четверг, 20 января 2022 г.
Діяльність депутатів районних рад на сьогодні визначена лише на папері

Діяльність депутатів районних рад на сьогодні визначена лише на папері

Дмитро Ільющенко

Депутат Фастівської районної ради Київської області, юрист

Перший рік роботи районних рад в умовах децентралізації дуже яскраво показав, як можна перетворити колись активний і значимий орган місцевого самоврядування в паралізований і дезактивований баласт між обласною та місцевими радами. Насамперед, це стосується розмитих, спірних і обмежених повноважень. Всі депутати районного рівня очікують змін до чинного законодавства, бо районні ради залишилися в тому ж правовому полі, а діяльність рад наразі відображається лише на папері.

Звісно, повноваження районних рад де-юре існують, серед яких:

- забезпечення організації роботи ради;

- затвердження районного бюджету, звітів про його виконання;

- затвердження програм розвитку;

- управління майном спільної власності, територіальних громад районна (до передачі територіальним громадам).

Зараз це більше нагадує видимість роботи. Так чи інакше, районна рада втратила роль посередника між державою та місцевими радами і це, як не крути, задає новий формат у роботі досі існуючих районних рад. Деякі політологи жартують з цього приводу, кажучи: “чим займатимуться районні ради в майбутньому, це те, що вони зможуть придумати”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Другий аспект роботи — це питання фінансування, що, на жаль, гостро постало в роботі районних рад. Згідно із статтею 64 Бюджетного кодексу України в контексті прибутку від комунальної власності та від здачі її в оренду, то на прикладі Фастівського району можу сказати, що це — “авгієві стайні” і треба мати значний ресурс і сили, щоб їх почистити. Для того щоб зробити з них об’єкти прибутку, необхідно вкласти кошти, і як з’ясувалося, немалі. Тому це — аж занадто сумнівне надходження до бюджету. 14 стаття Бюджетного кодексу України, яка декларує, що можна розпоряджатися вільними залишками районних бюджетів у порядку, визначеному цією статтею.

Разом з тим, не кожен район отримав у спадок хоч якісь кошти, більшість зовсім не мали жодних фінансових ресурсів. Фастівський район в цьому сенсі став одним з тих, якому було над чим думати під час вирішення, куди раціонально направити ці “залишки”. Кожна ОТГ пропонувала своє бачення розподілення коштів.

Статті 93 та 101 Бюджетного Кодексу України доповнюють картину надходжень за рахунок субвенцій, дотацій з обласного чи державного бюджетів. Звісно, законодавство не забороняє районній ланці просити кошти і в місцевих громад, але кому потрібне це навантаження, не зрозуміло.

Якщо проаналізувати всі ці “фінансові джерела”, то з’явиться питання, як політично вижити та реалізувати свій обов’язок перед громадою. Усі ці питання неодноразово підіймалися на засіданнях УАРОР (Асоціація районних та обласних рад), куди на початку з ентузіазмом, а потім по інерції, з’їзджалися голови та представники всіх районних рад України. Адже цей комунікативний майданчик вважався потрібним для реалізації реформи місцевого самоврядування та формування спільної конструктивної позиції у взаємодії з органами законодавчої та виконавчої влади.

Та згодом думка змінилася. Станом на сьогодні, питання є актуальним і відкритим. Жвава дискусія, що робити з районними радами точиться кожного дня. Слова “районні виконкоми”, “районна ланка”, “префекти” лунають щоразу, коли обговорюється модель адміністративного устрою. І це зрозуміло! Але поки це все вирішується, депутат має працювати. Єдине, що заважає, — це відсутність повноважень. Бо коли нема повноважень у депутата, він нічим, по суті, не відрізняється від громадського діяча.

Завдання громадських лідерів – формувати громадську думку, звертати увагу на ті чи інші питання, критикувати, аналізувати роботу влади. Завдання ж депутатів – принципово інше. Він має впроваджувати та реалізовувати владні рішення. Так, депутатські звернення та запити важливі, але не основні і далеко не єдині повноваження депутата.

Відтак, депутат, який діє як класичний представник громадської організації, насправді шкодить громаді. Це відбувається через те, що кожен повинен займатися своєю роботою: громадськість має привертати увагу, а депутати шукати і ухвалювати потрібні громадські рішення. Маю надію, що все ж таки районні депутати знов стануть активними суб’єктами нормотворчої діяльності, зможуть активно впливати на вирішення питань громади, а не будуть “громадськими діячами” для отримання публічної інформації, направлення звернень, заяв, скарг та оскарження дій службовців. Ці питання набувають особливої ваги з урахуванням процесів децентралізації та розширення повноважень територіальних громад і прав місцевих рад. Шкода лише, що робота депутатів районних рад залишилася поза увагою законодавця та не отримала належного визнання і повноважень.

Дмитро Ільющенко, депутат Фастівської районної ради Київської області, юрист

КиевVласть

Теги: новости украины, финансирование, децентрализация, закон, полномочия, районные рады

среда, 19 января 2022 г.
20:45
Планові відключення електроенергії в Київській області 20 січня 2022 року (повний список населених пунктів)
20:26
В ночь на 20 января будут изменены маршруты столичных троллейбусов №№ 42, 43 и 91Н
20:09
Полиция начала уголовное производство по факту повреждения окна офиса редакции издания “Гордон” на столичном Подоле
20:04
В Киеве мошенники под видом инвестирования в криптовалюту заполучили 3 млн долларов
19:46
Население Киевщины в ноябре прошлого года нарастило задолженноость по оплате коммуналки
19:26
Столичные власти разрешили проектировать строительство нового ЖК на Оболони
19:05
Столичная инспекция благоустройства отчиталась о составлении 7,4 тысяч админпротоколов за год
18:43
Кабмин на три месяца сократил срок действия Сovid-сертификатов
18:21
188 млн гривен с Подольского и Шулявского моста могли вывести на подконтрольные Комарницкому фирмы
18:12
В “Интергал-Буд” обнародовали новые данные о ходе строительства ЖК “Академ-Квартал” по состоянию на 1 января
18:03
У Борисполі на Київщині під‌ ‌час‌ “Пробігу Соборності” ‌буде‌ ‌обмежено‌ ‌рух‌ ‌транспорту‌ ‌
17:45
В Киеве определили клинику по проверке водителей на алкоголь
17:23
Кабмин создал Государственную службу по делам детей
17:11
На Фастовщине мужчина утонул во время погружения на Крещение (фото, видео)
17:05
КГГА разрешила проектировать комплексную застройку 86 га земли в Подольском районе
16:59
Столичные политики отметили Крещение Господне на открытых водах
Календарь событий
“Тройная обдираловка”: киевляне продолжат платить за налаживание денежного учета в сфере пассажирских перевозок
19 января 2022 г. 15:00
“Тройная обдираловка”: киевляне продолжат платить за налаживание денежного учета в сфере пассажирских перевозок
В 2022 году КП “Главный информационно-вычислительный центр” (КП “ГИВЦ”) вольет по меньшей мере 100 млн гривен в модернизацию не введенной в промышленную эксплуатацию Автоматизированной системы учета оплаты проезда в пассажирском транспорте (АСОП). Фактически, на эти же цели будет потрачено около 90 млн гривен со счетов КП “Киевпастранс” и КП “Киевский метрополитен”. Так продолжается уже несколько лет подряд – колоссальные средства тратятся, по сути, без всякого смысла. Наладить с помощью АСОП четкий контроль всех денег, которые “крутятся” в системе общественного транспорта Киева, обещали еще в октябре 2019 года, но ввод в промышленную эксплуатацию указанной системы все время отсрочивают. Вероятно, руководству столицы очень нравится списывать миллиарды из городского бюджета в виде финансовой помощи транспортным КП на основании ничем не неподтвержденных цифр.