Вибори, вибори, кандидати... Виборчий маргінес проти Права розривати договори оренди землі

Однією з головних помилок політичних партій на місцевих виборах стане формування корпусу кандидатів у депутати в сільській місцевості з числа псевдофермерів, орендарів землі, членів їх сімей, родичів, друзів, працівників. Чому помилок?

Тому що вибори необхідно “робити” на здійсненні права власника землі припиняти (розривати) договір оренди за власним бажанням. І я в цьому допоможу – це буде наша спільна з виборцями-власниками землі мета.

Таких помилок припустилися партії, які паслися на електораті сіл та селищ – і тепер вони або не представлені у Верховній Раді, та й навряд чи будуть представлені, які б радикальні вони не були. Або, якщо й будуть представлені в парламенті, то, судячи з останніх “сердешних” дій, як остаточно маргіналізовані персонажі.

“Сердешні”, радикальні й солідарні їм представники партій в депутатських корпусах всіх місцевих рад відверто достали селян-власників землі та членів їх родин своєю наглістю, жадібністю і тупістю. Саме з причини тупості певні представники політичних партій та певні партії взагалі не зрозуміють, про що йде мова. Але це прекрасно розуміють селяни-власники землі.

Щоб було більш зрозуміло, наведу приклад Аграрної партії. На місцевих виборах вона була у фаворитах, а до Верховної Ради не потрапила. І не допоміг їй навіть шалено успішний “поплавок” на Одеській трасі, підсилений голосом, який любить практично кожна жінка України. Як то кажуть, людям не все одно “с кєм ти пьйош віно”.

Партії, які розширено вирішили задіяти на місцевих виборах для спілкування з селянами (електоратом) орендарсько-фермерську братію, плекаючи надію, що ті “зроблять вибори” партії, попадають в більш страшну пастку, ніж не отримати очікуваний результат. Вони прогнозовано отримають широкий спектр негативу перед виборами до Верховної Ради – за рахунок негативу від набраного орендарсько-фермерського угрупування. Тобто повторяться наслідки, які призвели певні партії до електоральної смерті або  маргінесу.

На місцевих виборах люди будуть голосувати не за підсунуту еліту, а за партію, яка їм або красивіша на вид за ознаками лідерів, або дивиться у правильну сторону світу. На місцевих виборах – це вторинний принцип здійснення вибору і далеко не завжди свідомий, а скоріше вимушений.

Успіх місцевих виборів для партії визначатиметься не кількісною перемогою орендарсько-фермерського угрупування в якості представників партії, а відпрацюванням головних ідей і дій в інтересах виборців, зокрема величезної “армії” власників землі та членів їх родин – майже 25 млн громадян. 

Так, після голосування 25 жовтня партії можна потрапити до місцевих рад через представників орендарсько-фермерських угрупувань. Але, через негатив від таких представників в органах місцевого самоврядування, ці партії недоотримають на виборах до Верховної Ради. І чим кращий результат буде отримано на місцевих виборах партією за рахунок фермерсько-орендних угрупувань, тим більше буде отримано негативу виборцями від партії, що стане причиною втрати електоральної підтримки.

Орендарі та селяни-власники землі – не просто різні соціально-економічні групи, між якими існують протиріччя. Вони – антиподи. І зараз, коли протиріччя вийшло за будь-які уявні червоні лінії, вже вибудовується на примусі й насиллі власників землі орендарями.

Будь-яка підтримка політичною партією  (висування від партії) орендарів та псевдофермерів викличе первинний негатив до партії. Як і будь-яка програма в інтересах орендарсько-фермерських угрупувань ставатиме програмою проти власників землі та членів їх родин, а значить – проти виборців.

Щоб політичній силі збільшити електоральну підтримку за рахунок виборців земельної групи, необхідно безпосередньо працювати з виборцями із земельної групи, формуючи передвиборчу програму, спрямовану на здійснення головної потреби (бажання) виборців із земельної групи – зростання їхнього прибутку від землі.

Перш за все, зростання електоральної підтримки можна забезпечити  через надання власникам землі реального вільного права розпоряджатися землею.

Вільне право розпоряджатися землею – це:

• право самостійної діяльності (господарювання) на землі.

• надання права власникам землі розривати договори оренди, це дасть змогу реалізовувати власникам землі своє бажання переходу  самостійної діяльності на землі;

• надання прав, можливостей і підтримки власникам землі при переході до самостійної діяльності й при здійсненні самостійної діяльності на землі власників землі.

Ці три тези вільного розпорядження землею деталізуються, і їх деталізація дуже актуальна для українців-власників землі. Як – це вже інше питання.

Безумовно, можна заперечити, що місцеві вибори – це вибори не до Верховної Ради, в якій повинно вирішуватися питання землі в інтересах українців, а вибори, де обираються партії для вирішення місцевих проблем. Але ж зрозуміло, що місцеві вибори необхідно розглядати зараз, як початок виборів до Верховної Ради. Тому необхідно від початку формувати правильні тези.

Також політичним силам необхідно розуміти, що після виборів їх депутати-орендарі землі – вже не їх депутати. Вони робитимуть, що їм заманеться, і з більшими зусиллями: дуритимуть власників землі, підроблятимуть договори, залякуватимуть, вірячи у свою безкарність.

Так що вибори виборами, а за чистотою рядів слідкувати треба. А то в бані з такими депутатами й за милом нахилитися буде страшно.

А власникам землі пропоную долучатися до Всеукраїнського Об’єднання Власників Землі. І головне – не голосуємо за партії, які не забезпечують здійснення прав власників землі. Краще ні за кого не голосувати!

Наше Об’єднання:

• За право розривати договори оренди;

• За не переукладання договорів оренди;

• За збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази;

• За самостійне господарювання на власній землі;

• За вільне право розпорядження землею.

Тиснемо і долучаємося https://www.facebook.com/groups/144907373624154/

Читайте: Припиняємо договори оренди землі правильно

Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи

КиевVласть