За 8 місяців столичний БЕБ провів понад 300 обшуків у нелегальних гральних закладах, — керівник київського БЕБ Драгунов
Територіальне управління БЕБ у столиці відзвітувало про результати роботи за останні 8 місяців – від моменту його створення. Серед найбільших досягнень в управлінні називають системну роботу проти незаконного грального бізнесу, боротьбу з нелегальним товарообігом та іншими проявами тіньової економіки. Як правоохоронці викрили сховану цистерну зі спиртом на держпідприємстві, чому БЕБ регулярно стає предметом критики у суспільстві та як побудована робота столичного територіального управління зсередини КВ розповів керівник Територіального управління БЕБ у м. Києві Віталій Драгунов.
KВ: Як пройшов 2023 рік для БЕБ? Що було найвизначнішим досягненням за цей рік?
Віталій Драгунов: Перше, що не можна не відмітити, це, в цілому, створення БЕБ у Києві як самостійного структурного підрозділу. Станом на квітень ТУ БЕБ у м. Києві та ТУ БЕБ у Київській області були “одним цілим”. Окреме столичне управління за свій невеликий час існування вже встигло зробити корисну роботу фактично з нуля, з новим, сформованим колективом, незважаючи на складність роботи під час війни.
KВ: Як було прийнято рішення про розділення Києва і Київської області на дві юрособи?
Віталій Драгунов: Хоча на час прийняття цього рішення я не працював керівником ТУ БЕБ у Києві, працював на аналогічній посаді у Львові, розумію, що це було зроблено для ефективнішого менеджменту. Київ і Київська область це складні регіони, зі своєю специфікою, до того ж для результативної роботи має бути адекватне навантаження на підрозділ. Тому була необхідність сформувати окремі управління.
KВ: Коли Ви тільки розпочали свою роботу в Києві, 8 місяців тому, які були перші справи й виклики??
Віталій Драгунов: Якщо порівняти Київ і Львівщину, то це зовсім різні категорії кримінальних проваджень. Основним викликом тут стала значна кількість нелегальних гральних закладів. Ви навіть не уявляєте, які це масштаби. Але це пояснюється в першу чергу рентабельністю бізнесу. Вони працюють без ліцензій і сплати податків, в комендантську годину. А надприбутки повністю покривають ризики з вилученням техніки та штрафами. Саме тому часто маємо ситуації, коли через певний час після закриття та обшуків нелегальні зали відкриваються знову.
На початку цієї роботи в нас було лише 24 детективи на увесь Київ. Згодом зʼявилась пропозиція створення міжвідомчої слідчої групи. До її складу входять слідчі ГУНП міста Києва, в окремих випадках є оперативний супровід інших правоохоронних органів.
Однак, це лише один з аспектів, що впливають на ситуацію з нелегальним гральним бізнесом. До того ж задокументувати цей вид злочинів значно складніше, ніж здається на перший погляд. Тим не менш ми працюємо, викриваємо такі заклади, вилучаємо техніку, яка часто надалі передається ЗСУ.
KВ: Які найуспішніші кейси у роботі ТУ БЕБ у м. Києві за останній звітний період?
Віталій Драгунов: Перш за все, це кейси, пов’язані з ухиленням від сплати податків. Також це справи, по яким вже відшкодовані збитки. Наприклад, за 8 місяців ми завершили кримінальні провадження в яких загалом відшкодовано 83 мільйони гривень. Ці кошти йдуть в бюджет.
Також нещодавно нам вдалося викрити групу осіб, які збували підроблені банкноти США. Купюри були високої якості, але мали ознаки підроблення, близько 50 тисяч доларів. Наразі досудове розслідування у цій справі триває.
Цікавим кейсом є й незаконне виготовлення спирту на держпідприємстві. Детективи ТУ БЕБ у м. Києві викрили групу осіб, які здійснювали нелегальний продаж спирту по Києву. Його виготовлення відбувалось поза податковим контролем, оскільки ліцензію заводу було скасовано. Ми провели обшук на підприємстві. Знайшли як задекларований спирт, так і резервуари, де зберігалося 100 тонн спирту, обладнання, цистерни, що зберігались за прихованою стіною, яку довелось ламати. Розслідування триває.
KВ: Чи є тенденція до зменшення, чи збільшення незаконного товарообігу в Києві і що це за товари?
Віталій Драгунов: Тенденції на суттєве зменшення ми не спостерігаємо. Особливо якщо говорити про підакцизну групу товарів: спирт, тютюн, лікеро-горілчані вироби тощо. Київ це частіше місце реалізації, а не виробництва. Якщо згадувати про справу з держпідприємством і спиртом, то він завозився сюди із сусідньої області.
KВ: У своєму звіті ви вказали, що зберегли державних коштів більше ніж на 173 млн. Які економічні порушення найчастіше зустрічаються?
Віталій Драгунов: Це переважно незаконні схеми з ПДВ. Наші аналітики виявили ризики використання схемного податкового кредиту близько 30 підприємствами. Всі вони зареєстровані як платники податків на додану вартість.
Існують також, так звані, “сплячі підприємства”, які формують податковий ліміт наприклад на суму 100 мільйонів гривень, але взаємовідносини з платниками податків вони не здійснюють вже якийсь час. Ці підприємства будують документальні взаємовідносини з іншими компаніями без жодних поставок товарів чи послуг, штучно створюючи податковий кредит. Це дає змогу підприємствам зменшити податкові зобов'язання. Є й інші схеми незаконного відшкодування ПДВ.
До згаданої суми відносяться також кошти, збережені в результаті відміни сумнівних тендерних закупівель. В них переможцем стає компанія, яка подає недостовірні відомості та фактично не має необхідної техніки чи іншого ресурсу для виконання умов договору. Ми реагуємо на це – надсилаємо рекомендацій чи відкриваємо кримінальні провадження.
KВ: Ви проаналізували 3 700 тендерів, вартістю 28 млрд грн. Які найгрубіші порушення було виявлено в ході аналізу саме тендерної документації?
Віталій Драгунов: Як правило, це недобросовісні переможці тендерів на реконструкцію об’єктів, надання будівельних робіт. Після аналізу їх діяльності ми направляємо до органів місцевої влади певні рекомендації, деталізовано описуючи можливі порушення. Загалом направили близько 40 рекомендацій на суму 3 мільярди 800 мільйонів гривень.
KВ: 11 січня оприлюднили інформацію про запобігання розтрати понад 52 млн гривень зі столичного бюджету певним комунальним підприємством однієї з територіальних громад столиці. Про яке підприємство тут йдеться? Можете розкрити деталі справи?
Віталій Драгунов: Назву підприємства я не маю права розголошувати, але це історичний об’єкт нерухомості. Тендер був пов’язаний з реконструкцією. За результатами роботи наших аналітиків, встановлено, що підприємство, яке стало переможцем цього конкурсу, не мало ніякого матеріально-технічного забезпечення для проведення необхідних робіт. Також не було ніяких складських приміщень, що було обов’язковою умовою тендеру. За адресою, яка подавалась переможцем, його просто не було. Під питанням була і наявність кваліфікованих робітників, що мали здійснювати ці роботи. За результатами розгляду нашої рекомендації тендер скасували.
KВ: Чи успішна комунікація з владою після розкриття вами подібних порушень? Чи є або будуть створюватися якісь правила для запобігання повторення ситуацій?
Віталій Драгунов: Якщо говорити цифрами, то відсоток реагування невеликий, адже законодавчо не визначено відповідальності за ігнорування таких рекомендацій. Але аналітика, на підставі якої складено ці рекомендації може бути використана як предмет досудового розслідування. Я сподіваюсь, що надалі цей механізм буде законодавчо врегульовано. Відповідальність за ігнорування рекомендацій дозволить нам більш ефективно здійснювати превентивну роботу, без подальшого втручання в господарську діяльність.
KВ: Днями ТУ БЕБ у місті Києві передала ЗСУ 1 партію конфіскованого майна на 5 млн гривень. Чи будуть ще подібні передачі? Що саме може конфісковано в столиці і передане на потреби ЗСУ за законом? Що дозволяє конфіскувати та передавати закон?
Віталій Драгунов: У нас було кримінальне провадження, де було вилучено майна на 20 мільйонів гривень. Це меблі, комп’ютери, завдяки яким працював незаконний гральний бізнес. Після всіх необхідних формальностей це майно передали ЗСУ. Це передбачено законодавчою процедурою на час воєнного стану, або за рішенням суду.
KВ: Як вплинула війна на економічну злочинність в Києві загалом?
Віталій Драгунов: Мені складно порівнювати, бо до війни я не займав цю посаду, взагалі працював в адвокатурі. Однак, враховуючи обставини, економічна злочинність дійсно видозмінюється. З'являються нові схеми, ускладнюється ситуація з тіньовою економікою. Намагаємось максимально швидко реагувати на нові тенденції, знаходити ризики та нівелювати їх, зокрема і за допомогою внесення пропозицій щодо змін до чинного законодавства.
KВ: З оголошених 38 підозр вироки винесли поки тільки по 8. Що заважає рухатись справам?
Віталій Драгунов: Чинників багато: від військового стану до завантаженості суддів. Економічні справи взагалі відносяться до категорії найбільш складних в плані розслідування та збору доказової бази. часто це злочини віддалені по часу у вчиненні, що також ускладнює роботу детективів. Знову ж таки, маємо випадки навмисного затягування з боку сторони захисту. Але ми працюємо на результат – за минулий рік направили до суду 35 кримінальних проваджень.
KВ: З чим пов’язана критика БЕБ?
Віталій Драгунов: БЕБ – це новий орган, який поєднує аналітичну і правоохоронну функції. Його формування відбувається під час дії військового стану. Тому є певні питання з укомплектуванням Бюро, що своєю чергою впливає на результативність роботи. Але ж часто критика взагалі не аргументована. І, не зважаючи на всі складнощі, ми вже показуємо непогані результати. За минулий рік Теруправління БЕБ у місті Києві розслідувало 597 кримінальних справ, зареєструвало 166 кримінальних проваджень, відшкодувало у ході досудового розслідування 83 млн. грн. та зберегло понад 173 млн. грн державних коштів.
До речі, така сама критика була й на початку роботи НАБУ та ДБР. Змінити суспільну думку можна лише успішними розслідуваннями, над чим ми власне постійно працюємо.
KВ: Скільки співробітників, на вашу думку, було б достатньо для більш ефективної роботи?
Віталій Драгунов: По штатному розпису, в нас має бути понад 400 одиниць. Наразі в нас менше 100 співробітників. Якщо буде хоча б половина, працювати будемо набагато ефективніше. Але, працюємо в таких умовах, які є, виходячи з наших ресурсів.
KВ: Чи є перспектива розширити штат столичного управління БЕБ у цьому році?
Віталій Драгунов: Ми спілкуємось з навчальними закладами, знайомимось з потенційними спеціалістами. Це молодь, яка мотивована і креативна. Ми запрошуємо студентів на практику, вчимо їх. Сподіваюсь згодом зможемо розширити наш колектив, запросити до БЕБ нові кадри.
KВ: Що ви пропонуєте студентам, щоб мотивувати їх приходити на практику в БЕБ?
Віталій Драгунов: Презентуємо напрями роботи, пояснюємо, чим молодь може бути корисна для суспільства й держави, працюючи у нас. Розповідаємо про перспективи, можливість отримати необхідний досвід, працювати надалі в державних органах. Це може бути й митна сфера, й економічна.
KВ: Який середній вік команди співробітників столичного БЕБ?
Віталій Драгунов: Середній вік працівників ТУ БЕБ у місті Києві — 30 років. Це симбіоз молоді та більш досвідчених працівників з різних сфер. До речі, молодь часто може дивитися на проблеми під іншим кутом і це дуже корисно.
KВ: Як ви ставитеся до ідеї офісу превенції і чи може що така структура з'явитися в БЕБ?
Віталій Драгунов: Добре. Загалом, наші рекомендації — це і є превентивні дії. Ми направляємо письмовий документ, де викладені дані з аналізом можливих ризиків і рекомендації розірвати угоду з тим чи іншим підрядником. Крім того, серед наших головних завдань – упередження бюджетних втрат.
Фактично значна частка нашої роботи спрямована саме на превенцію.
KВ: Зараз в нас активно почалися євроінтеграційні процеси. Серед вимог ЄС – ухвалення законопроекту про доброчесний лобізм. Як ви до цього ставитесь і чи готові вже зараз спілкуватись з бізнес-асоціаціями?
Віталій Драгунов: Бюро – це орган виконавчої влади. Тому в контексті нашої роботи говорити про лобізм і давати оцінки таким законопроєктам було б не коректно. Що стосується спілкування з бізнесом – ми завжді відкриті. Регулярно проводимо зустрічі, відповідаємо на питання, обговорюємо потенційні ризики під час тих чи інших економічних процесів, але це все в межах діючого законодавства. Зі свого боку, більшість представників бзнес-спільнот розуміють, що наша робота в певній мірі впливає на створення конкурентного середовища, в якому можна вести бізнес чесно.
Як раніше писала КВ, У Києві повідомлено про підозру мешканці столиці, яка, за матеріалами слідства, організувала проведення азартних ігор без ліцензії на провадження такої діяльності. Підозрювана облаштувала підпільний гральний заклад у Дніпровському районі столиці.
Читайте: Киянку підозрюють в організації підпільного “казино”
Фото: Євген Лоюк
