Оксана Сироїд: “Мета - повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова”
В Києві відсутнє місцеве самоврядування. КиевVласть постійно вказує на це й наголошує, що Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка нібито виконує функції виконкома Київради, насправді чхати хотіла і на столичну раду, і на громаду Києва. Бо КМДА підкоряється не столичній громаді, а президенту та, деякою мірою, уряду. Через це Київ приречений на “революції” – без нормального розвитку. Але є маленька надія на зміни. Наприкінці січня – початку лютого в Верховній Раді можуть бути зареєстрований новий законопроект “Про столицю – місто-герой Київ”, мета якого – встановити в столиці Україні місцеве самоврядування.
Напередодні Нового року КиевVласть зустрілась з керівником групи, що працює над законопроектом, віце-спікером парламенту Оксаною Сироїд (фракція “Об`єднання “Самопоміч”), щоб розпитати про суть та важливі новели законопроекту. За словами заступника керівника парламенту, законопроект готовий, але потребує прикінцевого обговорення з київською міською організацією “Самопомочі” та громадськістю. До речі, саме Сироїд є головою столичної організації “Самопомочі”.
Остаточні висновки можна буде зробити лише після того, як документ буде прочитаний. Але почуте від Оксани Сироїд справило досить гарне враження. Зважаючи ж на те, що в роботі над документом приймають участь представники “УДАРу” та КМДА, є шанс, що законопроект не завалять ще на етапі реєстрації.
Оскільки інтерв’ю з Оксаною Сироїд вийшло досить великим, КиевVласть публікує його в двох частинах. Сьогодні читайте про: три базові проблеми Києва; чому міський голова української столиці – це “англійська королева”; як правильно писати бюджет.
KV: Депутати Київради, ваші колеги з “Самопомочі”, розповіли, що Ви готуєте нову редакцію закону про столицю. Оскільки документу я не бачив, тому на початку цікавить: які новели є або будуть в цьому документі?
О.С.: Ми маємо парадоксальну ситуацію: Київ залишається єдиним містом в Україні, де немає місцевого самоврядування. Люди спитають: як це, немає місцевого самоврядування? Мер - є, Київрада – є. Це як в анекдоті про їжачків: “Ми бігли? Бігли! Курява здіймалась? Здіймалась? То чим ми не коні?”.
Філософія місцевого самоврядування полягає в тому, що громада через раду та її виконком контролює, як збирається та витрачається її бюджет. А що є в Києві? Начебто громада вибирає міську раду та мера. Але виконавча влада в Києві належить не меру, а голові Київської міської державної адміністрації.
KV: Якого призначає та звільняє за погодженням з Кабінетом міністрів Президент України.
О.С.: Так. А те, що мер та голова КМДА – одна й та ж сама людина, це окозамилювання, щоб люди не розуміли, що мер Києва не має жодних повноважень. А ця історія є вигідною президенту, бо в киян залишається ілюзія, що містом керує мер.
KV: В той самий час президент тримає на гачку мера.
О.С.: Саме так. Бо всі повноваження нібито мера – не від громади. А від президента, який контролює голову КМДА.
Глибина цього парадоксу в тому, що податки сплачуються саме до міського бюджету. І бюджет Києва є надзвичайно потужним. На 2018 рік він складає 49 млрд гривень – 5% від загальнонаціонального бюджету. Так, щось надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Які сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни - у вигляді ПДФО.
Читайте: Плис уволен из КГГА и уходит работать в Секретариат Кабмина
Якби мер, як голова виконавчої влади, був підзвітним громаді та відповідальним перед Київською міською радою, то це б і було місцевим самоврядуванням. А в Києві бюджет збирає громада, а розпоряджається бюджетом голова КМДА. Тобто, громада збирає гроші, а потім передає їх державі! І Президент має значно більший вплив на Київ, аніж громада та Київрада.
Коли півроку тому мене було обрано на посаду голови київської міської організації “Самопомочі”, я почала з того, що проїхала по всіх районах Києва, як менеджер. І, після широкого спілкування з усіма верстами населення, зрозуміла, що в столиці є три фундаментальних проблеми, як не дають Києву бути містом з людським обличчям.
KV: Саме три? Не більше?
О.С.: Фундаментальні – три. Перша – це хаотична забудова. І проблема тут не в ДБН (державних будівельних нормах), не в Генплані, а в безвідповідальності забудовників.
KV: Маю уточнити. Тут питання, скоріш, в детальному плануванні територій (ДПТ), зонінгу та вже після цього – в Генплані та діях забудовників. В Києві хаос із землею. Наприклад, коли ветерани АТО пишуть до КМДА та Київради прохання виділити землю, то відповідь чиновників така: вибачайте, але зонінгу немає, тому надати землю ми не можемо.
О.С.: Переконана, що відсутність зонінгу – це наслідок дій забудовників, які частково отаборились в Верховній Раді та Київській міській раді та чудово себе почувають. І діяльність забудовників не врегульована в такий засіб, щоб вони несли відповідальність за свої дії.
Я з`ясувала, що у випадках, коли є незаконні забудови або недобудови, ніхто не знає кінцевих бенефіціарів забудовників. Якщо матимемо державний реєстр кінцевих бенефіціарів забудовників, то ми зможемо суттєво скоротити кількість охочих незаконно забудовувати Київ. А зараз через безвідповідальність навіть забудовники “Еліта-Центру” продовжують будувати!
Я проти того, аби людей зайвий раз тримати в тюрмі. Але законодавчо встановити пожиттєву заборону займатись будівельним бізнесом для таких забудовників – це була б достатня санкція. Завдяки таким асиметричним законодавчим крокам ми можемо в рази знизити кількість охочих незаконно будувати в Києві та по всій країні.
Це – осикові кілки в систему. І тоді самі забудовники були б зацікавлені і в зонінгу, і в правильних ДПТ, і в Генплані, і норми ДБН помінялися б. Бо втратити бізнес ніхто не захоче.
Люди, які борються із незаконними забудовами в Києві, є консолідованими, але навколо своєї власної території. Прикладів – безліч. І зараз час консолідуватись і вимагати таких простих речей. Я спілкувалась з тими, хто бореться з незаконними забудовами, і ми домовились, що найближчим часом будемо їх обговорювати і вносити у вигляді законопроектів в парламент.
Друга глиба проблем – це бюджет Києва. Наприклад, на розвиток транспортної інфраструктури в бюджеті столиці на 2018 рік передбачені майже 3 млрд гривень – одним мазком. На що і скільки піде – хтозна.
KV: На це є Програма економічного та соціального розвитку, яка на 2018-2020 роки, заявляли депутати Київради, не корелює з показниками бюджету-2018.
О.С.: Звичайно не корелює! Вони роблять це навмисно, щоб в тому темному царстві щось собі урвати.
Бюджет має бути весь сформований за програмно-цільовим методом, а не на розпорядників коштів. Тому що гроші виділяються не на Департаменти КМДА, а на громаду Києва.
KV: Але для цього треба ж прибрати саму структуру, яка називається КМДА, яка, відповідно до чинного закону про столицю, виконує обов’язки виконкому Київради.
О.С.: До цього ми зараз підійдемо. Але як має виглядати бюджет. Коли я почала вивчати муніципальний бюджет, то часто зверталась до канадійського досвіду. Бо канадійці пишуть закони так, щоб було зрозуміло людині з базовою освітою.
Ми подивились бюджет Торонто. Тільки пояснювальна записка – на 900 сторінках. З цього документу абсолютно все зрозуміло про місто, розписана детально кожна витрата. Наприклад, в Торонто є вулиця, де постійні корки. В бюджеті міста написано, що зараз проїзд цією вулицею займає 29 хвилин і пропонується витратити 10 млн доларів на встановлення автоматичних світлофорів з датчиками, що прискорить проїзд цією вулицею до 15 хвилин. І пишуть: якщо це спрацює, цю технологію будуть поширювати на інші частини міста.
До того ж, всі витрати показуються у співставленні із попереднім та майбутнім періодами, щоб була зрозуміла динаміка. Бо коли у нас кажуть “ми збільшили фінансування на транспортну інфраструктуру”, то хто сказав, що її взагалі треба збільшувати? Сам факт збільшення насправді не покращує інфраструктуру.
Ось приклад з державного бюджету, але аналогія є точною. Міністр оборони каже: “Ми нарешті виділили 300 мільйонів на закупівлю танків “Булат”. А я не знаю, 300 мільйонів – це багато чи замало? Хоча я вже за три роки розібралась у військових питаннях краще, аніж ті, хто цим опікується.
І я кажу міністру: “Не кажіть мені про мільйони, скажіть, скільки танків ви купите? Це буде три з половиною танки чи вісім?”. І тоді я скажу: це нормально чи ні, це ненормально.
Читайте: У Кличко собрались отдать остановки богатым инвесторам и “придушить” малый бизнес
Повернімось до інфраструктури Києва. Тут треба казати так: Києву треба відремонтувати стільки квадратних кілометрів доріг, минулого ми відремонтували стільки, позаминулого – стільки, гарантія – на стільки років. І це означає, що на поновлення дорожнього покриття нам щорічно треба виділяти таку суму. У зв`язку з тим, що піднялась мінімальна зарплата, зросли тарифи на електроенергію та ціни на паливо, ми мусимо збільшити витрати на таку суму. Або ми хочемо збільшити кількість квадратних кілометрів ремонту. Або відбулась стихія і ми вимушені ремонтувати додатково.
Тоді зрозуміла необхідність збільшення фінансування. Без таких пояснень збільшення суми коштів на інфраструктуру ні про що не свідчить.
KV: Тобто, правильне формування бюджету – це друга фундаментальна проблема. А третя?
О.С.: Третя – це та, з якої ми з вами почали. Це – відсутність в Києві місцевого самоврядування.
KV: О, так це найперша проблема Києва!
О.С.: І ми до неї зараз повертаємось. Громада обирає мера без будь-яких повноважень. Відбувається шахрайство: люди зібрали гроші – і віддали їх фактично президенту.
В той же час, люди обрали Київську міську раду, яка не має жодного впливу на голову КМДА і не контролює міський бюджет. З мером депутати можуть поговорити, попити чаю, бо фактично єдине повноваження мера Києва – це ведення сесії Київради.
Виходить, що Київська міська рада – це клуб по інтересах. І ведуть вони себе саме, як клуб по інтересах – хто в забудові, хто в чомусь іншому.
Тому нова редакція закону про столицю має на меті повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова. По-перше, має бути міський орган виконавчої влади – і ним є мер, одноосібно. Він повністю відповідає за збір та витрачання коштів громади.
KV: Чи мається на увазі, що при Київраді створюється повноцінний виконком?
О.С.: Ні, саме мер несе повну відповідальність. І вже мер створює чи виконком, чи адміністрацію при міському голові – і це київський Кабінет міністрів, який є відповідальним перед Київською міською радою.
Голова КМДА при цьому матиме функції префекта. Він контролює рішення місцевого органа самоврядування на відповідність до чинного законодавства, а також, як зараз губернатори, розпоряджається регіональними грошима. Саме регіональними грошима, а не субвенціями.
Друга засаднича річ нашого законопроекту – повернути Києву самоврядування на рівні районів.
KV: Відновити районні ради і створити при них виконкоми?
О.С.: Так.
KV: А куди дівати районні державні адміністрації?
О.С.: А вони непотрібні. Я б і КМДА прибрала, але вона є в Конституції. А районні державні адміністрації – непотрібні. Навіщо нам “смотряшіє” від Президента?
Має бути районна рада, виконком при райраді. І мають бути чітко розмежовані повноваження між мером з його виконкомом та Київською міською радою, між Київрадою та райрадами та між мером і виконкомом та райрадами з їх виконкомами.
Читайте: Порошенко назначил главу Десняской РГА
Ми взяли вичерпний перелік повноважень місцевих рад і за кожним напрямком розписали повноваження, щоб не виникало конфліктів. Якщо виникає конфлікт – виходимо з принципу субсидіарності.
Третій засадничий принцип, який ми також дуже глибоко обговорювали в нашій робочій групі: що є громадою? І я дуже вдячна народним депутатам - представникам “УДАРу” за роботу в групі.
KV: І хто від “УДАРу” входить до складу робочої групи?
О.С.: Дмитро Білоцерковець та Сергій Алєксєєв. Також приймає участь (заступник голови КМДА, - KV) Олексій Рєзніков. Вони нам дуже багато допомогли, бо знають, як воно виглядає на практиці.
У нас були дуже глибокі філософські дебати щодо того, що є місцеве самоврядування, що є місцева рада, що є районна рада. Бо, наприклад, в Лондоні громади сформовані на рівні районів. Міська рада в Лондоні утворилась близько 10 років назад.
А в Києві інша ситуація.
KV: І наші райони створено достатньо штучно.
О.С.: І тому ми зійшлись на думці, що в Києві громадою є місто. Тому райони діють на засадах повноважень, які їм делегує міська рада.
KV: А питання формування та витрачання районних бюджетів?
О.С.: Це дуже цікаве питання, яке ми довго дебатували. Бюджет збирає та витрачає мер. Але, оскільки в законі будуть прописані делеговані повноваження, на їх виконання треба делегувати і кошти з міського бюджету.
Ми згодились на те, що у районів мають бути бюджети розвитку. Має бути формула, яка дає районам додаткову суму з бюджету розвитку міста, щоб райони також мали ресурс для маневру в межах делегованих повноважень. Бо це стимулює до місцевого самоврядування. Якщо ти нічим не розпоряджаєшся, то немає і самоврядування.
Читайте: Киевсовет ликвидировал районные советы
І треба розбиратись з межами районів. Бо ви точно підмітили – вони створені досить штучно. Ймовірно, треба прив`язуватись до їх історичного, органічного розвитку. Бо Контрактову площу з Виноградарем, наприклад, майже нічого в реальному житті не пов`язує. Контрактова – це забудова, дороги. А Виноградар – це питання безпеки, соціальної інфраструктури.
Районні ради потрібні, щоб бути ближче до людей у наданні послуг. І щоб людям хотілось взаємодіяти з місцевою радою. Бо інакше ніхто не підтримає цю історію.
KV: Коли можна очікувати на подання законопроекту про столицю до Верховної Ради?
О.С.: Плануємо на початок наступної сесії, в лютому. Але ми перфекціоністи, хочеться зробити довершений документ.
KV: Громадські обговорення будуть?
О.С.: Обов`язково!
Я хочу представити завершену роботу партнерам – київській “Самопомочі”. Якби не їхній досвід, в тому числі негативний, ми б багато чого не знали і не врахували.
Впевнена, в цьому документі має бути зацікавленим будь-хто, хто має відношення до самоврядування в Києві.
KV: Чи означає присутність в робочій групі Дмитра Білоцерковця, який залишається радником у Кличка та курує благоустрій міста, а також віце-губернатора Рєзнікова, що Кличко в курсі цієї законодавчої ініціативи і що він її підтримує?
О.С.: Так, знає. Ця ініціатива з`явилась після зустрічі з Київським міським головою приблизно півтора роки назад. Пам’ятаєте, “Самопоміч” наполягала на виборах районних рад?
KV: Пам’ятаю. І Кличко це також обіцяв.
О.С.: Обіцяв. А потім блокував. І я розумію чому. Коли я занурилась в цю проблему, відверто сказала колегам з “Самопомочі”, що районна рада без виконкому, без ліквідації райдержадміністрації – це ні до чого не призведе. Навіть якщо ми оберемо районні ради – з цього нічого не вийде, викличе у людей відразу, а ми будемо вибачатись та казати, що ми не те мали на увазі.
Тому домовились піти наступним шляхом – написати програму максимум і подивитись, що можемо зробити. Ми сіли за цим столом (вказує на стіл для нарад, - KV) і відкинули все – нинішній закон про столицю, закон про місцеве самоврядування. Так, в межах Конституції, але з чистого листа та враховуючи всі гулі, які ми вже набили за час роботи. Ми вирішили зробити ідеальний, але реальний інструмент.
І я планую зустрітись з колегами по цій роботі, представити фінальний документ. А вже після цього показувати його загалу. Бо дуже все гарно починає обговорюватись тільки після реєстрації – здіймається хвиля думок, суперечок.
Читайте: Стольный град Киев: без права на райсоветы
Другу частину інтерв’ю з Оксаною Сироїд – про розподіл трьох функцій Києва (громада, регіон та столиця), створення столичної агломерації, партійні франшизи та майбутні місцеві вибори – читайте завтра, 19 січня 2018 року.
Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани Сироїд
