Столична влада розширила покриття та функціонал міської системи відеоспостереження
Київрада визначилась з подальшим функціонуванням муніципальної системи відеоспостереження в період воєнного стану. Відтепер, за рахунок столичного бюджету (на відеоспостереження передбачено витратити 150 млн гривень на 2022 рік) відеокамери будуть встановлювати в Київській області – в тих локаціях, які визначить Головнокомандувач ЗСУ чи СБУ. Також доступ до інформації з цих відеокамер будуть отримувати Офіс Генерального прокурора, Міноборони та військові з деяких структур ЗСУ. Крім того, КП “Інформатика” почне здійснювати аналітику інформації, зафіксованих вуличними камерами відеоспостереження.
Як стало відомо KВ, 14 травня 2022 року в ході пленарного засідання Київради були затверджені два рішення, направлені на часткове реформування муніципальної системи відеоспостереження.
Суб'єктами подачі обох документів виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі) та Департамент інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА.
У відповідності до проєкту рішення “Про внесення змін до Положення про комплексну систему відеоспостереження Києва” (№08/231-597/ПР від 28 квітня 2022 року) міська влада вирішила дещо змінити функціонал цієї системи.
Наприклад, документом передбачено, що її адміністратор – КП “Інформатика” – почне здійснювати аналітику інформації, зафіксованих вуличними камерами відеоспостереження. Яким чином це має відбуватися, у проєкті рішення детально не описується. Чиновники лише зазначають, що під “відеоаналітикою” мається на увазі в тому числі аналіз записів за допомогою “програмно-технологічних інструментів”, а її метою зокрема є “виявлення й класифікація змін, що відбуваються або не відбуваються в зоні відеоспостереження”.
Також документом передбачено розширення переліку державних органів, працівники яких мають право на отримання інформації зі столичної системи відеоспостереження. У проєкті рішення вказано, що такий доступ серед інших повинні також отримати посадові особи Офісу Генерального прокурора та Міністерства оборони України, а також військовослужбовці відразу декількох структур Збройних сил України (ЗСУ).
До цього Положенням про систему відеоспостереження було передбачено, що право на доступ до записів зі столичних муніципальних камер відеоспостереження мають представники різноманітних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Нацполіції, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань тощо.
Читайте: Киевсовет допустил “силовиков и антикоррупционеров” к столичной системе видеонаблюдения
У свою чергу назва проєкту рішення “Про деякі питання функціонування комплексної системи відеоспостереження міста Києва на території Київської області на період воєнного стану” (№08/231-598/ПР від 28 квітня 2022 року) повністю відображає його суть.
У відповідності до цього документу, міська влада почне розширювати зону покриття вказаної системи також на Київську область. Для цього КМДА планує закуповувати відповідні технічні засоби і мережеве обладнання, створювати оптоволоконну мережу, яка буде забезпечувати надходження даних до міського дата-центру, тощо. Місця встановлення нових камер відеоспостереження у проєкті рішення не вказуються. В документі уточнюється, що ці локації будуть визначені у відповідності до звернень Головнокомандувача збройних сил України та голови Служби безпеки України.
Фінансування заходів із розширення системи на Київську область має відбуватися за рахунок коштів столичного бюджету. Відповідно до проекту рішення, додаткове фінансування при цьому не потрібно. У столичній міськдержадміністрації планують “вкластися” у 150 млн гривень, які вже були передбачені на утримання і функціонування системи відеоспостереження у 2022 році (це фінансування закладено в програмі “Електронна столиця на 2019-2022 роки”. – *КВ).
Метою усього цього є захист територіальної громади Києва шляхом оперативного реагування та запобігання загрозам.
За даними KВ, ще до початку повномасштабного вторгнення росії до України, впродовж другої половини 2021 року, у Київраді декілька разів обговорювалося питання можливої співпраці з владою Київської області щодо впровадження єдиної системи відеоспостереження на весь столичний регіон. На думку окремих депутатів Київради, це мало допомогти, зокрема, боротися зі злочинністю і в Києві, і в його містах-сателітах. Проте далі дискусій і, можливо, якогось листування вказана ініціатива тоді не пішла.
Положення про комплексну систему відеоспостереження Києва було затверджено рішенням Київради №1195/5259 від 5 липня 2018 року. Цим документом була визначена процедура формування, ведення та інші питання функціонування вказаної системи. Фінансування функціонування, розвитку та дооснащення системи відбувається в рамках програми “Електронна столиця на 2019-2022 роки” (затверджена рішенням №461/6512 від 18 грудня 2018 року зі змінами).
Заплановано, що в цей період (до кінця 2022 року) міська влада витратить з міської казни на відеоспостереження 691 млн гривен.
Як неодноразово повідомляла KВ, запровадження системи відеоспостереження у Києві відбувається на тлі постійної критики з боку депутатського корпусу Київради та уваги з боку правоохоронних органів.
Наприклад, ще у серпні 2020 року голова антикорупційної комісії міськради минулого VIII скликання Олег Бондарчук (входив до складу фракції “ВО “Свобода”) вказував на те, що столична влада безконтрольно та необгрунтовано витрачає у цьому напрямку величезні бюджетні кошти.
НАБУ у 2021 році розслідувало факти можливих бюджетних “розпилів” при закупівлях систем відеоспостереження, які проводило КП “Інформатика”. Попередньо йшлося про завдання міськбюджету збитків на суму 30 млн гривень. Втім, слідство за відповідним кримінальним провадженням ні до чого не призвело – жоден фігурант не отримав обвинувального вироку.
Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”
Обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року виконує Вероніка Малкова. Підприємство підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА, який із 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко. Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич.
При цьому, на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.
Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов
Відеотрансляції пленарних засідань та комісій міськради на період воєнного стану не проводяться, а безпосередньо самі рішення, які були прийняті депутатами, публікуються лише після їхнього підписання міським головою Києва Віталієм Кличком та не в повному обсязі. Тому наразі KВ доводиться збирати інформацію щодо дій столичної влади з різних джерел у депутатському корпусі.
Фото: колаж КВ
