Недбалість на 13 млн гривень: топменеджеру “Київського метрополітену” загрожує відповідальність за переплату коштів росіянам
Перший заступник начальника КП “Київський метрополітен” Валерій Гавриленко (на колажі праворуч) наразі знаходиться під слідством за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. За інформацією правоохоронців, саме через нього столична підземка в 2014 році переплатила 421,8 тис. євро (13,1 млн гривень) за закупівлю метропотягів російським ВАТ “Метровагонмаш”. Ці грошові кошти, надані в рамках кредитних угод з ЄБРР, фактично були втрачені, адже росіяни порушили умови контракту від 2011 року щодо термінів поставок. Нещодавно суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, але відмовився відстороняти його від займаної посади. Що цікаво, раніше схожі порушення також інкримінувалися головній бухгалерці “Київського метрополітену” Людмилі Панасюк, але у 2020 році служителі Феміди закрили справу щодо неї через закінчення строків давності.
Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці вивчають факти можливих зловживань з боку посадовців КП “Київський метрополітен” при здійсненні закупівлі рухомого складу.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12015100120001603, яке було відкрито управлінням поліції в метрополітені Головного управління Нацполіції Києва ще 20 серпня 2015 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, вчинених фігурантами даної справи – ч. 2 ст. 364 (зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) Кримінального кодексу (КК) України.
На початку 2024 року, 8 січня, в рамках цього провадження правоохоронці повідомили про підозру першому заступнику начальника КП “Київський метрополітен” Валерію Гавриленку. Йому офіційно інкримінується вчинення злочину, передбаченого вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України.
17 січня 2024 року Подільський районний суд Києва обрав відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на термін до 8 березня поточного року. Це означає, що Іван Гавриленко має прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, повідомляти їм про зміну свого місця проживання і роботи, здати на зберігання свій закордонний паспорт тощо. Що цікаво, Подільська окружна прокуратура клопотала стосовно того, щоб посадити підозрюваного під цілодобовий домашній арешт, але в суді вирішили, що такий запобіжний захід буде занадто суворим.
Того ж дня, 17 січня, суд відмовив прокурорам і у задоволенні їхнього клопотання щодо відсторонення Івана Гавриленка від займаної посади. Правоохоронці вимагали цього, зокрема, задля того, щоб підозрюваний не міг впливати на свідків по цій справі – своїх підлеглих з метрополітену. Підставами для відмови стало, серед іншого, те, що Гавриленко є головою комісії КП “Київський метрополітен”, яка займається розслідуванням небезпечної події, що сталася 8 грудня 2023 року на Оболонсько-Теремківській лінії підземки (нагадаємо, там сталася розгерметизація тунелю.- КВ), а також те, що підозрюваний бере “постійну участь у заходах, пов'язаних з відновленням роботи метрополітену на дільниці станція “Либідська” – станція “Теремки”.
Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко
На чому “спіймали” Гавриленка
Як зазначено в судових ухвалах по цьому провадженню, 22 липня 2011 року між КП “Київський метрополітен” і російським ЗАТ “Вагонмаш” було укладено контракт на “проєктування, виробництво, прийомку на місці виробництва, доставку, введення в експлуатацію і надання супутніх послуг” для 10 нових метропотягів на загальну суму 39,5 млн євро. Згідно з цим договором, рухомий склад повинен був бути поставлений до Києва і введений в експлуатацію у період з лютого по жовтень 2012 року. Цю закупівлю підземка здійснювала за кошти, які були їй надані в кредит Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках відповідних кредитних угод від 2007 року.
Надалі, протягом 2012-2014 років між “Київським метрополітеном” і “Вагонмашем” було укладено низку додаткових угод. Відповідно до них, серед іншого, було продовжено термін виконання постачальником його зобов'язань – метропотяги повинні були бути поставлені у період з січня по грудень 2013 року. Також однією з таких угод (від 3 липня 2013 року) було погоджено введення у зазначений контракт третьої сторони – ще одного постачальника ВАТ “Метровагонмаш”.
У період з 30 липня по 31 грудня 2013 року ЗАТ “Вагонмаш” поставив столичній підземці та ввів в експлуатацію 2 метропотяги, а ВАТ “Метровагонмаш” поставив 4 метропотяги, з яких 2 було введено в експлуатацію. Надалі, з 29 січня по 28 квітня 2014 року ВАТ “Метровагонмаш” увів в експлуатацію два вищезгаданих метропотяги, а також поставив та ввів в експлуатацію ще 4 одиниці цього рухомого складу. Таким чином контракт було виконано в частині закупівлі метропотягів. При цьому, 4 липня 2014 року ВА “Метровагонмаш” передав “Київському метрополітену” вісім комплектів “інструкції по експлуатації та технічного обслуговування на метропотяг” загальною вартістю 63,9 тис. євро.
У ході слідства правоохоронці встановили, що всі 10 одиниць рухомого складу і комплекти інструкцій по експлуатації були поставлені до Києва із затримками – на період від 4,1 тижнів до 26,4 тижнів. При цьому, контрактом від 22 липня 2007 року було передбачено, що у випадку таких затримок постачальники повинні були виплатити “Київському метрополітену” штрафні санкції за “заздалегідь оцінені збитки”.
За інформацією правоохоронців, загальна сума таких збитків склала 896 тис. євро. Разом з тим, як зазначено в судових ухвалах по цій справ, Валерію Гавриленку інкримінується те, що внаслідок “неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них” столичній громаді було нанесено збитки на суму 421,8 тис. євро (правоохоронці порахували, що це – 13,1 млн гривень за курсом НБУ 31,14 грн за 1 євро. – КВ). Саме цей посадовець підписував платіжне доручення на користь ВАТ “Метровагонмаш” від березня 2014 року. Чому сума надмірно сплачених коштів відрізняється майже на половину, в цих судових ухвалах не уточнюється.
Ухвала суду по цьому провадженню від 17 січня 2024 року
Варто зазначити, що в рамках даного кримінального провадження слідчі також вивчали факти інших можливих порушень законодавства з боку посадовців КП “Київський метрополітен”. Втім, станом на сьогодні, схоже, жоден з можливих фігурантів так і не отримав обвинувальний вирок суду.
Так, станом на 2019-2020 роки правоохоронці розслідували можливе завищення вартості робіт з капітального ремонту станції "Лівобережна" Святошинсько-Броварської лінії та будівництва ділянки Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Виставковий центр" до Одеської площі, а також недоотримання грошових коштів від оренди майна столичної підземки (підземних переходів та вестибюлів) за період 2014-2017 років. Ці порушення були встановлені Державною аудиторською службою – за її даними, внаслідок цього міському бюджету були нанесені збитки на суму близько 18,5 млн гривень. Разом з тим, станом на січень 2020 року слідчі вказували на наявність збитків на суму близько 1,7 млн гривень.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” обвиняют в финансовых нарушениях на 18,5 млн гривен
Також в рамках даного провадження слідчі зацікавилися скандально відомим договором лізингу на поставку метрополітену вагонів метро, який було укладено 16 липня 2009 року з ТОВ “Укррослізинг”. Правоохоронці встановили, що внаслідок реалізації цього договору та додаткової угоди до нього КП “Київський метрополітен” було завдано матеріальних збитків у сумі 1,05 млрд гривень. За даними слідства, зазначена сума була надмірно сплачена внаслідок застосування та нарахування коефіцієнта коригування за зміни курсової різниці "українська гривня/долар США" між датою укладення договору та датою здійснення платежів (KNBU).
Що цікаво, раніше до відповідальності за “переплату” росіянам коштів за поставлені метропотяги ледве не була притягнута головна бухгалтерка КП “Київський метрополітен” Людмила Панасюк – щоправда, в рамках іншої справи №12019100120001100 від 22 липня 2019 року. Тоді правоохоронці встановили, що вона могла скоїти злочин, передбачений ч.2 ст. 367 КК України. За даними слідства, внаслідок затримок поставок столичному бюджету були нанесені збитки на суму 26,6 млн гривень (схоже, збитки рахувалися за різним курсом євро. – КВ). Втім, 29 липня 2020 року Солом'янський суд Києва звільнив цю посадовицю від відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Тобто, слідчі просто не встигли все дорозслідувати і шанс покарати винних був втрачений.
Читайте: Суд “простил” главбуху “Киевского метрополитена” служебную халатность размером в 26 млн гривен
Фігуранти – хто вони?
ЗАТ "Вагонмаш" (колишній Ленінградський Ордена Жовтневої Революції та Ордену Червоної Зірки вагонобудівний завод ім. І. Є. Єгорова, або ЛГЗ) – російське підприємство, яке займалося виробництвом пасажирських вагонів для залізниць та електровагонів для рухомого складу метрополітену. У грудні 2013 року компанія, що базувалася у Санкт-Петербурзі, була визнана банкрутом. Генеральним директором ЗАТ "Вагонмаш" довгий час був відомий російський бізнесмен Сергій Кияшко. Останній також відомий як колишній співвласник АТ “Київметробуд”, яке безуспішно будувало в столиці метро на Виноградар.
Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар
У свою чергу, ВАТ "Метровагонмаш" (до 1992 року – "Митищинський машинобудівний завод" або ММЗ) також є підприємством, що займається транспортним машинобудуванням. Компанія розташована в місті Митищі (Московська область) і з 2006 року входить до складу російського "Трансмашхолдингу", засновниками якого є російські бізнесмени Іскандер Махмудов і Андрій Бокарєв. Із 2018 року акціонерний капітал даного холдингу було розподілено між вищезгаданими Махмудовим, Бокарєвим, а також іншими росіянами Дмитром Комісаровим, Кирилом Липою і французькою компанією Alstom.
Валерій Гавриленко розпочав свою трудову кар'єру в КП “Київський метрополітен” ще у жовтні 1981 року. З того часу він встиг попрацювати, зокрема, на посадах старшого електромеханіка електродепо “Дарниця”, головного інженера електродепо “Оболонь”, заступника начальника метрополітену з економіки і заступника начальника метрополітену – начальника служби матеріально-технічного постачання. Свій нинішній пост – першого заступника начальника даного підприємства – він обіймає з 24 січня 2011 року.
КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі ліворуч), який також є депутатом поточного IX скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
