вівторок, 16 серпня 2022 г.
Я ніколи не пробачу росіянина

Я ніколи не пробачу росіянина

Ірина Ященко

заступник головного редактора КиївВлада

Я ніколи не пробачу росіянина, але не конкретного Іванова, Петрова чи Сидорова, а росіянина як образ збірний, і кожного, хто себе ідентифікує з цим словом незалежно від того, де живе, які погляди має і що робить.

Я не пробачу росіянина за те, що довелося пережити особисто мені, за мої почуття, за день, який змінив мене і моє життя назавжди.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Я не пробачу росіянина за те, що в моєму домі з'явився запах війни. Це фактично як запах смерті, котру ти відчуваєш поряд, але не як свою долю, а як супутника на певний час. Цей запах тебе паралізує і робить бездіяльною, змушує жити у цілодобовим стресі і цілковитим жаху від подій навколо. Ти не можеш їсти, спати, раціонально мислити, робиш безглузді речі. Причому все, що з тобою відбувається, відбувається на рівні інстинкту.

24 лютого я прокинулася від дзвінка моєї подруги з Канади, яка сказала, що Київ бомблять. Фактично за пару хвилин після розмови я відчула як здригнувся мій будинок від падіння ракети недалеко. Потім було ще... Хлопки від роботи протиповітряної оборони… Чорний пил на вікнах… Мені здається, що цей пил вже ніколи не вдасться відмити… Навіть, якщо його вже фізично ні де не буде, я буду дивитися на Київ через нього і через заклеєне скотчем навхрест вікно. Мій дім в один день перестав для мене пахнути смачною їжею, родинним теплом, квітами… давати відчуття безпеки, затишку і спокою. Тепер я знаю про правило "двох стін", як можна жити і працювати на коридорі, що горілка – це не приємний напій під смачну їжу, а засіб, який притуплює відчуття і дозволяє на якийсь час відключитися та поспати. А ще я себе ненавиджу за те, що підсвідомо раділа, що ракета вдарила не в мій дім, що стрілянина була не біля мого дому і, навіть, не на моєму березі Дніпра... Я себе ненавиджу за те, що дозволила собі на якусь мить жити керуючись виключно інстинктом самозбереження. І це буде зі мною до кінця життя.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Я ніколи не пробачу росіянина за те, що міста, містечки, селища і села, де я зустрічалася з друзями, їздила по роботі, працювала, просто байдикувала, тепер перетворилися на згарища. Я не хочу чути, що все це можно відбудувати. Я не можу зрозуміти для чого це все було нищиті та й ще в такий спосіб. І це все зробив звичайний пересічний росіянин, який може колись приятелював або працював з українцями, а може навіть мав в нашій країні родичів чи когось близького, а тепер чомусь вирішив, що може собі дозволити прийти в чужий дім і почати в ньому встановлювати свої порядки. Я ніколи не зможу бути лояльною до людини, яка готова вбивати через чиїсь геополітичні інтереси. Для мене не може бути професії – вбивця, а для росіянина вона, як виявилося, є.

Я ніколи не пробачу росіянина за те, що моє розмірене і спокійне життя зникло в одну мить. Так, зараз з`явилися нові виклики та цілі, навіть нові мрії, але кожний день я не перестаю думати про те, що хочу своє життя назад. Я хочу прокидатися зранку у своєму ліжку і дякувати Богу за те, що я можу дозволити собі бути щасливою, а не вмикати і швидко переглядати новини, щоб розуміти ситуацію. Я хочу дозволити собі жити звичайним життям – дивитися на світ з посмішкою, робити безглузді речі та покупки, дізнаватися нове, подорожувати, просто цілий день валятися у ліжку, читати, дивитися кіно, мріяти і просто любити життя. Я знаю, що це ще буде, але я не знаю, як пережити все те, що змінила війна. І це буде боліти не один день, тиждень, місяць або рік. Це буде боліти до кінця життя. Це буде боліти тому, що я буду завжди це пам'ятати. Це буде боліти тому, що ніхто і ніколи не поверне мені того, що вже втрачено, і того, що ще буде втрачено, і не з моєї вини.

Ірина Ященко, заступник головного редактора КиївВлада

КиївВлада

Теги: війна, збройна агресія росії проти України, Київ, україна, вбивство, життя, почуття, Ірина Ященко, росіянин, геополітичні інтереси

понеділок, 15 серпня 2022 г.
20:44
У Києві в суботу, 20 серпня, відбудеться благодійний велопробіг на підтримку ЗСУ
20:24
У Борисполі на Олесницькому озері загинуло риби майже на 3 млн гривень, - Держекоінспекція
20:08
Правоохоронці повідомили про підозру ще 8 окупантам, які мародерили у Бучанській громаді Київщини
19:43
Генштаб ЗСУ: білорусь проводить заходи перевірки бойової готовності своїх збройних сил
19:23
В Бориспільському районі перейменували декілька навчальних закладів
19:23
Україна вже перемогла росію, будемо добивати — генерал поліції, заступник голови КМДА Андрій Крищенко
19:07
Правоохоронці підозрюють колишнього столичного прокурора у привласненні 8 кг золота
18:56
"Save Mykо”: на Майдані Незалежності відбулась благодійна акція на підтримку Миколаєва (фото)
18:45
У Києві попрощаються з акторкою та телеведучою Русланою Писанкою
18:23
У столиці за минулий тиждень виявили 316 хворих на коронавірус
18:06
На Київщині у власність держави повернули землі лісогосподарського призначення вартістю 351 млн гривень
17:41
В Ірпені демонтують 36 житлових будинків, - мер Маркушин
17:20
Палатний: “Українська команда” забезпечила військових приборами нічного бачення та медобладнанням
17:07
У Броварах планують влаштувати пункти обігріву для населення на випадок відсутності централізованого опалення
16:53
У Гостомелі на Київщині продовжуються роботи з розбору останків літака “Мрія” (фото)
16:33
У столиці сьогодні і завтра очікуються грози – Укргідрометцентр
Календар подій
Відкритий лист члена Оргкомітету Київського форуму волонтерів Президенту України Володимиру Зеленському
3 серпня 2022 г. 09:00
Шановний Володимире Олександровичу! 15 липня 2022 року у Києві відбувся перший масштабний Київський Форум волонтерів, в якому взяли участь більше 120 волонтерських спільнот і волонтерів. На форумі було обрано його координаційний орган, покликаний сприяти вирішенню проблем волонтерського руху та його взаємодії з державою –  Оргкомітет. Членом Оргкомітету обрали і мене. Серед багатьох проблем руху, що розглядалися на форумі за участю запрошених представників державних органів, постало питання податкових ризиків для значної кількості волонтерів, діяльність яких йде не через офіційно зареєстровані неприбуткові організації. Впевнений, що Ви у повній мірі обізнані щодо обсягу допомоги армії, вимушеним переселенцям та постраждалим в результаті окупації, що з 2014 року, а тим більше після початку повномасштабної війни, надає волонтерський рух. На жаль, органи влади – Верховна Рада, Кабінет міністрів та інші виконавчі органи в законодавчому та організаційному плані часто не встигають відповідати викликам, що стоять перед країною та волонтерською спільнотою. Тому, розуміючи важливу роль волонтерського руху для національної безпеки і оборони держави та виходячи зі статті 106 п.17 Конституції України від імені волонтерської спільноти прошу Вас як Верховного Головнокомандуючого Збройних сил України розібратися у проблемі і, виходячи з Ваших можливостей як Президента країни знайти механізми її вирішення.