В “Європейській Солідарності” назвали плюси та мінуси підвищення мінімальної зарплатні
25 серпня Верховна Рада підвищила мінімальну зарплату в Україні до 5 тисяч гривень. “Європейська Солідарність” проголосувала за відповідний законопроект у першому читанні. Однак другого читання (по суті, а не формально) й не було, а Президент Зеленський одразу ж підписав закон. Тому у другому читанні фракція “Європейської Солідарності” змушена була відмовитися від голосування.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської територіальної організації партії “Європейська Солідарність”.
“Під час другого читання “Європейська Солідарність” розраховувала на правки, які мали на меті досягти певного компромісу між найманими працівниками та роботодавцями, адже зростання мінімальної зарплати це одночасно збільшення податкового навантаження на бізнес. Однак другого читання (по суті, а не формально) й не було. В один день парламент проголосував і перше, і друге читання, і в цілому. А Президент Зеленський одразу ж підписав закон. Тому у другому читанні фракція “Європейської Солідарності” змушена була відмовитися від голосування”, – йдеться у повідомленні.
Економічні експерти неодноразово надавали коментарі з цієї теми в українських ЗМІ.
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:
“Це просто тупе підвищення податків. Роботодавець тепер має платити більше за кожного працівника, при тому, що продуктивність праці не змінилася. Значить, треба або підвищувати ціни, або звільняти людей (а в нас і так безробіття страшенно виросло), або просто припинити платити податки і піти в тінь (а ми ж хочемо зменшити дефіцит бюджету). І, звичайно, зупинити інвестиційні вкладення (а ми ж хочемо нових робочих місць). А найбільше вдарить підвищення мінімальної зарплати по малому і середньому бізнесу, які й так ледве виживають після карантину — а саме вони є основним інструментом збереження зайнятості.
Збільшення зарплати без збільшення продуктивності праці завжди веде до зростання цін і розкручування інфляції (а це вдарить по кожній сім’ї). У таких умовах Нацбанк мусить вирівняти стимули і підняти облікову ставку, що скоротить кредитування економіки. Я розумію бажання президента продемонструвати “покращення вже сьогодні”, але натомість буде погіршення”.
Єгор Киян, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:
“У масштабах однієї людини відчутної різниці не буде. Умовно кажучи, один похід в магазин. Але у масштабах бюджетної сфери – це вже серйозно. Тобто, для людей особливого позитиву немає, або, скоріше, він буде незначним, а для бюджету негативу багато. Інша справа – підвищення, заплановане на наступний рік. Нагадаємо, з 1 січня “мінімалка” повинна збільшитися відразу на 1000 гривень, з 1 липня – ще на 500 гривень (загальне підвищення на 1,5 тисячі гривень). І такий стрибок матиме набагато вагоміші негативні наслідки, зокрема, для бюджету, в умовах відсутності зростання економіки”.
Ерік Найман, керівний партнер “HUGS’FUND”:
“І НБУ, і Мінфін справедливо кажуть, що зростання економіки потрібно стимулювати через підвищення капітальних витрат і інвестицій, а не стимулюючи споживання. Але для зростання інвестицій потрібні системні реформи – реформи судової та правозахисної системи, податкові новації та інші реформи. А цього зробити не виходить – чи то сил і бажання замало, чи опір потужний. А може і перше, і друге. Тому влада обирає простий шлях – підвищення мінімальної зарплати. Але насправді метою цього рішення є не спроба зробити багатшими українців, а навпаки, зібрати побільше податків”.
Василь Юрчишин, директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова:
“По-перше, це популізм. Рішення, яке спрямоване на те, щоб показати, що влада дбає про добробут людей. Однак, це підвищення не є елементом економічного розвитку та єдиної соціальної політики, коли підвищують усі соціальні виплати, у тому числі і пенсію. По-друге, це незначне зростання, яке не матиме суттєвого впливу на розвиток економіки, підвищення купівельної спроможності. Також це рішення не враховує поточну ситуацію в країні, кризу через коронавірус”.
Володимир Поперешнюк, співвласник компанії “Нова пошта”:
“Збільшення мінімальної зарплати насправді її лише зменшує. Дозвольте пояснити.
Відомо, що рівень зарплати встановлює ринок праці. Чим більша пропозиція робочих місць або попит на робочу силу, тим вищою є заробітна плата. Розмір зарплати також залежить від можливості підприємця залишатися прибутковим. Збільшення пропозиції робочих місць відбувається, коли кількість підприємців зростає та коли підприємці розвивають свій бізнес.
Тому штучне збільшення “мінімалки”:
1. Зменшує кількість робочих місць. Безробіття зростає. Адже дехто з підприємців просто не може платити більше через обмежену прибутковість.
2. Зарплати зменшуються, бо зменшується кількість робочих місць, відтак росте кількість тих, хто бажає їх зайняти.
3. Збільшується податкове навантаження. А це означає, що у підприємців стає менше грошей на інвестиції та підвищення продуктивності праці. Це знову ж таки сприяє зменшенню оплати працівникам.
І це пояснює, чому мінімальну зарплату неможливо підняти до 100 тисяч гривень чи більше. Зрозуміло, що настане колапс. Слід розуміти, що ігнорування та незнання законів економіки завжди приводить до поганих або навіть катастрофічних наслідків”.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна:
“Це рішення очевидно політичне, ухвалене напередодні місцевих виборів, і воно не несе економічного обґрунтування. Зарплата повинна зростати відповідно до зростання продуктивності праці та економіки, а у нас зараз трохи інша ситуація. Підвищення “мінімалки” не зобов’язує роботодавців піднімати безпосередньо самі виплати працівникам. Так, приватний бізнес цілком може платити співробітникам коефіцієнт 0,9 або 0,8 від “мінімалки”, в залежності від домовленості. Головне – щоб у повному обсязі сплачувалися до бюджету всі податки, прив’язані до “мінімалки”, зокрема, єдиний соціальний внесок. Таким чином, підвищення “мінімалки” є фактично додатковим оподаткуванням. За рахунок підвищення мінімалки, йдеться в пояснювальній записці до президентського законопроекту, держава планує зібрати 541 мільйон гривень додаткових податків”.
Владислав Орлов, голова громадської організації “Ліга підприємців України”:
“У нас є дані по Львову: 10% дрібного бізнесу не вийшли з карантину. Решта намагаються якось вижити. А з вересня разом з підняттям мінімальної зарплати податкове навантаження за кожного працівника зросте ще приблизно на 300 гривень. Це підняття мінімальної зарплати — чистої води популізм. Замість стимулювати бізнес виходити з тіні, роблять усе, аби загнати в тінь навіть тих, хто працює легально”.
Зазначається, що підвищення мінімальної зарплатні в цілому є позитивним кроком. Однак правильно робити це тоді, коли економіка зростає, а не під час нинішнього рекордного її падіння. Коли економіка падає, податки зменшують, а не збільшують.
Зауваження “ЄС”, по суті, зводилися до того, що, збільшуючи мінімальну зарплату і таким чином збільшуючи податки для бізнесу, влада має одночасно зменшити інші податки для нього. Необхідно шукати компроміс.
Ніна Южаніна, народний депутат України, фракція “Європейська Солідарність”, з промови у Верховній Раді:
“Якщо розглянути всі проблеми на мікроекономічному рівні, то роботодавець має платити більше, при тому, що продуктивність праці не змінилася, кон’юнктура ринків не змінилася, спад економіки продовжується. Хіба можна на спаді економіки піднімати додаткове навантаження на бізнес? Який вихід залишається у них? Підвищувати ціна на товари, на послуги. Але ж купівельна спроможність не змінилася. Тому вихід є ще такий у них – звільняти людей, або переходити в тінь. Саме це ви пропонуєте цими законами… Фракція “Європейської Солідарність” голосуватиме в першому читанні тільки за умови, якщо до другого читання будуть прийняті прямі норми зменшення податкового тиску на бізнес. Тільки тоді можна проводити ці “новели”. Так нічого не вийде. Бізнес платити не може. І навантаження таке більше не витримає”.
Олег Синютка, народний депутат, фракція “Європейської Солідарності”, в ефірі телеканалу “Прямий”:
“Чи добре, коли піднімається заробітна плата? Добре. Хто ж проти? Але що можна за ці кошти купити, яка буде їх купівельна спроможність? Ми вже були в нашому житті мільйонерами. Пам’ятаєте? Ти зранку вставав – і плюс один нулик. І що з того, що ми були мільйонерами? Нічого… Чесно, я не розумію, чому 5 тисяч. Я думаю, що просто красива цифра. Тому що жодного обґрунтування точно нема. У червні прожитковий мінімум обраховували 5 100 – 5 200. Вже би хоча би до цього щось прив’язали, щоб було якесь логічне пояснення. Але, я так думаю, п’ять і три нулики – красиво виглядає. І економісти від Офісу президента сказали “вперед”… Але найголовніше: а звідки ці гроші взяти? У нас бюджетна дірка в 300 мільярдів. Сьогодні я прочитав, що за перше півріччя капітальні інвестиції зменшилися на третину. І ми на фоні цього піднімаємо мінімальну заробітну плату. Тобто направду ми повинні людям чесно сказати: те, що влада взяла контроль над Національним банком – вони просто примусять друкувати папірці. І той, хто прийшов до банкомату і отримав нові двохсотки, нові п’ятисотки, вже пішли в обіг дуже серйозно тисячки, – не радійте, тому що на завтрашній день це буде просто знецінення нашої національної валюти”.
Читайте: Громада має визначати, які проблеми треба вирішувати першочергово, – Алла Шкуро
Фото: пресслужба “Європейської Солідарності”
