Фонд гарантування вкладів подав позов в суд проти власника банку “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника АТ “Банк “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго (на фото) про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд гривень.
Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
"Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 4 січня 2023 року подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника АТ “Банк “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго про відшкодування збитків банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд гривень", – йдеться в повідомленні.
В Фонді зазначають, що черговий крок для захисту кредиторів Банку став можливим в тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом Фонду проти власника банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні.
“Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні. В нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів – листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок”, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.
Вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), крім банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.
“При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках – в сотні разів)”, – додають в Фонді.
В Фонді зазначають, що яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/ грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із банком компаній-позичальників із завищеною вартістю, тощо.
Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в Банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.
“Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів, тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами”, – наголошують в Фонді.
Попри це, банк видавав позичальникам нові і нові транші за кредитами, які знову перераховувались нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній було передано Банку у заставу за новими кредитами.
“Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн доларів та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд гривень”, – підсумовують в Фонді.
Нагадаємо, 27 грудня 2022 року, французькі правоохоронці затримали екснардепа, акціонера банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Костянтина Жеваго за запитом ДБР в елітному курорті Куршевель.
Читайте: Відомого олігарха Жеваго затримали на території Республіки Франція
Фото: Інтерфакс-Україна
