Народна земельна реформа Головіна. Хто може скупити українську землю?
“Земля - це життя”, - може лірично, але це так. Ані біткоїни, ані IT-технології не відмінять цієї правди. Бо всі їдять, навіть айтішники.
Те, що українська земля цікава різного роду лихварям, не секрет. Щоб дешевше торгуватися з власниками землі при її скупці, їх уже перетворили на злиднів. І з селянами це зробили власні пани, а не іноземні. Іноземці можуть тільки скористатися такою ситуацією і не тільки для лихви.
Найпотужніші потенційні покупці української землі повинні володіти наступними ознаками:
1. Мати пряме відношення до джерела емісії ліквідних грошей для купівлі землі.
2. Мати пряме відношення до країни, яка може управляти ризиками на території України.
3. Мати пряме відношення до країни, яка є лідером з експорту зернових.
Насамперед походження покупців може забезпечити США та Європа. Далі залишається тільки Росія.
Я думаю, що єдиним із натяжкою запереченням від читача може бути: “А куди Росія лізе зі своїм дерев’яним рублем?”. А туди ж, звідки курс дерев’яного висить на табло обмінників по всій Україні разом із доларом і євро. Не такий уже дерев’яний.
То ж, для кого може бути знятий мораторій, так це для Путіна.
Ті орендарі, які вважають, що врятуються довгостроковою орендою після зняття мораторію, глибоко помиляються і перебільшують свої можливості. Їм не вдасться потихеньку скупити за безцінь землю.
Законопроект земляків-хмельничан Олександра Гереги (позафракційний, співвласник мережі гіпермаркетів “Епіцентр”) та Андрія Шиньковича (фракція БПП) №8581 від 9 липня 2018 року передбачає односторонню відмову власника землі від договорів оренди.
Для чого? Для того, щоб купити в селянина землю без орендних обтяжень, – тільки така земля може купуватися.
Читайте: Замешанная на крови: украденная и потерянная земля
При цьому, ініціатори законопроекту знають упевнено, хто переб’є будь-яку запропоновану нинішніми орендаторами та іншими лихварями ціну. У купівлі права оренди землі через корпоративні права бізнесменам Герегам уже немає рівних: вони платять більше і швидше.
Можна довго дискутувати з приводу “не проголосують за цей законопроект” та “закон зворотної сили не має”. Давайте назвемо це намірами, які викрилися в поданому законопроекті. У будь-якому випадку це тест суспільству, владі, панам та лихварям.
З іншого боку, я вже давно говорю про те, що в знятті мораторію без відміни оренди чи емфітевзису немає сенсу для справжніх гравців ринку землі, яким земля потрібна для того, щоб передати вже зі своїх рук в оренду.
І вони не віддадуть свій шанс. Вони контролюють ситуацію і не знімуть мораторій, окрім як на умовах Гереги й Шинковича.
І в Путіна найбільший шанс бути цими “ними”.
Читайте: Продажна Батьківщина
Хоча, можливо, законотворці навіть і не думали про Путіна чи Трампа, коли подавали законопроект. А думали про те, щоб ціна на землю була якомога більшою, думали, що якщо і продавати батьківщину, то якомога дорожче. Про Україну, мабуть, думають.
Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і всі, хто боровся і бореться проти зняття мораторію, неважливо з яких міркувань, захищають українську землю.
Але при цьому ми отримуємо колосальні втрати України не тільки на паразитуванні орендарів, а й відсутності можливості відновлення сільського господарства хоча б до рівня 1991 року.
В цій ситуації треба якнайшвидше шукати вихід, щоб батьківщина стала непродажною. І в цьому буде вихід, який, я знаю точно, є.
Потрібна земельна реформа. І така реформа можлива навіть без додаткових законів. Така реформа буде Народною.
Читайте: Народная земельная реформа: без новых законов и дополнительных денег
Роман Головин, кандидат наук по государственному управлению
