Юнпресівці на медіафорумі: чого чекати від сучасних медіа?
Юні медійники Київського_Палацу_дітей_та_юнацтва дізнавалися, чого українці чекають найближчими роками від медіа під час серйозного щорічного медіаівенту ― Форуму представників центральних та регіональних медіа #МЕДІА2021_РЕФОРМИ_ВИКЛИКИ_МОЖЛИВОСТІ, який відбувся 10 червня в Києві.
Юнпресівський десант виявився неочікуваним для дорослого журналістського форуму ― було багато фотосесій, інтерв’ю з юними медійниками, офіційне представлення агенції “ЮН-ПРЕС” у конференцзалі. Вихованці також ставили серйозні питання високопосадовцям під час зустрічі! Журналісти вміють дати відчути себе зірками!
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
В програму форуму увійшли дві дискусійні сесії:
• “Майбутнє місцевих медіа: законодавчі зміни. Протидія дезінформації та захист прав журналістів”
• “Професійні виклики: як розвивати українські медіа в сучасних умовах”
та пресконференція “Два роки реформ”.
Основні меседжі в сфері формування державної політики щодо медіа у світлі нового законопроєкту про ЗМІ
ОлександрТкаченко, міністр культури та інформаційної політики, є одним із авторів законопроєкту:
• сприймати світ таким, який він є набагато легше, ніж змінюватися в силу якихось умов. Якщо ми прагнемо стати частиною європейської спільноти, то маємо формувати спільні громадянські цінності, в переліку яких обов’язково є місце й нашим традиційним українським;
• багато громадян України шукають інформацію в інтернеті, не дуже переймаючись джерелами її походження. Звідси й поширення фейків. Тому одне з найважливіших завдань цього закону – регулювати (частково) інтернет і споживання аудіовізуальної продукції;
• закон дає чіткі правила ведення медійного бізнесу, особливо в умовах збройної агресії проти України зі сторони Росії. Це означає, що український продакшн може більше вкладати коштів у створення національного продукту, який буде більш затребуваним;
• Міністерство культури та інформполітики в цьому році запроваджує нову програму з медіаграмотності на всіх рівнях разом із МОН, журналістами, через різні канали повідомлення.
Тетяна Циба, голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету ВРУ з питань свободи слова:
• треба розрізняти поняття “свобода слова” і “свобода вираження поглядів”. Громадяни й журналісти повинні усвідомлювати свою відповідальність про дію інформації, яка ними розповсюджується, особливо в умовах війни;
• зараз в українському законодавстві є тільки одне обмеження для медійників ― “мова ворожнечі”, але немає конкретного визначення цього терміну;
• інформаційна війна ― це війна проти критичного мислення. І ми всі є учасниками цієї війни, бо віримо й поширюємо неправдиві судження, не беремо на себе за ці дії відповідальність.
Юні медійники отримали завдання ― сформувати основні меседжі форуму. Один із меседжів, які запам’яталися юним учасникам, простий, але приємний: “Із появою соцмереж журналісти стали ще потрібнішими…” Такі зустрічі формують нашу уяву про майбутнє!
Юні журналісти ІТА ЮН-ПРЕС мали змогу проявити себе поряд з професіоналами журналістами, задавати питання спікерам, бути учасником медіа-форуму.
На медіа-форумі було розглянуто питання про друковані ЗМІ, а саме друковані газети, журнали тощо, на яке відповіла представниця друкованих ЗМІ та редакторка розділу “Політика” журналу “Фокус” Марина Шашкова.
За підрахунками багатьох соціальних опитувань в Україні, на запитання “Як ви дізнаєтесь про новини ?” більшість опитуваних відповіли: “Ми читаємо новини онлайн”, або ж “Дивимось телевізор”. Карантинні обмеження змістили друковані ЗМІ на другий план.
Дивлячись, як розвиваються друковані медіа за кордоном, до прикладу: Великобританія та США, незважаючи на політичне життя, зміни в економіці і тд ,то за кордоном друк ще є престижем для багатьох, люди ще покупають журнали, газети, щоб дізнатись про новини та цікавинки цього чудотворного світу.
Якщо в навіть сусідній Польщі читають саме паперові книги газети і т.д. 40%, то у нас в Україні менше 30%. Більшість віддають пріоритет саме постам Фейсбуці, перегляду телевізору тощо.
За статистикою друкованих регіональних ЗМІ за підтримкою Центру Разумкова за 2020-ий рік дійшли до висновків, що зацікавленість до регіональних ЗМІ зросла з 2% до 4%, тобто пандемія дала позитивний вплив і люди в маленьких містечках, селах почали більше купувати паперової інформації.
Для того, щоб більше людей залучити до друкованої інформації, треба поширити ринок друку, експорт для друкованих ЗМІ з інших країн, щоб наша преса отримувала натхнення від своїх сусідів, щоб наші друковані ЗМІ були на рівні зі ЗМІ інших країн.
Тож навчимося черпати інформацію з інших джерел. Бо у цьому світі так багато всього-всущого, яке за один день не дізнаєшся.
Форум дав багато можливостей для молодих журналістів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
