Ринок землі: чи є передумови зі сторони власників землі для його формування
Питання щодо доцільності зняття чи продовження заборони відчужувати землю, яка накладена пп 14 та 15 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України, породжує багато суперечок і є недостатньо дослідженою з точки зору прогнозування усієї повноти наслідків кожного з прийнятих варіантів рішень.
Варто зазначити про залежність очікуваних результатів від обраної організаційної форми земельних відносин. Водночас, загальнопоширена точка зору, що відсутність ринку землі не дає поштовху економічному розвитку в країні та обмежує можливості залучення мільярдних інвестицій, є хибною, але про це в наступних публікаціях.
Для формування ринку землі, як і будь-яких інших ринків, необхідне виникнення передумов: наявність бажання у одних учасників потенційного ринку купувати товар чи послугу, а у інших учасників продавати товар чи послугу з визначеними характеристиками і ціною, яка влаштовує потенційних учасників ринку.
Поки що в Україні немає рівноважної ціни, яка б влаштувала покупців і продавців землі – немає вільного ринку. Інше питання: чи потрібен він взагалі і чи його впровадження не несе загроз державності і економічному розвитку країни?
Суб’єктами права власності на сільськогосподарську землю в Україні виступають її громадяни або держава.
Причиною продавати державну землю є тільки безвідповідальність або відсутність державницької позиції або корупційні дії посадових осіб в інтересах власного збагачення.
Причинами для формування мотивації продати землю у її власника можуть бути:
- низький дохід від землі чи його відсутність;
- нагальна потреб в грошах;
- тимчасове задоволення елементарних споживчих потреб без нагальної потреби.
Ті випадки продажу землі селянами, які відбуваються, передбачають застосування в угодах продажу землі цін нижче, ніж можливі ринкові чи мінімальні економічно обґрунтовані.
Читайте: Народна земельна реформа Головіна. Хто ворог українського селянина?
Селянин зараз продає землю, частіше всього, під тиском негативних обставин. Відповідно, ці обставини впливають на зниження ціни на землю. Також на заниження ціни на землю впливає те, що купити землю у селянина має можливість тільки теперішній користувач його землі.
Іншими потенційними покупцями така купівля землі не може розглядатися з причини накладених на неї обмежень у вигляді договорів з користування цією землею та незаконності угод щодо її купівлі.
Вирішення проблем, які породжують причини для мотивації селянину продати землю лежать поза продажем землі. Якщо сформулювати по-іншому, то, продавши землю, селянин не вирішить свої проблеми системно, а лише втратить системно землю, тобто - назавжди.
Отже, треба вирішити системно проблеми, які породжують необхідність чи бажання продати землю.
А тому необхідно:
- реалізувати систему організаційних заходів, направлених на зміну земельних відносин, в яких на першому плані буде власник землі, а не її користувач, що підвищить дохідність від землі його власнику в 2-4 рази;
- реалізувати систему організаційних заходів, направлених на впровадження системи кредитування, яка б запобігала необхідності продавати землю для тимчасового задоволення елементарних споживчих потреб з нагальною чи без нагальної потреби.
Цих першочергових заходів буде достатньо для вирішення проблем, які породжують причини, що мотивують селянина продати землю. Ці заходи можуть починати проводитися зараз без створення нових механізмів державного управління.
В свою чергу, впровадження нових державних механізмів, направлених на формування нових земельних відносин прискорить реформування і, врешті-решт, дасть той необхідний країні та суспільству результат.
Отже, якщо можна вирішити проблеми, які є причинами для формування мотивації продати землю без продажу землі, значить, немає необхідності продавати землю. І, відповідно, відсутні передумови для формування ринку землі.
Те, що видають за передумови для створення ринку землі з метою торгівлі нею, є вдаваними умовами - і ринок землі може бути тільки штучним, який діятиме всупереч інтересам українців та України.
Земля є об`єктом права власності українського народу. Земля є основним національним багатством. Це закріплено в Конституції України і так повинно залишатися.
В свою чергу, я обіцяю, що сформую оптимальні пропозиції, як запобігти розпродажу української землі та реформувати земельні відносини в інтересах держави і суспільства.
Читайте: Народна земельна реформа Головіна. Хто може скупити українську землю?
Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению
