Що треба знати про формування ціни на газ
Для держави та кожного окремого громадянина величезне значення має питання встановлення розумної ціни на газ. Саме тому затвердження граничного рівня роздрібних цін на природний газ для населення віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
З 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) постановою КМУ № 315 від 27 квітня 2016 року встановлюється гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 грн за 1 куб. метр.
Ціна 6 879 грн за 1000 куб. метрів утворюється з урахуванням оптової ціни на газ, середньозваженого тарифу на транспортування, середньозваженого тарифу на розподіл та торгової націнки постачальника, а також ПДВ, що потрапляє у бюджет.
Наприклад, у Києві розподіл коштів виглядає наступним чином: за кожний кубічний метр газу, який споживають абоненти в місті Києві, НАК “Нафтогаз України” має отримати 4,939 грн, ПАТ “Укртрансгаз” - 0,5635 грн, за розподіл ПАТ “Київгаз” отримує 0,169 грн, тариф на постачання газу ДП “КиївГазЕнерджи” складає 0,06075 грн, а до бюджету потрапляє 1,1465 грн.
За умови, якщо в квартирі встановлено індивідуальний газовий лічильник, абонент сплачує за фактично спожитий обсяг газу у відповідності до вищезазначеної ціни.
Ті абоненти, в будинках яких встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу, сплачують за обсяг газу, вирахуваний відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України тимчасового положення: за показаннями будинкового вузла обліку виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у споживачів цього будинку.
Далі така різниця ділиться між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.
Читайте: Как киевлянам платить только за фактически использованный газ
За умови, якщо в квартирі абонента відсутній лічильник газу, а загальнобудинковий вузол обліку ще не встановлено, розрахунок відбувається відповідно до норм споживання, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На сьогодні норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників затверджено постановою КМУ від 23 березня 2016 р. № 203. Самі норми споживання, встановлені Кабміном, можна назвати соціально орієнтованими. Але вони не покривають реальне споживання газу населенням. Вони значно занижені та не відповідають фактичним об’ємам споживання газу. Цей акт також містить положення, згідно з яким у період відсутності централізованого гарячого водопостачання норма споживання зростає.
На практиці це виглядає наступним чином: теплопостачальні компанії видають акти, якими фіксують строк відсутності відсутності гарячої води, а газові компанії в свою чергу нараховують абонентам додаткову плату, оскільки відповідно до вищезгаданої постанови ці дні обчислюються за збільшеною нормою.
Це пояснюється тим, що в цей період населення не користується централізованим гарячим водопостачанням, а фактична кількість використаного газу у такі дні суттєво збільшується. Тому норма споживання складає 7,1 куб. м, а не 4,4 куб. м.
Читайте: “Киевгаз” сменил условия погашения задолженностей
На жаль, чинним законодавством не передбачено реєстрацію електробойлерів і відповідно до роз’яснень, що надала Національна комісія з регулювання електроенергетики та НАК "Нафтогаз" в своїх листах, наявність електрообладнання для нагрівання води у разі перерви у централізованому гарячому водопостачанні не є підставою для того, щоб не застосовувати норму, затверджену наведеною вище постановою КМУ. Тому мешканцям квартир зі встановленими електричними водонагрівачами доводиться доплачувати за дні відсутності гарячої води. Виходить, що постанова прийнята Кабінетом Міністрів не враховує реальні побутові умови великої групи населення, яке користується електричними бойлерами.
Людмила Гребещук, начальник расчетно-абонентского отдела управления траспортировки газа населению ДП "КиевГазЭнерджи"
