суббота, 8 мая 2021 г.

Київщина цифрова. Столичний регіон витратить 10 млн гривень на поліпшення електронного документообігу

Київщина цифрова. Столичний регіон витратить 10 млн гривень на поліпшення електронного документообігу

Київська область продовжує впроваджувати інноваційні рішення у сфері цифровізації. В цьому році обласна влада планує завершити перший етап програми “Електронна Київщина” і витратити 10 млн гривень на розбудову системи електронного документообігу. 

Як стало відомо KV, Київська обласна рада своїм рішенням № 033-01-VIIІ від 24 грудня 2020 року внесла зміни до Програми інформатизації Київської області на 2017-2021 роки “Електронна Київщина”. Контроль за її виконанням голова обласної ради Олександр Скляров поклав на себе. Відповідний проєкт рішення затверджено розпорядженням голови Київської ОДА Василя Володіна від 7 грудня 2020 року № 692.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Згідно з документом, у 2021 році завершується І етап програми. На це в обласному бюджеті передбачають 10 млн гривень. Всього планові видатки на виконання програми у 2017-2021 роках складають 36 млн 972 тис. гривень, з яких 34 млн 972 тис. – кошти обласного бюджету. 

На 2021 рік Програмою передбачено, зокрема, продовження створення “структурованої кабельної мережі з комутаційним центром” – цього року видатки за цим напрямком становлять 5 млн гривень, загальні видатки – 13 млн гривень. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Серед інших витрат, які заплановано провести в цьому році, впровадження системи електронного документообігу та розгортання (у тому числі закупівля) додаткових елементів інформаційно-телекомунікаційної системи Київської обласної державної адміністрації (840 тис. гривень). На створення комплексної системи захисту інформації системи електронного документообігу та введення системи електронного документообігу в експлуатацію витратять 2 млн 517 тис. гривень. Придбання комп’ютерного та офісного обладнання з програмним забезпеченням для системи електронного документообігу обійдеться бюджету в 943 тис. гривень (загальні витрати – 3 млн 143 тис. гривень). Технічна підтримка програмного забезпечення системи документообігу та серверного обладнання – 700 тис. гривень (загальні витрати становлять 2,4 млн гривень).

Експертне середовище оцінює впроваджувані в цьому році новації схвально. Для порівняння, на 2020 рік сума видатків, передбачена програмою, становила лише 1 млн 622 тис. гривень. Зокрема за 70 тис. гривень планувалося придбання, встановлення та обслуговування системи кондиціонування повітря для підтримки температурного режиму в приміщенні з серверним обладнанням; 852 тис. гривень мали витратити на Проектування системи електронного документообігу (документально-юридичне оформлення); 700 тис. – на техпідтримку ПЗ системи документообігу. 

Як розповів голова Smart City.UA Юрій Назаров, серед переваг цифровізації для держорганів в регіонах України і в цілому – доступні сервіси, залучення жителів до управління містами і громадами, оптимізація процесів управління, заходи з безпеки і створення комфортних умов проживання взагалі.

“Впровадження проектів цифровізації дозволяє підвищити ефективність управління, економити кошти і час держорганів, що, в свою чергу, дозволяє їм надавати більш якісні послуги для громадян. Наприклад, впровадження електронного документообігу дозволяє набагато швидше обробляти вхідну документацію і відповідати на запити, економить кошти на закупівлю паперу, заправку принтерів і т.п. і завдяки цьому управління стає більш ефективним. Можливість оперативно приймати рішення також важлива перевага. У разі виникнення будь-якої проблеми, за допомогою інформаційних технологій приймати рішення про її усунення набагато простіше”, – каже Назаров.

За його словами, видимі успіхи цифровізації наявні і в Київській області. Він також додає, що немає одного зразку цифровізації, якому повинна слідувати Київщина: вдалі приклади демонструють як великі обласні центри,– Київ, Вінниця, Тернопіль, Львів, тощо, – так і міста в самій Київській області.

“Київ є лідером впровадження інноваційних рішень. Але і невеликі міста області успішно впроваджують проекти в сфері цифровізації. Наприклад, в Броварах є колл-центр і система відеоспостереження, розпочато впровадження проектів у сфері екології. У Білій Церкві є е-квиток, запис на прийом до лікаря онлайн, колл-центр, деякі реєстри (жителів, адрес). В Українці і деяких невеликих містах також впроваджені ці реєстри. Звичайно, невеликі успіхи вже є і зараз важливо прискорити темп впровадження масштабних проектів цифровізації”, – зазначив голова Smart City.UA Юрій Назаров.

За його словами, не можна напевно сказати, на кого рівнятися, але важливо розуміти, що без комплексного підходу до управління громадами цифровізація не трапиться. Основна проблема міст і регіонів України в тому, що усі в свій час почали впроваджувати різні рішення: реєстри, е-квитки, картки жителів і т.п. Як окремі системи, вони працюють може і добре, але інформація, яка акумулюється в цих системах, закрита, її неможливо використовувати для інших систем. 

“Варто пояснити на прикладі. Дані, отримані з усіх систем, можуть збиратися і аналізуватися в єдиній платформі, яка також може прогнозувати події і допомагати робити висновки про поточний стан справ. Використовуючи систему відеоспостереження і систему диспетчеризації транспорту, можна проаналізувати, на яких маршрутах в який час найбільша завантаженість і зменшити / збільшити кількість транспорту. Також доступ до всіх даних повинен бути єдиним і захищеним. У сучасному світі дані – найбільша цінність”, – підкреслив голова комітету Smart City Громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації Юрій Назаров. 

Коментуючи питання про можливі підводні камені впровадження цифрових технологій для регіонів, Юрій Назаров зазначив, що це – відсутність єдиного підходу, нерозуміння, як і в якому порядку впроваджувати технології та різні політичні чинники. Також він до цього переліку додає розрізненість систем і неможливість їх інтеграції.

“Дуже важливими умовами для впровадження проектів смарт-сіті є політична воля, наявність хорошої команди і фінансування. При відсутності хоча б одного з цих факторів, цифровізація неможлива. Крім того, не завжди керівні посади займають люди відповідних компетенцій і розуміння міжнародного досвіду побудови розумних міст і громад. Сьогодні керівники міст розуміють, що цифровізація – єдиний вірний шлях розвитку. Важливо обмінюватися досвідом, залучати експертів, які мають досвід впровадження розумних рішень. 

На питання, чи можливо повністю позбутися паперу і якщо так, то коли, Назаров відповідає: поза сумнівом, так, але це буде тільки мінімум через 5 років. Серед причин – недосконала законодавча база, що досі потребує включення необхідних параграфів та пунктів.

“По-перше, наше законодавство не завжди передбачає можливість електронних документів. Коли ми працювали над можливістю оплати штрафу за евакуацію авто, зіткнулися з тим, що згідно із законом заяву про повернення авто повинно бути надруковано, а також підписано на папері. Тобто, людина робить все в мобільному додатку і може там же підписати все і відправити, але по закону так робити не можна було. І схожа ситуація практично в кожній сфері. На державному рівні, як приклад, трудові книжки і книги обліку коштів для ФОП, які в цьому році вже переведені в електронний вигляд або плануються. Але процес уже запущений, тому незабаром паперові документи не будуть використовуватися. Тут важливо налагодити взаємодію місцевого і центрального рівня для комплексного підходу до спрощення паперового документообігу”, – резюмував Юрій Назаров.

Як писала KV, 19 травня депутати Київської обласної ради прийняли рішення "Про затвердження Київської обласної Програми інформатизації Київської області на 2017-2020 рр "Електронна Київщина". Головна мета програми, як тоді зазначали – відмова від паперової документації і перехід управлінських процесів Київської області у віртуальне середовище. Депутати пояснювали: тільки в 2016 році колегіальний орган столичного регіону витратив на папір близько півмільйона гривень. Приблизно в таку ж суму папір обійшовся адміністрації Київщини. У 2018 році станом на січень відсоток виконання програми становив 59,89% (5,9 млн гривень).

Читайте: До 2020 года органы власти Киевщины хотят перевести полностью на электронный формат работы

Фото: коллаж KV

КиевVласть

Влад Григорьев

Теги: новости киевской области, кога, василий володин, александр скляров, целевые программы, выполнение программ, информатизация, электронный документооборот, новости киевщины

пятница, 7 мая 2021 г.
15:05
Хроники коронавируса в Украине: обновляется
18:05
В субботу, 8 мая, ярмарки пройдут в девяти районах Киева (адреса)
17:28
Инфраструктура Киева становится доступнее
17:09
Арестованное здание гостиницы Военно-Никольского монастыря в Киеве продано на аукционе за 307 млн ​​грн
16:51
На Оболони более половины подземных переходов требуют ремонта
16:26
В ЖК Edelweiss House завершены кровельные работы стилобатной части комплекса (видео)
16:04
На выходных, 8 и 9 мая, ярмарки в Киеве изменят маршруты общественного транспорта
15:31
Stolitsa Group повідомила про початок продажів нового будинку у ЖК “Варшавський 2”
15:02
В Киеве подожгли приют для бездомных животных на Демеевской (фото, видео)
14:25
В Киеве за минувшие сутки коронавирус унес жизни 30 человек
14:07
Более 700 тысяч тюльпанов расцвели на Певческом поле в Киеве
13:26
На Букринском плацдарме состоится церемония памяти погибших во Второй мировой войне
13:01
Жилой комплекс “Голосеевский” аккредитован Глобус Банком в рамках ипотечного кредитования
12:04
Минулої доби захворювання на коронавірус виявили в 366 жителів Київщини
11:05
На Киевщине СБУ задержала при получении взятки главу Дымерской ОТО Владимира Подкурганного (фото)
10:06
На улице Львовской в Киеве до вечера будут ограничивать движение транспорта
Календарь событий