середа, 19 червня 2024 г.

Війна і дороги: Рада ухвалила державний бюджет на 2023 рік

Війна і дороги: Рада ухвалила державний бюджет на 2023 рік

Верховна Рада (ВР) прийняла у другому читанні та в цілому проект державного бюджету на 2023 рік. Як і очікувалось, основні витрати – практично кожна друга бюджетна гривня – це фінансування оборони. Та разом з тим, депутати пристали на пропозиції уряду значно збільшити фінансування “Укравтодору” (витрати на будівництво доріг) та утворити Фонд відбудови (гроші з якого, як підозрюють в деяких парламентських фракціях, розподілятимуться вручну і непрозоро).

Про це KВ стало відомо з повідомлення першого заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка (фракція “Голос”).

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Згідно повідомлення, законопроект №8000 “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, внесений у ВР 14 вересня 2022 року прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, в другому читанні та в цілому підтримали 295 народних депутатів (проти – 0, утримались – 35 нардепів; фракція “Слуга народу” дала 211 голосів при 226 мінімально необхідних для прийняття рішення).

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

По фракціям і групам: 

  • “Слуга народу”: за – 211, проти – 0, утримались – 3, не голосували – 12, відсутні – 14 (у фракції 240 депутатів);

  • “Європейська солідарність”: за – 0, проти – 0, утримались – 20, не голосували – 1, відсутні – 6 (у фракції 27 депутатів);

  • “Платформа за життя та мир”: за – 18, проти – 0, утримались – 0, не голосували – 2, відсутні – 6 (у групі 26 депутатів);

  • “ВО “Батьківщина”: за – 0, проти – 0, утримались – 9, не голосували – 5, відсутні – 10 (у фракції 24 депутати);

  • “Голос”: за – 10, проти – 0, утримались – 2, не голосували – 0, відсутні – 8 (у фракції 20 депутатів);

  • “Партія “За майбутнє”: за – 15, проти – 0, утримались – 0, не голосував – 1, відсутні – 3 (у групі 19 депутатів);

  • “Відновлення України”: за – 15, проти – 0, утримались – 0, не голосували – 0, відсутні – 4 (у групі 19 депутатів);

  • “Довіра”: за – 16, проти – 0, утримались – 0, не голосував – 1, відсутній – 1 (у групі 20 депутатів);

  • позафракційні: за – 10, проти – 0, утримався – 1, не голосували – 4, відсутні – 11 (в Раді 26 позафракційних депутатів).


Раніше бюджетний Комітет ВР позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом.

У доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, було запропоновано не змінювати розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. 

Таким чином, прожитковий мінімум у 2023 році буде 2589 гривень, а мінімальна заробітна плата – 6700 гривень.

Разом з тим, “передбачено доручення Уряду щодо опрацювання питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах”.

Читайте: Штатні експерти ВР піддали критиці проект держбюджету-23 за “ручний режим” і соцстандарти

В остаточному проекті бюджету уточнено прогнозований індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 128% (попередній прогноз – 130%).

Також відбулося коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 р. – 45,8 грн/дол. США (попередній прогноз – 50 грн/дол. США), при цьому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/дол. США).

Щодо боргових показників і фінансування проекту державного бюджету на 2023 рік у доопрацьованому законопроекті збільшено прогноз зовнішніх запозичень на 16,7 млрд гривень (до 1 трлн 442,9 млрд гривень), що “пояснюється необхідністю вирішення питань соціального і економічного характеру; у зв’язку із збільшенням прогнозу запозичень відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. до 6.422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП”.

Читайте: Дефіцит держбюджету-2023 без міжнародних донорів не покрити, – Шмигаль

Загалом у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 

  • доходи становлять 1 трлн 329,3 млрд гривень (за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд гривень), 

  • видатки – 2 трлн 580,7 млрд гривень (за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд гривень).

Граничний обсяг дефіциту держбюджету – 1 трлн 296,5 млрд гривень (за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд гривень).

Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд гривень, а видатки – на 66,8 млрд гривень.

Щодо видатків проекту державного бюджету на 2023 рік, у доопрацьованому законопроекті порівняно із законопроектом, поданим на І читання, загальний ресурс на національну безпеку і оборону не змінився – 1 трлн 141,1 млрд гривень (що складає 18,2% ВВП). 

Читайте: Кабмін закладає в проекті держбюджету на 2023 рік більше трильйона гривень на оборону

При цьому, як відзначив нардеп Ярослав Железняк напередодні, “не хочу я звучати зрадофілом, но якось виходить так, що до другого читання:

  • Обсяг коштів на національну безпеку і оборону не змінилися зовсім і становлять 1141 млрд грн.

  • Обсяг коштів на Державний дорожній фонд зросли на +7 млрд грн і складуть вже 64,3 млрд грн”.

Железняк також звернув увагу на те, що в держбюджеті-23 закладено 35,5 млрд гривень у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. 

Ці 35,5 млрд з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, як обіцяє влада, підуть на:

  • будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будівель (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту), захисних споруд цивільного захисту;

  • реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, освітлення;

  • нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

  • розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

  • закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

  • придбання готового житла особам, житло яких знищене внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Разом з тим, існують побоювання, що ці десятки мільярдів гривень розподілятимуться не гарантовано за пріоритетами, що диктує війна, а за волею Мінфіну і парламентського бюджетного комітету, де гроші можуть розподілятися в ручному режимі (як це було раніше – на виборчі округи близьких чи лояльних до влади народних депутатів, так званий “соцеконом”, названий політичною корупцією).

Читайте: Кабмін підготував для внесення у ВР проект держбюджету-2023

Железняк також навів “ТОП-5 відомств, чиї бюджети найбільше зросли до другого читання:

  • Мінгромад +25% (+2 млрд) – це славнозвісний ДФРР.

  • Мінкульт +22% (+1,6 млрд) – левова частка це збільшення фінансування на “Марафон”.

  • Верховний Суд +14% (+245,4 млн).

  • Укравтодор +12% (+6,7 млрд) – майже на 2,5 млрд виросла субвенція місцевим бюджетам.

  • Мінсоц +10% (+38,9 млрд) – це все збільшення видатків на Пенсійний фонд”.

Крім цього, бюджетний комітет ВР запропонував збільшити видатки на висвітлення діяльності самої Ради на 120 млн гривень, на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн гривень, на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн гривень, на заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн гривень.

“Це рекорд по найбільш завчасному прийняттю Бюджету за історію України. Тепер сподіваємося, що міжнародни партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі $38 млрд”, – прокоментував у своєму дописі стосовно прийняття держбюджету на наступний рік Ярослав Железняк.

Читайте: Парламент прийняв проект держбюджету на 2023 рік у першому читанні

Фото: Telegram Ярослава Железняка

КиївВлада

Олексій Ігнатьєв

Теги: новини києва, новини україни, війна, воєнний стан, російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення рф, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, державний бюджет

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій