четвер, 21 листопада 2024 г.
И снова о памятнике Щорсу

И снова о памятнике Щорсу

Константин Гродзинский

Журналист КиевVласти

“Многострадальный” памятник Николаю Щорсу, что на бульваре Шевченко в столице, который и пытались демонтировать активисты, и уродовали вандалы снова оказался в лентах новостей. На этот раз информационным поводом стала электронная петиция на сайте Киевсовета с предложением установить вместо монумента Щорсу памятник Симону Петлюре. Напомним, что в 2016 году тогдашнему президенту Украины Порошенко подавали петицию с предложением заменить конную статую Щорса на памятник Петлюре или Павлу Скоропадскому. Примечательно, что обе петиции не получили массовой поддержки, однако само их появление наводит на некоторые мысли, с которыми хочется поделиться с читателем.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Памятник Щорсу в Киеве

Как мне кажется в столице практика увековечивания руководителей украинского государства периода 1917-1921 гг избирательна. Судите сами, в Киеве есть памятник Михаилу Грушевскому, который открыли на углу улицы Владимирской и бульвара Тараса Шевченко в декабре 1998 г.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Памятник Михаилу Грушевскому в Киеве

Напомним, что Грушевский был председателем Центральной Рады (ЦР) Украинской Народной Республики (УНР) с 20 марта 1917 г. до 29 апреля 1918-го. Однако Украинская Народная Республика была провозглашена лишь 20 ноября 1917 г. “в составе федеративного государства”, а полную независимость УНР объявила 22 января 1918-го. Таким образом Грушевский 3 месяца и одну неделю руководил независимым украинским государством, одним из создателей и первым главой которого он является.

Мурал с гетманом Скоропадским на Старовокзальной, 12  в Киеве. Художники – команда Kailas-V

29 апреля 1918 г. после “бескровного переворота” гетманом Украины провозгласят Павла Скоропадского, который отречется от власти 14 декабря, то есть во главе державы пробудет более 7 месяцев. 

Памятник В.Винниченко в Кропивницком, установленный в 2010 г.

Далее носителем власти в Украине станет Директория УНР, в которой председательствовал Владимир Винниченко, но лишь до 13 февраля 1919 г., когда ее возглавил Симон Петлюра (при этом 8 февраля Киев взяли красные под предводительством того же Щорса). Формально Петлюра был руководителем Украины, аж до ноября 1920 года. Петлюра однако не был руководителем страны, который находился в столице и занимался государственным управлением, ибо он больше занимался боевыми действиями и поисками союзников. 

Если говорить о “восседании” в столице Украины в роли ее руководителя, то дольше своих коллег это делал Павел Скоропадский. Однако из всех, перечисленных выше украинских керманичей памятник в Киеве установлен только Михаилу Грушевскому.

 Барельеф Петлюре в Киеве, установленный в январе 2019 г. по адресу ул. С. Петлюры, 2/4

Таким образом, мысль о необходимости возвести в Киеве памятники Петлюре, Скоропадскому, Винниченко однозначно является актуальной. Вот только причем здесь памятник Щорсу и почему памятники Петлюре или Скоропадскому должны быть на бульваре Шевченко?

На мой взгляд более уместно увековечить эти персоны в Мариинском парке, возле Верховной Рады. Скоропадскому уж точно, ибо именно из этого здания он осуществлял руководство государством.

В этом контексте безусловно удачным является расположение памятника Михаилу Грушевскому недалеко от Дома учителя, где в годы революции базировалась Украинская Центральная Рада. 

И последний вопрос, что же делать с Щорсом? На мой взгляд ничего, ибо конная статуя – это объект культурного наследия. Я бы лишь установил на постаменте памятную доску. Написать на ней следует, что был такой украинский парень, экс-офицер царской армии Николай Щорс, который в 24 года сделал стремительную карьеру в Украинской Красной армии, созданной на территории большевистской России и оттуда ушедшей в украинский поход. Командира дивизии Щорса, как утверждали советские историки, убил не петлюровский пулеметчик, ибо, как выяснилось позже, отверстие в черепе было именно от пистолетной пули, выпущенной в затылок с близкого расстояния. Это было в августе 1919 года, когда красные полевые командиры уже зачистили Украину и стали не нужны большевистским вождям, которые зачистили их самих.      

Читайте: Золото для армии Петлюры и “председатель”, с которым можно “сговориться”

Константин Гродзинский, журналист КиевVласти

Фото: kiev.sq.com.ua, Wikipedia, Facebook, Wikipedia, korrespondent.net  

КиевVласть

Теги: новости киева, новости киевщины, симон петлюра, николай щорс, павел скоропадский, михаил грушевский, владимир винниченко

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.