення всіх планів і переходу у режим оперативної реакції й вирівнювання ситуації до рівня хоча б початку року. Були відкинуті всі довоєнні пріоритети, повністю змінено структуру практично всіх міських цільових програм. І, власне, повністю змінено структуру бюджету, де, найголовнішою програмою визначено програму “Захисник Києва”: на це спрямовано більше 1 млрд грн. Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: Чи було місто готове до війни? Володимир Бондаренко: Не можна зараз сказати, що всі розуміли, що буде війна. Це як з наступом з боку Білорусі: підсвідомо ми розуміли, що він буде, але строки, масштаби… І саме через це відповідно не розуміли, як і куди слід спрямувати зусилля, щоб убезпечити громадян. Упевнений, навіть Андрій Крищенко (ред. заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень), який проходив війну і є бойовим офіцером, не був повністю готовий, хоча він мав глибше розуміння ситуації. Скажу більше: жодна з місцевих рад не була готова до режиму такої роботи. Я думаю, що не була готова жодна з ланок управління, ані на рівні держави, ані на рівні міста, -  ніхто не жив в умовах повномасштабної війни. 23 лютого Київрада зібралась на позачергове засідання. Це – перший день, коли з наших столів зникли будь-які партійні прапори. На їхньому місці з’явилися прапори України. Ми зібрались аби ухвалити процедуру, за якою ми будемо працювати, коли в нас буде режим надзвичайної ситуації. Ми навіть не могли уявити, що за 24 години виявиться, що всіх цих напрацьованих раніше процедур недостатньо, і нам потрібно буде шукати нові, зокрема, для дистанційного обговорення рішень і засідань комісій. Але саме 23 лютого було ухвалено рішення, яке буде допомагати нам фінансувати тероборону столиці. А на території Києва дві бригади, і їх треба було оснащувати: починаючи від повсякденного дріб’язку, завершуючи формою та транспортом. Перші оборонні рубежі в Києві формувались з комунальної техніки, з тих матеріалів, які ми змогли отримати, а вже потім оплатити. Той же “Епіцентр” відкрив магазини, куди приїжджали військові і брали необхідне. Над цим переважно й працювали від 23 лютого. І ці рішення були оперативно ухвалені. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Перше коригування бюджету в нас було здійснене дистанційно, далі вже, коли Київрада 17 березня зібралась на очне засідання, ми ці рішення підтверджували. Зараз, згадуючи, розуміємо, що більшість цих рішень були своєчасні та зіграли важливу роль в обороні Києва. KВ: Чи існує зараз єдиний вектор роботи Київради і чи є місце політичному протистоянню? Володимир Бондаренко: Вектор єдиний існує і міський голова Віталій Кличко та я про це нагадуємо усім, хто починає забувати, що в країні йде війна. Чим далі війська від Києва, тим більше в цій залі буде політики, адже більше політики з’являється на рівні загальнодержавному. Перші засідання Київради в умовах війни проходили максимум за півгодини. За півгодини Київрада могла ухвалити більше 10 рішень, без обговорень. Бо всі розуміли що російська армія знаходиться в безпосередній близькості до Києва, тривають постійні обстріли, ні до чого політичні баталії. Наразі не виключається новий наступ з боку Білорусі. Це значить, що столиця дуже швидко може перетворитись на прифронтове місто. Я вірю, що наші збройні сили зараз більш готові чинити спротив, однак ми все одно маємо бути готовими. Проте, чим  менша безпосередня загроза, тим більше партії впливають на своїх місцевих депутатів. KВ: В чому цей вплив? Володимир Бондаренко: Яскравої поляризації, як було раніше, я не спостерігаю, але партії все частіше конкурують, наприклад, “патріотизмом”. Одна фракція перебиває іншу із рішенням про заборону “московського патріархату”, різні депутати об'єднуються та перебивають інших стосовно правок до цільових програм. Політика починає поступово з’являтись, і чим більше буде з’являтись умовна “безпечність”, тим більше політичні сили на загальнодержавному й місцевому рівні будуть думати про пошук свого виборця. Бо ми чудово розуміємо, що структура міста змінилась, змінилась електоральна структура з точки зору потреби людей. Основний напрямок буде соціальне забезпечення і соціальна допомога, й політика для виборців відіграватиме меншу роль. Але вона буде, так або інакше, бо електоральний кістяк є в кожної політичної сили. KВ: Про що непримиримі політичні опоненти домовилися вже? Володимир Бондаренко: Наприклад, великий резонанс викликали наші кроки убезпечити пасажирів громадського транспорту. Критикували і наше рішення зупиняти транспорт під час тривог і пропозицію встановити укриття на зупинках транспорту. Але ця критика припинилася після того, як уламок ракети впав на перехресті вулиці Володимирської і бульвару Тараса Шевченка. До цього кияни не візуалізовували масштаб можливих жертв. Єдине, перед тим, як прийняти рішення про встановлення укриттів, кожен з нас має собі відповісти: який має бути тип цього укриття, від чого воно має захищати? Можливо, це має бути те, що захищає від уламків. Те, що може захистити від прямого попадання – напевно, таких споруд дуже небагато. Скільки їх має бути, де вони мають бути, заглиблені, або ні, скільки людей вони мають вміщувати. Це була ініціатива низки депутатів, і за цим же столом ми домовлялись, що спочатку схвалюємо організаційні рішення, а потім переходимо до практичної складової. Таку конкуренцію патріотизму ми можемо назвати якісною, бо вона йде на користь місту й є конструктивною. Чи може це змінитись? Може. Політики в нас живуть від виборів до виборів, й тому, ближче до них, в сесійній залі з’являтиметься все більше суперечок про щось дуже гарне й розумне, але не завжди реальне. Навряд чи я назву якусь політичну силу, яка завжди чудово комунікує із людьми, але будь-яка комунікаційна політика була спрямована на мирне життя. А тут, коли треба оперативно ухвалити важливе, але непопулярне рішення, яке дозволить відвернути певні негативні наслідки, ти не завжди можеш встигнути його прокомунікувати, з’являється купа теорій змов і незадоволення. Як зі світлом: якщо в мене нема світла 4 години, а в сусіда є, то винні всі. Але головне, щоб ми не забували, хто насправді в цьому винен. KВ: Чи були депутати, які покинули Україну через війну та чи вплинуло це на ситуацію в місті? Володимир Бондаренко: Є депутати, які з 24 лютого або один раз були на засіданні ради, або їх не було зовсім. Різні ситуації. Як правило, це жінки. Хтось дійсно вивіз дитину, хтось поїхав сам, хтось приїжджає на засідання й перебуває на Заході країни. Депутат КМР – це така людина, яка на початку входження до своїх повноважень дає присягу. Вона не військова, хоча в нас одразу після 24 лютого 25 депутатів пішли на службу до ЗСУ і 17 з них зараз продовжують її. Але ця депутатська присяга – це усвідомлений вибір людини, де вона розуміє, що буде виконувати свої повноваження навіть у таких умовах. Напередодні першого воєнного засідання 17 березня всі казали, що ми не зберемо кворум. Зібрали. Боялися? Звичайно певний страх був присутній, бо ворог поруч, диверсійні групи прориваються в місто, політики є ціллю окупантів, але прийшли і голосували, розуміючи, що ці рішення є важливими. Що робити з тими депутатами яких немає в Україні і вони не планують повертатись або повернуться після війни? Це питання власне до політичних сил і їх виборців. Я розумію, що цьому скликанню не позаздриш: ковід, війна, жахлива економічна ситуація, яка буде далі. Фактично, надзвичайна ситуація в енергетиці. Це все має отримати реакцію представницького органу: конкретні рішення, цільові програми, бюджет. Навіть земельну ділянку під потреби оборони без сесії не відведеш. Зараз у нас на сесіях точно є 78-80 людей, загалом реєструється близько 90. На керованість воно не впливає, випадки одиничні. Певний аналіз буде зроблений, ми відкрили дані, і я думаю, що виборці оцінюватимуть це на наступних виборах. Для них буде два наріжних камені: що ти робив під час війни й що будеш робити потім. В нас буде вкрай важка економічна ситуація. Аналізуючи для себе загальноукраїнські вибори, я пам’ятаю, що ми проходили три умовні типи виборів. Спочатку це були вибори обіцянок. Потім фактично “вибори гречки”. А з року 2012-го ми вийшли на вибори програм, конкуренцію не гасел, а ідей й їх реалізацій. Дай Боже, щоб ми зараз не повернулись до “виборів гречки”. Надскладна ситуація в економіці столиці, плюс титанічна робота з соціального захисту населення, все це кардинально змінить структуру виборців. Сподіваємось, що вибори пройдуть в планові строки, але якщо ми все ж таки повернемось до “виборів гречки”, я боюсь за наступну каденцію Київради. Ми не можемо зараз прогнозувати, що це буде, але віримо в наших виборців.  KВ: Які основні виклики стоять перед Київрадою у 2023 році?  Володимир Бондаренко: Ані загалом війна, ані кількість переселенців, ані кількість мігрантів, ані ситуація в енергетиці не сприяє тому, що дохід людей і господарств зростатиме. Він буде планомірно знижуватись, в нас є певний рівень інфляції, і ця тенденція збережеться наступного року. В нас є перебої зі світлом, і страждає бізнес, зараз ми маємо близько 20% скорочення малого бізнесу. Це виклик для КМР на наступний рік, мають бути якісні програми кредитування. Поки ми працюємо над тим, як втілити це в умовах війни, бо є обмеження на фінансування, але такі програми точно мають бути. Вони запобігатимуть не тільки втраті робочих місць і податків, це зможе зупинити негативну тенденцію у розвитку міста. Разом з тим, щоб ви розуміли масштаби проблеми, ми за минулий рік втратили третину з податкових надходжень. Це більше, ніж під час ковідних обмежень. KВ: Який соціальний захист забезпечує Київрада для сімей загиблих та як допомагає тим, хто втратив житло через російські обстріли? Володимир Бондаренко: Для нас стала пріоритетом відбудова житла, там де можна його відбудувати. Поки люди не мають житла, вони поселені в міський резервний фонд. Іноді це номери в готелях, але більшість обрали для себе перебування в родичів. Дуже велика робота з точки зору соціального захисту – це матеріальна допомога. Ми з вами повертаємось в 2014 рік, коли другою за фінансовим забезпеченням була програма “Турбота”. Зараз перша це “Захисник Києва” і друга – “Турбота”. В нас додалось 240 тисяч переселених осіб, а з ними нові виклики, які треба вирішувати. Окрім переселенців додалося роботи і на інших соціальних напрямках. Наприклад, треба робити доплати тим бюджетникам, які залучені до роботи пунктів обігріву. В нас насправді унікальна ситуація: якщо ми візьмемо будь-які нормативи, що таке “Пункт Незламності”? Це така штука, яка має відкритись якщо в тебе 24 години немає світла. В людей немає світла 4 години, вони вже йдуть до пункту обігріву. Я живу в таких само умовах, але точно розумію, що відсутність світла у 4 години – це ще не завдання діяльності пункту обігріву. Сутність пункту обігріву – це допомога, коли у деяких мікрорайонах немає світла або тепла  тривалий час. На волонтерських засадах ми не витягнемо, будуть муніципальні доплати, запропоновані міським головою Віталієм Кличком. Доплати для працівників культури і освіти, там, де розміщені ці пункти, бо більшість з них розташована у школах або бібліотеках. Зараз ці пункти будуть розміщені майже у всіх великих закладах культури. На наступний рік за поданням Віталія Кличка вже ухвалена концепція й програма підтримки учасників бойових дій. Якщо нічого не зміниться, ми очікуємо навесні першу ротацію. Обсяг великий і точно перевищує першу ротацію учасників бойових дій АТО. Це пільги й підтримка самих учасників та сімей загиблих. Про це важко говорити, бо в реальності ми не розуміємо, з чим ми зіткнемося наступного року, яка буде кількість демобілізованих. Є шалена потреба в соціальній реабілітації й частковому працевлаштуванні, можливо навіть й переорієнтації. Якщо цього року ми вирівнювали ситуацію, то наступний я буду порівнювати з 2015-2016 роком, коли ми відпрацьовували унікальну по країні систему підтримки наших захисників і захисниць. Близько 300 мільйонів гривень буде виділено на програму підтримки. Там дуже багато прямих грошових виплат, певних негрошових пільг, які будуть компенсуватись за рахунок міського бюджету. Наприклад, якщо це безкоштовний проїзд у громадському транспорті, то хтось все ж таки має компенсувати метрополітену або “Київпастрансу” його прямі витрати. KВ: А якщо відійти від соціальної складової, то які ще можна назвати пріоритетні статті витрат? Володимир Бондаренко: Почну з того, що капітальні видатки, окрім відбудови житла сьогодні не фінансуються. Зараз діє відповідна постанова уряду, яка регулює діяльність казначейства в особливий період. Там визначено умовно 3 кошики: оборонний, підтримка життєдіяльності та капітальні видатки. На сьогодні в Києві було зупинено усі об’єкти капітального будівництва. На 2023 рік ситуація по цьому напрямку фінансування навряд зміниться. Але це не означає, що все зупиниться повністю. Ми розуміємо що поточний ремонт доріг потрібен, поточний ремонт житла буде також потрібен. Зараз якраз постанова Кабміну віднесла ремонт доріг до другого кошику, тому сподіваємось що ми зможемо його фінансувати. Сподіваємося віднайти кошти і на ремонт ліфтів у житловому фонді. Адже внаслідок складної ситуації зі світлом вони виходять з ладу. Також маємо навести лад з лікарнями. Візьмемо, до прикладу, лікарню швидкої допомоги, там був початий процес реконструкції, і відповідно, зупинився на певному етапі. Треба відновлювати процес реконструкції. Зараз ми обрали декілька медичних об’єктів де за наявності фінансування будемо виконувати роботи. Над цим працює уся міська команда. Робити будемо поки що за рахунок підрядних організацій, класти, грубо кажучи, платіжки в казначейство і чекати оплату. Іншого варіанту в нас немає, не може бути медична установа, де половина стін пофарбована, а половина ні. Ковід нікуди не зник, Київським лікарням треба готуватись до прийому нових пацієнтів у зимовий час, медики б’ють тривогу про нову хвилю епідемії з Китаю. Також в нас є ряд планових госпіталізацій, які нікуди не зникають. В нас є наші військові, і їх місце розташування також не обмежується військовим госпіталем. Тому на медицину буде зроблено додатковий ухил у 2023 році. KВ: А як щодо облаштування сховищ? Володимир Бондаренко: Це є пріоритетом. Правда, дуже багато хейту з точки зору підготовки укриттів у навчальних закладах. Нарікають на відсутність каналізації, наприклад. Мало людей розуміють, що таке провести каналізацію туди, де її ніколи не було. Що це проект, це кошти, яких немає, бо знову ж таки, капітальні видатки не фінансуються. Те, що ми можемо робити з точки зору поточного ремонту, ми будемо робити. З 90-х років на підготовку сховищ ніхто не звертав уваги, ніхто не міг подумати, що це колись буде потрібно. За неповних 6 місяців, бо запустити роботи можливо було тільки з травня, важко привести до ідеалу все те, що не приводилось за всі часи незалежності, і люди мають це розуміти. Поступово укриття будуть зроблені, а необхідні умови для перебування дітей звичайно дотримуються. KВ: З початку війни Київрада перейшла до більш закритого режиму роботу, зникли прямі трансляції, закрито доступ до системи обліку публічної інформації. Чи планує Київрада повернути це назад? Володимир Бондаренко: Починаючи з вересня ми виклали усі записи які були, документи комісій, поіменні голосування. Зараз це також робимо, але через добу після завершення засідання. Публікуємо усі проекти рішень, які є, і навіть ті, до яких ми би мали обмежити доступ. Якщо ми візьмемо перелік інформації, яка має бути віднесена до службової в умовах воєнного стану, то ми маємо обмежити доступ до великої частини даних. Коли я такий проект рішення подав, а це мій прямий обов’язок і відповідальність, у тому числі кримінальна, одразу почалась критика. Поки що ми відклали прийняття цього рішення. Швидше за все, ухвалимо його у лютому у більш скороченому варіанті. Але ми точно розуміємо, що до певної інформації ми маємо закрити доступ, особливо якщо ворог наближатиметься до Києва. Це навіть не безпека депутатів, в нас є низка військових об’єктів, об’єкти промисловості, система освіти, охорони здоров’я, які не мають бути доступними будь-кому. Це питання, від яких реально залежить безпека всього міста. Навіть у 21 столітті ми можемо побачити, що росія не може відмовитись від коригувальників вогню, це технічно неможливо для них. Якщо ми з вами викладемо все у відкритий доступ, зашкодимо самі собі. Між обмеженням права доступу до інформації і суспільною безпекою ми будемо шукати компроміс. Загальні відомості будуть доступні, результати голосувань також, але деяка інформація буде обмежена. І я готовий брати відповідальність за ці обмеження на себе. KВ: На сайті міськради вже деякий час немає інформації про фракцію ОПЗЖ. Що з членами цієї фракції? Вони працюють як і раніше, як позафракційні? Володимир Бондаренко: З 24 лютого ОПЗЖ як фракція припинила існування, частина депутатів сформувала групу “Платформа за життя і за мир”, більшість з них продовжують працювати. Й при тому досить нормально. Михайло Наконечний (ред. уповноважений представник фракції “ОПЗЖ” в Київраді) у офіцерському званні проходить службу в ЗСУ. Є декілька депутатів, яких немає на засіданнях ради, вони повідомляють про свою відсутність у зв’язку з сімейними обставинами. Є ряд колег, які приїздять на засідання із фронту. Поки на законодавчому рівні ця ситуація не буде вирішена, в місцевих рад немає жодних повноважень врегулювати це питання. Антиукраїнської діяльності з їхнього боку наразі точно немає. Більше того, деякі люди дуже змінились. Усвідомлення того, що уся теорія, яку колись просували на рівні партійного бренду, наративи про “братські народи” – неправда, приходить, коли тобі доводиться сидіти у бомбосховищі. Вся теорія про “звільнення” і “руку допомоги” завершується, коли тобі через будинок пролітає ракета. Врешті-решт, коли ти сидиш в холодній квартирі і тобі доводиться пішки підніматись вгору. Не буду говорити, відкрило це очі чи ні, але деякі люди дуже змінились. Мені подобається, що наразі немає жодної політичної риторики. Але треба розуміти, що місцева влада і парламент це різні речі – тут вони були менш “політичні”. Читайте: Обраний від забороненої ОПЗЖ депутат Київради Наконечний порадив киянам забиратися з міста KВ: Чи ведеться зараз розмова про повернення районних рад у Києві?  Володимир Бондаренко: В умовах воєнного стану проведення виборів неможливе, тому зараз питання не актуальне. Для цього спочатку треба здобути перемогу України у війні та завершити воєнний стан. Щодо районних рад, останній рік про це розмови не йшло, не до того. Система управління в умовах війни і в умовах миру кардинально відрізняється, бо тут необхідна єдина керованість. І в умовах війни я прихильник централізованої системи управління. В умовах миру повернення до питання районних рад можливе. Але головне – питання їхніх повноважень. Якщо ми хочемо повернутись до часу, коли наприклад Деснянська райрада Києва могла виділити за одне засідання під сотню земельних ділянок під кіоски там де їй заманеться, то такі райради нам не потрібні. Якщо ці ради будуть опікуватись проблемами людей, благоустроєм, освітою, то це вже інша розмова. Треба працювати над повноваженнями. Питання у кількості депутатів, не вважаю, що району, навіть там, де проживає 200 тисяч людей, треба 60 депутатів. Їм нема чого там робити просто фізично. Максимум це 20-25 депутатів. Має бути чиста мажоритарка, бо навіть змішана система на рівні районів не буде працювати. Точно треба відходити від історії з районними державними адміністраціями, як моделями управління на території громади. Тобі треба сніг прибирати, і ти розумієш, що повинен доручити це начебто районній адміністрації, але ти навіть керівника туди не призначаєш й догану йому дати не можеш. Це точно праця марна. Протистояння районів в місті і самого міста точно не призводить ані до керованості, ані до того, що в районах почнуть краще прибирати сніг. Тому в даному випадку система управління районами має бути змінена на самоврядну. KВ: Чи є доцільним запровадження військових адміністрацій?  Володимир Бондаренко: Повторюсь, я є прихильником централізованої системи управління в умовах війни. Ми бачимо певні моменти, де на військові адміністрації намагаються накласти додаткові повноваження і зробити з них такі-собі військово-цивільні адміністрації. І це можливо десь працює, але тільки на рівні деяких областей. Поки у Києві, який є однією територіальною громадою, адміністрування військових і цивільних питань розділено: голова ВА відповідає за оборону, Київський міський голова відповідає за життєдіяльність міста. Є багато голосів які виступають за відмову від такого підходу. Якщо прихильники таких ідей переможуть – це буде спробою позбавити столицю місцевого самоврядування, що точно погано для Києва і його мешканців. Поки що ці спроби припинились, але це завжди може змінитись. KВ: Чого очікувати киянам в 2023 році та що ви киянам побажаєте? Володимир Бондаренко: Побажати хочеться перемоги. Чого чекати? Це був важкий рік, і 2023 буде не менш важким, але, незважаючи на все, ми будемо збиратись, працювати і намагатися отут, на місцях, наближати нашу перемогу. Головне не знесилитись морально і максимізувати свої зусилля для того, щоб усі ці різні території міста, з різними потребами і різним населенням, працювали як єдиний організм, як годинник. Місто дуже легко порівняти з великим годинником, де є надскладний механізм функціонування, і оці “філіали офісу простих рішень” які іноді випливають у фейсбуці, вони точно далекі від розуміння цього механізму. Бо щоб почала крутитись одна частина, повинні крутитись інші п’ять. Ось ми і будемо робити все від себе залежне, щоби весь механізм працював. Читайте: Дійшли руки: в Києві замовили ремонт бази з підготовки Сил муніципальної безпеки та тероборони Фото: Євген Лоюк КиївВлада

Департамент регіонального розвитку Київщини (ДРР КОВА) визначився з компаніями, які протягом року майже за 780 млн гривень утримуватимуть в експлуатаційному стані обласні автодороги місцевого значення. Обслуговування половини доріг довірили ТОВ “Спец Комплект Постач”, яке протягом останніх п'яти років було незмінним підрядником по наданню цих послуг хоча і отримувало численні нарікання на свою роботу. Утриманням другої половини доріг області займатиметься ПП “Автомагістраль”, що належить екс-начальнику Служби автомобільних доріг у Київській області Миколі Скоростецькому. Конкуренцію цим фірмам в тендерах склало пов'язане з мером Одеси Геннадієм Трухановим ТОВ “Ростдорстрой”, якому перемогу не віддали, незважаючи на те, що воно запропонувало більш вигідну ціну. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 30 грудня 2022 року ДРР КОВА * уклав два договори на надання послуг з експлуатаційного утримання протягом 2023 року автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Київській області. Загальна ціна двох договорів склала 779,85 млн гривень. Перший договір ціною 410,13 млн гривень підписали з ТОВ “Спец Комплект Постач” ** на утримання 3289,4 км доріг (2147,7 км обласних та 1141,7 км районних), другий ціною 369,72 млн гривень – з ПП “Автомагістраль” *** на утримання 3037,1 км доріг (1983,2 обласних та 1053,9 км районних). Обидва договори передбачають експлуатаційне утримання підрядниками, крім автодоріг загального користування місцевого значення, також технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень. Крім цього підрядники повинні будуть виконувати приписи уповноважених органів Нацполіції щодо стану доріг, а також ліквідовувати наслідки дорожньо-транспортних пригод, стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій. Закупівлю було розділено на два лоти, пропозиції для участі в яких подавали одні і ті ж компанії: ТОВ “Спец Комплект Постач”, ПП “Автомагістраль” та ТОВ “Ростдорстрой”****. Пропозиції “Ростдорстроя” в обох лотах були вигідніші по ціні, однак їх відхилили через ненадання “договірної ціни з локальним кошторисом та розрахунками з обов'язковим дотриманням видів і обсягів робіт”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Нагадаємо, щонайменше з лютого 2018 року послуги з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення Київщини на замовлення ДРР Київської облдержадміністрації (КОДА) надавало виключно ТОВ “Спец Комплект Постач”. За утримання 6375,5 км доріг області протягом 2018 року йому було заплачено 410,49 млн гривень (договори від 9.02.2018 року на 310,25 млн гривень та 4.09.2018 року на 100,25 млн гривень ). 3 грудня 2018 року між ДРР та ТОВ “Спец комплект постач” був укладений черговий договір на експлуатаційне утримання доріг Київщини, ціна якого склала вже 804,28 млн гривень. За умовами договору, підрядник повинен був утримувати 6375,5 км доріг протягом 2019-2021 років. Після укладення вказаного договору у підрядника повідомили про закупівлю техніки й розширення штату співробітників для посилення місцевих підрозділів компанії, які б мали забезпечити проведення робіт належної якості. В кінці 2021 року договір на 804,28 млн гривень був закритий як повністю виконаний, а підрядник отримав всю оплату по ньому. Тобто, у ДРР на кінець 2021 року начебто не виникло жодних нарікань на підрядника стосовно надання ним послуг з утримання доріг області в належному стані. Однак 20 грудня 2021 року ДРР уклав з вказаним ТОВ ще один договір ціною 399,48 млн гривень на утримання 6379,9 км доріг протягом всього 2022 року. Вказаний договір уклали без аукціону, по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це, зокрема, виникненням станом на кінець минулого року (коли попередній договір був закритий без зауважень) необхідності в ліквідації на дорогах масової ямковості, через які до КОДА надходили численні скарги громадян та приписи Нацполіції. Читайте: Чиновники і дороги: Влада Київщини не втомлюється сплачувати мільйони гривень улюбленому підряднику усіх голів ОДА Як бачимо, цьогоріч послуги з експлуатаційного утримання автодоріг місцевого значення у Київській області, у порівнянні з минулим роком, подорожчали майже вдвічі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Спец комплект постач” зареєстровано у місті Вишневе Київської області в 2013 році. З літа 2020 року має реєстрацію в селі Чайки Бучанського району Київщини. Статутний капітал складає 687,66 тис. гривень. Засновниками та кінцевими бенефіціарами є Сергій Дяченко (директор) та Максим Шиян. До слова, один із співробітників ТОВ “Спец комплект постач” Віктор Літовченко є чоловіком старости села Мала Вільшанка Обухівського району Людмили Літовченко, про що вона вказала в своїй декларації за 2020 рік. Читайте: Вони пройшли: депутати ради Обухівської громади За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Спец комплект постач” уклало 165 договорів на загальну суму 5,63 млрд гривень. Найбільшим замовником є ДРР КОДА, з яким було підписано 58 договорів на суму в 3,11 млрд гривень. Відмітимо, що станом на лютий 2018 року, коли ДРР довірив ТОВ “Спец комплект постач” експлуатаційне утримання доріг області за 310,24 млн гривень, ця компанія мала мізерний досвід перемог в публічних закупках. На той час вона отримала всього три підряди в результаті тендерів, з яких лише один стосувався дорожніх робіт. Так, в 2016 році АТ "Укргазвидобування" за 1,59 млн гривень замовило у ТОВ  “Спец комплект постач” роликові концентратори, в 2017 році ДСП “Чорнобильська АЕС” за 777,02 тис. гривент радіатори до компресорів, а ДРР КОВА за 1,42 млн гривень капремонт дороги в смт Бабинці. Після звільнення Київщини від рашистів ТОВ "Спец Комплект Постач" за замовленням “Укравтодору” займалося розчисткою доріг та вулиць області. ТОВ “Спец комплект постач” фігурує в декількох кримінальних провадженнях, предметом розслідування одного з яких є договори цієї компанії з ДРР (провадження від 21.08.2019 року № 42019100000000518). За матеріалами справи, в 2017-2019 роках ДРР уклав з рядом підрядників, серед яких ТОВ “Спец комплект постач”, договори на ремонт асфальтобетонного покриття доріг загального користування місцевого значення, які виконувалися з технічними порушеннями, що призвело до розкрадання бюджетних коштів. Раніше KВ повідомляла, що жителі Київщини неодноразово скаржилися на результат проведених робіт ТОВ “Спец комплект постач”, поширюючи в мережі фотографії ремонту доріг сумнівної якості. Зокрема, в червні 2020 року жителі Згурівського району повідомляли, що на свіжовідремонтованій дорозі між Новою Олександрівкою та Згурівкою утворилися ями, через які на автомобілях буквально на ходу відвалювалися колеса. Мешканці помітили, що дорожники навіть не засипали асфальт в усі латки які вирізали, що тільки збільшувало кількість ям на дорогах. Тим же літом мешканці села Аркадіївка Згурівщини заявляли, що після ремонту дороги виглядали гіршими, ніж до нього. Вони направляли відповідні скарги до Служби автошляхів Київської області та КОДА. Читайте: Жители села Аркадиевка в шоке от ремонта дороги ООО “Спец Комплект Постач” (фото) ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз має реєстрацію в селі Синяк Вишгородського району. Статутний капітал – 14 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький, який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області. ПП “Автомагістраль” є фігурантом декількох кримінальних проваджень. Зокрема, ця компанія разом з КК "Київавтодор" та КП "ШЕУ" всіх районів столиці підозрюються (провадження №12017000000001327) у присвоєнні бюджетних коштів в особливо великих розмірах при нанесенні в столиці дорожньої розмітки. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 691 договір на 15,38 млрд гривень. Серед найбільших замовників – Служба автомобільних доріг у Київській області, ДРР КОВА, а також столичне КП “Київавтошляхміст” та районні Києва шляхово-експлуатаційні управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них. Раніше KВ повідомляла, що у вересні 2022 року ПП "Автомагістраль" без конкурсу отримало від ДРР КОВА замовлення на проведення капремонту пошкоджених війною мостів через річки Трубіж (ціна договору 19,37 млн гривень) та Недра (ціна договору – 29,81 млн гривень). Читайте: Компанії близькі до екс-керівника Київоблавтодору та нардепа-регіонала отримають 50 млн гривень на ремонт мостів через Трубіж ТОВ “Ростдорстрой” зареєстровано в 2005 році в Одесі. Статутний фонд – 5,13 млн гривень. Кінцеві бенефіціарні власники – Євген Коновалов і Юрій Шумахер. Засновник – ТОВ "ЮТТЕМА АУ ГмбХ" (Австрія), директор – Олексій Андрюшин. ТОВ “Ростдорстрой” входить до однойменної групи Юрія Шумахера і Євгена Коновалова. Компанії групи займаються будівництвом доріг і автомагістралей. Основні активи групи – ТОВ “Ростдорстрой” і ПП “Київдорстрой”. Шумахер і Коновалов також є співвласниками компаній, що працюють у сфері нерухомості та транспорту. Юрій Шумахер – депутат Одеської міської ради, член фракції "Довіряй справам", яка представляє партію мера Одеси Геннадія Труханова. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ "Ростдорстрой" уклало 513 договорів на суму 67 млрд гривень. Найбільші замовники – облавтодори, в тому числі Київської області. Читайте: Мэрское братство: Администрация Кличко отдает миллиарды компании, которую связывают с мэром Одессы Трухановым Департамент регіонального розвитку КОВА очолює Алла Бондар. * Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ: 21467647) ** ТОВ “Спец Комплект Постач” (код ЄДРПОУ: 38680240) *** ПП “Автомагістраль” (код ЄДРПОУ: 31481658) **** ТОВ “Ростдорстрой” (код ЄДРПОУ: 33658865) Фото: колаж KВ КиївВлада