п'ятниця, 22 листопада 2024 г.
Патрульно-поліцейська історія: що далі

Патрульно-поліцейська історія: що далі

Volodymyr Boyko

журналист

Наслідком патрульно-поліцейської афери стане подальша руйнація правової системи в державі.

Напевно, жодну людину, наділену правосвідомістю, не могла залишити байдужою заява першого заступника міністра внутрішніх справ Екатерини Зґуладзе про те, що патрульна служба новоствореної поліції вже оштрафувала прокурора й народного депутата. Більше того, правосвідомі громадяни запідозрили, що патрульна служба, як і українська поліція, існує виключно в уяві пані Зґуладзе — журналіста-міжнародника, що вкрай мало розуміється на правоохоронній діяльності.

Принагідно зазначу, що хоча в себе на батьківщині Зґуладзе й перебувала на посаді заступника міністра внутрішніх справ, але населення в Грузії менше, ніж у Києві, і тому правильніше говорити, що раніше Зґуладзе працювала в грузинському аналогу ГУ УМВС України в м. Києві. При цьому вона була заступником міністра з питань зв’язків із громадськістю й керувала не оперативними підрозділами, а прес-службою.

Окрім того, на своєму брифінгу Зґуладзе заявила, що патрульна служба приступила до виконання обов’язків 4 липня й до 13 липня повністю замінить Державтоінспекцію в м. Києві. “ДАІ Києва більше не працює... До кінця тижня ДАІ Києва втрачає свої функції”, — оголосила перший заступник міністра. Шкода лишень, що ніхто з підлеглих не підказав їй, що ліквідувати ДАІ чи змінити її функції Зґуладзе не може хоча б тому, що ДАІ створювало аж ніяк не МВС України: чинне Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ було затверджено постановою Кабінету міністрів України від 14 квітня 1997 року №341.

А найголовніше, що ніякої патрульної служби в Україні немає, хоча Зґуладзе й запевняє в зворотному, посилаючись на те, що 2 липня 2015 року глава МВС Арсен Аваков своїм наказом №796 затвердив Положення про патрульну службу МВС, яке наступного дня, 3 липня 2015 року, було зареєстровано Міністерством юстиції України за №777/27222.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Відбулося, насправді, таке. Вдало “освоївши” гроші американських спонсорів, виділені на створення в Україні поліції замість пострадянської міліції, “грузинські реформатори” пообіцяли, що результат фінансових вливань посол США в Україні побачить 4 липня 2015 року — на День незалежності Сполучених Штатів. Проте ніхто не подумав, що спочатку потрібно було, щоб набув чинності відповідний закон “Про національну поліцію”, втратив силу нинішній закон “Про міліцію” та були ухвалені нові відомчі нормативно-правові акти та постанови Кабміну.

Більше того, коли реформатори зібрались вносити до Верховної Ради проект закону “Про національну поліцію”, з’ясувалося, що пізно: під назвою “Про поліцію і поліцейську діяльність” вже був зареєстрований аналогічний законопроект №1692-1, до того ж значно ретельніше виписаний з погляду законодавчої техніки. І тепер, відповідно до Регламенту Верховної Ради, можна було лише вносити до нього зміни й доповнення. Грузинська ж команда отримала (і благополучно проїла) гроші за реєстрацію оригінального законопроекту.

Довелося підключатись Петру Порошенку. Під тиском Адміністрації президента майже всі ініціатори законопроекту відкликали свої підписи. Але Ігор Луценко й Віталій Купрій відмовились. Точніше — знаючи їх характер, їм навіть не пропонували. Натомість Володимир Гройсман просто розпорядився зняти депутатський законопроект з реєстрації без відома депутатів, які його внесли, і зареєструвати законопроект “Про національну поліцію”. Народні депутати обурювався, вимагали пояснень, зверталися до генпрокурора, але на них, звісно, ніхто уваги не звернув.

Ця історія може мати далекосяжні наслідки в разі, якщо народні депутати звернуться до Конституційного суду України, попросивши визнати Закон України “Про національну поліцію” таким, що суперечить Конституції через брутальне порушення процедури його прийняття. Між іншим, проект постанови про скасування рішення Верховної Ради, яким був прийнятий цей закон, вже зареєстровано у парламенті.

Оскільки “грузинський” законопроект був зареєстрований у Верховні Раді тільки 13 травня 2015 року, остаточно парламент проголосував за його ухвалення лише 2 липня. Але цього замало: для того щоб закон набув чинності, він має бути ще належно оформлений, підписаний президентом і офіційно оприлюднений. Станом на 13 липня закон “Про національну поліцію” переданий з апарату Верховної Ради до Адміністрації президента й досі навіть не підписаний главою держави.

Тому з тим, щоб у День незалежності США продемонструвати спонсорам результат їх капіталовкладень, Зґуладзе з Аваковим вирішили все одно вивести 4 липня на вулиці Києва нових патрульних поліцейських. Щоправда, відповідно до ч. 2 ст. 16 чинного Закону України “Про міліцію”, “працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення”. Зрозуміло, що Кабмін ніяких взірців форменого одягу нових поліцейських не затверджував — для цього немає законних підстав. Але найбільша проблема була зі службовими посвідченнями, які мали підтверджувати, що патрульні належать до правоохоронного органу.

І тоді було вирішено за одну ніч створити у складі міліції новий структурний підрозділ під назвою “Патрульна служба” та видати його співробітникам посвідчення патрулів. 2 липня 2015 року Аваков своїм наказом №796 затвердив “Положення про патрульну службу”, наступного дня, 3 липня Міністерство юстиції України провело правову експертизу й зареєструвало це Положення за №777/27222.

Як запевняють в МВС України, саме на підставі цього Положення з 4 липня по Києву їздять патрулі. Ось, наприклад, який лист масово поширюють у соцмережах.

Справді, хоча в цьому Положенні ані слова немає (й бути не може) про поліцію чи про нову форму одягу, але принаймні там написано, що патрулі можуть “застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством”, “здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, огляд речей і документів, транспортного засобу і вантажу” чи “при здійсненні патрулювання на транспортному засобі включати спеціальні світлові, звукові сигнали, а також у виняткових випадках не дотримуватися вимог правил дорожнього руху”.

Та оскільки Зґуладзе є фахівцем лише з організації презентацій, не володіє державною мовою й не здатна прочитати Конституцію України, вона, звісно, не здогадується про існування статті 57 Конституції, частина 2 якої стверджує: “Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними”. Не знає вона й про те, що нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади набувають чинності лише на наступний день після їх оприлюднення в “Офіційному віснику”, але не раніше, ніж за 10 днів після реєстрації, оскільки додаткове обмеження накладає ще й чинний указ президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3 жовтня 1992 року №493/92.

Таким чином, Положення про патрульну службу, на підставі якого в Києві працює так звана поліція, не набуло чинності, оскільки воно досі офіційно не оприлюднено. Публікація цього документа в “Офіційному віснику” планується лише на 17 липня в №54. А відтак по кожному випадку порушення прав громадян з боку нових поліцейських заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе зобов’язаний відкрити кримінальне провадження, взяти в СБУ бійців спецпідрозділу “Альфа”, виламати двері в Міністерстві внутрішніх справ України та доставити Авакова й Зґуладзе в ізолятор тимчасового утримання.

Історія з патрульно-поліцейською аферою не тільки засвідчує неспроможність до системної роботи й слугує доказом повної відсутності зачатків правосвідомості в нинішнього керівництва МВС. Наслідком цієї витівки стане подальша руйнація правової системи в державі, яка тримається виключно на сакралізації законів у масовій свідомості. Влада демонструє населенню, що в цій країні закони — то фікція. І що за потреби вона буде створювати будь-які озброєні загони, які тільки їй заманеться, без огляду на Конституцію.

Але в такому разі результатом появи незаконної патрульної служби стане не порядок на вулицях, а стрілянина. Бо якщо громадянам Авакову та Зґуладзе можна створювати незаконні озброєні формування, то це обов’язково спробують зробити й інші громадяни, що, власне, і довели недавні події в Мукачевому. Оскільки законність не буває вибірковою — вона або є, або її немає.

Джерело: Ракурс

КиевVласть

Теги: аваков, Политика, бойко, законодательство, патрульная служба, згуладзе

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.