УКРАЇНЦІ vs РОСІЯНИ
1. Українці та росіяни не тільки не “братні” народи, вони геть протилежні. Ми любимо свободу та народовладдя, вони – “раби царя”. Ми індивідуалісти, вони – колективісти. Ми творимо своє процвітання власними руками, вони воліють відбирати чуже.
2. Жодної “дружби”, жодного “миру” не може бути з москалями: адже вони 700 років намагалися нас знищити і ніколи не заспокояться; в одному світі не можуть одночасно існувати імперська Росія та вільна Україна. Отже зараз іде боротьба за те, кому з нас залишитися жити під сонцем.
3. Росіяни мають комплекс “великої нації” з великою планетарною місією зі зміни світу на краще (як вони це розуміють). Кожна їхня агресивна війна проти сусідів будувалася на такій ідеологічній базі. Вони завжди когось “рятують”. “Причиняють добро”. Символом їхньої “великої місії” завжди є “великий вождь”, “суворий, але справедливий” (Іван Грозний, Пьотр Перший, Сталін, Путін тощо). Вони обожнюють його тим більше, чим більше крові він проливає. Навпаки, якщо правитель демонструє людські емоції, гуманізм тощо, то для них це прояв слабкості, і вони з таким правителем безжально розправляються.
4. Так, ця їхня “велика місія” вимагає від них величезних жертв, але вони готові. Мало того, чим більше ці жертви, тим більше росіяни пишаються собою. Проблема не в Путіні, а у схибленому російському імперському менталітеті: адже Росія має того очільника, який найбільше їй пасує. Саме тому щоразу, коли Путін вдирається у інші країні, його рейтинг у Росії зростає.
5. Росіяни не зміняться, поки їхній “рускій мір” не буде зруйновано. Вони мають імперську свідомість і вважають інші народи нижчими за себе (що виправдовує в їхніх очах як завоювання інших народів, так і власні жертви “заради держави”). Вони, як імперська нація, просто не здатні домовлятися з кимось на рівних. Тільки після цілковитої катастрофи, пройшовши екзистенційну кризу, вони зможуть переродитися та стати іншими. Якщо ми просто відіб’ємо їх у цій війні, з часом вони знову повернуться. Треба знищити цю гідру раз і назавжди.
6. Історична місія України – “бастіон Європи”, “бастіон європейської цивілізації” на кордоні з Азією. Півтори тисячі років – і за часів антів і полян, і за часів Русі, і в епохи ВКЛ та Речі Посполитої, Русь-Україна завжди виконувала цю місію. І зараз просто повернулася до неї. Україна – Європа, Росія – Азія.
7. Сьогодні в України є історичний шанс. Коли Азія наступає, а Захід боягузливий і безсилий, ми можемо стати новим регіональним і навіть континентальним лідером. Вільною землею, де не мають значення твої нація, раса, релігія, ґендер, а лише твоя готовність чесно працювати задля спільного блага. Ми можемо стати “стартовим майданчиком майбутнього” для всього людства, світовим бізнес-хабом і територією свободи. Адже наші принципи – відвага, людяність, творчість, свобода – близькі величезній кількості людей у всьому світі. Цікаво, що ці принципи притаманні нам протягом усієї нашої історії: від часів Русі – до сьогодення.
Зараз від нас залежить доля всього світу.
І ми впораємось із нашим надзавданням.
Направду, лише ми у цьому світі й можемо з цим упоратись.
Слава Україні!
Смерть ворогам!
Валерій Примост, письменник
