
Зарплата так і не дотянула до рівня 2008 року
Що є найбільш доказовим аргументом корисності влади для виборців і населення в цілому? Думаю, для більшості найвагомішим є якість їхнього життя, а воно практично у всіх залежить від рівня покупної спроможності їх зарплати.
Напередодні чергових (а, можливо, і позачергових) виборів зробимо аналіз зарплатної результативності наших народних слуг.
11579 гривень – червнева зарплата штатних працівників в середньому по економіці. За курсом НБУ на день виплати червневої зарплати (27,12 гривень) це складає майже 427 доларів.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року зарплата номінально зросла на 7,4% (була 10783 гривень), а номінальне зростання в доларах становить трохи більше 10 доларів або 2%.
Зарплатний маятник коливається навколо 400 доларів вже більше десяти років.
В перший раз середня зарплата в Україні досягла 400 доларів у липні 2008 року – 1930 гривень за курсом 4,85. Вдруге зарплата досягла рівня 400 доларів в 2013 році. Так, у липні 2013 року середня зарплата становила 3430 гривень (430 доларів).
У 2014 році реальна зарплата зменшилась на 6,5%. В 2015 році зарплата впала ще на 20,2%.
У 2016 році реальна заробітна плата українців проти 2015 року збільшилася на 9%, в 2017 році – ще на 19,1%. В 2018 році зростання склало 12,5%.
Але для коректного обліку зарплати слід брати до уваги інфляцію самого доллару:
-
з липня 2008 року до липня 2013 року долар схуд на 7%;
-
на сьогодні долар на 17% дешевше, ніж в липні 2008 року.
Таким чином сьогоднішня зарплата у реальному доларовому вимірі є меншою ніж у 2008 році. Якщо рахувати зарплату не тільки в доларовому еквіваленті, а і у порівнянні до вартості м'яса, кефіру, корвалолу чи кубу гарячої води у 2008 році, то картина виходить ще більш контрастною.
То в чому сенс безкінечних реформ і затягування “реформаторами” пасків на штанях і зашморгів на шиях більшості українців? Влади міняються, а політика “дешевої рабсили” залишається.
А це значить…
Читайте: Зарплата не береться з невідкуди, але може зникати в нікуди
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин


