Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
27 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Студениківській ОТО вдалось створити первинну ланку медицини, - голова громади Лях
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Студениківської об'єднаної громади Марією Лях.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Марія Лях: Більше півтора року тривав процес об'єднання. Довго визначались, де буде розташований центр. Майже кожне село хотіло – Переяславське, Соснова. Але у нас була найвигідніша логістика, опорний навчальний заклад, амбулаторія, пожежна служба та інша необхідна інфраструктура.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Створити громаду – це був єдиний спосіб наблизити владу до людей. На районному рівні, маючи 34 депутати, було важко справедливо розподіляти кошти по селахп. І це було великою проблемою. Через те, що наші села наповнювали районний бюджет, місцева влада усіляко намагалась не допустити створення громади. Але півтора роки боротьби нас згуртували. Пройшовши перший етап, район почав впливати на область, тому нам не видавали позитивний висновок. Ми постійно туди їздили, нам давали такі дурні зауваження – то кома не там стоїть, то літера неправильна. Але тоді ми стали ще сильнішою командою, у нас не опускались руки. І вже у 2017 році ми отримали цей висновок, після чого пішли на вибори.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?
Марія Лях: Перш ніж йти на вибори, у нас була злагоджена робота всередині ініціативної групи. Кожен співробітник сільрад знав, що його чекає після об'єднання. Усім, хто мав бажання, зберегли роботу. Після офіційного створення вирішували технічні питання. Ми просили район, щоб освітня галузь до кінця навчального року залишилась на їхньому балансі. Але вони робили все, щоб нам було важко – спеціально не проводили сесії, не виділяли коштів на зарплати. Тоді ми вже мали освітню субвенцію і, попередивши правоохоронні органи, ми пішли на порушення закону – виділили кошти вчителям на зарплату за січень. Було складно, але нам вдалось і ми навіть встигли забрати на свій баланс освітні заклади.
Також першочергово ми затвердили бюджет, статут громади. Почали створювати комунальне підприємство. Усе робили з нуля і процеси йшли паралельно. Крім того, ми віддавали субвенцію у район на медицину, а повертали нам на амбулаторію – копійки. Там нічого не покращувалось, рівень зарплат залишався на тому ж рівні. У нас 49% населення ОТГ – пенсіонери, тому ми із депутатами прийняли рішення, що нам потрібне власне медичне забезпечення первинної ланки. Із великими зусиллями ми створили комунальне підприємство, отримали ліцензію, переконали лікарів і сьогодні у громаді працює первинка, по ній підписано договір із Національною службою здоров’я України.
KV: Чи знаходите спільну мову із депутатами? Яка ситуація у сільраді?
Марія Лях: Коли ми зібрались на першу сесію, у нас було 6 депутатів ніби-то в опозиції, дехто з них навіть не голосував за бюджет. У кінці 2018 року у нас залишився один – наполовину опозиціонер. На початку роботи депкорпус хотів створювати групи, але я пояснила – це вам не Верховна Рада, тут як найшвидше ми згуртуємось, тим скоріше жителі побачать результат. Ця історія не про політику. Наше завдання – надання якісних послуг.
KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Марія Лях: Кожен староста розуміє, що він хазяїн у своєму селі і відповідає за все, що там відбувається. Я – лише координатор, зі мною потрібно погоджувати, бо я все підписую. Та коли ми мали перше перевиконання, то деякі депутати кричали – ділити по кількості населення на кожне село. І дійшли згоди – так не буде, у нас є список першочергових проблем, які потрібно вирішувати зараз і це не обговорюється. Більше таких питань не виникало.
За підсумками року, по закону, як голова ОТГ, я мала звітуватись у своїй роботі. Ми вирішили так – спочатку старости, потім депутати, а потім – голова. Деякі депутати перелякались, бо не мали про що говорити. І для них це стало стимулом для подальшої роботи. Бо частина депутатів зайшли в раду, не знаючи для чого. Я у будь-яку хвилину можу відзвітувати по будь-якому питанню. І підводити себе нікому не дозволю.
KV: Які показники бюджету маєте наразі?
Марія Лях: Бюджет громади зріс більш, ніж в 10 разів. Із 5 млн гривень маємо 53 млн. Зростання відбулось за рахунок ПДФО.
KV: Яку частину бюджету становлять податки із “Ниви Переяславщини”?
Марія Лях: Підприємство формує 65% надходжень до бюджету.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Марія Лях: У селі Сомкова Долина наразі є інвестори із Китаю. Вони придбали корпоративні права на будівлю, звідки нещодавно пішов місцевий підприємець, бо тепер громада рахує кожну копійку і депутати вже не ті, з якими можна “домовитись”. Ми йдемо назустріч тільки тим інвесторам, які готові створювати робочі місця і реєструватись саме у громаді.
Розбудовується нафтобаза БРСМ, компанія зареєстрована у Бориспільському районі. Вони обіцяли перереєструватись, але так цього і не зробили. Тому з них депутати вимагають оплату пайової участі у повному обсязі.
Майже 10 га ми віддали приватному підприємцю під сонячні батареї. Але коли він почав виготовляти документи, виявилось, що у Держгеокадастрі ця земля у колективній власності сільськогосподарського підприємства, якого вже давно не існує, але у реєстрі воно є. Також вирішуємо це питання.
Я вважаю, що прикладом добросовісного і правильного інвестора є “Нива Переяславщини”. У них немає зарплати в конвертах, вона постійно зростає, що додає нам до бюджету. Є також гарне підприємство, яке займається вирощуванням норок, “Пелском”, фермерське господарство “Світ ланів”, приватне підприємство “Соснова”.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?
Марія Лях: Ми об’їздили усі найближчі сільради із пропозиціями – Хмільовик, Семенівка, Пристроми, Вовчків, Гланишів, Велика Каратуль, Помоклі, Строкова, Денисів… Одиниці із них готові приймати якесь рішення. Наприклад, Присторми готові доєднатись, але вони межують з нами тільки через Вовчків, який категорично проти. Семенівка також не проти увійти в ОТГ, але там є конфлікти між депутатами.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Марія Лях: У 2018 році ми отримали 2 млн 183 тис. гривень субвенції. Витратили на приміщення сільради, яке було в аварійному стані. У цьому році отримали ще 2,3 млн, які витратимо на ремонт даху в опорній школі.
KV: Чи є співпраця із областю?
Марія Лях: Так, тепер ми співпрацюємо напряму, а не через район, і проблем не виникає. Є співпраця.
KV: Чому із районом конфліктуєте?
Марія Лях: Ми завжди відкриті до діалогу, але з їхнього боку немає бажання до співпраці.
KV: Чи є проблема із наданням субсидій?
Марія Лях: Наші соціальні працівники дуже постарались, щоб кожна людина, яка отримувала субсидію до створення громади, продовжила її отримувати. І наразі це питання тримаємо на контролі.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Марія Лях: Протягом минулого року ми виготовляли паспорт на сміттєзвалище у Переяславському, тепер воно працює офіційно. Зараз чекаємо, щоб “Нива Переяславщини” допомогла огородити його, бо із Баришівського району, Березані, туди почали возити своє сміття. Поставили відеокамеру, намагаємось контролювати.
По іншим селам громади поки несанкціоновані звалища, але є затверджений графік по вивозу сміття. Складно привчити людей не викидати сміття у яри, але прогрес є. На одному такому смітнику вивезли 2 га сміття і посадили дерева жолудя і горіха.
Штрафи тут не допоможуть – у селі і так складно щось приховати. Коли на суботнику жителі прибирають і бачать чиїсь речі, викинуті просто на дорогу, то тій людині стає соромно і наступний раз вона йде і несе у смітник. До того ж сміття вивозимо безкоштовно.
KV: Транспорте сполучення є по всій громаді?
Марія Лях: Із транспорту у громаді є три шкільні автобуси, які ми можемо використовувати за потреби. Є прохідні рейсові автобуси, але вони не дуже зручні по часу. Наразі не стоїть питання створення комунального автопарку, але до кінця року плануємо придбати одну маршрутку, яка буде курсувати по громаді. Також ми виграли конкурс Міністерства соціальної політики “Соціальне таксі” для перевезення людей із проблемами опорно-рухового апарату.
KV: Маєте плани щодо кар'єрного зростання?
Марія Лях: Аби громада почала потужно розвиватись, потрібно мінімум три роки. Інфраструктура сіл у дуже занедбаному стані. Проблеми є починаючи із води і до енергозбереження, раніше не було коштів на зарплату сільради і освітлення. Ми витратили 3 млн гривень на тверде покриття доріг у 2018 році, а в цьому році 7,5 млн гривень на асфальтне покриття, якого місцеві жителі вже і не чекали. У них не було коштів на огородження кладовища. А тепер ми вже думаємо про бювети із артезіанською водою, облаштування бордюрів. Вже половину із тих трьох років ми пройшли. І ми плануємо ще багато чого тут зробити. На наступну каденцію піду, якщо не встигну втілити задуманого для створення міцного фундаменту ОТГ.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно – ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, – в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, – Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, – в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, – Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, – Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, – Микола Фурсенко
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, – Олександр Поліщук
Баришівська ОТГ має 22 млн гривень дефіциту бюджету, – Олександр Вареніченко
Фото: KVКиевVласть
27 червня 2019 г. 11:10
Раздел: Територія розуму
Коштами ЦСВЯПу мають розпоряджатися місцеві громади
10% коштів від будівництва ЦСВЯП мають йти безпосередньо від “Енергоатому” до Поліського, Іванківського районів і м. Славутич, а не через Київську обласну державну адміністрацію. Такі законодавчі зміни потрібно прийняти, вважають представники цих громад, які раніше звернулися до мене із заявою про створення робочої групи.
Щойно на своє депутатське звернення отримав запрошення від керівництва “Енергоатому” на нараду міжвідомчої робочої групи та штабу “Будівництва ЦСВЯП”. Ця зустріч відбудеться за участі представників Міненергетики, ДП “Енергоатом”, Київської обласної державної адміністрації, Іванківської і Поліської РДА, міста Славутича та інших відомств і організацій. Саме про діалог у такому форматі я обіцяв активу Іванківщини під час одного із прийомів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справді, сьогодні ресурсами, які надходять від будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива, згідно із законом розпоряджається Київська ОДА. Минулого року було підписано Розпорядження голови КОДА про перелік будівництва і ремонту об‘єктів соціальної інфраструктури двох районів і міста до якого було включено об’єкти, які не належать до Іванківського, Поліського району чи до міста Славутича, оскільки вони територіально знаходяться в Зоні відчуждження. Мова йде про реконструкцію двох мостів через річки Уж та Ілля. Звісно, що мости необхідно ремонтувати, але ж не за ті кошти, що мали б працювати на громаду. Погодьтеся, 86 мільйонів, які повинні були використати на реконструкцію мостів, можна успішно вкласти у розвиток соціальної інфраструктури районів і міста. Звісно, що рішення облдержадміністрації викликало обурення людей і я вважаю – справедливо.
Громадськість і Іванківського району, і Поліського району, і м. Славутич виступила проти такого розподілу коштів. Люди наполягають, що гроші повинні використовуватись, як прописано в законі – на будівництво соціальних об’єктів та розвиток прилеглих до зони відчудження територій. В цьому я однозначно погоджуюся з активом. Тому порушене питання взяв на особистий контроль. У цьому питанні моя позиція непохитна – я на боці громади і відстоюватиму її інтереси.
Прилеглі до Зони відчуження території повинні отримати обіцяні кошти на розвиток своїх населених пунктів. Тому я офіційно підтверджую свою участь у засіданні міжвідомчої робочої групи та штабу “Будівництва ЦСВЯП”, яка відбудеться 1 липня на майданчику будівництва сховища. Звертаюся також до голів РДА Іванкова, Полісся та мера Славутича бути готовими до діалогу та мати власні пропозиції щодо вирішення надважливого для регіону питання.
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"КиевVласть
13 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Баришівська ОТГ має 22 млн гривень дефіциту бюджету, - Олександр Вареніченко
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Баришівської об'єднаної громади Олександром Вареніченко.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олександр Вареніченко: Процедура об’єднання Баришівської громади розпочалася ще у 2015 році, коли набрав чинності Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, на той час я ще не перебував на посаді голови селищної ради. Тоді, у 2015 році, процес зупинився у зв’язку із порушенням документального оформлення процедури та проведенням чергових місцевих виборів. У 2016 році ми зібрали оновлений пакет документів, де було все правильно, але позитивного висновку від Київської обласної державної адміністрації теж не отримали. Вже на початку 2018 року знову почали займатись питанням об'єднання громади, були різні думки з приводу формату об'єднання. Я пропонував громаду у складі декількох сільських рад району, адже за моїми розрахунками велика Баришівська ОТГ не була б спроможною. Ми не маємо потужного економічного потенціалу, який забезпечив би велику громаду, створення маленької ОТГ дало б можливість сформувати фундамент, створити декілька бюджетоутворюючих підприємств, а потім вже приєднувати інші населенні пункти. Сьогодні ми маємо дефіцит бюджету 22 млн, на початку об’єднання ця сума складала 27 млн гривень. Розрахунки, зроблені спеціалістами U-Lead, були недостовірними. Хотілося б сьогодні почути їхні роз’яснення, та, на жаль, на наші запрошення щодо участі у сесіях селищної ради вахівці U-Lead не реагують.
KV: За рахунок чого зменшився дефіцит бюджету?
Олександр Вареніченко: За рахунок перевиконання дохідної частини бюджету. Звичайно, першочергово ці кошти будуть направлятися на фінансування захищених статей бюджету – оплату праці працівникам освіти, культури, медицини та енергоносії.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Олександр Вареніченко: Цей рік - рік становлення. Насамперед необхідно було сформувати структурні підрозділи апарату та створити умови для їхньої діяльності, налагодити роботу старостинських округів (виготовити печатки, затвердити штатні розписи і таке інше); забезпечити в правовому полі процес передачі у комунальну власність селищної ради підприємств, установ та організацій, що перебували у комунальній власності Баришівської районної ради; впорядкувати земельні відносини - щоб податки за оренду землі надходили до місцевого бюджету в повному обсязі, адже, найголовніше – працювати над наповненням бюджету.
Звичайно, мешканці громади очікували, що стане краще вже завтра. Так не відбувається, оскільки є багато проблем. Зокрема, не вистачає кваліфікованих кадрів і така проблема сьогодні існує у всіх об’єднаних громадах. Є проблема у відсутності професійного юридичного супроводу, тому у перспективі маємо заключити договір із адвокатським об'єднанням з надання юридичних послуг та правової підтримки.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Олександр Вареніченко: Ми отримали інфраструктурну субвенцію у розмірі 1,7 млн гривень і будемо отримувати по 880 тисяч щомісячно до грудня 2019 року. Бачення в.о. старост та депутатів щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції різниться. Задовольнити всі потреби неможливо, тому ми прийняли спільне рішення, що будемо купувати апарат флюорографії та комунальну техніку для усієї громади.
Також маємо кошти від області на облаштування інфраструктури за цільовими програмами. Наразі у Баришівці реалізується проект із облаштування двох футбольних полів зі штучним покриттям, одне з яких вже діюче, починаємо втілювати проект з реконструкції парку “Липняки”.
KV: Яка ситуація склалася у селищній раді?
Олександр Вареніченко: Є так звані “парашутисти”. Вони не місцеві і, на мій погляд, їм байдуже, що відбувається у селі - вони виконують партійні вказівки. Є також люди, які вперше стали депутатами - вони не до кінця розуміють, у чому суть депутатської діяльності. Частина депутатського корпусу думає, що вони мають ходити на сесії і голосувати “за” чи “проти”.
На жаль, одиниці приходять із пропозиціями, інші - з проблемами без варіантів їх вирішення, кажуть – “ви голова громади, тому вирішуйте”. А щодо моїх пропозицій – доводиться переконувати, що це не особисто моя забаганка, незважаючи на те, що експерти з місцевого самоврядування, яких запрошували на навчання для депутатського корпусу намагались донести, що голова громади має виконувати рішення, а не думати замість депутатів.
Серед депутатського корпусу є не тільки підприємці, а й досвідчені бухгалтери. Але коли я запитав, як будемо вирішувати проблему дефіциту бюджету, то відповідь здивувала – “вирішуйте самі”. Це позиція окремих депутатів. Але люди чекають змін, тому ми маємо працювати і домагатися результатів.
KV: Які стосунки із старостами?
Олександр Вареніченко: Частково впевнений, вони очікували швидких і позитивних результатів. До об’єднання, щоб переконати в успіхах децентралізації, їм наводили приклад та демонстрували успішні громади. Старости не розуміли, що може бути інакше, що бюджет району був дотаційним, тому зараз нам золотовалютний резерв не відкриється. До об’єднання бюджети і можливості сільських рад були різні – комусь пощастило із розташуванням поблизу траси – надходження в бюджет здійснювались за рахунок акцизу, хтось працював та намагався розвиватися співпрацюючи тісно із базовим господарством. Та очевидно, що коли за рахунок багатого сусіда починає жити сусід-пияка, який не хоче працювати, то вони обидва багатшими не стануть. І найголовніше - для злагодженого життя і розвитку має бути розуміння, що ми тепер громада.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Баришівської ОТГ?
Олександр Вареніченко: Залишилось дві сільських ради Баришівського району, які не визначились - Яблунівська і Семенівська. Ми - одна із найбільших громад в Україні: 18 сільрад, 26 населених пунктів та 24 068 дорослого населення. Часу у добі не додалось, а роботи стало дуже багато.
KV: Яка ситуація із інвесторами?
Олександр Вареніченко: У минулому році було два потужних проекти. Українсько-голландське підприємство “Т. Метер-Україна”, єдине у Європі, яке спеціалізується на виробництві пересувних інкубаторів. Два роки тому відбулася зустріч із директором компанії, яка обирала місце будівництва підприємства між Бельгією та Україною. Для них було важливо, щоб місцеве керівництво підтримувало розвиток компанії. Я надав такі гарантії і вже 18 червня цього року у Баришівці буде відкриття комплексу за участі консула Голландії із делегацією у кількості 100 чоловік та 40 чоловік із Китаю. На його побудову було витрачено більше 150 млн гривень.
Підприємство вже випускає напівпричепи - пересувні інкубатори; один такий коштує біля 280 тис. євро. Їх поставляють у країни Європи, Північну Америку.
Функціонує ще одне підприємство - Баришівська газонаповнювальна станція, де розташовано термінал для збереження газу. Залізницею надходять цистерни із скрапленим газом, який розвозиться по заправкам Київської області. Бюджет підприємства - більше 100 млн гривень.
Крім того, на території громади є підприємство “Метало Гальва”, яке займається гальванічними процесами.
Будівництво майбутнього потужного підприємства сьогодні намагаються зупинити псевдоактивісти. Проведені екологічні розрахунки, зустрічі із представниками КОДА, спільні наради із залученням фахівців з екології, громадськості, керівництва підприємства - йдеться про будівництво 11-го комплексу групи компаній ТОВ “Нива Переяславщини”, яке є одним із провідних підприємств України у розведенні свиней та виготовленні м'ясо-ковбасних виробів. Зазначу - це дуже соціально відповідальне підприємство, яке власними коштами підтримує заклади культури, освіти та медицини громади.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Олександр Вареніченко: Невдоволення є завжди, здебільшого через невідповідність наданих послуг діючим тарифам, зокрема скаржаться на незадовільний стан покрівель багатоповерхових будинків. Звичайно пояснюємо, що у тариф, який вони сплачують, включено вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Коштів на проведення капітальних ремонтів покрівель тарифом не передбачено. Податки сплачуються однаково як жителями багатоквартирних будинків, так і мешканцями приватного сектору. І депутати, у яких округи - приватні сектори, обурюються - чому ми маємо виділяти кошти тільки на ремонти дахів багатоповерхівок?
Вихід із ситуації – створення мешканцями багатоповерхівок ОСББ, але активізуватися і взяти на себе відповідальність бажання у населення не виникає.
KV: Чи є проблема із очисними спорудами?
Олександр Вареніченко: Є проект з проведення санації напорного коллектора. На його будівництво йшли державні кошти, селищна рада цим питанням не займалась, це компетенція районної державної адміністрації. Частину грошей було освоєно, але з якоїсь причини роботи не завершуються. По закінченню робіт до колектора буде підключено не лише селище Баришівка, а й село Коржі. Наразі очисні споруди працюють, єдине - частина каналізації потребує вкладень і до зими ми це питання плануємо вирішити. Підприємство “Райводоканал”, яке надає послуги громаді з водопостачання та водовідведення на даний час є комунальним підприємством Баришівської районної ради.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Олександр Вареніченко: Наша громада одна із небагатьох, у якої виготовлений паспорт та офіційно оформлене сміттєзвалище. Територія його біля 4 га, ресурсів ще вистачає. Наразі укладено договір із підприємством, яке буде займатись сортуванням сміття після будівництва сортувальної лінії. Це підприємство за власні кошти встановило баки і здійснює вивіз сміття. Поставили баки й для роздільного сміття. Одна з проблем, над якою ми працюємо – заключення договорів. Приватний сектор вважає, що 30 гривень на місяць за вивезення сміття - це дорого.
KV: Яка ситуація із перевізниками?
Олександр Вареніченко: Міжміськими маршрутами займається Київська обласна державна адміністрація. Із перевізниками у межах громади укладено договори, але хотілося б, щоб серед них була налагоджена комерційна конкуренція. Після завершення договорів з діючими перевізниками будемо пропонувати брати участь у конкурсі підприємцям, які надають послуги транспортного перевезення із міст Бровари, Бориспіль та іншими “приватниками”. У майбутньому, якщо депутати підтримають, хочемо придбати комунальні автобуси у лізинг та встановити доступні для населення тарифи і забезпечити транспортним перевезенням всіх мешканців громади, а не лише на марштрутах, які є прибутковими. Також плануємо створити день пільгового проїзду.
KV: Які стосунки з районом?
Олександр Вареніченко: На відміну від багатьох, наша районна рада, адміністрація та селищна рада працюють в унісон. Ми завжди вирішуємо усі проблеми спільно і в співпраці.
KV: Чи є співпраця із областю?
Олександр Вареніченко: Нещодавно губернатор проводив онлайн нараду з питань стану доріг, забезпечення дітей-сиріт житлом, забезпечення субвенцією сільської медицини. Під час наради я вкотре підняв питання ремонту шляхопроводу через залізничний міст, який зараз у жахливому стані. Ми разом із народним депутатом Павлом Різаненком, головою РДА, зустрічались із начальником відповідної служби у Київській області щодо ремонту вказаного шляхопроводу. Чиновник служби автомобільних доріг пояснював затримку ремонту температурним режимом, нібито роботи не можна починати. Жителі вже настільки обурені, що налаштовані мітингувати та перекривати дорогу. Про це губернатор області був попереджений. І знову зазначу, що 18 червня до нас приїдуть відкривати єдине у Європі підприємство, люди вклали 150 млн гривень у будівництво саме у Баришівці, то невже той шляхопровід настільки затратний, що ми маємо червоніти через нього?
Деякі псевдоактивісти вже користуються ситуацією і всюди скандують, що “влада нічого не робить”. На жаль, згідно чинного законодавства вкладати кошти місцевого бюджету в ремонт вказаного об’єкту неможливо.
KV: Чому вирішили піти на вибори від БПП? Які стосунки зі “Свободою”?
Олександр Вареніченко: Мене намагались зняти, як кандидата на голову громади, зареєструвавши у Черкаській області у депутати Червонослобідської сільради. Подвійна реєстрація - автоматичне зняття з виборів. Є підозра, що це зробили представники “Батьківщини”. У виборчій комісії Черкащини виявилась ксерокопія мого паспорту, знята із особової справи. Підписи були підроблені. Члени виборчої комісії підтвердили, що бачать мене вперше. Я передбачав, що щось подібне може статись, тому що перед виборами з'явилися “реваншисти”, які дуже не хотіли бачити мене головою громади. Оперативне виявлення злочину відбулося саме завдяки співпраці із народним депутатом Павлом Різаненком, який за три роки попередньої каденції жодного разу не відмовив у допомозі. І на цей раз за його втручання, через тоді діючого губернатора Київщини, оперативно було повідомлено губернатора Черкаської області та керівника місцевої поліції про виявлені порушення виборчого законодавства. Очевидно, що в період передвиборчої кампанії у “Свободи” не було того ресурсу, який би стримав шалений тиск на мене.
Та, незважаючи на мій перехід до БПП, я завжди працював і працюватиму по совісті і для громади, а не за вказівкою будь-якої партії.
KV: Чи довго були членом “Свободи”?
Олександр Вареніченко: У 2015 році на вибори я йшов як самовисуванець, незважаючи на те, що був членом партії ВО “Свобода”. Я не є технологом у політиці і вважав, що за партійної підтримки буде набагато легше. Виявилось - ні. Ще у 2016 році мав наміри вийти зі “Свободи”, які зумовила заява депутата, представника фракції ВО “Свобода” в Баришівській районній раді: “ми не голосуємо за бюджет, така наша політика, ми в опозиції до влади”. Не розумію, як можна не голосувати за такі важливі рішення і ставити у пріоритет не життєзабезпечення громади, а політичні амбіції. Сьогодні я працюю з усіма, хто робить щось на благо громади, жодна партійна директива не може бути вищою за потреби громади.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олександр Вареніченко: У 2020 році планую знову балотуватись на голову громади. Сподіваюсь на підтримку виборців.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук
Фото: KVКиевVласть
6 червня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Іванківської селищної ради Олександром Поліщуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Олександр Поліщук: Район специфічний, оскільки серед усіх населених пунктів тільки Іванків може виконувати роль центру майбутньої громади. Об'єднуватись потрібно у єдину громаду. Але Іванківський район - один із найбільших в Україні, тут більше 80 сіл. Через це вимоги, які є у процесі децентралізації, будуть порушені. Йдеться про під'їзд швидких, пожежних, надання послуг.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також велике питання - чи буде така громада самодостатньою. Наразі район живе за рахунок податків із підприємств, що працюють у зоні відчуження. Поки невідомо, чи залишаться вони за громадою, чи відійдуть до державного бюджету. Керівництво району займається цим питанням, але поки конкретної відповіді ми не отримали. Це обов'язково має бути врегульовано прийняттям постанови Кабінету Міністрів.
Взагалі робота щодо об'єднання була розпочата у 2015 році, ми прийняли відповідні рішення. Тоді згоду дали майже всі сільради, за виключенням чотирьох - Страхоліської, Розважівської, Кухарської та Горностайпільської. Сьогодні вже ці рішення у часових межах втратили свою силу. На цьому процес зупинився.
KV: Які стосунки із районом?
Олександр Поліщук: Нормальні стосунки, рада та адміністрація розташовані на території селища. Звертаємось до них з приводу реалізації проектів, разом звертаємось до області.
KV: Чи узгоджує з вами район перелік об'єктів, які подаються в КОДА для фінансування за рахунок коштів із Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)?
Олександр Поліщук: Ми приймаємо рішення на сесії селищної ради, передаємо у район, а вони - в область. Поки ми приймали тільки одне рішення і потім вносили до нього зміни. Ми рекомендували ремонт школи №2, будівництво очисних споруд у селищі, їх КОДА до переліку включила. Також подавали реконструкцію двох великих доріг, але район ці проекти навіть не передав у область.
KV: Які ще проекти плануєте подавати на фінансування?
Олександр Поліщук: Їх дуже багато. Найбільш фінансово затратні, окрім школи і очисних споруд, - будівництво багатоквартирного будинку соціального призначення, повна заміна водопроводу і капітальний ремонт центральних вулиць. Всього їх чотири, на дві вже виготовлена проектно-кошторисна документація, ми готові починати роботу, аби дали кошти. Це близько 40 млн гривень, тоді як річний бюджет Іванкова - 20 млн.
KV: Як громада Іванкова відреагувала на новину про будівництво ЦСВЯП?
Олександр Поліщук: Протестів не було, тому що фактично нас ніхто не запитував. Будівництво почалось без обговорення із Іванковом. Вважається, що компроміс було знайдено ще десять років тому, коли приймали закон про 10% коштів на інфраструктуру для Іванківського, Поліського районів і міста Славутич. Звісно, були активісти, які виступали категорично проти будівництва. Але їхня думка тут нічого не вирішила.
KV: Вже отримали кошти по затвердженим об'єктам?
Олександр Поліщук: Наскільки мені відомо, ці кошти ще навіть не передали на область. Мабуть, чекаємо, поки усі проекти подорожчають і потім доведеться платити за них вдвічі більше.
KV: Будівництво скандальних мостів за рахунок коштів Іванківського району було заборонено судом. Роботи були зупинені?
Олександр Поліщук: Так, район відстоював наші кошти і у судовому порядку мости виключили із переліку об'єктів Іванківщини. Але там будівництво розпочато і роботи продовжуються.
KV: Чи проводиться робота із інвесторами?
Олександр Поліщук: Це досить складне питання, ми розташовані далеко від столиці, тому інвестори не дуже цікавляться. Основні наші інвестори - це сільськогосподарські підприємства. До 2010 року землі навіть не були розпахані, ніхто не доглядав за ними. Ми активно почали займатись цим питанням, прийшли агрохолдинги, фермери, почали орендувати землю.
Звісно, тут урожаї не такі, як у Білоцерківському, Сквирському, Васильківському районі, де чорноземи. Ми інвестору не можемо запропонувати такі умови. Але ті підприємці, які беруть нашу землю, дуже допомагають. Платять орендодавцям і до місцевого бюджету.
KV: Чи є вільні території, які б можна було запропонувати потенційним інвесторам?
Олександр Поліщук: Майже немає. Є багато територій, де розташовані закинуті підприємства. До чорнобильської катастрофи тут був потужний льонзавод. Є велика територія колгоспу, яка наразі неосвоєна. Не працює молокозавод, завод горілчаних виробів і ще багато інших. Але усі вони знаходяться у приватній власності. Ми намагались вести діалог із керівниками, оскільки зараз розробляємо генеральний план селища. Поки вони не планують відновлювати діяльність.
KV: Чи є проблема росту онкологічних захворювань серед жителів Іванкова? У якому стані медична сфера?
Олександр Поліщук: Останнім часом така проблема є серед населення усієї країни. Не можу сказати, що у Іванкові низький ріст захворюваності. Медицину реформуємо, розділили на дві ланки. Первинна ланка обслуговує жителів селища, вторинна, районна лікарня, - надає більш широкий спектр послуг.
Район вкладає досить серйозні кошти у розвиток медицини - проводиться реконструкція будівель, обладнання. Але є проблема із кадрами. Є програма підтримки лікарів, яка працює у селищній та районній радах. У Іванкові купуємо лікарям житло. Спочатку як службове, а якщо продовжать працювати на нашій території - то передамо у приватну власність. Близько п’яти квартир за два роки вже було придбано.
KV: Яка ситуація у селищній раді? Як миритесь із депутатами?
Олександр Поліщук: Є депутати, які не згодні із політикою, що проводить селищний голова. Є й ті, хто підтримує. Деякі питання голосуємо без проблем, деколи - не знаходимо консенсусу. Але частіше співпрацюємо, ніхто не блокує роботу ради. У нас декілька депутатів від політсил, але більшість - самовисуванці, тому про політичні ігри тут взагалі не йдеться.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олександр Поліщук: Поблизу селища є напівлегальний полігон. Його також було подано у перелік об'єктів для фінансування за рахунок ядерного сховища. На цей об'єкт виготовлена проектно-кошторисна документація, необхідно близько 40 млн гривень. Земля під ним знаходиться у комунальній власності, а сам полігон потрібно узаконити. Проектом передбачено встановлення сортувальної лінії, огородження, освітлення і таке інше.
Часто виникають проблема зі стихійними звалищами, шукаємо по ярах сміття, яке скидають місцеві жителі. Складно привчити людей, що за вивіз сміття потрібно платити, усе хочуть безкоштовно. Намагаємось переконувати, що потрібно заключати договори із нашим підприємством. У багатоквартирних будинках простіше - там стоять контейнери і договір заключений автоматично. Від приватного сектору організовано централізований вивіз сміття один раз на тиждень.
KV: Наскільки проблемною є ситуація із очисними спорудами?
Олександр Поліщук: Хоч і назвали цей процес реконструкцією, там необхідно будівництво. Колись почали будувати першу чергу, але фактично їх немає. Ми забруднюємо річку Тетерів. Я на посаді дев'ятий рік і весь цей час триває епопея із виділенням коштів. У 2010 році був виготовлений проект за рахунок району, обіцяли кошти, але таких сум там немає. Були переговори із Міністерством екології. Одного разу вдалось “вибити” частину суми, але нам їх передали 23 грудня - за 5 днів будуйте очисні споруди. Звісно, ми не встигли їх освоїти і вони повернулись, звідки прийшли. Тому, як і раніше, чекаємо. Тепер вже від ЦСВЯПу.
KV: Чи є проблеми із перевізниками?
Олександр Поліщук: До складу Іванківської селищної ради входить ще три села. У нас є приватний перевізник, у якого один автобус. Він курсує декілька разів на день - сім кругових рейсів. Вартість квитка 9 гривень, з яких 3 гривні компенсує селищна рада, тобто для пасажирів він коштує шість. Також прийнято рішення про пільгове перевезення, для них безкоштовно. Проблем із маршрутом до Києва не виникало.
KV: Яка ситуація із тарифами? Чи є невдоволення серед мешканців?
Олександр Поліщук: Ми встановлюємо тарифи на обслуговування прибудинкових територій. Я вважаю, що тариф помірний, враховуючи рівень по області. Туди включено мінімально послуг. Частково оплачуємо із бюджету утримання та ремонт ліфтів у багатоквартирних будинках. Водопостачанням займається підприємство районної ради, там плата немаленька. Але останнє підвищення було близько двох років потому і підвищувати наразі не планують. Хоча два водоканали - районний і селищний, звертались до райради щодо субсидії на погашення боргів.
KV: Яка кількість населення отримує субсидії?
Олександр Поліщук: У районі проживає близько 29 тис. населення, із них субсидії отримують близько 5,5 тисяч. По селищу показник приблизно такий самий - пільга надана кожній п'ятій сім'ї.
KV: Із областю співпрацюєте?
Олександр Поліщук: Ми все вирішуємо через район. Губернатор до нас не приїздив, але особисто знайомі. Поки ніяких рішень по селищу не було. Але дуже чекаємо розблокування коштів на покращення інфраструктури.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олександр Поліщук: Не планую виїжджати за межі району. Але поки невідомо, у якому форматі буде розвиватись селище - як громада, чи як самостійна адміністративна одиниця. Якщо буде ОТГ - то на яких умовах. Якщо залишить її без податків із Чорнобильської зони - тут навіть нічого буде розвивати, вона буде найбіднішою в Україні. Я не готовий керувати такою ОТГ. Тому що кожен староста буде вимагати від голови, а це 8 десятків сіл. Бюджет Іванкова усіх не прогодує.
KV: Чи було вам за дев’ять років роботи вашої роботи за щось соромно?
Олександр Поліщук: Був період, коли хотів покинути посаду. У 2016 році навіть написав заяву на звільнення. Не бачив підтримки депутатів, але вони мене не відпустили. Складно працювати, коли кожну ініціативу сприймають як бажання збагатитись. Тяжко кожного разу вмовляти і доводити, що це важливо для селища, а не особисто для мене. Депутати створювати тимчасові комісії, проводили перевірки. Але досі ні одна із них не подала звіту. Вже 2019 рік, я досі працюю. Як буде далі - час покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола ФурсенкоКиевVласть
31 травня 2019 г. 15:44
Раздел: Новини
Готовимся к пробкам: в Киеве скоро начнут ремонт еще одного путепровода
В столице обещают капитально отремонтировать путепровод на пересечении проспектов Комарова и Леся Курбаса, около платформы “Борщаговка”. Ремонтировать этот участок дороги будут до конца 2021 года, а обойдутся работы столичному бюджету в 413 млн гривен. Договор подряда КК “Киевавтодор” по результатам торгов заключила с ООО “Укртрансмост”, которое уже проводит ремонтные работы на Северном мосту, а также на пешеходном путепроводе через улицу Институтскую.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 27 мая 2019 года КК "Киевавтодор" (КК "Київавтодор") (*) заключила договор с ООО “Укртрансмост” (ТОВ “Укртрансміст”) (*) на капитальный ремонт путепровода на пересечении проспектов Комарова и Леся Курбаса с железной дорогой Киев-Волынский-Святошино (около платформы “Борщаговка”). Стоимость соглашения составила 413 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно договору, основные задачи подрядчика - это дорожные работы и работы по внешнему освещению. В частности, договор предусматривает демонтаж старого и укладку нового асфальта на проезжей части, укладку нового тротуара, включая тротуарные блоки на мостах и путепроводах под автомобильные дороги, ремонт лестничных маршей до железнодорожной платформы, обустройство пандусов, а также установку оцинкованного металлического барьерного ограждения на путепроводах и перила. Кроме того, подрядчику необходимо провести работы по внешнему освещению (заменить электроопоры, установить 54 новых светильника), обустроить дождевую канализацию, благоустроить территорию (посев газонов).
Все работы должны быть выполнены до 31 декабря 2021 года. В 2019 году работы профинансируют на 46,7 млн гривен, в следующие бюджетные периоды - должны выделить еще 366,2 млн гривен.
Гарантия на материалы и выполненные работы должна составить: 15 лет - на опоры внешнего освещения, 10 лет - на бортовой камень, ограждение, опоры, 5 лет – на асфальтобетонное покрытие, 1 год – на дорожную разметку.
Конкуренцию ООО “Укртрансмост” в торгах составило ЧП “Киевдорстрой” (ПП “Київшляхбуд” ) (***), предложение которого оказалось дороже.
Отметим, что данной закупкой заинтересовалась Госаудитслужба. По результатам проведенного мониторинга (приказ опубликован 29 мая 2019 года) Северный офис Госаудитслужбы установил, что в техническом задании не указан конечный срок подачи тендерных предложений; тендерная документация не содержит требований о предоставлении участниками информации об уполномоченных должностных лицах участника, и информации о том, что предприятие не является банкротом. В связи с этим заказчика обязали принять меры по устранению выявленных нарушений и в течение пяти рабочих дней со дня опубликования заключения обнародовать документы, свидетельствующие об устранении нарушений или аргументированные возражения.
Стоит отметить, что рабочий проект капремонта путепровода не пересечении проспектов Комарова и Курбаса Киевская горгосадминистрация (КГГА) утвердила 2 дня назад (распоряжение от 29 мая 2019 года №972). Согласно утвержденному проекту, общая стоимость капремонта должна составить 443,4 млн гривен, что на 30 млн гривен больше, чем предусмотрено заключенным договором. Это означает, что КК “Киевавтодор” ближе к окончанию сроков строительства скорее всего проведет еще один тендер по переговорной процедуре, который снова отдаст ООО “Укртрансмост”. Впрочем, КГГА может еще не раз переутвердить рабочий проект, увеличив смету по проекту.
О подрядчике
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, компания ООО “Укртрансмост” была создана в 2006 году (до 2017 года - ООО “Сервисно-строительная фирма “Сиенджи”). Учредитель и бенефициар - Николай Игоревич Карнаков. Директор - Ирина Филяева (назначена 19 февраля 2019 года). До Филяевой директором предприятия числился Игорь Карнаков. Он также является уполномоченным лицом и директором по производству известной строительной компании ООО “Дорожное строительство “Альтком” (ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком”) (****). По данным базы “Жители Украины”, Николай и Игорь Карнаковы были прописаны по одному и тому же адресу в Донецке, что, видимо, может указывать на их родственные связи.
Недавний директор ООО “Укртрансмост” Игорь Карнаков связан еще с несколькими крупными строительными предприятиями: до августа 2017 года возглавлял корпорацию “Строителей автомобильных дорог и транспортных сооружений “Альтком” (САДТС) (Мариуполь), был одним из основателей ООО “Дортехмонтаж” (Мариуполь).
Отметим, что ООО “Дорожное строительство “Альтком” входит в ООО “Финансово-промышленная группа “Альтком”. Владельцем этой группы является донецкий бизнесмен Александр Тисленко. Известно, что во времена подготовки к Чемпионату Европы по футболу “Евро-2012” ООО “Дорожное строительство “Альтком” наиболее активно осваивало бюджетные средства. В 2010 году эта компания получила заказов на 2,3 млрд гривен, в 2011 году – более 4,3 млрд гривен, в 2012 году - 2,3 млрд гривен. После смены власти и бегства Виктора Януковича в 2014 году “Альтком” в государственных тендерах не участвовал.
Что касается ООО “Укртрансмост”, то это предприятие участвует в публичных закупках лишь с ноября 2017 года, и за это время уже успело заключить 22 договора на 1,1 млрд гривен (включая нынешний тендер). При этом большая часть договоров были заключены с КК “Киевавтодор” и подчиненным ему предприятием КП “Киевавтодормост” (данные Zакупівлі). Нынешний подряд - самый крупный для ООО “Укртрансмост”. Напомним, что в сентябре 2018 года эта компания подписала договор с КП “Киевавтодормост” стоимостью 274 млн гривен на текущий ремонт Северного моста. Там работы должны завершить в концу 2020 года. То есть, компания будет работать параллельно минимум на двух значимых транспортных объектах столицы - Северном мосту и путепроводе в районе проспектов Курбаса и Комарова.
Читайте: Северный мост будут ремонтировать до конца 2020 года за 287 млн гривен
Кроме того, ООО “Укртрансмост” 7 мая 2019 выиграло подряд КК “Киевавтодор” на проведение текущего ремонта пешеходного путепровода через улицу Институтскую за 5,3 млн гривен. Работы должны быть завершены в течение 2,5 месяцев.
Читайте: Пешеходный путепровод через улицу Институтскую подремонтируют за 5,3 млн гривен
Киевлянам стоит быть готовым к пробкам
В договоре между ООО “Укртрансмост” и КК “Киевавтодор” указано, что исполнитель услуг должен составить схемы организации дорожного движения на ночное и дневное время, утвердив с Нацполицией. Несмотря на это, жителям и гостям столицы стоит быть готовым к транспортным неудобствам, ведь в Киеве с приходом тепла начали активно ремонтировать и другие дороги, в том числе главные магистрали и развязки. В частности, до 2020 года продлится ремонт проспекта Комарова. Там будут менять асфальт, плиты под трамвайными путями, обустраивать тротуар и велодорожку, менять электроопоры. Напомним, подряд на ремонт проспекта Комарова за 347 млн гривен выиграло предприятие ЧП “Киевдорстрой” - конкурент ООО “Укртрансмост” на нынешнем тендере, которое связывают с мэром Одессы Геннадием Трухановым.
Читайте: КК “Киевавтодор” отдаст людям Труханова 374 млн гривен за капремонт проспекта Комарова
Кроме того, в марте начали капремонт еще одной важной транспортной развязки в столице - Шулявского путепровода. Победу в тендере получила компания ООО “Северо-Украинский строительный альянс” (к слову, ООО “Укртрансмост” работал по договору субподряда с ООО “Северо-Украинский строительный альянс”, выполняя работы на путепроводе на пересечении улиц Телиги и Фрунзе.- КВ). Работы на Шулявском путепроводе должны быть завершены к концу 2019 года: демонтаж старого и строительство нового путепровода длиной 158,17 м, съездов и велосипедных дорожек, реконструкция подземного пешеходного перехода и благоустройство прилегающей территории.
Читайте: Завтра, 16 марта, в Киеве закроют на реконструкцию Шулявский путепровод (схема объезда)
Также КК “Киевавтодор” готовится подписать еще один договор с ЧП “Киевдорстрой” стоимостью 613 млн гривен на капитальный ремонт Броварского проспекта, что очевидно усложнит движение и на Левом берегу столицы. Так, работы будут проводить на указанном проспекте от Левобережной площади до путепровода на ул. Киото. В перечень необходимых работ, кроме ремонта дорожного покрытия, также войдет переустройство дождевого коллектора и канализации, замена внешнего освещения и установка двух павильонов ожидания транспорта. Работы также должны продлиться до конца 2020 года.
Отметим, что КК “Киевавтодор” с 15 апреля 2015 года возглавляет Александр Густелев. Департаментом транспортной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации (КГГА), директором которого до увольнения 4 декабря 2018 года был Сергей Симонов, сейчас временно руководит Иван Шпилевой. Вопросы транспорта и транспортной инфраструктуры Киева с 27 сентября 2017 года, а официально - с 22 января 2018 года, курирует замглавы КГГА Дмитрий Давтян.
* Комунальна корпорація "Київавтодор" (Код ЄДРПОУ: 03359026)
** ТОВ “Укртрансміст” (Код ЄДРПОУ: 33778270)
*** ПП “Київшляхбуд” (Код ЄДРПОУ: 36156238)
**** ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” (Код ЄДРПОУ: 32794511)
Фото: соцсети
КиевVласть
31 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Бюджет Вишгорода розпилюється на близьких до міського голови ФОПів, - громадський діяч Владислав Дулапчій
Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім.
KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання?
Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають.
KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес?
Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота.
KV: Як у місті проводяться держзакупівлі?
Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам.
Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста.
KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування?
Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок.
Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума.
У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато.
KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація?
Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь.
Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли.
Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота.
KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства?
Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”.
Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів.
Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів.
KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної?
Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має.
Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати.
Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих.
KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі?
Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво.
Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають.
KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко?
Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів.
За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві.
Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ.
KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує?
Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером.
На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу.
KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ?
Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
30 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Фурсівської об'єднаної громади Миколою Фурсенко.
KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?
Микола Фурсенко: Труднощі у реформі децентралізації є і зараз. На державному рівні ніхто не може запевнити громади, що об’єднання – це дуже важливий та обов’язковий процес. Утворення ОТГ є серйозним шансом для модернізації нашого життя та суспільства в цілому. Україна має йти європейським шляхом, інакше ми продовжимо жити у радянському режимі. Наразі усе змінилося – із колгоспів перейшли на фермерства, кооперативи, але домінують великі агрохолдинги та сільськогосподарські підприємства. Але більшість із них цікавить не розвиток сільських територій, а земля і прибуток. І до створення громади нам не вистачало повноваження для розпорядження своїми землями, їх роздавали через область, район.
Тому ми розуміли, що децентралізація допоможе нам отримати не тільки повноваження, але й кошти для їх реалізації, що неодмінно дасть можливість покращення життя сільській громаді. Вже зараз нам це вдається, але з великими потугами.
З приводу труднощів, то керівництво міста Біла Церква бачила наші населені пункти у складі своєї ОТГ. Створенню нашої громади міськрада усіляко намагалась перешкоджати. Мер Геннадій Дикий приїздив у Фурси і мав можливість виступити перед жителями громади та приймав участь в обговоренні, але жодного голосу наші мешканці не віддали за приєднання до міста. Сільські громади мають бути, це хребет української нації. Саме ми, селяни, годуємо Україну. Околиці Білої Церкви – це колишні села, там купа проблем, які місто ще не вирішило. А у нас є можливість навести у себе порядок, своїми силами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?
Микола Фурсенко: Ми розробили план соціально-економічного розвитку сіл ОТГ, створено економічну базу, що дало можливість залучати кошти до місцевого бюджету. Села громади почали розвиватися, молодь виїжджає все менше, а залишається працювати в селах. Зросла народжуваність, а у школах та садочках стало на третину більше дітей. Ми побудували та відкрили новий садочок, діти забезпечені дошкільною освітою. Також ми поновили сферу культури, почали розвивати спорт. По освітянським програмам наші діти отримують нагороди на державному, обласному рівнях. Успішно розвивається художня самодіяльність, також у Фурсах діє дитячий театр, хореографічна та вокальні студії, є інструментальний ансамбль, художній колектив “Молодички”, два хорових колективи та дитячий ансамбль бандуристів.
Нам вдалось покращити медичну сферу - маємо дві медичні амбулаторії та чотири фапи, відкрили дві аптеки. Крім того, ми виграли державний гранд на будівництво нової сучасної медамбулаторії в селі Фурси.
Але найголовніше - це створення робочих місць. Нам вдалось створити у селах громади вже 1185 робочих місць.
KV: Як залучуєте інвесторів?
Микола Фурсенко: В першу чергу - ведемо прозору політику. Коли приїздять потенціальні інвестори, ми завжди вислуховуємо, приймаємо відповідне рішення і надаємо можливості реалізувати проекти, а це надходження до бюджету.
Для потужних інвесторів у нас немає великих промислових площ. Є у нас ДП “Українська геологічна компанія” “Правобережна геологічна експедиція”, де раніше працювало понад 800 людей, а зараз - 100. Територія там дуже велика і наразі вона є промисловою базою села. Там розміщується 18 об'єктів господарювання різних форм власності. Вони складають близько 30% надходжень нашого бюджету. І ми будемо продовжувати розвивати цю зону.
Також розширюємо мережу торгівлі, це і фізичні особи, і фермерські господарства, і кооперативи. Завдяки цьому створили кількасот робочих місць. Лише у Фурсах вже 32 магазини-кіоски, кафе. Люди працюють, залишаються у селі.
KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Микола Фурсенко: Із старостами робочі стосунки, по закону кожен має свої обов'язки і ми їх виконуємо. Особливих проблем із селами не виникає, у нас є спільний бюджет - ми разом його наповнюємо та порівну розподіляємо. І якщо, наприклад, 70% коштів надають Фурси, то це не означає, що іншим селам на розвиток та потреби ми надаємо 30%. Ми вирівнюємо показники. І на місцях починають розуміти, що від них також залежить їхній розвиток. Чим більше надходжень ми матимемо - тим більше матимемо можливостей реалізувати план розвитку громади.
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у сільраді?
Микола Фурсенко: Проблеми завжди були і будуть, у кожної політичної сили власне бачення. На розвиток сільських територій завжди шукаємо компроміс для позитивного вирішення актуальних для громади питань. Частіше знаходимо порозуміння. Бувають суперечки через те, де поставити дитячий майданчик або коли почати ремонт дороги та освітлення. Такі питання дуже болючі, адже свого часу держава не допомогала, а тепер це зона нашої відповідальності. Ми цей факт прийняли, але все одно я вважаю, що має бути державна підтримка. У нас 200 кілометрів доріг і всього 10 тис. жителів. Ми не можемо усе відразу зробити, потрібен час.
У нас є два комунальні підприємства, 426 об’єктів оподаткування, а ще хочемо мати власну пожежну службу, підрозділ охорони громадського порядку. Є над чим працювати на усіх напрямках розвитку.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Микола Фурсенко: Отримали, інакше не могло бути. Була допомога на освіту та медицину, а також невеличка інфраструктурна субвенція на дорогу - 3,085 млн гривень. За 19 років мого головування вперше нам її надали. Цього місяця плануємо розпочати роботи, адже це центральна дорога, яку раніше обслуговував район. Зроблено заявки на об’єкти, що будуть виконані за кошти інфраструктурної субвенції на 2019 рік.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?
Микола Фурсенко: За півтора роки роботи наша громада показала непоганий результат, тому бажаючі вже є. Але це буде вирішувати обласна рада затвердженням перспективного плану. Сьогодні є ймовірність, що ще 4-5 сільрад до нас приєднаються. Це не тільки села Білоцерківського району, у нас фактично через дорогу починається Сквирський район.
KV: Які стосунки із Білою Церквою? Конфлікт через затвердження кордонів, зокрема мікрорайон Гайок, вирішено?
Микола Фурсенко: Це надуманий конфлікт з боку Білої Церкви. Кожна адміністративна одиниця, населений пункт, мала свої кордони. Так було і в Радянському союзі, так було ще до революції. Такі ж межі мали колись і Фурси. Вулиця Піонерська, селекційна станція, парк “Олександрія” - були частиною села. Ми розуміємо, що місту потрібно розвиватись. Вони забрали території, які межують із Фурсами, а це зокрема землі сільськогосподарського призначення, аеродром “Гайок”. Але ж треба мати совість. Ми не проти їх амбіцій, коли вони не порушують діючого законодавства.
У жовтні 1999 було розпорядження КМУ, що житловий масив Гайок, Авіаремонтний завод, злітно-посадкова смуга та частина обладнання аеродрому було передано до комунальної власності Білої Церкви, у нас не було жодних заперечень. Але питання щодо землі під ними вирішує виключно Верховна Рада. Сільські межі встановлюються рішенням облради. За погодження Білої Церкви ми розробили свій генеральний план, схему-планування розвитку нашого села і наразі вони затверджені. Але це не означає, що у подальшому із містом у нас не виникне непорозумінь. Ми готові чимось поділитись і в першу чергу передати землі, на яких розміщені об’єкти комунальної власності міста. Білій Церкві Фурсівська ОТГ свої землі та податки не віддасть. Бо вони хочуть або все, або - нічого.
KV: Жителі громади обслуговуються у лікарнях Білої Церкві платно? Хто компенсує витрати?
Микола Фурсенко: За тих, хто звертався у медичні заклади Білої Церкви, платимо гроші. Але сьогодні ми створили свою первинну ланку медицини. Є домовленість із Білоцерківською лікарнею імені Семашко, районною лікарнею. Ми так само можемо співпрацювати із іншими медзакладами. Компенсуємо із місцевого бюджету.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Микола Фурсенко: Ми співпрацюємо, є взаємна довіра. Часто проводимо спільні заходи. Роботу голови КОДА Олександра Терещука громада оцінює позитивно.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Микола Фурсенко: Із тарифами, які встановлюємо ми, проблем немає. Заборгованості у наших комунальних підприємствах відсутні. Та оплатити тарифи, встановлені державою, можуть не усі наші жителі. Субсидії отримує кожна четверта сім'я громади.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Микола Фурсенко: У Фурсах є законне сміттєзвалище, тому проблем тут немає. У інших населених пунктах полігонів немає, тому шукаємо інвестора для будівництва біогазового сміттєпереробного заводу. Вже ведуться перемовини, це буде екологічний завод, який до того ж збільшить кількість робочих місць у громаді. У поточному році такий проект буде втілюватись у Пищиках, потім плануємо будувати у Трушках.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у громаді?
Микола Фурсенко: Це велика проблема у всій громаді. Як правило, у селах на це коштів завжди не вистачало. Необхідно проводити модернізацію системи водопостачання та водовідведення, але поки виділяємо КП дотацію для підтримки в належному стані споруд.
KV: Розкажіть про ситуацію, коли від вас вимагали покинути посаду і погрожували гранатою. Через що це відбувалось? Кому це вигідно?
Микола Фурсенко: Це більше політиканство, ніж погрози. Мене обрали громади усіх сіл, я отримав переконливу перемогу на виборах. За фактом погроз було відкрито провадження, виявлено правопорушення, але у результаті розслідування справу закрили через відсутність доказів.
Такі ситуації відбуваються по всій країні. Щороку 70-80 голів через погрози добровільно йдуть з посад. У 95 районах громади ще не об'єднані. А дехто об’єднався поспіхом - і тепер не є спроможною ОТГ. Ті, хто виступають проти децентралізації, такі факти використовують на свою користь. Та всі реформи мають бути, альтернативи децентралізації немає.
KV: Які плани маєте щодо кар'єрного зростання?
Микола Фурсенко: У віці 71 рік планів щодо кар'єрного зростання не може бути. Я військовий пенсіонер, і мене це задовольняє. Я народився у Фурсах, і після військової служби проживаю у Фурсах, тому хочеться цю територію розвивати. Громада буде успішною, для цього є всі можливості. Найближчим часом ми затвердимо стратегію розвитку сіл ОТГ на 7-8 років і будемо її реалізовувати.
KV: Готуєте наступника?
Микола Фурсенко: Я не готую. Кандидатів багато, але громада має обрати достойного, щоб продовжити її зростання.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Фото: KVКиевVласть
29 травня 2019 г. 17:24
Раздел: Новини
Нардеп от “БПП” обеспокоился строительством многоквартирного дома в Козине (видео, документы)
В поселке городского типа (пгт) Козин на месте бывшего детского лагеря “Чобиток” идет строительство многоквартирного дома, что, по мнению местных жителей, ведет к многочисленным экологическим и инфраструктурным проблемам. Протестующие утверждают, что у застройщика нет никаких разрешительных документов на возведение на берегу речки Козинка данного дома. Народный депутат Виталий Чепинога обратился по этому поводу к генпрокурору Юрию Луценко и прокурору Киевщины Максиму Киричуку, а также руководству Киевского облсовета и директору Департамента Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) Киевщины Александру Коломийцу.
Об этом KV стало известно из новости на портале UAinfo.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что в пгт Козин (Обуховский район, Киевская обл.) на месте бывшего детского лагеря “Чобиток” (ул. Анатолия Соловьяненко, 455) по заказу ООО “Столица-Буд” ведется строительство многоэтажного дома. При этом, в отказе на разрешение данного строительства от 19 декабря 2018 года за подписью главного инспектора строительного надзора отдела по работе с разрешительными документами Департамента ГАСИ Киевщины Михаила Цибульского сказано, что речь идет о возведении “жилого комплекса с индивидуальными блокированными жилыми домами со встроенно-пристроенными помещениями”.
Но руководитель юридической компании “Альянс груп” Леван Дарсания утверждает, что на месте стройки залит фундамент, который рассчитан именно на многоэтажный дом, а не жилой комплекс с индивидуальными домами.
Местные жители утверждают следующее:
на месте стройки уже вырублены два гектара леса;
строительство загрязняет реку Козинка, делая ее непригодной для купания;
в случае бурения скважин, в местных колодцах упадет уровень воды;
местная газовая магистраль не рассчитана на существенное увеличение потребления газа;
в данном районе Козина все частные дома оборудованы выгребными ямами, соответственно, для многоквартирного дома нет никакой центральной канализации.
Также в сюжете сказано, что застройщик не проводил общественные слушания и не утверждал проект в поссовете Козина.
Но представитель застройщика утверждает, что все документы у него есть, но они “в офисе”.
Народный депутат Виталий Чепинога (фракция “Блок Петра Порошенко”, квота “УДАРа”) в своих депутатских обращениях к генпрокурору Юрию Луценко, председателю Киевского облсовета Анне Стариковой (снята с этой должности решением депутатов КОС 17 мая), прокурору Киевщины Максиму Киричуку и директору областного Департамента ГАСИ Александру Коломийцу попросил проверить наличие у застройщика разрешительных документов и соответствие плана застройщиков “фактически начатому строительству”.
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Столица-Буд” (*), выступающая заказчиком строительства в на ул. Анатолия Соловьяненко, 455, в Козине, зарегистрирована 16 марта 2004 года. Основной вид деятельности этого ООО - купля и продажа недвижимости. Другие виды деятельности “Столица-Буд”: аренда и управление собственной или арендуемой недвижимостью; деятельность агентств по операциям с недвижимым имуществом.
Уставный капитал ООО - 4 млн гривен. Руководитель - Григорий Петрович Пилипчук. Конечный бенефициар “Столица-Буд” - киевлянка Юлия Петровна Завертана.
Судя по информации, размещенной на стройплощадке, генеральным проектировщиком является ООО “Риэлтерство и строительство” (**), которое, по данным аналитической системы Youcontrol, зарегистрировано 10 марта 1998 года с уставнім фондом в размере 100 тыс. гривен. Руководителем и совладельцем (33,34%) является киевлянин Валерий Викторович Кравченко. Еще двумя соучредителями в ООО выступают киевляне Борис Тамерланович Глушко (33,33%) и Вячеслав Владимирович Гужов (33,33%).
Гужов на информационном стенде, размещенном на стройплощадке, указан как главный архитектор проекта, осуществляющий авторский надзор. В отказе ГАСИ на строительные работы указано, что сертификат архитектора Гужова недействителен.
Генподрядчиком строительства выступает ООО “Билденс” (***). По данным аналитической системы Youcontrol, оно зарегистрировано 29 апреля 2015 года с уставным капиталом в размере 3 тыс. гривен. Основной вид деятельности ООО - разработка строительных проектов. Другие виды деятельности “Билденс”: прочие строительно-монтажные работы; штукатурные работы; малярные и стекольные работы.
Владельцем и руководителем “Билденс” является житель с. Иванковичи (Васильковский район, Киевская обл.) Иван Иванович Грысь.
Читайте: Киевляне возмущены строительством ЖК на оползнеопасном участке по бульвару Дружбы народов
* ТОВ “Столиця-Буд” (код ЄДРПОУ: 32829753)
** ТОВ “Ріелтерство та будівництво” (код ЄДРПОУ: 25406186)
*** ТОВ “Білденс” (код ЄДРПОУ: 39773723)
Фото: UAinfo
КиевVласть
23 травня 2019 г. 15:27
Раздел: Новини
Суд не отменял разрешительные документы на строительство ЖМ “Патриотика на озерах”
Застройщик жилого массива “Патриотика на озерах” уверяет, что его проект никоим образом не противоречит ни закону, ни градостроительным документам.
Об этом KV стало известно из заявления пресс-службы банка “Аркада” (*).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно заявлению, 20 мая 2019 года Шестым апелляционным административным судом было вынесено решение по делу №826/4485/18 об отмене разрешения на строительство подстанции ПС 110/10 кВ “Аркада”, которая должна обеспечивать электроэнергией близлежащие микрорайоны на Левом берегу г. Киева и новый жилмассив “Патриотика на озерах”:
“Это решение абсолютно не касается разрешительных документов и строительства жилого массива "Патриотика на озерах". Поэтому любая информация в этом контексте не соответствует действительности и является манипуляцией. Отдельно следует отметить, что существует решение Окружного административного суда. Киева, который подтвердил правомерность разрешения на это строительство”, - заявили в пресс-службе.
“До получения официального решения суда, исходя из высказанных доводов апеллянта в ходе судебного заседания, мы считаем, что позиция суда может основываться на ложном утверждении, что место, где запланировано размещение подстанции, якобы принадлежит к территории охраняемых зон.
Отсутствие охраняемых зон на территории строительства электроподстанции, указывается в сообщении, подтверждается данными Государственного земельного кадастра, Публичной кадастровой карты Украины и Градостроительными условиями и ограничениями, выданными застройщику Киевской горгосадминистрацией (КГГА)”, - сказано в сообщении.
Читайте: Ситуация вокруг ЖМ “Патриотика на озерах” повлияла на место Киева в рейтинге Global Liveability Index, - “СтопКор”
Эту информацию, сообщают в пресс-службе банка, подтвердил и заместитель председателя КГГА Александр Спасибко в ходе заседания Комитета Верховной Рады по вопросам строительства, градостроительства и жилищно-коммунального хозяйства:
“Отвечая на вопрос заместителя председателя этого комитета парламента Алены Бабак, он отметил, что согласно Генеральному плану, столица должна развиваться в Юго-западном направлении. Поэтому, по его словам, строительство ж/м Патриотика на озерах" не противоречит Генеральному плану и градостроительной документации, поскольку эта территория может быть освоена под жилую и социально-инфраструктурную застройку”.
Пресс-служба также отмечает, что ранее суд первой инстанции, отказывая в иске представителю общественной организации “Экопарк Осокорки”, четко указал, что никаких охраняемых зон на территории этой застройки не существует. Поэтому указанное решение не выдерживает никакой критики и будет обжаловано в Верховном Суде.
“Несмотря на это, решение Шестого апелляционного административного суда вызывает большие сомнения в его правомерности, а позиция судей в этом вопросе может быть ангажирована. Убеждены, что Верховный Суд должен отменить указанное решение по результатам его пересмотра”, - сказано в сообщении.
Читайте: “Под видом экопарка власть планирует возвести на Осокорках парк аттракционов”, - Шинкаренко
Тем не менее, в Facebook-группе общественной организации “Экопарк Осокорки” (**), которые выступают против строительства жилмассива и которые подавали апелляцию в админсуд, решение суда воспринимают с воодушевлением:
Пресс-служба банка “Аркада” также опровергает сообщения о якобы существовании угрозы центральному канализационному коллектору, который расположен на подъездных путях к строительной площадке жилмассива “Патриотика на озерах”:
“Никаких рисков для этого столичного стратегического объекта на самом деле не существует. А распространение указанной информации является давлением на застройщика со стороны местной власти ради собственного интереса и с целью завести на этот стройплощадку другого застройщика, приближенного к руководству столицы.
Перед проектированием застройки ж/м "Патриотика на озерах", подъездные пути к стройплощадке, пролегающие над городским коллектором, выполнялись и обустраивались с полным соблюдением технических условий частного акционерного общества “Акционерная компания “Киевводоканал” (ЧАО “АК “Киевводоканал”), чтобы исключить любую угрозу влияния на коллектор. По результатам технической комиссии ЧАО “АК “Киевводоканал” такие работы были оценены как выполненные на должном уровне”, - отмечается в сообщении.
Читайте: Заповідні безпритульні... або “Патріотика на озерах” - “зелене” будівництво
* - Акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Аркада”, код ЄДРПОУ: 19361386
** - Громадська організація “Екопарк Осокорки”, код ЄДРПОУ: 41738578
Фото: РБК-Украина
КиевVласть
23 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Тетіївської об'єднаної громади Русланом Майструком.
KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Руслан Майструк: Ще 14 травня 2015 року я ініціював об'єднання 28 територіальних громад Тетіївського району з центром в місті Тетієві. Але 6 населених пунктів не підтримали процес об’єднання, і саме це стало причиною зупинки створення ОТГ в Тетіївському районі на два роки.
Згідно із затвердженим Київською обласною радою та погодженим Кабінетом міністрів України Перспективним планом розвитку громад, ОТГ на той час можна було створити лише об’єднавши всі населені пункти району. Тобто, об’єднуватися можна було, але тільки згідно цього плану. На сьогодні ситуація інша, тому що відбулись законодавчі зміни: нині можна об’єднуватися з тими, хто цього хоче.
Відносно тих населених пунктів, які відмовились входити в ОТГ, ми вирішили зробити паузу. Вони можуть приєднатися в будь-який момент за рішенням сесії сільської ради та сесії об’єднаної громади.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Руслан Майструк: Перш за все була сформована команда, створені структури, яких в нас не було, адже до об’єднання це були функції державної адміністрації. Наша мета – це забезпечити надання якісних послуг населенню та розвиток громади. Саме для цього і був створений ЦНАП, який незабаром відкриється. Ми виграли грант від “Юлід з Європою” і зараз чекаємо техніку та меблі від них. В старостинських округах будуть віддалені відділення ЦНАПу, в яких буде надаватись близько 200 послуг.
Гострою проблемою не лише для нашої громади, а й для інших громад по Україні є розбиті дороги. Саме тому ми купили установку Турбо-5000 на базі автомобіля Ман і тепер ми власними силами почали робити ямковий ремонт в громаді, і це значно здешевлює та покращує якість виконаних робіт. Ще купили вуличний підмітальний автомобіль, який з початку літа розпочне прибирання доріг громади.
Майже відразу після створення ОТГ була написана Стратегія розвитку громади до 2023 року, яка вже затверджена і діє. Написано 132 проекти і частина з них вже реалізована. Ми увійшли до Асоціації ОТГ, ініціатив “Мери за економічне зростання” та “Угода мерів”, стали членом Асоціації “Енергоефективні міста України” та стали співзасновником “Асоціації громад місцевої демократії”. На сьогодні Світовий банк затвердив і високо оцінив наш “План економічного розвитку громади”, ми написали та подали на затвердження "План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Тетіївської ОТГ до 2030 року", підготували інвестиційний паспорт громади, завершили написання “Сталого економічного розвитку Тетіївської ОТГ”. І це не просто плани, які будуть покладені на полицю. Це конкретний комплексний план подальших кроків нашої громади. Навіщо це? Це і доступ до міжнародних грантів, це і сприяння формуванню іміджу інвестиційно привабливої громади, відкриття нових можливостей для розвитку. Загалом – це фундамент громади для подальшого розвитку.
Щодо грантів, то крім перемоги в першому раунді фази впровадження програми "U-LEAD" 2018 рік, ми ще стали переможцями в проектах: "Цифрова громада", "Є-рішення для громад" 2018 року, “Смарт Громада - Створюємо разом”.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Руслан Майструк: Сьогодні в нас є виконуючі обов’язків старост і кожен із них переймається долею свого села. Однак 95% сіл – це дотаційні села, які використовують бюджет міста. Ми, в свою чергу, намагаємось не обділяти ні своєю увагою, ні коштами кожне село.
KV: Як миритеся із депутатами? Яка ситуація у міській раді?
Руслан Майструк: В нас підібралась злагоджена команда і кожен з нас працює на благо громади. Всі ситуації вирішуємо шляхом обговорень та конструктивних діалогів.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Руслан Майструк: Так, за рахунок цієї субвенції ми зробили капітальний ремонт в ЦНАПі, купили техніку для ямкового ремонту доріг та дорожний пилосос.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Тетіївської ОТГ?
Руслан Майструк: Були звернення не від сільрад, а від самих жителів. Зараз потрібно провести зібрання мешканців, тож ця ситуація на переговорному етапі.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Руслан Майструк: Ми вже зробили інвестиційний паспорт, який розміщений на сайті Тетіївської міської ради. Завдяки тому, що нам держава, до речі, першим в Київській області, передала більше 3 тис. га землі сільськогосподарського призначення і на тих землях, які не використовувались, а це близько 70 га, ми сьогодні ставимо сонячні електростанції. Вже оформлена вся документація і невдовзі розпочнемо будівництво.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Руслан Майструк: Тарифи на комунальні послуги високі по всій державі. Там, де ми можемо їх контролювати і тримати на рівні допустимих – ми це робимо. Наприклад, тариф на водопостачання та водовідведення в нас один з найнижчих, порівняно з сусідніми громадами та районами. В Тетіївській ОТГ близько 3 тис. чоловік отримує субсидії.
KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Руслан Майструк: Співпраця і розуміння з областю є завжди, адже ми відкриті і готові працювати з будь-якою владою, яка призначається чи обирається людьми. Ми намагаємось знайти компроміси та оптимальні для всіх рішення актуальних питань. Від нового губернатора очікую плідної співпраці та діалогу.
KV: Які стосунки з районом?
Руслан Майструк: З РДА ми завжди працювали результативно та знаходили спільну мову, з райрадою були певні труднощі під час передачі об’єктів з району в громаду. Зараз намагаємось вести конструктивний діалог і знаходити компроміси, адже від нашої співпраці залежить комфорт життя мешканців Тетіївщини.
KV: Ви заявляли про знищення первинної медицини у всьому районі через рішення районної ради. У чому була причина? Яка ситуація із медициною зараз?
Руслан Майструк: Сьогодні вся первинна ланка медицини району передана в ОТГ, навіть тих сіл, які не входять до громади. На сьогодні райрада жодної копійки на утримання приміщень первинної ланки медицини не відшкодовує, відповідно весь матеріальний тягар лежить на громаді.
KV: Місто планувало розширити межі за рахунок сусідніх сіл. Чи отримали дозвіл від облради та Верховної ради? Що вже було зроблено? Які території плануєте включити до складу міста?
Руслан Майструк: На сьогодні в місті діє новий генеральний план, який розроблений НДПІ “Містобудування” і на основі його був розроблений проект землеустрою щодо нових меж міста. Проект пройшов обговорення і погодження міської ради, районної ради, погоджений з усіма сусідніми землекористувачами і переданий до обласної ради, але, на жаль, вже більше року обласна рада не погоджує даний проект, хоча він і пройшов погодження на двох комісіях обласної ради з одноголосним винесенням його на сесію. Обласна рада аргументує затримку в розгляді тим, що вони будуть розглядати це питання на черговій сесії, але зараз в них крім позачергових сесій, чергові не відбуваються. Прикро, що в нас четверта частина міста знаходиться за межами міста і це створює певні труднощі для людей, для підприємців. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом всі ці питання будуть вирішені.
KV: Очисні споруди – чи є проблема в місті? А у громаді загалом?
Руслан Майструк: Очисні споруди у нас працюють, хоча вони і застарілі. Зараз виготовляється проект по заміні і переходу на сучасні очисні споруди, вивчався досвід Білорусії і маємо надію, що цей проект буде профінансований і втілений в життя.
KV: У минулому році в Тетієві був спалах африканської чуми свиней. Як вирішили проблему? Яка ситуація зараз?
Руслан Майструк: Так, в минулому році постраждали тварини і в приватному секторі, і в сільськогосподарських підприємствах. Було утилізовано велику кількість свиней. Міська рада зі свого боку вжила всіх необхідних заходів, але проблема у відшкодуванні коштів за поголів’я свиней, яке вони втратили, залишається, і в цьому питанні ми розраховуємо на підтримку держави.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Руслан Майструк: Зараз у нас проходить пілотний проект, спрямований на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ в старостинських округах ОТГ і встановлення сміттєвих контейнерів. За кошти інфраструктурної субвенції плануємо закупити ще один автомобіль для видалення твердих побутових відходів, а також контейнери і запустити програму вивезення ТПВ по всій території громади. В місті вже почали ставити контейнери для сортування сміття – так як це робиться в Європі.
KV: Які результати розслідування щодо обстрілу вашого будинку, а потім нападу невідомих, у 2017 році? На вашу думку, хто і навіщо це зробив?
Руслан Майструк: Я пов’язую цей випадок тільки з моєю роботою і, на мою думку, це була спроба вплинути на мою діяльність.
KV: У 2017 році ви звинувачували прокуратуру Київської області у дискредитації вас, як міського голови. У чому причина? Чим закінчилась ця ситуація?
Руслан Майструк: Ті звинувачення, які йшли на адресу міської ради були абсолютно безпідставними, адже виділені кошти з державного бюджету були використані за призначенням. Було зроблено заміну вікон і дверей у райвійськкоматі та будинку культури. Роботи зроблені, а відповідно всі звинувачення щодо міської ради зняті.
KV: Які амбіції маєте щодо кар’єрного зростання?
Руслан Майструк: Мрію завершити реформу децентралізації на території Тетіївського району, щоб в нас була єдина громада – так як це склалося історично до нас. Я готовий і надалі працювати на благо рідного Тетіївського краю, адже щиро хочу, щоб це була розвинена і квітуча громада з комфортним і затишним життям для її мешканців.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій