В детско-юношеской спортивной школе (ДЮСШ) №21 по ул. Алматинская, 60 в Днепровском районе Киева до конце 2022 года должны капитально отремонтировать стадионы и спортплощадки. Вначале обновят большое футбольное поле с беговыми дорожками и ямой для прыжков. Потом должны отремонтировать детское и тренировочное футбольные поля и спортплощадки.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 20 декабря 2021 года управление строительства Днепровской райгосадминистрации (РГА) заключило с ООО “Абсолют-климат” (**) договор на проведение капитального ремонта стадионов и спортивных площадок ДЮСШ №21 по ул. Алматинская, 60. Цена договора составила 73,17 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Конкуренцию ООО “Абсолют-климат” в тендере составили три компании – ООО “Строительная компания “Мега Стайл”, ООО “Таверс-Украина” и ЧП “Вектор-12”. Наиболее выгодным по цене было предложение ООО “Строительная компания “Мега Стайл”, но это ООО отказалось подписывать соответствующий договор.
Теперь “Абсолют-климат” до 20 декабря 2022 года должно выполнить подготовительные работы, провести систему электроснабжения, внутриплощадочные сети, оборудовать внешнее освещение, заменить покрытие на футбольном поле (109х72 метров) с беговыми дорожками и ямой для прыжков, установить новые футбольные ворота (4 шт.), обустроить спортплощадки, а также 12 сборно-разборных трибун на 42 места и 504 стадионных сидения, построить сооружение для спортивного инвентаря и благоустроить территорию.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В управлении строительства Днепровской РГА в ответ на информационный запрос KV сообщили, что общая сметная стоимость капремонта стадионов и спортивных площадок ДЮСШ №21 составляет 86,88 млн гривен. Работы, как отметили, будут проводить в две очереди: в рамках первой будет отремонтировано футбольное поле 109х72 метров, беговые дорожки и яма для прыжков, в рамках второй – детское (22х42м) и тренировочное (43х64м) футбольные поля, площадки для гандбола (22х42м), баскетбола (17х30м), волейбола (16х24м) и большого тенниса (18х36м).
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Абсолют-Климат” зарегистрировано в 2008 году в Киеве. Уставный капитал – 51,5 тыс. гривен. Учредитель – Вячеслав Березовский, директор – Сергей Большаков.
По данным Clarity Project, в результате участия в публичных закупках ООО “Абсолют-Климат” заключило 100 договоров на 1,3 млрд гривен. Среди самых крупных заказчиков КП “Инженерный центр” (11 договоров на 382,62 млн гривен), КНП “Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Киева” (22 договора на 257,06 млн гривен), КНП "Киевский городской центр нефрологии и диализа" (2 договора на 123,49 млн гривен).
Читайте: Фасад столичного отделения скорой помощи на ул. Братиславской утеплят за 13,6 млн гривен
В частности, КП “Инженерный центр” с ООО “Абсолют-климат” 28 декабря 2021 года заключило договор (цена – 153,4 млн гривен) на реконструкцию зданий Киевского городского перинатального центра на просп. Героев Сталинграда, 16, а 9 декабря 2021 года договор (цена – 103,89 млн гривен) на реконструкцию здания Киевского городского дома ребенка “Березка” (по ул. Кубанской Украины, 4) с пристройкой корпуса физической и реабилитационной медицины.
В 2019 году СБУ в рамках уголовного производства №42018100000001118 подозревало, что “Абсолют-Климат” участвовало как посредник в схеме руководителей КП “Инженерный центр”. Следователи полагали, что подрядчики КП – ООО “Плутон-С” и ООО “Армабуд лтд” – переводили деньги другим фирмам, среди которых ООО “Абсолют-Климат”, за воображаемые работы, затем эти деньги отправляли на счета фирмам с признаками фиктивности для обналичивания. По мнению СБУ, КП “Инженерный центр” перечислило фирмам-подрядчикам 13 млн гривен за работы, которые по факту не проводились.
Читайте: Столичные коммунальщики за 21 млн гривен заказали реконструкцию перинатального центра фирме, которую подозревают в присвоении средств
Управлением строительства Днепровской РГА руководит Иван Брижко. Днепровскую РГА возглавляет Игорь Щербак.
* ТОВ “Абсолют-клімат” (Код ЄДРПОУ: 35837877)
Фото: lisky.org.ua
КиевVласть
В период январского отдыха Национальная филармония Украины предлагает посетить “Сезон рождественских концертов”. Эти концерты не только подарят невероятные эмоции, но и позволят максимально продлить праздничные дни. Издание КиевVласть приглашает ценителей изысканной музыки присоединиться к празднованию вместе с филармонией.
4 января, вторник
Рождественский вертеп "Небо и Земля". Мюзикл “Кай и Герда”
Кроме рождественского вертепа “Небо и Земля”, звучащего в исполнении академического камерного хора “Хрещатик” (художественный руководитель – Павел Струц, главная дирижерша – Оксана Дондик, режиссер – Наталья Бегма), можно будет впервые услышать детский мюзикл “Кай и Герда”. Этот мюзикл написан на слова Елены О'Лир и по сценарию Оксаны Дондик. Мюзикл исполнит детский хор "Веселый акцент" Украинской школы искусств города Украинка.
Цена: 70-350 грн
Билеты: bit.ly
5 января, среда
Джазовые темы с импровизацией. Неонила Лагодюк (фортепиано)
В Национальной филармонии Украины выступит пианистка и композитор Неонила Лагодюк. С 2010-го традиционно в начале января в Колонном зале имени Николая Лысенко проходят авторские концерты Неонилы Лагодюк. Эти концерты – праздничные, поскольку накануне Рождества. Наряду со старыми композициями будут звучать премьеры, а еще обычно принимают участие талантливые музыканты. Кроме сольного исполнения мною собственных композиций и импровизаций также выступят Киевский квартет саксофонистов и секстет. Со мной будут играть скрипачка Ксения Мороз, флейтист Павел Попроцкий, электроконтрабасист Руслан Ядвигин, перкуссионист Юрий Береговец, кларнетист Павел Бойко. Также выступят степист Владимир Шпудейко и Светлана Корецкая как мастер художественного слова.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
9 января, воскресенье
“Сезон Радости”. Рождественский семейный концерт в сопровождении симфонического оркестра
В Национальной филармонии Украины состоится рождественский семейный концерт под названием “Сезон радости”. Будут звучать колядки разных стран мира, щедривки, а также фрагменты из оратории “Мессия” Георга Фридриха Генделя. “Сезон радости” – очередной проект международного музыкального лагеря (Music Camp International). И в этот раз детский хор и симфонический оркестр выступят под руководством Констанции Фортунато (США).
Цена: 70-350 грн
Билеты: https://bit.ly/3IkU5zU
10 января, понедельник
“Путешествие в безмятежность”. Ансамбль “Киевская камерата”
Национальный ансамбль солистов “Киевская камерата” под руководством художественного руководителя и главного дирижера Валерия Матюхина представит проект “Путешествие в безмятежность”. Музыканты подарят особый “маршрут” произведениями мастеров венского вальса и оперетты Йозефа Штрауса, Иоганна Штрауса-сына, Франца Легара, Имре Кальмана, а также музыкой для скрипки Фрица Крейслера и Рихарда Хойбергера. Солистами будут певица Дария Назимчук и скрипач Кирилл Бондарь. Подарите себе вечер удовольствия и беззаботности благодаря венской музыке ХІХ и ХХ веков.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
12 января, среда
“Радуйся, мир!”. Национальный духовой оркестр Украины
Национальный академический духовой оркестр Украины под руководством Алексея Баженова представит праздничный концерт с названием “Радуйся, мир!”. Будет звучать рождественская музыка разных времен и народов, в частности, британская, французская, американская и украинская. Солистами будут Валентина Матюшенко (сопрано), Сергей Бортник (тенор), финалистка телешоу "Голос страны" Алина Башкина (вокал), Алина Гордий (флейта), Геннадий Ковтун (кларнет), Анна Козионова (ударные), Ростислав Зайцев (саксофон). Участие принимает детский хор “Ласточка” Дома детского и юношеского творчества Голосеевского района города Киева (руководитель – Оксана Урсатий).
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
13 января, четверг
“Що з Києва та й до Русалима”. Мужская хоровая капелла им. Л.М.Ревуцкого
Муниципальная академическая мужская хоровая капелла имени Л. М. Ревуцкого (художественный руководитель – Владимир Курач, дирижер – Артур Смирнов) представит проект “Шо из Киева и до Русалима”. Солистками будут певицы Нина Матвиенко (народное пение) и Валентина Иваненко (сопрано), а также выступит мастер художественного слова Анатолий Паламаренко. Будут звучать и традиционные рождественские песни, и их обработки, которые совершили Александр Кошиц, Станислав Людкевич, Кирилл Стеценко, Остап Нижанковский, Анна Гаврилец и не только.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
16 января, воскресенье
Коляда-Трибьют. Ансамбль классической музыки им. Б. Лятошинского
В Национальной филармонии Украины состоится уникальный проект, который называется “Коляда-трибьют”. Будут звучать четырнадцать малоизвестных колядок и щедривок из Донбасса в современной аранжировке. С 1990 по 2008 их собрала и записала фольклористка Елена Тюрикова, а композитор Евгений Петриченко недавно создал кавер-версии этих песен. “Коляда-трибьют” фактически интегрирует архаическое песенное наследие Донбасса в современный мир. А еще наглядно подтверждает, что эта территория является неотъемлемой частью украинского культурного пространства. В этот вечер в сопровождении Ансамбля классической музыки имени Бориса Лятошинского Национального дома органной и камерной музыки Украины под руководством Богдана Плиша, в частности, выступят певцы ILLARIA, Иванна Плиш, Роман Мелиш, Оксана Никитюк, а также юные вокалисты из Киева, Ровно, Винницы, Бахмута Полтавы и Кривого Рога.
Цена: 100-500 грн
Билеты: bit.ly
19 января, среда
Рождественские симфонии. М.Скорик, И.Небесный, Национальный симфонический оркестр Украины
Национальный заслуженный академический симфонический оркестр Украины под руководством Владимира Сиренко представит рождественские симфонии, которые на основе традиционных украинских колядок и щедривок написали современные украинские композиторы Мирослав Скорик и Иван Небесный. Интересна история создания этих двух произведений. Автором идеи является поэт, директор известного издательства "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Иван Малкович. По словам Ивана Небесного, он попросил его создать “легкое” произведение, а Мирослава Скорика – в стиле Бетховена. “Во время нашей первой встречи в издательстве – продолжил Иван Небесный, – Иван Малкович обратил внимание на то, что сейчас, как ни странно, существует достаточно большой вакуум украинской рождественской симфонической музыки, который в период рождественских праздников очень часто заполняется иностранным "продуктом".
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Фото: Национальная Филармония УкраиныКиевVласть
Градостроительно-земельная комиссия Киевсовета согласовала проект решения авторства депутата из фракции “Единство” Сергея Крымчака (на фото слева), в котором прописывается алгоритм действий столичной власти для расширения проезда от ул. Голосеевской мимо дома №13 к расположенному в глубине квартала участку площадью 0,5483 га. Эти полгектара буквально неделю назад Киевсовет отдал в аренду под жилую застройку ООО “Менаполис” – фирме, связанной с партнерами Крымчака, братьями Вячеславом и Александром Супруненко (на фото в центре и справа). Местные жители активно выступают против уплотняющей застройки района, но будет ли в итоге заключен между ними и “Менаполисом” “меморандум о взаимопонимании”, как это прописано в упомянутом решении горсовета – неизвестно. Как неясно – дойдет ли дело до расширения проезда, ведь сегодняшний арендатор участка, по которому он проходит – ООО “Консалтинг Украина” – категорически против этого.
Как стало известно KV, вскоре на рассмотрение Киевсовета представят проект решения №08/231-4496/ПР от 17 декабря 2021 года об организационных мерах, необходимых для обустройства расширенного междомового проезда с улицы Голосеевской вдоль многоквартирного жилого дома по адресу: ул. Голосеевская, 13.
Комиссия Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений 22 декабря 2021 года согласовала этот проект авторства депутата Киевсовета Сергея Крымчака (фракция “Единство”), в котором он предложил организовать такой проезд на части участка с кадастровым номером 8000000000:79:241:0091 по ул. Голосеевской, 7, корп.3.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проектом решения предполагается, что нынешний пользователь этой земли – ООО “Консалтинг Украина” (*), а затем и Киевсовет, дадут согласие на раздел участка. После этого КП “Киевский институт земельных отношений” разработает техническую документацию по землеустройство по разделу участка, а Департамент земресурсов КГГА зарегистрирует в Госземкадастре новосозданные участки и право на постоянный безоплатный сервитут (право пользования. – KV) для организации общедоступного проезда транспорта по одному из них.
В пояснительной записке говорится – проезд необходим для снятия социального напряжения среди жителей многоквартирных домов по ул. Голосеевской, 13, 13-А и 13-Б (ОСМД “Домашній затишок” и ОСМД “Голосіївська фортеця”), которые требуют организовать беспрепятственный проезд к их жилым домам, поскольку на сегодня существует лишь один узкий проезд между домами по ул. Голосеевской, 7 и ул. Голосеевской, 13.
Как сообщил в пояснительной записке к проекту решения Крымчак, члены рабочей группы градостроительно-земельной комиссии с участием представителей указанных ОСМД и ООО “Менаполис” (**) обсудили возможность расширения этого единственного существующего проезда к их домам. Также, по заверению Крымчака, члены указанной рабочей группы “пришли к соглашению, что этот проезд также может использоваться для проезда к соседнему участку 8000000000:79:241:0034 по ул. Голосеевской, 13-Д”.
В ходе обсуждения проекта решения на заседании профильной комиссии горсовета 22 декабря 2021 года Сергей Крымчак добавил, что существующий проезд не соответствует правилам пожарной безопасности. А депутат Олеся Пинзеник (фракция “УДАР”) заявила, что данным узким проездом пользуются 3-5 тыс. жителей близлежащих домов и родителей учащихся расположенной во дворе школы. Она выразила сомнение в том, что расширить проезд возможно за счет участка 8000000000:79:241:0091, ведь его арендатор – ООО “Консалтинг Украина” использует его с 2006 года и выступает категорически против раздела. По мнению Пинзеник, данный проект решения является “заявлением о намерениях”, а не способом решения конфликтной ситуации.
Как стало известно KV, недовольство жителей указанных домов вызвано не только единственным узким проездом к их жилищам. По информации издания “Парламент.ua”, в сентябре 2021 года на заседании указанной рабочей группы градостроительно-земельной комиссии Киевсовета люди высказывали недовольство запланированной на ул. Голосеевской, 13-Д уплотняющей жилой застройкой их квартала. Также они высказывали опасения, что тяжелая техника на новое строительство, а впоследствии – жители новых домов, будут курсировать по единственному существующему узкому проезду. В дополнение жителей беспокоит вопрос непомерной нагрузки на местный коллектор. Помимо этого, в районе нет свободных мест в детских садах и коммунальных школах.
Отметим, участие ООО “Менаполис” в переговорах с местными жителями явно неслучайно. Как и то, что проект решения Крымчака об организации междомового проезда был зарегистрирован уже на следующий день после утверждения Киевсоветом проекта решения от 24 июня 2021 года №08/231-2232ПР о передаче на 15 лет в аренду ООО “Менаполис” участка площадью 0,5483 га на ул. Голосеевской, 13-Д в Голосеевском районе Киева.
Участок по этому адресу с кадастровым номером 8000000000:79:241:0034 передали “Менаполису” для реконструкции зданий и сооружений под жилой комплекс с помещениями общественного назначения, эксплуатации и обслуживания жилого комплекса с помещениями общественного назначения.
С подачи Олеси Пинзеник в решение Киевсовета включили пункт, предполагающей отсроченное условие реализации данного решения. Так, договор аренды участка с ООО “Менаполис” не должен быть заключен, пока между арендатором с одной стороны и представителями ОСМД “Домашний затишок” и ОСМД “Голосеевская крепость” не будет нотариально заверен “меморандум о взаимопонимании”. Содержание меморандума не уточнялось.
Основанием для передачи участка субъекты подачи соответствующего проекта решения – замглавы КГГА Петр Оленич и директор Департамента земресурсов КГГА Валентина Пелих – назвали оформленное 19 февраля 2019 года право собственности ООО на три крошечные объекта недвижимости. Речь идет о складе материалов площадью 11 кв. м, мастерской площадью 39 кв. м и трансформаторной подстанции площадью 2 кв. м.
Проект решения о передаче в аренду ООО “Менаполис” 0,5483 га отказалось согласовывать Управление правового обеспечения деятельности Киевсовета. Так, в правовом заключении от 9 июля 2021 года говорится – при отсутствии ДПТ передача участков в пользование запрещается. Однако градостроительно-земельная комиссия на заседании 14 июля 2021 года отклонила правовое заключение и повторно согласовала проект решения, попутно рекомендовав увеличить срок аренды до 15 лет, а не 5 лет, как это планировалось авторами проекта.
Несмотря на негативное правовое заключение, столичные депутаты 16 декабря 2021 года 89 голосами также отклонили его и решили передать в аренду участок 0,5483 га на 15 лет для ООО “Менаполис”.
Как стало известно KV, участок передали в аренду несмотря на то, что продолжается следствие в рамках уголовного производства №42016100000000754, открытого 9 августа 2016 года по фактам самоуправства, самовольного строительства и самовольного занятия этого земельного участка. Так, Голосеевский райсуд Киева в октябре 2021 года по требованию Голосеевской окружной прокуратуры наложил арест на участок и расположенную на нем недвижимость, однако Киевский апелляционный суд 16 ноября 2021 года по требованию ООО “Менаполис” арест с участка и недвижимости снял.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Менаполис” основано в январе 2019 года. Его основной вид деятельности – предоставление в аренду и эксплуатацию собственной или арендованной недвижимости. Директором и конечным бенефициаром является Виктория Зинич, основатель – ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” (***).
По данным издания “Наші гроші”, Виктория Зиныч до апреля 2021 года владела ООО “Закупки” и ООО “Закупки ком”, владельцем которых вместо нее стало АО “ЗНВКИФ “Асвио Капитал” Вячеслава Супруненко. В 2016-2019 годах Зинич значилась в совладельцах ООО “УХП-Эксплуатация”, которым также владело АО “Укрхудожпром” братьев Супруненко.
KV писала, что ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” основало либо владело рядом компаний, которые в судах добиваются получения права владения недвижимостью или пользования участками в столице явно в интересах братьев Супруненко. К примеру, основанное “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” ООО “Медицинский комплекс “Мрия” летом 2021 года апеллировала в судах прокуратуре и Киевсовету, которые уже почти десять лет добиваются передачи в коммунальную собственность комплекса зданий детского лагеря “Проминь” на Бориспольском шоссе.
Читайте: Братья Супруненко против Киева: судьба детского лагеря “Проминь” решается в судах и Фирма Супруненко через суд получит данные от КГГА на реконструкцию базы отдыха на Жуковом острове
Напомним, Киевсовет на заседании 16 декабря 2021 года принял еще одно скандальное решение, за которое активно агитировал депутатов их коллега из фракции “Единство” Сергей Крымчак. Так, горсовет передал ООО “МФК Гуд Лайф” (которую Youcontrol относит к так называемой группе братьев Супруненко) 1,4054 га земли в пер. Новопечерском, 5 в Печерском районе в аренду на 15 лет для реконструкции зданий и сооружений под многофункциональный жилой комплекс. Представитель местных жителей предостерегал депутатов – нельзя отводить землю вблизи укрепительных сооружений Киевской крепости и грозил судами.
Читайте: Киевсовет отдал фирме из орбиты братьев Супруненко 1,4 га на Печерске для возведения ЖК
Александр Супруненко – народный депутат Украины VІ созыва (“Партия регионов”) и VIII созыва (внефракционный), депутат Киевсовета VII созыва (самовыдвиженец). Его брат, Вячеслав Супруненко – депутат Киевсовета V, VI и VII созывов, бывший зять экс-мэра Киева Леонида Черновецкого.
Читайте: Братья Супруненко подмяли под себя 42% хлебного рынка Киевщины
Напомним, Сергей Крымчак неоднократно попадал в громкие коррупционные скандалы, связанные со столичной землей. В частности, в сентябре 2017 года он и его родственник (предполагаемый сообщник) были задержаны по подозрению в причастности к земельным махинациям, а Соломенский райсуд арестовал акции нескольких компаний, к которым, по данным следствия, имел отношение Крымчак.
Читайте: Суд арестовал Mercedes жены и три компании депутата Киевсовета Крымчака
Дело сейчас рассматривается в Высшем антикоррупционном суде. KV также писала, что в феврале 2019 года НАБУ сообщило еще об одном подозрении Сергею Крымчаку – в незаконном завладении шестью земельными участками и незаконном обогащении.
Читайте: НАБУ снова сообщило о подозрении депутату Киевсовета Сергею Крымчаку
Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов. Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Деятельность этих департаментов направляет и контролирует зампредседателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Петр Оленич, координирует – зампредседателя КГГА Вячеслав Непоп.
Комиссию Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений с 8 декабря 2020 года возглавляет представитель фракции “УДАР”, директор скандально-известного КП “Инженерный центр” Михаил Терентьев.
* ТОВ “Менаполіс” (код ЄДРПОУ: 42783375)
** ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассетс Менеджмент” (код ЄДРПОУ: 33448675)
*** ТОВ “Консалтінг Україна” (код ЄДРПОУ: 25203520)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Завершено будівництво та реконструкцію усіх об‘єктів “Великого будівництва” в Київській області, запланованих на 2021 рік. Серед них 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Завдяки програмі Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” на Київщині модернізовано та збудовано 17 об‘єктів соціальної інфраструктури. Ще один – ЦНАП у Білій Церкві – є перехідним об‘єктом. Роботи по ньому продовжимо наступного року. Спільна робота області та громад дозволила забезпечити наших мешканців сучасними, комфортними школами, садочками, спортивними закладами”, – зазначив очільник Київщини Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Загальноосвітні навчальні заклади
Завершено 5 об’єктів:
Термомодернізація будівлі Опорного загальноосвітнього навчального закладу “Жоравський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)” Яготинської районної ради Яготинської ОТГ, с. Жоравка, вул. Шкільна,5
Капітальний ремонт щодо покращення енергоефективності будівлі Яготинського НВК “Спеціалізована школа-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2, за адресою: м. Яготин,
вул. Б.Хмельницького,1
Капітальний ремонт приміщень Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівської ОТГ
Капітальний ремонт Вовчківського навчально-виховного об’єднання “загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” по вул. Яблунева, 39, в с. Вовчків Поліської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі КЗ “Тетіївський освітній центр – опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3” Тетіївської міської ради Київської області
Дошкільні навчальні заклади
Завершено 6 об’єктів:
Реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок” Поліської районної ради, д/с “Казочка” по вул. Воздвиженська, 71, в смт Красятичі, Поліської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі Студениківського закладу дошкільної освіти “Малятко”,
вул. Корзуна, 8 с. Студеники Студениківської ОТГ
Реконструкція нежитлової будівлі під дитячий садок в с. Лебедівка по вул. Сваромська, 5 Пірнівської ОТГ
Капітальний ремонт будівлі (санація) ДНЗ “Веселка” по вул. Миру, 10 в м. Обухів
Капітальний ремонт покрівлі, фасадів, внутрішніх та побутових приміщень, а також благоустрій території ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу “Намистинка” Вишневої міської ради
Будівництво дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Бучанської ОТГ
Проєкти спорту
Завершено 6 об’єктів:
Реконструкція стадіону комунального закладу Київської обласної ради “Білоцерківська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів” в місті Біла Церква.
Будівництво академії спорту по вул. Шевченка, 14 в м. Буча.
Капітальний ремонт стадіону “Колос” імені почесного працівника фізичної культури та спорту України Л.Х. Шварбурга в місті Сквира.
Будівництво стадіону Волошинівського НВК “загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок” імені Героя України Руслана Лужевського Баришівської селищної ради у с. Волошинівка
Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Ватутіна, 36 в м. Миронівка
Реконструкція будівлі критий басейн з ванною 25х8,5м і дитячою ванною 10х6м (внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, дизайн проекту внутрішніх приміщень та ремонт) за адресою:
м. Славутич, Київський квартал, буд.16
Перехідний проєкт в рамках “Велике будівництво” на 2022 рік
Створення та функціонування сучасної інфраструктури надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Білоцерківській міській територіальній громаді шляхом реконструкції нежитлової будівлі (незавершене будівництво) під адміністративну будівлю з розміщенням центру надання адміністративних та соціальних послуг (в форматі “Прозорий офіс”) в м. Біла Церква – Період реалізації – 2021-2023 рр.
Читайте: Зеленський анонсував “Велике будівництво” прикордонних пунктів пропуску з 2022 року
Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть
Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.
У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.
Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідація районів
Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.
Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.
В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зміни до Конституції
Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.
Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.
Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.
Київська агломерація
Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.
Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.
Спроможність
Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.
Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.
На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.
ПДФО
Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.
Старости
Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.
Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.
Законодавчі новели
Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.
Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.
Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів.
На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.
Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.
Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.
Земельна децентралізація
У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.
Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.
Стратегія розвитку
Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.
Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.
Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.
Цифрова трансформація
Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.
Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.
Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.
Статус
Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.
Експерт року
До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.
До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.
У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.
KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.
“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.
Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.
За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.
“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.
Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.
“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.
Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Фото: колаж KVКиевVласть
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
Регулярное пополнение запасов игрушек для творчества – залог не только гармоничного развития ребенка, но и хорошего микроклимата в семье. Зачастую родители просто ограничивают время взаимодействия детей со смартфоном, телевизором, не предлагая ничего взамен и тогда конфликты между поколениями неизбежны.
Эксперты команды интернет-магазина Панама рассказали KV, как можно оптимизировать траты на новые игрушки, при этом постоянно радуя ребенка недорогими, но интересными подарками.
“Такой подход не имеет ничего общего с баловством, потому что входит в часть обязательной программы развития. Вы покупаете игрушку, которая радует ребенка и несет в себе образовательную ценность”, – отметили они.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как покупать развивалки и игрушки для творчества со скидками?
На сайте Panama.ua есть специальный раздел для тех, кто предпочитает разумные траты и готов отслеживать акции и быстро реагировать на предложения производителей и самого магазина. Регистрация в клубе бесплатная, а бонусы существенные:
информация о предстоящей распродаже товаров для гигиены и ухода, для школы, детского сада и т.д.;
обзоры новинок одежды, сезонной обуви, настольных игр, модных кукол, конструкторов;
возможность отслеживать изменение цены на товары из избранного, покупать их с существенными скидками;
видеть историю своих покупок, дублировать их, если игрушки понравились и хочется подарить что-то подобное знакомым, друзьям.
Неожиданные моменты и эффект сюрприза очень по душе, как малышам детсадовского возраста, так и школьникам. Так дети чувствуют, что контакт с родителями дружелюбный, что о них помнят и заботятся. Игры, стимулирующие творчество, развивают фантазию, удовлетворяют жажду познаний, расширяют границы представлений об окружающем мире.
Топ игр для творчества и развития
Творчество помогает формированию у детей хорошего вкуса, развивает память, внимание, фантазию, мелкую моторику, навыки лепки, рисования, обогащает словарный запас. Дети понимают, насколько разнообразен мир и люди, живущие в нем, потому что воочию наблюдают отображение одного и того же объекта разными способами, воплощениями.
Игрушки, которые нравятся всем детям:
обучающие карточки с буквами, цифрами, названиями профессий, животных, мебели, овощей и фруктов – стоят недорого, но очень радуют ребятню, которая обожает играть с картонными карточками, рассматривать и перерисовывать персонажей, имитировать их звуки;
книжки с наклейками, где каждая страница – увлекательная история с интересным сюжетом, которую можно дополнить, разместив правильно наклейки, в соответствии с рисунком;
настольные игры – даже самые недорогие наборы комплектуются всем необходимым: фишками, игровым полем; и они вполне справляются с главной задачей – качественно заполнить досуг ребенка, совершенствовать его навыки планирования, умения следовать инструкции, правилам;
пазлы, конструкторы, сортеры, сборные модели – с этими игрушками можно придумать массу развлечений, они развивают мелкую моторику, учат мыслить, знакомят с такими понятиями, как цвет, форма, размер.
Также детворе нравятся наборы для лепки, рисования, скрапбукинга. Когда взрослые заняты – дети рисуют, а чтобы процесс всегда был увлекательным, предлагайте новые маркеры, раскраски, печати и трафареты.
Читайте: Где в Киеве покататься на катке зимой 2021-2022
Фото: соцсети
ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве заявила о расследовании вспышки острой кишечной инфекции в 6 столичных школах и детсадах. Одно из учреждений образования инспекторы требуют закрыть на карантин. В то же время в комментариях к заявлению, опубликованного в соцсети, руководители образовательных учреждений выразили свое недоумение “проверкой”.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“По результатам проведенных при осуществлении мероприятий государственного надзора (контроля) санитарно-микробиологических исследований в 25% (36 из 145) исследованных смывов по оборудованию и инвентарю помещений учреждений выделена условно-патогенная микрофлора; 6 проб воды питьевой водопроводной из 14 отобранных по микробиологическим показателям не соответствовали нормативным требованиям (общее микробное число значительно превышало норматив, в пробах обнаружены общие коли-формы при их отсутствии согласно нормативу) и 4 образца пищевых продуктов (9% из 45) не отвечали нормативным требованиям по микробиологическим показателям”, – сказано в сообщении.
Сообщается, что кишечную палочку инспекторы обнаружили в:
Дошкольном учебном заведении (ясли-сад) №572 Оболонского района (проспект Оболонский, 14-Г);
Дошкольном учебном учреждении (ясли-сад) №15 "Эдельвейс" (ул. Оноре Бальзака, 59);
Заведении дошкольного образования (ясли-сад) комбинированного типа №168 “Карамелька”(бульвар Вацлава Гавела, 81-А);
Дошкольном учебном заведении общего типа №777 Подольского района (проспект Свободы, 2-Б),
Общеобразовательном учебном заведении I-III ступеней Гимназия №19 "Межигорская" Подольского района (ул. Межигорская, 16);
Специализированной школе I-III степеней № 57.
При этом в комментариях под сообщением пресс-службы, директор детсада “Карамелька” выразила свое возмущение, так как по ее словам никто не проводил проверки на кишечную палочку и смывы не брал.
Отмечается, что Главным управлением Госпродпотребслужбы направлены письма в адрес Департамента образования и науки КГГА с рекомендациями по обеспечению проведения медосмотра с обязательным бактериологическим обследованием детей и работников, которые находились в контакте с заболевшими, не допущение к работе и посещение учреждения больных детей и сотрудников, а также не обследованных бактериологически лиц, находившихся в контакте с больными.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кроме того, Госпродпотребслужба письменно сообщила Департаменту образования КГГА о необходимости закрытия гимназии №19 до устранения нарушений.
В комментариях к сообщению пресс-службы начальник Управления дошкольного, общего среднего и внешкольного образования КГГА Елена Бохно также сообщила, что такое письмо от Госпродпотребслужбы управление пока не получало.
Пресс-служба отмечает, что ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве направило материалы в райуправление полиции для “принятия соответствующих мер реагирования”.
Как писала KV, Киев с 1 ноября находится в “красной” зоне эпидемической опасности распространения COVID-19. В городе действуют суровые противоэпидемические ограничения, в том числе образовательный процесс переведен в дистанционный режим. Мониторинговые группы Госпродпотребслужбы зафиксировали очное обучение в двух частных школах.
Читайте: В Киеве мониторинговые группы Госпродпотребслужбы зафиксировали очное обучение в двух частных школах
Фото: открытые источникиКиевVласть
В этом году в Киевской области Новый Год и Рождество 2022 будут отмечать открытием главной елки, концертами, фестивалями, уютными ярмарками, народными гуляниями, концертами, шоу и множеством других событий. Для тех, кто желает весело и приятно провести время в период праздников, редакция KV предлагает подборку мероприятий и развлечений для всей семьи.
Ирпень
Рапунцель. Новогодние чудеса
Международный театр приключений и фантастики "Каскадер" представляет волшебное новогоднее представление по мотивам всеми любимой истории известнейших немецких авторов-сказочников братьев Гримм “Рапунцель. Новогодние чудеса”.
Где: Центральный дом культуры
Когда: 3 января
Сколько: 120-220 грн.
Сайт: karabas.com
Обухов
Новый год в парке Киевская Русь
В последние часы 2021 года Вас ждет настоящее праздничное настроение, которое создадут: выступление шоу двойников, подарки, угощения для каждого, бесплатное катание на лошадях (с 19:00 до 21:00) и в экипаже (с 19:00 до 23:00), интерактивный спектакль “Зимняя сказка” для взрослых и детей, угощение сладостями и средневековыми настойками, костюмированные персонажи, юмор, веселье, игры и праздничная дискотека. Горячие напитки, глинтвейн, сосиски и шашлыки, приготовленные на открытом огне, и другие блюда создадут особую праздничную атмосферу.
Где: Обуховский район, Киевская область, с. Копачев
Когда: 31 декабря-1 января
Сколько: 150-395 грн.
Сайт: parkkyivrus.com
Новый год в Equides Club
Первые дни нового года Вы можете прекрасно провести в уютном номере за городом. В программе будут официальный трибьют легендарной группы “Ленинград” в исполнении ФурманБенд ВИА Веселые ребята, бранчи и анимация для детей.
Где: Новообуховская трасса, с. Лесники, ул. Вишневая, 36
Когда: 31 декабря-2 января
Сколько: 7000-9000 грн.
Сайт: parkkyivrus.com
Белая Церковь
Концерт Бумбокс
В конце января всем давно известная группа “БУмбокс” приедет со своим концертом в Белую Церковь. Если в начале карьеры группа играла модный саунд, то теперь их треки отличаются фирменным ламповым звуком, который узнаваем среди остальных исполнителей. Это звучание дополняется пронзительной лирикой и великолепным вокалом Хлывнюка.
Где: ПК “Росава”
Когда: 27 января
Сколько: 350-800 грн.
Сайт: karabas.com
“Гарри Поттер и затерянный лес”
Увлекательная новогодняя история об удивительных приключениях мальчика-волшебника. По дороге в магическую школу Хогвартса, Гарри со своими друзьями Гермионой и Роном попадают в затерянный лес. Там им придется применить все свои знания, чтобы справиться с самым опасным темным магом в мире – лордом Волан-де-Мортом.
Где: улица Леваневского, 53A
Когда: 22 января, 16:00
Сколько: 80-150 грн.
Сайт: bilatserkva.karabas.com
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Васильков Ляпіс 98
В начале февраля состоится концерт оркестра родоначальников радикального шансона. Каждый концерт этой группы – это целая сложная театральная постановка, шоу в лучших традициях Бродвея. Музыканты дарят людям счастье, радость, отличное настроение, и заряжают их на подвиги. И во время такого натурального, но волшебного помешательства никому не удается устоять на месте.
Где: Дом культуры
Когда: 2 февраля
Сколько: 350-650 грн
Сайт: karabas.com
Бровары
Один дома
Новое шоу про новогоднее приключение всем известного мальчика, который на новый год остался один в Нью Йорке. Его ждут настоящие приключения с Бэтменом, человеком-пауком и грабителями. Хорошее настроение и море положительных эмоций гарантировано.
Где: ул. Независимости, 4
Когда: 13 января, 15:00
Сколько: от 100 грн
Сайт: concert.ua
Резиденция Святого Николая
На время зимних праздников работает резиденция Святого Николая. Дети также могут принять участие в различных программах и конкурсах, получить сладкие подарки и засветить гирлянды на елках.
Где: парк им. Шевченко
Когда: до 15 января
Сколько: бесплатно
Сайт: facebook.com
Фастов
В Фастове состоятся новогодние поздравления “Чудеса в новогоднюю ночь”, новогодняя развлекательная программа для взрослых “А знаете, я верю в чудеса!”, праздничный концерт – "Новогодний", спектакль для участников художественной самодеятельности Боровского центра культуры и досуга "Приключения лесных дебоширов", праздничный вертеп "Позвольте господину хозяину заколядовать" , театрализованная эстрадно-фольклорная программа "Добрый вечер, щедрый вечер", "Рождество над селом раздается".
Где: центр Фастова
Когда: 22 декабря-19 января
Сколько: стоит уточнять
Сайт: facebook.com
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Спортивные мероприятия
“Зимние развлечения” для молодежи всех возрастов: лыжные катания, ледовый каток, мастер-класс по развитию физической активности, рождественский турнир по настольному теннису, открытая тренировка по панкратиону, проведение бесплатных тренировок по настольному теннису и также I этап турнира Киевской области по киберспорту Турнир по дисциплине CS:GO 5х5
Где: СК “Машиностроитель”, ДЮСШ “Локомотив”
Когда: 24 декабря-9 января
Сколько: стоит уточнять
Сайт: facebook.com
БориспольТри коти. “Зимові пригоди”
Зимний спектакль про кошек, который не оставит равнодушным ни детей, ни родителей. Когда на улице снегопад и приходится оставаться дома, Карамелька, Коржик и Компот всегда придумают, чтобы было весело, интересно, познавательно, а самое главное снежно и по-зимнему. Но когда нужно – с радостью дружно придут на помощь.
Где: Бориспольский Городской Дом Культуры
Когда: 5 января
Сколько: 200-250 грн
Сайт: boryspil.karabas.com
Буча
Новый Год в Буче
25 декабря в преддверии новогодне-рождественских праздников жителей Бучи ждет много интересных мероприятий: группа “Toosee” исполнит каверы, конкурсы и викторины для детей и взрослых, небольшой концерт от ДримбаДа Дзиґи
Где: Киевская площадь
Когда: 25 декабря
Сколько: бесплатно
Сайт: facebook.com
Переяслав-Хмельницкий
Новый Год в ресторане Діброва
Празднование Нового года в ресторане “Діброва”. В программе музыкальное сопровождение от Бориса Любченка и развлекательная часть от Эдуарда Никитина
Где: Dibrova, Переяслав
Когда: 31 декабря
Сколько: стоит уточнять по телефону
Сайт: facebook.com
Фото: vogazetaКиевVласть
Руководство Соломенского района просят отремонтировать крышу школы № 229. В 2018 году проводился ремонт крыши, однако работы не были выполнены в полном объеме. Теперь во время дождей вода стекает по стенам третьего этажа, из-за чего в учебных комнатах образуется плесень, которая может вызвать у учащихся ряд опасных заболеваний.
Об этом идет речь в материале KV "Голодом по Ковиду. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (13-19 декабря 2021 года)".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Юрий Тихонович (фракция “Европейская солидарность”) попросил главу Соломенской РГА Ирину Чечотку отремонтировать крышу школы №229 (ул. Олексы Тихого, 57).
По словам депутата, с такой просьбой к нему обратились родители учащихся учебного заведения. По их словам, в 2018 году проводился ремонт крыши, однако работы не были выполнены в полном объеме. Теперь во время дождей вода стекает по стенам третьего этажа, из-за чего в учебных комнатах образуется плесень, которая может вызвать у учащихся ряд опасных заболеваний.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Тихонович сообщил, что в Департаменте образования КГГА отчитались: по заказу Управления образования Соломенской РГА в 2020 году в полном объеме был проведен капитальный ремонт крыши указанного заведения на общую сумму 1 млн гривен.
Депутат попросил руководительницу Соломенского района в случае выявления ненадлежащего выполнения работ или выполнения их не в полном объеме обязать подрядчика провести гарантийный ремонт крыши школы №229.
Читайте: Стоимость реконструкции школы №22 на Отрадном выросла почти в три раза
Фото: Google Maps КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-05 15:24:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-05 15:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-05 15:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.6799
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(школа школы школе школу школой школою школ школам школами школах)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-05 15:24:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(школа школы школе школу школой школою школ школам школами школах)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 880, 10
0.0044
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('115475', '115492', '115468', '115459', '115440', '115438', '115407', '115340', '115332', '115294')
1.5411
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-05 15:24:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(школа школы школе школу школой школою школ школам школами школах)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)