У Києві правоохоронці викрили та повідомили про підозру сімом учасникам злочинної групи, які організували діяльність 4-х нарколабораторій з виготовлення амфетаміну і прекурсору. Облаштовані в квартирах лабораторії “видавали” щомісяця до 40 кг амфетаміну, що забезпечувало фігурантам стабільний дохід у розмірі понад 16 млн гривень. Збували “товар” спільники на території України та сусідніх країн. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленнями, у квартирах на Київщині спільники облаштували чотири нарколабораторії, потужності яких дозволяли виготовляти понад 50 кг прекурсорів на місяц. З них в подальшому зловмисники виготовляли 40 кг амфетаміну, що забезпечувало фігурантам стабільний дохід у розмірі понад 16 млн гривень на місяць. Склад для прекурсорів було обладнано на роботі учасника групи, який працював на одному зі столичних ринків. Збували заборонені речовини фігуранти на території України та сусідніх країн. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається що правоохоронці провели 23 одночасні обшуки у приміщеннях нарколабораторій, складу, помешканнях фігурантів та автомобілях. “В ході обшуків вилучено майже 400 л нітроетану (з якого можна було б синтезувати близько 300 кг амфетаміну), 25 кг різноманітних прекурсорів, більше 3 тисяч пігулок МДМА, 430 г амфетаміну, 205 г канабісу, лабораторне обладнання, зброю та набої, два автомобілі, які фігуранти використовували у своїй злочинній діяльності”, – йдеться в повідомленні. За даними правоохоронців, орієнтовна вартість вилучених заборонених речовин може становити 122 мільйони гривень. За незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут наркотичних засобів, психотропних речовин сімом учасникам злочинної групи, повідомлено про підозру  (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України). Нагадаємо, у Києві правоохоронці ліквідували міжрегіональний канал наркозбуту та припинили роботу двох телеграм-каналів з продажу психотропів. "Бізнес" налагодили четверо мешканців столиці, збуваючи щомісяця шляхом закладок та розсилкою поштовими сервісами близько двох кілограмів психотропів. У ході обшуків було вилучено "товар", вартість якого за цінами “чорного ринку” перевищує 3,5 млн гривень. Читайте: СБУ затримала в Києві та Запоріжжі лідерів банди, які продавали наркотики в Євросоюзі (фото) Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

На Іванківщині розгорівся земельний скандал. Депкорпус Іванківської селищної ради збирався передати 20 гектарів лісових насаджень у комунальну власність підприємству “Іванківське лісопаркове господарство”, але виявилось, що ними вже користується  ДП “Київоблагроліс”. Тепер справу розслідує ДБР, а місцеве самоврядування скаржиться на тиск з боку правоохоронців й наголошує, що ДП “Київагроліс” не має правовстановлюючих документів на землі й вже 6 років не сплачує податків за користування лісами. Про це, як передає KВ, йдеться у зверненні депутатського корпусу Іванківської селищної ради до Президента України, Генерального прокурора України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “До державних актів на право постійного користування землею колективних сільськогосподарських підприємств, що вели свою господарську діяльність на території сільських рад Іванківського району та увійшли до складу Іванківської селищної територіальної громади входять земельні ділянки, на яких працівники колгоспів висаджували дерева для господарських потреб…Не зважаючи на відсутність документів, що підтверджують право власності/користування земельними ділянками, ДП “Київоблагроліс” у вересні 2022 року затвердило матеріали лісовпорядкування на території Іванківської селищної ради, площею 20 500 га”, – йдеться у зверненні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутат Іванківської селищної ради Олег Береговий у розмові KВ розповів, що слідчі вилучили документи селищної ради стосовно вказаних земель та проводили обшуки у комунальному підприємстві “Іванківське лісопаркове господарство”. Землі нібито не були надані в користування взагалі нікому, а так як знаходяться на території громади, на думку депкорпусу, мають належати громаді.  Крім цього, депутат додає, що ДП “Київагроліс” останні 6 років не сплачував податки за користування цими лісовими ресурсами. “Найголовніше, що описано у зверненні, — це відсутність правовстановлюючих документів. Тобто, грубо кажучи, ті, хто раніше був при владі, годуючи певні правоохоронні органи, всі роки незалежності України вважали, що можуть управляти землями на території нашої громади, які нікому не надані в користування. Вони, з одного боку, декларують, що ці землі їхні, але з іншого боку, 20 тисяч гектарів з 36 знаходяться на території нашої громади. З 2018 року державні лісогосподарські спеціалізовані підприємства мають платити не тільки орендну за користування лісовими ресурсами, а ще й земельний податок за землю, на яких розташовані ці ресурси. Тобто, за 20 тисяч гектарів, 6 років, “Київоболгароліс” в бюджет Іванківської селищної ради за землю не платить ні копійки. Я вважаю, що вони умисно ухиляються від сплати податків”, – коментує Береговий. Як раніше писала KВ, наприкінці січня 2024 року в Іванківській громаді, що на Київщині, зібрали першу “іванківську ластівку” – безпілотний літальний апарат типу “камікадзе”, який вдалося виготовити зусиллями й коштами місцевих мешканців. Вже зараз, у березні, десятки іванківських FPV дронів виконали свої завдання на лінії зіткнення з російським агресором.  Читайте: Виробництво FPV дронів має стати національною ідеєю, поки це не зробила росія, – засновник проєкту “Іванківські ластівки” Береговий Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Кабмін оголосив тендер на закупівлю подарункових годинників. Уряду потрібно півтори сотні наручних чоловічих та жіночих годинників. Сувенірно-представницька продукція оцінена урядом у 350 тис. гривень; скільки реально піде грошей на виробництво – покажуть відкриті торги. Про це KВ дізналася з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України готовий заплатити 350 тис. гривень за 100 чоловічих та 48 жіночих подарункових годинників. Згідно тендерної документації, годинники повинні мати японський кварцовий механізм з центральною секундною стрілкою та функцією числа місяця календаря, латунний корпус, стійке до подряпин мінеральне скло та нержавіючу задню кришку; містити логотип державного герба й напис на циферблаті “Від Прем’єр-Міністра”. Відкриті торги призначені на 8 квітня 2024 року; сувенірно-представницька продукція потрібна уряду до кінця вересня. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Дивіться, що цікавого публічно закуповували у столиці й на Київщині минулого тижня: Читайте: Справи насущні: скільки та на що у лютому 2024-го витрачала Калинівка Фастівського району Фото: ілюстративне, з відкритих джерел КиївВлада

Протягом доби зафіксовано 62 бойових зіткнення. Загалом, ворог завдав 2 ракетних та 43 авіаційних удари, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Про це KВ дізналася з вечірнього зведення Генштабу ЗСУ 2 квітня 2024 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно зведення, на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.  На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території рф, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України.  Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Волфине і Олександрівка Сумської області та Липці Харківської області. Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали близько 20 населених пунктів, серед них Буда-Вороб’ївська та Клюси Чернігівської області; Чернацьке, Стара Гута, Олексіївка та Дмитрівка Сумської області; Ветеринарне, Гатище, Плетенівка, Липці Харківської області. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ситуація на інших напрямках така:  на Куп’янському напрямку нашими захисниками відбито 1 атаку в районі населеного пункту Синьківка Харківської області, де ворог, за підтримки авіації, намагався прорвати оборону наших військ. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Іванівка, Степова Новоселівка Харківської області. На Лиманському напрямку нашими воїнами відбито 8 атак противника в районі населеного пункту Терни Донецької області, де ворог намагався прорвати оборону наших військ. Від артилерійських та мінометних обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Білогорівка, Невське та Серебрянське лісництво на Луганщині; Ямполівка, Торське Донецької області. На Бахмутському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Противник завдав авіаційного удару в районі Курдюмівки Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилося понад 10 населених пунктів, зокрема Калинівка, Андріївка, Кліщіївка Донецької області. На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 10 атак в районах населених пунктів Бердичі, Уманське, Первомайське та Невельське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався вибити наші підрозділи із займаних рубежів. Також противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Новобахмутівка, Семенівка та Карлівка Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 20 населених пунктів, серед них Бердичі, Уманське, Нетайлове, Невельське Донецької області. На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Новомихайлівка та Урожайне Донецької області, де ворог 18 разів намагався прорвати оборону наших військ. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Красногорівка, Олександропіль, Водяне та Вугледар Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинились понад 10 населених пунктів, серед них Новомихайлівка, Костянтинівка, Урожайне Донецької області. На Оріхівському напрямку ворог здійснив 2 атаки на позиції наших захисників в районах Роботиного та північно-західніше Вербового Запорізької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 20 населених пунктів, серед них Червоне, Гуляйпільське,  Новоданилівка та Малі Щербаки Запорізької  області. На Херсонському напрямку протягом доби ворогом здійснено 1 атаку на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області.  Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали понад 10 населених пунктів, серед них Токарівка, Велетенське та Михайлівка Херсонської області. Повідомляється, що за добу авіація Сил оборони завдала ударів по 1 зенітно-ракетному комплексу та 13 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 6 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, 8 артилерійських системах, 1 протитанковому засобу та 1 реактивній системі залпового вогню.  Читайте: Виробництво FPV дронів має стати національною ідеєю, поки це не зробила росія, – засновник проєкту “Іванківські ластівки” Береговий Нагадаємо, КиївВладапродовжує збір на потреби 100 окремої механізованої бригади ЗСУ - https://send.monobank.ua/jar/2VtzHVahES  Також збір коштів для 100 омб ЗСУ здійснюється через благодійну організацію (БО) “Благодійний фонд “Волинь-2014” (код ЄДРПОУ 39374494) Банк одержувача: АТ “Ощадбанк” МФО: 300465 Рахунок №: UA493033980000026005300625739 Призначення платежу: для потреб 100 омб ЗСУ Читайте: Батальйон безпілотних систем 100 ОМБр ЗСУ запрошує на службу пілотів БПЛА й інших спеціалістів Фото: 116 обр Сил ТрО ЗСУ | Генштаб ЗСУ КиївВлада

Служба безпеки затримала у Києві колаборанта, який постачав до рф будматеріали для зведення укріпрайонів у тимчасово окупованих південних регіонах України. Фігурантом виявився власник декількох підприємств у Бердянську. Про це KВ стало відомо з повідомлення СБУ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   За даними слідства, колаборант постачав російським компаніям пісок, щебінь та цемент для будівництва фортифікаційних споруд на південному фронті. "Насамперед мова йде про масове виробництво протитанкових залізобетонних конструкцій, більш відомих як “зуби дракона”, – йдеться у повідомленні. Згодом фігурант виїхав до Києва, звідки продовжив керувати незаконним бізнесом у тимчасово окупованій частині Запорізької області. Для цього він залишив там повний склад свого топменеджменту та налагодив з ними дистанційний режим комунікації. "Саме за вказівкою колаборанта його підлеглі у Бердянську “перереєстрували” підконтрольні місцеві підприємства за російським “законодавством”. Після цього вони почали регулярно поповнювати бюджет країни-агресора у вигляді сплати до нього “податків”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Під час обшуку у помешканні затриманого у Києві виявлено документи та інші речові докази злочинної діяльності на користь рф. Наразі йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора). Зловмисник перебуває під вартою. Читайте: СБУ затримала високопосадовця Київської ОВА, який збирався шпигувати на користь рф Фото: СБУ КиївВлада

Наприкінці січня 2024 року в Іванківській громаді, що на Київщині, зібрали першу “іванківську ластівку” – безпілотний літальний апарат типу “камікадзе”, який вдалося виготовити зусиллями й коштами місцевих мешканців. Вже зараз, у березні, десятки іванківських FPV дронів виконали свої завдання на лінії зіткнення з російським агресором. Як народився амбітний волонтерський проєкт, як іванківці збирають дрони у власних домівках, скільки це коштує та як політичні ігри впливають на благодійність КВ розповів засновник проєкту, депутат Іванківської селищної ради Олег Береговий. KВ: Кому належить ідея створення “Іванківських ластівок” і як вона народилась? Олег Береговий: Ідея належить мені. Думка ця прийшла мені в голову одразу, але я не знав як це реалізувати. Я чекав поки мій товарищ з Обухова реалізує таку ініціативу й перейняв його досвід. Купили готові набори з деталями, де  дрон треба просто зібрати. Але мене не влаштовувала ані якість, ані ціна. Тоді я пішов своїм шляхом. На наш перший дрон ми витратили усього три дні. Для його зборки почали шукати деталі самі. Ролики в інтернеті були для конкретних комплектуючих одної марки й всі кинулись повторювати ці інструкції. Китай одразу побачив обсяги продажів, й абсолютно необгрунтовано підняв ціни на 20-30%. Я розумів, що Китай не є нам союзною країною. В один момент було очікувано, що вони підвищать ціни, або навіть взагалі припинять постачати деталі. Тому ми одразу орієнтувались на запчастини, що виробляють на території України. На щастя, такі ідейні люди є. Плати живлення ми намагались купляти українські. Я маю зв’язок з інженерами фабрик, що працюють на ЗСУ, тому було з ким радитись. Зараз не може не радувати, що наші хлопці вироблять плати керування. Це мізки дронів. Основні комплектуючі у нас українського виробництва. Нам потрібна незалежність у цьому плані. І виробників треба стимулювати, адже їм не допомагає ані держава, ані бізнес. Підписуйтесь на “КиївВладу”   KВ: Скільки людей працюють над виробництвом ваших дронів й де берете на це фінансування?  Олег Береговий: Наразі в команді 5 людей, які збирають пташки. Ми не залучаємо коштів ані з бюджетів, ані з якихось програм. Це донати людей, аукціони, лотерейки, в яких можуть приймати участь прості люди. Військові відкривають збори, так звані “банки”. Співпрацюємо також з благодійними організаціями. Навіть діти з Хмельниччини збирали нам на ці запчастини, так ми змогли зібрати ще 3 дрони. Це така собі народна ініціатива. Робимо все, що в наших силах. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм  Подписаться KВ: Чи звертались до місцевої ради за допомогою у частині фінансування? Олег Береговий: Звертались, але там одразу виникло бюрократичне питання: як це оформити офіційно? Якби ми були великим містом, ми могли б оголошувати гранти, залучати людей, як в Хмельницькому, де виділили на це 6 мільйонів й продовжують виділяти кожну сесію. Іванківська ж громада по суті дотаційна, ми живемо тільки за рахунок податків аграріїв, в яких  справи зараз також не дуже йдуть. Бюджет ми приймали з дефіцитом у частині заробітних плат. З грошима ситуація справді сумна. KВ: Повернувшись до історії створення, звідки з'явилась назва “Іванківські ластівки”? Олег Береговий: Назву я не патентував, але історія цікава. Коли була окупація в Іванківському районі, я мав відвезти близьких і тварин на безпечну територію, а до вечора повернутися додому, бо дійсно сподівався, що спротив буде серйозний, наше військо готове, а ми допоможемо. Але від'їхавши 100 км від дому, вже зрозумів, що повернутися не вийде. З 5 березня до 15 квітня взагалі не було зв’язку, люди не могли дізнатись про своїх рідних, що були в окупації. Народ почав панікувати, бо там, де немає реальної інформації, починає з’являтися дезінформація.Говорили й що селища вже тут немає, й що всіх порівняли з землею. Але в нас були сміливці, які ловили зв’язок десь у полях і на деревах, передавали інформацію про переміщення ворожої техніки. Коли я отримував інформацію, й викладав у соціальні мережі, називав це “ластівка передала оце, ластівка передала отаке…”. Так і повелося. KВ: Скільки коштує зробити один такий дрон та які самі моделі виробляєте? Олег Береговий: Зараз ми виробляємо так звані “вісімки”. Є сімки, вісімки, дев’ятки та десятки: це класифікації розмірів. Ми “влазимо” в 12 тисяч гривень. Це не те щоб конкурентна ціна, я помітив, що декого це навіть обурює – звичайно, є відчутна різниця між 12 тисячами з батарейкою й 16 тисячами без батарейки. KВ: Чи є у планах збільшення штату збирачів безпілотників?  Олег Береговий: Набирати людей буде треба коли в нас буде більша кількість оборотного капіталу. Щоб робити швидко, якісно та дешево не можна працювати на китайському ринку, з якого деталі йдуть кілька тижнів й затримуються на пошті. Часто доводиться працювати з тими, хто робить на цьому бізнес, коли необхідна швидкість. Це люди, які купляють великі партії деталей з Китаю й тут перепродають з націнкою. Буде більше коштів, зможемо робити набагато більше. А кількість коштів залежать від того, як швидко люди зрозуміють, що ці дрони необхідні захисникам. Зараз запитів більше, ніж у нас є коштів на деталі. Намагаємось бодай якось покривати потреби, рокидуємо по підрозділам. Відправляємо туди, де служать мешканці громади, це підтримує їх морально: допомога все ж таки надходить по суті від їх земляків. KВ: З якими проблемами зіткнулись під час виробництва дронів?  Олег Береговий: Моя задача була у тому, щоб запустити це у комплексі. Щоб було багато напрямків роботи, багато людей, що збирають кошти на ці дрони по різним каналам і щоб були люди, які власне ці дрони збирають. Щоб кожен міг спробувати себе у цьому, тут немає нічого складного. Але справа не тільки у тому, щоб зібрати цей дрон. Коли ми підбирали під плату живлення відповідну плату керування, й ще не знайшли українську заміну китайскій платі живлення ми зіткнулись з проблемою: китайці роблять так, щоб їх плати працювали тільки між собою. Тобто, не можна було поставити одну українську й одну китайську плату. Вони роблять налаштування, які потребуть перепрошивки. На це пішло багато часу й спроб. Я розумів, що мені треба вчитись перепрошивати й тестувати ці дрони. Не можна відправляти на фронт щось неякісне, інакше навіщо це робити? Постійно цікавлюсь українськими розробками деталей, щоб ми повністю перейшли на деталі українського виробництва. Також думаємо про більші речі, ніж просто дрони типу камікадзе: зараз в процесі, хочемо робити дрони зі скидачами й навіть є думка про “Бабу-Ягу”, дуже потрібна вона. На фото: Безпілотник “Баба-Яга” KВ: Якщо фінансування дозволить розширити потужності, які б ще дрони ви б хотіли виготовляти?  Олег Береговий: Те, що ми зараз робимо, це ті, які працюють на невелику відстань у 10-15 км. Їх завантажують вибухівкою і вони працюють на ціль до самознищення. Вони здатні підняти до 1,5-2 кг. “Десятка”, яку б ми також хотіли виробляти, вже серйозніша й може підіймати до 3 кг. Завдання є різні, необхідно пропонувати бійцями різні дрони, але фінансування нас обмежує. KВ: Скільки ластівок вже відправили на фронт? Олег Береговий: Важко сказати конкретні цифри, адже ми звітуємо тільки за те, що зібрано на кошти мешканців Іванківської громади. Без ніякої комерції, по собівартості, з власних потужностей збираємо дрони й на прохання волонтерських організацій, але за них звітують вже вони. Але, можу стверджувати, що це вже точно кілька десятків дронів, що полетіли виконувати свою роботу.  Наші ластівки працюють вже в 5-ій окремій штурмовій бригаді, в 5-тій танковій бригаді, в ТОРі, в 1-й танковій Сіверській, та інших бригадах і підрозділах, в які їх поставляють організації та підприємці.. А також ми підписуємо меморандуми про співпрацю з благодійними організаціями, зокрема БО "Для Українців". Фото: зібрані “Іванківські ластівки” KВ: Який строк служби одного дрону і як він використовується? Олег Береговий: Якщо ми говоримо про вісімки, які ми виробляємо, то це дрон “в одну дорогу”. Він полетів, виконав завдання й в ході його виконання знищився. Хлопцям іноді доводиться навіть витрачати одного дрона на одного орка, тому FPV потрібно справді багато. Краще дрон, ніж людське життя. В росії є ціла фабрика, де їх виготовляють, тому в них їх набагато більше. Виходячи з реалій Іванківської громади, якби на момент 24 лютого, в нас були 20-30 заряджених FPV дрони та підрозділ операторів й механіків, наступ росіян би не був таким різким. Особливо їх можна було відрізати в моменти, коли вже йшов масштабний наступ, й вони рухались колонами цілими днями. Уявіть, йде колона вантажівок, бензовоз. Дрон туди влучає, й нищиться вся колона. Але ми тоді були не готові до цього. Тому я вважаю, що ми повинні не тільки навчитися їх складати, а й навчити людей літати на них і виконувати завдання. Це має стати культурою. Нехай ці знання будуть для всіх українців, хай вони не знадобляться, але вони мають бути. Кожен має докласти зусиль до Перемоги, війна не йде “десь там”. Вона тут, кожного дня. Воює вся нація, а не тільки військо. Але, на жаль, не всі ці розуміють. Ми маємо популяризувати це, активізуватися, не можна прогавити момент. Якщо орки почнуть виробляти дрони вдома, якщо ми перші не зробимо це загальною ідеєю, то наші шанси на Перемогу суттєво знижаються. Це не погроза, це просто арифметика: їх банально більше. Треба бути реалістами й прокидатись. KВ: Де локалізовано виробництво дронів? Якщо на території громади, чи не викликає це побоювань з боку місцевих мешканців? Олег Береговий: Чим більше розосереджене виробництво, тим менше може бути варіантів будь-яких прильотів. Не будуть ж вони по кожній квартирі лупити. Я приношу людям запчастини, вони збирають, я їх забираю й програмую, прошиваю, тестую. З приводу реакції жителів, спочатку, була критика, що це може наражати на небезпеку й підвищувати інтерес росіян до атак на територію громади. Але виявилось, що питання тоді було не в дронах, а в місцевій політиці і дуже прикро, що під час такої жорсткої війни у людей вистачає фантазії думати про якісь вибори. Є певні команди, що програли на минулих місцевих виборах. Я зайняв друге місце, нинішній мер перше, а інші 8 кандидатів, певно, запам'ятали це й досі хочуть свого зіркового часу. Хтось говорить що наша волонтерська діяльність це піар й цим маніпулює. Але я не можу залізти людям в голови. В нас інша мета, здобути Перемогу. Вони бояться політичної конкуренції. Але я з самого початку сказав, що мені не важливо хто ці безпілотники збиратиме, аби вони були. Якщо ми й далі так будемо всюди думати про політику, то цією політикою буде ніде займатись. Я сподівався, що після 24 лютого у суспільстві щось зміниться. Але ні, цей бруд досі є. Спілкування з волонтерами, щоб зі мною не співпрацювали: хіба це нормально? KВ: Чи відчуваєте ви достатню підтримку своєї ініціативи серед місцевих? Олег Береговий: У цьому плані трошки важкувато, адже ми не маємо ресурсу для якоїсь піар-кампанії. Багато хлопців з моєї команди могли б мені допомогти, але вони на фронті. Я не дуже задоволений віддачею, може й варто було ставити скриньки для зборів, але це треба було б створбвати БО. Це все часі кошти яких немає. Було принципово почати, і було б добре, щоб таких ініцатив було більше. Нагадаю, ми не отримуємо з цього жодного заробітку. Тих людей, які збирають, я обов'язково назву, можливо потім навіть зробимо сюжет з того всього, як воно починалося. Але зараз я принципово пообіцяв, що ніхто не буде знати, хто збирає, де робить і так далі, з міркувань безпеки. Мені доводиться світитися не тому, що я люблю піар, а тому, що мені треба гроші збирати. KВ: Чи звертались до вас інші громади для обміну досвідом?  Олег Береговий: Звертався один голови громади, хотів також зробити таке виробництво, але щось пропав. Не буду казати, якої саме громади, але він подзвонив, попитав, домовились і він зник.Сподіваємось, ми ще повернемось до цього питання. KВ: Чи задоволені ви зараз стадією, на якій перебуває ваш проєкт? Чого найбільше не вистачає?  Олег Береговий: Найважче ми вже пройшли. На початку багато доводилось спілкуватись, вчитись, домовлятись, їздити. Зараз вже трошки налагодили роботу. Найбільше не вистачає людської зацікавленості і грошей: багато пропозицій від військових, вони готові збирати кошти навіть з власних заробітних плат, щоб отримувати ці дрони. Але хіба це правильно, коли військові самі купують зброю? Я так не думаю. Сподіваємось, ситуація зміниться. Головне у цьому всьому зробити не якусь фабрику для великого виробництва, а щоб отримати знання, як це робити. Тоді можна вже самому щось конструювати, робити якісь складніші моделі й поступово розвиватись. Ти не зможеш якісно проконтролювати роботу, якщо сам на цьому не розумієшся. Я не вірив, що це можливо, але я й сам вже зібрав кілька штук цих дронів. Все йде поступово, треба популяризувати, вчитися, виводити цю ідею в маси. За вечір одна людина може скласти два дрони за наявності усіх деталей. Це реальна допомога, яка може врятувати життя нашим віськовим й наближати нас до Перемоги. Читайте: Маючи бюджет Києва, в плані укриттів ми б перевернули всі гори, – голова КОВА Руслан Кравченко Фото: КВ КиївВлада

У Києві правоохоронці ліквідували наркоугруповання, учасники якого налагодили постачання кокаїну із країн ЄС. Житель столиці разом зі своєю знайомою реалізовували “товар” гуртовими партіями довіреним особам, які надалі забезпечували торгівлю вроздріб. Розрахунки проводили криптовалютою,  отримуючи понад 12 млн гривень доходу щомісячно. В ході обшуків було вилучено кокаїну на 250 тис. доларів. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби ГУ Нацполіції в Києві. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням, “бізнес” організував 36-річний житель столиці, залучивши до протиправної діяльності 30-річну знайому. Спільники отримували кокаїн із країн Європейського Союзу та реалізовували “товар” гуртовими партіями під час особистих зустрічей із замовниками.  Надалі посередники забезпечували збут по території країни у роздріб. Розрахунки за такі послуги проводилися виключно криптовалютою. Такий “бізнес” приносив їм понад 12 млн гривень щомісячно. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Правоохоронці за силової підтримки бійців спецпідрозділу ППОП затримали двох учасників наркоугруповання “на гарячому” під час збуту кокаїну. Крім того, було проведено санкціоновані обшуки у помешканнях та автівках фігурантів. Зазначається, що за результатами слідчих дій вилучено кілограм кокаїну, орієнтовна вартість якого за цінами “чорного” ринку сягає понад 250 тис. доларів, чорнові записи, електронні ваги, а також два автомобілі. Двох спільників затримали, слідчі повідомили їм про підозру за ч. 3 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України. Суд обрав фігурантам запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За вчинене їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тривають заходи із викриття інших осіб, причетних до наркозлочину. Нагадаємо, столичні правоохоронці ліквідували міжрегіональний канал наркозбуту та припинили роботу двох телеграм-каналів з продажу психотропів. "Бізнес" налагодили четверо мешканців столиці, збуваючи щомісяця шляхом закладок та розсилкою поштовими сервісами близько двох кілограмів психотропів. У ході обшуків було вилучено "товар", вартість якого за цінами “чорного ринку” перевищує 3,5 млн гривень. Читайте: СБУ затримала в Києві та Запоріжжі лідерів банди, які продавали наркотики в Євросоюзі Фото: ГУ Нацполіції в Києві КиївВлада

В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ. Точка збурення Конфлікт бере початок у 2021 році, коли земельна ділянка під кадастровими номерами (3223110104:02:001:0127) перейшла від держпідприємства “Радпол”, що займалось розливом питної води, у користування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”. Там ТОВ планувало виконувати монтаж обладнання та експлуатувати цех з виробництва олив та мастил з поліпшеними властивостями за готовою рецептурою на промисловому майданчику за погодження КОВА. Раніше на земельних ділянках відбувався промисловий видобуток питної води під маркою “Райське джерело”, з свердловини юрського горизонту, що там розташована. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новина про те, що на місці видобутку питної води розміщуватимуть мастила, викликала безліч побоювань у місцевих мешканців та підбила їх колективно звернутися до депутатів Обухівської міської ради. Так, 123 (й ще 145 підписами у другому листі) підписами мешканці засвідчили своє “проти” й вимагали заборонити підприємству вести свою діяльність поблизу. Звернення було адресовано секретарю Обухівської міської ради Сергію Клочко, Державній екологічній інспекції, Державній службі геології та надр України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Обухівській окружній прокуратурі і навіть Кабінету Міністрів України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мешканці вважають, що така діяльність становить небезпеку для підземних вод та єдиного джерела видобутку питної води в селі.  “Відповідно до пункту 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних обʼєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Nº 2024 від 18 грудня 1998 року Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод. Розміщення даного виробництва може призвести до забруднення водоносного горизонту та єдиного джерела водопостачання в селі”, – пишуть мешканці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, місцевих жителів непокоїть близькість до інших об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, урочища Гощів. “В зоні потенційного шкідливого впливу планової діяльності підприємства знаходяться природоохоронні та рекреаційні обʼєкти. В безпосередній близькості розташований природоохоронний обʼєкт – Урочище Гощів – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні, до якого встановлений особливий режим охорони, що регулюється Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Рішенням Обухівської міської ради від 24 червня 2021 Nº 340-11-VIII в селі Таценки з метою збереження зелених насаджень передбачено створення ландшафтного парку місцевого значення”, – додають у колективному зверненні.  Так, мешканці вимагають заборонити діяльність підприємства на вказаній земельній ділянці і провести екологічну оцінку та зонування території села.  “Вимагаємо заборонити розміщення та ведення діяльності ТОВ “ПВК Україна” в межах села Таценки. Забовʼязати прибрати вже завезене обладнання для переробки нафтопродуктів. Заборонити, обмежити діяльність підприємств зі шкідливим впливом на довкілля на цій ділянці і довести це до відома громади і власника ділянки; Забезпечити реалізацію прав громадян-жителів села Таценки на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та запобігання погіршення екологічної обстановки, та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Провести стратегічну екологічну оцінку та план зонування територій (зонінг) села Таценки”, – пишуть таценківці. Місцева влада Місцева влада пішла назустріч жителям громади: 7 листопада 2023 року депутатський корпус звернувся до КОВА, Міндовкілля та безпосередньо Департаменту екології та природних ресурсів.  “Ознайомившись зі Звітом, повідомляємо, що встановлені порушення норм чинного законодавства та відсутність урахування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанія” вимог розробленої та затвердженої містобудівної документації – Генерального плану села Таценок, плану зонування (зонінгу) на території міста Обухів Київської області (територія села Таценки входить до плану зонування міста Обухова), повинні стати підставою неможливості отримання позитивного висновку та недопустимості провадження планованої діяльності цього підприємства на обраному цим підприємством місці”, – пишуть депутати. Основним зауваженням до Звіту мешканці й депутати Обухівської міської ради називають ризик потрапляння відходів виробництва продуктів нафтопереробки у свердловини питної води, що знаходяться прямо на території підприємства.  Депутати також вважають, що свердловина є частиною Таценківського водозабору юрського горизонту, з якого відбувається в тому числі централізоване постачання питної води для міста Обухів. Вiдстань вiд пiдприємства до одиночної водозабірної споруди існуючого комунального бювету становить 150 м. У Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності підприємства також нібито відсутня інформація про вплив надзвичайних та аварiйних ситуацiй на виробництві продуктів нафтопереробки на існуючу свердловину та стан води у таценківському водозаборі.  Депутати вважають, що підприємство визнане безпечним всупереч вимогам ст. 36 Закону України “Про питну воду”, в якій встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується у межах першого поясу зони санітарної охорони (забороняється: розміщення житлових і громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж), у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод. Технічний звіт з розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1 розташованої на території підприємства “Радпол” в с. Таценки Обухівського району Київської області нібито було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області ще 01.03.2013.  Встановлені зони санітарної охорони для цієї свердловини (зона суворого режиму – 30м, зона 2-го поясу – 31м, зона 3-поясу – 219 м.) погоджено у 2007 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради №301, 21.03.2013, Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області 01.03.2013, та Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області 07.03.2013. Земельна ділянка, про яку йде мова, зазначена на плані зонування Обухова під номером “В-6” й позначена як зона розміщення підприємств без класу шкідливості. На думку депутатів Обухівської міської ради, цей тип зонування також є підставою для неможливості отримання позитивного висновку щодо допустимості дiяльностi пiдприємства. Фото: ділянка “В-6”  “Земельні ділянки, на яких виробник планує проводити виробничу дiяльнiсть (кадастрові номери: 3223110104:02:001:0127 та 3223110104:02:001:0141) були передані Обухівською міською радою в приватну власнiсть дочірньому підприємству “Радпол”) для видобування питної води з цільовим призначенням: “для розмiщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов'язані з користуванням надрами”, – додають у звернені. Серед інших аргументів також називаються ризики, пов’язані з воєнним станом, а саме наближеність до житлової забудови і Трипільської ТЕЦ, яка є об’єктом повітряних атак з боку росії.  Депутатська думка  Як розповів KВ депутат Обухівської міської ради, мешканці не припиняють спроби зупинити діяльність ТОВ. Зокрема вони звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування України з вимогою провести в установленому порядку позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва. Також жителі спрямували заяву до Київської обласної прокуратури, позов до Київського Окружного Адміністративного Суду.  “ТОВ “ПВК Україна” проводить там роботи з монтажу, обладнання й експлуатації цеху з виробництва олив і мастил, що недопустимо в тій зоні. Це колективне звернення писало більше сотні мешканців села Таценки, як і звернення до Державної інспекції архітектури і містобудування України, оскільки там зараз відбувається реконструкція цеху розливу води ДП “Радпол”. Саме “Радпол” надав цю ділянку у користування цій ТОВ. Взагалі, в нас є припущення, що ці компанії між собою афілійовані. Бо зараз саме ДП “Радпол” проводить цю реконструкцію, хоча вже він передав іншому підприємству свою ділянку і приміщення, які там розташовані. Але відбувається реконструкція цеху розливу води під розлив олив і мастил. І це відбувається з грубим порушенням Законодавства про містобудування. Тому що схема зонування міста Обухова, план зонування території, який є невід'ємною частиною генерального плану, передбачає, що на цій ділянці можуть бути тільки підприємства без класу шкідливості. Але ключове, це стаття 36 закону України “Про питну воду”, де чітко сказано, що в межах санітарної охорони джерел питної води забороняється розміщення складів, цехів, які працюють з пально-мастильними матеріалами. На ділянці розміщена свердловина питної води, офіційно зареєстрована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а там відбувається таке свавілля”, – розповів Яцун для KВ.  По іншу сторону місяця Департамент екології та природних ресурсів КОВА у своєму висновку з оцінки діяльності підприємства на довкілля, зазначає, що воно не загрожує водному середовищу. Свердловину використовуватимуть для забору води для поливу території чи протипожежних потреб.  “Водопостачання: для задоволення господарсько-побутових потреб -автономне (діюча свердловина), для питних потреб буде використовуватись привозна бутильована вода, для технічних потреб (полив території та зелених насаджень, протипожежних потреб (заповнення пожежних водойм) – діюча свердловина та/або очищені дощові стоки. Забір води з існуючої свердловини менше, ніж 3 м /добу”, – вказує КОВА у своїй оцінці.  Також фахівці відповідального Департаменту не вбачають ризиків для природно-заповідного фонду й врахували наближеність як і до урочища Гощів, так і до іншої пам’ятки природи місцевого значення – “Таценківські дуби-велетні”.  “Вплив на рослинний та тваринний світ в даному районі істотно не зміниться. На найближчі обʼєкти природо-заповідного фонду не впливає. На означених територіях відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні види тварин, тому підготовчі роботи ніяким чином не позначаться на видах рослин та тварин, що потребують охорони. Зелені насадження, що підлягають зносу в процесі виконання робіт, відсутні. Рівні забруднення довкілля при підготовчих роботах будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на стан флори, фауни та біорізноманіття не очікується. Ділянка обʼєкту планованої діяльності розташована на відстані близько 400 м від ботанічної памʼятки природи місцевого значення “Таценківські дуби-велетні”, на відстані близько 2 км від урочища Гощів. Територія планованої діяльності не включена до переліків територій та обʼєктів екологічної мережі відповідно до рішення Київської обласної ради від 21 березня 2023 року Nº 524-16-VIII “Про затвердження оновленої Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області”. Згідно з матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності на стан флори, фауни, біорізноманіття відсутній”, – додають у висновку.  У Звіті також вказано, що КОВА враховувала результати громадських слухань, що є частиною процедури й вважає діяльність підприємства екологічно допустимою.  “З урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, вважає допустимим провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене, а саме на те, що: на підставі наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля ймовірних впливів на компоненти довкілля (водні та земельні ресурси, атмосферне повітря, грунти, кліматичні фактори, матеріальні обʼєкти, тощо) сукупний вплив планованої діяльності при штатному режимі реалізації є екологічно допустимим. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у звіті з оцінки діяльності, зазнанні екологічних умов, встановлених для планованої впливу на довкілля, несе субʼєкт господарювання згідно з законодавством. При виконанні впливи на навколишнє середовище можуть характеризуватись, як екологічно допустимі”, – зробив висновок Департамент.  Думка з КОР KВ також поспілкувалась з депутатом КОР й головою комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикалом, який зазначив, що подібні ситуації не є рідкістю. “Я можу пояснити це з точки зору правового регулювання: як я розумію, в промисловій зоні відбуваються якісь маніпуляції з нафтопродуктами, які тривожать людей. Схожих ситуацій доволі багато, коли на якийсь промисловій базі відбуваються непогоджені, або частково погоджені дії з нафтопродуктами. Вказана діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля. Підприємство отримало відповідні дозвільні документи через Департамент екології КОДА. Як депутат КОР і член комісії з питань екології можу сказати, що ми завжди готові реагувати на подібні випадки”, – розповів Титикало.  Справка: ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”  ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”, згідно даних аналітичної системи YouControl, зареєстрована 5 квітня 2019 року у житловому будинку в столиці. Компанія має статутний капітал усього 1000 грн, а основним видом діяльності визначено неспеціалізована оптова торгівля. Серед інших видів діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, виготовлення виробів із волокнистого цементу, виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виготовлення виробів із гіпсу для будівництва, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, технічні випробування та дослідження, виробництво іншої хімічної продукції та виробництво продуктів нафтоперероблення. Керівником зазначена Мальцева Тетяна Вікторівна. Як раніше писала KВ, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВ КиївВлада

У суботу, 16 березня, представники міжнародної організації ЮНІДО на чолі з старшим координатором в Україні Стефаном Сікарсом відвідали постраждалий від російського вторгнення Ірпінь. Делегація хоче реалізувати в місті новий навчально-виробничий хаб. Про це KВ стало відомо з публікації Ірпінської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Головна мета візиту – реалізація нового проєкту – створення Навчально-виробничого хабу за підтримки партнерів міжнародної організації ЮНІДО”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, на базі майбутнього хабу мешканці громади зможуть отримати теоретико-практичні навички роботи з 3D моделювання, лазерного гравіювання, навчитися створювати продукт й протестувати його виробництво.  “Цей проєкт- чудова можливість для започаткування стартапів зі створення мерчів, сувенірної продукції та реалізації інших креативних ідей. Дякуємо нашим партнерам за довіру та внесок у розвиток інтерактивного потенціалу громади!”, – коментують в міській раді.  Як раніше писала KВ, начальник Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Руслан Кравченко під час свого візиту до США разом з губернатором штату Вашингтон Джеєм Інслі підписав Меморандум про співпрацю між Київщиною та штатом Вашингтон. Читайте: Очільник КОВА Руслан Кравченко під час візиту до США підписав Меморандум про співпрацю між Київщиною та штатом Вашингтон Фото: Ірпінська міська радаКиївВлада

На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ. KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині? Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити. Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор. Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ). Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14. Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.  Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень. KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24? Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація. На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку. Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.  KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації? Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових. Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови. Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.  Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості. Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.  По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси. KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?  Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому. Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли. KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби? Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо. Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник? Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше. Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі. З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року. KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент? Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації. А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи. KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає? Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа.  Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках? Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них. За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.  Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області. Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.  Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”. Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.  Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно. KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності? Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ). Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво? Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.  KВ: В Чорнобильській зоні будуєте? Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.  KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет? Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт. KВ: Місце, де будувати, вказують військові? Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист. KВ: Чи будуть відновлені всі мости? Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо. KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором? Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії. Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини. Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ). KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю? Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області. У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії. KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити? Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття. KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма? Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації. KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво? Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”. Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків. В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.  KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону? Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо. Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.  Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори. Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок. KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії? Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.  KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення? Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.  Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.  Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби. KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються? Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти. KВ: Що у нас до речі з укриттями? Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі. Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити. Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів. Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори. KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації? Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.  Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.  Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи). KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу? Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси. На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби. KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати? Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину. KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати? Руслан Кравченко: Депутати приходять. KВ: Що хочуть? Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо. Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”? Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів. Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую. KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу? Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший. KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію? Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим? Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді. KВ: Лишаєтеся тут спати? Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.  Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше. Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються. KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту? Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище. Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо. Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції? Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані. Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми. Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні. Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи. Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник  КиївВлада