Шість аргументів про харчування в ЗСУ
Забезпечення наших воїнів якісним і безперебійним харчуванням в умовах бойових дій є одним з пріоритетів Міноборони. Так само питанням стійкості нашої оборони і виживання країни в цілому є збереження єдності в суспільстві та довіри міжнародних партнерів. Тому я особисто – як міністр і як правник – надам детальні коментарі з питань забезпечення армії харчуванням.
Вичерпну інформацію з документами за кілька хвилин я особисто представлю народним депутатам на засіданні профільного комітету [Верховної Ради з питань національної безпеки] за участі представників НАБУ, ДБР та СБУ.
У тій частині, яку можна оприлюднити, хочу поінформувати усіх, яку позицію займає Міноборони і яка логіка наших дій. Оскільки вважаю контроль з боку Парламенту і суспільства невід’ємним елементом демократії, яка відрізняє Україну від нашого ворога.
Перше. На забезпечення харчуванням військовослужбовців у 2023 році будуть спрямовані десятки мільярдів гривень. Це – великий ринок.
Ще трохи більше року тому цей ринок фактично був під контролем монополії. Під час призначення на посаду міністра я взяв публічне зобов’язання – демонополізувати послуги харчування. І ми з командою це зробили ще минулої зими.
Хоча опір був – страшенний. Торік монополіст погрожував повністю заблокувати постачання продовольства до армії. Не вийшло.
Подолання монополії дозволило успішно організувати харчування армії, чисельність якої збільшилась у кілька разів, не дивлячись на всі складнощі активної фази війни.
Неприпустимість монополій – це моя філософія. Адже монополія – це залежність і вразливість. Навіть у найкращого постачальника можуть виникнути форс-мажори. Або, коли йдеться про бізнес, він може бути опосередковано придбаний чи заблокований ворогом. Тому монополій в забезпеченні оборони треба уникати.
На даний момент Міноборони уклало контракти з 8 постачальниками на забезпечення послуги харчування. Я продемонструю ці контракти народним депутатам.
За кожним з постачальників згідно з договором закріплено певну кількість військових частин. У контрактах прописано норму: якщо якийсь з постачальників не здатен виконати зобов’язання, то інші “підхоплюють” військові частини згідно з визначеним алгоритмом. Постачання харчів скрізь буде гарантовано безперервним, щоб не сталося.
Окремо хочу наголосити. Надання послуги харчування здійснюється за принципом “їжа ходить за військовими”.
Якщо постійне місце дислокації наших десантників, наприклад, у Львові чи Житомирі, або якщо 128-ма гірсько-штурмова бригада має ппд на Закарпатті, а бойові завдання наші воїни виконують на Харківщині чи на Запоріжжі – постачальник гарантує доставку продовольства скрізь, де несуть службу підрозділи певної частини. Незалежно від кількості локацій та кількості людей в них. Це – ризики, які приймає на себе бізнес, укладаючи контракт. Це особливі вимоги до логістики.
Тобто в Україні немає “тилових” чи “далеких від лінії зіткнення” регіонів з точки зору харчування військовослужбовців. Той, хто стверджує протилежне, свідомо обманює.
Друге. Підкреслю слово “послуги”. Міноборони не здійснює закупівлю окремих продуктів. Оборонне відомство купує комплексну послугу з забезпечення харчування. Тобто доставку певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках – і приготування їжі.
Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Цей раціон має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму.
Минулого року ця сума складала 120 гривень на військовослужбовця за добу. Цього року ми отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 гривень на добу.
У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 гривень. Хтось дійсно вважає, що ця сума є завищеною?
Номінально відбулося зростання вартості послуги на 21,5%. Але цей показник навіть менше рівня інфляції, яка за рік склала 26,6%. Будь-яка господиня знає, як минулого року зросли ціни на різні види продуктів і яка була динаміка.
Особливість контрактів Міноборони в тому, що вони укладаються з постачальниками послуг на рік вперед за фіксованою ціною. Тобто це також ризики, які бере на себе бізнес.
Третє. Процес укладання контрактів і взяття зобов’язань складається з кількох стадій. Оголошення потреб Міноборони, надання пропозицій бізнесом, проведення зовнішньої експертизи ціни, узгодження контракту, проведення внутрішньої перевірки, підписання контракту тощо.
Фінальною частиною цього процесу є реєстрація підписаного контракту у Державному казначействі. Тільки після реєстрації у казначействі виникають фінансові зобов’язання і можна здійснювати платежі.
Четверте. Ціни.
З 2016 року харчування військовослужбовців здійснюється на основі каталогу продуктів, який включає понад 400 позицій. Посадові особи військових частин (начпроди) на підставі раціону обирають з каталогу продукти, які повинен забезпечити постачальник.
Коли народні депутати подивляться на контракти з 8 постачальниками, вони побачать, що ціни на одні й ті самі продукти – різні. Так само як відрізняються ціни у торговельних мережах, у тих же “Сільпо”, “АТБ” чи “Новусі”.
Просто кожен має свою спеціалізацію. Власне виробництво якоїсь групи товарів або ексклюзивні умови з виробниками. Тому десь м'ясо дешевше, а десь – риба, овочі чи молоко.
Ціни на продукти аналізують спеціальні експертні установи, зокрема, Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. Вони визначають певний діапазон.
Наприклад, на картоплю встановлено діапазон від 7 до 36 гривень за кілограм, оскільки вона буває різних сортів. Це також один з продуктів, на який спостерігаються істотні сезонні коливання ціни.
Зараз у медіа величезна кількість спотвореної інформації щодо цін. Саме видання “Дзеркало тижня” через півтори доби після публікації вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння, по яких вже найбільший розголос. На жаль, зробило це без пояснень. Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде.
Адже порівнюються неспівставні речі.
Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм.
Ціни за літр з ціною за кілограм.
Ціни за вагу нетто з ціною за вагу брутто та ін.
Навіть аналізуючи цифри публікації у “Дзеркалі тижня”, багато хто відзначив, що ціни на значну кількість товарів нижчі, ніж у сусідньому магазині. Незважаючи на усі ризики для бізнесу.
Те, що в публікації “Дзеркала тижня” було пораховано, як 0,2% вартості контракту – це приготування їжі постачальником у кількох військових частинах, де з різних причин готують зовнішні підрядники. А зовсім не доставка продуктів. Це ще одна груба помилка, яка вводить в оману.
Також хочу зазначити, що рік тому, проаналізувавши роботу системи харчування за каталогом, введеним у 2016 році, ми прийшли до висновку, що більш ефективним рішенням буде забезпечення харчування через закупівлю меню. 52 тижневих меню на рік. Кожен воїн буде розуміти, що він повинен отримати і коли.
Восени ми розпочали аудит системи харчування, який підтвердив актуальність змін. Але цей перехід потребує масштабної підготовчої роботи. Адже йдеться про перебудову величезного механізму. Ми її обов’язково зробимо.
Тепер стосовно конкретного епізоду.
П’яте. Поясню на яйцях.
Коли народні депутати будуть порівнювати ціни на курячі яйця у контрактах з різними постачальниками, вони побачать, що у 7 постачальників ціна коливається у діапазоні між 80 гривень до 90,6 гривень за десяток. Порівняйте з ціною у супермаркетах зараз. Підкреслю – це стала ціна на весь 2023 рік з умовою доставки у Львів чи під Бахмут.
Лише в документі, оприлюдненому у ЗМІ, вказано аномальну ціну, яку сприйняли як 17 гривень за штуку. На чому збудували теорію змови.
Насправді це – звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник.
Яйця – єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю.
Відповідно до нормативів кілограм яєць – це близько двох десятків штук в залежності від ґатунку (вага яйця за стандартом повинна складати від 42 г до 60 г). Ціна 170 гривень за кілограм яєць – це 85 гривень за десяток. Що в межах показників інших постачальників та повністю відповідає ринковій ціні. Інститут імені Бокаріуса у якості рекомендованої зазначив ціну 90 гривень за десяток. Усі бажаючі можуть зважити кілограм яєць і порахувати, скільки це штук.
“Яйця по 17 за штуку” Міноборони не закуповувало і не планує.
Хочу звернути увагу на хронологію подій.
Наприкінці грудня 2022 року Міноборони уклало контракти на забезпечення послуги харчування з постачальниками. За підсумками укладання контрактів мій профільний заступник провів нараду, на якій заслухав керівника відповідного підрозділу.
Помилку компанії з переведенням штук в кілограми було помічено ще тоді, як і деякі технічні помилки в інших договорах. Після чого керівник підрозділу був відсторонений. Підкреслюю – в кінці грудня.
На засіданні комітету я продемонструю народним депутатам офіційний лист компанії-постачальника, яка визнає помилку і просить внести відповідні зміни (за інформацією KВ, компанія-постачальник надіслала цього листа 2 січня ц.р.).
Народні депутати побачать, що тільки в тому контракті, саме в тому, який оприлюднено в ЗМІ, у таблиці вказано одиниці виміру – “кілограм”. В усіх інших – або ціна за каталогом, або комбінована ціна за кг/шт. Постачальник просить виправити помилку, адже внаслідок помилки згідно договору він мав би постачати курячі яйця до армії по 17 гривень за кілограм.
Якщо дивитися зовсім формально, виправляючи цю помилку, ми підвищуємо ціну на яйця у десять разів – з 17 гривень до 170 за кг, з 0,85 гривень за штуку, до 8,5 гривень за штуку або 85 гривень за десяток.
Станом на зараз по усім контрактам завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють з каталогом, виправляються технічні помилки, готуються додаткові угоди щодо постачання у межах доведених параметрів державного бюджету тощо.
Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі.
Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документу ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони “вкрало” чи “намагалося вкрасти” мільярди – це повна маячня.
Просто хтось дізнався про додаткові перевірки і вирішив розгорнути інформаційну атаку.
Шосте. Питання, яке мені останніми дня ставили найчастіше – чому це виринуло зараз?
Публічне вкидання інформації про начебто завищені у 2-3 рази ціни почалося ще в середині минулого тижня. Тобто не після, а до Рамштайну, саме коли тривало уточнення домовленостей.
Той, хто передав один з контрактів та додатки для оприлюднення, як мінімум – вчинив службовий злочин. Цю особу буде обов’язково встановлено і притягнуто до відповідальності. Для цього підготовлено відповідні матеріали в СБУ. Зокрема, буде з’ясовано мотиви.
Оскільки жодної фактичної складової у претензіях немає, крім маніпуляцій, найочевиднішою ціллю виглядає спроба підриву довіри до Міноборони у дуже відповідальний момент. А це вже – не просто службовий злочин.
Так чи інакше, щоб зняти усі питання, я гарантую абсолютну прозорість Міноборони для правоохоронців. На моє прохання голова комітету Олександр Завітневич запросив на засідання представників НАБУ та ДБР, щоб усі були “на одній сторінці”.
Також я запропоную народним депутатам розглянути можливість створення тимчасової слідчої комісії щодо процесу закупівель, якщо інші інструменти парламентського контролю вони вважатимуть недостатніми. Це створить додаткове навантаження на Міноборони, але ми готові йти на це. Тому що впевнені у своїй правоті.
Свою позицію я озвучував неодноразово: нульова толерантність до корупції. Саме за моєю ініціативою Держаудитслужба розпочала перевірку Міноборони. Якщо буде доведено, що хтось з посадовців зловживає, він отримає згідно закону.
Міноборони не вперше переживає штучну інформаційну атаку під вигаданим приводом. Ця – дуже схожа на минулорічну, коли ми розбиралися з монополістом. Щось подібне було і восени, коли в управління Міністерству передали низку активів, критично важливих для обороноздатності. Нас абсолютно безпідставно атакували влітку, коли поширювали чутки про недостатній контроль над озброєннями. Тобто, нічого нового.
Тому нам своє робити – всебічно забезпечувати ЗСУ, захищати країну.
Хто б не був ініціатором цього вкиду, хочу, щоб не було ілюзій.
Я не дозволю заблокувати постачання продовольства до армії чи повернути монополію на ринку.
Я не дозволю безпідставними звинуваченнями створити ґрунт для блокування поставок зброї.
Цього не буде.
Все буде Україна.
Читайте: Захист України – справа не лише чоловіків
Міністр оборони України Олексій Резніков
