четверг, 21 января 2021 г.
Держбюджет має стати бюджетом цифровізації міст

Держбюджет має стати бюджетом цифровізації міст

Юрий Назаров

Голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України

Цифровізація послуг в Україні поки не є системною і місцеві політичні еліти можуть на свій смак та розсуд впроваджувати ті чи інші рішення без огляду на інтереси громад. Саме така ситуація вчора відбулася в Києві, коли без попередження та попередньої підготовки користувачів було відключено мобільний додаток Kyiv Smart City, яким за 2020 рік встигли скористатися 5 млн мешканців столиці. На жаль, для мене і всієї команди, яка була причетна до розробки та запуску цього продукту, така новина теж стала абсолютною несподіванкою. Зміна додатку на новий – стала яскравим прикладом того, як політичне рішення може закрити проєкт, на розробку та маркетинг якого були витрачені величезні кошти киян.

Я спостерігаю за тим, як проєкт Kyiv Smart City розвивався останній рік. Стає очевидним, що місто втрачає позиції в рейтингу розумних міст і проєкти цифровізації, на жаль, не набирають подальших обертів для розвитку. Цифровізацію столиці поступово гальмують.

Тим часом, європейські міста щорічно витрачають на місцеві ініціативи SMART CITY близько 10-15% свого бюджету. В Києві цей показник ще до недавнього часу складав близько 3%. У нещодавно затвердженому Верховною Радою бюджеті України на 2021 рік видатки на цифровізацію сягають майже 1,8 млрд грн або 0,1% від загальної суми видатків бюджету всієї держави. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Безумовно, Україні ще не один рік доведеться наздоганяти сусідів-європейців, які задають нам темп та вектор руху в питанні цифровізації міст. Але, як відомо, шлях в тисячу лі починається з першого кроку! Більше того, в скрутних умовах пандемії та глобальних економічних викликів бюджет для подальшого цифрового розвитку, який отримала Україна, є рекордним. Тому є впевненість, що цифровізація послуг в українських містах матиме позитивну динаміку і ми нарешті винирнемо з прірви цифрового невігластва.

Згадаємо, що у Держбюджеті на 2020 рік на державу в смартфоні ніяких видатків не було закладено взагалі. Міністерство цифрової трансформації України спиралось на технічну підтримку від міжнародних партнерів та ефективну роботу команди. Прискореному переходу України в онлайн сприяли не тільки амбітні плани фахівців з діджиталізації, але й пандемія коронавірусу, яка й слугувала якнайшвидшій цифровізації країни.

Наразі, після ухвалення Держбюджету-2021, який сміливо можна назвати бюджетом розвитку цифровізації в нашій країні, шансів на створення “України без паперу” значно побільшало. Зараз я кажу про державу, яка в оперативному режимі відмовляється від паперового документообороту на користь “цифри”. Це нові стандарти, нова якість та комфорт онлайн-послуг в українських містах. А ще це комплексний сценарій інтелектуалізації та цифрової трансформації українських місць або Стратегія цифровогу розвитку громад, над якою працюватиме команда Smart City. 

Завдяки видаткам на цифровізацію, запланованим у Держбюджеті-2021, країна побачить подальшу діджиталізацію найважливіших для місцян міських установ та сфер життя – охорони здоров'я, соціального захисту та освіти. Зокрема, видатки на Національну програму інформатизації сягнуть 602 млн грн, ще  231 млн підуть на розвиток адміністративних послуг та розширення мережі центрів надання адмінпослуг (ЦНАПів). 

Зазначу, що зараз процес розробки цифрових платформ йде як на державному, так і на місцевих рівнях. Мінцифра активно працює із національними цифровими проєктами, у той час як громади вже мають власні успішні кейси з діджиталізації. Флагманом цього процесу, безумовно, є наша ініціатива Kyiv Smart City. Наразі власні smart city-проєкти розбудовують команди фахівців із Харкова, Львова, Дніпра, Мукачево та інших українських міст. До речі, створення мережі ЦНАПів не тільки спростило доступ громадян до державних послуг, але й посилило і розширило повноваження місцевих громад, тобто стало своєрідним підгрунтям процеса  децентралізації, що триває в країні. Але щоб зробити Україну конкурентоспроможною та високотехнологічною, цифрову реформу, яка розвивається на національному і локальному рівнях, треба значною мірою синхронізувати, тобто інтегрувати плани розвитку цифрових міст України у загальнодержавний план цифровізації. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Зрозуміло, що загальну архітектуру та взаємозв'язки між загальнодержавними і міськими цифровими рішеннями треба сконструювати заздалегідь. Наведу кілька прикладів. Скажімо, електронний рецепт: отримавши призначення від лікаря, пацієнт може захотіти відразу знайти на інтерактивній карті міста інформацію про аптеки, які продають потрібний препарат за державною програмою “Доступні ліки”. І цю можливість йому треба надати! Або цифрове рішення, завдяки якому ситуаційний центр міста буде підключено до трекінгу екологічної ситуації, а місцева влада та держслужби зможуть приймати необхідні рішення вчасно. 

Окремої уваги заслуговує тема цифровізації містобудування. Мова про електронний кабінет забудовника, єдину систему електронного відстеження будівництва та інші ініціативи, які забезпечуватимуть прозору взаємодію між державними органами і будівельними компаніями. Крім унеможливлення корупції, такі проєкти слугуватимуть ефективності міського планування і управління містом в цілому. 

Отже, продовжуємо будувати розумну цифрову Україні, де присутність держави і міста в житті громадян є мінімальною, а діджиталізація створює нову реальність, до якої завжди прагнуло людство -  реальність, де всі люди є рівними.

Юрий Назаров, голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України

КиевVласть

Теги: юрий назаров, smart city, цифровизация, smart city-проєкти, электронное отслеживание строительства, трекинг экологической ситуации, европейские города

среда, 20 января 2021 г.
14:25
Хроники коронавируса в Украине: обновляется
20:45
В четверг, 21 января, ярмарки пройдут в пяти районах Киева (адреса)
20:24
Киевлян предупредили о падении сосулек 21 и 22 января
20:05
Киевский рыбоохранный патруль провел рейды на Киевском и Каневском водохранилищах и оштрафовал 58 нарушителей (фото)
19:43
В рамках программы “Забота. Навстречу киевлянам” в 2020 году оздоровились более 4 тысяч человек
19:33
Віталій Кличко: Ми домовилися з урядом і парламентом, що тарифи на опалення та гарячу воду до кінця опалювального сезону підвищуватись не будуть
19:25
Столичные правоохранители возбудили уголовное дело по факту взрыва газа в многоэтажке по улице Курнатовского (фото)
19:06
В Киеве из официальных безработных попытаются сделать профессиональных “айтишников”
18:45
Киевские коммунальщики начали ремонтировать пешеходный мост на Столичном шоссе (фото)
18:31
Два дома ЖК “Нивки-Парк” получили сертификаты о принятии в эксплуатацию, - “Интергал-Буд”
18:26
“Укрзализныця” рассказала о результатах пилотного проекта по сопровождению пассажирских поездов военизированной охраной
18:02
Під час локдауну на Київщині працюють понад шість сотень дитсадків
17:42
“Киевзеленстрою” напомнили об обустройстве сквера в Подольском районе столицы
17:24
Продавца фейковых справок о COVID-19 разоблачили в Киеве
17:10
Один из “слуг народа” уйдет из Рады в вертикаль областных госадминистраций
17:03
Суд оставил экс-главу “Укрбуда” Микитася, подозреваемого в организации похищения адвоката, под стражей (фото, видео)
Календарь событий
Куда приведет новый мост. Кличко решил создать развлекательную инфраструктуру на острове Оболонский
20 января 2021 г. 16:00
Куда приведет новый мост. Кличко решил создать развлекательную инфраструктуру на острове Оболонский
Начав подготовку к строительству “спонсорского” пешеходного и еще одного моста на остров Оболонский, руководство Киева решило превратить весь остров (14,2 га земли) в развлекательный парк. Тут намерены обустроить прогулочные и велосипедные дорожки, зоны барбекю, веревочный парк, пляж, лодочную станцию с причалом, зону для фестивалей уличной еды и т.д. Когда состоятся общественные слушания по данному вопросу и во сколько  все это обойдется городской казне, пока неизвестно. Также непонятно, чем киевляне в итоге расплатятся с застройщиком-меценатом (компания связанная со Stolitsa Group). Одни эксперты полагают, что землей под новое коммерческое строительство, другие – правом зарабатывать на  развлекательной инфраструктуре на берегу Днепра, созданной за счет бюджетных средств.