“Дюна” Дені Вільньова: 5 причин подивитись ремейк культової саги
16 вересня у широкий український прокат виходить довгоочікуваний фільм “Дюна: Частина перша”, який знаменує початок кінодилогії за мотивами однойменної серії книг Френка Герберта. Екранізація франко-канадського режисера Дена Вільнова переносить глядачів у всесвіт нескінченної пустелі, де людство бореться за цінні ресурси задля виживання і влади. Редакція видання КиевVласть подивилась фільм і розповідає, чому його варто побачити кожному.
Новий космічний всесвіт
У “Дюні” події розгортаються на планеті Аракіс, яка вкрита піщаними дюнами. І хоча життя на планеті неможливе без належної підготовки, вона стає головною ціллю одразу кількох кланів імперії. Їхня ціль – унікальна речовина “прянощі”, яка окутує поверхню планети. Цей ресурс стає головною причиною війни між найвпливовішими кланами галактики. Спочатку, монополію на володіння Аракісом отримує славетний Дім Харконенів, які збагачуються завдяки “прянощам”. Згодом планета переходить до Антрейдесів – древнього роду воїнів. З цього часу борьба за Аракіс лише загострюється, особливо, коли у гру вступають фремени – корінні жителі планети з блакитними від прянощів очима, які не раді загарбникам.
Спецефекти і повне занурення у сюжет
На відміну від кіноверсії “Дюни” 1984 року, знятої Девідом Лінчем, сучасний ремейк здивує глядачів точністю комп’ютерної графіки і вражаючими пейзажами планет. Реалістичне зображення нескінченних пісків і хвилююча далечінь космосу налаштовує на перегляд і створює автентичну атмосферу фантастично-пригодницького фільму. Це і дозволяє слідкувати за динамічним розвитком історії на екрані, співпереживати героям і передбачати, що буде далі.
Эстетика пустелі та гігантські хробаки
Світ “Дюни” – це світ пустелі, яка, мов океан, огортає найвіддаленіші куточки Аракісу. Світло-жовті відтінки піску контрастують з чорними космічними кораблями чужинців. Тут господар один – природа, а отже людям доводиться підкорятись законам піщаних барханів. Як не дивно, Аракіс стає домом для величезних хробако-подібних істот, які занурюються глибоко у пісок і полюють на людей, машини і все, що рухається на поверхні піску. Хробаки сягають 400 метрів завдовжки і мають десятки тисяч гострих пазурів, які здатні розтрощити будь-що. У цій атмосфері безлюдності і небезпеки і доводиться виживати головним героям.
Гра Тімоті Шаламе і Зендаї
Роль головного героя Пола Атрейдеса дісталась молодому американському актору Тімоті Шаламе, який отримав світове визнання після фільму “Назви мене своїм ім’ям”. Герой Шаламе – молодий наслідний принц дому Антрейдесів. Окрім обов’язку перед кланом і своїм батьком герцогом, хлопець також переймається особистим життям. Ось вже кілька місяців Пол бачить таємничу блакитнооку фременку, яка чекає на нього поміж пісків. У “Дюні” Тімоті Шаламе вдалось поєнати наївність юного хлопця, який тільки шукає своє місце у всесвіті і трагічність долі майбутнього месії, котрий здатний покласти кінець війні, або ж занурити світ у хаос. Фременку Чані з пророцьких снів головного героя зіграла Зендая. Обидва актори змогли втілити в життя історію забороненого кохання, яке здатне підкорити цілі планети і цивілізації.
Соціальні теми
Видобування “прянощів” у фільми виступає алюзією на боротьбу сучасного людства за ресурси. Економічні війни і імперія капіталізму знайшли своє віддзеркалення у фантастичній стрічці. До того ж, “Дюна” розповідає про знецінення людського життя в контексті консюмеризму. Момент, коли молодий герцог дізнається, що екзотичні пальми піщаної планети потребують стільки ж води, як і п’ять людей, підкреслює абсурдність погоні за багатством. А невичерпна сила пісків нагадує глядачам, що природи завжди бере своє тому, краще піддатись течії, аніж йти проти неї.
Фото: Multiplex
