п'ятниця, 22 листопада 2024 г.

Народні традиції роблять весь український народ одним цілим

Народні  традиції  роблять весь український народ одним цілим

З давніх часів український народ клопітливо ставився до обрядів та звичаїв, що зберегли наші предки. Адже людина повинна завжди пам’ятати історію своєї Батьківщини, звичаї , обряди, культуру. Мені приємно бачити, що в час науково-технічного прогресу, народні свята не втратили своєї популярності.

В моїй сім’ї  до традицій ставляться шанобливо. Пам’ятаю, як в дитинстві бабуся мені говорила, що потрібно зберігати народні цінності, а якщо будеш ставитися до них з неповагою, то тебе покарає світ. Отже, любов до народних традицій була у мене ще з дитинства.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Я познайомлю вас з моїм найулюбленішим святом – Різдво Христове. Річ у тім, що моя мати і я – католики, а мій тато і молодший брат – православні, тож ми святкуємо Різдво двічі на рік. Звичайно мені більше до душі католицьке Різдво, але я нічого не маю проти православного.

Здебільшого  напередодні 25 грудня ми їдемо до бабусі , тут збирається вся наша рідня. В найбільшій кімнаті ставимо ялинку. В контексті Різдва вона символізує вічне життя. На двері оселі ми вішаємо вінок із омели. Весь будинок прикрашений яскравими гірляндами. Прикрашають не тільки будинки, а й вулиці. На кожній з вулиць ставлять ясла в натуральну  величину, і додають фігурки Ісуса Христа і Діви Марії, щоб відтворити атмосферу свята. З появою першої зірки - 24 грудня настає Святвечір. Із самого ранку ми ходимо до церкви на сповідь. Пояснюється це тим, що католицьке Різдво потрібно зустрічати тільки з чистою душею, тому сповідатися потрібно обов'язково. До речі, в цей день не можна їсти м’яса. Перед початком трапези ми запалюємо свічку, відключаємо світло та читаємо молитву “Отче наш”. Далі найстарший член сім’ї читає уривок з Євангелія про народження Ісуса Христа. Потім ми ділимося один з одним оплатком (дуже тонка біла пластинка хліба, яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів), прощаємо всі образи, які заподіяли за рік та зичимо один одному добра. На скатертину обіднього столу іноді ми кладемо декілька джгутів сіна — як нагадування про Віфлеємські ясла. На святковому столі всього 12 прісних страв, які потрібно спробувати кожну, починаючи з куті.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Ще однією з традицій є зайва ложка біля горщика з кутею, щоб померлі родичі могли приєднатися до сімейної трапези. Після святкової вечері вся родина йде до Католицької Церкви на святкову різдвяну месу (традиційна назва богослужіння в Римо-католицькій церкві). Згідно з католицькою доктриною, під час звершення меси хліб і вино перетворюються на Тіло і Кров Христову. Таким чином відбувається безкровне принесення жертви Богові, що відкриває людині шлях до спасіння. Іноді і друзі, і знайомі приходять на святкову месу і у цьому немає нічого поганого. На  Різдво тут панує справжнє дійство: люди співають колядки, читають молитви, міністранти роздають всім присутнім оплаток. Вони  діляться ним і бажають всього найкращого, а в кінці кожен підходить до ясел та цілує фігурку маленького Ісусика. Після цього всі повертаються до своїх домівок. Прибирати зі стола після вечері не можна до наступного дня. Кажуть, що в ночі родичі, яких немає в живих, вечеряють.

На ранок 25 грудня ми йдемо до своїх хрещених мам та татусів (якщо вони живуть неподалік), пригощаємо їх кутею. Вони у відповідь дарять нам подарунки. Десь по обіді ми з друзями йдемо співати колядки українською, а інколи й польською мовами. Головним атрибутом колядки є різдвяна зірка. “Наколядовані” цукерки й гроші ми ділимо між собою.

Можливо, вам здається, що традиція проведення Католицького Різдва не несе в собі нічого особливого, але це тільки на перший погляд. Я ціную те, що в нашій родині Різдво – це особливе свято,  яке весело святкують всією родиною. Це гарний привід зустрітися всім разом й атмосферно провести час в ароматі свіжоспечених пампушок. В цей момент всі забувають про свої проблеми, вороги стають друзями. В цей день у світі панує добро, наш народ оповитий щастям і добробутом. Тож не потрібно забувати своїх традицій, адже вони роблять весь український народ одним цілим.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

КиевVласть

Вікторія Шемігон

Теги: культура, юн-пресс, украинские традиции, обряды

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.