Київська лікарня швидкої медичної допомоги: “фабрика смерті” чи “завод зі спасіння”
Чуток та відвертих інформаційних маніпуляцій щодо Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД) завжди вистачало. А от реальних цифр стосовно того, що робить лікарня, на жаль, замало. Тому зі своїми поясненнями публікую частину слайдів для доповіді головного лікаря лікарні Олександра Анатолійовича Ткаченка на Лікарській раді лікарні, яка відбулася 22 лютого.
Частину - тому що повна доповідь вміщує 80 слайдів, а більшість з них нічого не дадуть пересічному споживачу послуг лікарні. Але, за бажання, цю інформацію можна буде переглянути на сайті лікарні, що має запрацювати у березні.
1. Штат КМКЛ ШМД. Публікую ці цифри для розуміння, що лікарня швидкої медичної допомоги - це дійсно велике підприємство, яке зі кількістю співробітників може зрівнятися з середнім заводом.
2. Головним джерелом фінансування лікарні є міський бюджет. Публікую цифри щодо бюджетних витрат. Більше ніж 2/3 фінансування – заробітна платня співробітників. Про її розміри – трохи нижче.
3. Цікавий слайд. Середня собівартість лікування одного хворого, виходячи з бюджетного фінансування, у порівнянні з 2016 роком. На одне ліжко в день лікарня може витратити: 86 гривень - на медикаменти та 13 гривень - на їжу.
Треба говорити, що цих коштів недостатньо і навіть лікування, наприклад, ангіни обійдеться дорожче?
4. Середня зарплата медперсоналу лікарні (при середній зарплаті по Києву у 2018 році – 10 716 гривень). Риторичне питання: ви готові вчитися по 7-9 років на лікарів чи по 4 роки – на медсестер? І це при тому, що лікарня постійно вишукає можливість підвищити платню. Дійшло до того, що КРУ дало приписи про відшкодування деяких доплат. Лікарня подала до суду - і чесно програла судові позови щодо своїх працівників.
5. Ліжковий фонд лікарні. До речі, в 2018 році відділення “Спецтравми”, куди звозили безхатченків з усього міста, ліквідовано. Віднині лікарня приймає таку категорію громадян лише з найближчих районів.
6. Надання медичної допомоги - п’ятирічна динаміка. Зможете розділити на 365 днів у році і порахувати кількість за день? Не нагадує конвеєр?!
7. В цьому слайді не було б нічого принципово важливого, якби не кількість безхатченків, яких було госпіталізовано у лікарню - 8% від всіх пацієнтів. В абсолютних цифрах – 2 558 з, приблизно, 32 тис., що пройшли курс лікування у стаціонарі.
Хтось готовий продовжувати вірити в брехню про “ненадання допомоги безхатченку, тому що в нього не було грошей”? І, до речі, ані журналісти, ані деякі блогери, ані політики, що розносили цю “качку”, перед лікарнею не вибачились.
8. А це цікавий слайд, який дає розуміння особливого статусу ЛШМД по відношенню до інших лікарень. Головне у ЛШМД – врятувати життя і стабілізувати пацієнта (показник обігу ліжка – це середня кількість хворих на рік для одного ліжка).
9. І знову про “фабрику”. Ось вам “фабрика” у об’ємах “виробництва”. Більш ніж 40 операцій на добу.
10. В якості продовження - доля “фабрики” чи “заводу”, як кому більше подобається, на київському “ринку”. Пам’ятаєте, кількість ліжок в ЛШМД складає близько 4% від київського ліжкового фонду?
Читайте: О боли, фабрике и хитросплетениях судьбы
Для кращого розуміння розшифровую назви хвороб: ГНК – гостра непрохідність кишківника, г. апендицит – гострий апендицит, ПВ дпк – перфоративна виразка дванадцятипалої кишки, Ш.К.К. – шлунково-кишкова кровотеча, З. кила – защемлена кила (рос. – грижа), г. холецистит – гострий холецистит, г. панкреатит – гострий панкреатит, тр. вн. органів – травма внутрішніх органів.
11. А це щодо мему про “фабрику смерті”. Порівнюємо смертність по ЛШМД і по місту в цілому.
Два роз’яснення. По Ш.К.К. - на жаль, лікарня втратила після операції одну людину. В даному випадку (при 10 операціях) статистика нерепрезентативна. Травма внутрішніх органів – це серйозні аварії, падіння з висоти, вогневі чи ножеві поранення. У найбільш тяжких випадках пацієнтів везуть до ЛШМД - в інших лікарнях такого тяжкого хворого, скоріше за все, не витягнуть. Тому по цьому показникові смертність у ЛШМД вища.
Мабуть, це головне, що я хотів показати. І, після оцінки наведених цифр, почути відповідь на питання, яке поставив у заголовку: так “фабрика смерті” чи “завод зі спасіння”?
Тому. Щиро бажаю, ніколи не потрапляти до лікарні. Але, якщо сталося лихо, їдьте до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Тут вас, скоріш за все, врятують!
Читайте: Когда пациент, скорее, жив
Анатолій Велимовський, голова Наглядової ради КМКЛ швидкої медичної допомоги
