В Театрі імені Лесі Українки в рамках Міжнародної творчої резиденції “START” відбулась зустріч з українськими режисерами
Режисери трьох київських театрів розповіли про радикальні зміни в світі театру, що відбуваються внаслідок великої війни, а також застерегли від спекуляцій на воєнній темі. На думку провідних режисерів Києва, творчій спільноті та драматургам-сценаристам, зокрема, треба більше глибинного аналізу тих страшних подій, в яких зараз живе Україна, щоб написати п’єси, які буде неможливо вичерпати протягом десятиліть, а краще – століть.
Про це KВ повідомили організатори зустрічі в рамках Міжнародної творчої резиденції “START”.
Спікери події, яка відбулась 22 травня в Театрі імені Лесі Українки: головний режисер Театру Лесі Українки Кирило Кашліков (театр Лесі Українки), художній керівник Молодого театру Андрій Білоус, головний режисер Театру імені Івана Франка Дмитро Богомазов і його колеги-режисери по театру Давид Петросян та Іван Уривський.
Давид Петросян, Іван Уривський, Андрій Білоус, Дмитро Богомазов, Кирило Кашліков
Головреж Театру Лесі Українки Кирило Кашліков наголосив, що він мріє про той день, коли перестанемо порівнювати себе з закордоном.
“Там все по-іншому. Ми – інші. Навіщо нам взагалі порівнювати себе з кимось. Навіщо постійно дивитися: а як у сусіда? Ми маємо величезні можливості. У нас є кілька великих театрів, де є всі умови для народження вистави”, – сказав Кирило Кашліков.
Головреж Театру Івана Франка Дмитро Богомазов на прикладі вистави Івана Уривського “Калігула” наголосив на важливості інтуїіції, підказки якої нереально прорахувати: “Іван Уривський взявся ставити “Калігулу” ще до початку повномасштабного вторгнення, але на прем’єрі у всіх було відчуття, що виставу було створено як відповідь на цю подію”.
Богомазов зазначив, що з 24 лютого 2022 року він почав “читати про війну все, що тільки міг, але не знайшов матеріалу для майбутньої вистави”. Він вважає, що ще не знайшов сучасної української п’єси про війну, яка б витримала сотні режисерських прочитань та постановок.
“Дуже часто сучасні драматурги пишуть п'єси для читання. А ставити варто лише ту п’єсу, яку за один раз не поставиш. Я розумію, що не всі – Шекспіри, але чому деякі п’єси ставлять століттями? Тому що її неможливо до кінця вичерпати. А коли читаєш матеріал, а у ньому все зрозуміло, все закінчено – стає нецікаво… Ніхто ж навмисно не робить так, аби не ставити сучасну українську драматургію. Я, наприклад, дуже хочу, але не знаходжу для себе текст, який не відпускав би мене після прочитання – продовжував би рухатися, спонукав до пошуків. Але варто признати, що це дуже важка професія”, – пояснив головреж Театру Івана Франка.
Режисер Театру Івана Франка Давид Петросян попередив, що популярність України в світі насамперед через війну – це небезпека та великий виклик.
“Коли наші режисери ставлять документальні вистави за кордоном, вони насамперед переслідують мету розказати світу про цю ситуацію, але часто це перетворюється на спекуляцію. Здається, що українців всюди запрошують лише через війну… І як говорити про війну під час війни, аби це не було кон’юнктурою, а певним аналізом – це питання”, – зазначив Давид Петросян.
З ним цілком погодився директор-художній керівник Молодого театру Андрій Білоус. “Аби говорити на такі теми (про війну, – КВ), треба щоб пройшов якийсь час. Аби ми змогли сформувати трішки віддалений погляд на події, узагальнити наші знання про цю війну. Який нам сенс у постановці питань про війну змагатися з телеграм-каналами?”, – сказав він.
Перша Міжнародна творча резиденція “START” для молодих режисерів з України та Литви відбувається з 15 по 28 травня в Театрі імені Лесі Українки. Проєкт започатковалу Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Литовський національний драматичний театр.
Учасники резиденції втілюють свої творчі ідеї. За результатами проєкту отримають можливість зробити виставу в Національному театрі: український режисер у Вільнюсі, литовський режисер – в Києві. Покази вистав відбудуться 27-28 травня в Театрі Леся Українки.
Вільних квитків вже майже немає, реєстрація тут.
Фото: Геннадій Кірія
