Валерій Гудзь: “Борисполю потрібен талановитий адміністратор та людина, що не буде витрачати час на пусті слова”
“79-й”, Федорович — для своїх, і “чорний комбат” — для ворогів. Все це імена полковника Валерія Гудзя, людини з великим серцем, патріота та легендарного українського командира.
Засновник військово-патріотичного клубу “Боривітер”. Почесний громадянин Бориспільського району.
З початком збройного конфлікту на сході командир роти, командир батальйону. Пройшов бої в секторі “Д” на кордоні з РФ, в Луганській області, в районі Волновахи (2014—2015), в районі Авдіївки (2017), був поранений. Вже у вересні 2014 року Валерій Гудзь був призначений командиром 3-го батальйону 72 ОМБр, на початку 2015-го отримав чергове військове звання “підполковник”, в липні 2015 року став заступником командира бригади. З грудня 2017 року — командир 24-ї окремої механізованої бригади.
Часто кажуть, що в політиці — як на війні. Ми запитали легендарного українського військового його думку щодо виборів 17 січня, які пройдуть в Борисполі, та які якості повинна мати людина, що очолить місто, щоб її робота на благо громади була якнайбільш ефективною.
Потрібні дисципліна і конструктив
— Валеріє Федоровичу, як ви розцінюєте передвиборну кампанію, що нещодавно розпочалася?
— Я добре знав попереднього мера Анатолія Федорчука, подобалась його робота, ставлення до обов’язків, уболівання за місто. Щось із його якостей та вмінь навіть узяв для себе як взірець. Він був гідним мером та чесно переміг. Зараз бачу, що на посаду балотується багато людей. Та думаю, що єдиний із них, хто буде здатен продовжити розпочаті справи та має достатньо досвіду — Владислав Байчас.
— Чому саме він? Ви знайомі?
— Так, причому давно. Ще до початку військових дій ми неодноразово перетинались, коли я працював у спортивній школі, а він був головою Бориспільської районної ради. Ще тоді він привертав до себе увагу виконавчою дисципліною та обов’язковістю. Байчас — людина слова і діла, і це мені, на той час колишньому військовому, імпонувало.
З початку війни на сході України він завжди підтримував бійців АТО, особисто і через підлеглих надавав допомогу. Куплена завдяки його підтримці та допомозі техніка, автомобілі працювали на фронті.
Також я мав змогу побачити роботу Владислава Байчаса, коли був депутатом районної ради. Тоді я зрозумів, що у нього дійсно талант управлінця.
— Ви вже кілька місяців у Борисполі, спілкуєтесь із місцевими ветеранами АТО і ООС. На вашу думку, чи потребують вони допомоги на рівні міста та якої саме? Які надії покладають на нове керівництво?
— Які б часи не були, ці люди обов’язково потребують посиленої уваги. І тут мова йде навіть не так про матеріальну, як про морально-психологічну складову, інколи людині потрібно, щоб її просто вислухали. Непогано було б створити відповідну структуру в органах місцевої влади, яка б займалася питаннями саме цієї категорії мешканців громади — від психологічної підтримки до покращення житлових умов. Минула влада мала ідею будівництва реабілітаційного центру, який би надавав і медичну, і психологічну підтримку. Впевнений, що саме Байчас зможе втілити в життя такий проект. У нього абсолютне розуміння цих людей. Він не відвертається, чує, розмовляє, і найголовніше — виконує. Такий його стиль роботи.
— До речі, щодо стилю роботи. Дехто каже, що Владислав Байчас має авторитарний стиль роботи. Можете з цим погодитися?
— Як я вже зазначав, під час роботи депутатом районної ради я бачив, як він працює та веде сесійні засідання. Це потужна робота. Якщо охарактеризувати її коротко — конструктив і дисципліна. Видно, що це талановитий адміністратор, людина, що не буде втрачати час на слова. Такі ж якості він уже продемонстрував на перших сесіях новообраної ради Бориспільської ОТГ.
Чи авторитарний це стиль? Можливо, лише частково, я би назвав це авторитарно-демократичним стилем. У критичні часи, коли треба мобілізуватися та докласти максимум зусиль для вирішення проблеми, він може проявити себе жорстко. В той же час, він готовий іти на компроміс і вести діалог, якщо протилежна сторона має конструктивні пропозиції. У щоденній роботі він поводиться як представник влади, але без зверхності, між людьми це проста і доступна людина. Такі якості та уміння знайти баланс будуть корисними для громади.
