Форма №2: історія створення української військової жіночої форми від її співавторок
Приблизно півтора роки створювалась в Україні жіноча військова форма, а саме “костюм літній польовий (тип 2)”. Саме стільки часу спливло від народження думки, що українкам, які служать в ЗСУ, потрібна жіноча військова форма, – до публічної презентації першої партії. Як це відбувалось, чому жіноча військова форма є продуктом колективних творчих і організаційних зусиль – в інтерв’ю партнерок проєкту військової форми №2 Наталії Русяєвої та Євгенії Глізер, співзасновниць ініціативної групи FRMT.
Історія створення військової жіночої форми в Україні під час повномасштабної війни – дуже надихаючий приклад для жінок. І дуже повчальна для чоловіків, яким варто більше дослуховуватись жінок в практичних питаннях і діеінде вчитись у них вмінню співпрацювати в дуже широких і складних колективах - заради спільної мети.
Думка про необхідність жіночої військової форми для ЗСУ сформувалась у Наталії Русяєвої в червні 2022 року.
Наталія Русяєва народилась в Донецьку (Україна). Дизайнер і конструктор жіночого одягу. Співпрацювала з Jhiva (Львів, український бренд жіночого одягу), LiveLove (спортивний одяг), Sanahunt, Litkovskaya (бренд Лілії Літковської), зараз співпрацює з RITO (український виробник жіночого одягу).
Було зрозуміло, що великий і складний проєкт самотужки не зробити. В пошуках партнерки Наталія познайомилась з Євгенію Глізер.
Євгенія Глізер народилася в Ялті (Крим, Україна). CoFounder & CEO Онлайн-університету Choice31 (Netpeak Group). Навчила більше 50-ти команд маркетинговій стратегії, лектор курсів по маркетинговій стратегії. Випускниця KMBS, та переможниця грантової програми KSE “Талановиті управлінці України”. Ukraine Partner в WTech.
“За систематику у нас відповідає Євгенія”, – каже Наталія.
Почався довгий і складний процес, який Наталія та Євгенія вели понад рік. На початку серпня 2023 року ЗСУ стають третьою армією світу, де створено та затверджено державний стандарт жіночої військової форми. За півтора місяці Міноборони замовляє першу партію – 50 тис. літніх польових костюмів. Перша публічна (неформальна та політична) презентація української жіночої військової форми відбулась 1 лютого ц.р.
КОСТЮМ ЛІТНІЙ ПОЛЬОВИЙ (ТИП 2), ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ МОУ
KВ: Шановні пані, то як все розпочалося?
Н.Р.: Почалось все з того, що я три тижні просиділа в Чорногорії (після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24.02.2022, – KВ), зрозуміла, що не хочу там бути ані нянькою, ані посудомийкою – і повернулась в Київ. В Києві “шанельні” плаття вже ніхто не замовляв, то ж я залишилась без роботи з купою вільного часу.
Моя подружка тактмед Русалка (Анастасія Леонова) повідомила, що їй видали чоловічі труси, а ліфчиків не видають. Та й взагалі – жіночої форми не існує. Так я взнала про цю проблему і особисто її відчула. На початку навіть не повірила, та почала рити, і так – на той момент не було жіночої білизни, хоча в армії служили 60 тисяч жінок – без необхідної білизни та жіночої військової форми.
Є.Г.: Десь близько до цього моменту [перша леді] Олена Зеленська виходила з відповідною заявою.
Н.Р.: Ось так і народилась ідея. Треба було спрямувати кудись свою невгамовну енергію, хотілось допомогти армії своїми знаннями та вміннями – і своїми руками зробити жіночу форму.
Я про це багато думала та говорила. Близька людина познайомила мене з Євгенією. Їй сподобалась ідея.
Є.Г.: Тут в енергіях ми співпали. Потім з’ясували, що навіть народились в один день, що додало розуміння, чому ми обидві такі схиблені (сміється).
Я завжди кажу, що треба щось робить, треба рухати процеси, бо самі не зрушаться. Коли мене ще до знайомства з Наталкою ввели в курс справи, одразу пояснили, що з креативом та робити руками все гаразд, але потрібно весь процес вести по всіх етапах. Я погодилась.
На першому етапі була ще третя – Марія Попова. Отак ми зібрались втрьох лупати сю скалу.
Н.Р.: Женя відповідала за систематику, я за пробивання стін лобом, Маша – за GR, PR еtc.
Наталія Русяєва, Євгенія Глузер, Марія Попова
Є.Г.: Втрьох ми зустрілись в червні 2022 року, поставили чітко мету, і після цього почали шукати контакти та виходи на тих, хто нам допоможе зустрітись з відповідальними представниками Міноборони.
Тут ми від початку припустились дурниці: думали, що самостійно не зможемо адвокатувати та впроваджувати цю тему, бо про нас ніхто нічого не знає і таке інше, і вирішили шукати авторитетного компаньйона. А виявилось, що можемо і самостійно.
Н.Р.: Я водночас прорвалася до співвласника “М-ТАС” Олександра Карасьова, і він дозволив на базі їхнього бренду та конструкторського бюро зробити перший зразок. Я знайшла лекала чоловічої військової форми, конструкторське бюро “М-ТАС” за своїм конструктором (лекалами) за моїми вказівками анатомічно змінив чоловічу військову форму на жіночу. Перший зразок за таким підходом було зроблено вже в липні.
Паралельно занурювались в тему, з’ясовували, в яких арміях світу є жіноча форма, яка, за якими принципами та стандартами. В цілому. це Ізраїль та США. Але як така жіноча військова форма є тільки в Сполучених Штатах.
Американська військова форма
Є.Г.: Але ж там постачання армії побудовано інакше. Там видають гроші і військовий купує стандартну форму самостійно – у різних виробників і, відповідно, різної якості за різною ціною.
Н.Р.: Американський солдат, якщо сам забажає, може зекономити на власній формі.
Ми виявили, що в США чудова жіноча військова форма. Саме жіноча, а не “ізраїльська жіноча”, яка відрізняється хіба що карманами.
Є.Г.: В Ізраїлі військова форма визначена як унісекс. Там вона і є унісекс, на підтяжках, з можливостями адаптувати під фігуру. І нам казали на початку, що в Україні треба унісекс, але такий унісекс, як в Ізраїлі, у нас відтворити неможливо (треба міняти купу стандартів тощо, – KВ).
Ізраїльска військова форма
Н.Р.: Наприкінці липня ми вже були в Міноборони на спільній нараді з представниками МОУ. Тоді з боку МОУ головував В’ячеслав Шаповалов (екс заступник міністра оборони, який понад рік перебуває під підозрами правоохоронних органів, – KВ). З нами були представниці Жіночого ветеранського руху (ЖВР).
Шаповалов почав казати: покажіть, в яких арміях є жіноча форма, що нам це не треба. І ми зробили хід конем, аргументували так: “Ну то й що, що ніде немає? Ви (ми) будете (будемо) першими, де є жіноча форма. Це ж дуже круто!”. Це Шаповалова зачепило.
Є.Г.: Шаповалов – це була тільки одна складова переговорів (сміється).
Полковники, які були з боку Міноборони, прийшли з валізками, книжечками-закладочками, щоб доказувати нам, що у нас є жіноча форма, тому що українська форма – це унісекс. Оскільки я яскрава представниця жіночої статі, то попросила дати мені китель, щоб вони подивились, як форма сидить на моїй фігурі, на грудях.
Ба більше, з нами була дівчина-військовослужбовиця, у якої внизу розмір S, а зверху – XL. А форму видають або S, або XL, і розпороти та перешити цю форму ніяк неможливо.
Це полковників спантеличило. І перша думка їхня була: давайте введемо розпоровку. І це нас злякало. Бо це шалений шлях до корупції…
Н.Р.:... де грошей можна списувати в два рази більше…
Є.Г.:… і ми напряглись та зробили все, щоб поховати цю ідею, в тому числі – публічно.
Та головне, що дала та перша зустріч – Шаповалов схвалив подальшу роботу над жіночою військовою формою і, відповідно, подальший робочий діалог з його підлеглими.
Н.Р.: Шаповалов питає: “Ну, гаразд, давайте робити. А що для цього треба?”. Я йому кажу: “Нічого не треба. Тільки ваш дозвіл”. Він: “Дозволяю”.
Є.Г.: Шаповалов питає: “Який план дій?”. Я йому на місці все виклала й розписала. Він такий: “Ну, гаразд”. Питаємо: “Скільки на це потрібно часу?”. Вони (полковники): “Два роки”. Ми вдвох: “Ні! Таке не годиться, треба за півроку”. Так почався довгий діалог, в якому ми від наших полковників вже не відлипали.
KВ: Так що було найтяжче пробити на першій зустрічі з представниками Міноборони?
Є.Г.: Найтяжче – пояснити, що це не про якусь там красу, а про гідність жінки в армії. Дуже багато говорили про красу, жіночі забаганки та іншу дурню.
Н.Р.: Я спеціально для цього принесла з собою купу роздрукованих малюнків, щоб на морфології тіла пояснювати, чим жіночий одяг відмінний від чоловічого, і чому це важливо для жіночого здоров’я і, врешті решт, для ефективності жінок в армії – на рівних з чоловіками.
Анатомічні особливості жіночого та чоловічого одягу
Є.Г.: Тут ми зробили третій правильний хід, запропонувавши заради прискорення процесу відмовитись від саме “жіночої військової форми”, як окремого стандарту, а назвати її, за відповідності поточним стандартам за новими лекалами, військової форми №2 (на честь форми номер два названо ініціативний рух Наталій та Євгенії – FRMT, тобто – Forma Two, – KВ).
Н.Р.: Якщо так тяжко з втіленням, як окремого стандарту, “жіночої військової форми”, хай буде форма №2. За суттю – те ж саме. І цей нюанс багато що спростив.
Є.Г.: Коли й це заперечення було знято, нам в першу чергу пояснили, що від нас треба перші прототипи, які вони віддадуть на тестування.
Перші прототипи – 25 форм. А гроші де брати? І почали шукати гроші. На цьому етапі ми зрозуміли, що тодішні партнери – ЖВР – нам не допоможуть, бо у них своїх справ вистачає. Тоді, в серпні 2022 року, в проєкті з’явилась Ірина Никорак (на той момент ще депутатка Київради від “Європейської солідарності”, з квітня 2023 року – народна депутатка від “ЄС”, – KВ) з її ініціативою Arm Women Now, бо спільний знайомий порадив об’єднатись і спільно-єдино рухатись.
Н.Р.: Була розмова з нею, що треба спільно, робимо одну справу, вона погоджувалась.
Спільно з представницями ЖВР і Іриною Никорак
Є.Г.: Була спільна зустріч з полковниками МОУ. Але ми зрозуміли, що у Ірини взяті за основу американські лекала, які не підходять під схвалену концепцію – військової форми №2, а не жіночої форми. Бо американські лекала дуже відрізняються від стандарту української форми, порушуючи навіть вітчизняні базові стандарти.
Н.Р.: Там купа нюансів. Наприклад, нагрудні кишені. У нас вхід в кишені з боків, щоб було зручно в бронежилеті, а у американців – тільки згори, що геть незручно, коли ти весь час в бронежилеті. Військові розповіли, що цей боковий карман використовується також у випадку поранення руки як переноска.
Є.Г.: Тоді стало зрозуміло, що ми йдемо двома кейсами, а не єдиним, і що і нам, і Ірині треба надати для тестування по 25 зразків форми.
Нам підфартило. В серпні БО “100% життя” відкривала у Львові першу швейну майстерню соціального спрямування, де працюють ВПО (біженці, – KВ). Їм було потрібне соціальне замовлення, і вони погодились проспонсорувати наші перші 25 форм. Та в результаті ми відшили 100 (25 з яких відправили на тестування, а інші роздали), все під руководством Наталки.
Н.Р.: Тканину нам дало Міноборони. Ну як дало? На другій зустрічі Шаповал каже: “Тканина має бути така”. Ми питаємо: “Де її брати?”. І почалась карусель на пару місяців – завтра-післязавтра-наступного тижня.
Є.Г.: Чого ми вчепились в тканину? Бо якби ми відшили з іншої тканини, то за стандартом не пройшли б. Ми розуміли, що це гарний засіб нас бортанути. І в певний момент ми злющі приїхали до нашого полковника і довели його до такого сказу, що він при нас зателефонував і дав добро продати нам тканину з запасів МОУ. Ми тоді купили аж на 100 форм.
Перші тестові жіночі військові форми
І після цього цей же полковник допоміг нам з тканиною на білизну – зателефонував в “Розу” (виробники та постачальники білизни й термобілизни для ЗСУ, – KВ) і попросив допомогти нам. Завдяки цьому за лекалами Наталки ми відшили 25 тестових зразків жіночої військової білизни. Ми ще придбали у та “TOP ME” 25 комплектів жіночої білизни для тестування.
До речі, саме після цього скандалу стосунки між нами почали теплішати.
KВ: Як часто буває в робочих процесах: не посваришся – не замиришся, а значить не знайдеш порозуміння у складному питанні.
Н.Р.: Я познайомилась з керівницею конструкторського відділу “Текстиль-Контакт”, і вони безоплатно зробили градацію лекал за стандартами НАТО – на 10 розмірів і сім ростів.
Є.Г.: В жовтні наша форма та білизна були готові для тестування. Але в МОУ ще чекали на жіночу білизну від Никорак. Тому форма та білизна були відправлені на тестування в військові частини в грудні 2022 року.
KВ: Слухаю, й складається враження, що вам більше допомагали, ніж заважали.
Н.Р.: Допомагали, коли починали розуміти, що це суто волонтерський проєкт, а не заради якогось заробітку.
Є.Г.: В Міноборони нас не раз питали: який вам з цього зиск? Може, дівчата, у вас швейна майстерня, і ви хочете потім на замовленнях заробляти? Чи може ви від когось, чи тканину продаєте? Для них був шок і здивування, чого це саме ми вдвох до них їздимо, кричимо, щось вимагаємо. Реальна довіра з’явилась тільки після тестування.
А ще дуже й дуже допомогло те, що 11 листопада 2022 року розпорядженням Кабміну №1041-р до плану реалізації Національної інклюзивної стратегії було додано пункт про забезпечення жінок в ЗСУ білизною, а також літньою та зимовою “формою №2”. Тобто тепер це – частина національної стратегії, яку треба впроваджувати, а не бажання-небажання чиновника чи міністерства. Ба більше, це так написано, що всі стандарти військової форми №2 мали бути затверджені вже в січні 2023 року.
КВ: Гарний GR. Скільки часу проводилось саме тестування?
Є.Г.: Термін безпосереднього тестування жінками – три тижні. В січні ми вже поїхали в одну з частин, де тестували нашу форму і отримали багато оцінок і зворотного зв’язку від військових.
KВ: Який був фідбек – позитивний, негативний?
Є.Г.: Проблема була. Ми відшили трохи не по тим розмірам. Були завеликі штани, вони спадали.
Головне – жінки поділились на два табори: тих, хто ходить на бойові завдання, і тих, хто не ходить. Ті, хто не ходить на бойові завдання, просили вужчі штани, і навпаки – ті, хто реально ходять на бойові завдання, схвалили штани. По кітелю запитань було менше.
Н.Р.: І багато запитань було по білизні. Мені з США надіслали військову жіночу білизну, і виявилась ще одна особливість. В Штатах, де контрактна армія, жінки, що не проходять за окремими фізіологічними стандартами, на службу не беруть. У них жіноча білизна – це фактично майка. в ЗСУ для жінок таких стандартів за фізичними показниками не існує, тому потрібен більш широкий і гнучкий підхід.
Тестовий екземпляр жіночої білизни
Ця ж проблема про себе заявила і під час роботи з жіночими бронежилетами. Наші військовослужбовиці, наприклад, просили зробити в бронежилети прокладки з поролона – щоб не натирали груди.
Є.Г.: То ж помарок після першого тестування вистачало. Відгуків зібрали багато.
Відкритість при спілкування вражала в гарному сенсі. І керівництво частини поставилось дуже відповідально. Втім, за результатами першого тестування, форма не пройшла і ми попросили повторне тестування. На нас в Міноборони жінки-полковники здивовано подивились, але погодились.
Друга форма (Никорак) теж не пройшла. І вони теж пішли на повторне тестування.
Н.Р.: В лютому 2023 року вже пройшла нарада за участі виробників, що було важливо, бо ми роз’яснювали нюанси лекал – те, що важливо для великого швейного виробництва.
На друге тестування ми поміняли лекала, врахувавши результати всіх тестів – і наших, і не наших. Тому не можна говорити, що фінальна форма №2 - це тільки наша чи ще чиясь заслуга. Це збірна солянка всіх зусиль. А не щось для самопіару та хайпу.
Є.Г.: Це робота обох команд – нашої та Никорак, а також виробників, які відшивали форму на повторне тестування, бо й вони на практиці врахували всі помилки, що раніше були допущені.
До речі, білизну №2 виграла Никорак.Її білизна виявилась найзручнішою і її взяли за основу. Виробником була фірма “Роза”.
Фінальне тестування військової форми, воно ж повторне, пройшло в квітні-травні 2023 року. і в червні стандарт військової форми №2 було затверджено як стандарт. Жіночу білизну впровадили трохи пізніше, бо було потрібне ще лабораторне тестування, оскільки використовувались нові тканини.
KВ: Далі було оголошення першого тендеру на 50 тисяч форм та презентація жіночої військової форми. Але зрозуміло, що це перший тендер, бо 50 тис. екземплярів форми – це явно недостатньо.
Публічна презентація жіночої військової форми, фото: Facebook віцеспікерки Ради Олени Кондратюк
Н.Р.: Тут важливо розуміти такий момент: якщо командир військової частини не замовляє тиловій службі форму, хоч би як ця форма реально була потрібна, попиту не буде.
Є.Г.: І це велика проблема, в цілому для формування запиту на забезпечення військових будь чим.
Н.Р.: Тобто, жінки мають тиснути на командирів частин, щоб ті замовляли жіночу військову форму. Жінки можуть не знати, що є така форма. Тому про це треба багато казати, популяризувати, розповідати.
І знаєте, що ще важливо в цій історії? Те, що весь цей кейс – ілюстрація тези “Ми і є держава”. Ми були абсолютно чужими та недоречними в цій системі людьми, ми нічого про неї не знали, але ми це зробили.
Якщо хочеш якихось змін в державі, то почни вкладати в це енергію та час – і все буде складатись правильним чином.
Є.Г.: Це також про повагу до жінки – бойової одиниці, рівноправної з чоловіками. Це про розуміння інших потреб та повагу до таких потреб. Перепрошую за приклад, але це правда: жінка-снайпер, лежить у засідці, стріляє. І хх починають за ноги відтягувати побратими зі словами: “Тебе поранено”. А її не поранено – в неї почались місячні, а необхідної білизни, щоб владнатись в бойових умовах з цим природним процесом, немає.
Репродуктивна система жінки теж страждає від чоловічого одягу. Тобто воювати в чоловічих брюках, які все перетягують, завдає серйозної шкоди можливості народити дитину. А нам же важливо, щоб жінка після війни змогла стати матір’ю.
Н.Р.: Так, на зустрічах полковники казали нам: “Дуже зручні труси”. А ми їм: “Засуньте в ці труси прокладки й походіть”.
Є.Г.: Це, в сухому залишку, боротьба за те, щоб жінка могла класно виконувати завдання в армії без наслідків для свого здоров’я там, де цих наслідків можна уникнути, щоб після служби вона залишилась жінкою. І це дуже просто зрозуміти.
Н.Р.: Найприємніше, коли вже було затверджено стандарт військової форми №2, ми спілкувались з нашими полковниками, і вони сказали, що думали: з нами буде так само, як з більшістю інших – поговорять-побалакають, пошумлять і на цьому за півтора-два місяця все скінчиться. А виявилось не так, бо дві шалені жінки взялись за справу і реалізували її.
P.S. За рамками інтерв’ю залишилась історія про жіночу військову форму, яка наразі тільки розробляється, але, як кажуть Євгенія та Наталія, це “не горить”. Так само за кадром інтерв’ю залишилась історія про жіночі бронежилети, до яких, за словами співаторок форми №2, вони вже не мають безпосерднього відношення.
Фото: KВ, надані Наталією Русяєвою та Євгенією Глізер
