Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року
Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. У січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го). Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”. Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому, на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му). Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками залишається відомий “довгобуд” – Подільсько-Воскресенський міст.
Про це KВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва на 2023 рік та ПЕСР на 2021-2023 роки протягом першого півріччя поточного року.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники використовували бюджетні ресурси у січні-червні 2023 року, які напрямки життєдіяльності столиці були для влади пріоритетними тощо.
Що з бюджетом
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, у січні-червні 2023 року до міської скарбниці надійшло 39,6 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 1,8% більше, ніж планувала отримати на цей період столична влада, і майже на 17% більше, ніж надійшло до бюджету протягом аналогічного періоду 2022 року.
Доходи бюджету (тут і далі – графіка Департаменту фінансів КМДА)
Базовим джерелом наповнення міської скарбниці залишився податок на доходи фізичних осіб – 17,4 млрд гривень, що на 752,6 млн гривень більше, ніж планувалось. Ще 10,3 млрд гривень надійшло до бюджету міста у вигляді місцевих податків та зборів – йдеться про єдиний податок, орендну плату за землю, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Серед іншого, 4,1 млрд гривень столичний бюджет отримав від сплати податку на прибуток, 1,4 млрд гривень – від сплати акцизного податку.
Що цікаво, столичний бюджет недоотримав 213,8 млн гривень або 8,7% від запланованих обсягів орендної плати за землю та земельного податку – у першому півріччі 2023-го надійшло 2,2 млрд гривень таких платежів. При цьому, плати за землю надійшло на 22,7% менше, ніж очікувалося, а орендної плати було заплачено на 1,2% більше. Як зазначено у звіті, причина цього – прийняті парламентом у квітні 2023-го зміни до Податкового кодексу, які запровадили низку пільг на сплату земельного податку. Разом з тим, навіть зважаючи на такі показники, порівняно з аналогічним періодом минулого року сума цих надходжень зросла на 728,5 млн гривень.
Видаткова частина бюджету в першому півріччі 2023-го склала 26,1 млрд гривень, що на 1,7 млрд гривень більше, ніж було витрачено протягом аналогічного періоду минулого року. Усього в поточному році керівництво Києва, до внесення змін до бюджету 31 серпня 2023 року, планувало освоїти 83,6 млрд гривень. Тому протягом січня-червня рівень виконання планових показників склав близько 31%.
Видатки бюджету
На оплату заробітних плат “бюджетникам” і нарахувань на них було направлено 10,5 млрд гривень. Також 931,5 млн гривень було витрачено на оплату комунальних послуг і енергоносіїв.
Найбільше видатків у звітному періоді було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 10,8 млрд гривень або 41,5% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 1,5 млрд гривень більше, ніж було потрачено по даному напрямку в першому півріччі 2022-го. Левову частину вказаного фінансування – трохи більше 8 млрд гривень – столична влада витратила на "забезпечення охоплення загальною середньою освітою 299 тис. дітей" та "здобуття дошкільної освіти 85,8 тис. дітей". Серед іншого, 798,2 млн гривень було освоєно на організації гурткової роботи і на різну “позашкільну творчість”.
Друге місце займають витрати на транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень (18,2% від усіх видатків). Цей же напрям продемонстрував найбільше зростання у “грошовому еквіваленті” – для порівняння, у січні-червні 2022 року на такі видатки було спрямовано на 1,8 млрд гривень менше.
Більше половини цьогорічних витрат по даному напрямку – 2,4 млрд гривень – склали видатки на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які отримують КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" через “низькі тарифи на перевезення”. Ще 942,5 млн гривень столична влада освоїла на виконанні робіт з поточного утримання об'єктів інфраструктури дорожнього господарства, зокрема – на поточні ремонти вулично-дорожньої мережі, а також на утримання та експлуатацію мережі зовнішнього освітлення.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Третю позицію у структурі бюджетних видатків Києва займають витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення – 2,8 млрд гривень (10,8% від загального обсягу видатків). Більшу частину цих коштів – 1,5 млрд гривень – міська влада направила на "підтримку різних категорій соціально вразливих громадян": матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам, дітям-сиротам, учасникам війни в Україні тощо.
Зазначимо також, що 1,2 млрд гривень або 4,7% від загальної суми видатків було спрямовано на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує свою діяльність. Це – на 218,2 млн гривень більше, ніж було протягом перших шести місяців минулого року.
Зокрема, 84,1 млн гривень було витрачено на функціонування секретаріату Київради, 45,4 млн гривень – на утримання громадських приймалень депутатів міськради, 33,5 млн гривень – на діяльність КП “Автотранспортне підприємство КМДА” (займається перевезеннями чиновників, у тому числі – автомобілями представницького класу. – KВ), 198,5 млн гривень – на реалізацію програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців (т.зв. "депутатські фонди".- KВ).
Читайте: Київрада встановила максимальний розмір грошової допомоги з “депутатських фондів”
Дивно, але у цьому розділі звіту чітко не вказано, в яку саме суму столичним платникам податків обійшлося безпосередньо утримання чиновників КМДА. Можливо, мова йде про 137,8 млн гривень, які позначені як “інша діяльність у сфері державного управління”. Інші суми, які освоювали структури КМДА в цьому році, розбиті в розділі “державне управління” по ряду програм з різними назвами.
Напрямки витрат бюджету
Також столична влада у першому півріччі 2023 року витратила на сферу охорони здоров'я 1,8 млрд гривень (7,2% від загального обсягу видатків), на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – 1,1 млрд гривень (4,5%), на культуру і мистецтво – 762,1 млн гривень (2,9%), на будівництво і регіональний розвиток – 570,9 млн гривень (2,1%) і т.д.
Про капітальні вкладення
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2021-2023 роки, протягом січня-червня 2023 року столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 3,8 млрд гривень, із яких 2,5 млрд гривень було освоєно (йдеться про те, що не усі виділені з бюджету кошти за звітний період вже були витрачені. – KВ). Зокрема, лише 1,1 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, 1,4 млрд гривень – на капітальних вкладеннях.
Загальний кошторис усіх цих інфраструктурних проєктів на поточний рік, на момент складання відповідного звіту, дорівнював 20,7 млрд гривень, а тому показник освоєння бюджетних коштів за півріччя – 12,5%.
Майже половину коштів – 1,2 млрд гривень – керівництво освоїло по напрямку “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Половина цієї суми – 659,1 млн гривень – була витрачена на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Зазначимо, що це поки що лише 24,5% від запланованих в 2023 році видатків (2,6 млрд гривень) на цей “корупційний довгобуд”.
Читайте: Сметная стоимость строительства Подольского моста выросла почти на 9 млрд гривен
Серед інших високовартісних проєктів по цьому напрямку, які продовжили фінансувати – реконструкція транспортної розв'язки на перетині просп. Перемоги і вул. Вадима Гетьмана (освоєно 83,3 млн гривень); будівництво Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до Оболонського проспекту (37,4 млн гривень); реконструкція транспортної розв'язки на перетині вул. Богатиської та вул. Полярної (6,5 млн гривень); реконструкція вул. Трускавецької (4,7 млн гривень) тощо.
Другим за обсягами освоєних бюджетних ресурсів став “багатостраждальний” напрямок ЖКГ. На нього, на жаль, виконуючи ПЕСР, потратили зовсім не багато – 980,2 млн гривень. Зокрема, столична влада у першому півріччі 2023-го освоїла 360,3 млн гривень на придбанні житла для учасників бойових дій та членів їх сімей (цей захід проходить саме за напрямком ЖКГ. – KВ), 74,1 млн гривень – на реконструкції ліфтового господарства, 40,8 млн гривень - на технічному переоснащенні СП "Завод "Енергія" КП "Київтеплоенерго" в частині системи очищення димових газів, 4,6 млн гривень – на реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, 3,7 млн гривень – на реконструкції зливостокової каналізації системи озер Опечень тощо.
На третій позиції опинився напрямок "Освіта", в рамках якого було освоєно лише 201,4 млн гривень. Більшість цього фінансування – 198,1 млн гривень – було витрачено на капітальні ремонти в школах, дитячих садках та інших закладах.
Також серед лідерів за обсягами освоєння коштів бюджету – напрямок “Охорона здоров'я”, на який було витрачено 184,4 млн гривень. Більшу частина цих фінансових ресурсів – 143,2 млн гривень – було освоєно на здійсненні капітальних ремонтів у різних столичних лікарнях та інших закладах даної галузі. Також, зокрема, 32,8 млн гривень було витрачено на реконструкцію амбулаторії лікарів сімейної медицини на вул. Гмирі, 8 з прибудовою Центру первинної медико-санітарної допомоги.
Що стосується інших напрямків, то на реалізацію інфраструктурних проєктів по ним витрачалося набагато менше бюджетних ресурсів. Зокрема, 9 млн гривень столична влада освоїла по напрямку "Соціальний захист та соціальне забезпечення", 4,4 млн гривень – "Культура і мистецтво", 3,7 млн гривень – "Охорона навколишнього середовища" тощо.
Дивний облік виконання завдань
Також у даному звіті про виконання ПЕСР від Департаменту економіки та інвестицій КМДА розписана інформація щодо стану виконання стратегічних і оперативних цілей Програми – тобто, певних комплексів дій, направлених на розвиток столиці. При цьому, в документі не вказана інформація стосовно відсотку реалізації таких цілей. Водночас, судячи з даних у звіті, дані цілі чомусь вважаються виконаними у тих випадках, якщо міська влада “зробила хоча б щось”, тоді як невиконані – це ті, в рамках яких не проводилися жодні заходи.
Зокрема, столична влада в першому півріччі не виконувала завдання щодо впровадження “інформаційної онлайн-служби для підприємців з можливістю отримання переліку всіх необхідних дозволів та ліцензій для відкриття різних видів бізнесу”. Це було передбачено оперативною ціллю “Перетворення Києва у місто, відкрите для бізнесу”, але не здійснено, через призупинення відповідних закупівель в умовах воєнного стану. За схожих обставин не було здійснено і реконструкцію об'єктів Київського зоопарку в рамках оперативної цілі “Впорядкування та розвиток публічного простору”.
Також керівництво Києва не виконало завдання “Розвиток та популяризація велосипедного руху” в рамках майже однойменної оперативної цілі – причиною стало те, що в бюджеті на це не були передбачені фінансові ресурси. З тих же причин не було реалізовано оперативну ціль “Підвищення ефективності управління транспортною системою міста”, в рамках якої повинен бути створений єдиний диспетчерський центр для обробки звернень громадян з питань користування громадським транспортом з впровадженням відповідної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.
Крім того, через відсутність бюджетного фінансування столична влада не виконала відразу декілька завдань в рамках цілі “Впровадження прозорої системи розвитку об’єктів міського простору”. Серед іншого, чиновники не впроваджували “інформаційно-аналітичних сервіси для подальшого розвитку містобудівного кадастру” і не проводили “містобудівний моніторинг та оновлення даних містобудівного кадастру”.
При цьому, чиновники вважають виконаним завдання щодо впровадження в столиці енергоощадних технологій, яке було передбачене оперативною ціллю “Підвищення ефективності споживання енергоресурсів”. У вигляді підтвердження надається інформація про те, що протягом січня-червня 2023-го було укладено 9 договорів на будівельно-монтажні роботи з реконструкції внутрішніх систем теплопостачання теплових пунктів закладів освіти для підключення дизельних транспортабельних котелень.
Серед іншого, чиновники відзвітували про свої успіхи в розробці міської системи моніторингу водних об’єктів на території міста Києва, яка має виконуватися в рамках оперативної цілі “Охорона та раціональне використання природного середовища”. Підтвердження – інформація про дослідження у першому півріччі 182 водних об’єктів.
Разом з тим, дані цього звіту доводять, що деякі завданні і оперативні цілі столична влада взагалі не могла виконати, але чомусь все рівно прописала їх в ПЕСР. Це стосується, наприклад, створення та впровадження онлайн-сервісів щодо оформлення
дозволів на розміщення зовнішньої реклами – як зазначено в документі, така можливість наразі не передбачена діючим українським законодавством.
Передісторія
Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Ще під час дискусій по цьому питання в сесійній залі мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”. В порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада тоді більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Надалі, протягом лютого-серпня 2023 року міськрада п'ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, зокрема – збільшивши його видаткову та дохідну частину до 84,3 млрд та 71, 9 млрд гривень відповідно. В рамках цих коригувань влада міста також перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці.
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. При цьому, протягом кожного конкретного року депутати коригують цей документ паралельно зі внесенням змін до бюджету.
Наприклад, під час коригувань бюджету і ПЕСР у серпні 2023 року міськрада погодила збільшення “оборонних” видатків. Зокрема, депутатський корпус передбачив додаткові 800 млн гривень на виконання заходів програма “Захисник Києва на 2020-2024 роки”, у тому числі – 100 млн на обладнання в межах Києва опорних пунктів. Також міська влада вирішила передати Міністерству оборони на різні закупівлі субвенцію в розмірі 300 млн гривень.
Читайте: Нові видатки на оборону: Київрада вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВ
