Україна-ЄС: вже заручені чи тільки сватаємося?
Днями Кабінет міністрів оприлюднив на Урядовому порталі звіт про виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС за 2022 рік. Вірогідно, більшість українців вже забули що то за Угода, а молодь ймовірно просто і не знає про що саме в ній йдеться.
Насправді це не просто надважлива, а історична угода, яка має повну назву Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони – вона замінила Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною та дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.
Слід нагадати, що у листопаді 2013 року уряд Миколи Азарова відмовився підписати Угоду про Асоціацію України з ЄС, що спричинило масові соціальні невдоволення і породило Євромайдан, спонукало втечу Віктора Януковича та зміну вектору політики України.
Вже 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Але лише 1 вересня 2017 року, після тернистого процесу ратифікації, Угода про Асоціацію між Україною та ЄС набула повної чинності.
Це дуже ємний на понад тисячу сторінок і багатовекторний документ та складається з 486 статей у 7 розділах, 44 додатків та 3 протоколів, які стосуються загальних принципів співпраці України та ЄС, політичного діалогу, економічних і соціальних реформ, юстиції та безпеки.
За майже дев’ять років українськими урядами та парламентом вдалося станом на березень 2023 року виконати лишень 72% взятих Україною зобов’язань – щорічний Звіт про виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Причому у таких сферах, як статистика та обмін інформацією виконання склало 96%, у сфері інтелектуальна власність 94%. А от в сфері захисту прав споживачів – 48%. І фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством лише 24%.
Слід мати на увазі, що ступінь виконання визначено самим Кабінетом Міністрів України, і це викликає багато питань щодо об’єктивності. Показовим є розділ звіту “Соціальна політика та трудові відносини”(виконання 54%), який уявляє з себе коктейль дуже різних за змістом і не порівняною вагою значущості питань.
Слід звернути увагу, що у сфері трудових відносин в актив виконання Уряд відніс, що:
“у 2022 році прийнято:
· Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” (від 01.07.2022 № 2352-IX);
· Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом” (від 18.07.2022 № 2421-IX);
· Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників” (від 12.05.2022 № 2253-ІХ).
На розгляді у Верховній Раді України перебувають законопроєкти:
· “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності” (реєстр. № 7629 від 02.08.2022),
· “Про колективні угоди та договори” (реєстр. № 7628 від 02.08.2022),
· “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах” (реєстр. № 8244 від 29.11.2022).
Триває робота над законопроєктами “Про працю”, “Про безпеку та здоров’я працівників на роботі”.
ВОДНОЧАС щодо більшості прийнятих і ініційованих Урядом змін до трудового законодавства є численні негативні відгуки та висновки з боку Міжнародної організації праці, посадовців Європейського Союзу, об’єднань профспілок ЄС
Таким чином, Україна поки ще не здала всі заліки за Угодою з ЄС, але за сукупністю факторів в червні минулого року отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. Зазначений статус покладає на Україну багато нових зобов’язань, але не амністував не виконання зобов’язань за Угодою про Асоціацію.
Величенні поступки в євроінтеграції Україні були зроблені через злочинне повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації. Поряд з величезною допомогою з боку ЄС вимоги до повноцінної адаптації законодавства і практик до стандартів Євросоюзу залишаються.
Читайте: П`ять поганих дзвінків про владну економію на військових
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
