У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордну кількість лосів. Про це, як стало відомо KВ, повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Працівники виявили цих тварин під час обліку птахів на водоймі-охолоджувачі ЧАЕС. Зокрема дослідниками було зафіксовано 4 баклани, 3 крижня на 11 орланів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Це дуже мало для такого періоду. Можливо, більше пернатих з’явиться пізніше. Зате лосів, як ніколи, побачили рекордну кількість – 17: 5 на розподільчій дамбі й ще 12 тварин по дамбі вздовж р. Прип’ять. Зрозуміло, що всіх не помітили. Річка є перешкодою для мігруючих лосів, які не поспішають її перетинати, так і концентруються", – йдеться у повідомленні. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: Сергія Домашевського КиївВлада

У столичному регіоні розробка Детальних планів території (ДПТ) все частіше використовується місцевими владами для легалізації самочинних будівництв через зміну цільового призначення земельних ділянок. Приклад – будівництво кінологічного центру біля села Рославичі на території Феодосіївської громади, яке явно без жодних дозвільних документів триває вже більше двох років і наразі активно підтримується керівництвом громади всупереч позиції місцевих мешканців. Громадські активісти наголошують на тому, що такий об'єкт матиме серйозний негативний вплив на екологію: створить ризик зараження людей різними хворобами через відсутність місця для утилізації собачих фекалій та загрозу для розташованого поруч ландшафтного заповідника “Васильківські карпати”. В Київській облраді, схоже, з цим згодні, але нічого зробити не можуть. Що стосується обурених громадян, то, якщо у Феодосіївській сільраді їх “не почують”, вони збираються звертатись до правоохоронців і суду. Як стало відомо KВ, наразі мешканці Феодосіївської громади Обухівського району Київської області активно борються з будівництвом кінологічного центру неподалік села Рославичі. На їхнє переконання, поява цього об'єкта, який наразі зводиться без дозвільних документів, несе потенційну загрозу для навколишнього унікального природного середовища, а також шкодить власникам сільськогосподарських угідь та мешканцям та власникам дачної та житлової забудови, що впритул розташовані до цього будівництва. У зв'язку з тим, що відповідні скандали тривають вже більше двох років, КВ вирішила проаналізувати дану історію. З чого усе починалося Ще в наприкінці 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення росії, мешканці та власники будинків у Ходосівській громаді помітили, що на двох земельних ділянках загальною площею близько 2,3 га з цільовим призначенням “для ведення селянського (фермерського) господарства” (особисте селянське господарство (ОСГ), кадастрові номери – 3221487300:02:015:0280 та 3221487300:02:015:0281, власниця землі – фізична особа Олена Кучинська) проводяться роботи з будівництва кінологічного центру.  Будівництво кінологічного центру у Феодосіївській громаді (фото місцевих мешканців) На неодноразові прохання представників громадськості власниця ділянок жодного разу не продемонструвала дозвільні документи щодо здійснення цих робіт, а місцева влада і контролюючі органи ніяким чином не відреагували на дану ситуацію. Будівництво продовжилося під час великої війни, і станом на сьогодні на цій території вже зведено велику будівлю і облаштована водяну свердловину. Крім того, вже не перший сезон на цій землі поливається трав’яний майданчик, який займає велику площу  і на якому регулярно проходять тренування собак великих порід. При цьому, наразі на вказаних ділянках активно ведуться роботи з електрифікації та прокладання комунікацій, а поруч вже залито фундамент під ще одну майбутню споруду, яка, вочевидь, буде в декілька разів більшою за вже побудовану.  Надалі мешканці громади та місцевих садових товариств (СТ) звернулися щодо захисту своїх прав до комісії Київоблради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Цей орган відреагував на заклики громадськості – 30 листопада 2023 року комісія під головуванням депутата Романа Титикала (фракція “Європейська солідарність”) прийняла рішення звернутися до прокуратури Київської області та Головного управління Національної поліції Київської області з проханням залучити Держпродспоживслужбу в Київській області для проведення перевірок оприлюднених громадськістю фактів та вжиття заходів реагування. Також комісія рекомендувала Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрацї (КОДА) долучитися до вирішення питань по цій історії. У цей же період, у другій половині 2023 року, на замовлення Феодосіївської сільради було підготовлено документ, який покликаний легалізувати це будівництво – проєкт ДПТ “Для розміщення кінологічного центру на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487300:02:015:0281, 3221487300:02:015:0280”, який в подальшому отримав погодження низку державних органів та структур. Його розробником виступило ТОВ “Укр-Группроект”, інвестором розробки – вищезгадана Олена Кучинська. Тоді ж вказаною компанією було підготовлено звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) цього проєкту ДПТ.  14 лютого 2024 року Феодосіївська сільрада оприлюднила інформаційне повідомлення про проведення громадських обговорень та громадських слухань щодо проєкту згаданого ДПТ. Організація такого заходу є вимогою законодавства України – місцева влада повинна дізнатися думку громадськості стосовно цього документу. Громадські слухання були анонсовані на 5 березня 2024 року. Втім, перші зауваження щодо цього ДПТ сільрада Ходосівки отримала раніше – 26 лютого їх у письмовій формі було направлено представниками садових товариств (СТ) “Південне” і “Просвіта”, а також житлового кооперативу “Ізумруд”. В документі було зазначено, що проєкт ДПТ не може бути затверджено місцевою сільрадою без врахування цих претензій. Так, у зверненні громадськість вказала, серед іншого, на те, що при розробці ДПТ були враховані не всі вихідні дані та об’єктивні обставини, а деякі вихідні дані і зовсім були некоректними або неповними. Зокрема, місцеві мешканці звернули увагу на те, що в проєкті ДПТ, як і в СЕО, повідомляється про відсутність об’єктів ПЗФ та лісів на території проектування. На переконання членів цих СТ, вочевидь, при підготовці цих документів не здійснювалася перевірка фактичної ситуації (ландшафту, заліснення, флори і фауни), а в якості вихідних даних використовувались неактуальна або неповна інформація.  Як результат – у ДПТ та СЕО не враховано, що впритул до проєктованої території знаходиться заліснений яр та об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) – ландшафтний заповідник “Васильківські карпати” (близько 300 м від проектованої території). На переконання громадськості, неврахування реальної природної та екологічної обстановки є кричущим недоліком цих документів. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Навколишня природа (фото місцевих мешканців) Також у зауваженнях зазначається, що в проекті ДПТ та СЕО практично не згадується, що в безпосередній близькості до проєктованої території розташовані численні СТ та території дачної забудови (найближчий будинок розташований за 40 м від проектованої території). Представники громадськості нагадали, що у вихідних даних цих документів повинні бути враховані інтереси сусідніх дачних поселень та СТ, а також існуюча містобудівна ситуація – цього, як вказують члени садових товариств, вимагає законодавство України. “Проєкт ДПТ також концептуально суперечить принципу пріоритетності сільськогосподарських угідь, встановленому Земельним кодексом України. Все це формує висновок про розробку ДПТ та СЕО без забезпечення дотримання норм природоохоронного, містобудівного, земельного законодавства щодо вжиття заходів по захисту та охорони біорозмаїття навколишніх територій і ландшафтів, які є унікальними за своєю природною структурою формування. У матеріалах ДПТ відсутній аналіз вказаних обставин, не визначено їх перелік та не запропоновані заходи по забезпеченню захисту та охорони навколишнього середовища”, – зазначено у зверненні до Феодосіївської сільради. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Крім того, в документі зазначалося, що розташування кінологічного центру в цій місцевості однозначно матиме негативний вплив на навколишнє середовище – з огляду на рівень шуму та відходи життєдіяльності тварин, які цей центр може генерувати. Зокрема, йшлося про те, що в проєкті ДПТ не передбачено місце для утилізації собачих екскрементів. Представники СТ акцентували увагу, що собачі фекалії можуть бути збудниками низки хвороб, які передаються від тварин людям, наприклад – аскарідозу, кишкової палички, криптоспоридіозу, анкілостомозу тощо. “Всупереч цьому, в СЕО повідомляється про очікуваний позитивний ефект на соціальне середовище від облаштування кінологічного центра на проєктованій території. Однак, таке твердження нічим і ніким не підтверджені – жодних аналізів, розрахунків або опитувань громадськості з цього приводу не надається. В той же час, реальна громадськість (мешканці навколишніх сіл, садових товариств тощо) масово виступають проти розташування кінологічного центру. Це говорить про неповноту та необ’єктивність матеріалів ДПТ та СЕО”, – повідомили члени СТ. Також у своїх зауваженнях представники громадськості нагадали, що, відповідно до Схеми планування Київської області, на проєктованій та навколишніх територіях планується пріоритетний розвиток ландшафтно-рекреаційних зон, що обумовлено унікальними рельєфами Васильківщини, які є досить популярними для відвідування та відпочинку місцевих мешканців та киян. При цьому, представники СТ зазначили, що в проєкті ДПТ не вказано, з яких причин такі плани не були враховані при розробці цього документу.  На переконання авторів звернення, спочатку Феодосіївська сільрада повинна була би дізнатися у обласної влади її бачення містобудівного планування вказаних територій і лише після цього – надавати згоду на розробку ДПТ. Представники СТ зауважили, що, згідно до Державних будівельних норм (ДБН) Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, підприємства зооветеринарного обслуговування повинні відноситись до зони комунально-складської забудови, в той час як навколишні території є переважно ландшафтними та рекреаційними. “Принагідно також звертаємо увагу, що будівельні роботи по облаштуванню кінологічного центру фактично вже виконуються. З огляду на цільове призначення земельних ділянок очевидно, таке будівництво є незаконним. Жодних дозвільних документів власник ділянок не пред’являє. Відповідно, логічним є висновок про те, що ініційована процедура розробки та затвердження ДПТ має на меті зміну цільового призначення ділянок та фактичну легалізацію забудови. Бездіяльність органів місцевого самоврядування та компетентних державних органів з цього приводу викликає занепокоєння”, – підкреслили автори звернення до Феодосіївської сільради. 5 березня 2024 року в приміщенні центру культури та мистецтв села Ходосівка все ж відбулися відповідні громадські слухання. В результаті присутні місцеві мешканці та інші учасники прийняли рішення про визнання слухань такими, що не відбулись, адже влада села фактично відмовилася дослухатися до зауважень громадськості. Через день, 7 березня, у виконкомі Феодосіївської сільради було підготовлено проєкт протоколу громадських слухань.  Ті мешканці СТ і навколишніх сіл, які відвідали цей захід, обурилися цим документом. Вони висловили думку, що він є “неповним та таким, що висвітлює обставини громадських слухань однобоко (на користь інвесторів та розробників проекту ДПТ) та призводить до викривлення інформації щодо повноти та значущості підстав визнання громадських слухань таких, що не відбулись”. У зв'язку з цим, 13 березня 2024 року громадськість направила до Феодосіївської сільради чергове звернення, у якому наполягла на відображенні в протоколі низки важливих фактів. Так, у цих зауваженнях зазначалося, що в протоколі не вказано,що окрім фізичних осіб в громадських слуханнях брали участь уповноважені представники СТ “Південне” та СТ “Просвіта”. Також представники громадськості висловили невдоволення тим, що в протоколі не згадувалися їхні коментарі стосовно очікуваного негативного впливу кінологічного центру на навколишнє середовище. При цьому, мешканці СТ та дачної забудови зазначили, що їхні інтереси не можуть бути проігноровані через буцімто їхнє тимчасове проживання в цій місцевості, оскільки навіть тимчасове проживання не позбавляє негативного впливу від функціонування кінологічного центру. Крім того, вони звернули увагу на те, що чинне законодавство дозволяє переведення садових та дачних будинків в житловий фонд, що фактично прирівнює такі забудови за статусом та рівнем захищеності.  Також представники громадськості нагадали, що на слуханнях “було повідомлено та визнано факт вчинення інвестором самовільного будівництва”. При цьому, мешканці СТ та навколишніх сіл зазначають, що самовільне будівництво є не тільки грубим порушення законодавства у сфері будівництва та землекористування, а й спричиняє пряму шкоду тим земельним ділянкам, на яких воно здійснюється, що є кримінальним правопорушенням – ст. 239 Кримінального кодексу (КК) України (забруднення або псування земель). Відповідно, у випадку відсутності реакції з боку Феодосіївської сільради до цих фактів, на переконання представників громадськості, мова може йти про вчинення чиновниками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України – службова недбалість. “Складання неповного та викривленого протоколу, а також відсутність реагування органів місцевого самоврядування на вказані вище та інші обставини цієї справи, можуть свідчити про необ’єктивність та упередженість окремих посадових осіб та про наявність ознак корупційних діянь з їх сторони. Ми та інші представники громадськості спостерігатимемо за тим, щоб незаконне будівництво кінологічного центру отримало належну оцінку всіма компетентними органами, а також домагатимемось максимального публічного висвітлення ситуації”, – зазначено у зверненні. Думки мешканців та влади Як повідомив KВ мешканець одного із місцевих СТ Ярослав (ім'я змінено задля дотримання конфіденційності, адже чоловік має побоювання за свою безпеку на фоні цього скандалу. – KВ), наразі громадськість незадоволена тим, як поводить себе місцева влада у даній історії. За його словами, станом на сьогодні “дачники” і мешканці навколишніх населених пунктів в першу чергу мають перестороги, що Феодосіївська сільрада може здійснити спробу провести ще одні громадські слухання, на яких затвердження вказаного ДПТ буде визнано доцільним.  Втім, Ярослав та його однодумці готові до цього, і у випадку прийняття на таких слуханнях позитивного для влади і забудовника рішення громадськість буде ініціювати його оскарження в суді. На цьому вони не збираються зупинятися – надалі активісти також планують підготувати низку звернень до різних держорганів та інстанцій щодо цієї ситуації.  “На території Феодосіївської громади відбувається самочинне будівництво. Про це було вголос заявлено на громадських слуханнях і це зафіксовано в протоколі. Це означає, що місцевий орган влади повинен реагувати на це порушення. Тому ми будемо спонукати їх вживати заходи реагування. Паралельно ми поінформуємо про цю ситуацію державні органи вищого рівня, у тому числі КОДА і Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Якщо реакції не буде, то можна говорити про бездіяльність, а це вже кримінальне правопорушення, яким мають займатися правоохоронні органи. Тому місцева влада поставила себе в незручну позицію: вона повинна буде або реагувати на діяльність свого інвестора-забудовника, або ж ці чиновники будуть нести відповідальність”, – підкреслив Ярослав. Крім того, за його словами, громадськість планує залучити екологічні служб задля проведення оцінки цієї території, а в подальшому, можливо, й ініціювати створення на ній об'єкта ПЗФ.  “Ця територія ніким ніколи не досліджувалася. Усі наукові інстанції та державні органи не мають інформації стосовно того, що вона собою являє. “На папері” це сільськогосподарські землі, але насправді там фантастична природа, яка не відображена ні в яких документах. Цією обставиною користуються деякі особи. Наша справа полягає в тому, щоб актуалізувати усі дані, а в ідеалі – добитися захисного статусу для цієї території, щоб зберегти місцеву екологію”, – зазначив Ярослав. На недопустимості цього будівництва наголосив і голова “екологічної” комісії Київоблради, адвокат Роман Титикало. На його переконання, в першу чергу це пов'язано з порушенням цільового призначення землі, на якій здійснюються ці роботи. “Ці ділянки призначені для ОСГ і не мають жодного відношення до розведення тварин. Там поряд знаходяться будинки. Відповідно, зміна їхнього цільового призначення, розроблення ДПТ і приведення її цільового призначення для розміщення кінологічного центру суперечить інтересам власникам сусідніх земельних ділянок. Останні звернулися до нашої комісії, яка відповідає за такі питання. Ми їх підтримали і дали висновки, згідно з якими заперечуємо проти зміни цільового призначення ділянок і створення на них кінологічного центру. Тим паче, що поруч знаходяться об'єкти ПЗФ”, – розповів KВ Роман Титикало. Тимчасово виконуючим обов'язки голови Феодосіївської сільської ради з грудня 2023 року є її секретар Ігор Москаленко (на колажі ліворуч). До ради він пройшов на місцевих виборах 2020 року як самовисуванець. На цій посаді він змінив Анатолія Походню, який також керував даною громадою в якості т.в.о голови з вересня 2023 року. До цього з 2018 року очільником даної ради, тоді ще Ходосівської, був Микола Пянчук (на колажі праворуч). Нагадаємо, Феодосіївська громада була утворена 12 червня 2020 року шляхом об'єднання Гвоздівської, Іванковичівської, Рославичівської сільських рад Васильківського району та Лісниківської, Ходосівської, Хотівської сільських рад Києво-Святошинського району Київщини. Читайте: Заповідні котеджі: навколо Чернечого лісу розгорівся будівельний скандал Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВКиївВлада

В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ. Точка збурення Конфлікт бере початок у 2021 році, коли земельна ділянка під кадастровими номерами (3223110104:02:001:0127) перейшла від держпідприємства “Радпол”, що займалось розливом питної води, у користування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”. Там ТОВ планувало виконувати монтаж обладнання та експлуатувати цех з виробництва олив та мастил з поліпшеними властивостями за готовою рецептурою на промисловому майданчику за погодження КОВА. Раніше на земельних ділянках відбувався промисловий видобуток питної води під маркою “Райське джерело”, з свердловини юрського горизонту, що там розташована. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новина про те, що на місці видобутку питної води розміщуватимуть мастила, викликала безліч побоювань у місцевих мешканців та підбила їх колективно звернутися до депутатів Обухівської міської ради. Так, 123 (й ще 145 підписами у другому листі) підписами мешканці засвідчили своє “проти” й вимагали заборонити підприємству вести свою діяльність поблизу. Звернення було адресовано секретарю Обухівської міської ради Сергію Клочко, Державній екологічній інспекції, Державній службі геології та надр України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Обухівській окружній прокуратурі і навіть Кабінету Міністрів України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мешканці вважають, що така діяльність становить небезпеку для підземних вод та єдиного джерела видобутку питної води в селі.  “Відповідно до пункту 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних обʼєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Nº 2024 від 18 грудня 1998 року Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод. Розміщення даного виробництва може призвести до забруднення водоносного горизонту та єдиного джерела водопостачання в селі”, – пишуть мешканці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, місцевих жителів непокоїть близькість до інших об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, урочища Гощів. “В зоні потенційного шкідливого впливу планової діяльності підприємства знаходяться природоохоронні та рекреаційні обʼєкти. В безпосередній близькості розташований природоохоронний обʼєкт – Урочище Гощів – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні, до якого встановлений особливий режим охорони, що регулюється Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Рішенням Обухівської міської ради від 24 червня 2021 Nº 340-11-VIII в селі Таценки з метою збереження зелених насаджень передбачено створення ландшафтного парку місцевого значення”, – додають у колективному зверненні.  Так, мешканці вимагають заборонити діяльність підприємства на вказаній земельній ділянці і провести екологічну оцінку та зонування території села.  “Вимагаємо заборонити розміщення та ведення діяльності ТОВ “ПВК Україна” в межах села Таценки. Забовʼязати прибрати вже завезене обладнання для переробки нафтопродуктів. Заборонити, обмежити діяльність підприємств зі шкідливим впливом на довкілля на цій ділянці і довести це до відома громади і власника ділянки; Забезпечити реалізацію прав громадян-жителів села Таценки на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та запобігання погіршення екологічної обстановки, та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Провести стратегічну екологічну оцінку та план зонування територій (зонінг) села Таценки”, – пишуть таценківці. Місцева влада Місцева влада пішла назустріч жителям громади: 7 листопада 2023 року депутатський корпус звернувся до КОВА, Міндовкілля та безпосередньо Департаменту екології та природних ресурсів.  “Ознайомившись зі Звітом, повідомляємо, що встановлені порушення норм чинного законодавства та відсутність урахування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанія” вимог розробленої та затвердженої містобудівної документації – Генерального плану села Таценок, плану зонування (зонінгу) на території міста Обухів Київської області (територія села Таценки входить до плану зонування міста Обухова), повинні стати підставою неможливості отримання позитивного висновку та недопустимості провадження планованої діяльності цього підприємства на обраному цим підприємством місці”, – пишуть депутати. Основним зауваженням до Звіту мешканці й депутати Обухівської міської ради називають ризик потрапляння відходів виробництва продуктів нафтопереробки у свердловини питної води, що знаходяться прямо на території підприємства.  Депутати також вважають, що свердловина є частиною Таценківського водозабору юрського горизонту, з якого відбувається в тому числі централізоване постачання питної води для міста Обухів. Вiдстань вiд пiдприємства до одиночної водозабірної споруди існуючого комунального бювету становить 150 м. У Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності підприємства також нібито відсутня інформація про вплив надзвичайних та аварiйних ситуацiй на виробництві продуктів нафтопереробки на існуючу свердловину та стан води у таценківському водозаборі.  Депутати вважають, що підприємство визнане безпечним всупереч вимогам ст. 36 Закону України “Про питну воду”, в якій встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується у межах першого поясу зони санітарної охорони (забороняється: розміщення житлових і громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж), у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод. Технічний звіт з розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1 розташованої на території підприємства “Радпол” в с. Таценки Обухівського району Київської області нібито було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області ще 01.03.2013.  Встановлені зони санітарної охорони для цієї свердловини (зона суворого режиму – 30м, зона 2-го поясу – 31м, зона 3-поясу – 219 м.) погоджено у 2007 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради №301, 21.03.2013, Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області 01.03.2013, та Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області 07.03.2013. Земельна ділянка, про яку йде мова, зазначена на плані зонування Обухова під номером “В-6” й позначена як зона розміщення підприємств без класу шкідливості. На думку депутатів Обухівської міської ради, цей тип зонування також є підставою для неможливості отримання позитивного висновку щодо допустимості дiяльностi пiдприємства. Фото: ділянка “В-6”  “Земельні ділянки, на яких виробник планує проводити виробничу дiяльнiсть (кадастрові номери: 3223110104:02:001:0127 та 3223110104:02:001:0141) були передані Обухівською міською радою в приватну власнiсть дочірньому підприємству “Радпол”) для видобування питної води з цільовим призначенням: “для розмiщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов'язані з користуванням надрами”, – додають у звернені. Серед інших аргументів також називаються ризики, пов’язані з воєнним станом, а саме наближеність до житлової забудови і Трипільської ТЕЦ, яка є об’єктом повітряних атак з боку росії.  Депутатська думка  Як розповів KВ депутат Обухівської міської ради, мешканці не припиняють спроби зупинити діяльність ТОВ. Зокрема вони звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування України з вимогою провести в установленому порядку позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва. Також жителі спрямували заяву до Київської обласної прокуратури, позов до Київського Окружного Адміністративного Суду.  “ТОВ “ПВК Україна” проводить там роботи з монтажу, обладнання й експлуатації цеху з виробництва олив і мастил, що недопустимо в тій зоні. Це колективне звернення писало більше сотні мешканців села Таценки, як і звернення до Державної інспекції архітектури і містобудування України, оскільки там зараз відбувається реконструкція цеху розливу води ДП “Радпол”. Саме “Радпол” надав цю ділянку у користування цій ТОВ. Взагалі, в нас є припущення, що ці компанії між собою афілійовані. Бо зараз саме ДП “Радпол” проводить цю реконструкцію, хоча вже він передав іншому підприємству свою ділянку і приміщення, які там розташовані. Але відбувається реконструкція цеху розливу води під розлив олив і мастил. І це відбувається з грубим порушенням Законодавства про містобудування. Тому що схема зонування міста Обухова, план зонування території, який є невід'ємною частиною генерального плану, передбачає, що на цій ділянці можуть бути тільки підприємства без класу шкідливості. Але ключове, це стаття 36 закону України “Про питну воду”, де чітко сказано, що в межах санітарної охорони джерел питної води забороняється розміщення складів, цехів, які працюють з пально-мастильними матеріалами. На ділянці розміщена свердловина питної води, офіційно зареєстрована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а там відбувається таке свавілля”, – розповів Яцун для KВ.  По іншу сторону місяця Департамент екології та природних ресурсів КОВА у своєму висновку з оцінки діяльності підприємства на довкілля, зазначає, що воно не загрожує водному середовищу. Свердловину використовуватимуть для забору води для поливу території чи протипожежних потреб.  “Водопостачання: для задоволення господарсько-побутових потреб -автономне (діюча свердловина), для питних потреб буде використовуватись привозна бутильована вода, для технічних потреб (полив території та зелених насаджень, протипожежних потреб (заповнення пожежних водойм) – діюча свердловина та/або очищені дощові стоки. Забір води з існуючої свердловини менше, ніж 3 м /добу”, – вказує КОВА у своїй оцінці.  Також фахівці відповідального Департаменту не вбачають ризиків для природно-заповідного фонду й врахували наближеність як і до урочища Гощів, так і до іншої пам’ятки природи місцевого значення – “Таценківські дуби-велетні”.  “Вплив на рослинний та тваринний світ в даному районі істотно не зміниться. На найближчі обʼєкти природо-заповідного фонду не впливає. На означених територіях відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні види тварин, тому підготовчі роботи ніяким чином не позначаться на видах рослин та тварин, що потребують охорони. Зелені насадження, що підлягають зносу в процесі виконання робіт, відсутні. Рівні забруднення довкілля при підготовчих роботах будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на стан флори, фауни та біорізноманіття не очікується. Ділянка обʼєкту планованої діяльності розташована на відстані близько 400 м від ботанічної памʼятки природи місцевого значення “Таценківські дуби-велетні”, на відстані близько 2 км від урочища Гощів. Територія планованої діяльності не включена до переліків територій та обʼєктів екологічної мережі відповідно до рішення Київської обласної ради від 21 березня 2023 року Nº 524-16-VIII “Про затвердження оновленої Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області”. Згідно з матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності на стан флори, фауни, біорізноманіття відсутній”, – додають у висновку.  У Звіті також вказано, що КОВА враховувала результати громадських слухань, що є частиною процедури й вважає діяльність підприємства екологічно допустимою.  “З урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, вважає допустимим провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене, а саме на те, що: на підставі наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля ймовірних впливів на компоненти довкілля (водні та земельні ресурси, атмосферне повітря, грунти, кліматичні фактори, матеріальні обʼєкти, тощо) сукупний вплив планованої діяльності при штатному режимі реалізації є екологічно допустимим. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у звіті з оцінки діяльності, зазнанні екологічних умов, встановлених для планованої впливу на довкілля, несе субʼєкт господарювання згідно з законодавством. При виконанні впливи на навколишнє середовище можуть характеризуватись, як екологічно допустимі”, – зробив висновок Департамент.  Думка з КОР KВ також поспілкувалась з депутатом КОР й головою комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикалом, який зазначив, що подібні ситуації не є рідкістю. “Я можу пояснити це з точки зору правового регулювання: як я розумію, в промисловій зоні відбуваються якісь маніпуляції з нафтопродуктами, які тривожать людей. Схожих ситуацій доволі багато, коли на якийсь промисловій базі відбуваються непогоджені, або частково погоджені дії з нафтопродуктами. Вказана діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля. Підприємство отримало відповідні дозвільні документи через Департамент екології КОДА. Як депутат КОР і член комісії з питань екології можу сказати, що ми завжди готові реагувати на подібні випадки”, – розповів Титикало.  Справка: ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”  ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”, згідно даних аналітичної системи YouControl, зареєстрована 5 квітня 2019 року у житловому будинку в столиці. Компанія має статутний капітал усього 1000 грн, а основним видом діяльності визначено неспеціалізована оптова торгівля. Серед інших видів діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, виготовлення виробів із волокнистого цементу, виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виготовлення виробів із гіпсу для будівництва, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, технічні випробування та дослідження, виробництво іншої хімічної продукції та виробництво продуктів нафтоперероблення. Керівником зазначена Мальцева Тетяна Вікторівна. Як раніше писала KВ, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВ КиївВлада

У Києві та в Бориспільському районі 7-12 березня через скиди з Київського водосховища та внаслідок весняного водопілля рівні води утримуватимуться вище відміток початкового затоплення заплав. Також на ділянці річки Прип'ять в зоні ЧАЕС вода триматиметься на максимальних відмітках весняного водопілля. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру". Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, 7-12 березня, внаслідок скидів води з Київського водосховища, у зв'язку з проходженням весняного водопілля, на річці Дніпро у Києві та Бориспільському районі Київської області рівні води утримуватимуться вище відміток початкового затоплення заплав та понижених прирічкових територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, 7-12 березня на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) рівні води утримуватимуться на максимальних відмітках весняного водопілля зі збереженням води на заплаві у Київській області. В регіонах підтоплення оголошено І рівень небезпеки — жовтий. Нагадаємо, за даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського календарна зима 2023-2024 років стала третьою у рейтингу найтепліших зим у Києві з 1881 року.  Читайте: У Києві в останній день лютого було зафіксовано два температурні рекорди Фото: відкриті джерела КиївВлада

Український Гідрометцентр попередив, що 5-7 березня на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) продовжуватиметься поступове підвищення рівнів води з подальшим затопленням заплави у Київській області. Це означає перший (“жовтий”) рівень небезпеки. Про це KВ дізналася з повідомлення Укргідрометцентру.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “5-7 березня, внаслідок скидів води з Київського водосховища, на р. Дніпро у м. Києві та Бориспільському районі Київської області можливі різкі коливання рівнів води з утриманням відміток початкового затоплення заплав та понижених прирічкових територій”, – сказано в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: У найближчі дні в Києві та області очікується підвищення рівнів води в Дніпрі і Прип’яті Фото: ілюстративне, з відкритих джерел КиївВлада

Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.  Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.  У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га. Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.  У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.  У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо. Динаміка створення об’єктів ПЗФ Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів. У чому секрет успіху Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.  Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його. “Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало. При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму. “Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради. Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”. Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж) “В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.  “Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради. Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими. “Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало. Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.  Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання. “Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало. Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради. Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій. Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел) “Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації. Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський” Що думають екологи Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ. “Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко. Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”. Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади “Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог. Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради) Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.  “Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко. За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради. “Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко. Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”. “Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”. Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ. “Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк. За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах. “Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”. Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною. “Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк. Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року. Фото: колаж КВКиївВлада

1-5 березня в Києві та Бориспільському районі Київської області можливі різкі коливання рівня води. Гідрологи попереджають, що вода короткочасно може сягнути відміток початкового затоплення заплав та понижених прирічкових територій. Про це, як стало відомо KВ, повідомляє Український гідрометеорологічний центр. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Коливання рівня води можливе внаслідок скидів води з Київського водосховища", – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) продовжуватиметься поступове підвищення рівнів води з подальшим затопленням заплави у Київській області (І рівень небезпеки – жовтий).  Як повідомляє КМДА, комунальне підприємство “Плесо” щоденно моніторить рівень води в Русанівській протоці для попередження можливих підтоплень. Дані про рівень води оновлюються щодня на сайті підприємства. Читайте: Київрада визначилась з цьогорічними пріоритетами в охороні міського довкілля Фото: відкриті джерела КиївВлада

На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.  Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання  теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.  Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.  Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.  Історія і сенс спротиву Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.  Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу,  проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.  Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.  Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га. У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила  Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр"  21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.  При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший  за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.  Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”. Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу  (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж. Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов. Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.  Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва  заводу навпроти “Казкового яру”.  “Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.  Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар. При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика  Бугаївка.  “У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.  При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Позиція влади Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.  “Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.  Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.  Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”. У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить. Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і  Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів. “Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть. Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.  “Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР. Довідка  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка. ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі). Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій. ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка. Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.  Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року. фото: коллаж КВКиївВлада

Сьогодні, 23 лютого, у найближчу годину з утриманням до кінця доби, а також вдень у суботу, 24 лютого, очікуються пориви вітру 15-20 м/с на території Києва та Київської області. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Укргідрометцентру. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “У найближчу годину з утриманням до кінця доби 23 лютого та вдень 24 лютого пориви вітру 15-20 м/с. I рівень небезпечності, жовтий”, – йдеться у повідомленні Укргідрометцентру. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Метеорологи попереджають, що погодні умови можуть призвести до порушення руху транспорту на окремих ділянках доріг та вулиць. Раніше KВ повідомила, що у Києві та області 22-27 лютого очікуються небезпечні гідрологічні явища. У столиці та в Бориспільському районі можливі різкі коливання рівнів води через скиди з Київського водосховища. Також на ділянці річки Прип'ять в зоні ЧАЕС очікується підвищення рівнів води з можливим початковим затопленням заплави. Читайте: У найближчі дні в Києві та області очікується підвищення рівнів води в Дніпрі і Прип’яті Фото: Укргідрометцентр, з відкритих джерел  КиївВлада

У Києві та області 22-27 лютого очікуються небезпечні гідрологічні явища. У столиці та в Бориспільському районі можливі різкі коливання рівнів води через скиди з Київського водосховища. Також на ділянці річки Прип'ять в зоні ЧАЕС очікується підвищення рівнів води з можливим початковим затопленням заплави. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру". Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, що 22-27 лютого, внаслідок скидів води з Київського водосховища, на річці  Дніпро у Києві та Бориспільському районі Київської області можливі різкі коливання рівнів води з короткочасним досягненням відміток початкового затоплення заплавних територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, 22-27 лютого на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) очікується поступове підвищення рівнів води з можливим початковим затопленням заплави у Київській області. В регіонах можливого підтоплення оголошено І рівень небезпеки — жовтий. Нагадаємо, мешканців Київської області попереджали про небезпеку через можливе затоплення заплавних територій у Броварському районі від 6 до 8 лютого. Це було пов'язано із підвищенням рівня води на пригирловій ділянці Десни внаслідок відлиги.  Читайте: У столиці за півмісяця зафіксували шість температурних рекордів Фото:  Укрінформ КиївВлада