неділя, 22 травня 2022 г.

Борюся за тебе, Україно!

Борюся за тебе, Україно!

Листопад… І дійсно, листя падає й падає. Я дивлюся у вікно своєї кімнати. Якась несамовита жовто-багряна заметіль зривається з верхівки старого клена,  що росте під моїм вікном. Я бачу, що з кожним поривом вітру листочків стає дедалі менше. Мені здається, що вони до останнього щосили тримаються за гілочку, яка пов’язувала їх з життям, сонцем, дружнім зеленим буянням.  На кроні залишається останній листочок. Він тріпоче, відчайдушно хапається за гілочку життя, ніби шукаючи порятунку, тулиться до неї, обіймаючи своїм багрянцем. І я ловлю себе на думці, що він, такий маленький і беззахисний, бореться за життя. Всупереч усьому.

Донедавна зміст фрази “жити – значить боротися" мною якось не зовсім усвідомлювався. До листопада 2014 року…

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Був звичайний день. Я повернулася зі школи. Вдома стояла якась незвично гнітюча тиша. На кухні, за горнятком кави, сиділи мої батьки з невеселими, на чомусь зосередженими обличчями. Десь на рівні підсвідомості я відчувала: “Трапилося щось лихе, і тато з мамою це від мене приховують”. На моє наполегливе запитання: “Що сталося?”, мама відповіла, що тато через три дні поїде до Києва у відрядження. Але голос її чомусь зривався і тремтів. Мама відвертала від мене погляд, але я помітила, що в неї заплакані очі. Я зрозуміла, ні, скоріше, відчула, що не про відрядження до Києва йдеться. З новин по телебаченню й радіо я знала, що діється в країні, що триває чергова хвиля мобілізації, і що мій тато, військовий зв’язківець, може  бути призваний до війська. Але я не знала, що в зону АТО він іде добровольцем. Через три дні ми всією родиною проводжали тата на війну. Всі старалися приховувати  біль і сльози розлуки, жартували, посміхалися. Прощаючись, тато сказав, що їде боронити нас, свою родину, нашу Україну. І, пригорнувши до себе мене й двох моїх молодших братиків, промовив, що він дуже сподівається, що ми йому допоможемо. Наймолодший, Богдан, наївно запитав: “А як ми можемо тобі допомогти, тату? Ми ж іще маленькі, й нас не візьмуть в армію”.

- Але ж боронити Україну, синку, можна без танків і кулеметів. Слухайся маму, виховательку, гарно поводься, будь чемним, поважай старших – ось твоя зброя, – відповів батько.

Я стояла, слухала, і в свої чотирнадцять років розуміла, що зараз, як ніколи, життя робить мене і моїх братиків борцями за Україну тут, де ми залишаємося: в рідній домівці, в садочку, в школі, в училищі, куди я збиралася вступати, в колі друзів. І ще я розуміла, що боротьба ця не повинна бути показною, у вигляді промовляння гарних слів про патріотизм, про любов до України, і не зводитися до  носіння вишиванки як данини моді. Раніше я ніколи не замислювалася над тим, чи вважаю я себе патріоткою. Просто цікавилась історією своєї країни, рідного міста Вінниці, любила читати твори українських класиків, слухати українські пісні, як народні так і естрадні, намагалася розмовляти чистою українською мовою, без суржику. Любила стежину попід ставком, яка вела до оселі моєї бабусі, щедрої на духмяні пироги, вареники з вишнями, запашний козацький куліш та інші частування. Все це я любила і люблю, усвідомлюючи, що це була моя маленька, непоказна боротьба за Україну.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Коли ж тато опинився на передовій, у самому її пеклі – під Донецьким аеропортом – і став одним із тих, кого за мужність і незламність охрестили “кіборгами”, я з гордістю усвідомила себе його частинкою.  І не лише як донька кіборга з позивним “Добрий”, але й як проста українка, громадянка, чия держава – в небезпеці. Я жадібно ловила кожну вісточку з передової у випусках новин, не пропускала жодного випуску проєкту “Воєнний щоденник”, затамувавши подих, стежила за героїчною обороною Донецького аеропорту, який став символом нашої нескореності. І не лише тому, що там був мій тато. Там були його бойові побратими, люди незламної сили волі й духу.

Мою душу переповнювали неймовірні почуття! Страх за тата переплітався з почуттям гордості за нього та за його побратимів. Відтоді кожен прожитий день став для мене боротьбою -  боротьбою за Україну. Чудом уціливши, повернувся з АТО мій тато. Я вступила  до професійного училища, бо хочу спочатку здобути робітничу професію. Мене не приваблюють перспективи поневірянь в якості заробітчанки в чужих країнах. Хочу знайти своє місце в житті саме в Україні. Старанно вчуся, займаю активну життєву позицію, свідомо йдучи до своєї мети. Кожного ранку, коли перед початком занять в училищі лунає Гімн України, відчуваю неймовірне емоційно-патріотичне піднесення, яке надихає на щоденну непоказну але свідому боротьбу за Україну: опанувати нові знання, бути вимогливою до себе, бути ввічливою й доброзичливою по відношенню до інших, а головне – не бути байдужою до всього, що відбувається в училищі, в місті, в країні. Я  разом з іншими активними студентами беру участь у волонтерських акціях “Зігрій солдата”, “Допоможи врятувати життя”, “Еліксир перемоги”. Прекрасно усвідомлюю, що я – лише часточка великої української нації, яка бореться за становлення своєї держави, її європейського вибору. Тому борюся за право жити в Україні. Я люблю Україну, вболіваю за Україну, молюся за Україну.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Фото: Сергей Лойко

КиевVласть

Аліна Тютюнник, лауреат Міжнародного фестивалю “Прес-весна на Дніпрових схилах”

Теги: ато, война, донбасс, юн-пресс, патриотизм, киборги

субота, 21 травня 2022 г.
19:03
Повністю відновлено рух Варшавською трасою з Києва до Ковеля
18:42
Прикордонники затримали можливого члена ДРГ та іноземців із фальшивими документами
18:10
У КМДА надали перелік парків та скверів небезпечних для відвідування
17:13
“УкрЄдність”: безкоштовна психологічна допомога для українців, які потерпіли від війни (контакти)
17:02
В МОН пояснили причину зменшення зарплат вчителів Києва
16:10
В Боярській лікарні інтенсивного лікування створено нове реанімаційне відділення, - КОДА
15:22
Джо Байден підписав пакет допомоги Україні майже на 40 млрд доларів
14:44
У Борисполі відновили роботу фонтану (відео)
14:01
Олексія Кулебу призначено головою Київської обласної державної адміністрації
13:29
В парламенті Великобританії заявили, что Росію потрібно виключити з Радбезу ООН
13:18
Група ХДС/ХСС у Бундестазі закликає посилити тиск на РФ для розблокування портів України
13:01
Сьогодні над Вінниччиною збили ворожу ракету, на Рівненщині обстріляно об’єкт військової інфраструктури
12:28
На Київщині за добу знешкоджено понад 260 боєприпасів, ліквідовано 24 пожежі, енергетики та газовики працюють у штатному режимі, - КОВА
12:07
За найоптимістичнішими прогнозами Україні необхідно 5-7 років до повного розмінування, – Мері Акопян
11:05
Армія рашистів втратила в Україні 1278 танків та майже 28,9 тисячі вояків, - Генштаб ЗСУ
10:11
З 23 травня евакуйованим громадянам у Броварах видаватимуть продуктові набори
Календар подій