Компанії з орбіти Кличко готуються забудувати 30 га лісу біля аеропорту “Бориспіль”
На фоні свіжого скандалу навколо будівництва бази відпочинку на “колишніх” землях лісового фонду в селі Циблі Бориспільського району, яке здійснює ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", на поверхню спливла ще одна схожа історія. Як з'ясувалося, ще у 2004 році КОДА передала майже 30 га землі на території лісу у тому ж районі в довгострокову оренду трьом підприємствам із орбіти міського голови Києва Віталія Кличка, дозволивши зводити там багатоповерхові будинки. Прокуратура Київщини протягом 2015-2020 років неодноразово намагалася повернути дану землю державі в судовому порядку та стягнути з орендарів в бюджет недоплату за користування землею за “зниженими розцінками”. Втім, ніяких успіхів правоохоронці не досягли. Водночас мешканці села Гора, в межах якого перебуває цей лісовий масив, намагаються не допустити його забудови, бо такі плани існують і їх погоджено з сільрадою.
Як стало відомо KВ із допису столичного блогера Володимира Бондаренка у Facebook, підприємства із орбіти братів Віталія та Володимира Кличків свого часу отримали в оренду майже 30 га землі у лісовому масиві в Бориспільському районі Київської області.
Мова йде про три земельні ділянки площею 9,98 га кожна біля т.зв. Бориспільської траси, недалеко від міжнародного аеропорту “Бориспіль”. Орендарями ділянок є три приватні підприємства (ПП) – “Принт”, “Гросс” і “Беріг”. Ця земля раніше знаходилася в користуванні місцевого лісгоспу, а цим ПП була відведена під житлову забудову.
Земельні ділянки на карті (графічні матеріали зі сторінки Володимира Бондаренка у Facebook)
Інформація щодо цих ділянок була оприлюднена на фоні недавнього скандалу навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" (входить до орбіти “MacPaw” – однієї з найбільших ІТ-компаній України). Це ТОВ звинувачується правоохоронцями в порушенні норм законодавства при будівництві бази відпочинку на березі Канівського водосховища в селі Циблі Бориспільського (раніше – Переяслав-Хмельницького) району. І одним із питань, яке наразі цікавить слідство – на яких підставах землі лісового фонду перейшли в “приватні руки”.
Тому KВ вирішила проаналізувати, яким чином “шматок лісу” опинився у оточення братів Кличків і що робили компетентні органи задля повернення цієї землі державі.
Безрезультатні судові спори
KВ з’ясувала, що протягом жовтня 2004 року Київська облдержадміністрація (КОДА) трьома своїми розпорядженнями (№740, №745 та №752) погодила передачу трьох земельних ділянок загальною площею 29,9 га (по 9,98 га кожна) на території Гірської сільської ради Бориспільського району в оренду на 49 років ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Також КОДА вилучила ділянки з постійного користування Бориспільського лісгоспу.
Місцезнаходження села Гора, скрін з Google-map
В жовтні 2004 року ділянки мали мали кадастрові номери 3220883200:03:001:0053, 3220883200:03:001:0051 і 3220883200:03:001:0052.
Розпорядження КОДА відсутні в публічному доступі.
Надалі, 21 жовтня 2004 року, між Бориспільською райдержадміністрацією (РДА) та трьома ПП було укладено три договори оренди ділянок.
Аж у травні 2015 року цими землевідводами зацікавилися правоохоронці. Тоді прокуратура Київської області подала до Господарського суду Києва позов стосовно визнання недійсними розпоряджень КОДА щодо передачі цих ділянок в оренду ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг”, а також щодо визнання недійсними договорів оренди даної землі та її повернення громаді Бориспільського району.
В обґрунтування своїх вимог правоохоронці вказали, що оскаржувані розпорядження та договори порушують права та інтереси держави, оскільки, відповідно до вимог законодавства України, вилучення земельних лісових ділянок площею більше 10 га, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінета Міністрів.
Так, за інформацією прокурорів, ці три ділянки є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства і знаходилися у постійному користуванні ДП “Бориспільський лісгосп”. На думку обвинувачення, ділянки у сумнівний засіб були передані в оренду для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.
Прокурори також звернули увагу на те, що ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” мають одного керівника. Тобто КОДА фактично порушила норму закону про неможливість надання оренди понад 10 га лісової ділянки одному користувачу, який отримав під забудову втричі більше – 29,9 га. На переконання звинувачення, таким землевідведенням повинен був займатися саме Кабмін.
Столичний госпсуд дослухався до таких аргументів і 14 липня 2015 року повністю вдовольнив позов Київської облпрокуратури. Та надалі на прокурорів спіткали невдачі – 24 листопада того ж року Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційні скарги ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” щодо скасування рішення суду першої інстанції. За півтора роки, 28 квітня 2016 року, Касаційний господарський суд відмовив прокурорам і у задоволенні їхньої скарги на постанову апеляційного суду.
Скріншот постанови апеляційного суду по вказаній справі від 24 листопада 2015 року
У березні 2018 року громадський активіст з Борисполя Олег Якимчук у соцмережах висловив думку, що прокуратурі варто шукати підстави для перегляду таких рішень судів за нововиявленими обставинами або ініціювати новий судовий процес. Наприклад, при вилученні цих ділянок у Бориспільського лісгоспу та зміні їхнього цільового призначення не були виконані норми законодавства України щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Подальший розвиток подій продемонстрував глухоту прокурорів до таких аргументів.
У грудні 2018 року прокуратура Київської області все ж подала до Господарського суду Київської області три позови про розірвання договорів оренди цих ділянок, а також стягнення з трьох ПП 1,8 млн гривень. Бо саме таку суму за оренду не сплатили до бюджету ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” – форма власності ділянок змінилася з державної на комунальну і їхня нормативна грошова оцінка, відповідно до якої розраховується ставка оренди, підвищилась.
На думку прокурорів, через не внесення до договорів оренди змін про збільшення вартості нормативної грошової оцінки земель та борги за орендою, угоди оренди мають бути розторгнуті.
У матеріалах судових справ уточнювалося, що всі ці зміни були погоджені двао документами, яких наразі немає у відкритому доступі:
-
рішенням Бориспільської райради №476-36-6 від 13 жовтня 2015 року, яким три ділянки було включено в межі села Гора;
-
рішенням Гірської сільради №630-32-7 від 21 березня 2017 року щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яким було погоджено вартість одного квадратного метра землі в цьому населеному пункті.
Відповідно до цих змін, нормативні грошові оцінки ділянок зросли до 12,4 млн гривень кожна. А станом на 2004 рік вони “коштували”:
-
74,6 тис. гривень – ділянка ПП “Принт”;
-
77,5 тис. гривень – ділянка ПП “Гросс”;
-
92,4 тис. гривень – ділянка ПП “Беріг”.
Крім того, при включенні цих ділянок в межі села Гора було змінено кадастрові номери ділянок, які орендують ПП “Принт” (з 3220883200:03:001:0053 на 3220883200:03:001:0626) і ПП “Беріг” (з 3220883200:03:001:0052 на 3220883200:03:001:0627). Орендована ПП “Гросс” ділянка “зберегла” свій кадастровий номер 3220883200:03:001:0051.
Судові спори по цим справам тривали майже два роки і протягом 2019-2020 років і служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. Крапка у справі по ділянці ПП “Гросс” була поставлена Північним апеляційним господарським судом, а у справах щодо ділянок ПП “Принт” і ПП “Беріг” правоохоронці ще й безрезультатно намагалися “добитися правди” в Касаційному господарському суді.
Головні аргументи з боку відповідачів (орендарів): законодавство України не зобов'язує орендарів самостійно індексувати розмір орендної плати; Гірська сільрада і Бориспільська райрада не зверталися до ПП з вимогами “платити більше грошей”.
Вже під час розгляду справ, 22 серпня 2019 року, Гірська сільрада трьома своїми рішеннями – №1501-77-VII, №1502-77-VII і №1503-77-VII – погодила внесення змін до договорів оренди, укладених з ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”. Відповідно до них, було змінено сторону орендодавця (з “Бориспільська РДА” на “Гірська сільрада”).
Також було передбачено зменшення орендної ставки з 10% до 1%. Ймовірно, це було зроблено, аби користувачі ділянок в лісі зекономили на оренді, незважаючи на значне “номінальне здорожчання” цієї землі. Хоча 1% при оренді землі під будівництво виглядає досить дивно.
На можливі порушення використання земельних ділянок, які орендують ПП “Беріг” та ПП “Гросс”, звертала увагу і народна депутата Ольга Савченко (фракція “Слуга народу”), яка 5 червня 2020 року під час пленарного засідання Верховної Ради озвучила відповідне звернення до начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Втім, відповідь цієї структури була звичайною відпискою – в документі лише було зазначено, на яких підставах вказані підприємства отримали землю та перераховано законодавчі норми, що регулюють землевідводи.
Наразі вказані ділянки ще не забудовані, але їхні орендатори, схоже, мають відповідні плани. При цьому, житлова забудова даної території передбачена Генеральним планом села Гора, затвердженого рішенням місцевої сільради №1054-45-VІ від 25 квітня 2014 року (рішення про затвердження відсутнє у відкритому доступі, – KВ).
Можливість здійснення будівництва багатоквартирних будинків на трьох ділянках зазначена і в попередніх графічних матеріалах комплексного плану просторового розвитку території Гірської сільської територіальної громади (СТГ), який місцева влада наразі готує до повноцінної розробки та затвердження.
Нагадаємо, комплексний план просторового розвитку – це документ, який визначає планувальну організацію, функціональне призначення територій, основні принципи і напрями функціонування на ній соціальної та інших типів інфраструктури тощо. На відміну від Генплану, який охоплює один населений пункт, до комплексного плану має входити територія відразу декількох сіл або міст, які “об'єднані” одним адміністративним керівництвом. Можливість розробки громадами комплексних планів просторового розвитку була передбачена Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”, який набув чинності 24 липня 2021 року.
Під час громадського обговорення формування завдання на розроблення такого плану для Гірської СТГ, яке організувала місцева сільрада, мешканці села у соцмережах масово закликали владу, цитуємо, “зберегти ліс”.
Як повідомили KВ деякі з представників громадського активу, вони вимагають від влади заборонити забудову ділянок, що знаходяться в оренді у ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”, та інших земель у цій місцевості, які за сумнівних обставин були надані у власність чи користування декільком юридичним особам.
Чи вдасться мешканцям села Гора досягти цієї мети – наразі залишається питанням.
Інтереси Кличків
За даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” були зареєстровані протягом травня-червня 2004 року – за півроку до отримання ділянок в районі Гори.
Наразі ці три підприємства об'єднує також спільний директор та кінцевий бенефіціар – киянин Руслан Олексенко (на колажі ліворуч). Офіційно він очолює дані підприємства та володіє ними з 2018-2021 років, хоча де-факто Олексенко почав контролювати їх значно раніше. Бо з 2009-го по 2021 роки директором цих ПП була людина із його оточення – Сергій Могильов (саме його згадували прокурори при оскарженні землевідводів, – KВ).
Крім того, Олексенко з 2007 року є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Укрінвестсоціалбуд”, яке з 2016 року є засновником вказаних підприємств (також це ТОВ було вказано засновником згаданих трьох ПП протягом декількох місяців у 2006 році, – KВ).
Система Youcontrol відносить ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” до групи “DEOL Partners”, до якої неформально входять майже п'ять десятків компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу. Головними активами даної групи є мережа апарт-готелів “Senator Hotels and Apartments”, дизайн-готель “11 Mirrors” та готельний хаб “Globe Runner” (усі вони розташовані в Києві). Ключовою особою даної групи є згаданий Руслан Олексенко, який є її засновником та керуючим партнером. При цьому, одним із його партнерів по цьому бізнесу та керівником напряму будівництва в “DEOL Partners” є Сергій Могильов, про якого мова йшла вище.
“DEOL Partners” традиційно пов'язують з братом мера Києва Віталія Кличка – Володимиром. Він не займає у компаніях цієї групи жодних посад, але, зокрема, Кличка-молодшого ЗМІ охрестили "ідейним натхненником" концепту готелю “11 Mirrors”.
Також українські медіа із посиланням на місцевих мешканців називали “базою Кличка-молодшого” комплекс відпочинку “Secret Resort Club” (раніше мала назву “Senator Beach and Sport Resort”) в Бориспільському районі, управителем якої є “DEOL Partners”. Зазначимо, під час пандемії коронавірусу в 2020 році “DEOL Partners” у партнерстві з Володимиром Кличком “виступали з ініціативою розселення лікарів та медпрацівників у своїх готелях”
Руслан Олексенко також є одноособовим власником ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” – компанії, яка декілька років тому була фігурантом ще однієї гучної земельної історії на території Циблівської сільради Бориспільського району. Так, протягом 2014-2019 років прокуратура Київщини намагалася в судовому порядку повернути державі ділянку рекреаційного призначення площею 3 га, яку місцева влада у 2007 році продала з порушенням законодавства України та яка після декількох “перепродажів” опинилася у власності ТОВ Туслана Олексенка. Тоді правоохоронцям так і не вдалося переконати служителів Феміди.
Читайте: Связанный с Кличко отельер получил ранее незаконно выведенную из госсобственности землю на Киевщине
Також ЗМІ згадували ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” у контексті ситуації навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", яку KВ описувала вище. Деякі журналісти вказували на те, що компанія Олексенка продала цим “айтішникам” окремі ділянки в Циблях, які фігурують у відповідному кримінальному провадженні. Але в даному випадку це є неправильною інтерпретацією тексту судової ухвали по слідству щодо "Макпау Проперті Менеджмент": в ухвалі згадується “прецедентна” історія про те, за якою схемою ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” отримало у власність землю в тому ж селі, а свої ділянки ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" отримало від інших осіб.
Крім того, “DEOL Partners” опосередковано фігурувала в скандалі навколо нецільового використання і сумнівної приватизації в Києві комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Цей будинок з 2013 по 2019 роки у столичної громади орендувало ТОВ “Альтернатива”, що входить до орбіти нардепа від “Європейської солідарності” Сергія Алєксєєва, який має дружні стосунки з братами Кличками.
Депутати Київради неодноразово заявляли про використання будівлі не у відповідності до договору оренди – замість музею та бібліотеки тут облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є компанії з групи “DEOL Partners”. Депутати вказували на те, що, як мінімум, через нецільове використання об'єкта міський бюджет недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей.
Надалі, в 2019 році власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”.
Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева
В березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали "деякі люди", серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. За два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи.
Гірську сільраду з 2015 року очолює Роман Дмитрів. Бориспільською РДА з 11 червня 2021 року керує Руслан Дяченко, а Бориспільську райраду з 3 грудня 2020 року очолює Антон Мотрич.
Обов'язки керівника КОДА з 25 січня 2023 року виконує перший заступник голови цього держоргану Дмитро Назаренко. Раніше, з 8 лютого 2022 року по 24 січня 2023 року КОДА очолював Олексій Кулеба, якого було призначено на посаду заступника голови Офісу президента України.
На момент здійсненні землевідведень на користь підприємств із орбіти Кличків облдержадміністрацію Київщини очолював Анатолій Засуха (працював на цій посаді з 22 вересня 1996 року по 19 січня 2005 року). Дружина ексголови КОДА Тетяна Засуха – експарламентарка та впливова латифундистка Київщини. Їхній син Андрій Засуха, президент ФК “Колос”, нещодавно склав повноваження депутата Київської облради та, відповідно, керівника фракції ВО “Батьківщина”.
Читайте: Андрій Засуха більше не голова фракції ВО “Батьківщина” і не депутат Київської облради
Фото: колаж КВ
